Матеріали виступу агітколективу ЕКОДЗВІН "Збережемо первоцвіти"

                                   ЗБЕРЕЖЕМО  ПЕРВОЦВІТИ 

 

                       (ІІІ місце на обласному конкурсі)

 

           Сценарій виступу екологічної агітбригади

                Новороманівської ЗОШ І – ІІІ ст.                 

                              «Екодзвін» - 2014

 

                                                                    ПІД КАДРИ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

• Ми живемо на прекрасній планеті, ім'я якої – ЗЕМЛЯ!
• Ми громадяни прекрасної країни, назва якої – УКРАЇНА!
• Ми – ДІТИ ПРИРОДИ!
• Полісся – НАША КОЛИСКА!  
• Сьогодні наш край  в НЕБЕЗПЕЦІ!
• Сьогодні все живе ПІД ЗАГРОЗОЮ!
• І першими є провісники весни – ПЕРВОЦВІТИ!
• Не будь байдужим!
• Не мовчи!
• Не ховайся!
• Відкрий очі!
• Твоя хата з небезпечного краю!
• Ти маєш дбати, щоб мати!
• Ти маєш боротися, щоб перемагати!
• БОРІТЬСЯ Й ПОБОРЕТЕ!!!
• Вас вітає екологічна агітбригада Новороманівської ЗОШ І – ІІІ ст.                 

                                      «Екодзвін»  

 

ПІСНЯ  під мотив пісні «Гуцулко Ксеню…»

Тане сніг, весна, відлига…
Рушила по річці крига.
Сонце світить, пригріває
Йде тепло, зима тікає.

Та з під снігу – справжнє диво:
Первісток весни сміливий
Показав чоло тендітне,
Пелюсткове і привітне.

То підсніжник, первоцвіт,
Сніг долаючи і лід,
Прагне з сонцем привітатись
І з весною обійнятись.

Не зривайте первоцвіти,
Помилуйтеся на квіти.
Той, хто робить з них букети
Знищує життя Планети!

                                                                  ВІДЕО: ПРОДАЖ ПЕРВОЦВІТІВ

Продаються проліски сині, біля театру, біля вітрин.

Зів’ялі, зім’ялися квіти тремтливі в корзині,

Втратили свіжість і неба весняного синь.

Дивлюсь я: милі мої хороші!

Погляд від них не можу відірвати,

Яке несумісне поняття: квіти і гроші!

Хто міг додуматись: сонцем, життям торгувати?!

 

   Коли людина знищує твори митців – картини, скульптури, церкви – ми називаємо це варварством. Але, як спокійно ми дивимося на те, як кожний рік весною на наших очах знищується краса нашої природи. Ми не тільки споглядаємо цей вандалізм, але і самі інколи приймаємо в ньому участь.

 

 Квітка – вершина краси і гармонії життя, саме яскраве і ніжне творіння природи. А вісниками цієї краси, кожну весну нагадуючи нам, який чудовий цей світ, повний світла і барв, є першоцвіти, які ми часто називаємо підсніжниками.

 

 Масштаби збирання цих рослин на продаж за останні декілька років набули загрозливих розмірів. Для самої квітки це означає смерть.

 

 За неповними даними на Україні вже зникло 50 видів рослин.

 

 Допомагають у цьому і покупці. Які втішають себе тим, що квіти зірвані – не пропадати ж їм. Але мабуть тому і рвуть і везуть їх у великі міста тисячними партіями, бо знають: товар не залежиться, обов’язково куплять.

 

 Не купуйте дикі квіти! Можна підняти покинуте село, можна відбудувати зруйнований завод. Якщо дуже забажається можна відновити Храм Христа – Спасителя. Але одного разу знищений в природі вид не відновиться вже ніким і ніколи. Невже Ви хочете прикласти руку до його зникнення?

 

 До речі, вчені науково обґрунтовано змоделювали види живої природи, що мають найбільші шанси на виживання. То ж уявіть на секунду своє життя серед пацюків, тарганів та сірої ворони.

 

О, перші квіти! Вас усіх

Люблю і добре знаю.

Від рук нечистих і лихих

Завжди оберігаю. 

 

 (Усі йдуть зі сцени. Звучить музика - урочиста, дещо сумна -, голос за кадром)  

 

 

 Ой, іде, іде весна —
Наче райдуга ясна!
Сяє сонечко вродливе,
Усміхається блакить,
Зеленіють щастям ниви,
Далеч піснею дзвенить.

 

З’являється Весна.

Скрізь запахла травами земля,
Буйним цвітом зелень ожива,
Це ж до вас я вийшла у поля.
Я Весна, квітуча, молода...

(Леся Українка)

 

Березень.  Весно! І ви, любі друзі! Ми з Квітнем і Травнем приготували розкішні шати, в які ти, Весно, одягнеш землю.

 

Квітень.   

Бажаємо вам радісних і приємних зустрічей з нашими світозорими зеленими друзями в лісі, полі, луках, парках і садах.

 

Травень Ми познайомимо вас із ними. Сподіваємося, що вони стануть і вашими друзями. А друзів шанують, люблять і бережуть! Отож, дивіться, слухайте, запам’ятовуйте!

 

Весна (до місяців). Показуйте, мої любі місяці, свою роботу!

(Весна сідає на «трон», біля неї на пнях Квітень, Травень, Березень в оточенні квіток)

 

Березень (до залу). Друзі! Впізнайте цю квітку!Прислухайтеся… Чуєте дзвін. (Підсніжник дзвонить дзвоником). Ця квіточка хоче нам щось сказати, прислухаємося до неї.

 

Підсніжник.

Із-під снігу я пробилась

І на сонце подивилась,

Подивилась й зажурилась:

Всіх подруг моїх зірвали

І стебельця потоптали,

Відвезли на продаж в місто,

Щоб в букеті ми два дні

Простояли на столі.

Не купуйте ви нас, люди,

Не губіть красу ви всюди!

 

Підсніжник. Мої квіти ніжні, пониклі, наче виточені з найтоншої порцеляни, дзвоникоподібні, білосніжні. Я перший посланець Весни! Мене називають квіткою надії... Старовинна легенда розповідає, що коли Адам і Єва були вигнані з раю, ішов сніг на Землі, і Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти, декілька ажурних сніжинок перетворились на чудові квіти підсніжника — провісника тепла, символ сподівань на краще майбутнє. Так я і лишився у народі символом надії.

 

Весна (до залу). Я бачила, деякі люди рвуть у лісі підсніжники цілими кошиками і кудись везуть. А в лісі їх стає все менше і менше. А мені боляче — люди, не виривайте з мого вінка квітку надії — білосніжний Підсніжник!

 Ой, Березню! Блакитне весняне небо впало на землю і синіє серед голого віття лісових дерев!

 

(Пролісок піднімається від пеньочка, виходить на перед)

 Я — перша квіточка весни,

Я — пролісковий цвіт.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце й тінь.

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

(М. Познанська)

 

(Чути курликання журавлів.)

Березень (підходить до Квітня і Весни).

Весняне тепле світло
Вітаю нині я
Сердечно і привітно!
А зараз черга вже твоя,
Молодший брате — Квітню!

(Березень сідає біля Весни, оточений своїми квітами.)

 

Квітень (звертається до залу, на останній фразі — до Весни, стаючи на одне коліно).

Я зустрічаю ранки співом,
Весну вітаю на полях,
Я щедро засіваю ниву,
Господарюю у садах,
Іду до лісу і до річки,
Дарую людям квіти, сміх.
Люблю Весну!..                             (Грає на сопілці)

Сон-трава (виходить на середину, чути дзвіночки).

  Мої квіти великі, дзвоникоподібні, темно-фіолетові або пучкові, закутані від весняних холодів у теплий кожушок густого опушення білястих волосків. Ніби сріблясте сяйво оточує мене, а всередині квітки є багато жовтих тичинок і маточок, які нагадують золоті пружинки. Вони розхитуються під поривом вітру і ніби дзвенять (чути знову дзвоники).

 Краще послухайте легенду.

Геть замучилась красуня Марися, втікаючи від панських посіпак, котрі гналися за нею лісом. Ось-ось наздоженуть. А сил не лишилося зовсім. У відчаї заплакала дівчина, і кожна її сльозинка проросла ліловим дзвоником. Озирнувшись, втікачка на свою радість побачила, що її переслідувачі заснули кам’яним сном.

 Сон травою лікують багато недуг, зокрема безсоння.

 

Квітень. На ніч квіти сну закриваються, схиляючи свої голівки, засинають. Може, тому в народі назвали цю рослину так поетично: сон-трава, сон-зілля, сончик.

А стародавнє слов’янське повір’я говорить, що коли покласти сон-траву на ніч під голову, то уві сні побачиш своє майбутнє.

 

Весна. Який коштовний подарунок, Квітню! Який чарівний, гарний! Але дуже рідкісний!

 

Квітень.  Кожної весни настає період, коли посилюються вітри. Саме в цю пору з’являються у наших лісах надзвичайно ніжні, досить великі білі квіти з жовтими серединками, їх завжди так багато, що ніде ступити.  Коли я подарував Весні ці квіти, вона, тішачись, вкрила ними всю землю...

 

Весна (перериває Квітня, сміючись). ...І раптом налетів Вітер і почав розхитувати їх білі голівки. Вони затріпотіли ніжними пелюстками і ніби біло-зелені хвилі покотилися лісом. Було так гарно, легко, і я назвала ці квіти «анемон» — вітер.

 

Анемона дібровна. З тих пір і називаємося ми анемонами дібровними — квітами весняних вітрів. Нас дійсно всі люблять, усі захоплюються нашою красою... і зривають, зривають, зривають... цілими оберемками. А зірвані, ми швидко в’янемо, втрачаючи красу і життя... Ми просимо: не чіпайте нас, не забирайте з лісу — нашого дому. Приходьте в гості, відпочивайте серед нас, тільки не рвіть, не позбавляйте весну її улюбленої квітки!

 

Квітень (до Травня). Передаю тобі, Травню, низку ключиків від літа. (Підводить первоцвіт весняний.)

 

Первоцвіт весняний. Дійсно, мої суцвіття нагадують низку ключиків, і в народі мене так і звуть — ключики. За давньогрецькою легендою, ми були ключами Флори — богині Весни; інші легенди твердять, що ми вказуємо на скарби — відкриваємо їх шукачам. А може, ми виросли там, де впали на Землю ключі від раю, які впустив апостол Петро? Хто зна, але точно відомо, що ми маємо чудодійну цілющу силу, за вмістом вітаміну С — ми перші серед усіх. А ще... дівчата шукають нас на Великдень, бо котра знайде першою — вийде цього року заміж. Нас тому ще називають приворот-зіллям.

 

Травень. Дякую, Квітню.

(Квітень підходить до Весни, сідає і зачаровано дивиться на неї.)

 

Травень. Я подарую тобі, Весно, найкращу свою квітку. Вона подібна до перлини. Українці вважають, що ці квіти — це застиглий сріблястий, щасливий сміх лісової русалки Мавки.

 

Конвалія травнева.

...А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітові білим, як сніг білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люди, Боже мій,
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілею снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.

(Т. Шевченко)

 

Весна. Дякую, Травню. Духмяні ніжні конвалії будуть твоїм символом, знаком розквітлої Весни.

 

Травень (підводить Конвалію і садовить біля Весни).

Білі, білі конвалії милі,
Вас насіяла тут Весна...
А люди вас зривають і зривають.
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Мов дівчина у вінку.
Ожили луги, діброви,
Повно гамору, розмови і пісень в чагарнику.

(І. Франко)

 

УСІ ВИХОДЯТЬ НА АВАНСЦЕНУ

  Чи може бути щось красивішим за квітку,

що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки?

 Кожної весни під лісовим покровом відбувається чудо. Зацвітають ранньоквітучі рослини.

  Та кажуть, що краса беззахисна. Можливо цьому причина, що заради скороминучої втіхи люди вигублюють цілі галявини, тепер вже рідкісних рослин? Та чи потрібна природі така “любов”?

  Тож озернімося! Яка прекрасна наша земля! Скоро… весна і вже сама згадка про неї будить в серці світлу радість. Це свято відновлення і відродження природи.

  У відповідності зі статтею 88 Кодексу України про адміністративні правопорушення, торгівлю цими рослинами заборонено:

• Підсніжник звичайний
• Крокуси
• Цикламен Кузнєцова
• Сон-трава
• Анемона дібровна
• Первоцвіт весняний
• Проліска двулиста
• Конвалія травнева

Пісня

 

Хоча вже багато втрачено,

Загублено без вороття.

Красу різновидів страчено,

Але торжествує життя!

 

Говорять на цілий голос,

Вас просять діти зі школи:

Ти не губи безвинно

Квіткову красу, Людино!

 

Тобі в цій оселі жити ,

Кохати, радіти, творити.

То хай же цвітуть невпинно

Первоцвіти твої, Україно!