Майбутні захисники Вітчизни

Сценарій

 

 військово – патріотичного

інформаційного дайджесту

 

  «Майбутні захисники Вітчизни»

 

 

Мета:

• сприяти патріотичному вихованню учнівської молоді; спонукати особистість до осмислення себе як частинки великого українського народу; пробуджувати національну самосвідомість;
• розвивати розумові і фізичні здібності, кмітливість і спритність;
• виховувати патріотичні почуття до рідної землі, дружби та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння.

 

       Обладнання: Столи, стільці, мішені, рушниці, цвяхи, молотки, дощечки,

                                картон (6 листів), набори літер (3 комплекти), 3 м’ясорубки,          

                                 колонки, підсилювач, мікрофон.

 

 

                                                               Хід змагань

 

Ведуча.   Добрий день,  шановні друзі!

 Вітаємо вас на військово – спортивних змаганнях «Майбутні захисники Вітчизни», присвячених   Дню Збройних Сил  України.

24 серпня 1991 року Україну було проголошено незалежною державою.  Настала потреба створення національної армії, армії держави, яка отримала незалежність і лише стала на шлях свого відродження та розвитку.

6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Збройні  Сили України». Саме ця подія стала підставою для офіційного встановлення свята – Дня збройних сил України.

 Протягом  21 року  Збройні сили України пройшли непростий шлях становлення і сьогодні є гарантом забезпечення захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності нашої держави.  

Відео №1

Збройні сили України організовуються і функціонують на основі воєнної доктрини України і законів «Про Збройні Сили» та «Про оборону України». Воєнна доктрина – це система поглядів і положень про її військову безпеку, про будівництво Збройних Сил, їх існування та використання. Вона носить не агресивний, а миролюбний характер. Наша держава ніколи не розпочне бойових дій проти іншої держави, якщо сама не стане об’єктом її агресії. Збройні Сили України є основою військової організації держави.

   До складу входять такі види Збройних Сил:

• сухопутні війська
• повітряні сили країни
• військово – морські сили, а також спеціальні війська.

   Кожний вид Збройних Сил має свої роди військ, що характеризуються певним призначенням, бойовими можливостями та військовою технікою. Свою бойову діяльність на випадок воєнної агресії Збройні Сили України координують із Прикордонними військами, Службою Безпеки, Внутрішніми військами та силами Цивільної оборони. Бойова готовність усіх цих структур  значною мірою обумовлюється рівнем підготовленості молоді до військової служби, до захисту Батьківщини. Отже, сьогодні ми святкуємо річницю наших славних Збройних Сил

    Монтаж:

 1. Сильнішій  нашій половині

Вітання надсилаємо свої.

Для вітання є у нас причини.                        

Ура – завзятій хлопчаків юрбі.

 

2.Нехай же квітне під очима                    

Синець пурпурно – голубий.

Спочатку важко у «навчанні»,                    

Та потім легко йти у бій!                                

 

3.А ми під захистом у вас

Спокійно будемо навчатись.

Дамо списати вам не раз –                            

На це вам можна сподіватись!

 

4.Тому, хлоп’ята, від душі

Без зайвих слів, усі підряд –

Руді, чорняві і біляві –

Прийміть вітання від дівчат!                      

 

5.Сьогодні справжніх хлопців свято,

 Їх в нас в школі багато:

Сміливих, веселих і мужніх

Кмітливих, шляхетних і дружніх!                   

6.Отож  здоров’я  вам  бажає  щиро,
І стійкості  в скрутну годину,
Наснаги, щастя, радості і миру                  
Слабка жіноча половина.

 

 

 

Сценка

«Осінній призив»

На сцені імітація медичного кабінету.

Йде відбір в армію. За столом сидить лікар.

Лікар: Наступний!

Входить перший призовник, пересувається човгає ходою.

Лікар: Що у вас?

Приз.: У мене плоскостопість.

Лікар: (оглядає ноги) Мдаааа ... Формені ласти!

Приз.: Значить залишаюся на гражданці?!

Лікар: Ні! Йдете в підводники! З такими ластами - тільки в підводники!

Приз. : Я води боюся!

Лікар.: Боязнь води буває при сказі. Сильно боїтеся?

Приз.: Дивитися навіть страшно. Боюся.

Лікар: У вас типовий сказ!

Приз.: Значить, все-таки гражданка?

Лікар: Почекай, сказ - це собаки, Собаки - це кордон. Але ми вас, у прикордонні війська не посилаємо! (Слухає призовника) Зябра не турбують?

Приз.: Ні!

Лікар: От бачите, ви типовий підводник. Наступний!

Входить другий призовник.

Лікар прикладає до грудей призовника фонендоскоп.

Лікар: Так, у вас в легенях формена турбіна!

Приз.: Значить, залишаюся на гражданці?

Лікар: З такою турбіною тільки в авіацію! Мертву петлю знаєте?

Приз.: Не - а, тільки штопор. Ну, там ще чарку ... пляшку ...

Лікар: Нічого, в авіації бочку освоїте. Головне, не літайте в не льотну погоду, Карлосон ви наш.

Входить призовник.

Лікар: Що у вас?

Приз.: Ааа?

Лікар: Що у вас?

Приз.: ААА???

Лікар.: Глухий чи що?

Приз.: Ага.

Лікар: Значить в танкові війська.

Приз.: ААА?

Лікар.: Що ви голубчик, ви ж з танком створені один для одного. У танку теж глухо.

Приз.: А на гражданці залишитися ніяк?

Лікар: Ви ж глухий як не як. Будь ви німим, ми вас відправили в шпигуни зберігати державну таємницю. А поки по машинах!

Входить наступний призовник, дістає гроші.

Лікар (віднімаючи гроші) Важкий випадок.

При.: Значить гражданка?

Лікар: Яка гражданка? Десант! Спеціальний підрозділ "Нічні дияволи"

При.: Який "Нічний диявол" з сліпого?

Лікар: Нічні дияволи воюють в темряві, коли все одно нічого не видно.

При.: Ех, все до дідька!

Входить наступний призовник.

Лікар: У вас здається почки?

Приз.: Почки на березі ...

Лікар: Підозра на печінку.

Приз.: Печінка у тріски?

Лікар: Ой! Так, у вас же розсіяна увага! А ну - ка дивіться сюди і запам'ятовуйте. Це великий, це вказівний, це середній, це безіменний, це мізинець (стискає кулак і розтискає) Ну а тепер, де який палець?

Приз.: Нісенітниця собача ...

Лікар: Ось бачите, з таким букетом хвороб, Вам залишається тільки гражданка.

Приз.: Татку, ну чому?

Лікар: Та тому, що я твій батько! І армія тобі не світить!

Приз: А я все одно буду служити. Я сказав!

Лікар.: Ах, ти сказав! Ну, тоді я тебе зараз відразу в черепа і переведу! Знімає ремінь і біжить за сином

Пісня Іващенко Евеліни

 

       Жартівлива  вікторина (1 б.)

1. Син твого тата, але не твій брат?Хто це? (Я)
2. Летіли три страуси.Одного вбили мисливці.Скільки залишилося?  (Страуси не літають)
3.  Що знаходиться між містом і селом? (Сполучник і)
4. На  що  схоже  півяблука? (на  іншу  половину)
5. Що можна побачити із закритими очима? (Сон)
6. Хто відзначає день народження лише раз у чотири роки? (Той, хто народився 29 лютого)
7. Коли чорній кішці легше зайти до будинку? (Коли двері відчинено)
8. По чому лазять, а ніколи не їздять? (По драбині)

9. Який  птах  складається з букви  та  ріки?  (Іволга)

10. Якою  хворобою  ніхто не  хворіє  на суші? (Морською)

Перепочинемо і послухаємо  гумореску  Павла  Глазового «Дубова  ракета»

 

Повернувся бравий хлопець 
З армїі додому 
Та й розказує про службу 
Дідові старому.
Не страшний ніхто нам, діду, 
Маємо ракети
Ті, що ціль накрити можуть 
На краю планети.
Видають нам, коли треба, 
Карту, на которій 
Видно води океанські,
Тобто акваторій.
Ми наводимо ракети 
В ті місця заочно,
Запускаєм і влучаєм 
Ідеально точно.
Дід радіє, як дитина:
Козацькому роду,
Як казали предки наші,
Нема переводу.
Можу, синку, розказати, 
Тільки по секрету:
Колись були й запорожці 
Зробили ракету.
Як за море повтікали 
Турки-супостати,
Козаки їх із гармати 
Не могли дістати.
То взялися за сокири, 
Довго гріли чуба,
І ракету змайстрували 
Із товстого дуба. 
Затаскали в ту ракету 
Пороху сім бочок,
Та, направивши за море,
Й бухнули разочок. 
Уявляєш, скільки лиха 
Туркам наробили,
Якщо тілько на цім боці 
Десятьох убили!

Бліц – турнір  «Знавці  козацької  термінології»

Вам потрібно дати вірну відповідь на визначення козацьких термінів.

Час пішов

1)     Кошовий – головний воєначальник, що обирався на рік.

2)     Ляхи – поляки.

3)     Хортиця – острів на Дніпрі.

4)     Курінь – приміщення, де жили козаки.

5)     Гетьман – старший, головний у козаків.

6)     Реєстр – список, до якого заносилися козаки.

7)     Гаківниця – довга рушниця, яка до землі причіплялася гаком.

8)     Козацька рада – збір усіх січовиків для з’ясування важливих питань.

9)     Слобода – поселення, вільне від податків.

10)   Оселедець – пасмо волосся на голові у козака.

11)   Жупан – верхній одяг у козака.

12)   Чигирин – столиця Гетьманщини часів Б. Хмельницького.

13)  Чайка – легкий козацький човен.

14)  Кіш – ставка кошового отамана.

15)  Козак – вільна озброєна людина.

Відео №2

Інформація про воєнний стан

Воєнний стан – це:

- надзвичайна ситуація, викликана військовим вторгненням або загрозою такого нападу на Україну;

- наділення військових підрозділів державних органів особливими правами, насамперед у порушення чинного законодавства про приватну власність;

- обмеження прав цивільного населення та бізнесу, які зобов'язані на вимогу військового командування виходити на громадські роботи або надавати своє майно для потреб армії.

"Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності; він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню й органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та зміцнення  національної безпеки, а також тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень" (стаття 1 Закону "Про правовий режим воєнного стану").

Процедурні питання

Суть воєнного стану як особливого правового режиму – наділення в першу чергу військового командування (а потім вже центральної та місцевої влади) надзвичайними повноваженнями. І, як зворотна реакція, обмеження закріплених у Конституції прав і свобод звичайних українців, а також прав і законних інтересів комерційних компаній, державних установ, комунальних підприємств тощо.

ukrainian media service

Говорячи про воєнний стан, слід конкретизувати, що являє собою "військове командування". Згідно із законом, військове командування – це:

- Генеральний штаб Збройних сил України. І відразу ж потрібно підкреслити: оскільки справа стосується національної безпеки та оборони, то керувати Генеральним штабом будуть Верховний головнокомандувач в особі президента і секретар Ради національної безпеки та оборони;

- командування видів ЗСУ (тобто командувачі Сухопутними силами, Військово-морським флотом, Військово-повітряними силами);

- об'єднане оперативне командування (тобто командувачі полками, дивізіями і угрупованнями, що об'єднують різні роди військ у вигляді артилерії, авіації, саперів, піхоти тощо).

Українське законодавство вимагає, щоб указ про введення воєнного стану містив конкретні терміни, коли особливий режим завершиться (стаття 1 закону "Про правовий режим воєнного стану"). На сьогодні закон про воєнний стан потрібно розглядати насамперед у зв'язці з новою версією закону про РНБО. Нагадаємо, під кінець грудня 2014 р.  Верховна Рада проголосувала за нову редакцію закону "Про Раду національної безпеки та оборони", яка наділяє секретаря РНБО Олександра Турчинова широкими повноваженнями.

Процедура введення воєнного стану – це чотири кроки. Спочатку Рада національної безпеки та оборони готує і подає президенту Петру Порошенку пропозицію ввести воєнний стан на всій Україні або на частині її території. Наприклад, на території Донецької та Луганської областей. Другий крок – коли адміністрація президента оформляє рішення у вигляді указу глави держави, а президент підписує цей нормативний акт. Крок № 3: депутати Верховної Ради протягом двох днів на своєму засіданні затверджують указ президента (для цього потрібна стандартна кількість у вигляді щонайменше 226 голосів). І, нарешті, відразу ж після затвердження в парламенті ЗМІ негайно оголошують указ президента, після чого режим воєнного стану офіційно стартує. Стаття 24 закону вимагає, щоб керівна адміністрація України відразу ж після введення воєнного стану повідомила про це генеральному секретарю ООН з метою інформування всіх країн-членів ООН. Оскільки Україна є учасником Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, українська влада повинна конкретизувати в такому повідомленні, які саме права українців буде обмежено і на який термін.

Скасування воєнного стану аналогічно вимагає відповідного указу президента. Ініціювати скасування може РНБО і Верховна Рада, звернувшись до президента з такою пропозицією. Указ президента, який скасовує воєнний стан, не потребує окремого затвердження в парламенті. Закон також вимагає, щоб ЗМІ негайно повідомили громадянам України про таке рішення.

Хоча за Конституцією президент Порошенко і є Верховним головнокомандувачем ЗСУ, на ділі його повноваження у більшій частині є церемоніальними, що ще більше підкреслила нова редакція закону про РНБО. Отже, ключовим органом під час воєнного стану стає Ставка верховного головнокомандувача, а згідно із Законом "Про Раду національної безпеки та оборони", саме секретар РНБО "організовує роботу Ставки верховного головнокомандувача у разі її створення" (пункт 9 ст. 13 закону про РНБО). Що стосується керівництва Збройними силами, то закон залишає президенту право лише здійснювати "керівництво стратегічним плануванням застосування Збройних сил України". Тобто на практиці главі держави відводиться завдання ставити свій підпис під рішеннями щодо тієї чи іншої військової операції, а всі щоденні питання воєнного стану вирішуватиме секретар РНБО, хоча народ України таких повноважень йому ніколи не давав.

Права і позбавлення

Воєнний стан треба розуміти насамперед як передачу розширених повноважень командирам в усій ієрархії ЗСУ. Повноваження, передбачені у статті 15 закону України "Зміст заходів правового режиму воєнного стану", можна розбити на кілька умовних груп.

По-перше, йдеться про повноваження, які умовно можна назвати управлінськими:

- запроваджувати трудову повинність для всіх працездатних громадян (за рідкісним винятком). Наприклад, щоб рити окопи ("з метою виконання робіт, що мають оборонний характер") або розбирати завали після бойових дій ("з метою ліквідації ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру");

- використовувати приміщення та устаткування заводів і фабрик, офіси, меблі та оргтехніку, якщо військове командування вирішить, що так потрібно для цілей оборони;

- проводити евакуацію населення і підприємств з небезпечних районів;

- вводити нормоване забезпечення продуктами та ліки. Тобто йдеться про знамениті картки, призабуті з часів Великої Вітчизняної війни.

По-друге, повноваження обмежувального характеру. Наприклад, військове командування зможе вводити комендантську годину як на всій території України (якщо президент підпише указ про воєнний стан для всієї країни), так і в окремих містах, районах й областях, коли звичайна людина зможе переміщатися, тільки маючи при собі спеціальне посвідчення або перепустку. Тобто насправді більшість із сорока з гаком мільйонів українців не зможуть виходити на вулицю під час комендантської години (якщо ВС введуть на всій території). Також РНБО і Генеральний штаб зможуть забороняти виїзд і в'їзд з країни, а також переміщення "всього живого" за конкретну територію. А ще військове командування зможе "порушувати питання про заборону діяльності політичних партій та громадських організацій, якщо вважатиме, що ті своєю діяльністю загрожують суверенітету, національній безпеці України, її державній незалежності і територіальній цілісності, життю громадян". На ділі ж є ризик свавілля, коли політичні партії та громадські організації закривати як неугодні. І, нарешті, військовики на чолі зі Ставкою і РНБО отримують право контролювати підприємства ЗМІ, шоу-бізнесу, культури тощо. Особливо слід звернути увагу на повноваження заборони передачі інформації через комп'ютерні мережі, тобто насамперед через інтернет. А якщо врахувати, що принцип роботи інтернет-сайту – це саме передача інформації, то така норма може торкнутися будь-якого ресурсу.

І нарешті повноваження експропріації, тобто примусового вилучення майна:

- військовики зможуть вилучити для тимчасового використання будь-яке майно, в тому числі легкові і вантажні автомобілі, як у приватних осіб, так і у державних установ і приватних компаній. Своєю чергою власник має право вимагати від старшого за званням щонайменше розписку про таке вилучення, а командир роти чи батальйону повинен видати взамін "відповідні документи встановленого зразка";

- відбирати радіоприймачі, телевізори, відеокамери, комп'ютери і ноутбуки, а також будь-які інші технічні засоби зв'язку, якщо військовики раптом вирішать, що їх використання порушує вимоги воєнного стану;

- у примусовому порядку розселяти солдатів у приватних будинках, квартирах, готелях (закон називає це "військово-квартирною повинністю");

- і, нарешті, примусово відбирати будь-яку власність (як у громадян, так і юридичних осіб), якщо військовики визнають, що цього вимагають "потреби оборони".

Відповідно до статті 23 закону "Про правовий режим воєнного стану", власник такого майна має право вимагати від держави компенсації в грошовому вираженні або у вигляді іншого майна, якщо таке можливо. Якщо ж автомобіль або ноутбук збереглися, то власник може зажадати їхнього повернення. А ось що робити, якщо військовий загін вилучить для потреб оборони п'ять автомобілів зі стоянки (адже власники не чергують біля своїх машин цілодобово), а охоронець втратить розписки? І на ім'я кого командир загону буде видавати такі документи встановленого зразка"?

І головне питання – це продукти, які оперативно перетворюються на дефіцит під час будь-якого смутного часу. Яка різниця померлим від голоду "для потреб оборони", якщо через роки держава ухвалить компенсувати їм вартість? Сформульовані в загальних рисах норми закону ризикують привнести ще масу несподіванок, якщо керівна адміністрація не деталізує нюансів в указах президента, постановах Міністерства оборони тощо.

Якщо говорити про те, як воєнний стан впливає на політичне життя, то на період воєнного часу закон забороняє:

- змінювати Конституцію України;

- проводити референдуми і вибори, починаючи з президентських і закінчуючи голосуванням за склад місцевих рад;

- організовувати страйки.

 

Пісня гурту «Тартак»- «Ніхто крім, нас»

Заключне слово директора