Майстер-клас «Лялька-мотанка – берегиня роду».
Мета: ознайомити дітей із традицією виготовлення української ляльки-мотанки; виховувати любов до народних традицій, родини, рідної землі; формувати естетичний смак, вміння бачити красу в народному мистецтві; розвивати дрібну моторику, охайність, творчість, креативність, терплячість.
Матеріали та обладнання: клаптики тканини (білий – для обличчя, кольоровий – для одягу); нитки; стрічки, тасьма, мереживо; вата для наповнення голови; ножиці; зразок готової ляльки-мотанки.
1. Вступ: історія та символіка (5- 10хвилин).
1. Учитель розповідає дітям коротко історію мотанки:
- Діти, сьогоді хочу розповісти вам про особливу українську ляльку – ляльку- мотанку. Вона незвичайна, адже у неї не має намальованого обличчя. Наші предки вірили, що обличчя має душу. А щоб у ляльки не могла оселитися зла сила, його не малювали. Ляльку-мотанку завжди робили з тканини та ниток. Її не шили голкою, а мотали – намотували шматочки тканини і перемотували нитками. Саме тому вона називається мотанка. Колись такі ляльки були не просто іграшками. Вони були оберегами – захищали родину, приносили добро і щастя. Мотанку дарували на свята, на весілля, коли народжувалася дитина. Лялька- мотанка символізує добро, любов, мир і тепло родини. Вона нагадує нам про зв’язок поколінь і про наші українські традиції.
2. Показує зразок ляльки.
3. Наголошує на правилах безпеки при роботі з ножицями.
2. Діяльність: творчий процес (25-30 хвилин).
Взяти білий клаптик тканини. У середину покласти ватку. Загорнути краї тканини й перемотати ниткою – утворюється голова.
Під головою покласти інший клаптик, кольоровий. Скласти його навколо, щоб вийшло тіло. Перев’язати ниткою «пояс».
Взяти смужку тканини, скрутити її в рулончик – це ручки. Перев’язати краї ниткою, щоб не розкручувались. Вставити між шарами тулуба, закріпити ниткою.
Обрати кольорову хусточку чи стрічку. Пов’язати її на голову. Прикрасити ляльку мотузочками, фартушком, стрічками.
3. Підсумок: рефлексія (5-10 хвилин).
Коли діти закінчують, вони можуть показати свої ляльки-мотанки однокласникам.
Учителька підводить підсумок:
- Подивіться, які гарні та унікальні ляльки-мотанки у вас вийшли. Кожна з них несе в собі частинку вашої душі.
- Отже, діти, лялька-мотанка – це символ добра, любові, злагоди.
- Яку ляльку створив ти?
- Чим лялька-мотанка відрізняється від сучасних ляльок?
- Кому б її ти хотів подарувати?
Можна організувати виставку дитячих робіт: «Моя лялька-оберіг».
Отже, цей метод базується на принципі інтеграції виховання та навчання через мистецтво. Він розвиває дрібну моторику та креативність, що важливо для розвитку молодших школярів; формує естетичний смак, навчаючи дітей бачити красу в народному мистецтві; закріплює національну свідомість на чуттєвому рівні. Через творчу діяльність діти відчувають себе частиною своєї культури, що є міцною основою для формування патріотизму.
Таким чином, використання народної творчості та традицій є не просто додатковим елементом освітнього процесу, а фундаментальним методом виховання, що дозволяє формувати духовні цінності та національну свідомість на глибокому емоційно-чуттєвому рівні.