Майстер клас на тему: "Розвиток критичного мислення на уроках словесності в умовах компетентісного уроку"

Вас вітають учителі Дружбівського НВК. (ПРОЧИТАТИ ЗІ СЛАЙДУ).

Налаштування.

Перш, ніж розпочати, давайте налаштуємось на  роботу. Для цього розслабтесь, посміхніться і погляньте на екран.

Теплий сонячний промінь упав на землю і зігрів насіннячко, що лежало в ній. Із насіннячка проклюнувся паросток, а з нього виросла чудова квітка. Радіє квітка на сонці, тягнеться до тепла і світла кожною своєю пелюсткою, повертає голівку за сонцем.

Ми бажаємо Вам позитивних емоцій, як у квітки від тепла і сонця.

А. Фар'єр, швейцарський педагог (1879-1960), написав легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола.

«...І створити школу так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається, що її робота має якийсь сенс, тому все побудували так, щоб її активність не приносила ніякої користі. Вона не може залишатись без руху - її примусили сидіти. Вона любить працювати руками, а її вчили теорій та ідей. Вона любить говорити - їй наказали мовчати. Вона прагне зрозуміти - її змусили вчити напам'ять. Вона хотіла б сама шукати знань - їх дають у готовому вигляді... І тоді діти навчились того, чого б ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати та лицемірити.

Як і хотів того диявол, деякі люди зачахли, стали понурими та пасивними, утратили всякий інтерес до життя, зникли їхнє щастя та здоров'я. Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими та сірими, душі зачерствіли, серця озлобились...»

Ця легенда певною мірою залишається актуальною й сьогодні. Для критичного мислення необхідне почуття свободи. Сьогодні, під час переходу до НУШ, основне завдання педагога - формувати особистість, яка здатна критично мислити.

Отже, тема нашого семінару: «Розвиток критичного мислення на уроках словесності в умовах компетентісного уроку».

Вправа «Асоціативний кущ»

Коли ми говоримо «критичне мислення», у кожного з вас, напевно, виникає якась асоціація.  Будь ласка, запишіть  свої асоціації на листочках. Ведучий приклеює на плакаті.

Дякуємо за Ваші думки.

Сучасне українське суспільство, прагнучи до європейської інтеграції, потребує модернізації педагогічної освіти.

Сучасне життя ставить перед педагогами нові завдання: не просто озброїти учнів сумою знань з певних предметів, а навчити творчо використовувати їх на практиці, сформувати здатність розв’язувати життєві проблеми, а не уникати їх. Для вирішення цієї важливої проблеми необхідно змінити підхід до самого процесу навчання.

Тому однією з технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей є технологія формування та розвитку критичного мислення. Ця технологія – це виклик часу, бо вміння вирішувати проблеми і критично мислити змушує саме життя.

!!! Критичне мислення — це здатність людини чітко виділяти проблему, яку необхідно розв'язати; логічно будувати свої думки, наводити переконливу аргументацію; здатність бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Ознаки людини, яка мислить критично:

1 – здатність сприймати думки інших критично;

2 – компетентність;

3 – небайдужість у сприйнятті подій;

4 – незалежність думок;

5 – допитливість;

6 – здатність до діалогу і дискусії.

Англійський учений Стоуенс довів, що учні, які емоційно налаштовані на урок, досягають значно більших результатів, ніж ті, яких не заохочували.

Отже, вплив учителя на психологічний клімат у класі дуже великий. В умовах НУШ  та в умовах компетентісного уроку важливу роль відіграє емоційне налаштування на урок.

Різновиди емоційного налаштування на урок:

• Сугестії (навіювання).
• Демотиватори,
• Афірмації.
• Метафори.
• Ігри  токології.
• Діагностика емоційного стану учнів.
• Дихальні вправи.
• Музика.
• Фотографії.

Домогтися поставлених цілей у навчанні, навчити дітей критично мислити, виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності  можна завдяки використанню  ефективних і цікавих для учнів методичних прийомів –  таких, як «Фішбоун», «РАФТ», «Ромашка Блума», кроссенси, інтелект-карти, хмарки тегів, використання QR-кодів.

«Фішбоун» (від англ. Fish – риба; Fishbone – риб’ячий  скелет) – метод вивчення, порівняння, дослідження. Автором є японський професор Кауро Ішікава, який і винайшов метод структурного аналізу причинно-наслідкових зв’язків. У процесі навчання прийом дозволяє «розділити» загальну проблемну тему на перелік причин і аргументів. Візуально (графічно) відтворення даного прийому виглядає як риб’ячий скелет, у голові якого записується проблема, верхній ряд кісток – причини події; нижній – факти, аргументи. А у хвості розміщується висновок, що є результатом створеного графічного аналізу. Записи мають бути ключовими словами або фразами (обов’язково короткими), що відбивають суть проблеми.

Учень демонструє вміння визначити причинно-наслідкові зв’язки, логіку, обґрунтованість висновків. Прийом вимагає аналітично працювати з текстами, формує критичне мислення.

А зараз ми разом спробуємо практично застосувати цей прийом на прикладі роману Ліни Костенко «Маруся Чурай». У творі порушено питання, яке записано в голові риби: «Зрадити державу – злочин, а людину – можна?». Аналізуючи образи, нам потрібно дати відповідь на нього. Верхні кісточки – основні образи, нижні – риси характеру.

Образи :

-  Маруся Чурай – кохає Гриця, не здатна на зраду;

-  Гриць Бобренко – кохає Марусю, але здатний на зраду;

- Іван Іскра – вірний батьківщині, кохає Марусю, не може зрадити;

- Галя Вишняківна – кохає Гриця,

- Мартин Пушкар – вірний батьківщині, не здатний на зраду. 

(ОБЄДНАННЯ В ГРУПИ)

«РАФТ» - це абревіатура, кожна буква якої означає певне завдання.!!!

У 8 класі з української літератури вивчається твір Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання». Сюжет твору: Вітька закоханий у Галю, яка не звертає на нього уваги і він усіляко намагається привернути її увагу: запрошує на побачення, в кіно, пише вірші, серенади…

Зараз кожна група отримає номер, який відповідає номеру завдання, поданого в таблиці.

Мета цього методу, як і попереднього, – навчити учнів усвідомленого та цілеспрямованого формулюванню запитань різного типу.!!!

1. Прості – запитання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.

2. Уточнюючі зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”

3. Практичні. Цей тип запитань спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя оповідання? “.

4. Інтерпретаційні. Зазвичай починаються зі слова “чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

5. Оціннні. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”,  “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.

6. Творчі. Цей тип запитань найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.

А зараз ми попрацюємо практично. Кожна група отримує ромашку із запитаннями.

Всередині квітки міститься фігура, яка відповідає певній групі питань. Ваше завдання: поставити запитання за твором Володимира Винниченка «Федько-халамидник».

На екрані спроектовано таблицю питань із символами.