Основною
освітою Тараса були два роки навчання
у церковно-парафіяльній школі. Майбутня
гордість української культури – Шевченко, –
був зобов’язаний багатьма своїми знаннями
баронесі Софії Григорівні Енгельгардт. Чарівна красу-
ня навчала юного козачка польській та
французькій мовам, а загальне уявлення
про світ Тарас отримував від лакеїв.
Дитинство
Тарас Шевченко народився в селі Моринці,
біля Черкас. Григорій Іванович Шевченко,
батько майбутнього поета, – кріпосний селянин.
У сім'ї Тараса було ще 2 хлопці та 4 доньки. Загалом
семеро дітей.
Дитинство Шевченко провів у рідному селі
та у Кирилівці. Вже змалечку Тарас проявляв
цікавість до поезії та малювання. У 8 років Тарас пішов
на роботу до дяка, де потайки вчився грамоті.
Пізніше Тарас стане прислуговувати помі-
щику. Він буде кухарчуком та козачком.
Пан зауважив, що Шевченко має талант,
відправив його на
навчання малярству.
Шевченко
прикрашає придністровські гроші
Український майстер
Микола Сядристий створив
найменше у світі «видання» «Кобзаря»,
розміром трохи більше половини
квадратного міліметра.
Сторінки настільки тонкі та мініатюрні,
що гортати їх можна лише кінчиком
загостреного волоска. Переплет зшито павутинкою,
а обкладинка зроблена з пелюстки
безсмертника.
Твори Шевченка
мовою есперанто
Серед них –
японська, корейська, арабська і навіть
міжнародна мова есперанто. Найбільшу
кількість перекладів було здійснено
російською, німецькою, польською,
англійською мовами.
Рекордна кількість
пам’ятників
У світі налічується 1384 пам’ятника
Кобзареві. Така кількість є другою
для однієї особи. Більше, як вважають
дослідники, лише пам’ятників Ісусу Христу.
Щоправда, існує версія, що Шевченка
випереджає Володимир Ленін. Але останніми
роками, принаймні в Україні, кількість таких пам’ятників
суттєво зменшилася.
На території України нараховують 1256 монументів,
а ще півтори сотні – у інших 35 країнах світу, – від
Бразилії до Китаю.
Незвичний пам’ятник Шевченкові
Івана Кавалерідзе
ШЕВЧЕНКО-ХУДОЖНИК
НА СУМЩИНІ
Тарас Григорович Шевченко бував
на Сумщині кілька разів. Він
проїжджав її землями з Петербурга
до Києва і навпаки, а іноді робив і спеціальні
поїздки, (у1845 році – на ярмарок у Ромни, у
1859 році – до друзів і знайомих на
Лебединщину й Конотопшину). Ці подорожі
широко відбилися у його літературній і мисте-
цькій творчості, у повістях і щоденнику.
Хронологічно першим малярським
твором Т. Шевченка, зв’язаним із Сумщиною,
є портрет ротмістра Йосипа Федоровича
Рудзинського, сина кролевецького повітового
лікаря Ф. II. Рудзинського. Їдучи з Петербурга
на Україну через Есмань і Глухів,
Шевченко, ймовірно, зупинявся у Кролевці
і в цей час написав портрет Рудзинського, який сааме
тоді жив там у свого батька. Цей твір Шевченка,
як і більшість його портретів, відзначає-
ться глибокою увагою до внутрішнього
світу людини, її психології.
Портрет
ротмістра
Йосипа Федоровича
Рудзинського
Садибний будинок
Рудзинських в Кролевці.
Першим пейзажним
малюнком Шевченка з Сумщини
є «Урочище Стінка»
Перебуваючи з 21 по
25 серпня в Гирівці, Шевченко
намалював портрет А. О. Лазаревської.
Виконано його італійським олівцем і крейдою
на тонованому папері. У зверненому прямо на глядача
обличчі Лазаревської, у її широко відкритих очах
надзвичайно виразно передано щирість і
доброту, лагідність цієї не молодої вже жінки.
Портрет
Лазаревської
На одному примірнику
свого офорта «Приятелі»
Шевченко зробив такий дарчий напис:
«Варенушному архимайстрові А. М. Залеському
на пам’ять 6 іюня 1859 на Нови Т. Шевченко». Інший
подарований офорт має напис: «Наталии Александровне
Хрущовой на память 8 іюня 1859 Т. Шевченко».
Із таким же написом подарував Шевченко
Хрущовій і офорт «Вечір в Альбано поблизу Рима».
А у вересні того ж року Шевченко надіслав
Н. Хрущовій свій естамп «Мангишлацький сад».
Офорт «Приятелі»
У малярській, спадщині
Т. Г. Шевченка є офорт і кілька
малюнків-ескізів «Дві дівчини».
Працюючи над ними, Тарас Григорович завдяки
Т. Честахівському познайомивсь в Петербурзі з родиною
кріпаків Соколенків з Славгорода (нині Краснопільський
район). Соколенки належали князю Голіцину.
Один із них – Петро був кріпосним художником,
малював портрети членів, сім’ї Голіцина, опоряджував
його будинки тощо. Познайомившись із Шевченком,
П. Соколенко зазнав його впливу, став відвідувати
лекції в Академії художеств, писати вірші,
створив кілька малюнків, на яких зображений
Шевченко.
Місце зупинки
Шевченка у 1859 році.
Лебедин, вул. Першогвардійська,4
Пам'ятник
Тарасу Шевченку
в Ромнах
Місто Конотоп
Місто Глухів
Місто Суми
Юність
Пан Енгельгардт перебрався у
Петербург, де Тарас продовжив навчання.
Там він навчався у Ширяєва, відвідав
Ермітаж, малював, познайомився з
Сошенком. Тараса Шевченка
представили Брюллову та Жуковському,
які згодом повпливали на його звільнення.
У 24 роки Шевченка звільнили з кріпацтва. Жуковський
та Брюллов провели благодійний аукціон. Зібрали
2,5 тисячі рублів. За ці кошти й викупили Тараса.
Після звільнення Шевченко вступив
до Академії мистецтв, вивчав живопис
та твори письменників. Поет видав
першу збірку віршів – "Кобзар".
У 1844 році він повернувся до України, де
тимчасово працював художником у комісії з питань
розгляду старих актів.
Шевченко познайомився з Костомаровим,
що мало значний вплив на формування його політичних
поглядів.
Пам'ятник Шевченку у Полтаві
Пам’ятник у Чернігові
Автопортрет Тараса
Шевченка, виконаний
ним в Орську в 1847 році,
перший автопортрет
періоду заслання.
Автопортрет1857 р.
Під портретом
чорнилом рукою
Шевченка напис:
«Михайлу Семеновичу Щепкину,
напамять 24 декабря 1857 года отъ
Тараса Шевченка».
Автопортрет
у шапці та кожусі
1860 рік
Автопортрет
зі свічкою
1860
Автопортрет
у темному костюмі
1860 рік
Автопортрет
1845 рік
Заслання
У 1846 році Тарас Шевченко
вступає в Кирило-Мефодіївське
братство й пише революційну збірку
"Три літа".
Саме за ці твори поета заарештовують у
1847 році.
Шевченка відправляють в
Орську Фортецю.
Там він служить солдатом.
Микола Перший видав наказ,
який забороняв поету писати та
малювати. Це не зупинило Шевченка,
він творив потайки.
Орська Фортеця
Він служить солдатом. Микола I
видав наказ, який забороняв поету писати
та малювати. Це не зупинило Шевченка,
він творив потайки.
Карл Брюллов, Автопортрет для Галереї Уффіці
1834 рік
Ми звикли до образу Шевченка,
зображеного на портретах у вигляді
втомленого вусатого чолов’яги у шапці
та свиті. Втім така однобока картинка не
зовсім відповідає дійсному образові
Тараса. Шевченко був молодим прогресивним
демократом та не любив ані надмірної пишності,
ані скромної стриманості у одязі.
Але у роки життя
у Петербурзі, модний
портретист Шевченко
заробляв пристойні
кошти, які з радістю витра-
чав на модний одяг. Зокрема,
у своєму щоденнику поет
писав про особливе задоволення,
отримане від придбання гумового плаща-
макінтоша, який вартував 100 карбованців.
Ликера Полусмакова:
весілля, що не відбулося
20-річна наймичка
Ликера Полусмакова цілком
полонила серце
поета, про що відомо
з біографії митця.
На 46 році життя
Шевченко закохався у
дівчину та збирався на ній
одружитися.
Він готував для нареченої посаг,
готувався до весілля, найняв
міського вчителя для грубуватої та
простакуватої Ликери. Але не судилося.
Подейкують, що Тарас застав кохану у
обіймах того-таки вчителя, що і стало
причиною розриву.
За другою версією,
Ликера сама не схотіла їхати з
Шевченком до Петербурга,
воліючи лишитися у звичних
обставинах життя. Але
найбільш дослідники схиляються
до версії, що Кобзар зрозумів, що
Ликера жадібна, груба та неохайна, а
найголовніше, – погодилася на шлюб із
Тарасом Григоровичем виключно з
корисливих міркувань.
Важко уявити, але
до кінця життя Тарас Шевченко
писав навдивовиж безграмотно.
Ось фрагменти з одного його листа,
відправленого братові: «Брате
Микито треба б'тобі погавкати та я не
сирдитий. Не хай буде так Як
робіця .... За цілуй старого діда Івана за мене,
і поклонися всій рідні Нашій Яка є ... Скажи іваново
Федерці не хай він' до мене напишу листа окрім. – Та
тілько не по московському а то й читати не буду –
Кланяйся йому. Залишайся здорова – Твій брат тарас'
Шевченко».
У 1861 році Тарас Григорович за власні кошти
видав перший в Україні «Буквар». Книга вийшла
накладом у 10 тис. примірників і була
призначена для вивчення грамоти у
безкоштовних школах.
У 1995 році на
території невизнаної
Придністровської Молдавської
Республіки була введена банкнота
у 50 тисяч рублів. На
лицьовій стороні – портрет українського
гетьмана Богдана Хмельницького, а на
звороті – пам’ятник Тарасу Шевченку перед
будівлею університету в Тирасполі.
Ликера
Полусмакова