Відокремлений структурний підрозділ “Бобровицький фаховий коледж імені О. Майнової Національного університету біоресурсів і природокористування України ”

ПОДОРОЖ ДО АВСТРАЛІЇ  ТА ОКЕАНІЇ

Майстер-клас (заняття-подорож)

2022

АВТОР: Баранчук Валентина Станіславівна,  викладач вищої категорії,  викладач-методист

РЕЦЕНЗЕНТ: Бабич Галина Олексіївна, викладач вищої категорії, викладач-методист

В методичній розробці розкрито досвід проведення майстер-класу з використанням інтерактивних технологій: заняття-подорож (мультимедійна презентація) з дисципліни «Географія».

Дана розробка може бути використана викладачами загальноосвітніх дисциплін вищих навчальних закладів I-II  рівнів акредитації.

Зміст

 Вступ ……………………………………………………………….

            Сценарій заняття …………………………………………………...

Висновки ……………………………………………………………

Використана література …………………………………………….

Вступ

У зв'язку зі змінами в системі освіти, її оновленням, виникає об'єк­тивна потреба у адекватних часу інноваційних технологіях.. Саме життя вказує на необхідність переглянути зміст і технологію навчання.

Відхід від традиційної (роз'яснювально-ілюстративної) форми навчання, коли всі знання, вміння та навички набуваються шляхом репродуктивного засвоєння і орієнтації на використання нетрадиційних і інноваційних форм навчання викликає потребу переглянути їх технологію. Провідне місце в роботі викладачів посідає використання наступних форм організації навчальних занять: заняття-гра, заняття-змагання, заняття-суд, шоу-заняття, заняття - аукціон, заняття-конференція, заняття-подорож, лекція-презентація, лекція з елементами дослідження, бінарна лекція тощо. Такі заняття сприяють розвитку творчої діяльності студентів, активності, пізнавального інтересу, самостійності, активності мислення, виховують почуття відповідальності, вчать працювати в колективі та розвивають у студентів потяг допомагати один одному тощо. На таких заняттях викладач створює проблемні ситуації, атмосферу співробітництва, вони мають виховний характер.

Інноваційні технології навчання, нетрадиційний підхід до навчання створюють у студентів можливість займати не просто активну, але ініціативну позицію в навчальному процесі, не просто "засвоювати" запропонований викладачем матеріал, але пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, самому шукати відповіді та не зупинятися на знайденому як на остаточній істині. У цьому напрямку і ведуться пошуки, спрямовані на перетворення традиційного навчання на живе зацікавлене вирішення проблем.

Однією  із інноваційних форм проведення занять є заняття-подорож. Під час проведення таких занять зростає зацікавленість студентів, розвиваються комунікативні навички, виникає інтерес до предмета, стимулюється розширення світогляду, умови навчання наближаються до реальних умов виробництва, виявляються особливості студентів, активізується їх розумова діяльність.

Сценарій заняття

майстер-клас (заняття-подорож)

Тема: Подорож до Австралії та Океанії.

Мета: сформувати в студентів систему знань про специфіку ЕГП Австралії та території Океанії; навчити визначати особливості природи, населення та господарства; розкрити роль Австралії в міжнародному географічному поділі; розвивати в студентів геопросторове мислення, розуміння доцільності науково - обґрунтованого підходу до природокористування, системної єдності довкілля, людини та її діяльності в територіальному аспекті; виховувати почуття усвідомлення особистої причетності до подій, що відбуваються в навколишньому світі.

Тип заняття: заняття-подорож.

Методи: бесіда, розповідь, робота з картою, дослідження, використання мультимедійної системи, презентація, подорож.

Обладнання: прапор Австралії, політична карта світу, скриньки, “чеки”, схема екскурсії, відеозаписи, мультимедійна система.

Х І Д   З А Н  Я Т Т Я

І. Організаційна частина (бесіда)

а) перевірка присутніх на занятті,

б) перевірка готовності  студентів і аудиторії до заняття.

 Викладач. Шановні учасники екскурсії,  прошу Вас зайняти місця в  «салоні літака». (Оформлення кабінету нагадує салон літака)

ІІ. Активізація навчальної діяльності студентів  (розповідь, бесіда)

Викладач. Але, щоб вирушити на екскурсію, потрібно заплатити гроші в екскурсійне бюро. А це будуть знання домашнього завдання.

Картка І варіанту. Заповнити таблицю 1                                                                   Таблиця 1

Карта ІІ варіанту. Заповнити таблицю 2                                                               Таблиця 2

Викладач. Для того, щоб  вирушити на екскурсію, потрібно знати в першу чергу ...  (маршрут).

Який транспорт найкраще використати, щоб зекономити час ? .. (літак).

Отже, відгадавши ребус, ви взнаєте, куди ми вирушаємо.

 1 2 3 6 5 4  Я

IV. Оголошення теми, мети заняття (розповідь, бесіда)

 Викладач. Отже, ми  вирушаємо до Австралії, де все “навпаки”. 

Г.Усова писала:

Вона розміщується під нами,

Там, мабуть, ходять вгору ногами,

Там, навиворіт  вивернутий рік,

Там квітнуть у жовтні сади,

Там у жовтні, а не у липні літо,

Там течуть ріки без води

(Вони в пустелях пропадають десь).

Там у хащах слід безкрилих птахів,

Там кішкам у їжу дістаються гади,

Народжуються звірята із яєць,

І там собаки гавкати не вміють,

Дерева самі лізуть із кори,

Там кролики страхітливіші, ніж повінь.

А також ознайомимося із особливостями Океанії та Нової Зеландії.

План заняття

1. Загальний огляд, ЕГП.
2. Склад території.
3. Характеристика населення.
4. Головні галузі господарства.
5. Роль Австралії в МПП.
6. Загальна характеристика Океанії та Нової Зеландії.

V. Вивчення нового матеріалу (бесіда, розповідь, робота з картою)

     Студенти, здійснюючи  подорож до Австралії та Океанії, знайомляться із символікою держав, економіко-географічним положенням, складом території, природними умовами і природними ресурсами, господарством країни,  транспортною системою, зовнішніми економічними зв'язками, додатковою інформацією про країни.

Зупинка 1.  Оглядова

      Викладач.  Наш літак приземлився на борт корабля. Далі пливемо (основні дані про Австралію, які наведені в  таблиці 3  озвучуються).

                                                                                      Таблиця 3

Гімн  Австралії (Звучить гімн)

Студент 1  (презентує свої дослідження  проведені  в мережі    Інтернет)      

       До 1984 року гімном Австралії був гімн «Боже, бережи королеву», який перші поселенці привезли із Англії. Теперішній гімн Австралії -  «Вперед, прекрасна Австралія» був написаний Пітером Додсом Маккорміком  у 1878 році, але статус офіційного отримав через

106 років. Цей гімн відкривав XXVII Літню олімпіаду в м. Сідней.

         Прапор Австралії  затверджений королевою Великобританії у 1954 році. На ньому у верхньому лівому кутку – прапор Великобританії, який символізує вступ Австралії в Співдружність, яку очолює Великобританія.  Синій колір прапора символізує океан , який з усіх боків омиває Австралію. На синьому фоні у вигляді сузір’я Південний Хрест розміщено білі зірки. Велика зірка під прапором Великобританії називається зіркою Співдружності. Сім її променів символізують семичленне адміністративне ділення. Маленька п’ятикутна – символ федерального столичного округу – Канберра.

       Герб Австралії  існує з 1912 року. Щит герба розділено на 6 частин. Праворуч та ліворуч від гербового щита зображені представники ендемічної фауни Австралії – кенгуру та страус ему. Вибір цих тварин не випадковий. Вони символізують прогрес, прямування вперед, так як ні ему, ні кенгуру не мають шляху назад.

       Емблема Австралії (квіткова) - Золота акація. Вона була оголошена офіційною національною квітковою емблемою у серпні 1988 р. Золота акація - виткий кущ або невисоке деревце, що росте в низинах відкритого лісу і лісистій місцевості у Південній Австралії, Вікторії, Новому Південному Уельсі.

Студент 2 (презентує свої   дослідження, використавши дані атласа )

      Австралія (анг. Australia, від лат.. austrālis «південний»), Австралійський Союз (англ. Commonwealth of Australia), — держава в південній півкулі,  розміщена  на материку Австралія, острові Тасманія і деяких інших островах Індійського і Тихого океанів. Австралія — це  величезна країна, яка простягається із заходу на схід  на 4000 км, а  з півночі на південь  — на 3700 км. Шоста  по площі  держава світу, єдина держава, яка  займає  цілий материк. На північ  від Австралійського Союзу розміщенні  Східний Тімор, Індонезія  і  Папуа – Нова Гвінея, на північний схід - Вануату, Нова Каледонія і Соломонові острови, на південний схід — Нова Зеландія. Відстань між  головним  островом Папуа —Нова Гвінея  і материковою частиною Австралійського Союзу становить всього 145 кілометрів, а  відстань від  австралійського острова Боігу до Папуа — Нової  Гвінеї — всього 5 кілометрів. Вздовж  північно - східного  узбережжя  Австралії  більше  ніж на 2000 км тягнеться найбільший  в  світі кораловий риф — Великий Бар’єрний риф. Віддаленість від Європи перестала бути вирішальним чинником її географічного положення. Технічний прогрес на транспорті і засобах зв’язку наблизив її до інших континентів.

Студент 3 (презентує дані про  Австралію  з використанням слайдів)

Австралія складається із шести штатів, однієї території і  одного столичного округу. Штатами є Вікторія, Західна Австралія, Квінсленд, Новий Південний Уельс, Тасманія і Південна Австралія, однієї території -  Північна територія і  одного столичного округу - Територія федеральної столиці.

Кожен штат і материкова територія мають свій законодавчий орган: однопалатний в Північній території, Території федеральної столиці і Квінсленді і двопалатний в інших штатах. Керівниками штатів є прем’єри, а територій – головні міністри. В штатах королева представлена губернаторами, а в Північній території і Території федеральної столиці – адміністраторами, які виконують функції, аналогічні губернаторським.

Австралія володіє кількома територіям: контролює Територію Джервіс – Бей, яка знаходиться в Новому Південному Уельсі. Одночасно під контролем Австралії знаходиться кілька заселених зовнішніх територій: острови Норфолк, Різдва, Кокосові острови; кілька незаселених територій: острови  Ашмор і Карт’є, територія островів Коралового моря, острова Херд і Макдональд  та Австралійська антарктична територія (третя частина). Суверенітет Австралії над територією Антарктиди не признається багатьма державами.

Зупинка 2. Народознавча

 Студент  4  (презентація з  використанням  мультимедійної системи)

Австралія була переселенською колонією Великобританії. Материкова частина Австралійського Союзу була заселена австралійськими аборигенами більше  42 тисяч  років тому. 1788 року  в  Австралії  була  заснована перша  колонія — Новий Південний Уельс. По мірі росту населення в XIX столітті, на території Австралії були засновані  ще п’ять колоній.

1 січня  1901  року   ці шість колоній стали федерацією, утворивши  Австралійський Союз. З цього часу  Австралія зберігає  стабільну демократичну систему управління, залишаючись частиною Королівства Співдружності. Англійська мова переважає в країні і є державною. Після Другої світової війни зросла роль іммігрантів  неанглійців. До цих нових іммігрантів належать і українці, їх більш як 30 тис. Європеоїди становлять 95% жителів країни. За віросповіданням 74% населення – християни (католики і  протестанти).

Австралія – найменш заселений континент світу, середня густота населення становить  2,3 чол. на 1 км². Понад 4/5 населення зосереджено на найсприятливішому для життя південно-східному узбережжі і ще 1/10 – на узбережжі південного заходу. Австралійці традиційно є жителями міст. Головним засобом пересування є власна автомашина.

Столицею  держави є місто - Канберра. Чисельність населення Австралійського Союзу перевищує 21 млн. чоловік, при  цьому  60 % населення проживає в найбільших  містах країни Сідней, Мельбурн, Брісбен, Перт, Аделаїда і їх передмістях.

Австралійців - аборигенів нараховується близько 160 тис. чоловік (1,5%).

Населення Австралії поділяються на:

• корінне (аборигени);
• пришельців (англо-австралійців).

Корінне населення Австралії значно відстало у своєму розвитку від європейців. Аборигени не знали ні землеробства, на тваринництва. Простий навіс з деревної кори, підпертий кілками, був їм житлом. Одягу майже ніякого. Австралійці -  досвідчені мисливці. Вони чудово орієнтуються в навколишньому середовищі, знають життя тварин, дуже спостережливі. Цікавою зброєю є бумеранг. Це певним чином вигнута палиця, яка,  не потрапивши в ціль, повертається в те місце, звідки її кинули. Живуть австралійці в спеціально відведених  районах, найчастіше в неродючих, так званих резерваціях. Сюди їх відтіснили переселенці – європейці, здебільшого англійці.

Зупинка 3. Мінресурсна

Студент  5  (презентація слайдів з  використанням даних підручника) 

Більшу частину території країни займають великі пустелі  і низовинні території. Серед пустель  відомі: Велика Піщана пустеля, Велика пустеля Вікторія. На  сході материка  знаходяться  дуже  зруйновані, невисокі гори  — Великий  Водороздільний Хребет з максимальною висотою на  півдні  (гора Костюшко, 2228 м ). Австралія —  єдиний материк, де нема діючих  вулканів  і сучасного зледеніння.

Найнижча  точка Австралії  -  озеро Ейр (20 м), площа якого складає біля  15000км².

Основні природні багатства країни  — мінеральні ресурси.   Забезпеченість Австралії  природно-ресурсним потенціалом в 20 раз вище середньосвітового показника . Країна займає 1-ше місце в світі по запасам  бокситів (1/3   світових запасів,  2-ге місце  в світі (після Канади) по запасам урану (1/3 світових). Країна займає 6-те місце в світі по запасам вугілля. Має  значні  запаси  марганцю, алмазів. У північно-східних і  північно-західних берегах в шельфовій зоні  є  незначні родовища нафти  і природного газу. В Австралії є залізна руда, поліметали ( свинець, цинк, мідь), марганець, уран, золото, великі родовища  хрому в штатах Квінсленд і Вікторія. Із неметалічних корисних копалин зустрічаються глина, пісок, вапняки, азбест і слюда.

Зупинка 4. Кліматична

Студент  6 ( презентація  з  використанням  мультимедійної системи) 

Австралія —найжаркіша частина суходолу південної півкулі. На півночі клімат субекваторіальний, мусонний, жаркий, в центральній частині – тропічний пустельний, на південному заході – субтропічний з переважанням зимових опадів.  На східному узбережжі – тропічний, морський, з жарким літнім максимумом опадів. На острові Тасманія – помірний морський тип клімату. Середні температури січні – від +20⁰ до +30⁰С, червня - від +12⁰ до +20⁰С.  Кількість опадів зменшується із сходу на захід від 1500мм до 250-300мм в рік.

Клімат  Австралії знаходиться під значним впливом океанічних течій.

В пояс помірного клімату входить центральна і південна частини острова Тасманія. На клімат цього острова впливає водний простір і клімат його відрізняється помірно теплою зимою і прохолодним літом. Середня температура січня – 14⁰-17⁰С, червня – 8⁰С. Переважають західні вітри. Середня кількість опадів в західній частині острова – 2500мм, а число дощових днів – 259.

Зупинка 5. Гідрологічна

Студент  7  (презентація з  використанням  слайдів)

Річкова система Австралії невелика. Вона представлена в основному річкою Мурей з притокою Дарлінг, які беруть початок на Великому Водороздільному хребті. Протяжність Мурея, яка є найдовшою річкою країни становить 2375 км. Друга по довжині річка Австралії – Марамбіджі, третя – Дарлінг. Більш розвинута річкова сітка на острові Тасманія. Річки  тут гірські, тому мають великі запаси гідроенергії і  на них побудовані ГЕС. Артезіанські води Австралії містять багато солей.

На території Австралії є багато озер, які розміщуються в основному в котловинах і заповнюються водою тільки після дощів.  Найбільшими озерами країни є:  озеро Ейр, Макай, Амадіус, Гордон.

Зупинка 6. Природнича

Студент  8  (презентація з використанням  мережі Інтернет)

Хоча більшу частину  континенту займають напівпустелі  і  пустелі, в Австралії є різноманітні ландшафти  від   альпійських лугів  до тропічних джунглів. Через значний вік  континенту (а також низької   родючості ґрунтів), великого різноманіття погодних умов і тривалої  географічної  ізоляції, біота Австралії  багата і унікальна. Із приблизно  12 тисяч видів біля  9 тисяч - ендеміки. Серед  квіткових рослин ендеміків 85 %, із ссавців — 84 %, птахів  — 45 %, прибережних риб — 89 %.

Більша частина австралійських деревних рослин є вічнозеленими, а деякі із них  пристосовуються  до засух  або  пожеж , як, наприклад , евкаліпти   і акації. 

Флора прохолодної Тасманії  значно  відрізняється від  флори великої  землі. Крім типових для Австралії  евкаліптів, на острові  росте  значне число видів дерев, родичів  новозеландським і південноамериканським,  наприклад, вічнозелений південний бук.

Багатьом  екологічним регіонам Австралії, їх флорі і фауні загрожує  людська діяльність. Основним правовим документом, який  регулює  охорону  зникаючих видів у Австралії,  є  «Акт про захист  оточуючого  середовища і біологічного різноманіття» 1999  року. З метою захисту  і  збереження унікальної екосистеми Австралії в  країні  створена велика кількість  охоронних територій: 64 болотисті місцевості  були внесені в Рамсарський список водно-болотних угідь міжнародного значення, 16 об’єктов — в список Всесвітнього наслідування. По такому показнику, як індекс екологічної  стійкості, Австралія в 2005  році  зайняла 13 місце.

Зупинка 7. Заповідна

  Студент 9  (презентація з використанням мультимедійної системи)

Найбільш відомими представниками австралійської  фауни  є  однопрохідні  тварини  (качкодзьоби   і єхидни), різноманітні  сумчасті (коали, кенгуру, вомбати), і такі птахи,  як  ему, какаду і  кукабара. В Австралії живе  найбільше  число в світі  отруйних змій. Динго були завезені австронезійцями, які торгували з австралійськими аборигенами з 3000 р. до н. е. Багато рослин  і  тварин, включаючи  гігантських сумчастих, вимерли із заселенням материка аборигенами; інші, наприклад, тасманський тигр (сумчастий вовк) вимерли з появою  європейців.

Багаті води, що омивають  Австралію,   і  головоногими молюсками. Серед особливо  відомих  видів — синекільчасті  восьминоги,  які є найбільш отруйними  тваринами світу, і  гігантські австралійські каракатиці, які збираються кожну  зиму для масових шлюбних ігор в одній із бухт затоки Спенсер.

Зупинка 8. Економічна

Студент 10  (презентація з використанням даних атласа)

Австралія — одна із небагатьох капіталістичних країн, яка найбільше використовує принцип laissez-faire в керівництві економікою, згідно  індексу економічної свободи світу. Валовий внутрішній продукт Австралії на душу населення дещо вищий, ніж у Великобританії, Германії і Франції. Країна була  визнана  третьою  із 170 по індексу людського розвитку і шостою по  якості життя. В 2008 році  рекордне число австралійських  міст ввійшли в десятку найбільш комфортних для проживання:  Мельбурн – 2 місце,  Перт- 4,  Аделаїда – 7,  Сідней – 9.

Австралійський Союз – індустріально-розвинута країна. Рівень життя населення, якщо не брати до уваги аборигенів, є високим. Провідне місце в матеріальному виробництві належить обробній  промисловості. Вона включає чорну металургію, машинобудування, хімічну, харчову та інші галузі. Головна промислова зона склалась на південно-східному узбережжі. Центрами її є Сідней і Мельбурн з їх найближчим оточенням. Більш чи менш розвинуті в промисловому відношенні й інші столиці штатів. Обробна промисловість повністю не задовольняє потреби країни. Імпортують промислове обладнання, наукоємні вироби і споживчі товари.

Енергетика Австралії базується на вугіллі. В Австралійських Альпах і на острові Тасманія побудовані гідроелектростанції. Останнім часом збільшився власний видобуток нафти  і природного газу.

Студент  11 (презентація з використанням  даних підручника) 

Сільське господарство  Австралійського Союзу багатогалузеве. У  міжнародному поділі праці країна має аграрно-сировинну спеціалізацію. З продуктів тваринництва експортують вовну, м’ясо, масло і сир, шкури, зокрема кенгуру і кролів, з продуктів рослинництва – зерно, тростинний цукор, фрукти і вино. За поголів’ям овець (150-180 млн. голів), настригом вовни та її експортом Австралійський Союз не знає рівних у світі. Основою вівчарства є величезні простори цілорічних природних пасовищ у південно-східній і менше в південно-західній частинах материка. Вівцеферми, як правило, - великі. Проблема обводнення пасовищ розв’язана за допомогою артезіанських колодязів. Велику рогату худобу м’ясного напряму розводять у саванах на північ від Південного тропіка. Пшеницю вирощують у тих же районах, де розводять овець, але тільки там, де опади і ґрунти сприятливіші. Цукрова тростина – культура тропічного поясу. Вона займає невеликі розрізнені між собою площі на східному узбережжі материка. Для сільського господарства Австралії характерна висока продуктивність праці.

       В деяких регіонах Австралії не вистачає робітників, це пов’язано з невеликим населенням при великій площі і тим, що більшість населення проживає на східному узбережжі Австралії.

      В Австралії існує офіційне обмеження на використання води. Обмеження  дуже відрізняються в залежності від регіону, зазвичай, складаються із кількох рівнів (м. Сідней – три рівня, штат Квінсленд – сім рівнів), на кожному із яких існують свої заборони: заборона мити машини, наповнювати басейни, поливати газони  тощо.

Зупинка 9. Транспортна

Студент  12  (дослідження з використанням даних  підручника)

Добре розвинута в Австралії  транспортна система. Особливе значення належить трансконтинентальним залізницям і шосейним дорогам, а також внутрішньому і зовнішньому повітряному транспорту. Головними аеропортами і морськими портами є Сідней і Мельбурн. Характерною рисою країни стало використання сучасних видів транспорту та зв’язку для обслуговування віддалених ферм і невеликих поселень, які розкидані на просторах внутрішньої Австралії. Є школи, учні яких вчаться дома і спілкуються з учителями за допомогою радіо чи телевізора. Працюють служби “літаючий літак”, “літаюча пошта” тощо.

Зупинка 10. Експортна

Студент  13  (презентація даних з мережі Інтернет)

Експорт мінеральної сировини з Австралійського Союзу дуже різноманітний, і за його розмірами країна посідає одне з перших місць у світі. Основу його становлять залізні руди, боксити і кам’яне вугілля. Залізні руди добувають на заході материка. Майже половина світових запасів бокситів зосереджена на півночі і заході країни. Кам’яне вугілля добувають  на східному узбережжі. Експортують у значних розмірах свинець, цинк, мідь, марганець, нікель, олово, уран, алмази. У добуванні корисних копалин використовується складна техніка і сучасні методи. Зайнятість у цій галузі, як і в сільському господарстві, - дуже мала.

Початковим ринком для експорту з Австралії була її колишня метрополія – Великобританія. У другій половині ХХ ст. Великобританію як ринок австралійського експорту замінила Японія. Дедалі більшого значення набуває торгівля Австралійського Союзу з країнами Східної та Південно-Східної Азії.

Австралія визнала незалежність України 26 грудня 1991 року. Того ж дня були встановлені дипломатичні відносини між двома країнами. 9 березня 1993 року підписана і набрала чинності двостороння консульська конвенція між Україною й Австралійським Союзом.

В Австралії мешкає 150-тисячна українська діаспора.

20 серпня 2001 року у Києві за адресою вул. Івана Кудрі, 13/2 було відкрито "Українсько-австралійський дім", послугами якого можуть скористатися представники культури, науки, освіти, бізнесових кіл, усі, хто прагне розвивати і зміцнювати українсько-австралійські зв’язки.

Зупинка 11. Океанічна

Студент  14  (робота з атласом і контурною картою)

 Океанією називають сукупність островів у південно-західній частині Тихого океану. Їх об’єднують у такі великі групи:

1. Меланезія (Нова Гвінея та найближчі групи островів),

2. Мікронезія (велика кількість дрібних островів на північ від Меланезії),

3. Полінезія (всі інші дрібні острови) та Нова Зеландія.

Всього в Океанії налічується 13 держав.  Найбільші з них за площею і населенням – Папуа-Нова Гвінея і Нова Зеландія. Решта – дрібні острови чи групи островів, розкидані на величезних океанічних просторах.  Держава Науру – це один острів, площа якого 20 км², а населення країни менше як  9 тис. чоловік.  Держава Кірібаті (загальна площа її суходолу 700 км², населення – 70 тис. чоловік) – це 30 острівних груп, які простяглися на  4  тисячі кілометрів. Багато островів є володіннями США, Великобританії, Франції, Австралії, Нової Зеландії. Аборигенами Океанії є папуаси і полінезійці. Вони зберігають свою мову і культуру, хоч європейський вплив також значний.

 Роль Океанії в світі, якщо не брати до уваги Нову Зеландію, незначна. Країни цієї частини Землі належать до тих, що розвиваються. Для них характерні низький рівень розвитку господарства і життя населення. Економічно вони тісно зв’язані зі своїми колишніми метрополіями. Характер і структура їх господарства склалися під впливом розміщення в екваторіальних і тропічних широтах та ізольованого існування. Головною галуззю є споживче сільське господарство. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину,  банани, овочі і фрукти. Розводять велику рогату худобу, кіз і свиней. У харчуванні значну роль відіграє риба. Експортне значення мають продукти кокосової пальми і цукор, а також мінеральна сировина: мідь і золото з Папуа-Нової Гвінеї, нікель з Нової Каледонії. Зростає туристське, комунікаційне і стратегічне значення Океанії. Природне середовище островів Океанії зазнало значної шкоди внаслідок зведення лісів, відкритих розробок корисних копалин, а також випробувань атомної зброї.

Зупинка 12. Гостинна

Студент  15 (презентація  з використанням  даних підручника)

Нова Зеландія (площа – 268,7 тис. км², населення – 3,7 млн. чоловік, столиця – Веллінгтон) лежить на двох великих островах – Північному і Південному. Найближчий сусід країни – Австралія. Природними багатствами Нової Зеландії є субтропічний і помірний клімат, великі, особливо в розрахунку на душу населення, земельні ресурси. Понад 4/5 сучасного населення країни  становлять англоновозеландці, і країну звуть «Британією південних морів». Аборигенів – маорі – 12%, вони зберігають свою мову і культуру. На Північному острові знаходиться столиця, а також найбільше за кількістю жителів та економічним потенціалом місто – Окленд. Новозеландці – міські жителі, тих, хто мешкає на фермах, небагато.

Особливості господарства Нової Зеландії такі ж, як  і в Канаді та Австралії. Це індустріально розвинута країна з високим рівнем продуктивності праці і життя людей. В її матеріальному виробництві провідне місце посідає обробна промисловість, але в міжнародному поділі праці країна має аграрно-сировинну спеціалізацію. Сільське господарство Нової Зеландії є одним найефективнішим у світі. На фермах утримується майже 70 млн овець і 10  млн голів великої рогатої худоби. Більш  як 2/5 всієї площі становлять пасовища. Типовий ландшафт Нової Зеландії – ферма, пасовище, худоба. Як виробник і експортер вовни країна посідає друге місце в світі після Австралійського Союзу, вона також є однією з провідних країн – експортерів м’яса, масла і сиру. Розвинуте промислове лісництво. Деревина і продукти її переробки – предмети експорту. Головні торгові партнери Нової Зеландії – Японія, США, Великобританія і Австралія.

Нова Зеландія багата на унікальні природні ландшафти: засніжені гори з льодовиками, фіорди, каньйони, гірські озера і водоспади, вулкани, гейзери, своєрідна рослинність тощо. Майже 10% території оголошено національними парками, добре поставлена індустрія туризму, але її можливості стримує віддаленість країни.

Зупинка 13.  Цікавинка

Студент  16  (презентація проведена у мережі Інтернет)

•                               Оскільки два найбільші міста країни – Сідней і Мельбурн не могли вирішити, яке з них буде столицею, з цією метою було збудовано місто Канберра, розміщене приблизно посередині між цими двома містами.
•                               На  багатьох товарах є підпис «proudly Australian» / «proudly made in Australia» ( з гордістю зроблено в Австралії) і логотип: жовтий силует кенгуру в зеленому трикутнику . Право на  використання цього знаку (логотипу)  надається  особою групою Australian Made, Australian Grown Campaign.
•                               М’ясо кенгуру використовують у їжу.
•                               Австралійська валюта ( австралійський долар, AUD)  є першими в світі пластиковими, а не паперовими грошима.
•                               Традиційна імміграція із Великобританії зберігається і нині ( 1 місце по чисельності іммігрантів). Британських іммігрантів в Австралії  неофіційно називають «помами» (англ. рот) — перші європейські  поселенці в Австралії були ссильними англійськими каторжниками, які повинні були носити уніформу з нашивкою «pom» — «в’язень  Його Величності».
•                               На  територію Австралії із-за екологічної безпеки забороняється  завозити  любі продукти, вироби із дерева, грунт на підошвах взуття.  Крім того, окремий екологічний контроль проходять люди, які прибули  із континентальної Австралії на Тасманію.
•                               Неявка громадян  Австралії  на вибори по неповажній причині наказується штрафом.
•                               Дуже  широко   поширену популяцію завезених кроликів прийшлося  знищити спеціальним вірусом  і зараз їх розведення карається великим штрафом.
•                               В Австралії  водяться дикі верблюди. Ще в 1866 році із Афганістану було завезено 100 тварин  разом з 31 погонщиком. Здатність верблюдів перевозити важкі грузи на довгі відстані і на протязі багатьох днів бути без води  було потрібно на континенті, більша частина території якого має засушливий або напівпустельний характер. Не дивлячись на те, що було завезено не більше 3000 тварин, вони відіграли помітну роль в освоєні віддалених і внутрішніх територій.  Сьогодні популяція  здичавілих верблюдів - головним чином в північних і центральних районах  країни перевищує 1 000 000 особин. Не дивлячись на те, що вони знаходяться під охороною держави, деяке число тварин щорічно відловлюють для участі  в верблюжих перегонах. На старт  виходять 15 «рисаків» з жокеями. По відгуках очевидців перегони являють собою смішне  видовище, оскільки верблюди далеко не завжди поспішають  підкоритися  волі жокея: одного верблюда неможливо зрушити з місця, хоча старт був даний, інший посеред перегонів раптом зупиняється, щоб пощипати травку на обочині, третій лягає посеред дороги, а четвертий взагалі розвертається і біжить в протилежну сторону. Мабуть, жокеям в даних ситуаціях нелегко – спробуй всидіти в сідлі позаду єдиного горба – але глядачі завжди отримують велике задоволення від  видовищ, сценарій якого не можна передбачити.

• Крім Різдва і Паски у Австралії святкують День народження королеви (Другий понеділок червня), День Австралії – 26 січня, День матері – друга неділя травня.
• На континенті  існує лівосторонній рух по британському зразку.

VІ.  Закріплення нового матеріалу (гра)

Гра “Банкомат”

Група ділиться на 2  команди кожен з них отримує скриньку і заздалегідь приготовлені листочки-банкноти (чисті).

Викладач. Отже, подорожуючи, ми витратили усі наші заощадження знань. Тому потрібно виписати “чеки” і опустити їх в “банкомат”. Переможцем вийде команда, яка найбільше “випише чеків”. Виписувати чеки потрібно так: на картці  написати питання  з вивченої сьогодні  теми. Але при цьому потрібно  писати одне питання і знати на  нього відповідь. Якщо супротивники не відповідають на питання, то воно  переадресовується команді, що його складала. Якщо відповіді не має – “чек”  конфіскується, як не дійсний.

Гра проходить у два етапи:

1. Складання запитань (1-2 хв).

2. Відповіді на запитання (4-5 хв).

VІІ. Підведення підсумків заняття і оцінювання знань студентів (бесіда)

VІІІ Завдання додому (бесіда)

 Б.П. Яценко «Економічна і соціальна географія світу» 10 клас. - К.:                                                АртЕк, 1997 р., ст.278-283.

 Б.П.Яценко «Економічна і соціальна географія світу» 10 клас. - К.: Прок-бізнес, 2004 р. §63,64.

Позначити на контурній карті Австралію, Нову Зеландію  і країни Океанії.

Висновки

Підводячи підсумки проведеного заняття можна відмітити, що саме використання  методів  дослідження, роботи з картою, презентації, подорожі дало можливість систематизувати знання студентів з даної теми.

Це заняття спонукає студентів до самостійної пошукової діяльності, самоосвіти та постійної підготовки до занять, сприяє  їх зацікавленості до вивчення країн світу.

Співпраця між студентами та викладачем, дає можливість студентам вибирати найбільш значимі види та форми роботи, свої способи вирішення завдання. Вміле використання дидактичного матеріалу, використання мультимедійної техніки роблять процес пізнання більш емоційним і цікавим, дають можливість перевірити і оцінити знання студентів із зазначених тем, створюють доброзичливу атмосферу, сприяють оздоровленню психологічного клімату на занятті. Важливим фактором є те, що оцінювання діяльності студентів проводилось не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення.

Заняття майстер-клас спонукає студентів до сумлінної підготовки, до активної навчальної діяльності, що дає позитивні наслідки.

Дана форма проведення дає змогу поліпшити якість викладацької роботи та ефективність   засвоєння студентами матеріалу.

Використана література

1. Бершадська Т. Економічна і соціальна географія світу, 10 клас. - Т.: Підручники і посібники, 2001.
2. Гіффорд К. Велика ілюстрована енциклопедія географії. - К.: Махаон, 2005.
3. Довгань Г.Д. Географія: Посібник. -  Х.: Основа. 2009.
4. Кобернік С.Г., Р.Р.Коваленко. Економічні і соціальна географія світу, 10 клас. - К.: Навчальна книга, 2006.
5. Кравчук П.А. Географічний калейдоскоп. - К.: Радянська школа,1988.
6. Кругла Н.Я. Географія: Посібник,10 клас. - Х.: Веста, 2002.
7. Пестушко В.Ю. Географія в незвичайному ракурсі, 10 клас. - К.: Навчальна книга, 2004.
8. Яценко Б.П. Економічна і соціальна географія світу, 10 клас. - К.: АртЕк, 1997.
9. Яценка Б.П. Економічна і соціальна географія світу, 10 клас. - К.: Прок-бізнес,  2004.