У розробці подаються у практичній формі прийоми і методи, за допомогою яких сучасний педагог може сформувати креативне мислення в учнів, що сприятиме успішній інтеграції школяра в суспільне життя, його гнучкості та мобільності, можливості досягти успіху.
Майстер-клас
Тема. Розвиток креативного мислення на уроках української літератури
Мета: поширити і передати педагогічний досвід шляхом показу інноваційних методів та прийомів роботи власної системи викладання; спільно опрацювати запропоновану тему та в процесі співпраці знайти творче вирішення проблеми, поставленої перед учасниками
Форма : тренінг
Хід заняття
І. Установчо-мотиваційна частина
У наш час у складних життєвих умовах, які можуть часто змінюватися, найкраще буде пристосованою людина, що має гнучке, творче мислення, гарно орієнтується у навколишньому просторі, може нестандартно вирішувати проблеми, втілювати нові ідей та задуми.
Навчальний процес у школі повинен спрямовуватися не тільки на засвоєння учнями певних знань, а й на розвиток різних способів мислення, зокрема креативного й асоціативного. Викладання української літератури - це діяльність, що сприяє і вихованню особистості, і розвитку її психічних якостей (мислення, пам’яті, уваги, уяви тощо), і самовдосконаленню.
Розвиток креативного мислення, вміння оригінально вирішувати будь-які проблемні завдання є одним із найважливіших напрямів роботи на уроках. Навчання дитини має сприяти активізації розвитку її креативного мислення.
ІІ. Організація діяльності учасників майстер-класу
Знайомство. Вправа «Самоідентифікація».
Ця вправа розвиває креативність, сприяє самоусвідомленню. Я пропоную ідентифікувати себе з літературним, мультиплікаційним героєм, історичною особою, героєм комп’ютерних ігор, твариною, рослиною, звісно ж, обгрунтувавши свій вибір.
Поділ на групи. Шановні вчителі, пропоную вам обрати чарівну квітку і обєднатися у букети за кольором.
ІІІ. Проведення заняття
Давайте спробуємо створити асоціативний кущ до поняття «креативний учень».
Мета вправи: розкрити значення поняття, розширюючи його змістове поле.
Який же він? Що вміє? Що може? Ви поміркуйте і свої пропозиції озвучте, а я буду формувати кущ на дошці. (створення куща)
Усі ваші вислови точно відтворюють якості креативного учня. А розвивати креативне мислення учнів може тільки творчий учитель, який, досконало володіючи традиційною методикою, може оновлювати свої методи викладання, підвищувати рівень педагогічної компетентності, таким чином розвивати в учнів їхні креативні якості.
Для розвитку креативних здібностей важливо забезпечувати такі умови:
Прийоми і методи, за допомогою яких сучасний педагог може сформувати у дитини креативне мислення.
На початку уроку вчитель повинен створити психологічну атмосферу на отримання нової інформації, зацікавити учнів, розбудити почуття, спонукати використовувати отриману інформацію. Для актуалізації застосовую різні вправи: проблемні запитання, «мозковий штурм», вікторини, загадки, міні-дискусії. Наприклад, зацікавити учнів 9 класу родинно-побутовими піснями можна, розпочавши урок з міні-дискусії «Чи повинна сучасна молодь знати народні пісні».
Велике значення має використання музики на уроках, що пробуджує емоційне сприйняття учнями твору, дає більш глибоке розуміння безмежного світу життя, людських почуттів, мрій та ідеалів героїв літературних творів. Прослухайте уривок пісні у виконанні гурту «Плач Єремії». Починаючи так урок, запитую учнів, які почуття викликає пісня, чи сподобалась, чому, можливо, комусь не сподобалось, чому? Але я впевнена, що такий початок нікого не залишить байдужим і буде активізувати пізнавальну діяльність, коли далі я скажу, що темою уроку є життя і творчість І.Малковича – автора цієї пісні,- а також ідейно-художній аналіз вірша «Із янголом на плечі».
Українська мова та література найповніше вбирає в себе особливості української ментальності. На уроках літератури учні засвоюють моральні поняття, ідеали, формують ціннісні орієнтири, які потім у реальному житті стають принципами життя особистості, засадами для реалізацій власних задумів, творчості, організації повсякденного життя[5]. Для досягнення навчальної та виховної мети я використовую різні методи та прийоми, які сприяють розвитку креативного мислення: проблемні ситуації з реаліями життя; технологія рольової гри, проектна діяльність, складання власних віршів, казок на сучасний лад, написання фанфіків, творів-перевтілень, складання досьє гумористичних творів, доповнення сюжету твору, заповнення анкет героїв, використання мультимедій тощо.
До вашої уваги вправа «Перефразування». Учням старших класів пропоную неперевершені слова Ліни Костенко:
Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш, то уже навіки
Попрацюйте в парах, обдумайте, обміркуйте, як би ви змогли перефразувати дане речення, щоб зміст зберігся, але не повторювалися слова.
(не ображай, не принижуй нікого, бо цього не пробачать тобі, та й ти сам каратимешся)
Такі вправи не тільки розвивають мовлення, мислення, уяву, вміння працювати в парах, а й дають мені можливість підсилити виховний потенціал уроку.
Велике значення для розвитку креативного мислення мають творчі завдання різного типу. Так, пропоную кожній групі виконати творчу роботу за поемою М. Вороного «Євшан-зілля».
І ГРУПА. Змініть сюжет твору, зробивши головним героєм козака, який потрапив у турецький полон. Що, на вашу думку, могло б нагадати йому про рідну землю і змусило б повернутися в Україну.
ІІ ГРУПА. Складіть промову, з якою співець звернувся б до козака, та запропонуйте будь-яку річ, яка б нагадала козаку про Батьківщину.
Орієнтовний перелік святинь українського народу: любисток, грудочка землі, кетяг калини, гілочка верби, дівочий віночок, вишитий рушник, сопілка, барвінок тощо.
ІІІ ГРУПА. Складіть невелике повідомлення «Що б я взяв із собою у далеку дорогу як родинний оберіг».
ІV ГРУПА. Напишіть лист-звернення до тих, хто відцурався рідної землі, забув про неї, «манівцями блукає без дороги»
А щоб робота була більш продуктивнішою, пропоную перенестися до літнього степу, напоєного пахощами полину. Візьміть, будь-ласка, конвертики, у яких є полин, відчуйте дух степу, і нехай це надихне вас на творчість, адже відомо, що запах впливає на підсвідомість людини.
Також часто на уроках використовую дидактичні ігри, що активізують й урізноманітнюють навчальний процес, знімають напруженість дітей на уроці, створюють стабільну ситуацію успіху в навчанні. Ігри впливають на формування особистості дитини, адже, виконуючи завдання, учні прагнуть досягнути поставленої мети, успіху, здобути перемогу, а для цього потрібно навчитися контролювати свої дії, почуття. Це сприяє усвідомленню учнями вагомості власної діяльності, а також потребу працювати над розвитком своїх можливостей. Наприклад, «Снігова куля», «Упізнай героя», «Пінг-понг», «Салат із казок (віршів)», «Бюро знахідок» тощо. Давайте зіграємо у гру «Упізнай мене». Я думаю, ми не будемо обмежуватися певною темою. Задумайте якогось героя (героїню) і від його імені, не називаючи його, опишіть зовнішність, умови життя, вчинки, міркування, а ми спробуємо відгадати.
У своїй роботі надаю велику увагу принципу проблемності навчання. Я вважаю, що проблемне питання можна розв’язати саме завдяки свідомому засвоєнню матеріалу. Наприклад, вивчаючи творчість Лесі Українки, ставлю проблемне запитання: «Як ви думаєте, людина уже народжується з певним характером чи виховує його в собі сама? Які риси Лесиного характеру найбільше вам подобаються? Що в житті письменниці зіграло головну роль: талант чи праця?» Розглядаючи трагікомедію І. Карпенка-Карого «Сто тисяч», доцільно запитати: «Що вартісніше у житті людини гроші чи порядність?
Досить цікавим для учнів є створення учнями буктрейлерів, лепбуків, скрапбуків.
Буктрейлер - це короткий відеоролик за мотивами книги, кліп, який триває, як правило, близько трьох хвилин. Якщо ви хочете зацікавити книгою учнів, більшість із яких, на жаль, сучасний світ пізнає візуально, через призму монітора, викликати бажання прочитати її, то буктрейлер вам у цьому може допомогти, адже розповідає про художній твір образно і яскраво.
(Перегляд буктрейлера)
Лепбук - папка або міні-книжка, у якій систематизовані знання з певної теми. Така книжка містить багато різних розгорток, кишеньок та конвертиків, у яких є необхідний систематизований матеріал (у тому числі ілюстративний) для вивчення і закріплення знань з теми.
Лепбук – прийом, що допомагає учням краще засвоювати нові знання, творчо і яскраво структурувати нову інформацію. Створення лепбуків сприяє пізнавальній, дослідницькій та творчій діяльності учнів, а також забезпечує художньо-естетичний розвиток дітей. Лепбук є кінцевим етапом при вивченні певної теми, здобуті знання з якої школярі можуть оформити як інтерактивну папку, куди поміщають усе, про що дізналася.
Скрапбук – міні-плакат з певної теми, при створенні якого учні можуть використовувати картинки, малюнки, фотографії, елементи декору, прислівя, приказки, крилаті вислови, есе. Згодом із таких сторінок-плакатів можна укласти «альбом», а потім, ускладнюючи роботу, скласти й інтерактивний плакат.
Пропоную створити свій скрапбук, виконавши завдання та підібравши картинки за темою прислів’я. Перед вами лист із прислів’ям, поясніть його (усно), складіть міні-розповідь, у якій використайте це прислів’я, наведіть приклади творів художніх творів, у яких є ситуації, що відповідають значенню прислів’їв. (Додаток1)
Національно-патріотичне виховання на уроках української мови та літератури є наскрізним. Для його реалізації пропоную вправу «Слово-магніт». (На листі зображено прапор України у формі серця. Додаток 2).
Напишіть посередині малюнка слово, яке найбільш асоціюється у вас з ним. Навколо серця напишіть ще 5-6 слів, які притягуються до вашого ключового слова, як до магніта. А тепер складіть невеликий текст, у якому використайте всі слова, які ви написали, а темою буде ключове слово, яке ви написали у серці.
Таке завдання пропоную учням 7-9 класів. Учням старших класів можна запропонувати вправу «Від цитати до власного тексту», де учням пропонується цитата, а завдання наступне: назвати тему та сформулювати головну ідею, висловити свої думки в невеликому тексті-міркуванні, запропонувати вдома підібрати цитати, навести приклади художніх творів, у яких розкривається ідея висловлювання та написати твір-роздум.
Таке завдання можна виконати й кожному учню самостійно, дати на доопрацювання вдома, можна попрацювати в групах, в парах – на розсуд учителя.
До вашої уваги пропоную метод «Ромашка запитань (або ромашка Блума)»
Цей метод можна використовувати на різних етапах уроку: під час засвоєння нових знань, закріплення, узагальнення та систематизації матеріалу, а мета його полягає в тому, щоб розвивати вміння учнів формулювати запитання різного типу, що сприяє усвідомленому засвоєнню певної теми. розвитку креативного мислення.
Його доречно використати у вступній частині уроку, коли учитель оголосив нову тему, а учні формулюють запитання до цієї теми, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інші джерела інформації.
«Ромашку Блума» можна використати після першого знайомства з художнім твором для кращого осмислення його змісту, задуму автора.
«Ромашку» можна намалювати на дошці або виготовити з паперу таким чином, щоб діти могли прочитати опорні запитальні слова на її пелюстках, щоб, спираючись на них, сформулювати свої запитання. Під час роботи учні можуть «відривати» пелюстки, дарувати одне одному (Додаток 3).
«Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких містить певний тип запитання. Отже, шість пелюсток – шість запитань:
1. Фактичні (прості) запитання вимагають знання змісту твору, певних фактів, інформації. Такі питання починаються словами“Що?”, “Коли?”, “Де?”, “Як?”.
2. Уточнюючі запитання (на розуміння) зазвичай починаються зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Ці запитання дають можливість установити зворотній зв'язок щодо прочитаного або почутого від учителя. Інколи їх використовують, щоб перевірити, як учні сприйняли нову інформацію.
3. Практичні запитання мають на меті встановити зв’язок між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви були на місці героя твору? “.
4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання націлені на встановлення причиново-наслідкових звязків і, як правило, починаються словом “чому?”. Чому новела М.Хвильового називається «Я(Романтика)?”, «Чому Медвин настільки переймається долею втікача Многогрішного?»
5. Оцінні запитання мають етичний характер, щоб дати оцінку тим чи іншим подіям, явищам, фактам. “Чи правильно, що…?, “Якими рисами характеру сучасна дівчина відрізняється Наталки Полтавки?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і т.д.
6. Творчі запитання найчастіше містить частку “б”, елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде, якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.
Наприклад, ряд запитань за твором М.Гоголя «Тарас Бульба»:
Фактичне. Коли відбуваються події, описані у повісті?
Інтерпретаційне. Чому Тараса поважали козаки?
Уточнююче. Чи правильно я зрозуміла, що Тарас погано ставився до своєї жінки?
Практичне. Як би ти вчинив(ла) на місці Тараса Бульби?
Творче. Що було б, якби Андрій не зрадив козаків?
Оцінне. Чи правильно вчинив Тарас, коли вбив свого сина-зрадника?
Пропоную вам скласти запитання за «Ромашкою Блума» до твору І.Франка «Украдене щастя».
Для підведення підсумків на уроках використовую різні прийоми, наприклад «Сенкан», «Мікрофон», «Порушена послідовність», «Так – ні», «Клоуз-тести» тощо [4].
Пригадаймо формулу «Сенкану»: 1) тема – іменник; 2) опис – 2 прикметники; 3) дія – 3 дієслова; 4) ставлення – фраза із 4 слів; 5)перефразування ткми – 1слово.
Складіть сенкан до слова урок
Урок
Креативний, активний
Обговорюємо, вирішуємо, навчаємося
Можливість розвитку, самоствердження, самореалізації
Творчість
Але нашу звами зустріч я б хотіла закінчити «методом 6 капелюшків», який доцільно застосовувати, шукаючи відповіді на проблемні питання, підбиваючи підсумки роботи над певною темою. Це допомагає активізувати мислення, увагу, уяву, пам'ять. В основі цього методу лежить ідея паралельного мислення, коли різні думки не перетинаються, а існують паралельно.
ІV Заключне слово