Майстер-клас «Застосування діяльнісного підходу для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках географії»

МАЙСТЕР-КЛАС

«Застосування діяльнісного підходу для розвитку пізнавальної активності учнів на уроках географії»

 

І. Вступне слово

Дітей навчати зараз важко –

Та вчитель знайде новий хід:

В інноваційний вік практичний

Діяльнісний використовує підхід.

 

Дитина не стороння та пасивна

І не шухлядка різних знань,

Вона і творча, і активна,

Готова до нових завдань.

 

У навчанні через практичний досвід,

Через діяльнісний підхід,

Дитина пізнає те, що навколо,

І опановує наш планетарний світ.

 

Як цей підхід в житті здійснити,

Щоб географії дітей навчити,

Запрошую всіх я на майстер-клас,

Можливо досвід мій теж зацікавить Вас.

 

Епіграф:   «Розкажи - і я дізнаюся,
Покажи - і я запам'ятаю,
Дай спробувати - і я зрозумію»
(Китайське прислів'я)

 

 

Додаток 1

1 крок - Розкажи - і я дізнаюся

(теоретична частина майстер-класу)

 

Прийом «Кошик ідей»

Перед вами лежать кольорові аркуші. В технології критичного мислення є прийом «кошик ідей». Коли я вам назвала тему майстер – класу, Ви, мабуть, «витягли» із пам’яті те, що вже чули, а можливо й спробували використовувати на уроці. Заповніть аркуші, вписавши ключові слова нашого заняття. У імпровізований «кошик» ми будемо «складати» ідеї - ключові слова майстер-класу.

 

 

 

Міні-лекція

«Діяльнісний підхід до навчання як ресурс якісної освіти»

Під час вивчення курсу географії в школі, як і під час будівництва будь – якої споруди, важливий міцний фундамент, а інакше, яким би не було ваше будівництво, споруда не буде стійкою. Зокрема, і на міцному фундаменті можна звести хитку споруду. 23 листопада 2011 року постановою Кабінету Міністрів України було затверджено новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти.

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує гармонійний розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей педагога та учнів.

Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей. Під час навчання у школі учні повинні набути найважливіших компетентностей на рівні, який дасть їм змогу брати активну участь у житті суспільства й навчатися впродовж життя. Компетентність треба розуміти як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуваються та розвиваються під час навчання.

Компетенції є інтегрованим результатом діяльності учнів. Компетентність забезпечується комплексним поєднанням усіх структурних компонентів - знань, діяльності, особистісних якостей.

Загальна структура компетентності може бути такою:

 

Знання		Діяльність
глибокі		використання знань у стандартних ситуаціях
систематичні		використання знань у нестандартних ситуаціях
багатофункціональні		компетентність, уміння і навички,  особистісні якості, цінні установки. мотивація діяльності

 

За мету своєї діяльності маю розвиток різних груп компетентностей у школярів. Саме тому форми та методи, що застосовуються на уроках, впливають на вироблення певної групи компетентностей:

Соціальна компетентність - залучаю дітей до проведення нестандартних уроків, уроків-подорожей,  ігор, конференцій; стимулюю ініціативних дітей до проведення диспутів, постійно ведемо природоохоронну, краєзнавчу роботу.

Полікультурна компетентність – проводимо дидактичні ігри  на уроках. Під час вивчення країн світу використовую досягнення культури країн (демонструю фото музеїв, національних костюмів, архітектурних  пам’яток, звичаїв) використовую випереджувальні завдання.

Комунікативна компетентність - використовую загадки, вірші. На уроках учні самі складають візитку-презентацію країни, при цьому використовують елементи національного вбрання представника країни, що вивчається, називають грошову одиницю, мову, демонструють писемні знаки держави. Проводжу нестандартні уроки, які передбачають активне спілкування учнів (конференція, семінар).

Інформаційні компетентності − використовую завдання, пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків. Консультую учнів щодо підготовки, проведення та обробки матеріалів, залучаю школярів до краєзнавчої роботи (збір фотоматеріалу, інформаційних даних), які необхідні для успішної участі в турнірі юних географів, стимулюю роботу з різними джерелами інформації (підручник, довідники, карти наукові журнали). Консультую учнів (як працювати з підручником,  картою,  легендою),  нагадую плани характеристик географічних об’єктів. Формую вміння школярів скласти план, схеми, синквейн,  робити висновки та узагальнення.

Компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати проблеми в індивідуальній діяльності та в групах, заохочую ініціативу учнів, залучаю школярів до складання ребусів, віршів, реклам, прогнозування явищ в географічній оболонці, виготовлення саморобного озера,  вулкана,  болота,  природної зони, гори, моря. Залучаю учнів до підготовки і проведення предметного тижня, виступу у місцевій газеті з висвітленням певних питань, обов’язково заохочую творчу діяльність.

Компетентність  самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до предмета, виготовляю картки для обдарованих дітей, залучаю учнів до самостійного опрацювання літератури з написанням рефератів, повідомлень, розвиваю уміння працювати з текстом, картою, залучаю дітей до складання планів, питань, структурно-логічних схем, таблиць.

Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

 

Прийом «Спочатку було слово»:

тлумачення слів «діяльність», «діяльнісний метод»

• Діяльність – форма активності, що характеризує здатність людини чи пов’язаних із нею систем бути причиною змін у навколишньому середовищі; передбачає розвиток особистості через діяльність самого учня; основою є категорія діяльності людини, групи людей, соціуму в цілому:

Діяльність педагога - способи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів та керування цією діяльністю

 

Діяльність учня - способи, за допомогою яких учні під керівництвом учителя йдуть від незнання до знання

 

• Діяльнісний метод - метод навчання, при якому дитина не отримує знання в готовому вигляді, а здобуває їх сама у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності

 

 

Зміст процесу навчання, побудованого на основі діяльнісного підходу включає три основних напрямки:

• включення учнів в продуктивну, творчу діяльність, де немає готових відповідей, рафінованих знань – їх необхідно самостійно здобувати. Такий підхід орієнтує не тільки на засвоєння знань, але і на способи цього засвоєння, на зразки і способи мислення і діяльності, на розвиток пізнавальних сил і творчого потенціалу учнів у процесі розв’язування ними спеціально організованих педагогом навчальних задач;
• організація умов навчання, що припускає врахування власне-особистісних функцій та суб'єктивного досвіду учня;
• знання не тільки передаються від учителя, але й улаштовуються, рефлексуються, осмислюються учнями.

 

Міні-лекція (продовження)

Географія – наука комплексна, тож навчання географії має розвивати пізнавальний інтерес у школяра, сприяти створенню в його уяві цілісних образів географічних об’єктів і явищ, допомогти зрозуміти географічні проблеми сучасного суспільства та їх причинний характер, формувати ставлення до нашої планети як до спільного дому, почуття дбайливого господаря, патріота.

Шкільна програма з географії передбачає розв’язання таких завдань:

• дати учням основи знань з географії та деяких суміжних наук про Землю і суспільство;
• сформувати в них наукові погляди на природу і взаємодію суспільства й природи;
• виховати любов і бережливе ставлення до природи і ресурсів Батьківщини;
• ознайомити з принципами раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища;
• навчити учнів практично застосовувати здобуті географічні знання, правильно поводитися в природі, користуватися джерелами географічної, політичної, економічної інформації, картами, електронно-обчислювальною технікою, оцінювати стан природи своєї місцевості і вплив на неї господарської діяльності;
• прищепити навички навчальної праці, спостережливості, логічного мислення, пам’яті, вміння створювати образ території, естетично сприймати навколишнє середовище.

Діяльнісний компонент змісту географічної освіти сприяє формуванню активної життєвої позиції учнів. Щоб у результаті вивчення географії досягти виконання всіх завдань, відповісти на всі де? як? чому? Не лише вивчення програмового матеріалу, а й тих видів діяльності учнів, що відповідають їхнім віковим можливостям. Сучасні дослідники проблеми розвитку змісту освіти (В.Ільченко, В.Корнєєв, В.Паламарчук, С.Подмазін, О.Савченко, А.Сиротенко та інші) наголошують на тому, що головним елементом навчання є діяльність. Основними видами навчально-пізнавальної діяльності є: загально навчальна діяльність, спеціальна (географічна) діяльність, творча діяльність, самоорганізуюча діяльність.

 

Діяльнісний компонент змісту географічної освіти
Загально-навчальна діяльність	Спеціальна (географічна) діяльність	Творча діяльність	Самоорганізуюча діяльність
пошук і обробка інформації; робота з літературою; навички спілкування; володіння інформаційними технологіями.	- робота з картами, таблицями, схемами;  орієнтування на місцевості; визначення причино – наслідкових зв'язків, робота з цифровим матеріалом, складання опису природи	розв'язання проблемних завдань;  дослідження; створення проектів;	самоаналіз; самоконтроль, само оціню-вання; рефлексія.

Основою для інтелектуального розвитку дитини та її мислення є оперування інформацією. Зрозуміло, що простої подачі наявної інформації недостатньо. У своїй діяльності приділяю увагу не тільки пошукові і запам’ятовуванню інформації, а й вмілому та доцільному її використанню, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів та їх мислення. Наприклад під час уроків використовую матеріал в позатекстовій формі: таблиці, схеми, графіки, малюнки, діаграми, карти, фотографії, ілюстрації, кінофільми (полегшує подачу інформації використання мультимедійного центру) та додаткову літературу, літературні твори.

Учні виділяючи та порівнюючи, переводячи інформацію з однієї форми в іншу вчаться відбирати необхідну інформацію, розділяють матеріал на першочерговий та другорядний, визначають істинність фактів та заплановану «інформаційну помилку». Потрібно активізувати пізнавальний інтерес у школярів. Це явище (пізнавальний інтерес) багатозначне, тому на процес навчання і виховання він може впливати різними своїми сторонами. На практиці пізнавальний інтерес розглядають як частину зовнішніх стимулів процесів, як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, як ефективний інструмент учителя, даючи йому можливість зробити процес навчання захопливим, виділити ті чинники, які можуть захопити увагу школярів, зацікавити їх працею над учбовими задачами. Наприклад можна використати ключові слова і вислови що пробуджують, стимулюють учнів до розумової діяльності:

 

Рівень за таксономією Блума цілей навчання	Ключові слова і вислови, які можуть бути використані для стимулювання розумових процесів	Уміння учнів
Пізнання	Встановіть Зіставте Назвіть Опишіть Перелічіть Розкажіть Сформулюйте співвіднесіть…	Пізнання фактів та явищ, які мають безпосереднє відношення до проблеми
Застосування	Продемонструйте Поясніть мету застосування Скористайтеся цим, щоб вирішити…	Розглядають нові проблеми, використовуючи вже вивчені поняття та ідеї.
Розуміння	Розкажіть своїми словами; Опишіть, що ви відчуваєте до.. Підсумуйте Покажіть взаємозв’язок Поясніть зміст	Розуміння фактів, що мають відношення до проблеми.
Аналіз	Розкладіть на складові Поясніть причини Порівняйте Розмістіть одне за одним Класифікуйте Поясніть як і чому	Уміння розділяти ідеї, проблеми на складові
Синтез	Розберіть Створіть Що відбувається, якщо…. Придумайте інший варіант Чи є інша причина…	Встановлення взаємозв’язків між поняттями, ідеями для узагальнення
Оцінювання	Встановіть норми Відберіть і виберіть Зважте можливості Висловіть критичні зауваження Виберіть те, що вам найбільше подобається Що ви думаєте про…	Формулювання самостійних оцінювальних суджень зі складної проблеми

 

Таким чином, у навчально-виховному процесі на уроках географії  акцентується  діяльність на

• впровадженні дослідницького методу;
•  формуванні суб'єкт – суб'єктних відносинах «вчитель-учень»;
• технологізації навчально-виховного процессу;
• психолого-педагогічна підтримка учня

 

Використовуючи різноманітні методи і засоби для розвитку пізнавального інтересу учнів, мрію, щоб по закінченню вивчення шкільного курсу географії учні не тільки вільно орієнтувалися в географічній номенклатурі, а також могли пояснити причини виникнення тих чи інших природних процесів і явищ, та можливі їх наслідки.

Переваги діяльнісного підходу:

 

 

 

 

НЕДОЛІКИ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ
 

 

Додаток 2

Крок 2 Покажи - і я запам'ятаю

(з досвіду роботи)

 

Інформаційне повідомлення

«Технології діяльнісного підходу до організації навчання учнів на уроках географії»

Втілення діяльнісного підходу у вивченні географії зумовлено парадигмою особистісно орієнтованого навчання, коли особистість реалізує та перевіряє себе лише в діяльність.

Застосування на уроках географії різних методів навчання в їх взаємозв’язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконалення форм і методів уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Сформовані види діяльності спонукають учнів до роботи над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня, сприяють формуванню активної життєвої позиції.  Діяльність учнів виявляється у співпраці учителя й учнів на уроках ,у підготовці до позакласних заходів ,у проведенні декадників  географії, творчих географічних конкурсів. Переконана, що творча діяльність учнів на уроці дає змогу забезпечити якісний навчальний процес, високий рівень їх навчальних досягнень.

 

Вправа «Методична скринька»

Нині існує безліч педагогічних технологій. Хотілося б зупинитись на декількох технологіях  інноваційного навчання:

• Нестандартні уроки;
• Інтерактивні технології;
• Технологія організації групової навчальної діяльності;
• Проектна технологія;
• Комп’ютерно-інформаційна технологія.

 

Спробуємо з’ясувати ефективність діяльнісних методів навчання на уроках географії в різних вікових групах. Пропоную «заглянути» на мої уроки та відмітити в своїх «дорожніх картах» та форми й методи, які на Вашу думку, відповідають принципу діяльнісного навчання школярів, що закладено в оновлений Державний стандарт загальної середньої освіти.

Нестандартні уроки.

Зазначимо, що й досі не існує загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі наявні  класифікації можна назвати умовними. 

Незважаючи  на велике розмаїття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні:

• Відсутність послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків;
• Колективні способи роботи;
• Цікавість до навчального матеріалу;
• Активізація пізнавальної діяльності;
• Партнерські взаємини;
• Зміна ролі вчителя;
• Нестандартні підходи до оцінювання.

Практикую проведення нестандартних уроків  після вивчення великих тем, тому що до таких уроків слід готуватись  заздалегідь. Вони є  одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність  відбувається на стадії підготовки до них.

 

Інтерактивні технології.

Нинішні педагогічні інновації пов’язані із застосуванням інтерактивних  методів навчання. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії тих, хто навчається. Це співнавчання, у якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора навчання, координатора роботи груп. Інтерактивні технології навчання найбільше  відповідають особистісно зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Під час застосування  інтерактивних технологій, як правило, моделюють реальні життєві ситуації, пропагують проблеми для спільного розв’язання, застосовують рольові ігри. Застосування  інтерактивних технологій потребує старанної підготовки вчителя та учнів. Вони мають навчитися успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити запитання та відповідати на них.

Залежно від мети уроку  та форм організації навчальної діяльності учнів розрізняють такі інтерактивні технології навчання:

• Інтерактивні технології кооперативного навчання (робота в парах,  ротаційні (змінювані) трійки, карусель, робота в малих групах);
• Технології ситуативного моделювання (симуляції або імітаційні ігри, спрощене судове слухання, громадські слухання, розігрування ситуацій за ролями);
• Технології колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, незакінчені речення, мозковий штурм, навчаючи-учусь, аналіз ситуацій, дерево рішень);
• Технології опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, займи-зміни позицію, дебати тощо).

 

Технологія організації  групової навчальної діяльності

Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання в малих групах, об'єднаних загальною навчальною метою за опосередкованого керівництва вчителя та співпраці з учнями. Завдяки їй зміцнюється соціальний контакт між членами групи, формуються такі цінності, як суспільний досвід, задоволення резуль­татами особистої й сукупної роботи, взаємодопомога, взаємозбагачення, взаємоконтроль, змагальність; істот­но зростає індивідуальна допомога з боку вчителя та товаришів у групі тим, хто її потребує. Зазначені цінності особистісно зорієнтованої спрямованості досить обмежено формуються й розвиваються в умовах фронтальної та індивідуальної форм навчальної діяльності.

Функції вчителя:

• забезпечення учням позиції активного суб'єкта особистого учіння;
• налагоджування та підтримка діяльності окремих малих груп і всього класу;
• контроль за діяльністю груп;
• регулювання дискусій, які виникають під час виконання групового завдання;
• відповіді на запитання учнів.

Учитель має звертати увагу на такі моменти:

• раціональність правильних розв'язків;
• виправлення допущених помилок після обговорення в групі;
• наявність типових помилок.

 

Проектна технологія

Проектну систему навчання розробили в 20-ті рр. XX ст. американський педагог Дж. Дьюї та його по­слідовник В. Кілпатрик. Проектна технологія потребує використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих методів, прийомів, засобів.

 Суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме: розв'язання однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних знань — від теорії до практики.

Отже, проект — це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.

Основні вимоги, які висуває проектна технологія:

• Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, до­слідницького пошуку для її розв'язання.
• Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.
• Структурування діяльності відповідно до класичних стадій проектування.
• Використання дослідницьких методів.
• Моделювання умов для виявлення учнями навчальної проблеми: її постановка, дослідження, пошук шляхів розв'язання, експертиза та апробація версій, конструювання підсумкового проекту, його захист, корек­ція та впровадження.
• Самодіяльний характер творчої активності учнів.

Результати проектів мають бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, газета, посібник, презентація, альманах тощо.

Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та набуття нових (часто шляхом самоосвіти) і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності. Тема проекту завжди є чимось біль­шим, ніж навчальні завдання. Участь у проектній діяльності сприяє формуванню ключових компетентностей: комунікативної, соціальної, громадянської, інформаційної, психологічної.

При вивченні економічної та соціальної географії світу можна  практикувати використання проектної технології у 10 класі.  Учні  створюють власні  презентації країн, розробляють маршрути туристських подорожей  різними регіонами світу, випускають колажі про культуру окремих народів. Такі завдання сприяють розвитку пізнавальних навичок учнів, ефективному спілкуванню.

 

Комп'ютерно-інформаційна технологія

Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп'ютерів, комп'ютерних комунікацій, усяких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, отримання та зберігання інформації відкриває нові можливості для застосування комп'ютерів у навчальному процесі.

Інформатизація освіти — це процес забезпечення сфери освіти теорією й практикою розробки і використання сучасних нових інформаційних тех­нологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання й виховання.

Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищу­ють ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження й закріплен­ня всіляких професійних навичок, допомагають реалізувати принципово нові форми і методи навчання.

Комп 'ютер виконує в навчанні такі функції:

• техніко-педагогічні (навчальні програми та спрямовані на управління, діагностику, моделювання, екс­пертизу, діалог, консультацію...);
• дидактичні (комп'ютер як тренажер, репетитор, асистент, як пристрій, що моделює певні ситуації, як засіб інтенсифікації навчальної діяльності, оптимізації діяльності викладача, як засіб корекції, контролю та оцінки діяльності учнів, їх активізації й стимулювання).

Завдання педагогіки полягає в тому, щоб визначити і забезпечити ті умови, за яких реалізуються всі зазначені функції:

• взаємозв'язок використання комп'ютера і мети, змісту, форм і методів навчання;
• поєднання слова викладача і використання комп'ютера;
• дидактична структура комп'ютерного заняття;
• мотиваційне забезпечення роботи на комп'ютері;
• поєднання комп'ютера та інших засобів ТЗН.

Комп'ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за до­помогою інформації, виведеної на екран. Структура уроку з використанням комп'ютера є багатоваріантною, однак такий урок має бути поліфункціональним: не тільки формувати знання, а й розвивати учнів.

Плануючи урок із застосуванням інформаційних технологій намагаюсь дотримуватися таких дидактичних вимог: чітко визначаю педагогічну мету застосування інформаційних технологій у навчальному процесі , враховую специфіку навчального матеріалу, особливості класу, характер пояснення  нової інформації, рівень технічних навичок учнів.

 

Ознайомлення з новинками програмового забезпечення для проведення практичних робіт на уроках географії

 

Отже, ми з'ясували суть деяких інноваційних технологій навчання. Зрозуміло, що використовувати їх на уроці слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими.  Ніякі технології  не повинні бути сліпо запозичені. У кожного вчителя, що творчо працює, складається власна технологія навчання й виховання, в основі  якої можуть бути елементи різних педагогічних і освітніх технологій. Ще В. О. Сухомлинський вказував, що «Найкраща, найтонша методика дійова лише тоді,  коли є жива  індивідуальність педагога, коли в загальне він вносить щось своє, глибоко продумане».

Ігрова діяльність

Ігри  які  я використовую для  розвитку  пізнавальних  інтересів  учнів  активізації  пізнавальної  діяльності  на  уроці:

«Міні – алфавіт» - із  букв  слова  придумати  географічні  терміни які  зустрічалися  на  уроці;

«Узнай  по  контуру» - завдання  по контуру  узнати  географічний  об’єкт (озеро, острів) ;

«Збери  карту» макет  географічного  об’єкту  розрізається  на  декілька  частин  потрібно  скласти  його  як  найшвидше (контури  материків  вирізані з картону);

«Географічний  ланцюжок» - швидко  продовжувати  ланцюжок  географічних  термінів, які починаються  з  останньої  букви  попереднього  слова (Україна – Австралія – Японія..);

Приклад запитань                          

1.   Родючість ґрунту залежить від! вмісту в ньому... (Гумусу)          

2.   Материнською породою україн­ських чорноземів є... (Лес)

3.   Не підлягають зональному роз­міщенню... (Лучні ґрунти)         

4.   Сформувались внаслідок видужання засолених ґрунтів... (Солоні)                                         

Твердження                                 

План                                             

4.   Переважаючі вітри. 

5.  Особливості (які метеорологічні явища бувають) Перемагає група і заслуговує звання і кращих кліматологів, яка правильно і швидше визначить особливості і своїх кліматичних сезонів.

1.   Охарактеризуйте вплив величи­ни сумарної сонячної радіації на клімат….

2.   Охарактеризуйте вплив атмо­сферної циркуляції на клімат….

 3. Який вплив на клімат …. має характер підстилаючої по­верхні? 

4.   Як на території змінюється кіль­кість опадів? Чому?

5.   Як на території змінюються січ­неві та липневі температури? Чому?

6.   Як змінюється напрям вітру за сезонами на території….?

 

Метод «Американська мозаїка»

Навчальний матеріал ділиться на три частини. Наприклад.

1.   Вплив баричних центрів на клі­мат, особливості за сезонами.

2.   Типи повітряних мас на терито­рії, пояси тиску та переважаючі вітри.

3.   Особливості циклональної та антициклональної діяльності на території.

Учні об’єднуються у групи по троє, кож­на з яких опрацьовує певне питан­ня з переліку. Потім члени різних команд, які вивчали одне й те саме питання збираються для 5—10-хвилинного обговорення його. Піс­ля цього повертаються до своїх ко­манд і пояснюють зміст своєї час­тини матеріалу іншим членам гру­пи. Рівень засвоєння перевіряється за результатами індивідуальної са­мостійної роботи.

 

 « Чи  знаєш ти» - до  назви  материка  підібрати  кожній  літері  географічний  об’єкт, що  знаходиться  на  цьому  материку 

 

«Географічний футбол» - клас  ділиться  на  2  команди, які  по  черзі  задають  одна  одній  запитання  по  темі  уроку. За  правильністю  відповіді  слідкує  вчитель,  а  також  капітани  команд (воротарі), які  можуть  і  мають  право  доповнити  відповідь  своєї  команди;

 

Вправа "Мої секрети"

Завдання: Прорекламувати або продемонструвати те, що ви найкраще вмієте, а також ваші улюблені методи, прийоми, ідеї.

 

Як бачимо, у кожного з нас є копилка діяльнісних вправ, що спонукають нашій учнів до активного пізнання географічних закономірностей та цікавинок.

Тож запрошую на урок, під час якого спробуємо об’єднати розрізнені методичні прийоми в єдину класно-урочну систему на засадах діяльнісного навчання.

 

Урок – 8 клас

Тема Вимірювальні властивості топографічних карт.

Практична робота 1.  «Визначення  напрямків,  відстаней,  площ,  географічних  і  прямокутних координат, висот точок за топографічною картою».

 

Додаток 3

3 крок - Дай спробувати - і я зрозумію

(практична частина  майстер-класу)

 

Основною формою організації навчальної діяльності практично в усіх країнах світу є сьогодні класно-урочна система. Вона була прогресивною протягом чотирьох століть, але сьогодні перестала задовольняти потреби суспільства в освіті й потребує вдосконалення. Критика класно-урочної системи найчастіше пов’язана з пасивністю учнів на уроках і відсутність інтересу до навчання, зниженням якості знань, перевантаженням дітей домашніми завданнями й уроками, з тим, що навчальні заняття шкідливо впливають на здоров’я школярів. Усе гострішою стає проблема вдосконалення форм організації процесу навчання, знаходження відповіді на запитання: як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації особистості в начальному процесі, як, залишаючись у рамках класно-урочної системи, підвищити ефективність навчального процесу, досягнути високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості.

 

Відповідно до етапів побудови|шикування| системи знань уроки діяльнісної | технології  за метою| можна розділити на чотири типи:

1.  уроки загальнометодологічної спрямованості – реалізують мету підготовки місця для нового елементу системи
2. уроки відкриття|відчинення|  нового знання реалізує етап  побудови|шикування| нового елементу і встановлення первинних зв'язків з|із| елементами системи;
3. уроки рефлексії здійснюють  корекцію нового елементу та  встановлення зв'язків між новим і вже знайомими |вихідний| елементами системи
4.  уроки розвиваючого контролю  здійснюють етап контролю діяльності  нової (отриманої) системи

 

Розглянемо докладніше кожний тип уроків.

 

Урок  відкриття|відчинення| нового знання

№ п/п	Етап уроку	Мета|ціль|	Опис  етапу
1.	Самовизначення до діяльності. (1-2 хв.)	Включення|приєднання| в навчальну діяльність на особистісно значущому рівні	1) Створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення|приєднання| в діяльність («хочу») 2) Виділяється змістовна область («можу»)
2.	Актуалізація знань і фіксація утруднення|скрута| (5-6 хв.)	Готовність мислення і усвідомлення потреби до побудови|шикування| нового способу дії	1) Актуалізація знань, умінь, навичок, достатніх і необхідних для побудови нового способу дій. Активізуються відповідні розумові операції. 2) Створення утруднення  в індивідуальній діяльності. 3) Утруднення  фіксується учнями
3.	Виявлення причин утруднення|скрута|. Постановка мети|ціль| діяльності. (Д – дослідження, К – критика) (3-4 хв.)	Виявлення місця (де?) і причини (чому?) утруднення|скрута|, постановка мети|ціль| уроку, формулювання теми уроку	Співвідношення дій з|із| знайомим способом Виявлення і фіксація в мові|промова| причини утруднень|скрута|. 3) Постановка мети|ціль| діяльності, формулювання теми уроку
4.	Побудова|шикування| проекту виходу з|із| утруднення|скрута| («відкриття|відчинення|» дітьми нового знання). (П – проект) (7-8 хв.)	Побудова|шикування| дітьми нового способу дій і формування здібності до його застосування|вживання|	Вибір методу рішення навчальної задачі, висунення і обґрунтування гіпотез Використання предметних дій з|із| модельними схемами 3) Фіксація нового способу дій в мові|промова| і знаковій системі
5.	Первинне закріплення в зовнішній мові|промова| (4-5 хв.)	Засвоєння нового способу дій	Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| типових завдань|задавання| на новий спосіб дій з|із| промовлянням вголос алгоритму, поняття, властивості
6.	Самостійна робота з|із| самоперевіркою по еталону (5-7 хв.)	Індивідуальна рефлексія досягнення мети	1) Самостійне виконання завдання|задавання| на новий спосіб дій 2) Самостійна перевірка по еталону 3) Самооцінка і рефлексія діяльності (помилки, що допустили, виявляють їх причини, промовляють і виправляють|справляти|)
7.	Включення|приєднання| в систему знань і повторення. (7-10 хв.)	Включення|приєднання| нового способу дій в систему знань, повторення і закріплення раніше вивченого	Виконуються завдання|задавання|, в яких новий спосіб дій зв'язується з|із| раніше вивченими Включаються завдання|задавання| на тренування раніше сформованих здібностей і підготовку до вивчення наступних|слідуючий| тим
8.	Рефлексія діяльності (підсумок уроку). (2-3 хв.)	Самооцінка результатів діяльності, усвідомлення нового методу, меж|кордон| застосування|вживання| нового знання	Організація рефлексії і самооцінка діяльності на уроці Співвідношення поставлених цілей з|із| результатами діяльності

 

МАТРИЦЯ 1

Урок відкриття нового знання

Тип уроку: ВНЗ (урок відкриття нових знань)

 

Клас:

Предмет:

Тема уроку:

Тип уроку:

Основні цілі уроку:

а) діяльнісні: - сформувати....;

                       - вчити...;

                       - розвивати...;

б) навчальні: вивчити...;

в) знання: - знати...;

                  - знати...;

г) уміння: - уміти...;

                  - уміти... .

Розумові операції: (вибрати: аналіз, аналогія, порівняння, синтез, узагальнення, класифікація).

Демонстраційний матеріал:

Роздатковий матеріал:

Технічне забезпечення уроку:

Оформлення дошки (малюнок):

№ п/п	Етап уроку	Цілі етапу уроку	Можливі прийоми
I.	Самовизначення до діяльності.	1)дидактичні: скласти умови для виникнення внутрішньої потреби включення у діяльність; визначення змістової області матеріалу, який буде вивчатись; 2)психологічні: забезпечити психологічний настрій на роботу.	1.Привітання, побажання хорошого настрою 2. Долонька до долоньки 3. Рапортичка 4. Привітання учнів, які прийшли після тривалої відсутності 5. Дерево очікувань
II.	Актуалізація знань і фіксація утруднення в діяльності	1) дидактичні: актуалізувати знання про...; 2) психологічні: створити ситуацію утруднення під час виконання завдання.	1.Виконання учнями завдань, подібних до домашніх 2.Постановка додаткових запитань 3.Перевірка д/з за допомогою “еталону” 4.Відповідь “ланцюжком” 5.Різнорівневі самостійні роботи 6. Ключове питання (завдання)
III.	Виявлення причин утруднення і постановка навчальної задачі	1) дидактичні: виявити і зафіксувати причину утруднення; сформулювати задачі й тему уроку; 2) психологічні: створення умов для аналізу учнями повноти своїх знань.	- Аналіз завдання та визначення проблеми - Формулювання теми уроку
IV.	Побудова проекту виходу з утруднення	1) дидактичні: підібрати варіант виходу з утруднення  (будувати еталон, прочитати або вивести правило, алгоритм); 2) психологічні: активізувати розумову діяльність учнів.	- Висунення гіпотез – мозковий штурм, групова робота - Пошук можливих варіантів рішення - Добір матеріалу – робота з літературою, опитування, експеримент, дослідження - Узагальнення отриманих даних - Формування висновків (алгоритму рішення завдання, рішення проблеми тощо)
V.	Первинне закріплення у зовнішньому мовленні	1)дидактичні: зафіксувати знакову фіксацію нового знання у зовнішньому мовленні; 2)психологічні: первинне формування умінь в умовах використання нового знання.	- Асоціативний ряд - Використання завдань на впізнання визначених об’єктів - Опитування експертів - Наведення учнями своїх прикладів за новим матеріалом
VI.	Самостійна робота із самоперевіркою за еталоном (зразком)	1)дидактичні: організувати самостійне виконання завдання на новий спосіб дій; 2)психологічні: розвивати увагу, вміння критично оцінювати свою роботу.	- Складання взаємообернених  завдань - Робота за алгоритмом - Спілкування “питання-відповідь” -“що було б, якби…” - Придумай свої завдання
VII.	Включення у систему знань і повторення	1)дидактичні: включити використання нового знання у виконання творчого завдання; 2)психологічні: організувати роботу в групах	- Різнорівневі самосійні завдання - Лабіринт дій - Ділова гра - Групова робота - Дебати - Завдання по колу
VIII.	Рефлексія діяльності	1)дидактичні: визначити, чи досягли цілей уроку; повідомити завдання для домашньої роботи; 2)психологічні: дати самооцінку діяльності кожного учня.	- Незакінчені речення -"сонечко” -“координати” - “Листок зворотного зв’язку” - Інтерпретація зображень на листівках - Барометр настою - Торт рішень

 

1. Виділити і сформулювати нове знання, яке мають отримати учні.
2. Змоделювати спосіб (способи) відкриття|відчинення| нового знання.
3. Визначити розумові операції (спостереження, порівняння, аналіз тощо),  які необхідно виконати при відкритті|відчиненні| нового знання.

4. Визначити необхідні для нового відкриття знання, уміння, навики|навичка| та обрати способи їх повторення.
5. Обрати |добрати| вправи для етапу актуалізації (згідно необхідним ЗУНам і розумовим операціям).

6. Змоделювати утруднення в діяльності|скрута| і спосіб його фіксації.
7. Сформулювати метод рішення навчальної задачі.

8. Сконструювати діалоги для третього і четвертого етапів уроку.
9. Скласти самостійну роботу і об'єктивно обґрунтований еталон для самоперевірки.

10.  Визначити прийоми організації первинного закріплення та добрати|добрати| завдання|задавання| для даного етапу.
11. Підібрати|добрати| завдання|задавання| для етапу |приєднання|приєднання нового знання до наявної  системи знань і повторення.
12. Продумати форму організації етапу рефлексії.
13. Прописати план-конспект уроку.
14. Провести аналіз конспекту відповідно вимогам до етапів уроку у діяльнісній | технології.
15. Внести корективи до плану-конспекту.

 

Уроки рефлексії

 Відмінністю уроку рефлексії від уроку відкриття|відчинення| нового знання є|з'являтися,являтися| фіксація і аналіз утруднень|скрута| у власній навчальній діяльності, а не у рішенні тієї або іншої  спільної задачі.

№ п/п	Етап уроку	Мета|ціль|	Опис  етапу
1	Самовизначення до діяльності	Включення|приєднання| у навчальну  діяльність   на особистісно значущому рівні.	1) Формулюється основна мета|ціль| уроку. 2) Встановлюються тематичні рамки повторюваного змісту|вміст,утримання| («можу»). 3) Створюються умови для виникнення внутрішньої потреби включення|приєднання| в діяльність («хочу»).
2	Актуалізація знань і фіксація утруднень|скрута| в діяльності	Готовність мислення і усвідомлення потреби до виявлення причин утруднень|скрута| в діяльності.	1) Повторення використовуваних способів дій (норм) – понять, алгоритмів, властивостей і т.д. 2) Фіксація використовуваних способів дій (у буквеній або знаковій формі) 3) Проведення самостійної роботи (індивідуальна діяльність учнів) 4) Самоперевірка учнями своєї роботи по готовому зразку|взірець| з|із| фіксацією результатів (без виправлення помилок).
3	Локалізація утруднень|скрута|	Виявлення місця і причини утруднень|скрута| уточнення мети|ціль| уроку.	Учні уточнюють алгоритм виправлення помилок (самоорганізація рефлексії) учні, які не допустили|припуститися| помилок: Виконують самоперевірку своєї роботи по готовому еталону. 2) Виконують завдання|задавання| творчого рівня або виступають|вирушати| як консультанти. учні, які допустили|припуститися| помилки: 1) На основі алгоритму виправлення помилок аналізують рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, визначають місце помилки (де?). 2) На основі алгоритму виправлення помилок указують|вказувати| способи дій, в яких допущені помилки (чому?). 3) На цій основі учні уточнюють мету|ціль| подальшої|дальший| діяльності.
4	Побудова|шикування| проекту виходу з|із| утруднень|скрута|	Побудова|шикування| проекту виходу з|із| утруднення|скрута|	Учні, які допустили|припуститися| помилки: Уточнюють способи дій, в яких виникли утруднення|скрута|. 2)    Виправляють|справляти| помилки самостійно або на основі запропонованого еталону. 3)    У першому випадку співвідносять результат виправлення з|із| еталоном для самоперевірки. 4)    Придумують|вигадувати| або вибирають із|із| запропонованих одне або (по можливості) декілька завдань|задавання| саме на ті правила алгоритми і т.д. в яких допущені помилки. 5) Вирішують|рішати| ці завдання|задавання|     (частина|частка| завдань|задавання| може увійти до домашньої|хатній| роботи).    Учні, які не допустили|припуститися| помилок:    Виконують завдання|задавання| творчого рівня або   виступають|вирушати| як консультанти.
5	Узагальнення утруднень|скрута| в зовнішній мові|промова|	Засвоєння способів дій,  що викликали|спричинили| утруднення|скрута|.	1) Обговорення типових утруднень|скрута|. 2) Промовляння формулювань способів дій,     які викликали|спричинили| утруднення|скрута|.
6	Самостійна робота з|із| самоперевіркою по еталону	Інтеріоризація способів дій,   що викликали|спричинили| утруднення|скрута|, індивідуальна рефлексія досягнення мети, створення|створіння| ситуації успіху.	Учні, які допустили|припуститися| помилки: 1) Виконують самостійну роботу, вибираючи тільки|лише| ті завдання|задавання|, в яких були допущені помилки. 2) Проводять самоперевірку своїх робіт по готовому зразку|взірець| і фіксують знакові результати. Учні, які не допустили|припуститися| помилок:  1) Виконують самоперевірку завдань|задавання| творчого рівня по запропонованому зразку|взірець| або еталону для самоперевірки.
7	Включення|приєднання| в систему знань і повторення	Включення|приєднання| використовуваних способів дій  в систему знань, виділення меж|кордон| застосування|вживання| знань, встановлення між використовуваними способами дій локальних зв'язків повторення і закріплення раніше вивченого.	При позитивному результаті попереднього етапу: учні виконують завдання|задавання|, в яких розглядаються|розглядуються| способи дій, пов'язані з раніше вивченими і між собою. Також вирішуються|розв'язуватися| завдання|задавання| на підготовку до вивчення наступних|слідуючий| тим. При негативному|заперечний| – учні повторюють попередній етап для іншого варіанту.
8	Рефлексія діяльності	Самооцінка результатів діяльності,           усвідомлення методу подолання|здолання| утруднень|скрута| в  діяльності.	1) Аналізується, де і чому були допущені помилки, способи їх виправлення. 2) Називаються способи дій, що викликали|спричинили| утруднення|скрута|. 3) Фіксується ступінь|міра| відповідності поставленій меті|ціль| і результатів діяльності, намічаються цілі подальшої|наступний| діяльності. 4) Оцінюється діяльність на уроці. 5) Визначається домашнє|хатній| завдання|задавання|  з|із| елементами вибору, творчості (відповідно до результатів діяльності на уроці)

МАТРИЦЯ 2

Тип уроку: урок рефлексії

Клас:

Предмет:

Тема уроку:

Тип уроку:

Основні цілі уроку:

а) діяльнісні: - сформувати здібності учнів до корекції способу дії (вказати конкретно дію);

                        - вчити фіксувати особисті утруднення в ...; вчити виявляти причини 

                          утруднення;

                       - тренувати...;

б) навчальні: скорегувати поняття (алгоритми, еталони тощо) про ...;

в) знання: - знати...(вказати знання з теми, якими мають оволодіти учні);

 

г) уміння: - уміти використовувати ... у своїй діяльності.

 

Розумові операції: (вибрати: аналіз, аналогія, порівняння, синтез, узагальнення, класифікація).

Демонстраційний матеріал:

Роздатковий матеріал:

Технічне забезпечення уроку:

Оформлення дошки (малюнок):

№ п/п	Етап уроку	Цілі етапу уроку	Можливі прийоми
I.	Самовизначення до діяльності	1)дидактичні: включити учнів в навчальну діяльність; визначити основну мету уроку; 2)психологічні: створити умови для виникнення внутрішньої потреби включення у діяльність.	Привітання, побажання хорошого настрою Долонька до долоньки Рапортичка Привітання учнів, які прийшли після тривалої відсутності Дерево очікувань Ігровий момент
II.	Актуалізація знань і фіксація утруднення в діяльності	1)дидактичні: органі- зувати повторення способів дій, які були створені на попередніх уроках; зафіксувати способи дій знаково або за допомогою букв; провести самостійну роботу; провести самоперевірку роботи учнями за готовим зразком; зафіксувати утруднення, які виникли під час виконання роботи; 2)психологічні: активізувати пам’ять, увагу.	Тестові завдання Виконання учнями завдань, подібних до домашніх Постановка додаткових запитань Перевірка д/з за допомогою “еталону” Відповідь “ланцюжком” Різнорівневі самостійні роботи Фіксація своїх утруднень
III.	Локалізація утруднення	1)дидактичні: виявити місце і причину утруднення; уточнити цілі уроку; запропонувати (побудувати) алгоритм виправлення помилок; 2)психологічні: розвивати вміння аналізувати й об’єктивно оцінювати свої знання.	Робота з алгоритмом виправлення помилок
IV.	Побудова проекту виходу з утруднення	1)дидактичні: знайти способи виходу з утруднення; 2)психологічні: вчити надавати допомогу іншим учням (ті, хто виконав самостійну роботу без помилок, стають консультантами  інших учнів)	Робота з алгоритмом виправлення помилок Робота з визначенням понять Використання аналогій як способу включення в зміст суб'єктного досвіду учнів Подання матеріалу одночасно в словесній і знаково-символічній системі Екстроактивний режим (розповідь, лекція, повідомлення, пояснення) Інтроактивний режим (навчання проблемно-модульне, програмоване, комп'ютерне) Інтерактивний режим (навчання проблемне, адаптивне, колективне, проектне) Побудова структурно-логічних схем Генетичний метод Метод доречних задач
V.	Узагальнення утруднення у зовнішньому мовленні	1)дидактичні: узагальнити і засвоїти способи дій, які викликали утруднення; 2)психологічні: вчити працювати в парі (один одному розповідають способи дій).	Різнорівневі самостійні роботи Завдання на виявлення всіх  ознак поняття і їх зв'язків (повнота знань) Завдання на виділення суттєвих ознак поняття (глибина) Завдання на конструювання кількох способів розв'язування однієї задачі Завдання з надлишковими даними
VI.	Самостійна робота із самоперевіркою за еталоном	1)дидактичні: провести самостійну роботу; провести самоперевірку за еталоном; зафіксувати результати роботи; 2)психологічні: створення ситуації успіху.	Різнорівневі самостійні завдання Тестові завдання Питання – відповідь Ланцюжок
VII.	Включення у систему знань і повторення	1)дидактичні: повторити і закріпити отримані нові знання, використати їх у творчому завданні; 2)психологічні: створити умови для роботи в парах (групах).	Різнорівневі самостійні завдання Лабіринт дій Ділова гра Групова робота Дебати Завдання по колу Побудова логічних схем
VIII.	Рефлексія діяльності	1)дидактичні: визначити, чи досягли цілей уроку; повідомити завдання для домашньої роботи; 2)психологічні: дати самооцінку діяльності кожного учня.	Незакінчені речення “сонечко” “координати” “Листок зворотного зв’язку” Інтерпретація зображень на листівках Барометр настрою Торт рішень

 

Алгоритм конструювання уроку рефлексії

1. Аналіз типових помилок і утруднень|скрута| у темі, яка вивчається.
2. Складання списку способів дій (норм) - понять, алгоритмів (правил), властивостей, які вимагають тренінгу і корекції помилок.
3. Добір завдань|задавання| для самостійної роботи на етапі актуалізації знань з метою застосування|вживання| зафіксованих способів дій (норм).
4. Підготовка зразка|взірець| виконання самостійної роботи і еталону для самоперевірки.
5. Проектування способу повторення з|із| учнями вибраних норм і їх фіксації, а також способу пред'явлення відповідних еталонів.
6. Проектування діяльності учнів, які не зробили|припуститися| помилок (добір завдань творчого рівня для них|задавання|, планування|планерування| способів їх пред'явлення і перевірки, включення|приєднання| в консультаційну діяльність тощо).
7. Конструювання діалогу для уточнення алгоритму виправлення помилок.

8. Конструювання діалогу для етапу локалізації утруднень|скрута| (виявлення місць і причин утруднень|скрута|).
9. Конструювання діалогу для  визначення мети|ціль| діяльності на етапі локалізації утруднень|скрута|.

10. Підбір завдань|задавання| для етапу самостійної роботи з|із| самоперевіркою по еталону.
11. Підготовка еталону для самоперевірки.
12. Проектування способу корекції помилок на етапі самостійної роботи з|із| самоперевіркою по еталону.
13. Складання списку норм для етапу повторення, вибір відповідних завдань|задавання| та форм роботи.
14. Визначення способу проведення етапу рефлексії.

 

Урок розвиваючого контролю

 Урок розвиваючого контролю рекомендується проводити або протягом 2-х уроків, або ділити на дві частини.

 На  першому  уроці учні самостійно виконують  перевірочні завдання. На другому уроці відбувається самоперевірка виконання завдань за допомогою еталону, визначення власних помилок  і причин утруднень при виконанні завдань, повторення норм, правил, алгоритмів виконання завдань та тренування у виконанні аналогічних завдань.

 

                                                          МАТРИЦЯ 3

Тип уроку: урок розвиваючого контролю

Клас:

Предмет:

Тема уроку:

Тип уроку:

Основні цілі уроку:

а) діяльнісні: - провести контрольну роботу;

                         - формувати здібності учнів до контрольної функції;

б) навчальні: провести контроль і самоконтроль  понять (алгоритмів, еталонів тощо), які  вивчили;

в) знання: - знати...(вказати поняття, еталони, правила з теми, які мають знати учні);

 

г) уміння: - уміти застосовувати набуті знання (вказати, які саме) ... у своїй діяльності.

 

Розумові операції: (вибрати: аналіз, аналогія, порівняння, синтез, узагальнення, класифікація).

Демонстраційний матеріал:

Роздатковий матеріал:

Технічне забезпечення уроку:

Оформлення дошки (малюнок):

 

№ п/п	Етап уроку	Цілі етапу уроку	Можливі прийоми
1 день
I.	Самовизначення до діяльності	1)дидактичні: включити учнів у навчальну діяльність; визначити основні цілі уроку; встановити рамки і форми контролю; пред’явити учням критерії оцінювання роботи; 2)психологічні: створити спокійну робочу атмосферу.	Привітання, побажання хорошого настрою Долонька до долоньки Рапортичка Привітання учнів, які прийшли після тривалої відсутності Дерево очікувань Загадка питання з відстроченою відповіддю Ігровий момент
II.	Актуалізація знань і фіксація утруднення в діяльності	1)дидактичні: організувати повторення способів дій, які підлягатимуть перевірці; провести контрольну роботу; організувати порівняльний аналіз за готовим зразком з фіксацією помилок в усному мовленні (без виправлення помилок) 2)психологічні: вчити об’єктивно оцінювати свою роботу.	Контрольна робота Тестові завдання Творча робота
2 день
III.	Локалізація утруднення	1)дидактичні: виявити місце і причину помилок; сформулювати цілі уроку; проаналізувати й оцінити свою роботу; 2)психологічні: вчити оголошувати свої помилки в класі.	Робота з алгоритмом виправлення помилок
IV.	Побудова проекту виходу з утруднення	1)дидактичні: уточнити алгоритм виправлення помилок; виправити помилки в роботі самостійно з опорою на еталон; придумати (або вибрати із запропонованих) завдання на ті способи дій, в яких було зафіксовано помилку; організувати виконання творчої роботи для учнів, які зробили роботу без помилок; 2)психологічні: вчити самостійно працювати.	Робота з алгоритмом виправлення помилок Робота з визначенням понять Використання аналогій як способу включення в зміст суб'єктного досвіду учнів Подання матеріалу одночасно в словесній і знаково-символічній системі Екстроактивний режим (розповідь, лекція, повідомлення, пояснення) Інтроактивний режим (навчання проблемно-модульне, програмоване, комп'ютерне) Інтерактивний режим (навчання проблемне, адаптивне, колективне, проектне) Побудова структурно-логічних схем Генетичний метод Метод доречних задач
V.	Узагальнення утруднення у зовнішньому мовленні	1)дидактичні: влаштувати обговорення типових помилок; проговорити способи дій, які викликали утруднення; 2)психологічні: вчити чітко, конкретно висловлюватися.	Різнорівневі самостійні роботи Завдання на виявлення всіх  ознак поняття і їх зв'язків (повнота знань) Завдання на виділення суттєвих ознак поняття (глибина) Завдання на конструювання кількох способів розв'язування однієї задачі Завдання з надлишковими даними
VI.	Самостійна робота із самоперевіркою за еталоном	1)дидактичні: виконати самостійну роботу із завданнями, які аналогічні контрольній роботі, вибираючи серед них лише ті, в яких допущені помилки; організувати самоперевірку робіт за готовим зразком; 2)психологічні: вчити самостійно працювати.	Різнорівневі самостійні завдання Тестові завдання Питання – відповідь Ланцюжок
VII.	Включення у систему знань і повторення	1)дидактичні: виконати завдання творчого характеру із застосуванням нового способу дій; 2)психологічні: організувати роботу в парах (групах).	Різнорівневі самостійні завдання Лабіринт дій Ділова гра Групова робота Дебати Завдання по колу Побудова логічних схем
VIII.	Рефлексія діяльності	1)дидактичні: проаналізувати причини помилок; озвучити способи дій, які викликали помилки; повторити алгоритм виправлення помилок; визначити завдання для домашньої роботи (за бажанням); намітити цілі наступної діяльності; 2)психологічні: оцінити діяльність учнів на уроці.	Незакінчені речення “сонечко” “координати” “Листок зворотного зв’язку” Інтерпретація зображень на листівках Барометр настою Торт рішень

 

Алгоритм конструювання уроку розвиваючого контролю

1. Виділити необхідний матеріал для контролю.
2. Визначити форми і прийоми  проведення контролю.
3. Складання контрольної або самостійної роботи.
4. Розробка зразка (еталону)|взірець| для самоперевірки.
5. Розробка алгоритму проведення контрольної роботи.
6. Визначення необхідних ЗУНів та способів їх повторення.
7. Розробка докладного зразка|взірець| та еталону для самоперевірки.
8. Проектування діяльності учнів, які не зробили|припуститися| помилок (добір для них творчих завдань|задавання|, планування|планерування| способів їх пред'явлення і перевірки, включення|приєднання| в консультаційну діяльність тощо).
9. Конструювання або уточнення алгоритму виправлення помилок (самоорганізація рефлексії).
10.  Конструювання діалогів на етапах: локалізації утруднень|скрута|, побудови|шикування| проекту виходу з|із| утруднення|скрута|, узагальнення утруднень|скрута| в зовнішній мові|промова|, рефлексії діяльності.
11. Добір завдань|задавання| для етапу самостійної роботи з|із| самоперевіркою по еталону і проектування способу корекції помилок на цьому етапі.
12. Складання списку норм для етапу включення|приєднання| в систему знань і повторення, вибір відповідних завдань|задавання| і форм роботи.
13. Визначення способу проведення етапу включення|приєднання| в систему знань і повторення.
14.  Визначення способу проведення етапу рефлексії.

Урок загально методологічної спрямованості

Уроки загальнометодологічної спрямованості організовуються відповідно до діяльнісної  технології|.

Уроки цього типу можуть проводитися як на початку вивчення деякого розділу (теми), так і в кінці|у кінці,наприкінці| його вивчення.

Уроки загальнометодологіної спрямованості на початку вивчення теми   є уроками побудови|шикування| орієнтовної основи навчальних дій. Вони мають бути підпорядкованими відповіді на запитання: що треба зробити, як діяти щоб опанувати темою.  Повторюються та уточнюються методи отримання та опрацювання потрібної інформації - спостереження, аналіз, визначення окремих об’єктів вивчення, їх порівняння - знаходження спільного та різного у цих об’єктів, дослідження та експеримент, узагальнення отриманих знань, створення алгоритмів, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, закономірностей, побудова генетичних схем тощо. 

Визнається загальна мета вивчення даної теми та з’ясовується її зв'язок з практичною діяльністю.

Кожному учневі можна запропонувати спланувати власну навчальну діяльність під час вивчення теми – прочитати книги, спостерігати явище або предмети у житті, порівняти об’єкти, що вивчаються,  зібрати колекцію, зробити модель тощо. 

Для наочного закріплення навчальних намірів можна запропонувати  учням визначити власні очікування від  вивчення даної теми (наприклад, які форми роботи будуть проводитися – ділові ігри або екскурсії, проектна діяльність, виставки, фестивалі тощо), що зміниться у дитині за результатами вивчення теми  (навчитися щось робити, зробити щось конкретне – годівничку для птахів, акваріум для рибок, власну книжку тощо), якою стане дитина (відповідальною, умілою, організованою тощо).

На уроці загальнометодологічної спрямованості, що проводиться на початку вивчення теми, можна організувати самомотивацію учнів  на кілька уроків, під час яких вивчається тема -  узнати кінцівку історії,   допомогти казковому герою, відповісти на відкладене запитання.

Уроки загальнометодологічної спрямованості в кінці вивчення теми є  уроками систематизації і узагальнення вивчених способів дій. Але|та| при будь-якому варіанті вони будуть направлені|спрямований| на приєднання |приєднання| нового знання (вивченої теми, розділу) до системи знань.

   Метою уроків загальнометодологічної спрямованості є  побудова|шикування|  логічних моделей, що зв'язують вивчені поняття в єдину систему.

Урок  загальнометодологічної спрямованості може проводитися у вигляді конференцій, ділових ігор тощо.

 

МАТРИЦЯ 4

Тип уроку: урок загальнометодологічної спрямованості – урок узагальнення та систематизації знань

Клас:

Предмет:

Тема уроку:

Тип уроку:

Основні цілі уроку:

а) діяльнісні: - сформувати здібності учнів до виділення найбільш загальних і суттєвих  понять; встановлення  причинно-наслідкових і інших зв'язків  і відносин між найважливішими явищами, процесами;

                        - вчити виділяти  спільне та різне у вивчених поняттях, знаходити зв’язки між новими та раніше вивченими поняттями,  фіксувати закономірності у природних явищах; виявляти причини  того чи іншого явища, виробляти у них уміння узагальнювати матеріал по тексту, знаходити|находити| в підручнику|посібник| необхідні для цього матеріали і факти, орієнтуватися в змісті|вміст,утримання| розділів, параграфів, формулювати висновки|виведення| своїми словами.

                      - тренувати...;

б) навчальні: скорегувати поняття (алгоритми, еталони тощо) про ...;

в) знання: - знати...(вказати знання з теми, якими мають оволодіти учні);

 

г) уміння: - уміти використовувати ... у своїй діяльності.

 

Розумові операції: (вибрати: аналіз, аналогія, порівняння, синтез, узагальнення, класифікація).

Демонстраційний матеріал:

Роздатковий матеріал:

Технічне забезпечення уроку:

Оформлення дошки (малюнок):

№ п/п	Етап уроку	Цілі етапу уроку	Можливі прийоми
I.	Самовизначення до діяльності	1)дидактичні: включити учнів в навчальну діяльність; визначити основну мету уроку; 2)психологічні: створити умови для виникнення внутрішньої потреби включення у діяльність.	Привітання, побажання хорошого настрою Долонька до долоньки Рапортичка Привітання учнів, які прийшли після тривалої відсутності Дерево очікувань Ігровий момент
II.	Актуалізація знань і фіксація утруднення в діяльності	1)дидактичні: органі- зувати повторення способів дій, які були створені на попередніх уроках; зафіксувати способи дій знаково або за допомогою букв; провести самостійну роботу; провести самоперевірку роботи учнями за готовим зразком; зафіксувати утруднення, які виникли під час виконання роботи; 2)психологічні: активізувати пам’ять, увагу.	бесіда, демонстрація наочності аналіз або складання таблиць, аналіз або малювання схем, графіків, діаграм, карт і інших схематичних і символічних зображень, - проведення дослідів, лабораторних і практичних робіт. Фіксація своїх утруднень
III.	Локалізація утруднення	1)дидактичні: виявити місце і причину утруднення; уточнити цілі уроку; запропонувати (побудувати) алгоритм виправлення помилок; 2)психологічні: розвивати вміння аналізувати й об’єктивно оцінювати свої знання.	Робота з алгоритмом виправлення помилок
IV.	Побудова проекту виходу з утруднення	1)дидактичні: знайти способи виходу з утруднення; 2)психологічні: вчити надавати допомогу іншим учням – працювати спільно,  в групах	Робота у групах  з визначенням понять Використання аналогій як способу включення в зміст суб'єктного досвіду учнів –побудова «Древа теми», «будинку теми», «потягу теми», «павучка» Подання матеріалу одночасно в словесній і знаково-символічній системі (створення коллажей) Екстроактивний режим (розповідь, лекція, повідомлення, пояснення) Інтроактивний режим (навчання проблемно-модульне, програмоване, комп'ютерне) Інтерактивний режим (навчання проблемне, адаптивне, колективне, проектне) Побудова структурно-логічних схем Учбові станції Мозкова атака Метод доречних задач
V.	Узагальнення утруднення у зовнішньому мовленні	1)дидактичні: узагальнити і засвоїти способи дій, які викликали утруднення; 2)психологічні: вчити працювати в парі (один одному розповідають способи дій).	Завдання на виявлення всіх  ознак поняття і їх зв'язків (повнота знань) Завдання на виділення суттєвих ознак поняття (глибина) Завдання на конструювання кількох способів розв'язування однієї задачі Завдання з надлишковими даними
VI.	Самостійна робота із самоперевіркою за еталоном	1)дидактичні: провести самостійну роботу; провести самоперевірку за еталоном; зафіксувати результати роботи; 2)психологічні: створення ситуації успіху.	Різнорівневі самостійні завдання Тестові завдання Питання – відповідь Ланцюжок Щоб було, якби…
VII.	Включення у систему знань і повторення	1)дидактичні: повторити і закріпити отримані нові знання, використати їх у творчому завданні; 2)психологічні: створити умови для роботи в парах (групах).	Різнорівневі самостійні завдання Лабіринт дій Ділова гра Групова робота Дебати Завдання по колу Побудова логічних схем
VIII.	Рефлексія діяльності	1)дидактичні: визначити, чи досягли цілей уроку; повідомити завдання для домашньої роботи; 2)психологічні: дати самооцінку діяльності кожного учня.	Незакінчені речення “сонечко” “координати” “Листок зворотного зв’язку” Інтерпретація зображень на листівках Барометр настою Торт рішень

 

Технологія проведення уроків загально методологічної спрямованості

На етапі підготовки до уроку загальнометодологічної спрямованості вчителеві|учитель| необхідно:

1. Визначити місце уроку у вивченні теми (на початку або в кінці)

2. Визначити, як тема пов’язана з іншими темами, що вивчалися та будуть вивчатися.

3. Визначити, з якими саме темами пов’язана дана тема та спроектувати діяльність учнів для  встановленні взаємозв’язків тем, що вивчаються.

4. Сконструювати завдання для актуалізації знань та визначення локалізації утруднення.

5. Продумати діалог вчителя з учнями, який допоможе їм локалізувати утруднення та наштовхне на пошук методів виходу з утруднення.

6. Продумати форму роботи над створенням навчального продукту.

7. Добрати методи наочного представлення продукту.

8. Уточнити методи та форми роботи для  узагальнення утруднення у зовнішньому мовленні.

9. Добрати завдання для самостійного виконання.

10. Виготовити еталони для самоперевірки і проектування способу корекції помилок на цьому етапі.

11. Продумати етапи самомотивації до навчання та рефлексії уроку, погодити їх зміст та форму проведення.

 

Уроки загальнометодологічної спрямованості як на початку, так і в кінці вивчення теми доцільно проводити у вигляді ігр-мандрівок, конференцій, фестивалів, усних журналів, свят. Дуже добре, коли ці уроки є яскравими та захоплюючими. Під час їх проведення необхідно концентрувати увагу на загальних  методах пізнання, уточненні цілісної картини світу, взаємозв’язків між явищами природи та життя,  розумінні законів природи та суспільства. Під час уроку доцільно звертатися до матеріалу попередніх уроків, згадувати методи вивчення – дослідження, експеримент, спостереження; використовувати для цього щоденники спостереження, термінологічні словнички, опорні схеми, міні-підручники, намальовані картинки, написані вірші та твори, складені казки,  виконані проекти, інші освітні продукти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправа «Конструктор»

Завдання: за матрицями уроків спроектувати етапи вивчення розділу «Географічна карта та робота з нею» за темами «Географічна карта» та «Топографічні карти» у 8 класі

 

• Чи погоджуєтеся Ви із запропонованим розподілом годин на вивчення тем? (Якшо буде негативна відповідь: Яким чином Ви пропонуєте перерозподілити години?)

 

• Матриця якого уроку із діяльнісної системи найкраще дозволить учням опанувати тему кожного окремого уроку даного розділу навчальної програми? Обговоріть це в групах.

Під час обговорення складається  система опанування розділу за діяльнісною методикою проведення уроків.

Якщо розподіл типів уроків не збігається – колективне обговорення за прийомом «Займи позицію»

 

Педагоги об’єднуються в пари та розробляють (за матрицею) конкретну тему уроку із розділу «географічна карта та робота з нею» - 10 хв.

За допомогою прийому «Карусель» (по 3 хв) педагоги обмінюються напрацюваннями з іншими парами з метою самостійного ознайомлення та внесення доповнень до розробки колег.

Кожна пара презентує власні рекомендації по проведенню уроку (доповнення колег вони або приймають, або відхиляють, пояснюючи причину незгоди)

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Рефлексія
Вправа «Дрід»

 

Завдання 1. Відповісти на питання:

Д – досвід (що робили, що пам’ятаєте?)

Р – рефлексія (відчуття, реакція)

І – інформація (яку інформацію одержали, які висновки зробили)

Д – дії (як будете діяти в майбутньому)

 

Дякую за співпрацю. Безперечно, всі ми хочемо бути хорошими вчителями, тож пам`ятаймо, що:

1. Хороший учитель не підштовхує учнів у спину.

2. Хороший учитель іде поруч з учнем, він дозволяє досліджувати, винаходити, створювати, ставити питання, пояснювати свої вчинки.

3. Хороший вчитель каже: "Подивись", "Подумай", "Спробуй", "А що вийде, якщо ми спробуємо навпаки?".

4. Він знає, що успіх будь-якої справи залежить від того, як її почати.

5. Він робить навчання захопливою пригодою, а не суворою муштрою.

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Новий державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.
2. Букатов В.М. Педагогічні таїнства дидактичних ігор: Посібник. - К.: Ред. загальнопед.
3. газ., 2004. - 126 с.
4. Бухлова Н. В. Як навчити учня вчитися: Поради та рекомендації.  Методичний посібник - К.: « Шкільний світ», 2007.-128с.
5. Вишнякова С. М. Профессиональное образование: Словарь. Ключевые понятия, термины, актуальная лексика. -М: НМЦСПО, 1999.-538с.
6. Врублевська М.О., Секрети успішного уроку. – Х.: «Основа», 2005. – 145 с.
7. Гончаренко С. Український педагогічний словник. –К, 1997
8. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник//Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова,   Г. М. Несен. –К, Богдана, 2003
9. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
10. Наволокова В.А, АндреєваВ.А, Практична педагогіка для вчителя. 99 схем і таблиць.–Х.: «Основа», 2011. – 100 с.
11. Наволокова В.А, Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. Х.: «Основа», 2005. – 165 с.
12. Освітні технології/ за ред..О.М.Пєхоти.-К.:А.С.К., 2002
13. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 360 с.
14. Пометун О. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання.-Київ, 2005
15. Пометун. О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. –К, 2007.
16. Стадник. О. Г. Нетрадиційні форми уроків географії .- Харків,2004.
17. Топузов О. Система творчих завдань як засіб формування креативності на уроках географії.. – К.: Географія та основи економіки № 11-12, 2008.
18. Топузов О.М., Самойленко В.М., Вішнікіна Л.П., Загальна методика навчання географії. – К.:ДНВП «Картографія», 2012.- 512 с.
19. Інформаційні джерела з Інтернету.