Медіа-контент та інсталяції ."Шевченко відомий та невідомий"

                                                      Медіа-контент

Шевченко: відомий і невідомий

Він був як полум'я. Свої слова —
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав.

І . Для геніїв не існує дати смерті.  Феномен Тараса Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу. 
Тарас Григорович Шевченко у нас більше, ніж великий поет – він національний пророк і мученик. Його ім’я стало символом нашого народу. Тарас Шевченко був посланий Богом на нашу землю. Феноменальна постать з’явилася в критичний момент розвитку української нації. Усе рухалося до загибелі. Поет писав:

…Заснула Вкраїна,

Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла,

В калюжі, в болоті серце прогноїла

І в дупло холодне гадюк напустила,

А дітям надію в степу оддала.

І в цей час Господь нам посилає Великого Тараса, щоб український народ заговорив своєю рідною, наймилозвучнішою мовою у світі. А без мови немає народу. Т. Шевченко став духовним поводирем української нації. Його могутній голос розбудив в українців почуття національної гідності та вказав шляхи подальшого історичного розвитку — до створення власної, незалежної, соборної держави. У цьому й полягає велична місія Т. Шевченка, яку Бог йому визначив. Народна інтуїція щодо унікальності постаті підказала українцям те, що до нашого Кобзаря люди часто зверталися: «Батьку, Тарасе!».

Шевченко — це Україна. У ньому на­ша історія, наша мрія, наша надія. Т. Г.Шевченко був справжнім народним співцем, бо з дитинства знав і любив простий український народ, знав його страждання, бо сам їх пережив. Через усе життя проніс Великий Кобзар палку любов до рідної землі, до неньки-України, у своїх творах нагадував людям про минулу славу України та плекав надію на світле майбутнє.

 Кажуть, що талановиті люди – талановиті в усьому. Цей вислів є дуже влучним, коли говориш про Шевченка. Тарас Григорович Шевченко був не лише геніальним народним поетом, мислителем, основоположником нової української літератури, він був також і великим художником, гравером критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. Як в поетичному, так і в образотворчому мистецтві Т.Шевченка провідним було правдиве зображення дійсності,  життя народу, його визвольної боротьби. І зараз ми маємо можливість насолодитися його картинами, пізнати нового Шевченка – майстерного художника.

• Виступ учнів «Шевченко-художник»

ІІ. Постать Т. Шевченка і його творчість не залишаються поза увагою протягом багатьох десятиліть.

Мабуть, годі й шукати більш актуального часу, аби звертатися до нетлінних рядків видатного сина України, її національного героя – Тараса Григоровича Шевченка, тому  що слова Великого Кобзаря вкотре виявилися пророчими.

Художня творчість Шевченка стала багатющим фондом «золотих слів». Послуговуючись їхньою дотепністю, натяками, а точніше алюзійністю, український народ влучно окреслює свою минулу й сучасну долю, свій найрізноманітніший самовияв.

Алюзія – це від лат. натяк, дотеп — стилістична фігура, яка використовується в художній, ораторській, науковій та буденній мові для більш художнього окреслення певної реалії через співвіднесення її із аналогом, що добре відомий з перебігу історичних подій, життя видатних людей, фольклору, літературних творів тощо

 Алю́зія з лат. — натяк, жарт — стилістична фігура, що містить указівку, аналогію чи натяк на певний історичний, міфологічний, літературний, політичний або ж побутовий факт, закріплений у текстовій культурі або в розмовному мовленні.

Зараз учні продемонструють нам алюзії за Шевченком

• Виступ учнів

До музичної паузи

Мабуть не знайдеться такого українця, який би не любив співати. Співав і наш Великий Тарас протягом усього свого життя. У народній пісні він знаходив розраду, втіху й задоволення. Шевченко не уявляв собі життя без пісні. Коли малював картину, завжди тихенько наспівував народні пісні. Шевченко дуже любив народну творчість взагалі, а особливо звуки бандури, і зараз ми маємо можливість зрозуміти, чому.

• Гра на бандурі.

ІІІ. Ім’я Великого Кобзаря ми часто згадуємо й будемо згадувати,бо він подарував нам безцінний скарб – його чудові твори, у яких струменить любов до Батьківщини та турбота про її майбутнє.

Але не тільки в Україні шанують Тараса Григоровича. На всіх континентах звучить безсмертне Шевченкове слово, в усьому світі зведено пам’ятники Великому Кобзареві і ніколи не обміліє повноводна ріка шани та любові до великого поета. Детальніше про це розкажуть учні шостих класів.

• Виступ учнів

ІV. Ми теж прагнемо душею осягнути творчість Кобзаря, адже сучасна людина, якщо вона носить в душі високі ідеали, неминуче дійде духовного контакту з витворами українського генія. І сьогодні учні 8 та 9 класів  презентують це у своїй творчості.

• Виступ учнів. Інсценізація уривку з поеми «Тополя»

Висновок

«Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.

Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира…Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись» ,- писав про геніального поета й митця Олесь Гончар.

Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Тарас Шевченко - це явище велике й вічне, невичерпне й нескінченне. Тарас Шевченко -   більше, ніж митець. Це - символ, знак, легенда. Його творчість – не просто поетична творчість, а філософія, і мудрість, і заклик. Тож почуйте слова Великого Тараса, будьте достойними дітьми Батьківщини-матері:

Свою Україну любіть,

Любіть її …

Во время люте,

В останню тяжкую минуту…

                        Інсталяції  «Багатогранний Шевченко»

(Інсталяції – це картини, які оживають. У залі підготовлені композиції, які починають діяти після переднього слова)

Тарас Григорович Шевченко. Усім нам відоме це ім’я. Ми знаємо його як палкого патріота України, сильного борця за волю народу, неперевершеного майстра слова. Але Шевченко багатогранний. Він – знавець фольклору, ніжний лірик, чуттєвий поет. Сьогодні в цих живих картинках ви побачите різного Кобзаря, зможете долучитися до живого Шевченкового слова.

1 інсталяція. Народна творчість українців завжди цікавила митця. У його поезіях розкривається багатство й краса образів, узятих з усної народної творчості. Повіяв вітер – і захиталася висока тополя…(Інсценізація «Тополя»).

2 інсталяція.  Ніколи не забував поет важке кріпацьке дитинство. І з особливим щемом  у віршах  Шевченка звучать рядки про знедолених кріпацьких дітей. (Поезія «І золотої, й дорогої…»).

3 інсталяція. Неперевершений народний співець мав глибоку ліричну душу.  Жінка в його творах не тільки страдниця. Це кохана, нехай інколи й сувора, але така близька… ( Поезія «Якби зустрілися ми знову…»).

4 інсталяція. І все ж ми не можемо уявити Шевченка без палкого заклику до боротьби, без віри в щасливе майбутнє української нації.(Поезія «Заповіт» різними мовами).

Усі думки й прагнення Шевченка, його палке бажання бачити Україну вільною й незалежною звучить у відомих рядках:

                                       І на оновленій землі

                                      Врага не буде, супостата,

                                       А буде син, і буде мати,

                                       І будуть люде на землі.