МЕДІАГРАМОТНІСТЬ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

               МЕДІАГРАМОТНІСТЬ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ШКОЛИ

                                                                                                              Башло Світлана

У сучасних умовах комп’ютеризації усіх галузей людських інтересів та медіа грамотності  посилюється роль та вплив сучасних інформаційних технологій на процес розвитку дітей з перших днів життя. Кожна дитина є активним користувачем телебачення, комп’ютера, планшета, Інтернету. Діти пізнають світ з особливою допитливістю та спонтанністю і збирають  інформацію про своє оточення за допомогою своїх почуттів.

Сучасна людина живе с в стрімкому інформаційному потоці серед нових медіа. Безперечно школярі повинні аналізувати й усвідомлювати інформацію, а також критично відноситись до неї, вміти правильно працювати з нею, відмежовувати корисну  та зайву. Особливо це стосується дітей і підлітків, у яких ще не має життєвого досвіду. Адже сьогодні безліч медіа спрямовані на те, щоб впливати на психіку дитини з метою комерції, маніпуляції. Особливо це стосується  дітей і підлітків, у яких ще не має життєвого досвіду, вони перш за все звертають увагу на зовнішність, привабливість. Тому  надзвичайно важливим є те, щоб людина була медіа грамотною, медіа компетентною, медіа освіченою.

Проблема медіакультури і медіаосвіти нині привертають увагу представників різних наук. Причина не тільки в тому, що медіакультура домінуюча культура інформаційного суспільства, а й в її міжпредметнсті. Тут можна назвати «медіакультурну модель становлення діалогічної особистості» В.А.Возчикова, і медіавиховання як напрямок педагогічної теорії та практиці, і дослідження Н.Б. Кирилової, в полі зору якої перебувають проблеми медіакультури, й увагу до формування сучасними ЗМІ нових загальнокультурних універсальних категорій, які змінюють культурну парадигму і тип сучасного інформаційного дискурсу.[1]

Актуальність  розв’язання  проблем  медіакультури  та  медіаосвіти  диктує  час, бо  саме вони складові   інноваційної  освіти.

   Інноваційна освіта - це нова педагогіка, нові освітні процеси, нові технології. Розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до нових вимог - ось на що спрямована інноваційна система.

      Щоб краще зрозуміти потребу в медіаграмотності, слід знати трактування поняття «медіаграмотність» науковцями.

       Медіаграмотність - це «сукупність знань, навичок та умінь, які дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, розуміти й аналізувати процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив» [4].

    Медіаграмотність - це «здатність особистості контролювати споживання медіа» [2].

    Медіаграмотність - це «результат медіа-освіти, вивчення медіа. Чим більше людина вивчає медіа (за допомогою медіа), тим більше вона медіаграмотна, тобто медіаграмотність - це здатність експериментувати, інтерпретувати, аналізувати та створювати медіатексти» [2].

   Медіаграмотність - це «здатність використовувати, аналізувати, оцінювати та передавати повідомлення у різних формах» [4].

        У сучасному суспільстві наукам природничого циклу належить особлива роль, оскільки в процесі їх вивчення відбувається формування основ світогляду, становлення моральної соціально-політичної культури. У зв'язку з цим проблема інтеграції географії, як предмету і медіаосвіти продиктована самим життям і є дуже актуально. Під час інтеграції географії та медіаосвіти використовуються: текст підручника; дидактичні матеріали, періодична преса; телевізійні передачі; аудіо-та відеозаписи, музичні твори, довідкова та енциклопедична література; інформація, отримана під час відвідування виставок, музеїв, туристсько-краєзнавчих екскурсій, подорожей. З метою формування в учнів критичного мислення, вміння аналізувати інформацію з різних критеріїв на заняттях з географії вирішуються проблеми медіаосвіти.

     Під критичним мисленням ми розуміємо:

- здатність людини самостійно сприймати та аналізувати інформацію;

- вміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів;

- аргументувати свою думку, переглядати й, якщо вона не витримує критики;

- вміння розпізнавати пропаганду;

- наявність розумної долі скепсису, сумнівів;

-  прагнення до пошуку оптимальних рішень;

- мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій;

- відкритість до сприймання інших поглядів.

       Визначення методичних прийомів інтеграції залежить від медіаосвітніх і предметних завдань конкретного заняття з географії. Спектр методичних прийомів інтеграції досить широкий і залежить від: специфіки навчального предмета; індивідуальної методичної системи викладача; рівня розуміння мети і можливостей інтеграції медіаосвіти в географію; професійного бачення проблеми дослідження.                                                                                Провести урок на сучасному етапі стало набагато складніше і важче, ніж це було раніше. Великою підмогою в підвищенні ефективності навчального  процесу, його оптимізації є  дидактичний принцип навчання - наочність.  Мова йде про таку наочність, яка мала б великий простір для творчої самостійної діяльності  учнів на всіх етапах засвоєння знань, яка була б із багатьма невідомими, які необхідно розпізнати, розкрити і засвоїти. Наочність повинна бути і такою, щоб вона без примусу будила внутрішній стимул до пізнання, щоб запропонований зміст навчального матеріалу , його розкриття і його засвоєння знаходилося б у тісному зв’язку з раніше засвоєними знаннями. Наочність повинна не тільки  демонструватися, до неї повинні бути проблемно-пізнавальні запитання і завдання.   Ілюстративний і дидактичний матеріал має велике значення в підвищенні ефективності уроку: наочність своїм змістом і завданнями створює пізнавальний інтерес, пробуджує активну розумову  діяльність учнів; завдяки наочності складається певна конкретність і образність в абстрактному мисленні учнів. Вони намагаються шукати і знаходити спільне в різних явищах і процесах.

       Шкільна географія - базовий світоглядний навчальний предмет у сучасному закладі освіти. Набуття учнями географічних компетенцій дозволяє їм зорієнтуватись у складних глобалізаційних процесах, ефективно взаємодіяти із сучасним інформаційним світом, усвідомлювати власну відповідальність за стан навколишнього середовища.

      Географія - той предмет, зміст якого постійно оновлюється, що потребує ефективної взаємодіїі з сучасною системою медіа, а критичне сприйняття медіа має стати нормою для учня. Методика, обрана вчителем, має забезпечити перехід від навчання за допомогою медіа до вивчення і створення медіа.

       Головне завдання вчителя полягає не тільки в забезпеченні засвоєння кожною дитиною наукових знань, а й у тому, щоб кожна з них оволоділа самою навчальною діяльністю. Існують різноманітні способи формування медіаграмотності на уроках географії. І мета вчителя - впровадити ці способи для ефективного використання медіаресурсів в освітньому процесі. Бо дитина не в змозі самостійно одразу розібратися в усьому потоці медіаінформації.

    На заняттях з географії вивчають конкретні близькі й далекі географічні об’єкти, а також складні явища природи та географічні закономірності, господарську діяльність людини та проблеми, пов’язані з нею. Це потребує особливих форм організації навчальної роботи, спеціальних засобів і методів навчання із залученням різноманітних джерел інформації. Саме тому одне з головних завдань шкільної географічної освіти - оволодіння учнями умінням використовувати різні джерела географічної інформації - картографічні, статистичні, геоінформаційні ресурси - для пошуку, інтерпретації та демонстрації різноманітних географічних даних і формування в учнів на цій основі ключових компетенцій.

      Готуючись до уроків географії учні повинні: мати доступ до друкованих, візуальних та електронних медіа, зокрема до джерел географічної інформації; володіти термінологією медіаосвіти; розуміти, що всі медіатексти містять «повідомлення»; вміти «декодувати» й аналізувати медіатексти в історичному, соціальному та географічному контексті, розуміючи при цьому взаємозв’язки між авдиторією, медіатекстом і дійсністю; знати, що робить картографічну інформацію надійною; розуміти, що фотографії можуть піддаватися цифровій маніпуляції;
усвідомлювати, як важливо дозволяти подіям та особам говорити самим за себе;
на основі здобутих знань створювати власні медіатексти різного характеру;
аналізувати як власні медіапроєкти, так і медіатексти, створені іншими людьми

     У межах  викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Windows Movie Maker, My test.  Вважаю, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем під час створення динамічних картографічних об’єктів.

      Використання медіаресурсів під час створення презентацій та проведення дослідження дає можливість використовувати учням знання та вміння, набуті на уроках інформатики. Потім вони обирають тему (або самостійно, або з переліку, запропонованого вчителем). І розпочинається творчий процес зі створення власної медіапродукції, використовуючи медіаресурси. Учитель допомагає, спрямовує, радить, корегує, консультує і стимулює учнів. Під час роботи над презентаціями творчі здібності дітей розкриваються якомога більше.

    Робота з програмою Movie Maker дозволяє створювати  кліпи. Наприклад, візьмемо  уроки  географії по темі: «Африка». Для того, щоб отримати перші уявлення про материк можна показати кліп. На фоні традиційної африканської музики ми бачимо жанрові фотографії материка: природи, водного простору, людей, традицій та звичаїв. Це дуже наглядно. Добре запям’ятовується, завжди справляє позитивне естетичне враження, стимулює безліч запитань, на які шукаємо відповіді  протягом  теми. І загальне враження про материк завжди позитивне.

Під час  досліджень, учні спочатку вивчають різні джерела інформації; здійснюють аналітико - синтетичну переробку інформації; застосовують прийоми та способи самостійного ведення пошуку за допомогою медіаресурсів. При цьому необхідно зберігати відчуття психологічного благополуччя при споживанні медіапродукції.

     За словами Л. Найдьонової, щоб дитина грамотно споживала медіа, треба поставити її в позицію творця. Тому на уроках учні виконують операції з інформацією, критично оцінюють її; виконують операції з аудіо- та відео- файлами; створюють слайдові презентації, відеоролики тощо.

      Для успішного засвоєння навчального матеріалу слід використовувати наукові та документальні фільми   чи фрагменти з них. Наприклад, у 8 класі при вивченні гірської системи Карпат доцільно переглянути фільми «Карпати», «Ріки та водоспади Карпат»; у 6 класі на уроках з теми «Градусна сітка Землі» використовувати фільми «Визначення широти», «Орієнтування на місцевості»; у розділі «Географічне пізнання Землі» доцільно переглянути фільми «Подорож Колумба» та «Фернанн Магеллан»; у 7 класі при вивченні теми «Антарктида» доцільно переглянути фільм «Північне сяйво». Після перегляду є обов’язковим обговорення матеріалу, співставлення його з відомими фактами та постатями. Висловлюється власна думка про переглянуте.

    Органічно переплітаючи завдання медіосвіти з навчальними, розвивальними та виховними завданнями використовую прийоми: «Вірю-не вірю», «Викликаю асоціацію», «Географічна розминка», «Географічна лабораторія», «Географічний практикум», «Експрес-тести», «Картографічна лабораторія», «Випереджувальне домашнє завдання», «Бліц-опитування», «Проблемне питання», «Шпаргалка».

     Сучасний учитель географії має: використовувати в роботі сучасні та історичні документи, а також такі, що представлятимуть різні медіажанри та медіаформи;

дозволяти учням самим обирати медіаформати для найефективнішого передання потрібної інформації; давати змогу інкорпорувати різні медіаформати до звичайних письмових робіт (наприклад, фотографії чи комп’ютерні ілюстрації);пропонувати  оформляти письмові роботи так, ніби це розділ підручника, з використанням заголовків, підзаголовків, ілюстрацій, графіки тощо; заохочувати учнів шукати приклади в медіа, які підтверджують пройдений матеріал, а також ті, що заперечують вивчене у класі; підтримувати створення новин для шкільних газет, сайтів, фільмів або радіопрограм, адже це нагода для учнів розвинути та продемонструвати навички медіаграмотності; залучати учнів до проєктів місцевої громади чи до тих проєктів, де вони зможуть використати навички медіаграмотності.

      Медіаграмотність - сьогодні це життєво необхідна навичка, якою має володіти кожна особистість, яка спілкується з медіа.

     Медіаграмотність сьогодні -найважливіший комплекс навичок і знань, необхідних людині в сучасному інформаційному суспільстві. Як знаходити потрібну інформацію і переконуватися в її вірогідності; як відокремлювати пропаганду від фактів і фільтрувати інформацію в ситуаціях конфлікту; що таке інформаційна безпека і чим вона відрізняється від цензури; як розпізнавати маніпуляцію - це лише неповний список викликів, що стоять перед людьми в різних країнах світу, незалежно від соціально-політичної системи, ладу, культури та рівня їхнього розвитку.

    Формування медіаграмотності учнів на уроках географії можливе за таких методичних умов: урахування вікових та психолого-педагогічних особливостей учнів; створення на уроці атмосфери творчої співпраці, взаєморозуміння, спонукання учнів до обміну думками, враженнями; використання сучасних педагогічних технологій.

                          Список використаних джерел:

1. Зражевська Н. І. Масова комунікація і культура: Лекції / Зражевська Н. І. - Черкаси : Брама - Україна, 2006. - 172 с. 
2.  Збірник статей Шостої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». - Київ. : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2018.
3.  КОНЦЕПЦІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ В УКРАЇНІ 2010-09-29 Схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150.
4. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за науковою редакцією В. В. Різуна. Київ: Центр Вільної Преси, 2013. 352 с.
5. Медіаосвіта в загальноосвітній школі : навчально-методичний посібник /

О. Янкович. -Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2016.-160 с.

6. Медіаграмотність на заняттях з географії. Навчальне видання / Філончук Зоя. За редакцією Волошенюк О., Іванова В. - Київ: АУП, ЦВП, 2020.- 73 с., іл.
7. Медіакультура особистості: соціально-психологічний підхід: навч.-метод. посіб. /за ред. Л.А. Найдьонової, О.Т. Баришпольця. - К.: Міленіум, 2010. - 440 с.
8. Шейбе С., Рогоу Ф. Медіаграмотність: Підручник для вчителів / Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. К. : Центр Вільної Преси, Академія української преси, 2017.- 319 с.

Башло Світлана Олександрівна- вчитель географії Олександрівського ЗПЗСО Станіславської сільської ради Херсонської області, вища кваліфікаційна категорія, учитель-методист.