Ключовими аспектами Стійкості та Перемоги України у війні з російською агресією є наша сміливість і наша єдність. Адже, лише коли ми згуртовані самі, ми можемо очікувати згуртованості від світу. Необізнаність людей провокує в суспільстві внутрішні суперечки і вони, на жаль, – чудове підґрунтя держави-агресора для застосування інструментів дезінформації та пропаганди. Російські наративи направлені на дестабілізацію та розділення українського суспільства. Ворог умисно маніпулює чутливими темами і спрямовує великі ресурси для просування меседжів про "правильних" і "неправильних" українців, "тих, хто виїхав" і "тих, хто залишився", "тих, хто воює" і "тих, хто розважається". Ми не можемо фізично знищити російську пропаганду, але ми можемо побудувати "Залізну браму-онлайн варти України", яка захистить від небезпеки та закриє нас від такого інформаційного впливу, обʼєднає небайдужих громадян у напрямку протидії дезінформації, очистить медіапростір від російської пропаганди, знищить осередки незаконного контенту та підвищить медіаграмотність українців, це буде свого роду "психологічна вакцина" проти дезінформації та пропаганди.
Розробник:
Методист, викладач інформатики та комп’ютерних дисциплін Ярич Ігор Ярославович
Медіаграмотність – сукупність знань, навичок
та умінь, що дозволяють людям аналізувати,
критично оцінювати і
створювати різноманітні
повідомлення для різних типів медіа.
Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.
ü спроможним знайти те, що ми шукаємо;
ü вибрати те, що нам потрібно;
ü визначити, наскільки надійною є ця інформація;
ü здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її
розумно, й ділитися нею з іншими.
Медіаграмотність – обізнаність людини щодо медіасередовища, здатність відповідально сприймати, отримувати доступ до масової інформації та використовувати їх в житті.
Медіаосвіта – це процес викладання та вивчення медіа, що має за мету розвиток медіаграмотності людини як громадянина своєї держави.
Принципи медіаосвіти
Ø ґрунтування на медіакомпетентності та медіаграмотності;
Ø здійснення медіаосвіти у позаурочних, навчально-виховних програмах;
Ø діалоговий принцип освіти;
Ø підготовка компетентних, мислячих та небайдужих членів демократичного суспільства;
Ø людина є як споживачем текстів та інформації, так і їх виробником.
Цифрова грамотність – це набір знань та вмінь, які необхідні для безпечного та ефективного використання цифрових технологій та ресурсів Інтернету.
Цифрові навички (компетенції) – здатність вирішувати різноманітні завдання у сфері використання
інформаційно-комунікаційних технологій:
ü пошук інформації;
ü використання цифрових пристроїв; ü робота з текстовими редакторами та електронними таблицями;
ü використання соціальних мереж;
ü фінансові операції та онлайн-покупки.
Фейк – повідомлення, факт, інформаційна подія, фото, відео, які мають ознаки правдивості, але насправді є вигадкою.
Маніпуляція – прихований
психологічний прийом з метою впливу спонукання до дій, зміни ставлення до людей, подій фактів, явищ, процесів.
Ознаки фейків у текстових повідомленнях
ü використання неідентифікованих, маловідомих джерел, чуток, які неможливо перевірити;
ü емоційна лексика;
ü оціночні судження;
ü «секретна», «ексклюзивна» інформація з анонімних джерел;
ü об’єднаних в одному матеріалі непов’язаних фактів; ü заклик до дії.
Інструменти перевірки текстової інформації
ü шукаємо першоджерело;
ü чи відповідає заголовок тілу новини?
ü автор;
ü дата і час публікації;
ü інші новини за темою у великих інформаційних агентствах.
ü непропорційні елементи;
ü приклеєні або вирізані об’єкти;
ü важливі деталі: невідповідність погоди, одягу, номерів авто, назви вулиць, положення тіней, віддзеркалення тощо;
ü неприродні кольори, форми;
ü використання фото однієї події для ілюстрації іншої.
ü неймовірні історії;
ü важливі деталі: невідповідність погоди, одягу, номерів авто, назви вулиць, положення тіней, віддзеркалення тощо;
ü (підставні) експерти та очевидці, яких неможливо перевірити;
ü шок-контент (стихійні лиха, епідемії, катастрофи);
ü оціночні судження і коментарі за кадром.
Ознаки фейків у соціальних мережах
ü шокуюча інформація, емоційна лексика;
ü сумнівні профілі як першоджерело (боти і тролі);
ü відсутність першоджерела;
ü акцент на соціальних темах, вразливих групах населення, дітях;
ü масове поширення, накрутка лайків і поширень.
Бот – автоматично запрограмований акаунт, який виконує прості завдання такі, як залишає однакові коментарі під дописами на якусь тему, поширює однакові пости в різних групах, додає людей у групи або лайкає коментарі інших ботів.
ü однакові або однотипні дописи;
ü відсутні або вкрадені аватарки;
ü дата та час створення кількох акаунтів однакові;
ü подібна активність, репости, лайки;
ü багато комерційного або політичного контенту на сторінці або жодного контенту.
Троль – це користувач соціальної мережі, який провокує конфлікти в Інтернеті або ображає інших. Зазвичай тролі публікують емоційні й провокативні пости та коментарі в групах чи в
популярних спільнотах.
ü активно поширює дописи, відео, меми, новини з гучними заголовками, що провокують реакцію;
ü робить зауваження не за темою;
ü переходить на особистості та ігнорує факти, коли йому починають на них вказувати;
ü намагається змусити читача порушити правила спільноти та «вийти з себе».
ü не лайкайте, якщо не прочитали матеріал;
ü не поширюйте, якщо не переконані у правдивості;
ü критично оцінюйте новини з маловідомих сайтів;
ü критично оцінюйте новини з російських джерел;
ü критично оцінюйте новини із соціальних мереж.
§ https://www.facebook.com/watch/live/?ref=w atch_permalink&v=616926002224045
§ https://www.youtube.com/watch?v=G61Apa BOeeY