Ментальні карти та їх використання на заняттях з «Біології»

Ментальні карти та їх використання на заняттях з «Біології»

Метод «ментальна карта»-діаграма застосовують для представлення слів, ідей, завдань, пов’язаних між собою та розташованих по радіусу навколо ключового слова або ідеї. Він використовується для генерування, візуалізації, структурування і класифікації ідей та як допомога у вивченні й організації матеріалу, при вирішенні проблеми, прийнятті рішення. Діаграма представляє семантичні або інші зв’язки між порціями інформації. Елементи діаграми розташовані інтуїтивно згідно з важливістю концепта та організовані у групуваннях, підрозділах і зонах. Цей метод може використовуватися викладачами для пояснювання концепцій інноваційним шляхом, також дуже часто його використовують під час уроку-лекції. Ментальні карти робляться швидко та легко запам’ятовуються завдяки їх візуальній якості.

Ментальна карта (mind map, асоціативна карта, інтелект-карта, карта-знань) будується на основі ключових слів або картинок, які відображають частини головної ідеї. На відміну від асоціативної карти, у когнітивних і концептуальних карт центральна ідея – основа концепції – може бути не представлена в моделі або на малюнку, але вона сприймається і розшифровується у процесі детального опису. Ментальні карти вирізняються деревовидною структурою з декількома ярусами вузлів, причому асоціативні зв’язки можуть не відповідати рівню категоризації і бути конкретизовані.

Карта знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) -   сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю.

Така карта дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та відтворювати їх навіть через тривалий термін у системі знань про певний об'єкти чи у певній галузі.

Цей спосіб має багато переваг перед звичайними загальноприйнятими способами запису. На відміну від лінійного тексту, карти знань не лише зберігають факти, але і демонструють взаємозв'язки між ними, тим самим забезпечуючи швидше і глибше розуміння матеріалу.

Використання карт знань в навчальному процесі дає такі можливості:

• поліпшити пам’ять, нагадати факти, слова й образи;
• генерувати ідеї;
• надихнути на пошук рішення;
• продемонструвати концепції і діаграми;
• аналізувати результати або події;
• структурувати роботу (реферат, доповідь);
• підбивати підсумки зробленого;
• організовувати взаємодію при груповій роботі або у рольових іграх;
• ефективно структурувати і опрацьовувати дані.

Основні принципи створення карт знань:

• об'єкт уваги (вивчення) сфокусовано в центральному образі;
• основні теми і ідеї, пов'язані з об'єктом уваги, розходяться від центрального образу у вигляді ідей;
• гілки пояснено й позначено ключовими образами і словами;
• ідеї наступного порядку (рівня) також зображено у вигляді гілок, що відходять від центральних гілок і так далі;
• гілки формують зв'язану вузлову структуру (систему).

Приклади доречного використання карт знань:

• наукова класифікація (живих організмів, мінералів, органічних сполук, історичних фактів, філологічних понять і структури мови, словниковий запас);
• виклад конкретно наукової теорії (наприклад, аксіоматичний виклад геометрії) та її застосувань (опис географічних регіонів);
• системний виклад перебігу дослідження (у тому числі наукового експерименту), планування роботи, обліку отриманих результатів і підбиття підсумків;

Таким чином, карти знань — це зручний інструмент для відображення процесу мислення і структуризації даних у наочній формі. Їх можна використати, щоб фіксувати ті думки та ідеї, які проносяться в голові, коли ви роздумуєте над яким-небудь завданням. І навпаки, вони дозволяють так оформити інформацію, що мозок легко буде її сприймати. Бо карти знань відображають природний спосіб мислення.

При вивченні розділу «Обмін речовин і перетворення енергії» використовую ментальні карти:

• «Обмін білків у організмі людини» (Рис.1, посилання для доступу https://drive.google.com/open?id=1dShJacL5R-n0VJdBLJRaxKsEVyRu4_co);
• «Класифікація ферментів» (Рис.2, посилання для доступу https://drive.google.com/open?id=1muzBPV_VoWNbWk8eLjRw_gwMziS4--k9);
• «Газообмін і дихальні поверхні» (Рис.3, посилання для доступу https://drive.google.com/open?id=1UoD3aEFF-gVhhZWxDGv6tEl3SoMYn7k);
• «Класифікація організмів за способом живлення»(Рис.4, доступ  https://drive.google.com/open?id=1Hsen9wsTb7tQsRpoppaMdi5rAPEGgD2u);
• «Хвороби пов’язані з порушенням вмісту хімічних елементів в організмі людини» (Рис.5, посилання для доступу https://drive.google.com/open?id=1gq0QevHKZMe1YCmpZ30hm7hy3iGCfKcg

Рис.1

Рис.2

Рис. 3

Рис.4

Рис.5