Ментальні карти як сучасний інструмент для творчої діяльності вчителята учня на уроках української мови та літератури

Про матеріал

За допомогою даного матеріалу хочу розповісти про ментальні карти, показати переваги використання карт знань, їх практичне значення на уроках української мови та літератури, ознайомити із принципами створення ефективної ментальної карти.

Перегляд файлу

Квітка А. Г.

вчитель української мови та літератури

Павлівський ліцей Васильківської селищної ради

Дніпропетровської області

с. Павлівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область

Ментальні карти як сучасний інструмент для творчої діяльності вчителя

та учня на уроках української мови та літератури

Актуальність: За допомогою ментальних карт учитель може:

 пояснити нову тему;

 систематизувати, візуалізувати, структурувати інформацію;

 організовувати й проводити контроль знань;

 використовувати інтелект-карти як план свого виступу:

 узагальнювати знання:

створювати опорні алгоритми дій тощо.
Мета : розповісти про ментальні карти, показати переваги використання карт знань, їх практичне значення на уроках української мови та літератури, ознайомити із принципами створення ефективної ментальної карти.

Працюючи над проблемою « Формування соціально- адаптованої особистості на уроках української мови та літератури засобами проєктної технології», я постійно намагаюся вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Керуючись формулою успіху: « Працювати легко, коли працювати цікаво; вчитися легко, коли вчитися цікаво», я якнайчастіше будую уроки, використовуючи інноваційні технології.

Впроваджую у власній педагогічній практиці різноманітні методи та прийоми такі як: перехресна дискусія, інсерт, літературний турнір, карусель, мнемотехніка, акмеологічні технології, буктрейлер та інші. Проте, як на мене, найкращий результат дає використання техніки майндмеппінгу.

Що ж це за техніка? Майндмеппінг або ментальна карта – це спосіб зображення мислення за допомогою схем. Дане поняття вперше ввів Тоні Б’юзен (Tony Buzan) ще в 70 рр. 20 ст.. Спочатку “mind map” означало “хороша форма для нотаток”, проте пізніше почали вживати більш детальніше пояснення техніки - “багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м’яз розуму” . Існує безліч синонімічних перекладів цього словосполучення. Це: карти розуму, карти асоціацій, карти думок, карти пам’яті [2, с. 64] .

Автор даної техніки запропонував класифікацію типів ментальних карт залежно від обсягу або застосування. Отже, карти думок бувають стандартними( це класичні карти), швидкісними( невеличкий конспект, зроблений перед уроком або схема з певної теми, зображена на дошці), майстер-карти( це дуже об’ємні карти за матеріалами одного семестру. Наприклад, мої учні створювали карту асоціацій до теми « Складне речення»), та мега-карти( карти, які пов’язані між собою. Є центральна карта та додаткові).

На мою думку, техніка майндмеппінгу є досить цікавою та корисною для кращого засвоєння школярами навчального матеріалу. Коли я почала активно впроваджувати техніку інтелектуальних карт на своїх уроках, то помітила, що учні стали активнішими й підвищився рівень знань із мого предмету.

Щоб створити карту асоціацій необхідно всього дві речі: знання матеріалу й ваша фантазія. Можна робити їх на папері або ж за допомогою різноманітних комп’ютерних програм [4].

Як же все-таки створити свою оригінальну ментальну карту? Дуже просто. По-перше, у центрі чистого аркушу малюємо коло або іншу фігуру, де ми і запишемо основну ідею нашої карти [5, с. 168]. Від центральної фігури будуть відходити гілочки. Чим ближче до центру вони розташовані, тим є товстішими. Біля кожної гілочки пишемо слово чи вираз. Бажано наносити текст друкованими літерами. Усі елементи на карті мають бути пов’язані із центром за допомогою гілок. Зобразивши схематично матеріал, можна і пофантазувати: заповнити весь вільний простір малюнками, використовуючи хоча б три кольори. [1, с.98].

Створення інтелектуальних карт є досить цікавим та нескладним завданням. Викладаючи українську мову та літературу, я застосовую дану техніку на усіх етапах уроку: у підготовчій частині карти думок допомагають школярам пригадати вивчений матеріал, в основній частині – краще засвоїти новий, і в заключній – закріпити та систематизувати вивчене.

За допомогою ментальних карт поліпшується пам’ять, учні можуть пригадати певні правила, факти, вони вчаться аналізувати, підсумовувати інформацію. Також великим плюсом даної техніки є те, що її можна використовувати як випереджальне домашнє завдання та як результат будь-якої проєктної роботи [6, с. 124].

Мої учні із захопленням створювали ментальні карти. Наприклад, учні 8 класу, аналізуючи поезію Володимира Сосюри « Любіть Україну» зобразили на карті думок тему, ідею, основну думку, віршований розмір, римування та жанр поезії.

Вивчаючи тему « Прийменник», семикласники намалювали, які бувають прийменники за будовою, за походженням та, які є розряди прийменників за значенням.

Творчий шлях Тараса Шевченка теж зафіксували на інтелектуальній карті, де відобразили чотири періоди його творчості та приклади творів, написаних у певний час його життя.

ВИСНОВКИ

Можна приводити безліч прикладів використання ментальних карт на моїх уроках. Ми і надалі будемо працювати над впровадженням даної техніки, опрацьовуючи нові комп’ютерні програми, які допоможуть зробити наші карти більш яскравими та оригінальними.

Отже, ментальні карти – сучасний і дієвий спосіб викладання навчального матеріалу, який зробить будь-який урок цікавим і пізнавальним, а також дозволить учням краще засвоїти матеріал. Застосування інтелект-карт у навчанні може дати величезні позитивні результати, оскільки учні вчаться вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключову інформацію, а також відтворювати її в подальшому. Ментальні карти допомагають розвивати креативне і критичне мислення, пам’ять і увагу, а також зробити процес навчання цікавішим і результативнішим.

На мою думку, для того, щоб учні добре засвоювали навчальний матеріал вчитель сам повинен постійно удосконалювати свої уміння, працюючи над самоосвітою, вивчаючи та впроваджуючи нові технології.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бьюзен Т. Супермышление / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2003. – 304 с.

2. Бьюзен Т. Научите себя думать / Т. Бьюзен. – Минск: Попурри, 2004. – 192 с.

3. Вакалюк Т.А. Можливості використання хмарних технологій в освіті / Т.А. Вакалюк // Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2013. – C. 97–99.

5. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / Ілона Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

6. Калініна Л.М., Носкова М.В. Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка / Л.М. Калініна, М.В. Носкова: Навчальний посібник. – Львів, ЗУКЦ, 2013. – 182 с.