Методи та форми організації інтерактивної навчальної діяльності учнів Нової української школи

  

 

 

 

Методичний посібник

 

Методи та форми організації інтерактивної навчальної діяльності учнів

 Нової української школи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичний посібник

 

 

Методи та форми організації інтерактивної навчальної діяльності учнів НУШ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2021 рік

 

Укладач: Новак Лідія Григорівна – вчитель початкових       класів Берестівського ЗЗСО

 

 

У посібнику висвітлені деякі матеріали особистого дослідження та роздуми автора стосовно змін в українській освіті; представлено інтерактивні технології, впроваджені у освітній  процес з метою формування компетентної особистості в початковій школі.

Розкрито сучасні методи та форми організації інтерактивної навчальної діяльності учнів, які зроблять кожний урок цікавим та ефективним. Виявлено актуальність використання цих технологій на уроках, що сприяють різнобічному розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Також посібник містить розробки фрагментів уроків на основі особистісно-орієнтованих, інтерактивних, ігрових, інформаційно-комунікативних технологій.

Методичний посібник розрахований на вчителів початкових класів, студентів вищих і середніх педагогічних навчальних закладів.

 

 

 

Рецензенти:   Клюйко Т.М. – заступник директора з навчально-виховної роботи  Берестівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІступенів.

 

Обговорено та схвалено методичним об’єднанням учителів початкових класів Берестівського ЗЗСО   ( Протокол № 2  від 22.12.2020 року  )

 

Зміст

ВСТУП……………………….…………...........................................................................5

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ   НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ...7

1.           Сучасний учитель – провідник змін…………………………………..…………..7
2.           Діти ХХІ століття – покоління  Z…………………………………………………8
3.           Сутність та зміст поняття інтерактивних технологій………………………...….9
4.           Методи навчання.  Класифікація методів навчання  НУШ.................................10

1.5.    Основні методичні принципи організації інтерактивного навчання НУШ......13

1.6.   Використання інтерактивних технологій на уроках  НУШ.....................……..17

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1………............................................................................20

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ..........................21

2.1.   «Інтелект карти як інтерактивна технологія навчання молодших школярів.          Фрагменти уроків з їх використанням»………………………………….....................21

2.2.   Театралізація навчального процесу як  продуктивний інноваційний метод інтерактивного навчання……………………………………………………………….27

2.3.   Технологія «лепбук» - творимо, спілкуємося, розвиваємося…………………..29

2.4.    Робота з медіапродуктами як технологія інтерактивного навчання…………..29

2.5.   Сторітелінг – мистецтво розповідати історії…………………………………....35

2.6.   Інтерактивна стратегія навчання Джигсоу 1…………………………………....37

2.7.   Шість капелюхів мислення……………………………………………………....38

2.8.   Технології візуального подання інформації під час інтерактивних занять…..39

2.9.   Inquiry based learning – інтерактивне навчання-дослідження на основі учнівських запитів………………………………………………………………….…..65

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………71

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………...72

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………75

                                                                                     ВСТУП

 

З 1 вересня 2018 року перші класи почали працювати за новим Державним стандартом початкової освіти. Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти й науки, головною метою якої є створення школи, у якій діти навчатимуться із задоволенням та отримуватимуть не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у житті. На перший план виходить інтегроване тематично-проєктне (діяльнісне) навчання, яке вимагає оснащених сучасним обладнанням приміщень, а від учителів НУШ — глибинної підготовки та інтерактивного підходу до уроків.

Освіта не стоїть на місці, а модернізує свої досягнення, орієнтуючись на особистісний підхід у процесі навчальної діяльності. Інноваційні технології в освіті стають цілком буденною частиною навчального процесу.

Початкова школа – фундамент майбутнього успіху в подальшому навчанні дитини, і це покладає особливу відповідальність на вчителя початкової школи. Також однією з важливих проблем сучасної української початкової школи є формування творчої особистості молодшого школяра, розвиток високоморальної, відповідальної, творчої, ініціативної, компетентної особистості, що вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, які значною мірою могли б забезпечити формування критичного мислення дитини, проблемного бачення, фантазії та уяви.

Нова епоха занурює нас у величезне конкурентне середовище. Безперервна освіта перетворюється в життєву необхідність. Тому головним завданням сьогодні є навчити учнів мислити критично. Отримуючи нову інформацію, учні повинні навчитися розглядати її з різних точок зору, робити висновки щодо її точності та цінності. Все це забезпечує технологія інтерактивного навчання. Відмітна риса інтерактивного навчання — це організація навчального процесу, яка унеможливлює відмову учня від участі в процесі пізнання. Якщо вчитель буде використовувати інтерактивні технології навчання на уроках у початковій школі, це буде сприяти тому, що учні навчаться самостійної знаходити та обробляти інформацію і це позитивно позначиться на їх подальшому навчанні. Використання інтерактивних технологій сприяє кращому сприйняттю інформації дітьми та розвитку у них уміння вчитися.

Актуальність методичної розробки обумовлена необхідністю підвищення пізнавального інтересу молодших школярів в умовах сучасної освіти.
Мета роботи — визначити доцільність та ефективність застосування інтерактивних методів навчання в педагогічній діяльності під час навчання молодших школярів та навести приклади такої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 

1.           Сучасний учитель – провідник змін

 

Першочерговим завданням будь-якої школи є створення умов для розвитку та вдосконалення дитини, виходячи з її нахилів, інтересів, потреб і власних життєвих цілей. Початкова школа — перша і найважливіша сходинка в загальноосвітньому процесі, адже саме в молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток таких якостей особистості, як мислення, увага, пам'ять та уява. Багаторічна практика переконала мене в тому, що вчитель на початковому етапі навчання повинен дати хороші знання, які стануть фундаментом для подальшого навчання, розвинути здатність до самопізнання, розуміння своєї індивідуальності, сформувати потребу навчатися і саморозвиватися.

На сучасному етапі відбувається модернізація освітньої системи й освітня практика починає вимагати від педагогів оновлення всього навчально-виховного процесу, його стилю, змін у роботі вчителів та діяльності учнів. Зараз важливо давати учням не тільки знання, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті, виховати інноватора та громадянина, який уміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримуватися прав людини.

Відомо, що розвиток школи здійснюється за допомогою інновацій. Під інноваційною діяльністю розуміється діяльність із розробки, пошуку, освоєння та використання нововведень. Освітні інновації - це результат творчого пошуку вчителів і вчених: нові ідеї, технології, підходи, методики навчання, а також окремі елементи навчально - виховного процесу,  які повинні нести, насамперед, процес вироблення впевненості маленької людини в собі, своїх силах.

Для процесу навчання завжди існує своя технологія, характерна для тих методів і засобів, які викладач використовує при організації і проведенні занять. Зараз на перше місце виходить особистість дитини, її діяльність. Тому серед пріоритетних технологій можна виділити:

-      особистісно-орієнтований підхід;

-      діяльнісний підхід;

-      здоров'язберігаючі технології;

-      інтерактивні та ігрові технології

-      технологію «перевернутого навчання» тощо.

Учень – активний суб'єкт освітнього процесу, який виявляє самостійність у виробленні та прийнятті рішень, готовий нести відповідальність за свої дії, впевнений у собі, цілеспрямований. Вчитель – консультант, наставник, партнер. Завдання вчителя – визначити напрям роботи, створити умови для ініціативи учнів; грамотно організувати діяльність учнів.

Вважаю, що у своїй роботі треба застосовувати різноманітні методи й знаходити нові. Школа повинна бути педагогічною лабораторією, вчитель у своїй навчально-виховній роботі повинен проявляти самостійну творчість.

1.2. Діти ХХІ століття – покоління  Z

Діти поколінь  Z (10-24 років) та Альфа (0-9 років) народилися у світі, в якому алгоритми постійно змушують їх натискати, «скролити» і «свайпати» з шаленою швидкістю. Сучасні діти є плодом суперечливого і мінливого часу. Спробуємо згрупувати мотиватори, які формують поведінку сучасних школярів. Однозначно, діти покоління Z і Альфа не хочуть диктаторського тиску з боку дорослих, не терплять примусу й утиску їх прав і свобод. Натомість прагнуть партнерства на засадах поваги їх поглядів і позицій.

Це діти, які прагнуть:

1)    Свободи, поваги, справедливості.

2)    Самостійного пошуку рішень.

3)    Творчості (змінювати себе і світ).

4)    Партнерської взаємодії зі старшим поколінням.

Панівне місце в новій освітній реформі займає педагогіка партнерства, сутність якої полягає в демократичному та гуманному ставленні до дитини, забезпеченні права на вибір, на власну гідність, на повагу, навіть на опір, врешті право бути такою, якою вона є, а не такою, якою хочуть її бачити вчитель чи батьки. Для освітньої справи партнерство на сьогодні є найбільш конструктивною моделлю стосунків між дітьми та педагогами. Це поважлива взаємодія всіх учасників освітнього процесу на основі рівності, порозуміння, поваги та любові.

Кожна дитина - неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Сучасний учитель зобов’язаний будувати свої педагогічні позиції на гуманізмі й розуміти конструктив дитиноцентризму. Для цього потрібно глибоко перейнятись філософією дитиноцентризму, яка ніби “охоронна грамота” захищає своєрідність кожного учня в освітньому процесі.

Дитиноцентризм зобов'язує педагога допомогти учню побудувати майбутню  життєву траєкторію; відмовитись від насильства над природою дитини, тобто впливати природовідповідно (відповідно до її фізичних, психічних, розумових здібностей); персоналізувати освітню взаємодію.

 

3.           Сутність та зміст поняття інтерактивних технологій

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської, від слова «interact», «inter» взаємний, «act» - дія. Інтерактивність — здатність взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з будь-ким (людиною), чим-небудь (комп'ютером). Отже, термін «інтерактивний» означає взаємодію, знаходження в режимі розмови, діалогу з добре організованим зворотним зв'язком.

Технологія (від грец. «Techne» - мистецтво, «logos» - вчення) - сукупність наук, відомостей про способи обробки тієї чи іншої сировини в готовий виріб. У нашому випадку «технологія» - це вміння, майстерність добирати та створювати потрібну послідовність навчальних методів і прийомів.

«Інтерактивні технології» - це вид інформаційного обміну учнів з навколишнім середовищем, «творчий процес застосування науково-практичних методів і педагогічних прийомів, спрямований на досягнення навчальних цілей».

Термін «інтерактивне навчання» означає навчання, засноване на активній взаємодії з суб'єктом навчання (учителем, керівником, тренером). Це діалогове навчання, що будується за такими комунікаційними лініями:

- «учень — учень»;

- «учень — група учнів»;

- «учень — аудиторія»;

- «група учнів — аудиторія»;

- «учень — комп'ютер».

Отже, інтерактивне навчання — це специфічна форма організації навчальної діяльності, одним із завдань якої — забезпечення комфортних умов, при яких кожен учень відчував би свої успіхи, інтелектуальні здібності, продуктивність навчання.

 

4.           Методи навчання.  Класифікація методів навчання НУШ

 

Сьогодні все більше і більше вчителів і вчених в усьому світі погоджуються з тим, що потрібно переходити від «передачі знань» до «навчання жити». Таким навчанням повинен займатися кожен учитель, на кожному уроці, а допоможуть йому в цьому відповідні підходи.

У педагогічній літературі описуються способи організації навчання (рівнем залучення їх до продуктивної діяльності, за рівнем активності учнів, способам організації, дидактичної мети тощо). У шкільній освіті існує кілька моделей навчання, мета кожної з них — засвоєння знань учнями.

Пасивна модель. Тут учень є «об'єктом» навчання. Це означає, що навчальний матеріал повинен сприйматися і відтворюватися або зі слів педагога і з текстів навчальної «наукової» літератури. Недолік цієї моделі в тому, що не формуються вміння, необхідні для життя людини. Така форма навчання — малоефективна, адже дитина може швидко занудьгувати, в цьому випадку вона перестане сприймати інформацію.

Активні методи спрямовані на розвиток самостійності учнів і стимулювання їх пізнавальної діяльності. Недолік цієї моделі в тому, що учень є суб'єктом навчання, який вчить сам себе і не взаємодіє з іншими учнями.

Інноваційна (інтерактивна) модель навчання спрямована на організацію комфортних умов навчання при яких всі учні будуть активно взаємодіяти між собою. Ця модель вважається якісною і перспективною, оскільки дозволяє:

1. Розвивати здібності учнів через ефективну взаємодію з однолітками.

2. Вибудовувати комунікативні зв'язки, що забезпечують досягнення результату.

3. Отримати навички і вміння, важливі для життя.

4. Здійснювати навчання у співпраці.

Педагог в інтерактивній моделі навчання найчастіше є «нейтральним лідером», реалізуючи принцип дитиноцентризму забезпечує організацію групової роботи так, щоб діти легко і вільно могли досягти мети заняття.

 

 

Таким чином інтерактивна модель навчання спрямована на те, щоб сприяти значному поліпшенню загальної ефективності освітнього процесу і досягнення мети навчання.

Структурна будова заняття на основі інтерактивних методик змінює саму суть навчального процесу, поглиблюючи його в спілкуванні, де ролі вчителя й учня знаходяться у (відносній) рівновазі: обидві сторони працюють для того, щоб вчитися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду.

В кінці XX століття інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладанні різних предметів. Дослідження, проведені Національним Тренінговим Центром (США, штат Мериленд) в 1980-х роках, показують, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учнів, але і на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень показані в схемі, яка отримала назву «піраміда навчання».

Мал.1 – Піраміда навчання

Схема демонструє, що найменших результатів можна досягти за умови пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - за умов інтерактивного (дискусійні ігри - 50%, практика через дію - 75%, навчання інших або практичне застосування знань  - 90%). Тут доречно навести відоме прислів'я: «Скажи мені – я забуду, покажи мені – я запам’ятаю, але дай мені зробити це разом з тобою – і я зрозумію!».

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить в цей процес свій особливий індивідуальний внесок, іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливості й взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримувати нові знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність, переводить її на вищі форми кооперації та співробітництва.

 Інтерактивна діяльність на уроках передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємодії, до спільного вирішення загальних, але вагомих для кожного учасника завдань. Під час діалогового навчання діти вчаться критично мислити, розв'язувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь в дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на уроках організовуються індивідуальна, парна чи групова роботи, дослідницькі проєкти, рольові ігри, робота з документами та різними джерелами інформації, творчі роботи й подібне.

 Інтерактивне навчання одночасно реалізує кілька завдань:

 1) розвиває комунікативні вміння і навички, допомагає встановленню емоційних контактів між учнями;

 2) забезпечує учнів необхідною інформацією, без якої неможливо реалізовувати спільну діяльність;

 3) розвиває загальні навчальні вміння і навички (аналіз, синтез, постановка цілей тощо);
4) забезпечує реалізацію виховних завдань, оскільки привчає працювати в команді, прислухатися до чужої думки;

5) сприяє зняттю нервового навантаження, перемиканню уваги, зміні форм діяльності.

Йдеться про релаксацію -  організаційний прийом навчання, який дає можливість спостерігати за однолітками зі сторони, тобто побачити:

- як вони спілкуються; 

 - як реагують на чужу думку;

- як залагоджують конфлікти;

 - як аргументують свою думку.

 

1.5. Основні методичні принципи організації інтерактивного навчання НУШ

 Інтерактивне навчання вимагає використання спеціальних форм організації пізнавальної діяльності та ставить цілком конкретні та прогнозовані цілі, наприклад, створення комфортних умов навчання і включеність учнів у навчальну взаємодію, що робить продуктивним сам процес навчання.

Технології інтерактивного навчання можуть бути:

1) Не імітаційні, що не передбачають побудову моделей досліджуваного явища і діяльності. Комунікації мають форму «питання-відповідь». До них відносяться: бесіда, дискусія, самостійна робота з літературою.

2) Імітаційні, в основі яких лежить імітаційно-ігрове моделювання, тобто відтворення в умовах навчання певних процесів, що відбуваються в реальній системі.

Можуть бути:

а) неігрові — аналіз конкретних ситуацій, розв'язання ситуаційних завдань або виконання індивідуальних практичних завдань;

б) ігрові — це ділові ігри, дидактичні або навчальні ігри, ігрові ситуації чи ігрові прийоми.

Звичними для вчителя ігровими ситуаціями є рольові ігри та дискусійні заняття.

Рольова гра — активна форма експериментальної поведінки, що має соціалізуючий ефект, який залежить від світоглядних позицій гравців. В основі рольової гри зазвичай лежать конфліктні і міжособистісні ситуації.

Ознаки рольових ігор:

1. Наявність індивідуальних ролей.

2. Наявність моделі соціально-економічної ситуації.

3. Взаємодія ролей.

4. Наявність однієї мети у всіх учасників гри.

5. Багато альтернативних ідей.

6. Групове або індивідуальне оцінювання діяльності учасників гри.

 

Дискусія — слово латинського походження — означає «дослідження», «розбір» - сенс слова полягає в колективному обговоренні будь-якого питання, проблеми або в зіставленні інформації, ідей, думок, припущень.

Групова дискусія дозволяє зіштовхнути протилежні точки зору і тим самим допомогти учасникам побачити різні сторони проблеми.

Форми дискусії:

1. Круглий стіл.

2. Засідання експертної групи.

3. Форум.

4. Симпозіум.

5. Дебати.

6. Мозковий штурм.

7. Техніка акваріума тощо.

 

Сучасна педагогіка містить наступні інтерактивні підходи:

1. Творчі завдання.

2. Роботу в малих групах.

3. Навчальні ігри (рольові, імітаційні, ділові).

4. Позакласні методи (змагання, інтерв'ю, спектаклі, фільми, виставки).

5. Використання суспільних ресурсів (екскурсії, запрошення фахівців)

6. Тестування.

7. Розминки.

8. Зворотний зв'язок.

9. Дистанційне навчання.

10. Розв'язання проблем («Дерево рішень», «Мозковий штурм», «Аналіз казусів»).

11. Тренінги.

12. Вивчення та закріплення нового матеріалу (інтерактивна лекція, робота з наочними посібниками, мозаїка, використання запитань, саркастичний діалог, «Учень в ролі викладача», «кожен навчає кожного»)

 

 

 

 

 Основні принципи інтерактивного навчання:

1. Ретельний підбір робочих термінів, навчальної, професійної лексики, розробка глосарію.

2. Всебічний аналіз конкретних, практичних прийомів, професійної діяльності, в якій учень виконує різні рольові функції

3. Підтримка постійного візуального контакту з усіма учнями.

4. Активне використання технічних засобів, роздаткового та дидактичного матеріалу (таблиць, слайди, навчальні фільми, за допомогою яких транслюється навчальний матеріал).

5. Постійна підтримка викладачем активної внутрішньо групової взаємодії.

6. Оперативне втручання викладача в хід дискусії, в разі виникнення непередбачених труднощів.

7. Інтенсивне використання індивідуальних завдань (домашні, контрольні завдання творчого, самодіагностичного характеру і под.)

8. Організація просторового середовища

9. Вибір ігрових ролей з урахуванням індивідуальних творчих та інтелектуальних здібностей учнів.

10. Навчання прийняття рішень при невизначеності в інформації в умовах жорсткого регламенту.

В інтерактивному навчанні важливим є не те, як багато діти знають, а як багато вони дізналися і що робитимуть зі своїми знаннями.  Суть інтерактивного навчання в тому, щоб кожен учень на уроці був поставлений в ситуацію навчання, пізнання.  Спільна діяльність в таких умовах дає свій внесок у досягнення спільної мети через обмін знаннями (інформацією), ідеями, способами діяльності. Важливим в такій роботі є комфортні умови, атмосфера доброзичливості і взаємопідтримки.

Створення атмосфери комфортності навчання за методиками інтерактивної роботи сприяє розвитку комунікативних умінь і навичок, формуванню громадянської позиції, встановленню емоційних контактів.  Під час уроків, які проводяться в режимі взаємодії, діти можуть спільно висловлювати свої думки, підбирати докази, обмінюватися думками, колективно знаходити правильне рішення. Таким чином школярі  відпрацьовують комунікативні навички, не бояться помилятися, під час навчання взаємини між учнями і вчителями будуються на довірі.

Складним для вчителя є не стільки опанування інтерактивними прийомами або відбір оптимальних шляхів, скільки організація діалогу і рефлексії, а також оцінювання учня. Необхідно стежити, щоб:

• школярі не порушували норм поведінки в процесі інтерактивного навчання;
• кожен учасник мав можливість висловитися;
• школярі сприймали та розуміли вказівки вчителя;
• критиці піддавалися ідеї, а не особистості;

На етапі рефлексії складність полягає не стільки в небажанні учнів розібратися в своїх почуттях, скільки в невмінні висловити свої почуття.  Тому варто заздалегідь підготувати наступні підказки:

• "Хочу запитати…"
• «Для мене сьогоднішній урок ...»
• «Найважчим для мене ...»
• «Як ви оцінюєте свої дії і дії однокласників ...»

Застосування вчителем у своїй роботі інтерактивних методів і форм навчання, сприяє переходу від пасивної моделі навчання до інтерактивної, що дозволяє активно і зацікавлено пізнати навколишній світ.

 

1.6. Використання інтерактивних технологій на уроках в НУШ

Для того щоб інтерактивна діяльність була успішною, вчитель повинен:

а) продумати і оптимально організувати навчальний простір, підготувати допоміжний матеріал;

б) забезпечити психологічну готовність учнів і вчителя до спільного співробітництва на партнерській основі;

в) націлити учнів не тільки на освоєння навчального матеріалу, а й на пошук, відкриття необхідних для життя практичних знань і досвіду (поєднання пізнавальної і соціальної мотивації);

г) залучити всіх учнів в діалогову діяльність;

Ґ) не допускати великої кількості людей в групі, щоб кожен учень мав можливість висловитися;

е) продумати хід заняття і регламент, забезпечити суворе їх дотримання.

Структура уроку, проведеного в інтерактивному режимі, містить 8 етапів:

1. Мотивація.

2. Цілепокладання.

3. Подання нової інформації.

4. Організація групової діяльності учнів.

5. Презентація групових робіт, висновків.

6. Рефлексія.

7. Оцінювання.

8. Домашнє завдання.

Інтерактивні вправи. Проведення цього етапу викликає найбільше труднощів.  У групах змінного складу вони вирішуються за допомогою ротації: коли з активної групи переводимо дітей в пасивну, а з пасивної - в активну.  Склад групи повинен містити не більше 5-6 чоловік, щоб усі змогли висловитися.

Новий продукт.  Логічним завершенням роботи над новими знаннями є створення нового продукту.  З огляду на великий обсяг інформації, засвоюваній на уроці та обмеженість часу, в якості нового продукту учням можна зробити самостійні висновки, висловити свою точку зору, виконати нове завдання.

Рефлексія.  Рефлексії сприяють питання:

- Що особливо сподобалося?

 - Чого навчилися?

 - Де знадобляться ці знання в майбутньому?

-  Які висновки можна зробити з сьогоднішнього уроку?

 Такі  питання дозволяють учням виділити те головне, нове, що вони дізналися на уроці, усвідомити, де, яким чином і для яких цілей ці знання можуть бути застосовані.

Оцінювання.  Оцінювання повинно стимулювати роботу учнів на наступних заняттях. 

Домашнє завдання.  Після проведення уроків в інтерактивному режимі пропонуються завдання, що вимагають творчого переосмислення вивченого матеріалу: написати твір – мініатюру чи есе на тему, скласти сенкан, висловити свою точку зору з проблеми, провести експеримент. 

Формами інтерактивного навчання є:

1. Робота в статичних парах або парах змінного складу;

2. Робота в малих групах;

3. Ігрова співпраця.

Як правило, робота в статичних парах і парах змінного складу проводиться на етапах перевірки певних навчальних завдань.  У першому випадку, учні однієї пари здійснюють взаємоперевірку і обмін завданнями, у другому - пари утворюються в залежності від швидкості виконання завдань учнями і мають можливість переміщатися по класу.

Спільна діяльність учнів у процесі пізнання, освоєння навчального матеріалу означає, що кожен вносить свій особливий індивідуальний внесок, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. 

Ці форми роботи ефективні в тому випадку, якщо на уроці обговорюється якась проблема в цілому, про яку у школярів є початкові уявлення, отримані раніше на заняттях або в життєвому досвіді.

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 1

         Нові пріоритети освіти підштовхують вчителів до пошуку і впровадження в школах сучасних технологій викладання, що допомагають досягти більш відчутних результатів навчання і виховання.

        Одним з основних завдань освіти є розвиток в учнів інтересу до навчання, творчості.  Для розв’язання цієї проблеми, реалізуючи освітню програму, ми активно застосовуємо сучасні інтерактивні технології в навчальному процесі, що дозволяють урізноманітнити форми й засоби навчання, підвищують творчу активність учнів.  Досвід роботи показує, що моделювання уроків в різних технологіях — справа не проста, але сьогодні це вимога часу.   

Аналіз літературних джерел з досліджуваної проблеми, дозволив виявити вплив інтерактивних технологій на освітній процес, визначити методи інтерактивного навчання, довести необхідність застосування інтерактивних технологій, що використовуються в процесі навчання молодших школярів.

Суть інтерактивного навчання в тому, щоб кожен учень на уроці був поставлений в ситуацію навчання, пізнання.  Спільна діяльність в таких умовах дає свій внесок у досягнення спільної мети через обмін знаннями (інформацією), ідеями, способами діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО ПІДХОДУ ДО НАВЧАННЯ УЧНІВ У НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

 

2.1. Інтелект карти як інтерактивна технологія навчання молодших школярів. Фрагменти уроків з їх використанням

Найважливішим завданням інтерактивного навчання, як і сучасної системи освіти, є формування таких  навичок, що забезпечують школярам уміння вчитися. Для цього можна використовувати методику складання Інтелект  карт, яку розробив американський вчений Тоні Бьюзен.  Це технологія зображення інформації в графічному вигляді, унікальний та простий метод запам'ятовування інформації, за допомогою якого розвиваються як творчі, так і мовні здібності дітей, активізується мислення.Інтелект  карта (карта розуму) - це інструмент мислення, який має безліч переваг у порівнянні з традиційними методами навчання. Її використання допомагає швидко згрупувати інформацію та  створити цілісний образ у вигляді  графічного зображення.

      Правила створення Інтелект карт:

• Кладемо аркуш паперу, кольорові олівці, фломастери.
• У центрі картинкою або одним-двома словами позначаємо основне поняття. Обводимо це поняття в рамку.
• Від центру об'єкта малюємо кольоровим олівцем гілки - основні властивості, асоціації про поняття.
• Для кращого запам'ятовування і засвоєння бажано використовувати малюнки, картинки, асоціації.
• Від кожної гілки малюємо кілька більш тонких гілочок - розвиток асоціацій, уточнення понять, деталізація властивостей, конкретизація напрямів.

      Значення Інтелект карт:

- процес навчання стає  значущим і незабутнім;

- заощаджується  час;

- розвивається  креативність та творчі здібності учнів;

- конкретизуються  поняття та візуалізуються думки;

- стимулюється робота мозку на краще запам'ятовування;

- з'являється  можливість до  співпраці.

       Малювання Інтелект карт - незвичайний вид діяльності, майже ігровий, але це ефективний метод роботи з інформацією.

      Розглянемо способи використання цієї технології на прикладі фрагментів уроків.

 

Фрагмент уроку навчання грамоти  у 1 класі на тему «Пори року. Весна»

(Роботу з інтелект картами для  дітей 1-х класів необхідно вводити починаючи з найпростішого)

   - Діти, яка зараз пора року? Весна.

 Вчитель записує в центрі дошки  слово «весна».

- Які думки спадають вам на думку, коли чуєте слово «Весна»?

Або: - Продовжіть по одному слову  «Весна це..».

     Діти називають слова, вчитель схематично зображує їх на дошці. 

Після цього, діти отримують аркуші, в центрі яких  написане слово «весна» і намагаються  самі, за допомогою елементарних малюнків, зобразити всі асоціації, що спадають їм на думку.

 

 

Фрагмент уроку Я досліджую світ на тему «Пори року»

       Якщо тема обширніша, то починати можна з незавершеної карти, яку діти в парах або групах доповнють самі.

 

- Які пори року ви знаєте?

- Назвіть перші три слова, які спадають вам на думку, коли чуєте слово «зима». (Сніговик, ялинка, сніжинка..).

Таким чином обговорюється кожна пора року. Після обговорення діти домальовують карту самостійно.

 

Фрагмент уроку Я досліджую світ на тему «Подорож»

- Що, на вашу думку, означає слово «подорож»?

- А ви любите подорожувати?

Далі обговорюється ряд питань:

- Куди можна подорожувати?

- Чим (на чому)можна здійснити подорож?

- Кого можна з собою взяти?

- Навіщо люди подорожують?

 

Фрагмент уроку Я досліджую світ. «Продукти харчування. Їжа»

 

 

- Для чого люди харчуються?

- Що таке продукти харчування?

- Що необхідно їсти щодня, щоб бути здоровими?

- Назвіть приклади молочних продуктів. Звідки ці продути дістали назву «молочні»?

- Які овочі необхідно вживати?

- Для чого потрібно їсти фрукти?

-Які напої ви полюбляєте?..

- Що значить фраза «шкідливі продукти»? Що з того, що ви бачите на карті, не рекомендовано вживати в їжу? Чому?(Що потрібно їсти в обмеженій кількості?)

- Як ви думаєте, скільки фруктів потрібно з’їдати щодня?

Фрагмент уроку математики на тему «Геометричні фігури. Квадрат»

 

- Назвіть геометричні фігури, які знаєте.

- Сьогодні ми поговоримо про квадрат.

- Чи можна квадрат називати чотирикутником? Чому?

- Які два слова-підказки заховалися у слові «чотирикутник»? Що вони нам підказують?

- На що схожий квадрат?

  Якщо діти працюють вже з готовою картою, то називають асоціації, дивлячись на екран. Можна також роздати їм шаблони, або чисті аркуші, на яких вони самостійно, в парах або групах створять власні карти думок.

 

Фрагмент уроку  Я досліджую світ.  «Тварини»

За допомогою цієї карти можна провести урок-узагальнення вивченого.

- Яку тему вивчали?

- На які групи можна розділити всіх тварин?

- Чим птахи відрізняються від інших тварин? (Яка особливість риб?...)

- Назвіть, яких птахів ви знаєте? (риб, плазунів..)

 

Фрагмент уроку Я досліджую світ. Тема тижня «Мода»

     - Мода – це стиль,  що є популярним  на даний час. Погляньте на екран. Що може бути модним?

     - Модними можуть бути зачіски (дивлячись на карту обговорюють, які зачіски, колір чи довжина волосся можуть бути модними; відповідають на питання для чого та хто може робити зачіски; вчитель може порушити питання гігієни тощо)

    - Що ще може бути модним? (Діти дивляться на карту і відповідають на питання)

Така Інтелект-карта сприяє розвитку мислення та мовлення учнів, окрім питання моди дозволяє охопити ряд інших актуальних питань. ЇЇ створення може бути підсумковою роботою з вивчених тем.

Інтелектуальний розвиток дитини із застосуванням карт здійснюється за допомогою виникнення дитячих асоціацій, сприяє поповненню та активізації словникового запасу, розвитку зв'язного мовлення, фантазії. Дитина, працюючи з інтелектуальними картами, йде від простих логічних операцій: порівняння, зіставлення предметів, розташування в просторі, до вміння аналізувати, диференціювати, робити класифікацію предметів, вчитися розрізняти, видові поняття.

Інтелект карти допомагають швидко відтворити вивчений навчальний матеріал. Їх використання буде доцільним при вивченні всіх навчальних предметів будь – якого етапу уроку. Використання цього методу на уроках дозволяє аналізувати, класифікувати, порівнювати та узагальнювати інформацію; забезпечує ігрову, пізнавальну, дослідницьку та творчу активність всіх учнів. Крім цього діти вчаться: слухати й чути, допомагати та підтримувати, оцінювати та доповнювати знання один одного.

Результативність застосування методу Інтелект карт досягається:

• наочністю: всю проблему чи тему можна охопити одним поглядом;
• привабливістю: якісну та яскраву легко запам’ятати;
• своєчасністю: можна швидко виявляти недоліки та доповнювати карту;
• творчістю: допомагає знайти нестандартні шляхи вирішення завдання.

 

 2.2. Театралізація навчального процесу як  продуктивний інноваційний метод інтерактивного навчання

Театралізація навчального процесу в молодших класах  продуктивний інноваційний метод, оскільки ненав’язливо готує психіку дитини до різноманітності соціальних ролей, у яких перебуває кожна людина в суспільстві. Мета цієї роботи - розвивати необхідні якості молодшого школяра: рухливу увагу, фантазію, інтуїтивну творчість, виконавське вміння.

На мою думку, театралізація створює можливість для довірливого і доброзичливого спілкування, зорієнтованого на актуальні та перспективні потреби учня, на підтримку кожного особисто: і того, хто вже має сильний активний характер, і того, хто ще невпевнений, боязкий, губиться у різних життєвих ситуаціях.

Відомо, що театральне дійство набуває емоційного і пізнавального впливу завдяки переконливій грі актора. Це стосується і театралізованого уроку.

Поділяю думки тих дидактів, які вважають, що гуманізація навчання розпочинається тоді, коли навчальний матеріал збагачується емоціями вчителя та учнів, а оскільки їх неможливо ввімкнути «на замовлення», то потрібно розвивати у дітей психофізичну свободу, увагу, уяву та фантазію, уміння спілкуватися, організовуватися для дії – запоруку формування та виховання творчої особистості.

Психофізична свобода – це вміння діяти, не думаючи про оцінку оточення – вчителя, класу, безумовно, спираючись на сформованість моральних уявлень. Найпростіша з вправ – зображення мімікою емоцій, які виникають під час демонстрації певних ілюстрацій чи ігрових сценок.

Фантазію, уяву можна розвивати теж спеціальними вправами: за кількома предметами уявити події, які ніби відбувалися чи можуть відбутися, за дібраними звуками відгадати пори року тощо, «прочитати» текст з чистого аркуша, іншим доповнити або спростувати, за одним реченням продовжити розповідь.

Театралізація навчання, підготовчі вправи до нього дають змогу вчителеві допомогти дітям усвідомити значення суспільно корисної дії. Це також сприяє усному мовленню дитини: необхідність говорити за заздалегідь унормованим текстом привчає до літературного мовлення, сприяє уникненню повторів, «нукання», привчає до образності, яскравості, «рольового» використання слова.

Водночас підготовка театралізованого уроку вимагає клопіткої індивідуальної роботи з кожним виконавцем. Якщо на уроці вчитель створює всі умови для того, щоб кожен учень почувався розкуто, мав змогу для самовираження і самореалізації, то всю «чорнову» виховну роботу переносить на втілення ролі. Тут є можливість коригувати поведінку кожного: одному порадити уникати зайвої метушні, іншому –  галасливості тощо, комусь варто вчитися все робити вправно, швидко і охайно, починаючи з чергування в класі.

Отже, можу з упевненістю сказати, що впровадження театралізованих форм навчання викликає бажання вчитися та є гарним зразком інтерактивної співпраці.

Свідомо обираючи такий метод, я орієнтуюсь на мудру пораду В.Сухомлинського: «Учитель не тільки відкриває світ перед учнем, а й утверджує дитину в навколишньому світі як творця, що відчуває почуття гордості за свої успіхи».

 

2.3. Технологія «лепбук» - творимо, спілкуємося, розвиваємося

           У сучасній українській школі технологія «лепбук» тільки-но набуває поширення. І не дарма! Адже у такий спосіб творчо та цікаво можна опановувати нові знання, структуруючи різноманітну інформацію.

        Це чудовий спосіб закріплення та повторення матеріалу з певної теми, тематичного тижня чи навчального проекту.

Навіщо потрібен лепбук?

1. Сприяє упорядкуванню інформації з теми, що вивчається, дозволяє краще зрозуміти й запам'ятати  матеріал.

2. Це відмінний засіб для повторення раніше вивченого.

3. Лепбук добре підійде для занять у групах, де одночасно навчаються діти різних вікових груп (різновікова група).  Можливо підібрати завдання під силу кожному (для малюків - кишеньки з картками або фігурками тварин, наприклад, а старшим дітям - завдання, що мають на увазі вміння писати і т.д.) і зробити таку колективну книжку.

4. Також розвиваються загальнонавчільні та культурні вміння, наприклад, планування майбутньої діяльності, співпраця з однолітками, розподіл обов'язків, уміння шукати, узагальнювати та систематизовувати потрібну інформацію.

 

2.4. Робота з медіапродуктами як технологія інтерактивного навчання

          Крім методики викладання НУШ передбачає інтерактивне навчання із широким використанням технологій і мультимедійних засобів, що сприяє розвитку медіаграмотності учнів. Мультфільми, журнали, світлини, комікси кінематограф та інші медіапродукти є засобами комунікації, провідниками інформації.

Мультфільми

Відмінний мультимедійний продукт для навчання школярів. Сучасні мультфільми дозволяють навчитися рахувати, розпізнавати кольори, вчити нові слова, що дуже сприятливо впливає на розумовий, психічний та моральний розвиток дітей.

Наведу приклад роботи з мультфільмом безпосередньо під час шкільного навчання.

 

Фрагмент уроків роботи з мультфільмом на прикладі мультика «Малюк і Карлсон»

Гра «Суд іде»

Мета: проаналізувати поведінку головного героя.

 

Обирається суддя, прокурор, який буде висувати звинувачення, адвокат. Решта учнів діляться на свідків захисту та свідків звинувачення.

План уроку

1. Прокурор висуває звинувачення підсудному Карлсону, який притворився хворим, щоб з’їсти все варення.

2. Виступають свідки звинувачення.

4. Слова захисту адвоката.

 5. Виступи свідків захисту.

5. Завершальне слово судді.

      У роботі з мультфільмом можна користуватися картками із завданнями, які виконуватимуться в групах після перегляду. (Придумайте інший перебіг подій.  Схарактеризуйте Карлсона чи Малюка…)                  

 

Стоп – кадр. (Передбачування)

 Підійде для роботи з мультиком, якого діти ще не бачили.

Діти переглядають мультфільм частинами. Коли вчитель натискає на паузу, задає питання:

- Як ви думаєте, що буде далі?

Діти висловлюють припущення, доводять, чому вони так вирішили. Після перегляду наступної частини мультика іде етап обговорення подій, знаходяться причини та наслідки. (Чому події розвивалися саме так)

Такий метод активує мозкову діяльність, стимулює до критичного мислення.

 

Вправа «Озвучка»

Діти переглядають уривок з мультфільму, але без звуку.

Діти переглядають уривок без звуку і отримують завдання озвучити його. Працювати можна в парах, групах або розподілити між учнями ролі.

 

Вправа « Дубляж»

     Вчитель дає дітям переглянути уривок зі звуком, а потім виключає звук і дає завдання здійснити його дубляж.

    Важливо перед таким завданням попрацювати зі словником і вияснити значення слів «дубляж», «озвучка» та ін.

 

Світлини

    Світлини – чудовий засіб наочності, яку можна підлаштовувати під будь – яку навчальну тему. До роботи з однією фотографією можна застосувати безліч вправ та прийомів, що сприяють розвитку зв’язного мовлення, творчості та критичного мислення.

 

Технологія «Входження в картину»:

 

- Погляньте на світлину.

- Уявіть, що ви знаходитесь прямо на кузові трактора (на полі чи  в кабіні..)

- Вдихніть глибоко. Який запах можна відчути. (Мокрої соломи, свіжого повітря, дощу, тракторного масла..)

- До чого можна доторкнутися? Яке воно на дотик? (Холодне, мокре, м’яке, колюче..)

- Прислухайтесь уважно, що можна почути? ( Деренчання трактора, хекання пса, брязкіт металу..)

- Погляньте навкруги, яка пора року, погода? Що свідчить про це?

 

Вправа «Що? Де? Коли?»

    Діти переглядають світлину після чого діляться на групи. Кожна група отримує картку з питаннями у вигляді таблиці чи картки та заповнює її.

Хто? Що? _________________________________________

Де?  Куди?  Як?  _____________________________________ 

Звідки?  Навіщо?  ____________________________________ 

Я назву це: __________________________________________

 

Захист робіт. Виступ представників кожної команди.

(Якщо діти не вміють писати , то відповідають на питання усно)

       Такі вправи чудово розвивають творче та критичне мислення, дозволяють працювати зі світлинами будь-якої тематики.

 

Листівки

        Листівка – це відкритий лист з якимось текстом, який несе в собі безліч інформації. Працюючи  з листівкою можна охопити безліч тем: «Свято» «Привітання» «Запрошення», «Пошта», «Адреса», «Реклама», «Текст», «Звертання» та інші . ЇЇ можна намалювати чи виготовити власноруч.

Фрагменти уроків роботи з листівками

Фрагмент 1. Вправа «Асоціативний кущ»

- Розгляньте листівку. Які слова спадають вам на думку, коли ви на неї дивитесь? Діти відповідають, вчитель записує на дошці. Дайте відповідь на питання: Для кого це зроблено? З якою метою? Хто зробив? З чого? Як доставили? Яка тема листівки?

Діти відповідають на питання при необхідності користуються словами, які записані на дошці.

Фрагмент 2. Вправа «Рекламний агент та критик»

Діти розглядають листівку. Вчитель обирає двох дітей на роль критика та рекламного агента.

Завдання «рекламного агента»: «Зробити таку рекламу цій листівці, щоб усі захотіли її придбати». 

Завдання критика: «Знайти і розказати про недоліки цієї листівки».

        Після обговорення змісту листівки клас ділиться на групи. Завдання кожної групи – скласти вітальний текст для листівки, з якою працюють.

 

Дитячі журнали

   Ще один медіапродукт, який сприяє розвитку, навчанню та вихованню дітей.

Фрагмент уроку. Про що говорить обкладинка?

- Розгляньте обкладинку. Спробуйте здогадатися про що цей журнал.

- Які рубрики може містити? З чого це зрозуміло?

- Цей журнал для дітей, чи дорослих? З чого це зрозуміло?

- Яку ще інформацію несе в собі обкладинка журналу?

- Чи купили б ви цей журнал, не знаючи яку інформацію він містить? Чому?

Практична робота. Створення обкладинки власного журналу. Представлення робіт.

 

 

2.5. Сторітелінг – мистецтво розповідати історії

 

            У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг (storytelling) – це мистецтво розповідати історії з метою навчання, керування шляхом донесення змісту повідомлення за допомогою спеціальної методики.

          Сторітелінг буває активним та пасивним.

Розповідати захоплюючі історії може вчитель (наприклад, на початку вивчення теми – для того, аби вмотивувати учнів чи допомогти запам’ятати складну інформацію). Учні його пасивно слухають, а тому такий сторітелінг називають пасивним. Активний сторітелінг – це самостійне розповідання історій учнями, яке вчитель може практикувати або впродовж вивчення теми або наприкінці її, аби закріпити набуті знання.

Існує декілька важливих моментів, які необхідно враховувати при створенні історії для дітей:

• готуючись розповідати історії дітям, насамперед, врахуйте їх вікові особливості, тобто інтелектуальний, емоційний, фізичний рівень розвитку;
• в історії повинен бути персонаж — герой або герої історії;
• у всіх персонажів повинні бути свої особливості характеру, які будуть зображатися в розказаних подіях.

Історія цікава лише тоді, коли слухач може їй співпереживати, підсвідомо уявляючи себе на місці персонажа. Тобто виклад фактів це ще не історія.

 

Фрагменти уроків Я досліджую світ з використанням сторітелінгу

Тема. Де живе вода. Кругообіг води в природі

Складання історії про пригоду крапельки на основі переглянутого мультика.

Орієнтовний початок історії:

           Жили-були крапельки.  Якось гралися вони на хмаринці, як раптом блиснула блискавка і вдарив грім.  Крапельки злякалися, впали з хмаринки і  полетіли донизу. Впавши на землю, вони утворили калюжу.  Сподобалося краплинкам на землі, вони стали купатися та веселитися в калюжі.     Мама хмарка помітила, що донечки зникли і стала їх кликати.

      «Як же тепер повернутися додому?», -  задумались краплинки... ".

Діти вигадують кінцівку історії, а вчитель наштовхує їх на логічні думки.

- Як же краплинкам вдалося повернутися до мами? (Вони випарувались. Їм допомогло сонечко)

- Наведіть мені ще приклади випаровування води.. (Зникають калюжі. Висихає одяг, мокре волосся. Їжа на сонці стає сухою, бо випаровується волога..)

 

Тема «Число і цифра 0»

       В країні Математиці жив - був Нуль.  Він дуже сумував, тому що нічого не значив.  Його ніколи не брали в натуральний ряд.  І Нуль пішов шукати того, хто допоміг би йому.  Погодилася йому допомогти Одиниця.  Нуль дуже зрадів, бо коли вона стала поруч з ним зліва, то він, колись нічого не вартий Нуль, перетворився на поважне двоцифрове число десять і його з радістю взяв до себе Натуральний ряд.  Вони подружилися з іншими числами.  Їм було дуже весело!

 

2.6. Інтерактивна стратегія навчання Джигсоу 1

Стратегія «Джигсоу 1» призначена для того, щоб учні допомагали один одному вчитися. Існує алгоритм організації такої діяльності.

1. Новий матеріал ділиться на частини.

2. Всі учні діляться на малі (домашні) групи. Груп стільки, скільки частин матеріалу.

3. Кожен учасник отримує номер від 1до 4 та одну з частин матеріалу. Він стає експертом з даного питання.

4. Потім експерти з одного питання збираються в тематичні (експертні) групи для обговорення того, як цей матеріал можна піднести іншим. Під час обговорення теми експертною групою можна записувати опорні слова, креслити малюнки, схеми або кластери.

5. Всі повертаються в початкові (домашні) групи й по черзі діляться отриманими знаннями.

6. Учитель дає певні завдання, щоб перевірити якість засвоєння матеріалу.

Пропрацювавши теми, представники кожної групи пояснюють її всьому класу.

Ділити учнів на групи можна за бажанням, однак в навчальних цілях краще розбивати учнів на різні за складом групи, а з урахуванням числа учнів в класах, склади можуть бути завжди різними і несподіваними.

Переваг даного прийому безліч:

- допомагає дітям, працюючи в групі та обмінюючись інформацією, краще вивчити (повторити, закріпити) тему;

- всі учні залученів навчальний процес;

- усі діти активно працюють на уроці та ефективно засвоюють більший обсяг інформації;

- уроки, із використанням стратегії групової роботи «Джигсоу 1» завжди яскраві, насичені та продуктивні.

 

 

2.7. Шість капелюхів мислення

Метод шести капелюхів - це простий і практичний спосіб подолати подібні труднощі за допомогою поділу процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений капелюхом свого кольору.

Білий капелюх.  Відповідає за збір і озвучування достовірної інформації по заданій проблемі.

Жовтий капелюх - це позитивні сторони розглянутого питання, дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається.

 Чорний капелюх - символ критики.  Учасники висловлюють критичні зауваження на висунуті гіпотези, оцінюють ситуацію з точки зору наявності недоліків.

Червоний капелюх - учасники висловлюють емоції та почуття з приводу озвученої інформації або проблеми в цілому.

Зелений капелюх – символ творчості. Діти пропонують різні ідеї з приводу того, як вийти з певної ситуації, змінити хід подій, виконують творчі завдання з даної теми тощо. 

Синій капелюх – організаторський (спостереження за процесом дискусії або диспуту).

 

2.8. Технології візуального подання інформації під час інтерактивних занять

 

«Карта характерів»

        Навчитися визначати риси характеру з деталей розповіді - важливий навик, який необхідно розвивати.

      Інструкція для учнів: визначте риси характеру головних героїв, обґрунтуйте відповіді деталями з тексту. Виберіть з таблиці одну рису характеру (ознаку), яку слід додати до карти.  Не обов’язково складати карту за один урок, робота може тривати стільки часу, скільки відведено на тему.

 

Позитивні

Негативні

Акуратний, активний, безкорисливий, безстрашний, благородний,  бешкетний, вдумливий, ввічливий, винахідливий, відважний, відкритий, вірний, вдячний, доброзичливий, довірливий, дотримує слова, життєрадісний, лагідний, ініціативний, завзятий, має почуття власної гідності, мужній, наполегливий, надійний, поступливий, цілеспрямований, працелюбний, мовчазний, приємний, розумний, скромний, сміливий, сором’язливий, стриманий, сумлінний, терплячий,  товариський, турботливий, чесний, романтичний, уважний,  чуйний

Байдужий, боягузливий, брехливий, вередливий, грубий, егоїстичний, жадібний, заздрісний, замкнутий, злий, зневажливий, лінивий, невитриманий, недоброзичливий, недовірливий, нескромний, нещирий, безсердечний, хвалькуватий, схильний до суперечок, схильний до кепкування та глузування, боїться труднощів, самовпевнений, скупий, розв’язний, потайний,  причіпливий, самозакоханий, балакучий, безініціативний,  впертий, похмурий, ревнивий, марнославний, ненависний, буркотливий, впертий,  похмурий, нудний,

 

«Карта характерів»

         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інструкція може бути і такою:

1. Напишіть ім’я одного персонажа в шестикутнику.

2. Пишіть одну рису характеру в кожен із чотирьох овалів.

3. Напишіть у прямокутнику, поруч із кожним овалом, слова із тексту, які це підтверджують

 

Організатор знань для індивідуальної, парної чи групової роботи «Літературна відповідь»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Інтерактивний прийом структурування інформації  «Концептуальна таблиця»

 

          Прийом «Концептуальна таблиця» застосовується, коли потрібно порівняти кілька аспектів за декількома питаннями.

            Таблиця будується так: по горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, по яких це порівняння відбувається. Цей прийом дозволяє учням побачити спільне і відмінне 

          Метод використовується з метою систематизації великого обсягу матеріалу, розвитку вмінь аналізувати та порівнювати різні об'єкти та явища.

 

Лінії порівняння	Дикі тварини	Домашні тварини
Самостійно добувають їжу	+	-
Самостійно облаштовують собі житла	+	-
Захищаються від ворогів	+	-
Виживають на волі	+	-
Народжують малят та доглядають за ними	+	+
Мають клички	-	+
Залежні від людини	-	+

 

 

«Зведена таблиця»

      У «Зведеній таблиці» лінії порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об’єкти та інше, формулюють самі учні. Категорії порівняння можна виділяти як до читання тексту, так і після його прочитання.

                                               

Приклад таблиці

Дідова дочка	ЛІНІЯ ПОРІВНЯННЯ	Бабина дочка
	Зовнішність
	Риси характеру
	Ставлення до роботи

 

Прийом «Знаю - хочу дізнатися - дізнався»

          При вивченні теми, учням можна запропонувати заповнити 1 графу таблиці (що я знаю по темі: це можуть бути якісь асоціації, припущення, власні знання).  Після обговорення отриманих результатів в класі учні самі формулюють цілі уроку: що я хочу дізнатися і заповнюють 2 графу.  Під час роботи з текстом або в процесі обговорення заповнюють 3 графу.  Після вивчення теми співвідносять отриману інформацію з тією, що була у них на початку уроку, вчаться рефлексувати власну розумову діяльність.

Тема «Птахи»

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався
Мають пір’я. Є перелітні, є осілі. Їдять зерно, комах.	Як птахи в’ють гнізда? Коли? Чому всі гнізда різні? На кого полюють хижі птахи?	Гнізда птахи в’ють навесні. Використовують гілочки, пір’я, глину, ґрунт, власну слину. Хижі птахи полюють на свійську птицю, голубів, мисливських птахів і дрібних звірів

Тема «Бактерії»

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався
Бактерії дуже малі, їх не можна побачити неозброєним оком. Бактерії викликають хвороби. Корисні бактерії є в кисломолочних продуктах.	Які хвороби викликають бактерії, як їх уникнути.  Яка ще користь є від бактерій. Що буде, якщо на Землі знищити всі бактерії.	У бактерій найшвидше розмноження. Бактерії дуже живучі. Хвороби: чума, туберкульоз, правець, дифтерія. Захист: ліки, щеплення, дотримання гігієни, підвищення імунітету.  Без них не можна (санітари).

 

Прийом «Дивуй!»

          Опис: універсальний інтерактивний прийом, спрямований на активізацію
розумової діяльності і розвиток інтересу до теми уроку.
Вправа формує вміння аналізувати та виділяти і формулювати протиріччя.
Учитель подає інформацію під таким кутом зору,  при якому навіть добре відомі
факти стають загадкою.
     Приклад.  Урок природознавства взимку починається з невеликого оповідання.

Одного разу, в невеликому африканському поселенні дітям  читали розповідь про

дивовижну країну, в якій люди ходять по воді!  І найцікавіше, що це була правдива розпоповідь!  А тепер подивіться у вікно!  Хіба ми з вами не ходимо по воді?  Ми так звикли до води, що не помічаємо її дивовижних властивостей. Хто-небудь може поділитися подібними спостереженнями?

Якщо дитина ще не має навичок письма - навчіть учнів записувати лише ключові слова та скорочувати їх. Дозвольте використовувати малюнки.

 

 

 

 

Інтерактивний прийом-організатор для написання

 творів - описів «Сонце»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Напишіть тему або заголовок в центрі.
• Запишіть у «промінцях» (блоках) питання, які хочете або можете розкрити в творі (перше знайомство, характер, зовнішність, дії, емоції).
• По кожному з блоків, запишіть два-три слова-описи або намалюйте піктограми.
• Використовуючи карту, розкажіть вголос, що вийшло. Напишіть твір.
• Не забувайте, що кожен блок - новий абзац.

 

 

 

Графічний організатор для роботи зі словом

або словникової роботи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологія «РАФТ»

 

         РАФТ (від англ. raft – пліт) – це стратегія розвитку критичного мислення для написання оригінальних текстів. 

Назва стратегії виникла від перших літер слів:

R – role (роль)

A – audience (аудиторія)

F – format (формат)

T – topic (тема)

         Основне завдання учня в рамках цієї діяльності - висловити, описати та розповісти основні міркування на задану тему з точки зору певного обраного персонажа, вживаючись у роль. При цьому учень має врахувати особливості аудиторії, до якої він звертається та обрати потрібний формат тексту.

Таблиця РАФТ

Роль (хто пише)	Аудиторія (хто отримує)	Формат (у якій формі)	Тема (про що це)
Хто може написати дану тему (обирання ролі).	Для кого може бути написано текст? (передбачувана аудиторія)	У якій формі може бути написано текст?(вибір жанру)	Про що текст? (визначення тематики, які основні ідеї будуть розкриті)

 

           Мета стратегії «РАФТ»:  при створенні тексту навчити учня критично осмислювати інформацію, її інтерпретувати, розуміти зміст, адресну спрямованість, ціль інформування.

          Головна ідея стратегії «РАФТ» полягає в тому, що учень обирає собі роль, тобто пише текст не від свого імені. Для невпевнених у собі дітей це є своєрідним спасінням, бо зникає страх самостійного висловлювання.

 

 

«Т-схема»

            Т-таблиця/схема –використовується для фіксації відповідей «так-ні» або аргументів «за-проти», або ліва колонка відводиться під позитивні асоціації, а права – під негативні. «Дахом» таблиці є проблемне запитання або теза. Відповіді учнів (позитивні – «так» або негативні – «ні») заносяться до відповідних колонок.

ПРИКЛАД ТАБЛИЦІ

 

 

 

 

 

Т-схема

Тема. Початкові уявлення про інтернет

         Інтернет – найбільша комп’ютерна мережа,яка допомагає зєднувати найвіддаленіші нашої країни України, навіть цілої планети

         Заповнення Т-схеми про  переваги і недоліки Інтернету.

 

                Переваги                                            Недоліки

1.Пошук інформації. 2.Знайомства. 3.Спілкування. 4.Листування. 5.Навчання. 6.Покупка товарів.

1.Незавжди достовірна інформація. 2.Є ризик крадіжки особистих даних. 3.Розсилання вірусів. 4.Шкода здоров’ю. 5.Залежність від інтернету.

 

 

 

 

«Логічний ланцюжок»

 

Суть прийому

      Стратегія прийому полягає в побудові ланцюжка з фактів, пропозицій, слів, дат, правил, цитат в логічному або хронологічному порядку. Побудова логічного ланцюжка може проводитися спільно з педагогом, індивідуально, в групах, парах на заняттях, як самостійна творча робота або завдання додому.

         Дітям пропонується перша ланка ланцюжка, яка починається зі слова «Щоб…»:

          НАПРИКЛАД

         Щоб з'їсти яблуко, потрібно зірвати його з дерева. Завдання учнів: продовжити ряд, зробивши своєрідну «подорож в минуле»:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом «Інсерт»

Читання з позначками

       ІNSERT — це спосіб критично осмислювати нову інформацію і пов‘язувати її із вже вивченою раніше за допомогою роботи з  текстом, що містить нову інформацію. Це абревіатура, що розшифровується як «Інтерактивна, пізнавальна система для ефективного читання та роздумів»:

І	Interactive	Інтерактивна
N	Noting	Пізнавальна
S	System for	Система для
Е	Еffective	Ефективного
R	Reading and	Читання та
Т	Тhinking	Роздумів

 

 

      Як працює прийом ІNSERT?

  1. Педагог роздає дітям текст.

 2. Читаючи його, діти одночасно відмічають (маркують) слова, речення, абзаци спеціальними знаками, які ставлять навпроти (на полях) простим олівцем: «V»; «+»; «–»; «?».

 

 

 

 

ПРИКЛАД ТАБЛИЦІ:

Відома інформація (V)	Суперечить моїй  уяві (-)	Цікаве і несподіване для мене (+)	Незрозуміле, хочу довідатися більше (?)

 

           Основна мета графічного організатора «ІНСЕРТ» – спонукати учнів до відстеження власного розуміння інформації, яка читається, використовуючи певне маркування.

 

 

Технологія «Знаємо – хочемо знати – дізналися»

«Я досліджую світ»

ТЕМА: Чи можуть зникнути цінності природи? Червона Книга України

- Як ви розумієте вислів «Земля – наш спільний дім»?.

(відповіді дітей)

- Записуємо в першу колонку таблиці те, що знаєте про Червону книгу.

- В другу колонку запишіть те, про що хотіли б дізнатися.

Після пошуку інформації для відповідей на питання другої колонки діти записуть у третю колонку відповіді на свої питання.

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
Що таке природні багатства	Що треба берегти більше?	Учні заповнюють під час підбиття підсумку уроку.
Чому їх потрібно берегти	Що ми, діти, можемо для цього зробити?
Що означає Червона книга України	Які рослини та тварини рідного краю занесені до Червоної книги України

 

 

ТЕМА: О. Копиленко «Сади цвітуть»

 

- Що, вам відомо про бджілку-трудівницю

- Прочитайте текст «Сади цвітуть», заповніть останню колонку таблиці.

 

Знаємо	Хочемо дізнатися	Дізналися
Комаха. Дає мед. Живе у вулику	Чим займається взимку? З чого роблять мед? Яку приносить користь?	Учні заповнюють цю частину таблиці наприкінці уроку.

 «Асоціативний кущ»

         Метод використовується для організації ідей, думок з приводу теми. Допомагає якнайдетальніше змальовувати інформаційне поле, стосовно теми. Є одним із різновидів "мозкового штурму".

Інструкція для учнів
1. Напишіть посередині аркуша ключове поняття.
2. Подумайте, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте це поняття.
3. Записуйте усі слова, які спадають вам на думку, не оцінюючи і не перефразовуючи їх. Прямими лініями позначайте зв'язки між словами. 
4. Нові слова також можуть викликати асоціації - записуйте й їх, одразу позначаючи зв'язок із тими словами, з якими виникли асоціації.
5. Продовжуйте роботу доти, доки не закінчиться ідея.

 

 

 

Прийом «Кластер»

          Схожим за зовнішнім виглядом та принципом побудови до асоціативного куща є "кластер". Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє зробити наочними думки, виникаючі у нас при зануренні в ту чи іншу тему, у процесі читання тексту.

         Метод передбачає виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона.   

        Правила роботи дуже прості. Малюємо модель сонячної системи: зірку, планети й їх супутники. У центрі - зірка - це наша тема (вихідне положення), навколо неї планети - великі смислові одиниці, які потрібно з'єднати прямою лінією із зіркою, у кожної планети свої супутники, у супутників - свої.

Технологія «Кластер» на практиці

ТЕМА: Січень святами багатий.

1.Відгадування загадки.

Прийшла до нас бабуся у білому кожусі.

Поля причепурила –пухнастим снігом вкрила.

Відгадайте, хто вона, ця бабуся чепурна?

- Яка пора року згадується в загадці?

2.Об’єднатися в групи.

3. До ключового слова доберіть слова-асоціації.

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

 

Діаграма Венна

           Кола Венна (англ. Venn diagram) — міні-стратегія для навчання учнів співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак в образах літературних героїв, творчості письменників, історичних діячів, в явищах природи, властивостях геометричних фігур тощо.

        Діаграма Венна  складається з двох (або більше) кіл, що перетинаються. У ділянки, обмежені колами, записують  перелік рис, які різнять два поняття, у ділянку, де кола перетинаються, уписують спільні риси й ознаки двох понять.  

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА: А вже весна, а вже красна

Технологія «Діаграма Вена»

Тема. Весна всім красна. С.Носов «День блакитної весни»

1.Прочитайте текст.

2.Заповніть діаграму: спільні та відмінні ознаки даних дерев.

                     Береза                              Вільха

 

                 Відмінне                                   Спільне                         Відмінне

Учням запропоновано знайти спільні і відмінні риси в різновидах казок.

Казки

Соціально-побутові                        Чарівні                  Про тварин

 

Тема «Листяні та хвойні дерева»

 

 

 Інтерактивна технологія «Фішбоун»

 

        

   Суть прийому «Фішбоун» (риб'яча кістка) полягає в постановці проблеми, яка вивчається на уроці, у визначенні її аспектів і знаходженні аргументів, фактів на підтвердження тієї чи іншої точки зору на цю проблему.

«Риб'ячий скелет» включає 4 блоки інформації:

• голова – проблемна ситуація чи запитання;
• верхні кістки скелету – ключові причини, що зумовили виникнення певної події чи явища, яке аналізується;
• нижні кістки скелету – факти, що підтверджують наявність зазначених причин;
• хвіст – відповідь на поставлене запитання, висновки та узагальнення.

          Учням пропонується інформація (текст, відеофільм, лекція) проблемного змісту й схема Fishbone  для систематизації цього матеріалу. На верхній «кісточці» записується формулювання проблеми, а на нижній – факти, які підтверджують, що така проблема існує.

       Після спільного обговорення проблемної теми під модерацією вчителя учні записують її чітке формулювання в полі «Проблема».
      Після аналізу інмформації за темою (з текстових матеріалів, фільмів тощо) учні виділяють причини та аргументи, що їх підтверджують. 

 

ТЕМА: «Велика буква. «Дивовижні імена» А.Григорука

1.Робота в групах

- Прочитайте текст.

- В голові пишемо проблему уроку.

- Випишіть з тексту власні та загальні іменники. Розмістіть їх на верхній частині скелету.

- Наведіть приклади правопису власних і загальних іменників . Розмістіть їх в нижній частині скелета.

- Висновок запишіть у хвостовій частині скелета.

                                                Власні та загальні іменники з твору

 

 

 

 

                           Власні

                             та загальні           Правопис   власних  та  загальних    іменників            Висновок

                           іменники                                 і

 

 

 

 

 Інтерактивні технології «Дерево рішень» та «Дерево передбачень»

       Метод дерева рішень - це один із різновидів кластерів для аналізу великої кількості даних.

Правила побудови :

Пропонується таблиця з трьох частин:

• Варіанти
• Аргументи та переваги
• Недоліки та проблеми

Вчитель називає момент дії.

Учень визначає реальні/неможливі варіанти  цієї дії.

 

Дерево передбачень

 

Цей  метод допомагає будувати припущення з приводу розвитку сюжетної лінії в оповіданні, повісті або систематизувати зроблені учнями припущення, якщо ми обрали спрямоване читання з припущеннями.

«Y-діаграма»

        Це графічний організатор думок, який використовується для опису трьох аспектів певної теми: спостереження, опис і почуття.  Або може використовуватися для характеристики трьох напрямків: візуальна характеристика, слухова, чуттєва.  А також для прийняття рішення: мінуси, плюси, висновок.

      Для цього учні (в парах, групах, самостійно) зображують своє бачення ситуації:  що вони чують і думають, що відчувають).

      Далі слід обмінятися картками і доповнити діаграму один одного.   

 

Організатор інформації «Гамбургер»

         Текст підручника як гамбургер: вони обидва мають кілька шарів. Тільки в гамбургері - це котлета та сир, а в тексті - вступ, основна думка, деталі, кульмінація, висновок.

     Використання такого графічного організатора допоможе дітям в переказуванні тексту.

  1. Верхній шар - напишіть основну думку, яке представляє головну ідею.

  2. Заповніть середні шари фактами, деталями.

  3. Нижній шар тримає все це разом із заключним висновком.

   Потрібно виділити:

• що в тексті є вступною(головною) інформацією (булка);
• що буде виконувати роль кетчупу (важлива деталь);
• що найголовніше (котлета);
• що буде додавати інтересу та гостроти (гірчиця);
• що підводить підсумки  (нижня булка)

 

Тема: Український алфавіт. Корисні справи твоїх ровесників

«Горіхи» за Дмитром Герасимчуком

І. Прочитати текст.

ІІ. Аналіз тексту за методикою «Гамбургер»

1.Речення, яке пояснює головну думку (булка)

Збір врожаю горіхів.

2.Основна частина. (М’ясо, сир, салат)

Факти, докази: а)Підкралася осінь,бо жовтіє і опадає листя.

                             б)Збивають горіхи,бо в руках палиці.

                              в)Допомагають діти,бо без них не впораються.

                               г)Тимцьо гуляє,бо впевнений,що дядько Лесь дасть   горіхів  так,бо він його родич.

                              д)Дівчатка гарно працювали,бо дядько дав по 10 горіхів.

Пояснення на підтримку головної ідеї.

Тимко залишився без горіхів,бо не працював.

Хлопчик зрозумів свою помилку,бо попросив кошик.

ІІІ. Висновок.(Нижня булка)

Для отримання гарного результату треба трудитися. Не бути лінивим.

 

Хмара тегів

           Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні.        Залучення цього методу доречне на уроках з будь-якої навчальної дисципліни.

Можливості використання хмари слів

у навчанні пов'язані, наприклад, з тим, що:

 

• в хмару можна записати тему уроку, яку учні повинні визначити; 

 

• можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку; 

• скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з хмари; 
• створити словникову «хмару» на основі невеликих нещодавно вивчених навчальних текстів, і попросити учнів пригадати, про що були ці тексти, і в якому саме контексті використовувалися слова; 
• показати «хмару», складену зі слів, узятих із незнайомого тексту, і попросити здогадатися про його зміст;
• перетворити нудний текст в цікаву головоломку;
• написати зашифровану листівку другові;
• зробити "хмарку" підказок до математичного (фізичного, географічного, біологічного, інформатичного, ...) диктантів, кросвордів тощо;
• повторити основні поняття теми, що вивчаєтся.

Це тільки деякі варіанти використання "хмар тегів/слів". Кожен вчитель може додати до свого арсеналу вправ найрізноманітніші ідеї.

 

ТЕМА: Велика буква в назвах міст, сіл, вулиць

 

Валентина Бондаренко «Кулі різнокольорові»

Робота в парах

 

1. Гра «Розкажи правило своєму товаришеві»

Просигналізувати цеглинкою,знання правила  товариша.

Червона – бездоганно справився із завданням.

Жовта – відчував труднощі.

Зелена – потрібна допомога.

 

2. Прочитайте самостійно вірш.

 

3. Дібрати  потрібну літеру в словах на малюнку повітряної кульки, виписати декілька слів у зошит.

 

 

«Мнемотехніка»

        Мнемотехніка - техніка запам'ятовування, сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування шляхом утворення штучних асоціацій за допомогою візуальних зображень.

Метод вирішує наступні завдання:

• розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість) півкулі головного мозку;
• формується вміння ефективно і самостійно вчитися; підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;
• зменшуються стреси від навчання;
• збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;
• звільняється час від зазубрювання для продуктивної та творчої роботи;
• розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі;
• набагато збільшується творчий потенціал;
• людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі.

Особливість: використання не зображення предмету, а символів для запам’ятовування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прийом «Сюжет»

Тема. Слова, які пишуться з апострофом.

• Прочитайте слова, які пишуться з апострофом.

Подвір’я, Мар’янка, м’яка, хлоп’ята, м’яч, бур’ян, реп’яхи, черв’як, інтерв’ю, в’юн, комп’ютер.

• За малюнками складіть і запишіть речення так, щоб утворився текст.

Хлоп’ята гралися у м’яча.

На подвір’я вийшла Мар’янка.

Хлоп’ята вдарили по м’ячу і він покотився у бур’ян.

Під реп’яхами лежав черв’як,в якого взяли інтерв’ю про в’юна,який жив у комп’ютері.

Поряд росли великі реп’яхи.

          

подвір’я                          Мар’яна                хлоп’ята       м’яч

        

бур’ян                               реп’яхи                             черв’як

               

інтерв’ю                           в’юн                               комп’ютер      

     На наступному уроці учні пригадають сюжет, запишуть словникові слова, повторивши ще раз, як вони пишуться.                             

 

"Павутинка дискусії"

           Цей метод поєднує динаміку гарної дискусії з методами кооперативного навчання. Оскільки взаємодія під час даного виду діяльності відбувається в парах і в групах з чотирьох учнів, те цей метод можна застосувати у класах будь-якою кількістю учнів. "Павутинка дискусії" може служити гарною підготовкою для написання аргументованого есе.

 

 

«Як Наталка в Лисички хитринку купила»

Василь Сухомлинський

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, використовуючи вищезазначені інтерактивні технології на уроках у початкових класах можна забезпечити умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого критичного мислення, бажання і здатності самостійно вчитися. Застосування прийомів інтерактивного навчання під час вивчення навчальних дисциплін створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Цінність цих стратегій в тому, що їх використання актуально не тільки під час навчально - виховного процесу, але й і в повсякденному житті.

                                              

         2.9.  Inquiry based learning – інтерактивне навчання-дослідження на основі учнівських запитів

Дитина приходить у світ дорослих через спостереження та дослідження. Через таку діяльність, яка поєднує в собі і навчання, і працю, можна висловити власну думку, активно взаємодіяти з іншими учасниками, робити висновки, експериментувати й у такий спосіб навчатися.    

            Цінність та ефективність використання досліджень у початковій школі є беззаперечною. Це не розваги, а звичайні вправи, замасковані в цікавій формі.

           Inquiry based learning – це навчання-дослідження на основі учнівських запитів, яке допомагає навчити учнів самостійно шукати відповіді на власні питання. Таке навчання від традиційного уроку відрізняється тим, що вчитель не просто викладає програмовий матеріал, а є, в першу чергу, фасилітатором, який спонукає учнів ставити питання та знаходити способи їх вирішення через дослідницьку роботу.

            Інтегрований курс має сприяти розвитку наукової та технологічної грамотності учнів на основі набуття конкретного досвіду вирішення проблем.

          Молодші школярі вирізняються прагненням пізнавати нове і від них можна чекати найнесподіваніших запитань. Серед учнівських запитів розрізняють:

- структурований запит – вчитель називає проблем та шляхи її вирішення, а діти за зразком шукають рішення;

- закритий запит – вчитель називає проблему та вчить дітей  формулювати власні запити, пропонувати ідеї для вирішення питання;

- відкритий запит – учні самостійно формулюють запит, визначають, що потрібно дізнатися та шукають шляхи вирішення проблеми.

Етапи дослідження на основі учнівських запитів:

 1.«Зацікавлююсь».

 2.«Що я знаю про це?» – учитель пропонує учням пригадати те, що вони знають у зв’язку із записаною ситуацією і що може допомогти її зрозуміти.

3.«Запитую» – учні повинні ставити запитання стосовно проблеми і виявити ті, які найкраще підходять для її дослідження і вирішення.

4.«Знаходжу можливі відповіді» – учні в групах шукають відповіді на свої запитання, організовують перше дослідження, роблять відкриття, обговорюють результати та обґрунтовують ідеї.

5.«Ставлю нові запитання».

6.«Шукаю нову інформацію» – після відповіді учні можуть подумати про те, чи завжди це відбувається саме таким чином, а якщо ні – які ще можуть бути варіанти.

 7.«Створюю». Учитель може: запропонувати учням створити продукт на основі ідеї дослідження; організувати обговорення ідей, щодо вирішення проблеми

8.«Дискутую, презентую» – у процесі навчання на основі запиту учні ставлять запитання, які спонукають до дій, що створюють додаткові запитання або ідеї.

 

ПЛАНУВАННЯ

 Inquiry Based Learning

(навчання на основі учнівського запиту через дослідження)

Я досліджую світ

Тема. Де живе вода (кругообіг води в природі).

Клас 1

Очікувані результати:

- розпізнають об’єкти довкілля;

- сприймають висловлювання вчителя чи однокласників, відповідно реагують на усну інформацію;

- вживають лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо) відповідну до ситуації спілкування, висловлюють й обґрунтовують свою думку

- проводять досліди за інструкцією вчителя, за потреби використовують найпростіші засоби й обладнання;

- діляться своїми почуттями та емоціями від прослуханого та побаченого.

Велика ідея: Кругообіг води життєво важливий для підтримки життя

 на Землі. 

 

Запит	Коментар вчителя	Діяльність	матеріали	Висновки
	-Погляньте на екран та вгадайте, яке слово там заховалося? (Вода)	Робота з ребусом.	Презентація (Додаток 1)
	Вправа «Стіна слів»		Презентація (Додаток 2)
Де живе вода?	-Як перевірити, що об’єкт чи предмет містить воду?	1. Діти витискають сік з лимона, пропонують варіанти, як ще перевірити, чи містить об’єкт воду.     2. Гра «Броунівський рух».   Діти діляться на 4 групи рухаються класом, шукаючи потрібні картки.	Картки із різними зображеннями, розміщені в класі(на стінах, підвіконні, вчительскому столі…), презентація(Додаток 3)	вода у вигляді рідини міститься у різноманітних водоймах,  входить до складу грунту, рослин, тіла тварин і людини
Кому потрібна вода?	- Для чого потрібна вода кожному з предметів, чи персонажів, зображених на карті?	Робота з інтелект картою «Вода».	Презентація	Вода необхідна всім живим організмам. Без води не буде життя на Землі
Куди зникає вода?	Постановка проблемного питання, яке спонукає до дослідити, куди зникає вода.	Діти діляться результатами досліджень, проведених вдома. (Вранці виставити  дві мисочки з водою: одну – на сонці (на підвіконні), іншу – у затінку(в холодильнику). Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.   Діти можуть розповісти результати власних дослідів, проведених самостійно, чи з батьками.	Історія про Незнайка (Додаток 4)	Під впливом сонця або високих температур вода випаровується.
Як вода мандрує?           Як змусити хмару плакати?	-  Давайте спробуємо відтворити, як утворюється хмара і йде дощ.	Діти доповнюють історію своїми ідеями     Діти виливають воду в піднос, опускають у воду губку.  Вода вбирається в губку) - - Піднімаємо губку над підносом, злегка стискаємо і спостерігаємо: вода капає, пішов дощ.	Технологія «Сторітелінг» (Додаток 5)             Піднос, губка, вода	Явище, коли вода то випадає на землю, то випаровується, називається кругообігом води в природі
	- Давайте зловимо хмарку в банку і поспостерігаємо за нею.	Діти спостерігаютьза роботою вчителя. (У 3-х літрову банку наливаємо гарячу воду з термоса (3-5 см), зверху замість кришки покладемо металевий піднос з льодом. Банка запотіла і по стінках почали стікати краплинки)
Скільки років воді?   (Скільки живе вода)		На основі попередніх дослідів діти знаходять відповідь на питання.		Протягом року з поверхні морів і океанів, річок і озер випаровується величезна кількість води.  Стільки ж повертається на поверхню землі у вигляді снігу і дощу.  Такий водообмін повторюється вже багато мільйонів років.     Отже вода живе стільки, скільки і наша Земля.

 

 

 Організовуючи дослідницьку діяльність ми будуємо роботу з дітьми на основі їх запитів, створюємо умови для самостійного аналізу, порівняння, виявлення істотних ознак.

        З огляду на той факт, що дітям властиво наочно-образне мислення, то ті знання, які здобуті самостійно, завжди є усвідомленими і міцнішими.  Цінність реального експерименту ми бачимо в тому, що наочно виявляються приховані явища дійсності.  Чим різноманітніша пошукова діяльність, тим більше нової інформації отримує дитина, тим швидше та повноцінніше вона розвивається.

        Дослідження може використовуватися в різних видах організованої й самостійної діяльності  школярів.  Діти із задоволенням розповідають про свої відкриття батькам, роблять подібні досліди вдома.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, нововведення в сучасній освіті мають свої плюси:

-      по-перше, пробуджують мотивацію в учнів до пізнавальної діяльності;

-      по-друге, використання інтерактивних засобів навчання створює комфортний психологічний клімат для учня, зокрема знімає напругу при спілкуванні з учителем;

-      по-третє, для дитини відкрито творчий простір, завдяки якому збільшується кількість якісних і цікавих робіт;

-      по-четверте, інтерактивні методики стимулюють не тільки учнів, а й залучають педагогів через підвищення продуктивності його праці і культури.

Звісно, щоб навчати дітей за сучасними вимогами вчителю необхідно опанувати методику застосування новітніх інтерактивних прийомів, стратегій та технологій. Потрібно бути в курсі можливостей особистісного і професійного розвитку, яких сьогодні дуже багато. Сучасні педагогічні технології можуть реалізовуватися лише в інноваційній школі з інноваційним учителем.             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. http://viakiev.blogspot.com/2016/09/blog-post_9.html
2. http://www.criticalthinking.expert/usi-materialy/chy-pidemo-na-urok-z-kubykom-ta-kvitkoyu-metody-rozvytku-krytychnogo-myslennya/
3. https://studopedia.org/9-36962.html
4. Бережко Ю. 5 речей, яким діти навчаться граючи LEGO [Електронний ресурс] / Юлія Бережко // АБЕТКАland. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://abetkaland.in.ua/5-rechej-yakym-dity-navchatsya-grayuchy-lego/.
5. Біда О. Структура і методика інтерактивного уроку. // Початкова школа. 2007 -- №7. 434 с.
6. Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. Л., Овчаренко Л. Р., Руханська Л. С., Самсін В. Р. Програма розвитку дитини, Дошкільне виховання, 2006. .– №10. – 10 с.
7. Білоусова В.М. Ігри та вправи на формування навичок спілкування і співпраці // Початкове навчання та виховання - №11-2007.
8. Блохіна Е., Т.Лиханова «Лепбук – «книга на колінах». Журнал «Обруч» № 4 2015 р.
9. Гагай В.В.  Роль нестандартних форм навчання для розвитку творчого мислення школярів.  Початкова школа, 1991., - №1.  - с.  2-5
10. Гатовська Д. А. «Лепбук, як засіб навчання в в умовах освітньої системі». - Меркурий, 2015. — С. 162-164.
11. Гра по – новому, навчання по – іншому. Методичний посібник /Упорядник О.Рома – The LEGO Foundation, 2018. – 44с.
12. Демидова А.С. Формуємо пізнавальну самостійність у старших дошкільників. /А.С. Демидова /Дошкільне виховання, 2006.– №10. – 10 с.
13. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] // НУШ : [офіційний веб портал]. – Режим доступу: nus.org.ua/wp-content/uploads/.../NewSchool_Presentation-final_18-08-2017.
14. Дичковская И.М. Инновационные педагогические технологии. – К., 2004. 432 с.
15. Ерб О. В. Робота з Лего. Методична розробка. [Електронний ресурс] / Ольга Вячеславівна Ерб // calameo. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://ru.calameo.com/read/00553023401984935c1fa.
16. Збірник статей П’ятої міжнародної науково-методичної конференції «Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи». – Київ: Центр Вільної Пре­си, Академія української преси, 2017. – 393 с.
17. Коротун І. Інтерактивні техніки і технології групової роботи на уроках// Початкова освіта-№4-2007.
18. Котельникова Г.Н.  Уроки математики в нестандартній формі (2 клас): Посібник для вчителя Шадринськ: Видавництво Шадринського державного педагогічного інституту, 2015.-71с.
19. Котельникова Г.Н., Андрєєва О.В.  Інтегровані уроки в початковій школі: методичний посібник для студентів факультету педагогіки і методики початкової освіти та вчителів початкових класів.  - Шадринськ, Шадринский державний педагогічний інститут, 2001 - 63с.
20. Котова Г.С.  Нестандартні уроки в початковій школі.  Методичний посібник.  Курган 2014 р.
21. Курочкіна Л.Д.  Нові технології навчання.  Початкова школа, 2012 - №2.  - с.  6-8.
22. Ляміна В.Н.  Інтегровані уроки - один із засобів прищеплення інтересу до навчальних предметів.  Початкова школа, 1995. - №11.  -с.21-25.
23. Мартинова Н.Т. «Лепбук» як вид спільної діяльності дорослого і дітей. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: ttps://infourok.ru/proekt-lepbuk-prednaznachen-dlyasovmestnoy-deyateln...
24. Матюшкін А.М.  Проблемні ситуації в мисленні та навчанні.  - М .: Педагогіка, 2014.
25. Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя / Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. – К.: ЦВП, АУП, 2016. – 243 с.
26. Медіаграмотність: Підручник для вчителів / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу/ Перекл.з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. — К.: Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. — 319 с.
27. Мельниченко І. Дидактичні ігри та цікаві завдання з математики за комплексною програмою "Росток». //Початкова школа. – 2011.№4
28. Нісімчук А. С, Падалка О.С., Шпак О. Т. Сучасні педагогічні технології. К.-2000.
29. Окулова Г.Є.  Використання нетрадиційних вправ.  Початкова школа, 2002.-№5-6.-С.48-51.
30. Рижук В.І. Г ра як метод навчання й виховання. //Початкове навчання та виховання. – 2005. №16
31. Скрипиць М.В. Ранкові зустрічі як засіб розвитку учнівської особистості// Початкове навчання та виховання-№9-2007.
32. Типові освітні програми /для закладів загальної середньої освіти:1-2 клас.  – К.: ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР +», 2018. -240с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Робота з ребусом

 

Додаток 2

Вправа «Стіна слів»

 

Додаток 3

Гра «Броунівський рух»

 

Додаток 4

           Постановка проблемного питання, яке спонукає до дослідити,

куди зникає вода

Історія про Незнайка

          Одного сонячного дня Незнайко вирішив помалювати новими фарбами.  Налив у тарілочку води.  Приготував папір, пензлик і фарби.  Тільки влаштувався біля відчиненого вікна - друзі у дворі в футбол грати почали.       Кинув Незнайко свої приготування, й побіг м'яча ганяти.  Награвшись у футбол, прийшов він додому, влаштувався біля вікна й хотів уже розпочати свою картину, аж зирк - води в тарілочці немає.  Що ж таке?

 -Мурзику!  - кричить котові.  - Ти мою воду випив?

 - Дуже вона мені потрібна!  - відповідає Мурзик.

 - Не інакше як Тузик випив - сердиться Незнайко.

 Образився Тузик: 

 - Не маю звички по столах ходити та вашу воду пити, - й пішов.

 Присів Незнайко та й задумався: - «Куди поділася вода?  Пропала..  Зникла..».

 - А ви як думаєте, діти?  (Варіанти дітей).

 

Додаток 5

Складання історії про пригоду крапельки на основі переглянутого мультика Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=ZnwLJLctDjE

 

Орієнтовний початок історії:

           Жили-були крапельки.  Якось гралися вони на хмаринці, як раптом блиснула блискавка і вдарив грім.  Крапельки злякалися, впали з хмаринки і  полетіли донизу. Впавши на землю, вони утворили калюжу.  Сподобалося краплинкам на землі, вони стали купатися та веселитися в калюжі.     Мама хмарка помітила, що донечки зникли і стала їх кликати.

      «Як же тепер повернутися додому?», -  задумались краплинки... ". (Діти вигадують кінцівку історії, а вчитель наштовхує їх на логічні думки).

- Як же краплинкам вдалося повернутися до мами? (Вони випарувались. Їм допомогло сонечко)

- Наведіть мені ще приклади випаровування води.. (Зникають калюжі. Висихає одяг, мокре волосся. Їжа на сонці стає сухою, бо випаровується волога..)