Методична розробка «Активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти на уроках географії.»

Методична розробка

«Активізація пізнавальної діяльності здобувачів освіти на уроках географії.»

Для урізноманітнення викладення навчального матеріалу та активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, викладачі звертаються до інноваційних технологій, які дають можливість підвищити продуктивність уроків з географії. У результаті такого підходу здобувачі освіти набувають необхідних професійних компетенцій, які можуть самі застосовувати у практичній діяльності. Вважається, що саме застосування інноваційних технологій сприяє появі інтересу  до предмету та дає їм міцні знання. Пізнавальна діяльність  на уроці - це залучення здобувача освіти до розумової праці для набуття нових знань. Тому для стимулювання навчального процесу та активізації навчальної діяльності необхідне застосування різноманітних елементів інноваційних технологій. Кожен вчитель географії ставить перед собою завдання виховати творчу обдаровану особистість, яка здатна навчатися все життя та спроможна застосовувати отримані знання в різних ситуаціях. І саме через інноваційні методи навчання можна виховати творчого здобувача освіти, бо, як говорив великий китайський філософ Конфуцій, - «Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю, я розумію».

Під час навчання географії  застосовуються як традиційні форми роботи, так і сучасні інноваційні технології. Використання лише традиційних методів навчання не дає можливості в повній мірі реалізувати творчу активність здобувачів освіти на уроці, вміння доказово міркувати та обґрунтовувати свої думки, спілкуватися з учителем та іншими здобувачами освіти, а від цього залежить успіх у свідомому опануванні знаннями. На нинішньому етапі розвитку суспільства державі потрібні люди, які можуть вільно й швидко орієнтуватися у вирі інформації, характерному для нашого сьогодення. Адже невипадково кажуть: «Хто володіє інформацією - той володіє світом».

Уроки мають захоплювати здобувачів освіти, пробуджувати у них інтерес, навчати самостійно мислити та діяти. Діти повинні самі активно навчатися, вміти здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, творчо осмислювати географічні процеси і явища - це й буде головним завданням викладача, яке можна реалізувати за допомогою творчих практичних завдань.

Інноваційні технології навчання географії поділяються на проблемні, ігрові та технології групової діяльності учнів. За типом організації та управління пізнавальною діяльністю технології навчання поділяються на ігрові й тренінгові, інтерактивні, комп’ютерні, діалогові. Не існує таких монотехнологій, які використовували б тільки один який-небудь єдиний фактор, метод, принцип - педагогічна технологія завжди комплексна.

Так, під час вивчення різних тем можна запропонувати  завдання такого типу, як от скласти розповідь «Подорож до країни», «Три дні в Японії», розробити туристичний маршрут «Десять найцікавіших місць США».

Крім творчих робіт, у викладацькій діяльності вчителя географії завжди присутні інтерактивні методи навчання, такі як групова робота, рольові ігри, дискусії і т.д., за допомогою яких здобувачі освіти глибше засвоюють знання та напрацьовують необхідні навички. На думку О.Пометун та Л.Пироженко  інтерактивні технології можна поділити на чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності учнів:

• інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах, один-два-чотири - усі разом, змінні трійки, карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);
• інтерактивні технології колективно-групового навчання - технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;
• технології ситуативного моделювання - побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються;
• технології опрацювання дискусійних питань - широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

Застосування інтерактивних методів навчання на уроках географії сприяє активізації навчальної пізнавальної діяльності, забезпечує взаємодію всіх здобувачів освіти, створює атмосферу співробітництва. Наприклад, для активізації пізнавальної навчальної діяльності, на кожному уроці, на будь- якому його етапі можна застосовувати наступні елементи інтерактивних технологій:

• «Дивуй» - вчитель підбирає дивні факти або цікаву історію про географічний об’єкт, що вивчається, спонукаючи до активної пізнавальної активності. («Фантастична історія про походження води»,  «Гідросфера» .)
• «Загадкова тема» - тема уроку зашифрована у віршах, загадках.
•  «Географічна мозаїка» -робота в групах- здобувачі освіти складають країни Європи та Азії  і порівнюють площі
• «Обірвана розповідь»- зачитування уривку оповідання і зупинка на найцікавішому місці, а продовження зроблять здобувачі освіти , вивчивши новий матеріал
• «Географічний експеримент»- приготування розчину морської води («Гідросфера» )
• «Географічний крос»- швидка відповідь на запитання
• «Вірю - не вірю» - здобувачі освіти повинні підтвердити або спростувати інформацію, яку повідомляє вчитель;
• «Мозковий штурм» - пошук відповіді на складне питання шляхом висловлення суджень, пошуку істини;
• «Знайди пару» - терміни і визначення розкидані окремо, потрібно знайти до терміна відповідне визначення;
• «Темна конячка» - робота в парах: здобувачі освіти зашифровують інформацію про певний географічний об’єкт , який повинна відгадати інша пара;
• „Хто більше?”- здобувачі освіти повинні назвати якнайбільше географічних об’єктів країни, які вони знають. Ігрові моменти, створення ситуації успіху.
• «Знайди помилку» - учитель читає текст, припускаючись помилок, здобувачі освіти уважно слухають і виправляють (Додаток1)
• «П’ять речень» - здобувачі освіти за допомогою п’яти речень характеризують будь-яке явище або об’єкт;
•  «Втрачена інформація»- необхідність уважно слідкувати та доповнювати речення
• «Тематичні терміни», які здобувачі освіти можуть розшифровувати, застосовуючи вже отримані знання ( «сфера»- оболонка, «Атмосфера»)
• «Топографічні диктанти» - створення листа- проекту з використанням топографічних знаків (Додаток 2)
•  «Аукціон», в якому здобувачі освіти пропонують придбати підготовлені ними цікаві випереджувальні завдання по темі
• «Інтелектуальний поєдинок» між групами здобувачів освіти з певної теми
•  «Снігова лавина»- здобувачі освіти називають ознаки чи особливості

географічного об’єкта не повторюючись

• «Ланцюжок», доповнення відповіді, нерозривно пов’язаної з попереднім матеріалом
•  «Чомучка» - здобувачі освіти відповідають на запитання, що починаються словом «Чому?» Запитання може підготувати вчитель або здобувачі освіти.

Крім того, значний вплив на розвиток пізнавальних інтересів  має поєднання мультимедійних засобів з аудіовізуальними. Використання анімації дає можливість наочно та в динаміці побачити багато географічних явищ та об’єктів, які здобувачі освіти не можуть споглядати наяву, наприклад, виверження вулкану, технологічний процес певного виробництва тощо.

Ще одним ефективним інноваційним методом активізації навчальної пізнавальної діяльності здобувачів освіти є метод проектів, який передбачає системне і послідовне розв’язання проблемних ситуацій, що потребують  пошукових зусиль, розробки і захисту проекту та аналізу результатів. Працюючи над проектами, діти створюють презентації, готують доповіді та реферати. Метод проектів можна використовувати працюючи як у групах, так і у вигляді самостійної індивідуальної роботи.

Органічним доповненням до уроків географії є позакласна робота, під час якої здобувачі освіти розвивають свою допитливість, виявляють творчу ініціативу і самостійність. Найбільші можливості для залучення здобувачів освіти у підготовку та проведення нестандартних форм навчання має тиждень географії, участь у якому беруть усі здобувачі освіти. Програма тижня передбачає проведення різноманітних заходів, серед яких конкурси веселих і кмітливих, гра-вікторина «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг», віртуальні подорожі, усні журнали «Географічні рекордсмени», гра «Щасливий випадок».

Отже, застосування різноманітних елементів інноваційних технологій на уроках та позакласній роботі з географії сприяє активізації навчальної пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Кожен здобувач освіти може стати активним учасником навчального процесу і може якісно засвоїти географічний матеріал на уроці. Використання інноваційних методів при вивченні географії дає можливість виявити серед здобувачів освіти творчих учнів, зацікавити їх предметом. Як показує досвід, здобувачам освіти більше подобаються уроки із застосуванням різноманітних елементів інноваційних технологій, - тоді вони краще засвоюють навчальний матеріал та швидше набувають необхідних навичок, які зможуть застосувати у практичній діяльності.

До основних типів інноваційних технологій, які можуть сприяти розвитку пізнавальних інтересів здобувачів освіти, належать: проблемні, ігрові, проектні тощо. Існує безліч різновидів проблемних технологій. До основних з них належать:

• Евристична бесіда (з елементами диспуту), що передбачає постановку й розв’язання проблемних питань з метою набуття нових знань і вмінь та формування переконань. Евристичні бесіди проводяться на різних етапах уроку.
• Дискусія - це організоване обговорення різних проблем.. Ця форма роботи дає можливість поглибити знання з теми, розвивати вміння аргументовано відстоювати свою точку зору; формувати й розвивати культуру обговорення спірних питань. Використовувати дискусії можна на різних етапах уроку, але варто пам’ятати про правила їх проведення.
• «Займи позицію» - вид дискусії, що передбачає розгляд протилежних позицій. Його можна використовувати на початку уроку для демонстрації різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування здобувачами освіти інформації.
• „Ваги". Технологія застосовується для розвитку вміння наводити переконливі докази велике значення має висловлення власної думки, обрання певної позиції, та пошук шляхів її доведення. При відповіді на питання здобувачі освіти наводять власні судження, записуючи їх в таблицю „ Значення" на одну з шальок терезів ( позитивне, негативне ), а потім „зваживши" спільно можуть зробити вірний висновок, при цьому кожен має можливість висловити і довести власну думку за схемою
•  „Знайди спільне і відмінне”. Здобувачі освіти вчаться порівнювати та робити власні висновки
• Мозковий штурм передбачає вислуховування ідей без обговорення. Застосовувати цей метод доцільно на етапі мотивації пізнавальної діяльності  і як підсумок уроку.

Не менш цікавими і дієвими у формуванні пізнавальних інтересів здобувачів освіти на уроках географії є різні види ігрових технологій. Особливе педагогічне значення мають колективні (групові) ігри, в яких приймають участь групи. Оскільки всім колективним іграм притаманний змагальний елемент, а також взаємодопомога, взаємовиручка в інтересах досягнення поставленої мети, то характерним для них є постійна зміна ситуації, що потребує від гравців швидкої реакції, орієнтування і емоційного піднесення. Тому, в процесі гри весь час змінюються і взаємовідносини: кожний намагається створити для себе чи свого колективу найбільш вигідне в порівнянні з «суперником) положення.

Розробляючи психологічні основи ігрової діяльності підлітків, провідні фахівці-психологи визначили сутність її розгорнутої форми:

- Центральним і характерним для ігрової діяльності є створення уявної ситуації, яка полягає в прийнятті підлітком на себе ролі дорослого і реалізації її в ігрових ситуаціях

- Кожна гра з уявною ситуацією є разом з тим гра з правилами, і кожна гра з правилами є гра з уявною ситуацією.

- Гру слід розглядати як безперервне створення таких ситуацій, що потребують від підлітка дій на опосередкований імпульс, шляхом подолання найбільшого опору, оскільки специфічне задоволення гри пов’язане з переборенням безпосередніх спонукань і з підкоренням правилам .

•  Гра «Вибери зайве». Учням пропонується з даного переліку об’єктів вибрати зайвий і пояснити причину свого вибору. (Додаток 3)
• Гра «Хто перший»- знаходити на карті держави, називаючи їх столиці (вчителем дається підказка, щодо розташування країни за географічними координатами).
• Гра «Дві правди, одна брехня». Пронується кожному здобувачу освіти скласти три речення. Два з них мають бути правдивими, а одне - ні. При цьому брехня повинна бути схожа на правду, а правдиві твердження мусять бути дещо дивними. Використовуємо під час перевірки знань, на уроках узагальнення й систематизації матеріалу.

Альтернативою традиційним методам навчання може бути метод проектів. В його основі лежить розвиток пізнавальної діяльності здобувачів освіти, уміння самостійно використовувати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то ця технологія включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів.

Уроки-проекти екологічного спрямування органічно вписуються в навчальний процес з географії: викликають асоціації з вивчення природних явищ, географічних фактів; формують практичне і творче мислення, навички добору необхідної інформації екологічного змісту, порівняння фактів, самостійність у прийнятті рішень, логічної побудови доказів, екологічне мислення.

Використовуючи метод проектів у своїй роботі, учитель спрямовує діяльність здобувачів освіти на самостійне застосування знань для опрацювання нової інформації, здатність передбачати можливі наслідки рішень, що приймаються, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. У технологічному процесі формування екологічної свідомості важливо чітко окреслити коло

Нестандартних форм роботи, які можливо використовувати при викладанні  географії величезна кількість. Це і проведення уроків: інтегрованих, лекцій, семінарів, конференцій, заліків, КВК, мандрівок, екскурсій, квестів, турнірів, змагань, судів, брейн- рингів, новел, есе, казок, гри, репортажів, телепередач, прес- конференцій та ін. 

Таким чином, можна стверджувати, що проведення нестандартних уроків та уроків, що містять цікаві завдання, цікавий матеріал, елементи гри є досить ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів.

ДОДАТКИ

Додаток 1

«Знайди помилку»

Прочитати визначення, знайти та виправити допущену помилку

Додаток 2

«Топографічний диктант»

За допомогою умовних топографічних знаків зобразити шлях подорожі.

      «Ми вийшли зі школи і попрямували вдовж саду до озера, на березі якого росло поодиноке дерево. Далі наш шлях пролягав вдовж яру до джерела з прохолодною водою. Ми йшли через луки, весело розмовляючи, а вдалині побачили мішаний ліс. Та часу було небагато, тому грунтовою дорогою ми повернулись до школи».

Додаток 3

Гра «Вибери  зайве»

З даного переліку географічних об’єктів вибрати зайвий та пояснити чому саме цей об’єкт виявився зайвим

1. Дністер, Волга, Амазонка, Амур
2. Йорк, Альмаді, Байрон, Стіп- Пойнт
3. Р.Скотт, Р.Амундсен, М.Лазарєв, А.Тасман