Методична розробка «Формування предметних компетентностей учнів з інтелектуальними порушеннями на основі діяльнісного підходу на уроках географії»

ФОРМУВАННЯ  ПРЕДМЕТНИХ  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ НА ОСНОВІ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

     Серед шкільних предметів неможливо виділити головні та другорядні. Але в різних школах і класах учні по-різному відгукуються про ті чи інші предмети. Неоднозначність оцінки трапляється і під час згадування про географію. Чому за дверима кабінету географії для одних учнів розкривається світ таємниць і відкриттів, життя і побут людей різних країн, рас, світ суперечок, поразок і перемог, світ чудової та неповторної природи нашої країни та світу, а для інших цей світ — загадка. Але географія — єдиний предмет, який розкриває взаємозв'язки і закономірності, вивчає закони природи, вчить враховувати ці закони, у повсякденному житті, має міцні міжпредметні зв'язки, велику кількість форм і методів навчання (особливо останнім часом). Основним завданням викладання географії у спеціальній школі є ознайомлення учнів із природними умовами, корисними копалинами, життям та господарською діяльністю населення України і зарубіжних країн. І треба правильно використати багаті можливості цього предмета для створення живого і стійкого інтересу учнів.

 Формування загальногеографічних компетентностей  на уроках географії  через активацію пізнавальної діяльності школярів

         Загальногеографічну компетентність треба розуміти як «загальну здатність, що грунтується на знаннях, досвіді, цінностях, що набуваються та розвиваються під час навчання географії». Ці компетенції є інтегрованим результатом діяльності учнів, які  забезпечуються комплексним поєднанням усіх структурних компонентів – знань, діяльності, особистісних якостей. Вчені вивели формулу компетентності, яку  вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу. 
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення. 
     У своїй діяльності розвиваю різні групи компетентностей у школярів, а саме: 
  - соціальна компетентність – залучаю дітей до проведення нестандартних 
уроків: уроків–подорожей, уроків-телепроектів, відеожурнали (Додаток1) ігрових занять, конферецій; проводжу природоохоронну, туристсько-краєзнавчу роботу з учнями;
- полікультурна компетентність – на уроках під час вивчення географії материків та океанів використовую, історичні і   культурні цінності країн  (демонструю фото музеїв, національних костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв, створюю презентації та візитки країн світу).  
Здійснюємо заочні екскурсії до краєзнавчих  музеїв та збираємо портфоліо країн;

- комунікативна компетентність - використовую загадки, вірші, легенди,
авторські презентації країн,  проводжу нестандартні уроки, які передбачають  активне спілкування учнів (конференція , брейн – ринг, ділові ігри, квести);

- інформаційні компетентності - використовую завдання, пов’язані з 
аналізом таблиць, схем,статистичних матеріалів, стимулюю роботу з різними джерелами   інформації ( підручник, довідники, карти, атласи, електронні посібники, періодичну пресу, наукові журнали, інтернет ресурси)
Школярі користуються книгами з бібліотечного фонду, наприклад, «Довідниками юного географа»  та ін.;

- компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до предмета; проводжу систематичну індивідуальну роботу краєзнавчих експедицій та конкурсів і шкільних олімпіад.  Підтримую в учнів прагнення до самостійного опрацювання літератури з написанням, повідомлень; розвиваю уміння працювати з текстом, картою; складати плани, географічні  «шпаргалки»;
   - компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати  проблемні ситуації в індивідуальній діяльності та в  групах; залучаю школярів до складання ребусів, до підготовки і проведення предметних тижнів, обов’язково заохочую творчу діяльність.

Формування загальногеографічних  компонентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й сучасних методів та технологій.  У своїй діяльності використовую активні методи навчання, які допомагають  у формуванні перелічених раніше компетентностей.  
         Розділяю думку вчених – педагогів, які підкреслюють, що активним методам навчання притаманна чітка пізнавальна діяльність учнів, тісний взаємозв’язок теорії з практикою, оволодіння діалектичним методом аналізу та розв’язку складних проблем, розвинена атмосфера співпраці та партнерства, розвиток необхідних навичок міжособистісного спілкування. 
Ефективним є використання таких активних методів і прийомів навчання:

аналіз конкретних ситуацій;  географічні квести, «мозкова атака»;  ігри;  моделювання; незакінчені речення;  «детектор брехні»;  метод рефлексії;  кооперативне навчання;  асоціативний кущ; акваріум; метод проектів. Як показує практика, найбільш оптимальний результат досягається при використанні гри та застосуванні ІКТ. То ж зупинимся більш детальніше на цих формах роботи.

Роль гри у формуванні пізнавальної діяльності учнів з інтелектуальними порушеннями

   Учні спеціальної школи — це діти з особливими потребами, котрі мають різні розумові та психофізичні вади, відстають у мовному розвитку, у них слабка пам'ять, бідний запас слів, низькі або й зовсім відсутні навички аналізу та синтезу, порівняння, виділення суттєвого і несуттєвого. Особливі труднощі такі діти відчувають під час розповіді за картинами, сюжетними малюнками про побачене, почуте, за спостереженнями.; Деякі з них відстають від темпу роботи інших учнів. Ці труднощі можна частково подолати у процесі дидактичних ігор. Під час їхнього проведення створюємо сприятливі умови для індивідуального спілкування, маємо змогу глибше з'ясувати причини відставання тих чи інших учнів, визначаємо характер і рівень їхніх труднощів. Саме гра повинна позбавити учнів лінощів і примусити їх докласти зусиль, необхідних для набуття нових навичок і знань. Досвід роботи доводить: як би добре був ме­тодикою він володів, учні все одно віддадуть перевагу не його поясненням, а гарній грі, в якій вони самі підсвідомо набуватимуть нових знань, будуть взаємонавчатися   грі, в якій при цьому їм буде легко й цікаво, і вони під час гри забудуть про всі свої навчальні проблеми. І нарешті, гра дає дитині можливість відчути власний інтелектуальний успіх, що є важливим не тільки для учнів-«відмінників», але й для учнів, які мають труднощі під час засвоєння матеріалу. Географічні ігри допомагають дітям легше засвоїти основні поняття, закономірності, взаємозв'язки, номенклатуру, розвивають інтерес до предмета, активізують клас, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу. З великим інтересом учні сприймають вікторини, які можуть проводитися із 6-го  по 9-й клас на будь-яку тему. Наприклад, у 8-му класі після вивчення рослинного світу Північної та Південної Америки учням пропонується вікторина з використанням листівок, на яких зображені рослини (картопля, кукурудза, помідор, соняшник, суниця), і їм треба якомога більше розповісти про них.

   Для кращого засвоєння карти можна використовувати такі ігри: «Хто перший?» (один учень називає об'єкт, другий показує на карті), «Угадай об'єкт» (учням видають картки з обрисами островів, півостровів, морів, озер, річок; країн; вод називають об'єкти). Значно підвищують пізнавальну активність і такі ігри: «Уявна мандрівка», «Пошта», «Правильно відбери», «Упізнай силует», «Збери карту», «Чи знаєш ти цю країну», «Знайди помилку в тексті», «Географічне лото», «Морський бій» та ін. Наприклад, тему «Прогноз погоди» можна розкрити в формі ділової гри . Ця форма проведення уроку дозволяє розвивати у учнів навики аналізувати і робити висновки, аргументовано викладати і відстоювати свою позицію.

Формування предметної компетентності засобами ІКТ                              Для себе, як для вчителя географії, у використанні інформаційних технологій я відкрила масу переваг. І хоч, як показала практика, підготовка до самого уроку з використанням ІКТ, займає багато часу, я вже можу сказати з впевненістю – воно цього варте. Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним.. Учні активно працюють на уроці і краще розуміють навіть найскладніший матеріал, активізується пізнавальна діяльність учнів. Використовувати ІКТ  можна на будь-якому етапі уроку (див. схема1)

                                       Схема1 ІКТ на уроках географії

 Інформаційно-комунікаційної компетентності у школярів проводжу за наступними напрямками:

Перший напрямок – використання електронних навчальних видань.

Другий – демонстрація процесів.

Третій – робота з інтерактивними картами. (Під час роботи з інтерактивною картою, учень  сприймає інформацію одночасно і візуально, і на слух).

Четвертий напрям – використання редакторів Microsoft Excel і Word.

П'ятий напрям – використання програм для презентацій.

Шостий - Інтернет.

Сьомий - комп'ютерні тести як форма фронтальної та індивідуальної перевірки знаниь і умінь учнів.

Восьмий напрям - формування інформаційно-комунікаційної компетентностей. Важливу роль у процесі засвоєння шкільного курсу географії та природознавства відіграють програми Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint. 

Більшість наших учнів є візуалами, тому для пояснення нового матеріалу поряд зі словесними формами віддаю перевагу мультимедійній презентації, новизна подачі матеріалу активізує пізнавальну діяльність учнів, процес навчання проходить цікавішеі як результат- формування предметних компетенцій.

Мною створені презентації до уроків географії, позакласних заходів. Для покращення сприйняття доповнюю слайди анімаційними ефектами, фрагментами відеофільмів під час вивчення природних об'єктів і явищ, звуковим супроводом. Це формує у школярів образні уявлення, а на їх основі – географічні поняття. Наприклад, мультимедійні презентації, створені мною, до уроків «Чорна тінь Чорнобиля»  «Населення Африка», географічний захід «Острів скарбів» тощо.

Частина учнів також зацікавлені цим видом діяльності. Даючи учням випереджальне завдання по певній темі, пропоную їм підібрати цікавий матеріал і підготувати презентацію. Показ учнівських презентацій значно підвищує мотивацію дітей – учень виконує роль учителя, коментуючи не лише зміст своєї презентації, а й можливості програми Microsoft PowerPoint.

Звичайно, використання презентацій на кожному уроці досить важко. Існує небезпека «надлишкової наочності», коли постійний перегляд мультимедіа починає заважати розвитку дитини. Можуть виникати розбіжності між тим, що говорить учитель і тим, що в дійсності сприймає учень. Тому, при підготовці до уроку, вчитель повинен ретельно відібрати і розподілити навчальний матеріал. І не забувати про здоров’язберігаючі технології.

Мультимедійні програми містять навчальну інформацію, яка допомагає у формування географічних і природничих уявлень та понять про явища та природні об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям, які є у цих програмах, на уроках географії можна здійснити "подорож" планетою, в живу природу, молекулярну будову речовини на дно океанів тощо. Для цього часто використовую фрагменти фільмів із сайту https://novashkola.ua/ (Нова українська школа. Мультимедійні уроки)

За допомогою відеофрагментів та фотографій можна показати процеси, що несуть небезпеку для людини. Мультимедійні засоби навчання позбавляють нас цієї небезпеки та дають змогу учням більш глибоко зрозуміти природу досліджуваного явища чи процесу. Вивчаючи тему «Магматизм» у 6 класі, можлива демонстрація такого небезпечного явища, як виверження вулкану за допомогою відео, а у 5 класі – «Отруйні рослини, тварини, гриби».

В цілому, використання відеофрагментів і фотографій на уроках географії особливо актуальне. Засвоєння нового матеріалу можливе лише при великій кількості наочності, яку не завжди маєш. Вивчення планет, зірок та інших небесних тіл, молекулярної будови речовин чи утворення хмар без перегляду навчальних фільмів було б складним завданням.

При вивченні фізичних явищ інколи пропоную учням перегляд анімаційного фільму «Фіксики». Дітям це подобається і є результат – вони краще і швидше засвоюють матеріал.

Процес засвоєння знань без оцінювання неможливий: скрізь повинен діяти принцип зворотного зв’язку. Потрібно правильно організувати контроль, планомірно та систематично здійснювати його на кожному уроці. Саме тому методи безперервного й інтенсивного контролю знань є істотними компонентами сучасної інформаційної технології в освіті й тестування – найважливіший із них. Перевагою тестового комп’ютерного контролю знань є мінімум об'єму письма, можливість одночасної перевірки знань учнів всього класу, економія навчального часу, об'єктивність оцінки, поставленої комп'ютером, оперативна діагностика рівня засвоєння навчального матеріалу кожним учнем, статистика результатів навчання учнів, можливість детальної перевірки засвоєння учнями кожної теми курсу.

При виконанні тестових завдань беруть участь і очі, і мозок, і руки учнів, а ігрові елементи мають велике значення для розвитку у них інтересу до роботи, а відповідно, підтримки необхідного рівня інтенсивності процесу навчання.

Недоліком є те, що він не сприяє розвитку усного та писемного мовлення учнів а вибір відповіді може відбуватися навмання і вчителю неможливо простежити логіку міркувань учнів.

В цілому, система тестування, яка побудована на використанні комп’ютера, дозволяє навчити учнів працювати з тестовими матеріалами. На даний час вона є одним з головних компонентів шкільного моніторингу якості освіти.

Таким чином, ІКТ  – це засіб вивчення  географії, що сприяє підвищенню якості освіти, ефективному розгляду явищ і природних об’єктів. В цілому, ІКТ  дозволяють економити час,  перевіряти номенклатуру, вибрати кожному  свій темп роботи,  вирішувати творчі задачі, реалізовувати принцип партнерства, забезпечити особистісно-зорієнтирований підхід.  Усе це служить формуванню у дітей умінь і  навичок універсального характеру,  не лише предметних, а й ключових компетенцій.

                                               ВИСНОВКИ

Підсумовуючи вище викладене, можна сказати що підвищити рівень географічної  освіти школярі можуть завдяки свідомому розумінню користі від отриманих знань під час вивчення курсу географії, а вчитель повинен зорієнтувати їх застосувати знання, уміння й навички, здобуті ними на уроках з практичною метою. Адже завдання вчителя – не передавати знання предмета учневі, а через прихильність, емоції, уяву та терпеливість розбудити нестримне бажання пошуку відповідей, які збагачують його власне життя і надають йому сенсу (Нейтен Пусі). Саме так предметні географічні знання перетворяться в уміння і практичні навички, розуміння та досвід, що стане основою підвищення загального рівня географічної компетентності учнів. Але пізнавальна діяльність дітей з психофізичними особливостями є досить недосконалою, що впливає на суттєве обмеження їхньої життєдіяльності, ускладнює процес самообслуговування, навчання, набуття професійних навичок, засвоєння ними соціального досвіду та включення їх в існуючу систему соціальних відносин. Відповідно до цього потрібно враховувати індивідуальні особливості кожної категорії таких дітей для ефективності корекційного впливу.

Основними завданнями, які вирішує сучасний урок географії, зорієнтований на реалізацію предметних компетентностей в навчанні є:

– підвищення рівня мотивації навчального процесу;

– практичну спрямованість навчання;

– застосування інтерактивних технологій, які є універсальними для розвитку життєвих компетентностей;

– формування в учнів навичок отримувати, аналізувати та використовувати інформацію з різних джерел;

– використання проблемного навчання, що сприяє самовираженню та самореалізації особистості;

– підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів;

– підготовку учнів до постійного самоконтролю навчальної діяльності та самооцінювання її результатів.

 Разом з тим слід зазначити, що діяльнісний підхід лише доповнює ту низку освітніх інновацій і  класичних підходів, що допомагають педагогам гармонійно поєднувати позитивний досвід для реалізації сучасних освітніх цілей.