Методична розробка на тему "Профілактика пролежнів"

Міністерство охорони здоров’я  України

КВНЗ «Бердичівський медичний коледж»

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

 

 

Методична розробка

практичного заняття з предмету         

«Основи медсестринства»                                                      

на тему: «Профілактика пролежнів»                                          (для студентів ІІ курсу зі спеціальності «Сестринська справа»)

 

 

 

 

Викладач: Замега В.В.

 

Розглянуто і заслухано на засіданні                                                                           циклової комісії терапевтичних дисциплін                                                      протокол №___ від «___»__________ 2018р.                                                                Голова циклової комісії_________ 

 

 

 

2018р.

 

1.  Тема заняття: «Профілактика пролежнів»

 

Тривалість – 4 академічні години

 

Курс – ІІ,  відділення – «Сестринська справа» група 25-м, ІІ бригада.

 

2. Результат навчання:

1. Когнітивна сфера
Запам’ятовування, знання	Знати основні функції шкіри, положення пацієнта в ліжку, причини виникнення пролежнів та профілактику пролежнів. Визначати ділянки  найбільш частого виникнення пролежнів.   Описувати ознаки пролежнів.
Розуміння	Класифікувати ступені ризику розвитку пролежнів, обговорювати та  пояснювати родичам пацієнта необхідність правильного догляду за важкохворим,  оцінювати ризик розвитку пролежнів в перші години після погіршання стану або травми.
Застосування	Застосовувати заходи з метою профілактики пролежнів, Обробляти шкіру за наявності пролежнів, оцінювати ризик утворення пролежнів (шкала Norton, Waterlow  та Braden),   розробити  план мед сестринського догляду за пацієнтом в разі ризику розвитку.
Аналіз	Аналізувати зміни в стані важкохворого, класифікувати стадії розвитку пролежнів, робити висновок про ефективність проведеної профілактики пролежнів,   оцінювати стан хворого в разі лікування пролежнів.
Синтез	Класифікувати стадії розвитку пролежнів та розробляти план лікування пролежнів в різних стадіях.
Оцінювання	Порівнювати результати профілактики та лікування пролежнів, робити висновки щодо зміни тактики в профілактиці та лікування пролежнів, співставляти результати, передбачати ризик розвитку пролежнів в важкохворих, рекомендувати родичам пацієнта навчанню профілактики пролежнів та оцінювати результати навчання.
2. Емоційна (афективна) сфера
Сприйняття	Здатність сприймати інформацію пов’язану із оцінкою стану лежачого важкохворого та  ризиком розвитку пролежнів.
Організація та концептуалізація	Здатність давати відповіді на проблемні питання, пов'язані зі встановленням ризику розвитку пролежнів. Погоджувати свої дії з колегами, виявляти проблеми та знаходити їх шляхи конструктивного вирішення.
Ціннісна орієнтація	Здатність  професійно складати план догляду за важкохворими пацієнтами, запрошувати родичів пацієнта до навчання догляду, профілактики та лікування пролежнів в домашніх умовах. Відстоювати свою точку зору, проявляти інтерес до людей як до об’єктів  професійної діяльності. Турбуватися про здоров’я пацієнтів на етико-деонтологічних засадах.
Реагування	Вміння відповідати на проблемні запитання, пов’язані з доглядом за важкохворим пацієнтом, профілактикою та лікуванням пролежнів. Змінювати та пристосовувати набуті знання по догляду за важкохворим пацієнтом, профілактикою та лікуванням пролежнів в домашніх умовах.
Характеристика системи цінностей	Здатність демонструвати повагу до етичних принципів, проявляти позитивну професійну, соціальну та емоційну поведінку в фаховій діяльності. Кваліфікувати рівень надання допомоги важкохворому пацієнту родичами в домашніх умовах, пропонувати час від часу переглядати та змінювати плани догляду та профілактики пролежнів для більш ефективнішого результату.
3. Психомоторна сфера
Імітація	Здатність ідентифікувати, імітувати, копіювати навички, пов’язані з доглядом за важкохворим пацієнтом, профілактикою та лікуванням пролежнів в різних стадіях. Спостерігати за родичами пацієнта під час навчання цих навичок.
Відтворення маніпуляцій	Здатність дотримуватися стандартів професійної діяльності. Здатність виконувати маніпуляції відповідно до алгоритмів та протоколів  надання допомоги важкохворим пацієнтам.
Досягнення рівня точності	Здатність відпрацьовувати до автоматизму техніки визначення ризику розвитку пролежнів, профілактики та лікування. Стимулювати до вдосконалення набутих навичок родичами пацієнта.
Поєднання	Здатність вдосконалювати послідовність професійних  дій  за допомогою поєднання  двох або більше навичок  (проведення гігієнічного миття рук, одягання рукавичок,  ранкового туалету важкохворого, профілактикою пролежнів) Адаптувати набуті навички до домашніх умов пацієнта та вдосконалити їх.
Натуралізація	Здатність демонструвати автоматизм виконання навичок, точно та скоординовано виконувати оцінювання ризику розвитку пролежнів, ранковий туалет важкохворого, профілактику та лікування пролежнів, навчання родичів пацієнта догляду, профілактиці та лікуванню пролежнів в різних стадіях.

 

 

 

 

 

 

Фахові компетентності:

1. Здатність використовувати знання з циклу  «основ медсестринства»;
2. Здатність використовувати теоретичні знання і практичні уміння з циклу професійної підготовки в умовах  фахової діяльності;
3. Здатність використовувати стандарти та нормативні документи в практичній діяльності;
4. Здатність використовувати обладнання,  допоміжні пристрої та інструменти у практичній діяльності;
5. Здатність знаходити підхід до кожного хворого;
6. Здатність оцінювати та забезпечувати якість допомоги пацієнту;
7. Здатність організовувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці в галузі;
8. Здатність застосовувати на практиці принципи медичної етики та деонтології;
9. Здатність працювати в колективі  з колегами та родичами пацієнта;
10. Здатність до обміну професійним досвідом.

Загальні компетентності:

1. Уміння спілкуватися  усно та в письмовій формі мовою зручною для пацієнта;
2. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій;
3. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;
4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями та навчати родичів пацієнта;
5.  Адаптуватися та діяти в різних ситуаціях;
6. Здатність виявляти та вирішувати проблеми;
7. Уміння планувати час та керувати ним;
8. Здатність бути критичним та самокритичним;
9. Здатність шукати, обробляти та аналізувати інформацію з різних джерел;
10. Навички взаємодії та міжособистісні навички;
11. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп;
12. Здатність та вміння працювати в команді.

 

3. Методи навчання:

• дискусійні (діалог, групова дискусія, розбір ситуацій з практики);
• метод дебрифінгу;
• майстер – клас  з елементами рольової гри;
• комунікативний тренінг.

4. Методи контролю:

• усне індивідуальне опитування;
• тестові завдання;
• індивідуальні практичні завдання;
• рішення ситуаційних задач.

 

 

 

 

 

5.  Міждисциплінарна інтеграція:

№	Дисципліни	Знати	Вміти
І. Попередні:
1.	Основи психології та між особового спілкування.	Підготовку пацієнта до процедури.	Застосовувати ці вміння на практиці.
2.	Етика і деонтологія	Правила і норми поведінки медичної сестри з хворим, принципи спілкування з пацієнтом.	Дотримуватись норм етики і моралі при виконанні гігієнічних процедур.
3.	Анатомія з фізіологією	Будову шкіри, скелету та системи кровообігу людини.	Визначати основні кісткові виступи та місця можливих розвитку пролежнів.
4.	Гігієна	Правила миття рук медичного персоналу.	Вміти правильно обробити руки перед процедурою для забезпечення інфекційної безпеки.
ІІ. Наступні:
1.	Медсестринська етика та деонтологія.	Основні етичні засади роботи медсестри.	Використовувати знання при роботі в лікувальних закладах.
2.	Всі клінічні дисципліни	Методику виконання практичних навичок.	Застосовувати теоретичні знання на практиці, вміло і кваліфіковано виконувати всі практичні навички, дотримуватись норм етики і моралі.
ІІІ. Внутрішньопредметна інтеграція:
1.	Дезінфекція.	Питання дезінфекції використаних медичних виробів.	Приготувати відповідний дезінфікуючий розчин і продезінфікувати всі предмети догляду.
2.	Допомога агоную-чим та тяжкохворим пацієнтам.	Клінічні ознаки пролежнів.	Обробляти шкіру при пролежнях.
3.	Елементи ефективного спілкування.	Умови ефективного спілкування.	Ефективно спілкуватися з пацієнтами та родичами пацієнта.
4.	Навчання в мед- сестринські справі.	Сфери навчання та етапи навчального процесу	Навчити пацієнта та його родичів виконувати дії, спрямовані на розвиток втраченої внаслідок хвороби здатності обслуговувати себе
5.	Безпечне лікарняне середовище.	Біомеханіку тіла,  правильне положення тіла.  Правила переміщення пацієнта.	Надати пацієнтові зручного положення в ліжку, утримувати і піднімати пацієнта різними способами.

6. Література:

 

Навчальна

 

• Медсестринський догляд за пацієнтом: Стандарти медсестринських процедур, маніпуляцій та планів догляду і навчання: навч. посіб. / І.Я. Губенко, О.Т. Шевченко, Л.П. Бразалій, В.Г. Апшай. — К.: Медицина, 2008. — 304 с.

 

• Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи: навч. посіб. — К.: Здоров’я, 2005. — 464 с.

 

• Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка : підручник. — К.: Медицина, 2008. — 424 с.

 

• Пасєчко Н.В., Лемке М.О. Мазур П.Є. Основи сестринської справи: підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 544 с.

 

• Губенко І.Я., Шевченко О.Т., Бразалій Л.П., Апшай В.Г. Медсестринський процес. — К.: Здоров’я, 2001.

 

• Лекційний матеріал

 

Додаткова

 

• Основи догляду в домашніх умовах: навч. посібн. для патронажних медичних сестер / За заг. ред. І.Т. Усіченка, А.В. Царенка, С.А. Місяка. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. — 372 с.

 

• Кудрявцева Т.О. Сестринський процесс: етапи, зміст, документація: навч.-метод. посіб. — К.: Здоров’я, 2001. — 96 с.

 

 

Методична

Філоненко М. М. Методика викладання у вищій медичній школі на засадах компетентнісного підходу: Методичні рекомендації для викладачів та здобувачів наукового ступеню доктора філософії (РhD) ВМ(Ф)НЗ України. / М. М. Філоненко - К.:«Центр учбової літератури», 2016.

В.Є. Мілерян «Методичні основи підготовки та проведення навчальних занять в медичних ВУЗах» Київ, 2006

 

 

 

7. Підготовчий етап (тривалість – 35 хв)

7.1 Мотивація навчальної діяльності.

Існує точка зору , що пролежні - незмінний супутник лежачого хворого. Насправді це не так: по наявності або відсутності пролежнів можна судити про якість догляду за хворим! Іноді людина роками прикутий до ліжка, і у нього немає пролежнів завдяки правильно організованому догляду. Наприклад, така проблема, як подразнення шкіри при нетриманні сечі, що є однією з причин появи пролежнів, цілком вирішувана, якщо використовувати підгузники для дорослих. Сучасні підгузки мають анатомічну форму, містять желеподібну  речовину і нейтралізатор запаху.

 Слід пам’ятати, що утворення пролежнів завжди є ознакою поганого догляду за хворим.

Чому виникають пролежні? Пролежні - це аж ніяк не доля тільки ослаблених лежачих хворих, вони можуть утворюватися внаслідок будь-якого зовнішнього тиску, особливо часто - на ділянках кісткових виступів. Наприклад, пролежні нерідко формуються у хворих з переломами при тиску надмірно тугий або нерівній гіпсової пов'язки, що обмежує кровообіг. Відомі випадки виникнення пролежнів у ротовій порожнині в результаті тиску зубних протезів . Але все ж найчастіше такі ускладнення спостерігаються у оперованих або травматологічних хворих, які довгий час знаходяться у вимушеному положенні і одержують недостатній догляд. 

Пролежні виникають у людей, які довго прикутих до ліжка з-за травми або важкого захворювання. У здорових людей при тривалому лежанні в одній і тій же позі в мозок надходить сигнал про необхідність змінити положення, а у важкохворих людей м'язи атрофовані, тому сигнал від мозку вони виконати не можуть. Також зустрічаються хвороби, пов'язані з травмами головного та спинного мозку, при яких загальна чутливість втрачається. При тривалому лежанні в одній і тій же позі у хворого під впливом власної ваги перетискаються кровоносні судини, погіршується кровопостачання м'язів і шкіри і як наслідок з'являються пролежні. Це явище небезпечне, оскільки може призвести до гнійного запалення кісткової тканини, а потім до загального зараження крові. 

Хвороба вносить розлад у діяльність органів і систем людського організму. Організм, що перебуває у хворобливому стані, вимагає особливої чистоти шкіри і слизових оболонок. Тому особливу роль відіграє медичний працівник, надаючи допомогу пацієнтові в підтриманні особистої гігієни, оскільки її руки стають руками пацієнтів. Медичний працівник повинен прагнути забезпечити хворим комфорт, чистоту і безпеку.

Дотримання правил особистої гігієни, зручне  ліжко,чиста постіль створюють умови  для більш швидкого одужання хворих і запобігання багатьом  ускладненням. Надзвичайно  велике значення має правильний догляд за хворим. Тому медична сестра, повинна добре засвоїти методику проведення  всіх процедур по догляду за хворими і вміти чітко їх виконувати.

Добросовісне та чітке виконання усіх заходів догляду і лікарських призначень сприяє швидкому регресу патологічного процесу та одужуванню пацієнта.

 

 

 

Перевірка вихідного рівня знань:

- доповідь по темі самостійної роботи;

- теоретичні питання;

- тести;

- навчальна задача.

 

Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття:

Теоретичні питання підготовчого етапу заняття:

1. Яке положення в ліжку може займати важкохворий?

2. Визначення пролежнів та причини виникнення.

3. За якою шкалою визначається ризик розвитку пролежнів?

4. Анатомічні ділянки найчастішого виникнення пролежнів.

5. Які ви знаєте фактори ризику розвитку пролежнів?

6. Як проводити профілактику пролежнів та попрілостей?

7. Назвіть препарати, які використовують для профілактики  пролежнів?

8. Ступені утворення пролежнів та їх лікування.

 

Тестовий контроль підготовчого етапу заняття:

 

 

ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ

 

№	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
В-№1	C	A	C	B	B	BDAC	D	C	B	C
В-№2	С	В	С	D	BDAC	B	B	C	A	C

 

 

Варіант № 1

1.     З метою профілактики пролежнів тяжкохворих необхідно:

1.   Кожного дня  підмивати пацієнта.
2.   Розправляти складки на білизні.
3.   Кожні 2 год. міняти положення в ліжку.
4.   Робити м’який масаж.

 

2. Місце де виникли пролежні обробляють тампонами змоченими в розчині :

1.   0.5% розчину калію перманганату.
2.   1% розчин саліцилового водного спирту.
3.   6% розчин перекису водню.
4.   2% розчином натрію гідрокарбонату.

 

3.     Визначення пролежнів:

1. Пролежні- це інфекційне захворювання,яке характеризується підвищенням температури,свербінням шкіри,почервоненім шкіри.
2. Пролежні – це захворювання шкіри, що характеризується порушенням її цільності і запальним явищам.
3. Пролежні – це некроз шкіри , підшкірної клітковини і інших м’яких тканин, що виникли в наслідок довгого стискання, порушення кровообігу і газообміну цієї ділянки.
4. Пролежні – це змертвіння шкіри, яке проявляється загальними симптомами інтоксикації.

 

4.     Причини виникнення пролежнів:

1.   Підвищення пітливості.
2.   Поганий догляд за пацієнтом.
3.   Недостатність кровообігу.
4.   Дієти.

 

5.     Які антисептичні розчини використовують для протирання шкіри:

1.   70% етилового спирту;
2.   10% розчин камфорного спирту;
3.   5% розчин хлораміну;
4.   5% розчину перманганату калію.

 

6.     Яка послідовність дій при  обтиранні пацієнта:

1.   Протерти живіт ,нижні кінцівки,пахвинну ділянку;
2.   Підкласти під пацієнта клейонку;
3.   Насухо протерти усі частини тіла та прикрити їх ковдрою;
4.   Протерти шию ,грудну клітку,руки .

7. Пролежні у тяжкохворого при положенні лежачи на спині можуть утворитися в ділянці:

1.   Шиї
2.   Стегон;
3.   Підколінної ямки;
4.   Крижі,лопатки.

8.     Небезпечним для життя тяжкохворого є таке ускладнення:

1.   Опрілість
2.   Подразнення шкіри
3.   Пролежні
4.   Гіперемія шкіри

 

9. У тяжкохворого виникли пролежні ( стадія мокнуття). Який розчин використовують для оброблення пролежнів?

1.   5% р-ин йоду.
2.   5% р-ин калію перманганату.
3.   2% р-ин борної кислоти.
4.   1% р-ин саліцилового спирту.

 

10. Ви здійснюєте догляд за тяжкохворими. Під ділянки можливого утворення пролежнів рекомендується підкласти :

1.   Ватний матрац;
2.   Поролоновий  матрац;
3.   Бавовняні торбинки,заповнені просом;
4.   Подушки ватні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант №2

 

1. Ви здійснюєте догляд за тяжкохворими. Під ділянки можливого утворення пролежнів рекомендується підкласти :

1.   Ватний матрац;
2.   Поролоновий  матрац;
3.   Бавовняні торбинки,заповнені просом;
4.   Подушки ватні.

 

2. У тяжкохворого виникли пролежні ( стадія мокнуття). Який розчин використовують для оброблення пролежнів?

1.   5% р-ин йоду.
2.   5% р-ин калію перманганату.
3.   2% р-ин борної кислоти.
4.   1% р-ин саліцилового спирту.

 

3.     Небезпечним для життя тяжкохворого є таке ускладнення:

A. Опрілість

B. Подразнення шкіри

C. Пролежні

D. Гіперемія шкіри

 

4.Пролежні у тяжкохворого при положенні лежачи на спині можуть утворитися в ділянці:

A. Шиї

B. Стегон;

C. Підколінної ямки;

D. Крижі,лопатки.

 

5. Яка послідовність дій при  обтиранні пацієнта:

A. Протерти живіт ,нижні кінцівки,пахвинну ділянку;

B. Підкласти під пацієнта клейонку;

C. Насухо протерти усі частини тіла та прикрити їх ковдрою;

D. Протерти шию ,грудну клітку,руки .

 

6.Які антисептичні розчини використовують для протирання шкіри:

A. 70% етилового спирту;

B. 10% розчин камфорного спирту;

C. 5% розчин хлораміну;

D. 5% розчину перманганату калію.

 

7. Причини виникнення пролежнів:

A. Підвищення пітливості.

B. Поганий догляд за пацієнтом.

C. Недостатність кровообігу.

D. Дієти.

 

8. Визначення пролежнів:

A. Пролежні - це інфекційне захворювання, яке характеризується підвищенням температури, свербінням шкіри, почервоненім шкіри.

B. Пролежні – це захворювання шкіри, що характеризується порушенням її цільності і запальним явищам.

C. Пролежні – це некроз шкіри , підшкірної клітковини і інших м’яких тканин, що виникли в наслідок довгого стискання, порушення кровообігу і газообміну цієї ділянки.

D. Пролежні – це змертвіння шкіри, яке проявляється загальними симптомами інтоксикації.

 

9. Місце де виникли пролежні обробляють тампонами змоченими в дезінфікуючому розчині :

A. 0.5% розчину калію перманганату.

B. 1% розчин саліцилового водного спирту.

C. 6% розчин перекису водню.

D. 2% розчином натрію гідрокарбонату.

 

10. З метою профілактики пролежнів тяжкохворих необхідно:

1.   Кожного дня  підмивати пацієнта.
2.   Розправляти складки на білизні.
3.   Кожні 2 год. міняти положення в ліжку.
4.   Робити м’який масаж.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальна задача:

Заповнити схему:

«Ознаки виникнення пролежнів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь на схему:

«Ознаки виникнення пролежнів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Основний етап (тривалість 110 хв.)

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

    Перегляд відеофільму та його обговорення.

Проведення майстер – класу їз застосуванням методу дебрифінгу.

Метод дебрифінгу. Одним із ефективних методів навчання метою яких є формування клінічного мислення є метод дебрифінгу. Дебрифінг (англ. debriefing - "витягування", в даному випадку знань з учасників ігрової взаємодії) - це процес перегляду суджень або думок учасників інтерактивного навчання, а також обговорення і порівняння їх вирішення з  можливими альтернативами. Даний метод навчання студентів широко застосовується у практиці клінічної підготовки медичної сестри за канадською моделлю.

Дебрифінг починається з розгляду кожним студентом клінічної задачі з метою відпрацювання практичної навички і записується на відеокамеру. Після чого кожен студент переглядаючи це відео разом іншими студентами та викладачем починає обговорення кожного кроку виконання алгоритму практичної навички, підмічаючи помилки, неточності, отримуючи практичний досвід вчитися на помилках інших. Педагогічна практика із застосування методу дебрифінгу доводить, що він є раціональним та оптимальним у формуванні таких комптентностей як вміння приймати рішення, вміння вчитися на своїх помилках, вміння аналізувати, оцінювати та прогнозувати результати своєї діяльності та ін

Навчальна ситуація :

1. В неврологічному відділенні  на стаціонарному лікуванні з приводу інсульту тривалий час знаходиться пацієнт Микола Іванович, 68 років. Після проведення інтенсивної терапії стан пацієнта покращився, але функція нижніх кінцівок не відновилась, пацієнт знаходиться на постільному режимі. Які потенційні проблеми можуть виникнути у пацієнта? Вкажіть тактику медичної сестри при підготовці до виписки такого пацієнта?  Підготуйте майстер – клас  навчанню родичів пацієнта за лежачим хворим.

Майстер – клас:

Доброго дня, я палатна м/с Віра …., як краще до вас звертатися, - Марія, я внучка Миколи Івановича.

 – Дуже добре  Марія, за призначенням лікаря, з лікувальною та гігієнічною метою, я маю навчити вас догляду за лежачим пацієнтом та профілактики пролежнів. Вам лікар вже повідомив про стан вашого дідуся, та про те що через кілька днів Миколу Івановича будуть виписувати до дому. Тому вам і вашій родині необхідно навчитись професійному догляду за лежачим пацієнтом. Вчора я вам показувала як здійснювати ранковий туалет шкіри, підмивання та заміна підгузника. Сьогодні я вам пропоную разом зі мною здійснити комплексну профілактику пролежнів. Я вам буду всі необхідні дії пояснювати та показувати, й ви разом зі мною будете виконувати протипролежневу укладку. З часом ви навчитеся це робити самостійно.

Чи  згодні ви зараз навчитися правильно та професійно проведення процедури?

Так, згодна, але я трошки хвилююся, боюся….

Не хвилюйтеся, я висококваліфікована м/с, неодноразово виконувала такі маніпуляції, до того ж, весь матеріал одноразового використання….. Ви ж розумієте, що краще якісно виконувати профілактику пролежнів, ніж потім їх лікувати…. Ви ж бачите поки ваш дідусь знаходився на стаціонарному лікуванні, профілактикою пролежнів  постійно займалися медичні сестри, а в дома потрібно вам навчитися та проводити заходи особистої гігієни, ранкового туалету та профілактики пролежнів.

 А зараз підготую все необхідне та прийду до вас у палату.

Вертаюся в маніпуляцій ну та мию руки в шість етапів згідно наказу № 798. "Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу"».

Витираю одноразовим (індивідуальним) рушничком, викидаю (в педальне відро) та втираю шкірний антисептик, з розрахунку по 3 мл на кожну руку, до повного втирання.

Беру стерильну маску з стерильного бікса, перевіряю дату стерилізації бікса, та зовнішній контроль якості,бікс стерильний. Відкриваю бікс, перевіряю внутрішній контроль якості, стерильним пінцетом, який знаходиться в 6% перекису водню, відкриваю пелюшку та дістаю стерильну маску. Перехоплюю маску, закриваю пелюшку  та бікса, ставлю пінцет, одягаю маску.

Беру стерильні рукавички, перевіряю їх на герметичність, строк придатності та відповідність розміру. Відкриваю не порушуючи стерильності та одягаю.

Збираю необхідне стерильне оснащення : підхожу до стерильного столу, перевіряю його дату  накривання, стіл стерильний, відкриваю його, не порушуючи стерильність, стерильним пінцетом, який стоїть в 6% перекису водню, беру стерильний пінцет та беру стерильний лоток, ставлю на столик, закриваю стерильний столик.  Підхожу до бікса з стерильним матеріалом, перевіряю дату стерилізації, дату відкриття бікса та зовнішній контроль якості, бікс стерильний. Відкриваю бікс, перевіряю внутрішній контроль якості, індикатор змінив свій колір, бікс стерильний, набираю в стерильний лоток необхідну кількість ватних кульок та марлевих серветок. 

Збираю нестерильний матеріал : вата, бинт, ватно-марлеві круги різного розміру, кілька рушників, тепла вода, рідке мило, дитяча присипка, клейонка, чиста натільна та постільна білизна, 10% розчин камфорного спирту, 1% розчин саліцилового спирту, 40% розчин етилового спирту, слабкий розчин оцту (1 столова ложка на склянку води).

Повертаюсь в палату до хворого.

• Микола Іванович, ви зараз не спите? Як ви себе почуваєте?
• Ні, не сплю. Та як я се почуваю, вже дуже хочеться до дому…..
• Так, дуже добре, що вам хочеться до дому. Як кажуть в дома і стіни лікують… Скоро вас випишуть до дому. Тому я зараз з вашою внучкою будемо знову робити комплексну профілактику пролежнів, так як пройшло вже 2 год. А Марійці разом з вашими родичами  потрібно навчитися доглядати за вами, поки ви самі не зможете встати на ноги.  Ви згодні?
• Так,  я згоден. Але чи довго я ще не зможу ставати на ноги??? Мені не зручно та й не хочеться бути обузою для своїх рідних.
• Ви ж знаєте, що все залежить від вас, від вашої віри, та старання виконувати всі рекомендації по програмі реабілітації. В дома вам будуть продовжувати робити масаж, лікувальну фізкультуру, буде періодично приходити дільнична медична сестра та лікар, будуть консультувати та допомагати вам. Я в вас вірю, я знаю, що у вас все вийде, й через кілька місяців ви будете самі прогулюватись по дворі.
• Так, я також в це вірю, й буду дуже старатись.
• Давайте почнемо …  Марія, ось  я підготовила стандартний план догляду в разі ризику виникнення і розвитку пролежнів у лежачого пацієнта. Я вже вам говорила, що змінювати положення пацієнта потрібно кожні 2 год, а при зниженому АТ – частіше. Зараз Микола Іванович лежить на спині, тому давайте його покладемо на лівий бік.
• Микола Іванович, ви не проти?
• Ні, не проти.

Запам’ятайте! Виникнення пролежнів у хворих є незаперечним свідченням поганого догляду. У таких хворих інфікування може призвести до сепсису, і стати причиною смерті.

 

Проводьте поточну оцінку за шкалою Нортона не менше 1 разу на добу (вранці);

Міняйте положення пацієнта кожні 2 години.

Дотримуйтесь правил перекладання та припіднімання пацієнта при зміні положення.

Допомагайте пацієнту, що знаходиться в інвалідній колясці або в кріслі кожні 15-20 хвилин припідніматися, нахилятися.

Використовуйте пристосування (перекладини, поручні, раму Брауна, яка закріплена над ліжком), що допомагають пацієнту припідніматися.

Навчіть пацієнта самостійно змінювати положення тіла в ліжку.

Навчіть родичів, що доглядають за хворими, правильній поведінці з пацієнтами.

Забезпечте бездоганну чистоту та сухість постільної та натільної білизни.

Перевіряйте стан постелі 3-4 рази на добу, а у пацієнтів з нетриманням сечі та калу – кожну годину.

Зтрушуйте простирадло, щоб не було крихт. Усувайте грубі шви на постелі та одязі.

Припіднімайте пацієнта, подаючи йому судно.

Використовуйте памперси та прокладки при нетриманні сечі та калу, своєчасно їх міняйте.

Щоденно обмивайте теплою водою уразливі ділянки. При нетриманні сечі та калу, підвищеному потовиділенні обмивайте шкіру теплою водою з м'яким або рідким милом, після чого мило старанно змивайте.

Висушіть шкіру після обмивання м'яким рушником промокальними рухами або феном.

Використовуйте для обробки сухої шкіри зволожуючі креми або масла.

Змазуйте шкіру захисними кремами за призначенням лікаря.

Продезінфікуйте використане обладнання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Алгоритми для формування професійних вмінь і навичок:

 

Миття рук (гігієнічний рівень)

Мета:  видалення або знищення транзиторної мікрофлори рук.

Показання:

- перед надіванням рукавичок;

- після знімання рукавичок;

- забруднення рук кров'ю чи іншими біологічними рідинами ор­ганізму;

- забруднення рук предметами чи матеріалами, які могли бути інфікованими;

- перед і після виконання будь-якої процедури.

 

Етапи	Обґрунтування
1. Закотити довгі рукава і пересунути вище від зап'ястка наручний годин­ник. Зняти з пальців каблучки, при­шпилити їх до халата   Примітка: нігті мають бути коротко зрі­зані і підпиляні	Забезпечується миття не лише пальців, кистей, а й зап'ястків. Запобігається роз­множення мікроорганізмів у заглибленнях каблучок. Запобігається розмноження мікроорганізмів під нігтями
2. Оглянути пальці та кисті — чи немає тріщин або порізів	Запобігається передача інфек­ції пацієнтом та інфікування медичної сестри через від­криті порізи чи рани, що можуть бути резервуаром інфекції
3. Стати перед умивальником так, щоб руками й одягом не торкатися його поверхні	Запобігається інфікування рук і одягу при торканні до поверхні умивальника
4. Увімкнути воду (якщо вода пода­ється за допомогою ручного крана, спочатку накрити його паперовою серветкою)	Запобігається забруднення рук під час контакту з краном і крана з руками
5. Намагатися не бризкати водою на одяг	Запобігається розмноження мікроорганізмів у вологому середовищі
6. Відрегулювати температуру води так, щоб вона була теплою	Забезпечується комфорт. Запобігається подразнення шкіри гарячою водою
7. Пальці, кисті і зап'ястки повністю змочити водою з-під крана; кисті та зап'ястки під час миття намагатися тримати нижче ліктя	Забезпечується стікання води з менш забруднених ділянок рук на більш забруднені
8. Намилити пальці, кисті та зап'ястки так, щоб утворилося багато піни.  Примітка: рекомендується рідке мило в дозаторі одноразового застосування, можна антисептичне	Забезпечується змивання мильною піною з поверхні рук бруду та мікроорганізмів
9. Мити руки піною не менше ніж 10 с. Енергійне механічне тертя в послі­довності: - долоня до долоні; - права долоня над лівим тильним боком; - ліва долоня над правим тильним боком; - долоня до долоні, пальці однієї руки в    міжпальцевих проміжках іншої; - тильний бік пальців до долоні ін­шої руки; - обертальне тертя великих пальців; - обертальне тертя кистей рук	Забезпечується знищення більшої частини мікроорга­нізмів
10. Мити руки упродовж 3 хв., якщо була ймовірність їх інфікування	Забезпечується ретельне миття
11. Сполоснути руки під проточною водою	Змиваються залишки мий­ного засобу
12. Вимкнути воду (ручний водопро­відний кран спочатку накрити папе­ровою серветкою)	Виключається забруднення рук під час торкання до крана
13. Ретельно витерти руки, почи­наючи з пальців, потім кисті та зап'ястки чистим сухим (краще папе­ровим) рушником	Висушування рук запобігає трісканню шкіри
14. Викинути паперовий рушник у контейнер для сміття	Запобігається поширення інфекції
15. Протерти шкіру рук рекомендова­ним антисептиком	Дотримується інфекційна безпека, зменшується ризик подразнення шкіри

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практичні завдання:

 

1. Замініть постільну білизну тяжкохворому, який може по­вернутися на бік.

 

2. Замініть постільну білизну тяжкохворому, якому забороне­но повертатися в ліжку.

 

3. Здійсніть часткове оброблення шкіри тяжкохворому, який перебуває в непритомному стані.

 

4.  Здійсніть туалет зовнішніх статевих органів тяжкохворим.

 

      5. Проведіть комплекс заходів з метою профілактики пролежнів тяжко хворому, котрий перебуває в непритомному стані.

 

     6. Здійсніть догляд за шкірою де саме більше перебуває тертя.

 

     7. Здійснити лікування пролежнів.

 

     8. Визначте ступінь ризику утворення пролежнів за школою Нортон.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для роботи в малих групах:

 

Завдання № 1.

Пацієнтка С. 60 років, з надмірною вагою тіла, скаржиться на печію під грудьми. При огляді медична сестра виявила опрілості. Відпрацюйте тактику медичної сестри при догляді за пацієнткою?

 Завдання № 2.

Хворій з гострим інфарктом міокарда призначений суворий пос­тільний режим. Здійсніть ранковий туалет? Як повинна доглядати медична сестра за хворою під час та після фізіологічних відправлень?

 

Завдання № 3.

У хворого М.,що знаходиться на лікуванні в стаціонарі з приводу гіпертонічної хвороби, ускладненої інсультом, при огляді виявлено обмежені ділянки почервоніння в ділянці лопаток. Про що свідчить ця ознака?  Ваша тактика?

Проведіть профілактичні заходи.

Завдання № 4.

Пацієнт 60 років, після перенесеного інсульту, який різко знизив його рухову активність, скаржить­ся на безпорадність у повсякденному житті йому важко здійснювати самодогляд, залежність від членів родини.

Об'єктивно: пацієнт пересувається за допомогою милиць. Він пасивний, відмовляється від активної по­всякденної діяльності, часто плаче.

Визначити медсестринський діагноз, мету та план медсестринських втручань.

 

Завдання № 5.

Пацієнт 69 років, після інсульту, стан тяжкий, положення в ліжку пасивне, в стані ступору, нетримання сечі та калу. Дайте оцінку ризику розвитку пролежнів за шкалою Нортон? 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Заключний етап: (тривалість 35хв.)

 

Підведення підсумків заняття.

 

Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття:

 

Навчальні ситуації.

 

 Задача № 1

 Хворому призначений напівпостільний режим. Де і як повинні проводитися заходи особистої гігієни, прийом їжі, фізіологічні відправлення?

Задача № 2

 У хворого із суворим ліжковим режимом Ви помітили блідість шкіри в попереково-крижовій ділянці. Про що це свідчить? Ваша тактика? Які ділянки тіла необхідно оглянути додатково?

Задача № 3

Змінюючи натільну білизну важкохворому, медсестра помітила інтенсивне почервоніння в крижовій ділянці. Що це таке? Ваші дії?  Де можуть бути ще почервоніння?

 Задача № 4

 У відділення поступив хворий з обширним інфарктом міокарду у важкому стані. Стан пацієнта розгублений. Нетримання сечі і калу не спостерігається. Оцініть ймовірність  розвитку пролежнів по шкалі Нортон.

Задача № 5

У відділення поступив хворий з кровотечею шлунка. Хворому призначено суворий постільний режим. Пацієнт пониженого живлення. Оцініть ймовірність розвитку пролежнів.

Задача № 6

Пацієнт 65 р. із переломом поперекового відділу хребта знаходиться на суворому постільному режимі. Вкажіть найбільш ймовірну первинну (загрозливу для життя) потенційну проблему пацієнта. 

Задача № 7

Змінюючи важкохворому білизну, медична сестра помітила інтенсивне почервоніння шкіри в ділянці крижової кістки. Яким розчином необхідно обробити уражене місце? 

Задача № 8

Пацієнт 60 р. потрапив у травматологічне відділення, в якому перебуває вже три тижні. Хворий дуже ослаблений тривалий час перебуває у ліжку. Змінюючи його білизну медична сестра помітила пухирці у ділянці крижової кістки. Яких заходів необхідно вжити? 

Задача № 9

 Пацієнта в ділянці лопаток, хребта, ліктів, п’яток поверхневе (неглибоке) порушення цілісності шкіри з поширенням на підшкірну основу. Стійка гіперемія, відшарування епідермісу. Як характеризувати стан пацієнта? 

 

 

 

 

Навчальні завдання для самостійної роботи.

• Підготувати доповідь на тему: «Історія розвитку хосписної допомоги.»
• Скласти рекомендований план догляду за важкохворим лежачим пацієнтом з приводу ризику розвитку пролежнів.

Оцінювання:

П.І.П. студента	Підготовчий етап			Основний етап			Заключний етап			Середній бал
	Питання	Тести	Задачі	Схема	Навички	Задачі	Тести	Задачі	Самост. робота

 

Критерії оцінювання тестів (10 питань) підготовчого етапу:

Оцінка	Кількість помилок
Відмінно	0 – 1
Добре	2 – 3
Задовільно	3 – 4
Незадовільно	5 – 10

Критерії оцінювання тестів (33 питання) заключного етапу:

Оцінка	Кількість помилок
Відмінно	0 – 3
Добре	4 – 8
Задовільно	9 – 14
Незадовільно	15 – 33

 

ІНСТРУКЦІЯ 

до проведення практичного заняття

 з предмету „Основи медсестринства”

Тема:    Профілактика пролежнів.

Спеціальність: сестринська  справа.

Оснащення: марлеві кульки, корнцанг, підкладне судно, клейонка, 2% розчин соди, розчин фурациліну (1:5000), ундинки, піпетки, 3% розчин перекису водню, гумове коло, 10% розчин камфорного сирту, 1% розчин діамантового зеленого, затискувач, шпатель, язикотримач, гумові рукавички, функціональне ліжко, постільна і натільна білизна,  кухоль Есмарха.   

Конкретні цілі:

Знати

Вміти

Положення хворого в ліжку, режим фізичної активності. Приготування ліжка хворому, заміна натільної і постільної білизни тяжкохворим. Користування функціональним ліжком. Оцінка ризику розвитку пролежнів за шкалою Нортон. Догляд за шкірою тяжкохворих: профілактика попрілостей; профілактика пролежнів. Ступені розвитку пролежнів та їх лікування.  Туалет  зовнішніхстатевих органів. Правила подачі судна та сечоприймача тяжкохворому.

Надання необхідного положення хворому в ліжку. Замінити натільну та постільну білизну важкохворому. Здійснити догляд за шкірою тяжкохворих. Виконати заходи для профілактики пролежнів. Обробити пролежні. Подати судно тяжкохворому. Здійснити туалет промежини й заднього проходу тяжкохворого. Продезінфікувати судно.

 

Міжпредметні зв’язки:

                                    забезпечуючі: анатомія, фізіологія, гігієна, фармакологія; 

                                   забезпечувані: всі клінічні дисципліни.

 

 

 

План проведення заняття:

1. Організація заняття.
2. Ознайомлення з темою, метою, планом проведення заняття.
3.  Повторення теоретичних питань
4.  Демонстрація майстер-класу « Профілактика пролежнів» та практичних навичок:

• заміна натільної і постільної білизни тяжкохворому;
• туалет шкіри, ротової порожнини, очей, вух, носової порожнини важкохворому;
• заходи профілактики пролежнів;
• обробка пролежнів;
• подача судна тяжкохворого;
•  підмивання тяжкохворого.

5. Студенти на фантомах відпрацьовують елементи практичних навичок.
6. В реанімаційному та неврологічних відділеннях здійснюють заходи профілактики пролежнів тяжкохворим.
7. Самостійно опрацювати питання: „Спостереження за важкохворими і агонуючими”.
8. Рішення тестів, ситуаційних задач.
9. Підведення підсумків.
10. Домашнє завдання. Література:

п. Шевчук стор. 88 – 105   

п. Пасєчко  стор. 34- 50.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Положення хворого в ліжку

Активне	Пасивне	Вимушене
Хворий  може самостій­но вставати з ліжка, сидіти, ходити. Але таке положення не завжди є показником доброго здоров'я людини,   бо, наприклад, хворі на злоякісні пухлини до останнього часу свого життя можуть перебувати в активному поло­женні.	Хворий  не може самостійно пересуватися, повертатися в ліжку, підняти руки, но­ги, голову і лежить у такому положенні, в яке його поклали. Звичайно таке положення свідчить про важкий стан хворого, і перебувають у ньому паралізовані та надто ви­снажені хворі.	виму­шене активне	вимушене пасивне
		хворий займає самостійно, свідо­мо таке положення, щоб полегшити свої страждання: по­ложення ортопное — вимушене положення сидячи або на­півсидячи зі спущеними донизу ногами при серцевій недо­статності; таке положення зменшує задишку у хворого); колінно-ліктьове положення хворого з виразкою на задній стінці шлунка. Таке положення зменшує біль у шлунку; положення сидячи з фіксованим плечовим поясом; (упирання руками на ліжко) займають хворі з приступом: бронхіальної астми, воно зменшує задишку; так звана по­за «магометанина, що молиться» (нахил тулуба макси­мально вперед). її займають хворі на перикардит. Це зменшує біль у серці. Слід пам'ятати, що не в усіх випад­ках вимушене активне положення, полегшуючи стан хво­рого, сприяє його одужанню. Наприклад, при наявності абсцесу в легені хворий намагається лежати на хворому боці, бо це зменшує кашель та виділення харкотиння. Але це набагато погіршує перебіг хвороби, бо для одужання необхідне максимальне вивільнення від гною, що накопи­чився у порожнині  абсцесу;	це коли хвороба змушує хворого зайняти його, наприклад, при правці - так зване положення опістотонус, коли внаслідок тонічної судоми тіло хворого виги­нається дугою (він лежить на потилиці та на п'ятах); таке положення, як правило, не покращує стану хворого, а по­гіршує його.  Вимушене пасивне положення хворого, наприклад, у перші дні інфаркту міокарда.

 

Медична сестра повинна знати, яка хвороба у пацієнта, який режим йому призначив лікар, щоб створити йому зруч­не положення у ліжку, наприклад, підняти підголівник або підкласти декілька подушок під тулуб хворому з задиш­кою, часто перекладати на різні боки хворого з пасивним положенням, щоб у нього не утворювалися пролежні.

 

 

 

 

 

 

Профілактика та лікування пролежнів.

Пролежні – (змертвіння, некроз) – це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної основи й навіть окістя, які розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації. Утворюються пролежні там, де шкіра тривалий час перебуває в стиснутому стані між кісткою і ліжком.

Ділянки найчастішого виникнення пролежнів:
На спині			На животі   На боці						Сидячи
У ділянці потилиці,     лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів та п’яток.			У ділянці великих вертлюгів, кульшових суглобів, колінних суглобів, передні поверхні гомілок.						У ділянці копчика, у ділянці сідничних бугрів.
Причини виникнення пролежнів
Основні								Другорядні
Тиск – стиснення тканин між поверхнею, на яку спирається тіло людини і виступом кісток.	Зміщувальна сила – виникає внаслідок зсуву тканин відносно поверхні. Відбувається витягнення м’яких тканин, що знаходяться між шкірою та кісткою.				Тертя – це компонент зрізувальної сили, який зумовлює відшарування рогового шару шкіри (зростає під час зволоження).			- надто велика або мала маса тіла; - сухість шкіри, що сприяє утворенню тріщин; - недостатня гігієна; - нетримання сечі чи калу, надмірна вологість; - захворювання судин, що призводить до порушення живлення тканин; - обмеження рухомості пацієнта; - недостатність білкового харчування і кількості рідини.
ПРОФІЛАКТИКА ПРОЛЕЖНІВ
- регулярно (кожні 2 год) змінювати положення тіла - використовувати пристрої, що зменшують тиск тіла (гідростатичні або силіконові матраци) і збільшують площу контакту тіла з нижньою опорою (поролонові про-кладки, овече хутро та ін.				- дотримуватися правил підняття та переміщення; - опускати узголів’я  ліжка на найнижчий рівень.			- використовувати захисні креми; - підтримувати шкіру чистою і неушкодженою; - змінювати положення пацієнта, піднімаючи його над ліжком; - стежити, щоб натільна і постільна білизна була сухою.		- не використовувати тверде мило; - здійснювати догляд за шкірою; - стежити за правильним харчуванням і адекватним вживанням рідини.
Ступені утворення пролежнів та лікування.
І		ІІ				ІІІ			ІV
Шкіра не ушкод-жена. Стійка гіперемія, яка не зникає після припинення тиснення.		Поверхневе не глибоке порушення цілісності шкіри з поширенням на підшкірну основу. Стійка гіперемія. Відшарування епідермісу. Пухирі.				Повне руйнування  шкірного покриву до м’язового шару з проникненням у м’яз.			Пошкодження всіх м’язів тканин, утворення порожнин з проникненням в них підлеглих тканин (сухожилки, кістки).
5% р-н калію перманганату.		1% р-н діамантового зеленого.				Лікування хірургічне з накладанням стерильної  серветки змоченої  р-ном фурациліну 1:5000. По мірі очищення рани накладають мазеві пов’язки ( 10% синтоміцинова мазь, 10% стрептоцидова мазь, мазь Вишневського).

 

ДОГЛЯД  ЗА  ШКІРОЮ  В  ТЯЖКОХВОРИХ.

 ПРОФІЛАКТИКА  ПРОЛЕЖНІВ                  

Навчальна мета: уміння здійснити догляд за шкірою в тяжкохворих; виконати заходи для профілактики пролежнів; обробити пролежні та накласти пов'язку.

Виховна мета: усвідомлення значення загального оздоровчого догляду за шкірою на організм тяжкохворого.

Початковий рівень знань: знання основних функцій шкіри; значення утримання шкіри в гігієнічному стані, особливо під час захворювань; причин виникнення пролежнів; ділянок найбільш частого виникнення пролежнів; ознак пролежнів.

Оснащення:

1) вода тепла;

2) мило туалетне;

3) серветка полотняна;

4) рушник;

5) клейонка;

6) таз;

7) чиста постільна білизна;

8) чиста натільна білизна;

9) стерильний перев'язувальний матеріал;

10) 5% розчин калію перманганату;

11)  10% розчин камфорного спирту;

12)  1% розчин саліцилового спирту;

13) 40% розчин етилового спирту;

14) слабкий розчин оцту (1 столова ложка оцту на 1 склянку води);

15)  1% спиртовий розчин діамантового зеленого;

16)  1—10% синтоміцинова емульсія;

17)  10% стрептоцидова емульсія;

18) мазь Вишневського.

Основні функції шкіри. Шкіра виконує ряд важливих функцій. Бона бере участь у процесі дихання, регуляції температури тіла, обміні речовин. Шкіра захищає організм від шкідливих зовнішніх впливів, а також є важливим органом чуття—шкірним аналізатором.

Значення утримання шкіри в гігієнічному стані, особливо під час захворювань. Головною умовою нормальної життєдіяльності шкіри є її чистота. Виділення потових і сальних залоз, змішані з часточками епідермісу та пилом, постійно відкладаються на її поверхні й перешкоджають нормальному перебігу фізіологічних процесів. Забрудненість шкіри сприяє розмноженню мікробів, у тому числі й хвороботворних. Шкіра пахвових ділянок додатково забруднюється секретом ендокринних залоз, шкіра промежини — виділеннями сечостатевих органів і кишечника. Організм, який перебуває в хворобливому стані, пред'являє до шкіри підвищені вимоги, у зв'язку з чим утримання й в чистоті набуває особливого значення.

Причини виникнення пролежнів. Пролежні (змертвіння, некроз) — це дистрофічні, виразково-некротичні зміни шкіри, підшкірної основи й навіть окістя, які розвиваються внаслідок порушення місцевого кровопостачання та іннервації. Утворюються пролежні там, де шкіра тривалий час перебуває в стиснутому стані між кісткою та ліжком.

Ділянки найчастішого виникнення пролежнів. Коли хворий лежить на спині, пролежні утворюються переважно в ділянці потилиці, лопаток, хребта, крижової кістки, сідниць, ліктів та п’яток. Якщо він лежить на боці чи на животі, некротизуються ділянки великих вертлюгів, колін, передні поверхні гомілок.

Ознаки пролежнів. Першою ознакою виникнення пролежнів є поблідніння шкіри з наступним почервонінням, набряком і відшаруванням епідермісу. Потім з'являються пухирі й шкіра некротизується.

 

Послідовність дій під час виконання процедур

Догляд за шкірою в тяжкохворих:

1. У разі потреби під хворого підстеліть клейонку,

2.  Полотняну серветку змочіть теплою водою з оцтом, віді­жміть і протріть поступово шкіру в такій послідовності: обличчя, за вухами, шию, передню частину - грудної клітки, живіт, руки, спину, сідниці, стегна, гомілки, ступні. Серветку періодично про­поліскуйте в чистій воді.

3.  Особливу увагу зверніть на складки шкіри, місця посиле­ного потовиділення, статеві органи, ділянку шкіри навколо зад­нього проходу.

4.  Обмивання шкіри здійснюйте послідовно й одразу ж рете­льно протирайте ЇЇ чистим сухим рушником, щоб хворий не за­студився. У разі необхідності можете використати мило, 40% етиловий спирт, одеколон.

5.  У разі виникнення попрілостей протріть їх обережно м’яким тампоном, зволоженим блідо-рожевим розчином калію перманганату, висушіть шкіру, промокаючи її серветкою, і припуд­ріть дитячою присипкою або тальком. Час від часу ці ділянки можна змащувати 1% розчином діамантового зеленого, а потім припудрювати. Часткову обробку шкіри тяжкохворим здійснюйте щоденно вранці та ввечері.

Профілактика пролежнів;

1. Змінюйте положення хворого через кожні 2 год, якщо дозволяє його стан.

2.  Стежте за тим, щоб постіль була чиста, суха, рівна, щоб на білизні не було складок і крихт.

3.  Під сідниці тяжкохворим підкладайте надувний гумовий круг, покритий пелюшкою, або бавовняну торбинку, напов­нену просом. Під лікті та п'ятки підкладайте ватно-марлеві круги.

4. Двічі на день здійснюйте часткову обробку шкіри.

5. Місця можливого утворення пролежнів протирайте ватним тампоном, змоченим одним із перерахованих нижче розчинів: 10% розчин камфорного спирту, 1% розчин саліцилового спирту, 40% розчин етилового спирту, слабкий розчин оцтової кислоти (1 столова ложка столового оцту на 1 склянку води).

6. Щодня кварцуйте шкіру спини та сідничних ділянок.

Обробка та лікування пролежнів:

1. Початкові пролежні в стадії мацерації обмийте холодною перевареною водою з милом, висушіть, протріть 70% етиловим спиртом і припудріть тальком.

2. У разі почервоніння шкіри періодично розтирайте її сухим рушником для поліпшення кровообігу та змастіть 5% розчином калію перманганату.

3. Пухирі змастіть 1% розчином діамантового зеленого, потім накладіть суху асептичну пов'язку.

4. У випадку некрозу змертвілі тканини видаляють, рану закривають стерильною серветкою, змоченою розчином фурациліну 1 : 5000. У міру очищення рани накладають мазеві по­в'язки (10% синтоміцинова мазь,  10% стрептоцидова мазь, мазь Вишневського).

 

Запам'ятайте! Занесення інфекції у таких хворих може при­звести до сепсису і стати причиною смерті.

Поява пролежнів у хворих є незаперечним свідченням пога­ного догляду.

 

 

Надання пацієнтові положення Фаулера (виконує одна медсестра)

Примітка: положення Фаулера — напівсидяче положення хворого у ліжку, узголів'я якого підняте на 50 см.

Показання:

- вимушене чи пасивне положення;

- ризик розвитку пролежнів, зміна положення;

- необхідність фізіологічних відправлень у ліжку.

 

Етапи	Обґрунтування
1. Пояснити хід майбутньої проце­дури, отримати згоду пацієнта	Дотримується право пацієнта на інформацію
2. Оцінити стан пацієнта і довко­лишні умови. Закріпити гальма ліжка	Забезпечується безпека паці­єнта
3. Підготувати подушки, валики з ковдр, опору для ніг	Забезпечується правильне виконання процедури
4. Опустити бічне бильце (якщо воно е) з того боку, де стоїть медсестра	Забезпечуються безпека паці­єнта і доступ до нього
5. Переконатися, що пацієнт лежить на спині посередині ліжка	Забезпечуються безпека і правильне розташування пацієнта
6. Підняти узголів'я ліжка під кутом 45 — 60° — середнє положення Фаулера — чи підкласти додаткові подушки	Забезпечується функціо­нальне положення пацієнта
7. Підкласти під передпліччя і кисті подушку (якщо пацієнт не може само­стійно рухати руками). Передпліччя і зап'ястя мають бути трохи підняті і розташовані долонями донизу	Запобігання розтягненню капсули плечового суглоба і профілактика згинальної контрактури м'язів верхньої кінцівки. Забезпечуються відтік крові і профілактика набряку кисті
8.  Підкласти подушку під поперек хворого	Зменшується навантаження на поперекову ділянку хребта
9. Підкласти невелику подушку чи валик під коліна пацієнта	Виключається перерозгинання в колінних суглобах і здавлювання підколінної артерії
10. Підкласти подушку чи складену ковдру під гомілки пацієнта	Виключається зсування паці­єнта
11.  Підкласти невелику подушку під п'яти хворого	Зменшується тривалий тиск матрацу на п'яти і ризик утворення пролежнів
12. Забезпечити опору для підтриму­вання стоп під кутом 90°	Підтримується тильне зги­нання стоп і не допускається їх відвисання
13.  Упевнитися, що пацієнтові зручно. Підняти бічні бильця	Забезпечується безпека паці­єнта
14.  Вимити і висушити руки	Дотримується інфекційна безпека

 

Надання пацієнтові положення Сімса

(виконують одна чи двоє осіб, пацієнт може допомагати частково

або не може допомагати взагалі)

 

Примітка: положення Сімса і положенням на боці.

проміжне між положенням на животі

Показання:

—   вимушене пасивне положення;

—  ризик розвитку пролежнів.

Етапи	Обґрунтування
1. Пояснити хід майбутньої проце­дури, отримати згоду пацієнта (за можливості)	Дотримується право пацієнта на інформацію
2. Оцінити стан пацієнта і довко­лишні умови. Закріпити гальма ліжка	Забезпечується безпека паці­єнта
3. Підготувати додаткову подушку, валики, опору для ніг, 1/2 гумового м'ячика	Забезпечується виконання процедури
4. Опустити бічне бильце (якщо воно є) з того боку, де стоїть медсестра	Забезпечується безпека паці­єнта і доступ до нього
5. Перевести узголів'я ліжка у гори­зонтальне положення (або забрати подушки)	Забезпечується необхідне випрямлення тіла пацієнта
6. Покласти пацієнта на спину	Підготовка до розміщення пацієнта в положенні Сімса
7. Перемістити пацієнта на край ліжка (див. процедури 4.15, 4.16)	Забезпечується правильне положення тіла
8. Повернути пацієнта в положення лежачи на боці і частково на животі (див. процедури 4.29, 4.30)	Забезпечується профілактика розвитку пролежнів
9. Підкласти подушку під голову пацієнта	Забезпечується необхідне випрямлення тіла. Виключається згинання ший­ної ділянки
10. Під верхню зігнену руку покласти подушку на рівні плеча. Іншу — на простирадло	Виключається внутрішній поворот плеча
11. Під зігнуту верхню ногу покласти подушку так, щоб уся нога була на рівні стегна	Виключаються внутрішній поворот стегна, приведення ноги, перерозгинання ноги. Зменшується тиск матраца на коліна і кісточку
12. Біля підошви ноги покласти мішечок з піском	Забезпечується тильне зги­нання стопи, виключається її відвисання
13. Упевнитись, що пацієнт лежить зручно. Поправити простирадло і яелюшку. Підняти бильце	Забезпечується безпека паці­єнта
14.        Вимити і висушити руки	Дотримується інфекційна безпека