16 вересня о 18:00Вебінар: Робота з дітьми, що мають синдром Дауна: цікаво про важливе

Методична розробка на тему:«Розширення дидактичних можливостей фізичних диктантів»

Про матеріал
Одна з важливих форм контролю знань – це фізичний диктант. З метою кращого і більш свідомого засвоєння формул, законів, понять практикуються 10 -20хв. фізичні диктанти. Кожен студент знає, що його на занятті можуть опитати, що значно активізує процес підготовки домашнього завдання. Планомірне і систематичне проведення диктантів різних видів значно розширює дидактичні можливості цієї форми контролю. В методичній розробці наводяться приклади фізичних диктантів при повторенні матеріалу попередньої теми, під час фронтального опитування, при вивченні теми на занятті та підсумковий по розділу. Методрозробка може бути використана викладачами фізики з метою активізації студентів на занятті та економії часу під час перевірки основних понять і законів фізики.
Перегляд файлу

 

ВП НУБіП України

"НЕМІШАЇВСЬКИЙ АГРОТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ"

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка на тему:

«Розширення дидактичних можливостей

фізичних диктантів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018

 

Виконавець

Шиненко М.В., викладач  «Немішаївського агротехнічного коледжу»

 

Рецензент

Лукерченко Т.П., голова циклової комісії природничо-математичних дисциплін та   інформаційних технологій «Немішаївського агротехнічного коледжу»

 

Анотація

Методична розробка складена на одне з важливих питань сьогодення: як активізувати мислительську діяльність студентів на заняттях та оперативно визначити рівень знань  з фізики при перевірці домашнього завдання, поясненні нового матеріалу та закріпленні вивченої теми.

Одна з важливих форм контролю знань – це фізичний диктант. З метою кращого і більш свідомого засвоєння формул, законів, понять практикуються 10 -20хв. фізичні диктанти. Кожен студент знає, що його на занятті можуть опитати, що значно активізує процес підготовки домашнього завдання. Планомірне і систематичне проведення диктантів різних видів  значно розширює дидактичні можливості цієї форми контролю.

В методичній розробці наводяться приклади фізичних диктантів при повторенні матеріалу попередньої теми, під час фронтального опитування, при вивченні теми на занятті та підсумковий по розділу.

Методрозробка може бути використана викладачами фізики з метою активізації студентів на занятті та економії часу під час перевірки основних понять і законів фізики.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

I. Вступ.

 

ІI. Розвиток пізнавальної активності студентів.

 

ІІI. Фізичний диктант  - одна із форм контролю засвоєних знань.

 

ІV. Види диктантів:

 

а) для оперативного контролю засвоєння навчального матеріалу;

 

б) для закріплення знань на занятті;

 

в) підсумковий по темі.

 

V. Висновки.

 

VI. Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За змістом і науковими методами дослідження фізика в сучасній школі є потужним засобом навчального й виховного впливу на студентів, вона сприяє розвитку розумових здібностей, формуванню наукового світосприймання, вихованню волі й характеру. Основними дидактичними принципами навчання фізики повинні бути: науковість і системність викладання матеріалу, його доступність для студентів, наочність навчання, свідомість та активність студентів у засвоєнні навчального матеріалу.

Викладач фізики чітко визначає об’єм, зміст і шляхи вивчення навчального матеріалу з фізики на певний період і на кожне заняття. Немає й не може бути одного універсального методу викладання предмета. Розмаїття форм і методів – необхідна умова викладання будь-якого навчального предмета. Зокрема, це важливо у викладанні фізики, оскільки вона є складною й багатогранною за своїм змістом, методами дослідження й вивчення явищ природи.

Основними в навчанні фізики повинні стати активні методи, які залучають студентів до роботи, зацікавлюють їх, викликають бажання  здобувати нові знання й застосовувати їх на практиці. До таких методів навчання можна віднести бесіду, спостереження дослідів, проведення експериментів, лабораторних і практичних робіт, спільне обговорення результатів дослідів, коментоване розв’язування задач, фронтальне розв’язування якісних задач, проведення наукових конференцій, застосування ігрових моментів. Важливо стежити, щоб студенти добре засвоїли основні терміни, одиниці вимірювання й загальні закони природи. Активізуючи роботу студентів, ми формуємо активну, самостійну особистість, здатну самореалізуватися в майбутньому.

Досвід показує, що найбільш ефективні ті засоби розвитку пізнавальної активності студентів, які пов’язані з їхнім життям.

Щоб стимулювати пізнавальну активність студентів, сформувати в них навички самостійного набуття знань, я намагаюся навчити кожного студента слідкувати за логікою викладання навчального матеріалу, брати участь в евристичній бесіді. Ставлю запитання таким чином, щоб студенти не тільки формулювали закони, а й уміли аналізувати явища та думки інших студентів, мали власну думку.

При підготовці фізичного диктанту можна ставити традиційні запитання:             

Що таке..? Як називається..? Як читається..? В методичній літературі їх називають репродуктивно-мнемонічними запитаннями. Вони  тренують пам’ять, направлені на відтворення матеріалу, але не  сприяють всебічному  розвитку  мислення.

Але важливу роль відіграють репродуктивно-пізнавальні запитання: Чому..?         Чи можна..?          Як…?  Чи являється..?          Яким чином..? Що треба зробити, щоб..?  Що відбудеться, якщо..?  В якому випадку..?  Чи залежить..?  Чи буде..?          Чи зміниться..?

Складання таких запитань в такій формі розвиває  бачення проблемних якісних задач в фізичному тексті і одночасно закріплює знання законів і формул, понять і визначень фізичних явищ, сприяє дослідницькій  діяльності.

Приклади запитань, по темі “Основи МКТ”

  1. Чому рухаються молекули?
  2. Як відбувається змішування однієї речовини з другою?
  3. Як пояснити, що густини речовин різні?
  4.  Чому, якщо крапнути масло на воду, воно розтікається, але не по всій поверхні води, а тільки по певній її площі?

         

 

  1.  Чому відбувається процес дифузії?
  2. Чому одні матеріали погано проводять тепло, а інші добре?
  3.  Чи можна батареї водяного опалення ставити зверху?

                                                                                                             

  1. Чому після купання стає холодно?
  2. Чому важко витерти руки мокрим рушником?
  3.  Чи може бути кип’ячена вода холодна? 

 

Відомо, що навіть добре з наукової й методичної точки зору викладений навчальний матеріал не може дати високих результатів при відсутності постійного контролю за засвоєнням курсу. Існує велика кількість форм контролю, одна з них  - фізичний диктант. Планомірне і систематичне проведення диктантів, причому різних видів, значно розширює можливості цієї форми контролю.

У відповідності із структурою заняття і його навчально-виховними цілями можна застосувати декілька видів фізичних диктантів тривалістю від 5-25 хв.:

а) для оперативного контролю засвоєння навчального матеріалу,

        б) для закріплення знань на занятті;

         в) підсумковий по темі.

Всі види диктантів складаються і формулюються так, щоб відповіді до них можна було дати в короткій формі: закінчити речення, у вигляді графіка, формули, простого малюнка…

Зміст завдань підбираємо таким чином, щоб приблизно половина їх передбачала відтворення пройденого матеріалу, а інші стимулювали діяльність мислення з наростаючою складністю.

а) Для оперативного контролю засвоєння навчального матеріалу.

Перевірка знань, вмінь та навичок учнів є важливим елементом процесу навчання та виховання студентів, нею визначається результативність та ефективність  навчання.

 Письмова перевірка дозволяє за короткий час перевірити знання переважної більшості студентів одночасно. Її особливість – об’єктивність в порівнянні з усною перевіркою, економія часу, своєчасність отримання інформації про те, як засвоєна тема та виявлення студентів, які на низькому рівні володіють матеріалом. До недоліків можна віднести відсутність безпосереднього контакту між викладачем  та студентом в процесі написання, що не дає можливості викладачу спостерігати за мисленням студентів.

Фізичні диктанти дають можливість підготувати студентів до засвоєння нового матеріалу, до занять  розв’язування задач, провести узагальнення вивченого; вони є одним із засобів перевірки свідомого виконання домашнього завдання; такі диктанти дозволяють виявити вміння застосовувати знання у навчальній практиці при розв’язуванні задач та готують до виконання лабораторних робіт.

За допомогою диктантів розв’язуються дидактичні задачі: діагностування знань, попередження виникнення пробілів у знаннях, корекція процесу навчання, перевірка досягнень кінцевого результату.

Фізичні диктанти містять перелік запитань, які викладач диктує студентам і на які вони зразу повинні дати відповідь. Систематичне проведення диктантів мотивує психологію студентів та має виховний вплив. Вони привчаються вдумливо та серйозно засвоювати матеріал. Готуючись до заняття, вони аналізують, які запитання будуть перевірені викладачем фронтально, які – індивідуально, а які – у формі фізичного диктанту. Студенти  звикають до того, що знання кожного з них будуть ретельно перевірені та оцінені. Це виховує дисципліну праці та сумлінність у навчанні.

Приклади фізичних диктантів під час фронтального опитування з метою оперативного контролю засвоєння попередньої теми.

Тема: Постійний струм. Закони Ома.

І варіант

ІІ варіант

1.  Сила струму вимірюється…

2.  Прилад для вимірювання напруги…

3.  Вільними носіями заряду в металах є…

4.  Електрорушійна сила вимірюється…

5.  Одиницею заряду є…

6.  Сила струму в провіднику залежить від…

7.  Закон Ома записується так…

8.  Джерелами струму є…

 

1. Опір провідника залежить від…

2. Формула густини струму…

3. Напруга вимірюється…

4.Величина заряду, що проходить через        провідник, залежить від…

5. Одиниця опору…

6. Питомий опір вимірюється в …

7. Прилад для вимірювання струму…

8. Прилад для зміни струму…

 

 

Тема: Змінний струм. Генератор змінного струму.

І варіант

ІІ варіант

1. Змінний струм – це…

1. Гармонічні коливання – це…

2. Стандартна частота змінного струму -

2. Період змінного струму для стандартної частоти -

3. Що означає частота змінного струму 100Гц?

3. Що означає частота змінного струму 50Гц?

4. Що таке діюче значення змінного струму?

4. Зв'язок між діючим значенням і максимальним?

5. Максимальне значення змінного  струму 5 А, чому дорівнює діюче значення?

5. Діюча напруга змінного струму 220В. Знайти максимальну напругу.

6. Зв'язок між циклічною частотою  і частотою ν.

6. Знайти циклічну частоту, якщо частота змінного струму 50 Гц.

7. Прилад, який перетворює механічну енергію в електричну, називається…

7. Прилад, який перетворює електричну енергію в механічну, називається…

8. Рухома частина генератора -

8. Нерухома частина генератора -

9. Кільце, розрізане на сектори -

9. Пластинки, які щільно прилягають до кілець -

10. Частина генератора, яка створює магнітне поле -

10. Частина генератора, в якій наводиться е.р.с. -

11. Запишіть рівняння змінного струму для е.р.с.

11. Запишіть рівняння змінного струму для напруги.

 

Тема: Дисперсія світла. Спектральний аналіз.

І варіант

ІІ варіант

1. Яким явищем пояснюється веселка?

1. Яким явищем пояснюються кольори компакт-дисків?

2. Назвати спектр в порядку зростання довжин хвиль.

2.  Назвати спектр в порядку спадання довжин хвиль.

3. Суцільний спектр утворюється від…

3. Лінійчастий  спектр утворюється від…

4. Прилад для спостереження спектрів.

4. Прилад для фотографування спектрів.

5. Які кольори були б на Землі, якби Сонце давало тільки червоне світло?

5. Пояснити зелений колір світлофора.

6. Спектральний аналіз в астрономії.

6. Спектральний аналіз в народному господарстві.

7. Яку дію проявляють інфрачервоні промені?

7. Яку дію проявляють ультрафіолетові  промені?

8. Застосування ультрафіолетових променів.

8. Застосування інфрачервоних променів.

9. Шкала електромагнітних хвиль в порядку зростання довжин.

9. Шкала електромагнітних хвиль в порядку спадання  довжин.

 

 

б) Диктант для закріплення навчального матеріалу.

Такі диктанти тривалістю 5-12хв. проводяться після пояснення  нового матеріалу для закріплення його засвоєння студентами і оперативного визначення якості знань. Досвід роботи показує, що  ця форма контролю дає можливість викладачу встановити,  наскільки усвідомлюють  суть поясненого на даному занятті питання, і дозволяє внести корективи в методику викладання. При поясненні нового матеріалу студенти одночасно із поясненням переносять в зошити всі записи на дошці. Таким чином на дошці і в зошитах студенти фіксують конспект заняття. Після першого пояснення даємо повторне, при якому увага студентів звертається на самі суттєві сторони явищ, що вивчаються, на способи їх графічного відтворення, особливості символічного запису висновків.

Потім пропонуємо студентам питання диктанту і разом обговорюємо варіанти можливих відповідей. Ніяких записів студенти при цьому не роблять. Нарешті, коли з’ясовуються відповіді на всі запитання диктанту, група приступає до письмового виконання завдань. Зміст диктанту підбираємо таким чином, щоб в перших завданнях потрібно було лише відтворити основні ідеї і факти нового матеріалу, а в послідуючих – застосування цих знань в нових ситуаціях.

Практика показує, що подвійне пояснення з послідуючим детальним розбиранням матеріалу, а потім сама робота по тексту диктанту, що представляє активне закріплення, створюють реальні умови для усунення перенавантаження студентів при підготовці домашнього завдання, так як учбовий матеріал в основному засвоюється на занятті, а викладач одержує широку і своєчасну інформацію про рівень засвоєння курсу.

Наводжу в якості прикладу диктант, проведений при вивченні властивостей лінз.

І варіант

ІІ варіант

1. Як зображають тонку лінзу, якщо середина її товстіша, ніж краї.

1. Як зображають тонку лінзу, якщо середина її тонша, ніж краї.

2. Накресліть збірну лінзу і позначте на ній центр лінзи, головні фокуси, головну оптичну вісь, побічну оптичну вісь, фокальні площини, побічні фокуси.

2. Накресліть розсіювальну  лінзу і позначте на ній центр лінзи, головні фокуси, головну оптичну вісь, побічну оптичну вісь, фокальні площини, побічні фокуси.

3. Покажіть хід променів в тонкій збірній лінзі:

а) падаючий на неї паралельно головній оптичній осі;

б) що йде через головний фокус;

в) проходить через центр лінзи.

3. Покажіть хід променів в тонкій розсіювальній  лінзі:

а) падаючий на неї паралельно головній оптичній осі;

б) що йде через головний фокус;

в) проходить через центр лінзи.

4. Побудуйте зображення точки за допомогою збірної лінзи, яка знаходиться між фокусом (F) і подвійним фокусом (2F).

4. Побудуйте зображення точки за допомогою розсіювальної  лінзи, яка знаходиться між фокусом (F) і подвійним фокусом (2F).

5. В яких оптичних приладах використовують розсіювальні лінзи? Навести приклади.

 

5. В яких оптичних приладах використовують збірні лінзи? Навести приклади.

 

6. Записати формулу тонкої лінзи і значення величин.

6. Записати формулу лінійного збільшення.

 

в) Підсумковий по вивченому розділу.

Диктант такого типу проводиться звичайно після вивчення цілої теми, перед підсумковою контрольною роботою.

Перша частина диктанту містить, як правило, завдання по фактичному матеріалу з елементами порівняння, класифікації по загальним і протилежним ознакам, а друга частина – завдання по колективному розв’язуванню типових задач.

У зв’язку з тим, що в наш час є великі можливості по використанню мультимедійного проектора, з метою економії часу  використовуються слайди з надрукованими запитаннями для фізичного диктанту.

В якості прикладу приводимо фізичний диктант, проведений по курсу 11 класу після вивчення теми «Світлові кванти».

І варіант

ІІ варіант

1. Електромагнітна теорія світла:

1. Квантова теорія світла:

2. Явища, які пояснюються на основі квантової теорії світла.

2. Явища, які пояснюються хвильовими властивостями світла.

3. Яким явищем пояснюється веселка?

3. Яким явищем пояснюється фотосинтез?

4. Фотоефект – це…

4. Червона межа фотоефекту…

5. Формула енергії кванта.

5. Умова виникнення фотоефекту (формула).

6. Знайти енергію квантів червоного світла.

6. Знайти енергію квантів фіолетового  світла.

7. Визначити червону межу фотоефекту для натрію.

7. Визначити червону межу фотоефекту для срібла.

8. Запишіть рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

8. Запишіть зв'язок між максимальною кінетичною енергією фотонів і затримуючою напругою.

9. З даного рівняння визначити довжину хвилі.

9. З даного рівняння визначити швидкість фотоелектронів.

10. Чи виникне фотоефект, якщо на поверхню цезію буде попадати червоне світло?

10. Чи виникне фотоефект, якщо на поверхню калію  буде попадати фіолетове світло?

11. Який вчений відкрив зовнішній фотоефект і коли?

11. Який вчений визначив тиск світлових променів і коли?

12. І-й постулат квантової теорії.

12. ІІ-й постулат квантової теорії.

13. Хто вперше розрахував теоретично тиск світлових променів?

13. Яке значення сонячної сталої?

14. Чому вицвітають тканини на сонці?

14. Пояснити  свічення дорожніх знаків вночі, коли на них попадає світло.

 

Практика показує, що первинні здобутки студента ( якщо вони сформовані) – це перша сходинка у вивченні конкретної теми, вони є запорукою результативного навчання та здобуття дієвих знань з фізики всіма студентами.

В наш час виховання активності здійснюється при такій організації начального процесу, коли студенти свідомо засвоюють основи наук, коли сам процес засвоєння проходить при активній участі  їх самих.

Боротьба за підвищення ефективності заняття, застосування найрізноманітніших форм і методів його проведення є одним із найважливіших завдань кожного викладача. Треба, щоб на всіх заняттях всі без винятку студенти активно працювали, мислили, напружували свою волю. Слід завжди пам’ятати слова К.Д.Ушинського : «Педагог, бажаючи що-небудь зберегти в дитячій пам’яті, має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам’ятовування».

Студент повинен на занятті не тільки добре зрозуміти новий матеріал, але й зробити все, щоб максимально закріпити його в пам’яті студентів. Процес закріплення попереднього матеріалу вже починається з опитування. Часто вважають, що елемент заняття – опитування має на меті виявити лише якість засвоєння матеріалу, але слід пам’ятати, що перевірка є одночасно і закріпленням матеріалу.

Звичайно, все залежить від того, як викладач зуміє організувати перевірку домашнього завдання. Перед викладачем широке поле діяльності. Опитування проводиться по різному. З метою активізації групи і кращого засвоєння вивченого матеріалу студентам ставляться певні вимоги. Важливо те, щоб під час опитування всі працювали, жоден не був пасивним. Не випадково відомий вчитель і вихователь Н.Н.Шабаєва  пише: «Сьогодні, думаючи про людину ХХІ століття, я переживаю про те, що дитина запише на «магнітні диски» своєї пам’яті на моєму уроці  фізики, не про те, чи створить вона штучний інтелект, штучне серце чи джерело енергії, що його заміняє, а зовсім про інше: чим вона буде керуватися, вибираючи свої цілі і засоби їх досягнення, відрізняючи добро від зла; які критерії і оцінки стануть фундаментом її моралі; як сьогодні сформувати її мислення вільним і нетрадиційним». Для цього треба формувати в студентів багатий духовний світ, розвивати інтерес до вивчення точних наук.

 

 

Література:

  1. Войтюк В. Збірник фізичних диктантів. 10-11 класи//Фізика в школі. –2005р.
  2. І.М.Гельфгат «Фізика 10. Тести для тематичного контролю за 12-бальною системою», Київ, «Ліцей», 2011р.
  3. Л.А. Кирик «Уроки фізики. 10 клас», Харків, «Ранок», 2005р.
  4. О.М. Євлахова, М.В. Бондаренко «Технологія рейтингового оцінювання», Харків, «Основа», 2008р.

 

 

 

doc
До підручника
Фізика (рівень стандарту) 11 клас (Коршак Є.В., Ляшенко О.І., Савченко В.Ф.)
До уроку
РОЗДІЛ 4. ХВИЛЬОВА І КВАНТОВА ОПТИКА
Додано
27 січня
Переглядів
157
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку