Методична розробка на тему: "Тканини тварин. Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації. Тканини рослин: утворення, будова і функції"

Про матеріал
При вивченні теми: "Тканини тварин і тканини рослин" закладаються основи професійно - орієнтованого мислення, здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму у процесі життєдіяльності.
Перегляд файлу

Міністерство охорони здоров’я України

КВНЗ І рівня акредитації Полтавської обласної ради

«Лубенське медичне училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Тканини тварин. Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методичну розробку

теоретичного заняття

підготувала викладач

                                                                            Сухенко Т.А.

 

 

 

 

 

м. Лубни

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

При вивченні теми «Тканини тварин. Утворення тканин тварин.  Будова і  функції тканин тварин, здатність до регенерації. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації»  закладаються основи професійно орієнтованого мислення, здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму у процесі життєдіяльності. На лекційному занятті використані методи візуалізації, наочності, фронтального  опитування, що покращує сприйняття великого обсягу навчального матеріалу за обмежений час. На заключному етапі  для унаочнення біологічних об’єктів застосовані дидактичні картки із зображенням різних видів тваринних та рослинних тканин, що сприяє контролю засвоєння знань з теми.

 

І. Актуальність теми:

Майбутня професійна діяльність медичних працівників передбачає застосування лікарської рослинної сировини та знанням різних механізмів дії лікарських препаратів на організм людини. Саме тому знання утворення, будови, функцій та регенерації рослиннх і тваринних тканин є актуальними, оскільки сприяють розумінню  цих питань.

 

ІІ. Методична мета заняття:

Продемонструвати методику проведення лекційного заняття з біології.

 

ІІІ. Методична картка заняття (додається):

 

ІV. Зміст лекційного матеріалу (додається):

 

V. Матеріали для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів:  запитання, рисунки, ділова гра «Знайди помилку»

 

VІ. Основні висновки щодо ефективності  педагогічної технології:

Методи та прийоми, які застосовані на лекції  полегшують викладання даної теми, допомагають студентам  аналізувати та оцінювати різні типи тканин у тварин та рослин,  робити висновки та узагальнення, розвивають зацікавленість сучасними технологіями тканинної інженерії та пов’язаними з ними біологічними та етичними проблемами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНА КАРТКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

 

Предмет:  «Біологія»    Спеціальність «Лікувальна справа» 

Час 90 хв.

Тема:  «Тканини тварин. Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації»

 

Мета

заняття

Освітня: сформувати знання щодо утворення тканин тварин і рослин, вивчити будову і функції, здатність до регенерації різних типів тканин і рослин.

Виховна: виховати розуміння сучасних підходів щодо збереження здоров’я, турботу про довкілля і усвідомлення їх актуальності; почуття обов’язку особистості у галузі охорони природи.

 Розвивальна: сприяти розвитку базових уявлень про різні типи тканин у тварин та рослин, здобути базові знання у галузі біології. Розвивати вміння  конспектувати, виділяти головне, аналізувати, порівнювати, співпрацювати в команді.   

 

Міждисциплінарні зв’язки

 

Дисципліни

Що забезпечують

Що забезпечуються

Дисципліни

Питання

Дисципліни

Питання

Неорганічна хімія

Неорганічні компоненти клітини.

Ботаніка

Будова рослинної клітини.

Органічна хімія

Органічні компоненти клітини.

Анатомія з основами фізіології

Структурно-фізіологічні основи організму.

 

 

Домедична допомога

Домедична допомога при опіках та відмороженнях.

 

 

Фармакологія

Макроскопічний та мікроскопічний аналіз лікарської рослинної сировини.

 

Тип лекції: оглядова

Прийом викладання: пояснення

Прийом організації навчально-пізнавальної діяльності: проблемні   питання

Засоби навчання

  • Наочні посібники та ТЗН: мультимедійна презентація, комп’ютер.
  • Роздатковий матеріал: рисунки «Види тваринних та рослинних тканин»             

Література

Основна: Балан П.Г., Вервес Ю.Г., Поліщук В.П. Біологія 10 клас.- К.: Генеза, 2010

Кучеренко М.Е., Вервес Ю.Г., Балан П.Г., та ін. Загальна біологія, 10-11 класи.- К.: Генеза, 1998, 2000, 20001.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура лекції, її хронометраж

 

Структурний компонент

Час

І. Підготовчий етап

Організаційний момент:

повідомлення теми та мети лекції

актуалізація опорних знань (додаток 1)

мотивація навчальної діяльності студентів

10хв.

ІІ. Основний етап

Виклад нового матеріалу за планом (робота в опорному конспекті, додаток 2):

  1. Тканини тварин.
  2. Утворення тканин тварин.
  3. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
  4. Тканини рослин.
  5. Утворення, будова і функції тканин рослин.
  6. Здатність до регенерації тканин рослин.

(мультимедійна презентація, додаток 3)

65хв.

ІІІ. Заключний етап

узагальнення та систематизація вивченого матеріалу;  робота в малій групі з дидактичним матеріалом (додаток 4)

підведення підсумків заняття

відповіді на запитання студентів

домашнє завдання:

Балан П.Г., Вервес Ю.Г., Поліщук В.П. «Біологія» 10кл., Київ, вид. Генеза, 2010р., стор.242-258

 

15хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Питання для фронтального опитування

 

1. Дайте визначення біологічного терміну «клітина».

/ Кліти́на (лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). /

 

2. Назвіть, які організми являються еукаріотами, а які прокаріотами.

/Прокаріоти — це організми, що не мають сформованого клітинного ядра, покритого оболонкою, і типового хромосомного апарату. У них є єдина багаторазово перекручена кільцева молекула ДНК в комплексі з небагатьма молекулами білка. Еукаріоти — це організми, що мають сформоване ядро, відокремлене від цитоплазми ядерною оболонкою./

 

3. Дайте визначення терміну «одноклітинні організми».

/Однокліти́нні органі́зми — позасистемна група організмів, тіло яких складається з однієї клітини./

 

4. Дайте визначення терміну «багатоклітинні організми».

      /До багатоклітинних належать ті організми, тіло яких складається з    

       багатьох клітин і їх похідних, наприклад різних видів міжклітинної  

       речовини.

      Характерною ознакою багатоклітинних організмів є якісна нерівноцінність

      клітин, які становлять тіло, їх диференціювання й об’єднання у комплекси

      різної складності — тканини, органи, фізіологічні системи, що виконують

      різні функції в цілісному організмі. Серед багатоклітинних еукаріотів є

      тварини, рослини і гриби./

 

5. Вкажіть, чим відрізняється будова рослинної та тваринної клітин.

/У рослинній клітині присутня міцна і товста клітинна стінка з целюлози.

У рослинній клітині розвинена мережа вакуолей, в тваринній клітині вона розвинена слабо. Рослинна клітина містить особливі органели – пластиди (а саме, хлоропласти, лейкопласти і хромопласти), а тваринна клітина їх не містить./

 

 

 

 

 

 

 

 

Розгорнутий план лекції

 

Тканина - це група клітин та міжклітинної речовини, подібних за будовою та виконуваними функціями.

Будову та функції тканин тварин вивчає гістологія (від грец. гістос - тканина), а рослинних - анатомія рослин (від грец. анатоме - розсікати).

1. У тварин відомо чотири типи тканин: епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова.

2. У більшості багатоклітинних тварин різні типи тканин у процесі індивідуального розвитку формуються з певних зародкових листків - екто-, мезо- та ентодерми. Натомість у рослин всі типи тканин виникають з
твірної тканини. Крім того, тканини тварин побудовані не лише з клітин, а й з міжклітинної речовини, яку утворюють і виділяють самі клітини.

3. Функції епітеліальних тканин: розмежувальна, захисна, секреторна, газообмінна, екскреторна та всисна. Клітини епітелію займають межове положення, вони часто пошкоджуються і тому в них добре розвинена здатність до регенерації.

Епітеліальна тканина, або епітелій, зазвичай має вигляд пласта клітин, що покриває тіло тваринного або вистилаючого його внутрішні порожнини. Через шар епітелія у багатьох тварин відбувається газообмін між організмом і довкіллям. Залежно від числа шарів клітин в пласті епітелій буває одношаровим і багатошаровим. За формою клітин одношаровий епітелій підрозділяють на плоский, кубічний і циліндричний. У багатошаровому епітелії клітини основного шару мають зазвичай кубічну або циліндричну форму, вище- клітини, що лежать, дещо сплощили, а поверхневі стають плоскими. Нерідко зовнішні клітини ороговівають і відмирають. У більшості безхребетних тварин епітелій покривів виділяє на своїй поверхні щільну, а іноді тверду оболонку - кутикулу.  Тіло тварин вкриває покривний епітелій. Він розташований в один або кілька шарів і захищає організм від несприятливих впливів довкілля. Через ці тканини може відбуватися газообмін, надходження одних сполук в організм та виведення з нього інших. Клітини епітелію можуть вистилати зсередини різні органи або порожнину тіла.

    Особливий різновид епітелію - залозистий. Його клітини входять до складу покривного епітелію або епітелію, який вистилає внутрішні органи, чи є у складі спеціалізованих залоз. Наприклад, залозистий епітелій входить до складу травних залоз (слинних, підшлункової залози, печінки). Вони виробляють речовини, які забезпечують перетравлення їжі.

     Спільними рисами будови різних видів епітеліальних тканин є те, що їхні клітини дуже щільно прилягають одна до одної, міжклітинна речовина розвинена слабо.

     Сполучні тканини досить різноманітні. Одні з них містять у міжклітинній речовині волоконця різного типу. Ці волоконця надають тканинам міцності і підтримують форму різних органів. Вони також забезпечують еластичність шкіри тварин. З тканин утворені зв’язки та сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток. Сполучна тканина розглядається як тканина «внутрішнього середовища» організму. Назва «сполучна» пов’язана з характерним розташуванням цих тканин серед інших та здатністю «зв’язувати» або «сполучати» елементи їх в цілісні структури. Сполучна тканина складається з клітин та міжклітинної речовини. Сполучна тканина є повсюди: підстилає епітелій, оточує судини, порожнисті органи.

 Функції сполучної тканини :

1) трофіч­на — бере участь в обміні речовин;

 2) захисна — здатна до фагоцито­зу та формування імунітету;

3) механічна (опорна) — утворює зв'язки, сухожилки, хрящі, кістки.

     У клітинах жирової тканини (різновид сполучної)  запасаються поживні речовини. Крім того, жирова тканина забезпечує захист організму від дії низьких температур. Не має власної основної речовини. Фактично це пухка тканина, що містить велику кількість жирових клітин, зібраних у часточки. Виконує запасаючу функцію, зберігає тепло. Складає підшкірну основу, бо це - своєрідне енергетичне депо організму

Кров - це сполучна тканина. Її міжклітинна речовина - рідка (плазма), в ній розташовані окремі клітини (еритроцити, лейкоцити, тромбоцитити). Кров забезпечує транспорт поживних речовин, газів, біологічно активних речовин та захисні реакції організму.

Із скелетних тканин у багатьох тварин утворений внутрішній скелет, який виконує захисну та опорну функції. Скелет може складатися з кісткової та хрящової тканин.

     М’язова тканина. Активно пересуватися багатоклітинним тваринам допомагають м’язи, які утворює м’язова тканина. Її основна властивість здатність скорочуватись у відповідь на збудження. М’язові тканини поділяють на непосмуговані (гладенькі) та посмуговані (поперечносмугасті). М’язові клітини містять пучечки міофібрили, утворені білками, здатними до скорочення. Клітини непосмугованої м’язової тканини мають переважно веретеноподібну форму і одне ядро. Скорочення таких м’язів досить повільні. Непосмуговані м’язи входять до складу оболонок внутрішніх органів хребетних тварин. Посмугована м’язова тканина склаається з великих видовжених багатоядерних клітин. Свою назву - посмугована - ця тканина дістала тому, що в її міофібрилах поперемінно чергуються світлі та темні ділянки. Посмуговані м’язи здатні скорочуватись значно швидше, ніж непосмуговані.

     Нервова тканина, так само як і м’язова, є тільки у тварин. Клітини, з яких складається нервова тканина, - нейрони забезпечують важливу властивість організмів - подразливість. Нейрони мають відростки. Вони здатні сприймати подразнення та проводити їх до різних тканин та органів. Нервова тканина забезпечує досконалу регуляцію життєвих функцій організму тварин. До складу нервової тканини входять також допоміжні клітини, що здійснюють захисну функцію та забезпечують живлення нейронів. Нервові клітини, які здатні збуджуватися й передавати нервові імпульси. Мають дуже малу здатність до регенерації. Виконують провідну й керівну функції. Це приблизно 10-14 млрд нервових клiтин (нейронiв), тіла яких утворюють сiру речовину головного та спинного мозку. Нейроглія- клітини нервової тканини, що забезпечують життєдіяльність нейронів. Виконують трофічну, захисну й секреторну функції. Відростки нервових клітин і клітини нейроглії утворюють білу речовину головного й спинного мозку. Нервові клітини - нейрони зазвичай мають зірчасту або веретеновидну форму з одним або декількома гіллястими відростками. У більшості випадків нейрони розташовуються в нервових центрах - мозку, гангліях і нервових вузлах. Їх відростки, що служать для сприйняття і передачі нервових імпульсів, утворюють основну частину нервів, нервових тяжей.

4. Тканини рослин поділяють на твірні, покривні, провідні, основні та механічні. В тканинах рослин міжклітинної речовини майже немає. Між оболонками сусідніх клітин, які входять до складу певної тканини, часто бувають проміжки -міжклітинники - різного розміру. Клітини сполучаються між собою через отвори в їхніх оболонках за допомогою цитоплазматичних містків. У відмерлих клітин рослин залишаються лише стінки, а вміст руйнується.

 

5. Твірні тканини, або меристема (від грец. мерис-тос - подільний), складаються з клітин, здатних до поділу. Клітини цих тканин дають початок клітинам усіх інших типів. Вони мають велике ядро і тонкі розтяжні стінки з незначним вмістом целюлози.

За розташуванням у рослині розрізняють верхівкову, бічну та вставну твірні тканини.

Верхівкова меристема розташована на верхівці пагона  або кореня і забезпечує ріст цих органів у довжину. Бічна меристема міститься всередині багаторічних коренів або пагонів і охоплює їхню центральну частину у вигляді циліндра. Вона забезпечує ріст цих органів у товщину. Вставна меристема розташована в основі міжвузлів стебла деяких рослин (наприклад, у злаків). Як і верхівкова, вона забезпечує ріст пагонів у довжину, але такий ріст називають вставним, оскільки він відбувається внаслідок видовження міжвузлів.

Покривні тканини розташовані на поверхні органів рослини.

Вони відмежовують внутрішні тканини від зовнішнього середовища і захищають їх від несприятливих впливів довкілля та пошкоджень. Покривні тканини можуть складатися з живих або відмерлих клітин. Розрізняють два основні види покривних тканин: шкірку та корок.

Шкірка, або епідерма (від грец. епі - понад та дерма - шкіра), має вигляд тонкої прозорої плівки, що складається з одного чи кількох шарів живих клітин, щільно прилеглих одна до одної . Тому міжклітинників у неї майже немає. Зверху клітини шкірки бувають вкриті шаром воскоподібної речовини - кутикулою (від лат. кутикула -шкірка), що е пристосуванням від надлишкового випаровування води. Крім того, поверхня шкірки часто має різноманітної будови волоски. Одні з них захищають рослину від перегрівання, інші - від рослиноїдних тварин. Наприклад, всім відома здатність жалкої кропиви спричиняти опіки, її листки та молоді пагони густо вкриті волосками, через які отруйні речовини, що їх виробляє кропива, можуть потрапляти на шкіру людини або тварин та подразнювати її. Особливе значення для живлення рослин мають кореневі волоски.

У багаторічних рослин шкірка через певний час може заміщуватись корком. Потовщені стінки клітин корка просочуються жироподібною речовиною і стають непроникними для води та повітря. Вміст цих клітин згодом відмирає. Ви, мабуть, помічали, що поверхня більшості деревних рослин уже в перший рік життя набуває буруватого забарвлення. Це свідчить про те, що замість шкірки утворився корок, який надійно захищає рослину під час несприятливих періодів (наприклад, узимку, під час посухи).

Основна тканина  складається з живих клітин з порівняно тонкими стінками, між якими звичайно є міжклітинники. Вона заповнює проміжки між клітинами інших типів. Залежно відособливостей будови та виконуваних функцій розрізняють кілька видів основної тканини.

Фотосинтезуюча основна тканина утворена клітинами, які містять хлоропласти. Вона здійснює процеси фотосинтезу і розташована переважно в листках.

Запасаюча основна тканина представлена безбарвними клітинами, в яких запасаються різні речовинин (крохмаль, жири тощо). Клітини основної тканини квіток і плодів часто містять хромопласте, які забарвлюють їх у яскраві кольори.

У рослин посушливих місцезростань (кактусів, алое) є водозапасаюча основна тканина. Значні запаси води, які можуть накопичуватись в її клітинах, дають змогу переживати тривалі посушливі періоди.

Провідні тканини забезпечують у рослин два потоки речовин: висхідний (від кореня до надземних частин) і низхідний (утворені в зелених частинах пагонів органічні сполуки пересуваються вниз до інших частин рослини). Відповідно розрізняють два типи провідних тканин: ксилему і флоему.

Ксилема (від грец. ксилон - зрубане дерево) складається з провідних елементів (трахеїд і судин), якими безпосередньо рухаються речовини, і живих клітин основної тканини, які їх оточують. Судини — це послідовно з'єднані відмерлі клітини, поперечні стінки між якими майже повністю зникають (або мають великі отвори). Судини забезпечують висхідний потік речовин від підземних частин рослин до надземних. Як правило, це розчини мінеральних солей. Але навесні разом з неорганічними сполуками ними можуть пересуватися й органічні (наприклад, розчини цукрів), запасені в коренях або підземних видозмінах пагонів. Ці органічні сполуки потрібні для розпускання листків до початку фотосинтезу. Всім відомий солодкий сік берези. В Канаді із солодкого весняного соку клена щорічно дістають сотні тисяч тонн цукру та патоки.

Таку саму функцію виконують і трахеїди — окремі клітини веретеноподібної форми з численними порами в клітинній стінці. Судини і трахеїди, крім провідної, забезпечують ще й опорну функцію.

Флоема (від грец. флойос - кора), що складається з ситоподібних трубок. Це живі видовжені клітини, послідовно розташовані одна над одною у вигляді ланцюжка. Поперечні стінки цих клітин мають численні дрібні отвори (нагадують сито, звідки і походить їхня назва), через які цитоплазма однієї клітини сполучається з цитоплазмою іншої, розташованої вище або нижче. Ситоподібними трубками синтезовані в зелених частинах рослини органічні речовини пересуваються до інших її ділянок (низхідний потік).

У покритонасінних рослин зрілі клітини ситоподібних трубок, як правило, не мають ядер, але їх «супроводжують» клітини-супутники, що мають ядра. Ці клітини виробляють речовини, потрібні для нормального функціонування ситоподібних трубок. Уміст клітин ситоподібних трубок перебуває під високим тиском (до З0 атмосфер). Тому речовини пересуваються ними досить швидко - до 100 см/год.

Механічні тканини виконують у рослин опорну функцію. Вони забезпечують пружність і міцність різних їхніх частин. Серед них є тканини, що складаються з живих або мертвих клітин. Живі клітини мають нерівномірно потовщені стінки, а відмерлі — потовщені здерев'янілі. Часто клітини механічної тканини видовжені та мають вигляд волокон.

Механічна тканина, яка складається з мертвих клітин, надзвичайно міцна: смужка з неї діаметром 1 мм2 витримує навантаження на розрив до 20 кг.

У рослинах існує система утворів, які виділяють продукти обміну або біологічно активні речовини. Продукти обміну речовин у вигляді розчинів звичайно накопичуються у вакуолях або включеннях окремих клітин. Так вони вилучаються з обміну речовин. Під час листопаду рослина звільняється від таких накопичених речовин разом із листками.

6.  Усі органи рослин і тканини утворюються завдяки поділу клітин

меристеми. Ранові меристеми виникають у місцях ушкоджень рослин, де

відбувається регенерація тканин. На місці ушкодження утворюється

захисний калюс — шар клітин, що сприяє загоєнню місця поранення

рослин. Клітини калюсу малодиференційовані — це дрібні й великі

однорідні клітини, що дають початок клітинам різних тканин. Калюс

використовують для отримання ізольованої культури тканин.

Регенерація рослин лежить в основі вегетативного розмноження, має велике значення для рослинництва, плодівництва, лісництва тощо.

 

 

 

 

 

 

Історична довідка.

Сучасна тканинна інженерія почала оформлюватися в самостійну дисципліну після праць Д. Р. Волтера і Ф. Р. Мейєра. Цим ученим у 1984 р. вдалося відновити ушкоджену рогівку ока за допомогою пластичного матеріалу, штучновирощеного з клітин, узятих у пацієнта. Із 1987 р. тканинну інженерію почали вважати новим науковим напрямом у медицині, що ґрунтується на використанні сучасних гістотехно Історична довідка.

 Сучасна тканинна інженерія почала оформлюватися в самостійну дисципліну після праць Д. Р. Волтера і Ф. Р. Мейєра. Цим ученим у 1984 р. вдалося відновити ушкоджену рогівку ока за допомогою пластичного матеріалу, штучно вирощеного з клітин, узятих у пацієнта. Із 1987 р. тканинну інженерію почали вважати новим науковим напрямом у медицині, що ґрунтується на використанні сучасних гістотехнологій.

А наскільки актуальна сьогодні проблема створення штучних органів?.. Послухаємо статистику.

•Щорічно трансплантації нирки в Україні, за найскромнішими підрахунками, потребують близько 4000 пацієнтів- проводиться в України трохи більше 100.

•За даними КОНЦЕПЦІЇ Державної цільової програми розвитку трансплантації в Україні

на 2008-2015 роки Приблизна щорічна потреба в трансплантації на Україні становить:

•нирки - 2500;

•печінки - 1500;

•серця - 1500.

         Кількість проведених трансплантацій органів в Україні щорічно становить орієнтовно 1, 5 трансплантацій на 1 млн. населення, що становить 1, 1% від загальної потреби в трансплантації органів. За даними Європейської групи по трансплантації крові та кісткового мозку  в 31 країні Європи сьогодні функціонує більш як 450 трансплантаційних центрів, які виконують понад 200 трансплантацій на 10 млн. європейського населення.

         За аналітичними прогнозами, у майбутньому, до 50 % всіх оперативних втручань будуть пов'язані з трансплантацією органів, клітин та тканин.

         Наразі у Європі на пересадку органів очікують 60 000 пацієнтів. При цьому щодня вмирає12 людей, так і недочекавшись на трансплантацію у зв’язку з відсутністю необхідного органу (yuridichna-gazeta).

Цікаво знати, що операції з трансплантації органів людині, без сумніву, вважаються однією з найбільших історій успіху в світовій медицині. Сучасна трансплантологія пройшла довгий і непростий шлях. Згідно легенди, першу досить фантастичну трансплантацію виконали в 3 столітті нашої ери святі Кузьма й Дем'ян, пересадивши білій людини нижню кінцівку від померлого мавра замість ампутованої власної, ураженої гангреною.

В умовах розвиненої спеціалізованої медичної допомоги трансплантація штучно виращених тканин і органів дозволить врятувати життя сотням, якщо не тисячам пацієнтів щороку. Як же відбувається сам процесс створення штучних тканин і органів?

Не зважаючи на значні хірургічні успіхи, в сучасній трансплантології ускладнення, повязані з відторгненням трансплантату, залишаються надзвичайно актуальними і на сьогоднішній день. Встановлено, що навіть при трансплантації органів/тканин, де не вимагається сумісність згідно системи людського лейкоцитарного антигену (наприклад серце, шкіра, рогівка) виживання трансплантату і хворих корелює зі ступенем імунологічної сумісності. А що є клітинною сировиною для вирощування необхідних органів?

 Клітинною сировиною для вирощування органів є різні види стовбурових клітин.

На сьогоднішній день в світі є повідомлення про вирощені зі стовбурових клітин міні-печінку, тканину підшлункової залози, трахею, графти судин, клапани серця, рогівку, клапоті шкіри. (відео)

Виявляється, що за допомогою тканинної інженерії можна буде вирішити й проблему передчасного старіння. Доречі, пошуки засобів омолодження тривають з глибокої давнини («молодильні яблука» та інші сюжети в казках) і з античної епохи; середньовічні алхіміки шукали еліксир безсмертя і омолодження, конкістадори (наприклад, Понсе де Леон) шукали в Америці «фонтан вічної юності», графиня Єлизавета Баторі купалася в крові вбитих нею дівчат (схожі експерименти робили й інші могутні люди).

Проблематика фізіалогічного омолодження була почалася досліджуватся у медицині з 1910-1920-х років, цим займався, зокрема, відомий фізіолог Євген Штейна у Відні (він пов'язував омолодження з клітинами Лейдіга в статевих залозах, а чоловікам робив операцію вазектомії з метою збільшення не тільки потенції, але життєвої сили взагалі; робив він також пересадку статевих залоз тварин людям).

В даний час вважається, що омолодження можливе шляхом «ремонту» клітин і тканин людського організму, заміни їх на штучно вирощені.

Цікаво знати, що експерименти в області омолодження  знайшли відображення в літературі 1920-х років:

•Повість Михайла Булгакова «Собаче серце», де лікар професор Преображенський надає людям послуги з омолоджування (пересаджує дамі яєчники мавпи, робить літньому ловеласу щеплення), а потім ставить експеримент з пересадки гіпофізу людини і яєчок собаці (у результаті чого омолоджуючого ефекту не відбувається, а собака повністю перетворюється на людину, очевидно, ідентичного донору органів — Климу Чугункіна, хоча з одним собачим атавізмом — неприязню до «котів»). У повісті згадується також вуличний плакат з текстом «Чи можливе омолодження?»

•Роман Марієтти Шагінян «Мес-Мендуся», де банкір Вестінгауз «збирається омолодитися, зробити щеплення Штейнаха».

•Розповідь Артура Конан Дойля «Людина рачки», де в результаті ін'єкцій клітин тварин людині, ця людина починає пересуватися, як тварина.

На сьогодні тканинна інженерія.— це біологічна індустрія, яка дуже бурхливо розвивається і, за прогнозами вчених, забезпечить наступне покоління медичними імплантами.

Тканинна іженерія подає надії на подолання чоловічого й жіночого безпліддя та розв'язання інших проблем, пов'язаних з функціональною діяльністю репродуктивної системи в людей, за яких доступні консервативні чи хірургічні методи лікування не дають бажаного ефекту.

Клітинна терапія вже досить широко застосовується в лікуванні травматичних та дегенеративних захворювань суглобів та переломів, що не зростаються протягом тривалого часу. Не менш важливим питанням для ортопедії та травматології є біоінженерія кісткової та хрящової тканин.

 

РЕФЛЕКСІЯ

Ми спробували лише частково розглянути питання використання гістотехнологій.

 

Давайте спробуємо скласти сенкан.

 

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.

Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

 

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)

2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)

3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).

4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.

5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.

 

Гістотехнологія

Лікує, відновлює, діагностує

Наука поєднує техніку і життя

Біотехнологія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Рисунки «Види тваринних та рослинних тканин»             

 

 

 

 

 

Залозистий епітелій
 

 

 

Одношаровій епітелій

 

 

 

 

 

 

    Війчатий епітелій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Нейрон (нервова тканина)

 

images (7)

 

 

 

 

 

 

                                                                                 Посмугована  м’язова     тканина

 

images (8)

 

 

 

Гладенька м᾿язова  тканина

 

 

 

 

 

 

 

 

   Хрящова тканина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

images (10)

 

            Твірна тканина

 

 

 

 

 

 

 

1357165054_ksi-floe

 

 

  Провідна ткакнина

 

 

 

 

 

 

Картинки по запросу ткани растений

 

 

 

 

    Основна тканина

 

 

 

 

 

 

 

Картинки по запросу костная ткань картинки

 

 

 

 

  Сполучна тканина (кісткова)

 

 

 

 

 

 

Картинки по запросу кровь ткань картинки

 

 

 

 

      Сполучна тканина (кров)

 

docx
Додано
3 травня 2019
Переглядів
4469
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку