Методична розробка на тему: "ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ЗАНЯТТЯХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ"

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

НА ЗАНЯТТЯХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Інформаційні технології дедалі глибше  проникають у всі сфери сучасної людської життєдіяльності. Саме від рівня інформаційної культури молодого покоління залежить науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал держави.

         Виходячи з цього, національна доктрина розвитку освіти України в ХХ столітті визначає такі пріоритети:

•         впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу;
•         формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і на робочому місці, і вдома. Інформаційні технології дедалі глибше  проникають у всі сфери сучасної людської життєдіяльності. Саме від рівня інформаційної культури молодого покоління залежить науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал держави.

            Інформаційні технології забезпечують доступність знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей студентів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу…Отже, постає необхідність у розроблянні ефективних методів і засобів комп’ютерного навчання літератури, що забезпечить сталий інтерес до вивчення дисципліни, привчатиме ефективно використовувати нові технології у навчальному процесі.

          З-поміж сучасних інформаційних технологій, які застосовують у навчальному процесі, виділяють:

      - електронні бібліотеки;

      - електронні посібники;

      - довідково-пошукові системи Інтернет тощо.

       Вважаю, що необхідно запровадити раціональне чергування на занятті засобів навчання, обмежити певною мірою їх обсяг і тривалість демонстрування. Добираючи засоби навчання, треба чітко з’ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на заняттях, а також необхідний та достатній обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту занять, можливі форми поєднання зі словом викладача.

       Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі заняття і  змісту начального матеріалу, наскільки викладач урахував специфіку групи.

        В роботі віддаю перевагу створенню та використанню мультимедійних презентацій, адже мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео зображення, графічне зображення та анімацію.

            Сьогодення потребує від викладача високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання й виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися. Викладач повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це надає викладачеві можливості за мінімальної підготовки і незначних витрат часу запропонувати наочність до заняття.

           У своїй практиці я найчастіше використовую презентації, створені за допомогою програми MS Power Point, яка є складовою частиною пакету MS Office й призначена для створення й демонстрації презентацій у вигляді набору слайдів. Компонування матеріалу програми в цьому випадку може слугувати своєрідною формою опорного конспекту.

Мультимедійний супровід заняття повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися в комп’ютері.

       Мультимедійні заняття я будую за таким принципом:

1.   Мотивація заняття
2.   Оголошення теми та очікуваних результатів
3.   Основна частина заняття – опанування навчального матеріалу: робота з термінологією, багатий ілюстративний матеріал, невеликі текстові фрагменти, що містять навчальну інформацію. Часто я об’єдную студентів у групи для роботи над певним проблемним питанням.

      Мультимедійні технології дозволяють не обмежуватися лише викладанням теоретичних засад, залишаючи багато часу для виконання практичних завдань

4.   Підбиття підсумків заняття.

        Ефективним вважаю використання на даному етапі роботи студентських веб-сторінок, які створюються групою студенти протягом уроку.

Досвід свідчить, що при зверненні до мультимедіа значно підвищується ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікується процес, навчання, стимулюється інтерес студентів як власне до знань, так і до процесу їх отримання.

          З метою вивчення ставлення студентів до проведення уроків зарубіжної літератури з використанням мультимедіа було проведено анкетування.  Абсолютна більшість студентів висловилися за проведення таких занять. Вони звернули увагу ось на що:

   - яскрава наочність дозволяє краще засвоїти інформацію;

   - краще запам’ятовується більший обсяг інформації;

   - візуальне зображення покращує сприйняття матеріалу;

   - матеріал подається зручно, наочно, яскраво;

   - заощаджується час;

   - кожен студент стає учасником обговорення теми;

   - покращується відбір матеріалу;

   - розвивається мислення;

   - подобається модернізація навчання, швидкий темп викладання;

   - зростає зацікавленість твором;

   - в сучасному світі все швидко змінюється, тому на таких заняттях цікаво;

   - подобається використання комп’ютера не тільки на парі інформатики, а    

 й на  парі літератури;

•         відчуваю себе діловою людиною, хочеться проявити себе якомога краще;
•         пізнання через нове є для навчального закладу дуже позитивним;
•         на занятті відкривається більше можливостей;
•         запам’ятовування відбувається систем ніше.

 Систематичне використання мультимедійних технологій на занятті має , на мою думку, певні переваги:

•         розширення сфери доступу до різних видів інформації (Інтернет, електронні бібліотеки, довідники, книги);
•         підвищення якісного рівня використання наочності на занятті, динамічність у створенні різних за ступенем складності схем, таблиць, кросвордів, вікторин тощо; унаочнення абстрактних теоретичних понять;
•         використання значного обсягу аудіовізуального навчального матеріалу (малюнки, фото, репродукції картин, карти, портрети, ілюстрації, аудіо-, відео- та кіно матеріали тощо) та можливість його творчого комбінування;
•         встановлення міжпредметних зв’язків;
•         можливість організації проектної діяльності студентів ;
•         розвиток творчого потенціалу студента, його здібностей до комунікативних дій;
•         формування інформаційної культури молодого покоління;
•         зручне та компактне збереження й тиражування програм;
•         формується самооцінка студента та створюються умови для самостійної роботи;
•         зростає мотивація навчання;
•         відбувається індивідуалізація навчання;
•         спостерігається підвищення продуктивності заняття;
•         викладач, що створює презентацію, змушений звертати величезну увагу на логіку подання навчального матеріалу, що позитивно позначається на рівні знань студентів;
•         скорочуються види робіт, що стомлюють студентів;
•         змінюються на краще взаємини з студентами, «далекими» від літератури;
•         змінюється ставлення до комп’ютера. Студенти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише як джерело ігор.

Досить часто в практиці при вивченні оглядових тем, ознайомленні з біографією письменника подача нового матеріалу здійснюється через лекцію викладача та пасивне слухання студентів. Але ця форма навчання сьогодні вже застаріла, неефективна, адже вона дає лише 5% засвоєння інформації від повного обсягу. Всім давно відома залежність між методом засвоєння матеріалу й здатністю відтворити одержані знання через якийсь час. Якщо матеріал подається у звуковому вигляді, то людина запам’ятовує близько ¼ інформації. Якщо інформація подається візуально – близько 1/3. При комбінуванні впливу (зорового і слухового) запам’ятовування підвищується до 1/2. До того ж, репродуктивні методи навчання позбавляють студентів можливості виявляти індивідуальні творчі здібності. Зовсім іншим буде результат, якщо обрати інтерактивне навчання з використанням мультимедіа.

Вважаю незамінними засоби мультимедіа, коли мова йде про вивчення біографії письменника, наприклад, Франца Кафки. Кафка як письменник і людина все життя потерпав від самотності. Він безвідрадний песиміст, таким його зробило саме життя. Свій світ він називає розірваним. У його творах – біль за людину, співчуття до неї,  небажання миритися з дійсністю, у якій все абсурдне й спрямоване проти людини. Тому так важливо глибше проникнути у внутрішній світ письменника, що дасть можливість краще зрозуміти його твори.

         При вивченні біографії Кафки використання засобів мультимедіа дає можливість продемонструвати на занятті широкий спектр наочності: портрети письменника, його родини, фотографії, фотокопії документів, ілюстрації до творів митця.

Такий підбір матеріалів дає можливість студентам глибше зрозуміти, чому Кафка перетворив свого героя на комаху.

        На заняттях такого типу більше часу залишається для застосування інтерактивних форм навчання. Студентам дуже подобається працювати, об’єднавшись в групи, адже в такому випадку кінцевий результат залежить від конкретної роботи кожного з членів групи. Аналізуючи текст, кожна група потім ділиться з групою результатами своєї роботи. Така практика призвичаїла студентів до складання логічних схем, виробила вміння бачити в тексті головне та відтворювати його.

Під час презентації групами результатів своїх досліджень група не є пасивним «споживачем» інформації, а отримує, наприклад, завдання зафіксувати почуте в схемі.

        Деякі студенти, що вже володіють комп’ютером, намагаються самостійно створювати презентації й демонструвати їх на заняттях. І це дуже важливо. Адже для цього потрібно продумати логіку відбору матеріалу, згрупувати його, підібрати текстовий супровід. В результаті такої діяльності процес засвоєння матеріалу відбувається значно швидше й ґрунтовніше.

         Педагоги зацікавлені в тому, щоб залучити до роботи на парі кожного студента, навчити його самостійно мислити, висловлювати й обстоювати власні думки. Інформаційні технології повною мірою допомагають реалізації поставленої мети, а створення й використання у навчанні власних мультимедійних програм не тільки сприяє глибокому засвоєнню студентами програмового матеріалу, а й підвищує фаховий рівень педагога.

       Для того щоб створити до заняття мультимедійний супровід, викладач має чітко усвідомити триєдину мету уроку, продумувати доцільність та раціональність підбору відео- та аудіо матеріалів, різноманітних спец ефектів, дозувати та спрямовувати інформацію для отримання студентами необхідних знань, для подальшого вироблення умінь та навичок.

Володіння комп’ютером для багатьох сучасних студентів – це норма. Залучення їх до творення  заняття зробить навчальний процес цікавим, а результат засвоєння програмового матеріалу – високим.

        При створенні презентації студенти звикають чітко бачити мету її створення, ставити перед собою ключове і тематичні питання. Презентація має допомогти у розкритті цих питань. Студенти розробляють сценарій для планування змісту й компонування презентації. Працюючи над цим, вони вже думають про шляхи реалізації поставлених навчальних цілей, вчаться при оформленні презентації за допомогою ілюстрацій, анімації та звуку зосереджуватися не на зовнішніх ефектах, а на збагаченні змісту й структури презентації.

   Все це змушує їх бути набагато уважнішими при опрацюванні навчального матеріалу, формує знання, вміння та навички студентів.

   У сучасному світі багато людей не можуть уявити своє життя без мережі Інтернет. Ті засоби інформації, якими ми звикли користуватися у навчальному процесі, не встигають змінюватися в тому темпі, в якому на сьогодні прогресують інші інформаційні галузі. Тому для того, щоб студент знав найсвіжіші факти та досягнення сучасності, вводжу у навчально-виховний процес заняття з використанням глобальної мережі Інтернет.

       Вважаю за необхідність зацікавити студента на заняттях. Всім відомо, що людина, яка має бажання вчитися, засвоює матеріал набагато краще, ніж та, що не зацікавлена тим, що слухає та бачить. Я дійшла висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни в діяльність педагога та розвиток студента як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предметів, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним студентом під час навчального процесу.

       На сучасному етапі існує необхідність подальшого впровадження інформатизації у вітчизняну освіту. Потрібно розробляти й впроваджувати більшу кількість педагогічних програмних засобів навчання з усіх дисциплін. Особливу увагу треба приділяти розробці комп’ютерних програм для вивчення гуманітарних предметів

Мультимедійне заняття дає можливість комбінувати на одній парі неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи до їх виконання дедалі більшу кількість студентів. При цьому самому стає цікаво те, що робиш. Коли ти задоволений, щасливий від створення заняття, то й твоя енергія обов’язково передається студентам.

            Без сумніву, використання інформаційних технологій у навчальному процесі покращить якість освіти і дасть високі результати, оскільки розвиває творчі дослідницькі здібності студентів, підвищує їх активність, сприяє надбанню навичок самоорганізації, перетворенню систематичних знань у системні, допомагає розвивати пізнавальну активність студентів і інтерес до предмета, розвиває логічне мислення.