Методична розробка про роль гри

Вступ

                                              Предмет математики настільки серйозний, що корисно не    пропускати можливостей зробити його трішки захоплюючим.

   Б. Паскаль

      Відомо, що робота вчителя- це надзвичайно важка і кропітка праця, яка вимагає високої майстерності, постійного творчого пошуку, наполегливої праці над вдосконаленням педагогічних навичок.

       Чи цікаво дітям на уроці? Чи люблять вони вчитися?

         На ці запитання не можна відповісти однозначно. Іноді діти йдуть на урок із задоволенням, іноді без нього. Як зацікавити дітей? Як привернути їхню увагу до навчального предмета?

         Часом можна почути, що математика складна, суха і нецікава наука. Людей, які люблять математику, це вражає і ображає. Математика строга, але цікава і красива наука. А завдання вчителя і полягає в тому, щоб розкривати перед учнями її велич і красу.

 « Серед усіх наук, що відкривають людству шлях до пізнання законів природи, наймогутніша, найвеличніша наука - математика.», - писала видатний математик Софія Ковалевська.

           Кожен учитель прагне зацікавити учнів предметом, який він викладає, бо це є запорукою успішного навчання. Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають учням змогу формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.

          Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже в якійсь мірі, усе наше життя – це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль. А для маленької дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже вміло використана гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж – й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, є об’єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам’ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються.

          Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується те чи інше завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до математики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відомі вчені про значення гри

 

Без гри не має і не може бути повноцінного розумового розвитку.

/В.О. Сухомлинський/

Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається цілющий потік уявлень, понять про навколишнє.

/В.О. Сухомлинський/

Гра - це іскра, яка запалює вогник допитливості.

/В.О. Сухомлинський/

 

В дитячому віці гра - це норма і дитина повинна завжди гратись, навіть тоді, коли виконує серйозну справу.

/А.С. Макаренко/

Гра не створює матеріальних, культурних, інакше кажучи, суспільних цінностей, проте вона привчає людину до фізичних і психічних зусиль, потрібних для роботи.

/А.С. Макаренко/

Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі. Отже, гра, її організація - ключ в організації виховання.

/А.С. Макаренко/

У кожній грі є робоче зусилля й зусилля думки... гра без зусиль, гра без активної діяльності - завжди погана гра.

/А.С. Макаренко/

Дитяча гра народжується з протиріччя: дитина намагається діяти як дорослий, але не може в силу своїх вікових особливостей, тобто, граючи, вона відпрацьовує ситуації дорослого життя.

/Л.С. Виготський/

У шкільному віці, гра не лише не вмирає, а проникає у відносини до дійсності. Вона має своє продовження у шкільному навчанні та праці.

/Л.С. Виготський/

 

Гра - гігантська комора дійсної творчої думки майбутньої людини.

/Д. Ельконін/

Гра - діяльність, у якій формується і вдосконалюється самокерування поведінкою.

/Д. Ельконін/

Грою потрібно просочити все життя дитини.

/К.Д. Ушинський/

Гра важлива як для підготовки дитини до майбутнього, так і для того, щоб зробити її теперішнє життя повним і щасливим.

/Ж. Фабру/

Де гра, там і радість.

/Народна мудрість/

 

Гра дає можливість відшукати себе в суспільстві, себе в людстві, себе у Всесвіті.

/Я. Корчак/

Життя - гра з постійно мінливою системою правил.

/А. Шемякін/

 

Важливо не те, чи програємо ми в грі, важливо, як ми програємо і як ми завдяки цьому змінимося, що нового візьмемо для себе, як зможемо застосувати це в інших іграх. Дивним чином поразка обертається перемогою.

/Ричард Бах/

 

 

 

 

 

Гра як форма людської діяльності

   Гра – найефективніша форма людської діяльності. Гнучка та різноманітна система навчальних ігор дозволяє зробити навчання цікавим.

   Гра дозволяє учням самостійно обирати шлях розвитку, можливо, роблячи це несвідомо, інтуїтивно,  а вчитель виконує роль каталізатора; його вміння й знання допомагають учням розвиватися швидше.

   Ігрові уроки істотно підвищують інтерес учнів до предмета, дозволяють їм краще опановувати навчальний матеріал, запам’ятовувати формули, визначення, правила тощо.

 

Гра як один із інструментів педагогіки

   Гра – це один із інструментів учительської професії; інструмент, яким можна скористатися на будь-якому етапі уроку для розв’язання дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Гра допоможе там, де потрібно щось змінити (урізноманітнити, пожвавити, поліпшити).

   Ігрову діяльність можна застосовувати як в основній, так і в старшій школі, наприклад, із кожним роком ускладнюючи ігрові форми: від засвоєння та використання фактів у молодшій школі до дослідження зв’язків між ними у старшій школі (від розв’язання кросвордів до їх складання), від описів (уроку-подорожі) до пояснення (уроку-експедиції, уроку-дослідження).

Яка головна задача вчителя?

   В загальному об’ємі знань, умінь і навичок, отриманих учнями в середній школі важливе місце належить математиці, яка широко застосовується при вивченні інших предметів і в практичній діяльності майбутніх робітників. Головна задача кожного вчителя – не тільки дати учням певну базу знань, але й розвинути у них інтерес до навчання, навчити учитися.

Як зацікавити учнів?

 

   Виникнення зацікавленості до математики у значної кількості учнів залежить в більшій мірі від методики її викладання, від того, наскільки вдало буде побудована навчальна робота. Не мала роль тут відводиться дидактичним іграм на уроках математики – сучасному і визнаному методу навчання і виховання, якому властиві навчальна, виховна і розвиваюча функції.

Чому сприяє гра?

    Гра – творчість, гра – труд. Повноцінна дидактична гра зорієнтована на підвищення ефективності навчального уроку й, одночасно, на розвиток особистості учня. Гра створює на уроці атмосферу життєрадісності, емоційної розкутості, доброзичливості, сприяє максимальному самовираженню учнів, мобілізації їх потенціалу, допомагає розвинути увагу, реакцію, комунікативні навички, творчі здібності. До того ж гра сприяє психологічному розвантаженню учнів, допомагає позбутися напруження, страху.

    Гра сприяє формуванню якостей активного учасника ігрового процесу; учить знаходити й приймати рішення; створює особливе емоційне середовище, що є привабливим для учнів; розвиває вміння адаптуватися в умовах, що змінюються, а також уміння спілкуватися, налагоджувати контакти, відчувати задоволення від спілкування з партнерами; відкриває приховані здібності тощо.

    В процесі гри у дітей виробляються навички зосереджуватися, міркувати самостійно, розвивається увага, тяга до знань. Захопившись, діти не помічають, що навчаються: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Адже самі пасивні учні включаються в гру з великим бажанням, прикладають всі зусилля,     щоб не підвести товаришів по грі.

Для чого потрібні ігри?

    Під час гри діти, як правило, дуже уважні, зосереджені і дисципліновані. Дидактичні ігри гарно вживаються з “серйозним” навчанням. Включення в урок дидактичних ігор і ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей гарний робочий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується та чи інша задача, підтримує і підсилює інтерес дітей до предмету.

Яка роль гри на уроці?

    Дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не потрібно змішувати із забавою, не розглядати її як діяльність, яка доставляє задоволення заради задоволення. На неї потрібно дивитись як на вид творчої діяльності в тісному зв’язку з іншими видами навчальної роботи.

Роль гри на різних етапах уроку

• На етапі вивчення нового матеріалу гра допоможе вчителеві розв’язати два важливих взаємозалежних завдання – зацікавити учнів новою темою й зробити зміст теми зрозумілим. У цих іграх часто використовують прийом перетворення інформації, «переклад» термінів і теорій мовою, зрозумілою дітям, прийом порівняння незнайомого із чимось відомим.
• На етапі закріплення матеріалу ігрові технології також є досить ефективними. Учні відпрацьовують навички під час гри особливо охоче й результативно, саме тоді задіюють різні види запам’ятовування, моторну пам’ять.
• Гра є корисною на етапі контролю засвоєння знань. Під час гри спрацьовує механізм змагання, що сприяє максимальному самовираженню учасників.

Яка методика проведення ігор?

При організації дидактичних ігор з математичним змістом потрібно продумувати наступні питання методики:

 

1. Мета гри. Які уміння і навички в області математики учні засвоять в процесі гри? Якому моменту гри потрібно приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі мають на увазі при проведенні гри?
2. Кількість гравців.
3. Які дидактичні матеріали і посібники будуть потрібні для проведення гри?
4. На який час повинна бути розрахована гра? Чи буде вона цікавою і захоплюючою?
5. Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри?
6. Як забезпечити участь всіх школярів у грі?
7. Як організувати спостереження за дітьми, щоб вияснити, чи всі включились в роботу?
8. Які зміни можна внести в гру, щоб підвищити інтерес і активність дітей?
9. Які висновки потрібно сказати учням вкінці гри( кращі моменти гри, недоліки, результат засвоєння математичних знань, бали окремим учасникам гри, зауваження з порушення дисципліни).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            Види ігор