Овруцький професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку

української літератури на тему:

«Мотив боротьби за державність України та психологія переможця у поезії

Євгена Маланюка «Уривок з поеми»

 

 

 

 

 

                                   Підготувала:

Мішина Тетяна Вікторівна,

викладач української

мови та літератури

 

 

 

 

 

                                                                             

                                         

                                               Овруч – 2024 рік

Мета: розкрити ідейно-художній зміст поезії Є.Маланюка, читацьку активність,  розвивати образне мислення, уміння бачити підтекст, розкрити роль символів, навички толерантного ставлення до думок інших, уміння толерантно відстоювати власну думку, виховання патріотизму.

Обладнання: збірки творів Є. Маланюка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, бібліографічний огляд праць про поета і його творчість.

   ХІД   УРОКУ

І.Організаційний момент. Емоційна підготовка здобувачів освіти до уроку.

1.Нумо, учні, підведіться!

Один одному всміхніться.

Уже дзвіночок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо.

-         Чи всі готові до уроку?

-         Хто сьогодні відсутній?

-         Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними.

ІІ.Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово.

   Польща, 1922 рік. Містечко Каліш з передмістям Щипьорно. За колючими дротами таборів військовополонених майже десять тисяч інтернованих вояків армій Української Народної Республіки. Дерев'яні бараки, землянки, злигодні, голод, фронтові рани, сухоти, смерть. Пекуче усвідомлення втрати Батьківщини і майже цілковита відсутність надії на майбутнє... А на зібранні академії таборового літературно-артистичного товариства „Веселка” із, здавалося б, недоречним до часу і місця рефератом „Зброя культури” виступав перед побратимами двадцятип'ятилітній поет, військовий старшина 6-ї дивізії генерала Безручка Євген Маланюк: „Щоб повстала або зникла держава, мусить, перш за все, існувати ідея цього повстання або зникнення... Ідеї виростають й мужніють на підгрунті національної культури – от чому праця на царині культури є сьогодні хоч і запізненим, проте загальноукраїнським ділом...Дійсними творцями життя є мислителі, апостоли ідеї. Справжніми пророками історичних подій є Митці і, в першу чергу – поети”. Серед них і Євген Маланюк.

   Для роботи нам знадобиться формула:

У-увага

С-спілкування

О-організованість

Р-робота

В-взаємодопомога

З-знання

(У+О)(В+С)=З

  Девізом уроку української мови стали слова «Уважність, чіткість і швидкість!»

    Тема уроку вимагатиме від вас бути уважними, наполегливими, сумлінними, якомога менше помилятися.

Вправа «Мікрофон»

-Як ви гадаєте, для чого нам потрібні ці знання?

Вправа «Очікування»

-Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

• Від сьогоднішнього уроку очікую…
• На уроці хочу дізнатися про..
• Мені цікаво було б з’ясувати…
• Хочу навчитися…
• Маю наміри досягти успіхів…

Метод «Мікрофон»

-Від кого це залежить? (Це залежить від нас: ми повинні бути зібраними, активними, старанними).

-Ви самостійно вивели формулу успіху нашого уроку, яка допоможе вам активно працювати. Давайте її почитаємо.

Я-особисість.

Я-учень.

Я-хочу знати.

Я-думаю.

Я-аналізую.

Я-висловлююсь.

Я-налаштований на добро.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1.Запитання до здобувачів освіти

-         Розказати про  умови  виникнення “Празької школи”.

-         Назвати провідні мотиви  творчості поетів-емігрантів.

-         Яке значення “Празької школи” для української літератури?

2. Ілюстративний диктант (калейдоскоп цікавих доль)

-         Демонстрація фото пражан, а здобувачі освіти записують прізвища в зошит. Останнє фото Євгена Маланюка.

-         Кому випала роль лідера серед когорти першорядних поетичних талантів, що сформувалися в умовах української еміграції міжвоєнного двадцятиріччя?

-         Хто створив концепцію “Празької школи”?

IV.Сприймання і засвоєння нових знань.

1. Робота над поезією «Уривок з поеми»

1.1. Прочитання поезії викладачем.

1.2. Словникова робота

Рокотати – 1. Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. 2. Лунати, звучати (про рокітливі звуки).

Криця – 1. Те саме, що сталь. 2. Шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. 3. Те саме, що кресало.

Прерія – рівнинна місцевість у Північній Америці з трав'янистою рослинністю степового типу. Степовий ландшафт, що нагадує таку місцевість.

Синюха – річка в Україні, в межах Новоархангельського і Вільшанського районів Кіровоградської області та Первомайського району Миколаївської області. Ліва притока Південного Бугу (басейн Чорного моря).

Паралітик – людина, хвора на параліч.

Гураґан – буря, буревій, (з вихорем) шуря-буря, смерч, тайфун.

Західний Буг – річка в Україні, Білорусі та Польщі (де називається просто Буг), ліва притока Нарева (басейн Вісли).

1.3. Ідейно-художній аналіз

✵ Яким постає образ ліричного героя із перших рядків поезії? (Це справжній українець, який знає історію свого народу, якому болить сучасне, тому і в своїх переконаннях він «закохавсь в гучних віках» і «… волю полюбив державну»)

✵ Про які історичні події Є. Маланюк згадує, називаючи імена та прізвища постатей, пов'язаних з ними? (Згадуючи Богдана Хмельницького, Мазепу, Гонту, Залізняка, автор намагається осмислити героїчні і трагічні сторінки історії народу. Мотив боротьби за державність України присутній майже в кожній строфі)

✵ Прокоментуйте бачення причин поразки державності України через художнє слово автора поезії. (Є. Маланюк вдається до екскурсу в минуле і згадує різні історичні часи, які позначилися важливими випробуваннями для українського народу. Звинувачуючи «міцних поплічників Богдана», «тих отаманів курінних», автор подає образ скривавленого обличчя (муки), що асоціюється зі станом тодішньої України)

✵ Ким захоплюється автор вірша? (Є. Маланюк симпатизує тим, кому не байдужа доля України, «чия залізна голова /І з-під катівської сокири / Жбурляла в чернь такі слова, / Що їй мороз ішов за шкіру», «й чия упевнена рука / Зміцняла сивого Мазепу/». Простежується ідея самопожертви, відданості Батьківщині. Незважаючи на те, що «… в батуринськім огні / Держава рухнула… /», до боротьби стали «Залізняка майбутні діти». Автор на стороні сильних духом, бо ж «Вони лишилися, як криця!/ І жадний примус, жадне зло / Їх не примусило скориться!»)

✵ З якою метою поет згадує рядки «Заповіту» Т. Шевченка? (Учні вказують на постать Кобзаря як генія, пророка українського народу, носія ідеалів добра і справедливості. Цитують фрагменти «Заповіту», висловлюють думки щодо однозвучного із Т. Шевченком заклику в Є. Маланюка «Вставайте! Кайдани порвіте!»)

✵ Яким є ставлення ліричного героя до Батьківщини? (Попри все ліричний герой любить рідну землю, «Бо ж там тече козацький Буг …», «… там весен вербний пух / І дух землі — з дитинства нюхав»)

✵ Яка ідея поезії? (Автор засуджує загарбницьку, нищівну політику ворогів, які посягають на Державність країни «як не калічила Москва, / Не спокушав її розгон той.». Автор спонукає критично оцінити минуле і сучасне, тому ворогів він попереджає, що «Не паралітик і не лірник / Народ мій» і «в гураган подій/ жбурне тобою ще невірний». Він передбачає, що випробування для народу будуть: «Ще засилатимеш, на жаль, / До Києва послів московських», але знищити український народ як націю, Україну як державу ворогові не вдасться, бо «… по паркету наших заль / Ступати лаптю буде сковзько»)

✵ У чому актуальність твору? Прокоментуйте символічність назви. (Поезія Є. Маланюка на часі, адже Україна знову переживає посягання на Державність, суверенітет. В країні йде війна, і, цитуючи Маланюка, кожен українець (як і ліричний герой вірша) усвідомлює, що «не паралітик і не лірник мій народ» і «в ураган подій» здатний захистити свою землю від «послів московських». Символічність назви учні трактують по-своєму, та все ж «Уривок з поеми» — це уривок з історії України життя її народу. І нехай цей уривок «героїчний і трагічний водночас, він тісно переплітається із сьогоденням. І знайдуться поети, які для майбутніх поколінь напишуть наступний «Уривок з поеми», у якому згадуватимуться імена воїнів АТО, Небесної Сотні і всіх тих, хто причетний сьогодні до долі України)

 

         “Уривок з поеми” вірш

Je suis un fils de cette race:

E. Verhaeren

 

Внук кремезного чумака,

Сiчовика блiдий правправнук,

Я закохавсь в гучних вiках,

Я волю полюбив державну.

 

I крiзь папери, крiзь перо,

Крiзь днi буденнi — богоданно

Рокоче запорозька кров

Мiцних поплiчникiв Богдана –

 

Тих отаманiв курiнних,

Що пiд гармати революцiй

Умiли кинуть п’яний смiх

В скривавлене обличчя — муцi.

 

Чия залiзна голова

I з-пiд катiвськоï сокири

Жбурляла в чернь такi слова,

Що ïй мороз iшов за шкiру.

 

Хто в дикий вихор гопака

Втiляв життя назустрiч степу,

Й чия упевнена рука

Змiцняла сивого Мазепу.

 

Коли ж в батуринськiм огнi

Держава рухнула, тодi-то

Вони взяли свячений нiж,

Залiзняка майбутнi дiти!

 

Хай згинуло, хай загуло –

Вони лишилися, як криця!

I жадний примус, жадне зло

Ïх не примусило скоритьсяi

 

Херсонськi прерiï — мов Сiч,

А кобзарем — херсонський вiтер,

I рiдним був одразу клич:

 

Вставайте! Кайдани порвiте!

Бо ж там тече козацький Буг

 

Й — не раз червоная — Синюха,

А я там весен вербний пух

I дух землi — з дитинства нюхав.

Як не калiчила Москва,

 

Не спокушав ïï розгон той –

Та враз пiдвiвсь, i запалав,

I з серця кров’ю крикнув Гонта.

…Даремно, вороже, радiй –

 

Не паралiтик i не лiрник

Народ мiй — в гураган подiй

Жбурне тобою ще, невiрний!

 

Ще засилатимеш, на жаль,

До Києва послiв московських –

I по паркету наших заль

Ступати лаптю буде сковзько.

 

 

1.4. Творча лабораторія.  Робота у групах.

Здобувачі освіти досліджують художні засоби  вірша:

 епітети: залізна голова, п’яний сміх, запорозька кров, кремезного чумака, блідий праправнук, в гучних віках, державну волю, дні буденні, отаманів курінних, п’яний сміх, скривавлене обличчя, залізна голова, катівської сокири, дикий вихор, упевнена рука, в батуринськім огні, свячений ніж, майбутні діти, жадний примус, жадне зло, херсонські прерії, херсонський вітер, козацький Буг, вербний пух, послів московських.;

 метафори: народ мій жбурне; рокоче запорозька кров; закохавсь в гучних віках; я волю полюбив державну;; (отамани) уміли кинуть п’яний сміх в скривавлене обличчя – муці; (залізна голова) жбурляла в чернь слова; я там весен вербний пух і дух землі з дитинства нюхав; і з серця кров’ю крикнув Гонта.

 порівняння: вони лишилися, як криця!; херсонські прерії – мов Січ, а кобзарем — херсонський вітер;

звертання: Даремно, вороже, радій; народ мій – в гураган подій жбурне тобою ще, невірний!;

алюзії: «Вони взяли свячений ніж, / Залізняка майбутні діти», «Вставайте! Кайдани порвіте!»;

інверсія: народ мій. 

1.5. Складання сенкану “Ліричний герой Є.Маланюка”

Козак

Нескорений, волелюбний

Бореться, перемагає, любить

Завжди відстоює незалежність своєї держави

Патріот.

V.  Підсумок уроку.

    У своїй творчості Євген Маланюк синтезував неоромантичні, символістичні та неокласичні тенденції української лірики, стрижнем якої було висвітлення історичної долі України. У його поезії відбилися протести проти століть безправності на Україні, проголошувалася потреба формування нової, національно-свідомої особистості з психологією переможця. Кожен етап боротьби за незалежність - це уривок з історії нашого державотворення. Будьмо справжніми синами і доньками своєї матері- землі, за яку стояло не одне покоління наших славних предків.

VІ. Оцінки та їх мотивація.

VІІ. Домашнє завдання. Повторити відомості про життєвий і творчий шлях Є.Маланюка, аналіз поезії “Уривок з поеми”.

Як можна бути патріотом, живучи поза межами своєї країни? Сформулюйте тезу, наведіть 2-3 переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування.