Методична розробка уроку "Аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Наслідки катастрофи."

Про матеріал
Методичну розробку уроку можна використовувати у 8 та 9 класах, на виховних годинах.
Перегляд файлу

Аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Наслідки катастрофи.

 

  Мета: ознайомити учнів з однією з трагічних сторінок України, вияснити причини та наслідки найбільшої  в світі техногенної катастрофи; формувати уміння і навички самостійної роботи з різноманітними джерелами інформації; робити власні висновки; виховувати риси справжнього громадянина своєї держави, якому не байдуже її сьогодення та майбутнє, оцінити наслідки екологічного лиха.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок пам'ять

Обладнання: фізична та економічна карти України, виставка матеріалів про Чорнобильську трагедію, фотоматеріали;  документальні фільми про Чорнобильську катастрофу, портретна галерея пожежників;  ноутбук та мультимедійна дошка.

 

Хід уроку:

 

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя

Вчитель: Навіть зі старовинних рукописів не завжди вдається

                з’ясувати походження і зміст назви того чи іншого населеного пункту. Значно простіше з тими, які постали недавно. Одному з таких найновіших міст вирішили дати давнє ім’я річки, на берегах якої воно народилося, Прип’ять...

               / розповідь учня про місто Прип’ять – випереджувальне завдання / 

Учень:    Тиха, повноводна річка, в’ється вона по українському та білоруському Поліссю серед десятків прозорих та глибоких озер та лісів, багатих на всілякі дари. Здавалося б, цей куточок землі Творець залишив для себе. Райська тиша, багатюща природа – душа спочиває. Хоч би з якої сторони ви приїздили до міста Прип’ять, воно просто – таки зачаровує.   

Вчитель: Що ж спричинило появу міста – красеня ?

Учень:    Поява міста зв’язана  зі спорудженням першої в Україні і найбільшої в світі атомної електростанції. Для зведення міста енергетиків і електростанції не треба було, знищуючи ліс, готувати майданчик для будівництва – він сам знайшовся, уже готовий. Просто диво: серед могутніх сосен, повноводних озер, заводей і рівних берегів річки Прип’ять ніби з неба впала величезна пляма пустельної землі, порослої чорнобилем – полин – травою, яку в народі називають “більник”, “біль чорний“, “чорнобіль “. Сьогодні про це говорять як про знамення.

Вчитель: Людське життя, як деревце, цінуєш його, бережеш, доглядаєш – воно росте, приносить плоди, а з часом старіє, всихає, помирає. Проте не зникає безслідно, воно продовжує жити у своїх нащадках. Без пам’яті роду немає людини. Сьогодні ми проведемо урок – пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Тема уроку: Чорнобильська катастрофа.

/ виходять учні /

Учень 1:    Ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. Перша година 23 хвилини 43 секунди. Роздалося два вибухи, над четвертим енергоблоком полетіли куски та іскри. Частина їх впала на дах машинного залу. Розпочалася пожежа.

Учень 2: Трагедія кожну мить наростала,

Мов зібрала зі світу пожежі розплати, війну

І, немов з Хіросіми, з безодні повстала.

Перед людством, відкривши свою таїну.

Учень 3: 26 квітня! ...

В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема,

І уста безмовні, і душа німа.

Вчитель: Людська недбалість, безвідповідальність, халатність, недобросовісне виконання обов’язків призвели до аварії на ЧАЕС – вибухнув четвертий енергоблок.

                    Атомна енергія – ви вже знаєте, як її використовують: вона може приносити користь, а може нести смерть. Вибух енергоблоку – це не вибух атомної бомби. Але і в першому, і в другому випадку появляється радіація, гинуть люди.

               / виходять ліцеїсти у військовій формі і підходять до обгорілого дерева /  

Ліцеїст 1: Обпекло, обпалило, - у кров, у життя запеклося. Що несе воно дітям і нашим прийдешнім літам?

Ліцеїст 2:  А довкола жита піднімались і ростом ішли у колосся.  

                  Довірялись птахи небесам і лісам, і вустам.

                  / ставить свічку /.  

Ліцеїст 3:    Ще збагнули не всі і не вся, що вогонь смертоносний. 

                   Що нечутно вбиває – і корінь, і землю, і цвіт.

                   / ставить свічку /.

Ліцеїст 4:    Що не вийти дитинству на теплі ожинові роси. Не знайти на світанку над Прип’яттю залишений слід

                  / ставить свічку /.  

Вчитель:   Трапилося це 130 км на північ від Києва. І тоді згадали люди, що у книзі книг – Святе Письмо – говориться про полин і пов’язану з ним страшну катастрофу:

                           “ І засурмив другий Ангол, – і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І впала вона на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі тій Полин. І стала третина води, як полин, і багато з людей повмирали з води, бо згіркла вона ...” / Одкровення 8 : 10-12 /. 

Учень:     Впала з неба додолу потривожена Ангелом зірка.

Покотилась до обрію, збурила зоряну синь.

На душі стало сумно, на устах стало солоно – гірко,

Бо Чорнобиль – трава –то полин.

Чом же ти, Україно, материнська вербова колиска,

Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?

Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?

Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю.

Як же ти допустила, щоб скалічили душу твою?

Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка ...

Вчитель:  Чорнобиль ... Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля; це пам’ять, це наш нестерпний біль.

  / накидає на себе чорну хустку підходить до дерева, кладе квіти, бере свічку /  

Учень:       Хто вона ?

Учень:   Епоха ?

Учень:        Доля ?

Учень:   Смерть ?

Учень:       Чи, може, ЗОНА ?

Вчитель:    І почали називати цю прекрасну землю страшним словом “ ЗОНА “. Словосполучення  “ небезпечна зона “ для тисяч людей ще довго буде асоціюватись з поняттям 30 км. Це територія, звідки треба було терміново виселити всіх людей. Села, поля, ліси – все тут зробилося безплідним, порожнім. Понад 130 тис. людей залишили свої домівки, беручи з собою тільки те, що могли нести в руках...

 /Зачитую з газет спогади цих подій робота з додатковою літературою/

Вчитель:   В екстремальних умовах люди працювали, не зважаючи ні на що. Безперестанку, не маючи належного спорядження, ризикуючи здоров’ям і життям, виконували поставлені завдання не тому, що боялися покарання за невиконання наказу, а усвідомлюючи свою відповідальність за долі мільйонів людей.

                    Першими ступили в небезпечну зону пожежники, працівники міліції, медики. І ніхто не думав про смерть.

Робота з матеріалами преси

              / за допомогою газет поринаємо у події того часу / 

Вчитель:     Жертв Чорнобиля косить смерть, не зважаючи на стать, вік, службове становище. Йдуть у небуття сини і дочки України, які поклали своє життя на вівтар Батьківщини.                      Чорнобильська аварія стала не лише найбільшим страхіттям кінця ХХ століття, а й мірилом сучасної цивілізації з одиницею виміру “один Чорнобиль “. Сьогодні ми маємо реальне уявлення про наслідки чорнобильської катастрофи для здоров’я людей.

                       Внаслідок чорнобильської катастрофи в Україні радіаційного забруднення зазнали 12 областей.

Робота з атласом

               / учні працюють з атласом /

Вчитель:   Приблизно 5% території України втрачено внаслідок радіологічного забруднення земель. Радіаційний фактор призвів до значних змін в екосистемах. В першу чергу впливу радіації зазнав рослинний покрив зони. Було припинено господарську діяльність: оранка, випас худоби, збір урожаю сільськогосподарських та плодово – ягідних культур. В лісопосадках не проводилась санітарна чистка, що призвело до заросту деревостану. Усі  безлісі території в зоні відчуження за такого режиму мають заростати лісами / зміна біогеоценозу /. Появилось більше конвалії, купини, веснівки, крушини, шипшини, верби. Але, на жаль, користуватись цими дарами лісу людина не може.

                    Будь-які зміни у рослинному світі впливають і позначаються на тваринах. Екологічні фактори перших років існування зони відчуження були для них найнесприятливішими. Зараз у зоні різко кількість лисиць, єнотоподібної собаки, куниць зросла чисельність лося, козулі, дикого кабана, вовка, бобра, ондатри, норки, видри.

               Стало більше і птахів: сірої куріпки, тетеруків. Зараз в зоні можна зустріти навіть таких рідкісних птахів, як орлан-білохвост, беркут, балабан.

                     Стало менше: водоплаваючих – крижнів, чирок, лисок; синантропних – горобців, синиць.

 

ІV. Рефлексія

Вчитель:       Мабуть, рано ми почали вважати себе царями природи, повіривши в НТП і силу його розуму, забули про те, що є на світі такі прості істини, як порядок, кваліфікація, відповідальність вчених за свої рішення, точне виконання розумних наказів.

                        Подумаймо разом:

  1. Чи треба будувати атомні станції поряд з великими містами, у щільно населених регіонах країни ?
  2. Чи треба економити на будівництві ?
  3. Чи потрібні багатотисячні міста атомників ?
  4. Чи завжди ми готові морально до того, щоб

     користуватись досягненнями людського розуму?

V. Підсумок

                           Ці питання поставив перед нами Чорнобиль.

                 / виходить учень /

Учень:         І людству теж пересторога –

                     Звучить удень, в нічній імлі,

Проймає все життя тривога ...

Чорнобиль – слово як набат,

То наше пекло, наша доля ...

Нема повернення назад,

Лише для хмар – жахке роздолля.

Прозрійте, люди !

Ще не смерть!

Ще винуватці поміж вами ...   

/ звучить пісня “ Господи, помилуй нас “ /.        

doc
Пов’язані теми
Географія, Розробки уроків
Додано
25 квітня 2021
Переглядів
334
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку