Тема уроку: Імунокорекція. Імунотерапія.
Мета уроку:
навчальна: ознайомити учнів з поняттями «імунокорекція», «імунотерапія»; сформувати уявлення про особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів;
розвивальна: розвивати увагу, пам'ять та мислення учнів;
виховна: виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, прагнення вести здоровий спосіб життя, формувати повагу до життя як найвищої цінності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання і матеріали: підручник, презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Біологічний диктант.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Імунітет захищає нас у нормі. Але що робити, якщо система дає збій – розвивається хронічне захворювання, рак або важкий імунодефіцит. У таких випадках звичайної профілактики мало. Тоді медицина переходить до активного втручання - імунокорекції для відновлення балансу та імунотерапії для цілеспрямованої боротьби з важкими хворобами .
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
Вивчення нового матеріалу. (навчальна бесіда)
План вивчення нової теми:
1.Поняття про імунокорекцію та її види.
2.Методи і види імунокорекції.
3.Принципи імунокорекції.
4.Імунотерапія, її основна мета.
5.Види імунотерапії за механізмом дії: специфічна та неспецифічна.
6.Імунотерапевтичний вплив та його види.
7.Особливості й різноманітність імунологічних препаратів:
- імуностимулятори;
- імунодепресанти;
- імуномоділятори.
8. Перелік імунологічних препаратів.
Вивчення нового матеріалу. (навчальна бесіда)
Імунокорекція - сукупність засобів і методів, спрямованих на нормалізацію функцій імунної системи.
Розрізняють три основні види імунокорекції:
1) стимулювальна 2) пригнічувальна, 3) замінна.
Імунокорекція передбачає застосування різних фізичних (наприклад, інгаляція, електрофорез), хімічних (лікарські препарати) і біологічних (масаж, апітерапія) методів, традиційних (наприклад, антибіотикотерапія) й альтернативних (наприклад, голковколювання, гірудотерапія) методик, терапевтичних і хірургічних (видалення лімфоїдної тканини, пересадка кісткового мозку) підходів.
Основні принципи імунокорекції:
1) застосування з профілактичною метою;
2) доповнення призначеного лікування;
3) переважне використання природних способів впливу, що пов'язані з біологічними потребами й функціями організму.
Імунотерапія - сукупність методів лікування, що мають цільовий вплив на клітини, тканини та органи імунної системи.
Основною метою імунотерапії є виправлення імунних дефектів організму людини.
За механізмом дії розрізняють: специфічну й неспецифічну імунотерапію. Специфічна імунотерапія передбачає вплив на механізми адаптивного імунітету, а неспецифічна - на вроджені імунологічні процеси.
Імунотерапевтичний вплив може бути активним, пасивним та адаптивним. Активний вплив передбачає залучення природних механізмів імунної системи у відповідь на введення антигена (наприклад, використання вакцин). У разі пасивного застосовують готові гуморальні (сироватки, імуноглобуліни, моноклональні антитіла) або клітинні (клоновані лімфоцити) імунологічні препарати, що діють на природні захисні механізми. У випадку адаптивної терапії або профілактики організм отримує речовини(цитокіни, чинники росту), які сприяють виробленню природних засобів захисту.
Особливості й різноманітність імунобіологічних препаратів
За дією на імунну систему імунобіологічні препарати поділяють на:
1) імуностимулятори (активують імунну відповідь; н-д: вакцини, препарати женьшеню);
2) імунодепресанти (пригнічують імунну відповідь; н-д: препарати золота, деякі антибіотики);
3) імуномодулятори (відновлюють і нормалізують функції імунної системи; наприклад препарати з ехінацеї, гриба кордицепсу).
До імунобіологічних препаратів належать:
1. Вакцини - препарати з ослаблених, вбитих збудників захворювань або продуктів їхньої життєдіяльності, що їх застосовують для формування набутого активного імунітету (наприклад, БЦЖ проти туберкульозу)
2. Анатоксини - препарати із знешкоджених екзотоксинів бактерій, що зберігають антигенні та імуногенні властивості (н-д: стафілококовий анатоксин).
3. Сироватки імунні - це препарати сироватки крові, що отримують шляхом імунізації тварин або людини і використовуються для створення пасивного імунітету (наприклад, протиправцева сироватка).
4. Інтерферони - природні або рекомбіновані білкові речовини, що є противірусними засобами (н-д,природний альфа-інтерферон, штучний лаферон).
5. Імуноглобуліни - препарати, діючою основою яких є антитіла, що підвищують неспецифічну опірність організму (н-д: імуноглобулін людський).
6. Пробіотики - бактеріальні препарати, що містять живі мікроорганізми або їхні метаболіти, що здійснюють регуляторний вплив на імунну систему через відновлення мікрофлори кишечнику (наприклад, лінекс, лактобактерин).
7. Бактеріофаги - антимікробні специфічні препарати, що їх отримують в результаті селекції бактеріофагів (наприклад, дизентерійний або сальмонельозний бактеріофаг).
8. Антибіотики - продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин, що вибірково пригнічують функціонування клітин бактерій, грибів або пухлин (наприклад, лізоцим, пеніцилін, цефадозим).
V. Узагальнення та систематизація знань
Підручник В. Соболь, стор. 106. 1.
Самостійне дослідження.
Імунотерапія грипу й ГРВІ. За сучасними правилами, лікування та профілактика грипу й ГРВІ включає декілька пунктів.
1) вакцинація перед початком епідсезону; 2) вживання препаратів з групи інтерферонів; 3) застосування препаратів противірусної дії, що пригнічують віруси; 4) вживання препаратів імуностимулювальної дії для активації власного імунітету.
Назвіть найпоширеніші препарати, що їх застосовують в імунотерапії вірусних інфекцій грипу й ГРВІ.
VI. Підбиття підсумків уроку
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити §28;