Методична розробка уроку з української літератури "Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння в п`єсі "Мина Мазайло"

Тема. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння в п`єсі Миколи Куліша «Мина Мазайло»

Мета:

навчальна:     розкрити актуальність п’єси у наш час, учити учнів коментувати текст твору, характеризувати образи-персонажі; проаналізувати позиції головних персонажів твору щодо українізації, їх ставлення до української мови;  узагальнити і систематизувати знання учнів з теми „Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша”; 

розвивальна:  розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, надавати оцінку вчинкам героїв; розвивати навички виразного читання драматичного твору.

виховна:  підвищувати в учнів зацікавленість українською мовою; виховувати любов до рідного слова, рідної землі,  свого народу.

Учні повинні знати: зміст п'єси «Мина Мазайло», її жанрові особливості; розуміти умовність у ній часу і місця дії; основні засоби творення комічного.

Учні повинні вміти: аналізувати п'єсу, визначати і коментувати проблеми, порушені у творі; характеризувати жанрові особливості комедії, засоби створення комічних ситуацій: обговорювати актуальність  проблем, порушених у творі.

Тип уроку: комбінований із використанням ІКТ.

 Вид уроку: конкурс.

Форма проведення: урок-конкурс (КВК).

Методи і прийоми: «Презентація»,  гра «Алфавіт», метод «Лист до себе», метод   «Прес», метод «Займи позицію», інтелектуальна розминка, бесіда , бесіда з елементами розповіді, робота в парах, доповіді учнів,  лінгвістичні ігри: «Лінгвістична вікторина», «Асоціативні малюнки», «Впізнай героя», «Хто більше?», словникова робота, метод «Одержання листів учнями», прийом «Драбинка успіху», словникова робота.

Обладнання: портрет письменника, текст комедії «Мина Мазайло», мультимедійна презентація з використанням відеофрагментів фільму «Мина Мазайло», аудіозапис пісні Наталії Май «Україна буде», буклет М. Куліш «Мина Мазайло», таблиця , словник-помічник, вислови про п’єсу «Мина Мазайло».

Методична мета: застосування методів інтерактивного навчання та тестових технологій; виховання національної свідомості.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія,політика, соціологія , зарубіжна література .

Епіграфи:

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур`ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай щоразу служить вам…

М. Рильський 

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.

В. Сосюра

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

- привітання з учнями;

- перевірка присутніх на уроці учнів.

• Визначення емоційної готовності учнів до уроку

На партах в учнів лежать аркуші різного кольору: зелений колір – я готовий (готова) працювати, червоний – я не зовсім упевнений (упевнена) у своїх силах, жовтий – я не впевнений (не впевнена) у своїх силах, потребую допомоги.

• Вступне слово викладача

Сьогоднішній урок я хочу розпочати  легендою.

Господь створив звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм літати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав її скарги на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям та птицям – мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, швидша за найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть загинути.

Однак і людина повинна розуміти, який неоціненний скарб отримала,- берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то загубить і душу, і тіло. Це всього лиш легенда. Проте вона відображає суть тих явищ, що відбуваються в людському житті. Недарма ж говорять, що без мови немає народу.

Звучить фрагмент аудіозапису пісні В. Баранова «До українців».

Викладач

- Які почуття охопили вашу душу, коли ви слухали пісню? Спро­буйте відтворити їх одним-двома словами.

ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів

Бути першим завжди важко. Команда може виступити з привітанням першою, якщо її учасники швидше й правильно дадуть відповідь на 3 запитання.

П'єса написана 1928р. а вперше опублікована в журналі "Літературний ярмарок" 1929р. Навесні цього ж року її було поставлено в Дніпропетровську, Харкові, Києві.

Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки минулого століття процесом українізації.

 1. Що ви знаєте про українізацію з історії?

 (Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвиток національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського". Цей процес яскраво показаний у п'єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло". )

У нас, як і в автора, заболіла душа. Наша рідна мова стала пасербницею у своєму ж домі й на своїй землі опинилась на задвірках.

Ця проблема дуже хвилювала М. Куліша. Тому він і написав п’єсу “Мина Мазайло».

2. Яке завдання перед собою поставив драматург?

(Пробудити почуття самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури)

3. Що таке сатирична комедія?

 (Це твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.)

Викладач

Домашнім завданням вам було опрацювати життя і творчість Миколи Куліша, прочитати п`єсу «Мина Мазайло». Я думаю, що готувались до уроку із задоволенням, тому що читали про українського письменника, режисера, драматурга, громадського діяча, газетяра і редактора, діяча української освіти, педагога – Миколу Куліша.

Пам`ятайте  про головні правила командної роботи: активна співпраця, толерантність у спілкуванні, підтримка, взаємодопомога.

У нас є дві команди, які зараз одержують маршрутні листи та сідають у поїзд-експрес, де будуть змагатися між собою.

Маршрутний лист команди______________________________

№з/п	Зупинка	Оцінювання конкурсу	Оцінка команди
1	Станція «Презентація»
2	Станція «Алфавіт»
3	Станція «Теоретична»
4	Станція «Лінгвістична вікторина»
5	Станція «Капітани»
6	Станція «Таблиця»
7	Станція «Асоціативні малюнки»
8	Станція «Впізнай героя»
9	Станція «Хто більше?»

 

Станція «Презентація»

Кожна команда презентує себе, оголошує свою назву, девіз та емблему.

 

•              Перевірка домашнього завдання

Станція «Алфавіт»

 Викладач. Отже, ми познайомилися з учасниками. А наш поїзд тим часом прибув до станції «Алфавіт».

Методичний коментар

На дошці є український алфавіт. Викладач ставить запитання до учня, відповідь повинна починатися на відповідну літеру алфавіту. Відповідь прозвучала — літеру забирають. За кожну правильну відповідь учень отримує 1 бал; на запитання, де є літери Є, И, Ц, Щ, Ь, Ю відповідь формулюють без урахування цих літер.

 Підсумки гри підбивають таким чином: учень, який набрав найбільшу кількість балів, отримує «11» , друге місце за кількістю балів — «10» , третє — «9»,              четверте — «8 балів». А командам зараховується  сума балів, яку набрали їхні учасники.

А	Ім'я дружини Миколи Куліша	Антоніна
Б	У цьому театрі Лесь Курбас найчастіше ставив п'єси М. Куліша	«Березіль»
В	Назва однієї з п'єс М. Куліша	«Вічний бунт»
Г	Що лягло в основу драми М. Куліша «97»	Голод 1921-1923 рр.
Ґ	«Маклена…»	Ґраса
Д	Невеликий драматичний твір, написаний у віршованій формі, який поєднує в собі ознаки жанру драми та ліро-епічної поеми	Драматична поема
Е	Ця літера остання у назві літературного угруповання, президентом якого деякий час (після М. Хвильового) був М. Куліш	ВАПЛІТЕ
Є	Назвіть основні види драми як літературного роду	Власне драма, трагедія і комедія
Ж	Невеличка комічна п'єса, переважно на одну дію	Жарт
З	Назва драми М. Куліша	«Зона»
И	На який рік припадає початок драматургічної творчості М. Куліша?	1924
І	На який факультет Одеського університету вступив М. Куліш 1914 року	Історико-філологічний
Ї	Смішні побутові сценки з народного життя, які виконувалися артистами в перервах між діями драми на серйозні, переважно релігійні теми	Інтермедія
Й	Коли М. Куліша було заарештовано?	7 грудня 1934 року
К	Жанр твору «Мина Мазайло»	Комедія
Л	Один із основних літературних родів	Лірика
М	Соціально-психологічна драма М. Куліша	«Маклена Ґраса»
Н	Назва драми М. Куліша	«Народний Малахій»
О	Сюди повернувся після закінчення громадянської війни М. Куліш. Тут він редагує газету, завідує повітовим відділом народної освіти	Олешки
П	Культурно-політичне українське товариство, яке організував М. Куліш у Дніпровському повіті і був його головою	«Просвіта»
Р	Літературно-мистецьке покоління 20-х-початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом	«Розстріляне відродження»
С	«Патетична…»	соната
Т	Який режисер поставив «Патетичну сонату» на сцені Камерного театру в Москві, запросивши на прем'єру членів уряду. Успіх вистави був неймовірним.	Таїров
У	Продовжте речення: 1905 року Микола Куліш був...	...учнем училища в містечку Олешки
Ф	3 яким драматичним твором у світовій літературі німецький письменник Вольф порівнював «Патетичну сонату»?	«Фауст»
Х	Про кого М. Куліш сказав: «Це наш натхненник! Він перший відкрив нам очі на Україну»?	Хвильовий
Ц	Чи вдалося Кулішеві закінчити навчання в університеті?	Ні. Перша світова війна перервала навчання
Ч	Назвіть село, де народився М. Куліш	Чаплинка
Ш	Назвіть справжнє прізвище друга М. Куліша, який увійшов в українську літературу під псевдонімом І. Дніпровський	Шевченко
Щ	Що мав на увазі М. Куліш, говорячи: «Про це не лише писати треба, а кричати, бити у дзвони на сполох!» Коли він це сказав?	Голод 1933 р. Після подорожі по селах України
Ь	Чиїми іменами представлена драматургія 20-30-х рр. XX ст.	М. Куліш, І . Дніпровський, Ю. Яновський, І. Кочерга
Ю	Який внесок зробив М. Куліш для розвитку народної освіти?	3 його ініціативи та за його участі було відкрито низку шкіл, дитячих садків та дитбудинків. М. Куліш створив перший на той час український буквар, який назвав «Первинкою», а також читанку для початкової школи
Я	Хто з українських письменників у своєму романі зобразив батьківську родину Куліша та обрав його прототипом комісара Данила Чабана	Яновський

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

Викладач

Згадаймо відому історію про Вавилонську вежу. Будівельників об`єднувала спільна мета й одна мова, вони працювали злагоджено й уміло. Коли було змішано їхні мови, люди перестали розуміти одне одного й змушені були припинити свою роботу.

Усім нам слід зрозуміти, що збудувати вільну та незалежну Україну зможуть лише люди, об`єднані однією метою та материнською мовою. Якщо ми будемо роз`єднаними й багатомовними, то можемо опинитися перед руїнами.

Мова об`єднує. Людина має завжди пам`ятати, звідки вона, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш,- ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови – священний обов`язок кожного.

Отже, розгортаємо зошити і записуємо число, тему уроку:  «Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння в п`єсі Миколи Куліша «Мина Мазайло»

Мета нашого уроку: розкрити актуальність п’єси у наш час, учити учнів коментувати текст твору, характеризувати образи-персонажі; проаналізувати позиції головних персонажів твору щодо українізації, їх ставлення до української мови;  узагальнити і систематизувати знання учнів з теми „Життєвий і творчий шлях Миколи Куліша ”.

Епіграфи:

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур`ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай щоразу служить вам…

М. Рильський

 

Без мови рідної, юначе,

Й народу нашого нема.

В. Сосюра

Викладач

Як ви розумієте слова М. Т. Рильського «Як парость виноградної лози плекайте мову»…? Що означає слово «плекати»?

Саме так – плекати й оберігати – ми повинні нашу рідну мову. Без мови ми – ніхто. Народ не може існувати без мови. Якщо загине   мова – загине й народ. Кажуть: «Мова – душа народу». Це дійсно так, бо саме через мову ми пізнаємо все безсмертне, вічне, що залишили нам у спадок наші предки. За допомогою мови ми отримуємо нові знання, спілкуємося, радіємо й засмучуємося – живемо.                                                                                                                                  Для того, щоб наша рідна українська мова й далі розвивалася й міцніла, звучала в кожній домівці, ми повинні докласти певних зусиль. Адже доля рідного слова залежить від кожного з нас.

Тож любімо рідну мову, оберігаймо її, плекаймо, як досвідчений садівник плекає виноградну лозу – і вона віддячить нам своєю ніжною, материнською мелодією.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

• Метод «Лист до себе»

Учні пишуть листа , у якому перераховують цілі, яких вони мають досягти на уроці. Потім кладуть його в конверт, адресований собі. На стадії рефлексії «викладач-поштар» доправить  учням листи.

• Метод   «Прес»

Викладач дає завдання представникам команд переконати своїх одногрупників у актуальності вивченої теми, закінчивши подані речення:

1. Я вважаю, що…

2. Тому що…

3. Наприклад, …

4. Отже,…

Очікувана відповідь

1. Я вважаю, що М. Куліш – драматург-новатор, творчість якого відкрила нові напрями в розвитку українського мистецтва 20 століття.

2. Тому що найвизначніше в Куліша – люди й типи. Він умів відтворювати людську природу, драму становлення людини. Він уперше створив образи міщан нового часу.

3. Наприклад, 1929 року  перед прем’єрою п’єси "Мина Мазайло" Лесь Курбас говорив: "Куліш, як драматург, росте на наших очах. Ми не помилимось, коли віддамо йому перше місце серед сучасних драматургів не тільки України, але й усього Союзу». Ще 1925 року Куліша, єдиного з українських письменників, було запрошено до Московського товариства драматургів і композиторів. У тогочасній драматургії, як  сказав Юрій Смолич, він не мав собі рівних.

4. Отже, М. Куліш –  талант світового масштабу.

ІІ 1. Я вважаю, що… п’єса «Мина Мазайло» актуальна і сьогодні.

2. Тому що…  у теперішній час становлення суверенної держави України чимало таких, які заговорили репліками тьоті Моті, і їх антиукраїнські лозунги знову зазвучали так безцеремонно, як і в ті далекі двадцяті роки.

3. Наприклад, … Латиш, поляк, американець, француз, азербайджанець чує рідну мову з першої секунди життя. А потім середовище, школа, вузи і таке інше його рідною мовою. Радіо, телебачення, реклами, афіші — його мовою. І немає постанов про вивчення чи невивчення рідної мови. І немає того, що рідна мова звучить три години на тиждень.

4. Отже,…М. Куліш примушує нас думати над тим, як відстояти свою мову, культуру, історію, як відродити Україну.

ІІІ 1. Я вважаю, що… українська мова – одна  з наймилозвучніших мов світу.

2. Тому що… про красу й приємність звучання української мови є більш ніж достатньо усних і писемних свідчень, у тому числі загальновідомих, і звичайних іномовців, і видатних діячів, і фахівців.

3. Наприклад, … на конкурсі краси мов у 1934 р. у Парижі українська мова зайняла третє місце після французької і перської. Більшого поширення набула думка, що наша мова за милозвучністю йде після італійської. У  різних епізодах в оригінальній формі  М. Куліш розкриває теж багатство, красу, національну своєрідність і неповторність української мови: так слово "бринить"... "Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить". "Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить..." "Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить". "Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню..." "Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче".

4. Отже,… стараймося  віднайти в самому собі джерела енергії, успадковані від предків. Не треба озиратися навкруги в пошуках кращої долі, кращого життя. Не все українське — це "третій сорт". Тільки від нас залежить доля нашої мови та держави.

V. Опрацювання навчального матеріалу

Станція «Теоретична»

 Наступна зупинка поїзду – станція «Теоретична», на якій ми перевіримо, чи знають наші учасники  все про сатиричну комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло» . Це випробування оцінюють  п`ятьма балами.

Заповнити анкету  сатиричної комедії «Мина Мазайло».

Сатирична комедія «Мина Мазайло»

Автор:
Рік:
Літературний рід:
Жанр:
Тема:
Ідея:
Головні герої:
Сюжет:
Сюжетні лінії:
Композиція:
Особливості п'єси "Мина Мазайло":

Очікувана відповідь

Автор: Микола Куліш

Рік: 1929

Літературний рід: драма

Жанр: сатирична комедія

Тема: зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.

Ідея: викриття суспільних антиукраїнських явищ, національної упередженості й зверхності (великодержавного шовінізму).

Головні герої: харківський службовець Мина Маркович Мазайло та його родина: дружина Лина, син Мокій, дочка Рина; тітка Мотя (Мотрона Розторгуєва); дядько Тарас; подруга Рини Уля Розсоха; гімназійна вчителька Баронова-Козино.

Сюжет: харківський службовець "Донвугілля" Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на престижніше - російське Мазєнін, а його син Мокій, котрий "збожеволів від своєї укрмови", намагається йому перешкодити. Підтримує Мокія тільки національно свідомий українець дядько Тарас з Києва. На боці Мини його дружина Килина, дочка Рина, тітка Мотя викликана з Курська (тітка Мокія і Рини по матері). 
Врешті-решт, Мину Мазайла звільняють з посади "за систематичний і зловмисний опір українізації".

Сюжетні лінії: Мина - Мокій, Уля - Мокій, тьотя Мотя - дядько Тарас та інші.

Композиція: 4 дії

Особливості п'єси "Мина Мазайло":

• Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ;
• Немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору);
• У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації;
• Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.

 

• Сюжет перегукується з п'єсою Мольєра "Міщанин-шляхтич" та трагікомедією                 І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".

 

Викладач

• Метод «Займи позицію»

Подивіться уривок із фільму і поясніть, у чому полягають
проблеми, які є у житті Мини Мазайла, за його версією?

Станція «Лінгвістична вікторина»

Викладач. Наш поїзд рухається з величезною швидкістю, і зараз він зупиниться на станції, яка має назву «Лінгвістична вікторина».

Викладач ставить гравцям команди по 12 запитань. Кожна правильна відповідь – 1бал. (Відповідати на запитання швидко й лаконічно)

Запитання для І команди

1. Коли й де відбувається дія? (Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації)

2. Повне ім'я Рини. (Мокрина)

3. Тьотя Мотя приїхала з ... (Курська)

4. Друга частина родового прізвища Мазайлів. (Квач)

5. Скільки синонімів до слова говорити знає Мокій? (30)

 6. Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його другосортним)

 7. Назвіть винахід Мини Мазайла. (електрична мухобійка)

 8. Що говорив про прізвища в майбутньому комсомолець Губа? (Буде всесвітня нумерація)

9.Яку виставу бачила тьотя Мотя в Москві? («Дні Турбіних»)

10.За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зловмисний опір українізації)

11.Знайомлячи Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище Улі Розсохина на Розсоху. Навіщо? (Щоб догодити братові)

12.Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості? (Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. Їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно говорити російською мовою. Газету вставляють у раму)

Запитання для ІІ команди

1.Мати і Рина посварилися й образили одна одну через (телеграму тьоті Моті)

2. Рина дала завдання подрузі Улі,  щоб вона  (закохала в себе Мокія)

3.  Ми знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою й хоче переробити своє прізвище. На яке саме? (На Мазайло-Квач)                         

4. Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови Баронову-Козино)

5. Мокій намагався довести, що Уля — українка  через ( антропологію)

6. У суперечці тьотя Мотя згадувала московську виставу («Дні Турбіних»)

7.  На думку дядька Тараса: «Українізація потрібна для того, щоб  (виявити українців і знищити.)

8. Комсомолець Губа говорив,  що в  майбутньому замість прізвища буде                                ( нумерація.)

9. У маренні Мину Мазайла відвідали   (діди: Запорожець, Чумак, Селянин.)

10. З якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)

11.У чому звинуватили дядька Тараса? (У шовінізмі, чим він дуже незадоволений).

12.Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася)

Станція «Капітани»

Викладач. Поїзд з нашими гравцями рухається далі й прибуває на станцію «Капітани». Заповніть анкету головного героя п’єси Мини Мазайла. Хто з капітанів швидше і правильно виконає завдання, той принесе своїй команді 10 балів.

Заповнити анкету Мини Мазайла (М. Куліш „Мина Мазайло”)

1. Прізвище, ім’я, по батькові
2. Де проживає
3. Національність
4.Освіта
5.Місце роботи
6.Сімейний стан, склад сім’ї
7. Винаходи
8. Партійність
9. Ставлення до українізації
10. Риси характеру

Очікувана відповідь

1. Прізвище, ім’я та по батькові. (Мазайло Мина Маркович.)

2. Де проживає. (Н-ська вулиця Холодної Гори м. Харкова.)

3. Національність. (Українець, але таким себе не вважає, називає малоросом.)

4. Освіта. (Школа, міське училище.)

5. Місце роботи. (Службовець апарату тресту «Донвугілля».)

6. Сімейний стан, склад сім’ї. (Одружений, дружина — Килина Трохимівна Мазайло, дочка — Мокрина Минівна Мазайло, син — Мокій Минович Мазайло.)

7. Винаходи. (Електрична мухобійка.)

8. Партійність. (Безпартійний.)

9. Ставлення до українізації. (Негативне. Вважав, що це спосіб зробити його другосортним і не пустити на вищі посади.)

10. Риси характеру. (Нервовий, чутливий, грубий, наполегливий у досягненні мети тощо.)

 

• Викладач.  Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Проаналізувавши словниковий запас літературного героя, можна зробити певні висновки про кожного із них.

Коли мова заходить про українізацію, національне питання, мовці використовують слова: патріотизм, націоналізм, шовінізм, манкурт, нігіліст. Чи можете ви пояснити їх значення?

Можливо, хтось не знає значення цих слів, то на екрані ви бачите витяг із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять.

Словникова робота.  Пояснення термінів.

Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.

Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Обиватель – житель певної місцевості; людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе  міщанськими інтересами.

Манкурт – людина, що забула минуле, відмовилася від національних традицій, втратила  моральні  орієнтири.

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

Станція «Таблиця»

Викладач. Наш експрес минув станцію «Капітани» й наближається до станції «Таблиця» , на якій наших учасників чекає наступне випробування. У таблиці не заповнена лише перша колонка.

Завдання – заповнити першу колонку.  Кожна правильна відповідь – 1 бал.

Заповнити таблицю

Дійові особи	Позиції до українізації	Ставлення до української мови	Герої за поглядами
	робить опір українізації	відказується від української мови	манкурт
	наївний, вірить в українізацію, розпочату більшовиками	вивчає і пропагує українську мову	має певні риси патріота
	вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться	українську мову вважає «австріяцькою видумкою»	шовіністка
	вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити	вболіває, але не хоче нічого нового	націоналіст

Відповідь

                                  

Дійові особи	Позиції до українізації	Ставлення до української мови	Герої за поглядами
Мина Мазайло	робить опір українізації	відказується від української мови	манкурт
Мокій	наївний, вірить в українізацію, розпочату більшовиками	вивчає і пропагує українську мову	має певні риси патріота
Тьотя Мотя	вороже ставиться до українізації, вважає, що все минеться	українську мову вважає «австріяцькою видумкою»	шовіністка
Дядько Тарас	вважає, що українізація для того, щоб виявити українців і знищити	вболіває, але не хоче нічого нового	націоналіст

 

Станція «Асоціативні малюнки»

Наш поїзд рухається з гравцями далі й прибуває на станцію «Асоціативні малюнки». Впізнати персонажа твору за фотографією та охарактеризувати його.

            Очікувана відповідь

Образ Мини Мазайла

Мина Мазайло – українець за походженням, міщанин, харківський службовець. Він вирішує змінити своє українське «плебейське» прізвище на щось більш милозвучне, російське. Він вважає, що саме прізвище стає на заваді його щастю, не дає отримати підвищення на службі, що через прізвище оточуючі ставляться до нього без належної поваги тощо. Для Мини українське прізвище – показник низького походження, ніби натяк на «другосортність» людини. Він легко забув свій славний козацький рід, бо в його міщанському  оточенні та соціальній ситуації того часу (а це вже радянські часи, які пропаганду вали зовсім інші цінності) це було неактуально.

При цьому Мина як особистість не являє собою нічого видатного. Він далеко не розумний, ми нічого не знаємо про його здібності чи таланти. Ми бачимо його лише одержимим глупою ідеєю, без почуття гідності, чванливим та сварливим. Він смішний у своєму прагненні змінити життя на краще лише змінивши прізвище та глухий до аргументів проти його ідеї.

Українізацію він сприймає як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем і не давати мені ходи на вищі посади». Він, його дружина та дочка смішні, бо відхрещуючись від усього українського, виставляючи себе «руськими», вони разом з тим навіть не вміють правильно розмовляти російською мовою.

Наприкінці п’єси з ним трапляється зовсім парадоксальний курйоз – його звільняють з посади «за регулярний опір українізації».

 

 

Образ Мокія

Мокій – син Мини Мазайла, його повна протилежність. Він захоплюється багатством та красою української мови, чим доводить батька до сказу. Мокій постійно читає та дивиться українське кіно, його обурюють помилки, які допускають на афішах. Він постійно звертається до словників, розкриває значення слів та фраз, перекладає російські вирази. У вуста Мокія М.Куліш уклав багато своїх думок та переживань за долю та чистоту української мови.

Мокій виступає категорично проти зміни прізвища на російський лад, навпаки пропонує додати до нього втрачену частку Квач, бо це почесне та трудове прізвище. І всім цим він мало не зводить решту членів родини з розуму.

Проте, Мокія не можна назвати позитивним героєм. Він смішний у тому, як спілкується з Улею, чим вона приваблює його. Він непривабливий у тому, як сперечається з батьком та дядьком Тарасом – він поводиться грубо та нестримано. Він настільки закоханий у мову, що помічає Улю лише через те, що вона також показує інтерес до неї.

 

Образ тітки Мотрі

«Тьотя Мотя» вийшла за межі твору та пішла у народ  як прізвисько. Це груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до всього українського. Проте на рідкість вперта у своїх поглядах та не соромиться їх висловлювати. Вона за походженням також українка, проте вважає себе «руською», а українську мову – «австріяцькою вигадкою», не визнає руськими галичан.

Тьотя Мотя – саркастична, гостра на язик. Її репліки «Краще бути ізнасілованной, нєжелі украінізірованной», «навіщо ви нам іспортілі город?», бездоганна логіка «Доводи? Будь ласка, — доводи. Да єтого не может бить, потому што єтого не может бить нікада», обурення з приводу того. Що в театрі розмовляли та співали українською – всі ці кумедні та водночас сумні моменти якнайкраще характеризують образ  тітки Мотрі.

Та й у її агресивній «руськості» автор винахідливо пробиває велику дірку: коли Уля розповідає про «український стандарт» жіночої краси, тітка тишком міряє довжину своїх ніг – чи досить довгі?

 

Образ дядька Тараса

Як і тьотя Мотя, дядько Тарас – гротескна фігура. Він – прихильник старовини, козаччини, того, що все оджило своє, та не хоче брати у розрахунок сучасні умови життя. Незважаючи на глибоке знання історії та мови, любові до українського, певні висловлювання, що не позбавлені сенсу, після суперечки з тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища.  Для нього головне, аби залишився корінь «маз» як показник його роду. Тобто, Тарас являє собою тільки ще одну точку зору на українське, яка типова для того часу.

 

 

Образ Улі

Уля виділяється з-поміж інших персонажів тим, що вона на початку твору зовсім не має ніякого ставлення до українізації, вона про це не задумувалася, це не відігравало ролі у її житті. Її бабуся – українка, проте сама Уля вже не може й українського «г» вимовити. Її мати інколи вдома за звичкою говорить по-українськи. Цьому всьому дівчина не надавала великого значення. Вона цікавилася женихами та красивим одягом.

Під впливом Мокія вона починає щиро цікавитися українською мовою, розуміти її красу та багатство. Уля, мабуть, символізує таке собі неупереджене ставлення до всього українського, для неї це не політичне питання, як для решти, а щире захоплення. Вона уже й сама ходить по бібліотеках та читає українські книжки. Проте, можливо це трапилося тому, що Уля закохалася у Мокія.

 

Образи Лини та Рини

Жінка та дочка Мини Мазайла – типові зарозумілі та тупі міщанки, що поділяють суб’єктивно вмотивовану зневагу Мини до всього українського. Вони показово копіюють шляхетних дам, кокетують, ахають та хапаються за серце. Проте між собою гризуться, як собаки, зовсім не поважають одна одну. Їхнє життя складається з пліток, підглядань, обговорення нарядів тих, хто «добре влаштувався у житті». Усе, що суперечить їхнім поглядам, піддається жорсткому осуду. При цьому Рина підступна та банальна, вона вмовляє подругу закохати в себе брата та змусити його змінити ставлення до прізвище через шантаж. А Лина – неосвічена та глупа, вона всерйоз хоче проклясти сина, щоб він зголосився на батькову примху.

 

VI Закріплення знань, умінь та навичок учнів

Станція «Впізнай героя»

Наш експрес наближається до станції «Впізнай героя», на якій наших учасників чекає наступне випробування. Викладач читає висловлювання персонажа про українізацію, а учні  згадують, кому вони належать. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

• « - їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!». ( Дядько Тарас)
• « - Я українець!». ( Мокій)
• « - А я не повірю вам, не повірю! І тобі, Мокію, ражу не вірити українізації. Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб зробити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». (Мина)
• « - Ну, милії ви мої люди, невже ви не довіряєте, і кому? Мені, …, з Курська?.. Давайте всі гуртом помиримо рідного сина з рідним батьком, мої ви милії люди, руськії люди, їй-богу!». ( Тьотя Мотя)
• «Не бачили, не читали?"Харків" — написано. Тільки що під'їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами: "Харків". Дивлюсь — не "Харьков", а "Харків"! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?» ( Тьотя Мотя)
• «Тоді я не розумію, що таке українці, хто вони такі: євреї, татари, вірмени?.. Будь ласка, скажіть мені, кого у вас називають українцями? Будь ласка...»                   ( Тьотя Мотя)
• «Боже!.. По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной»          ( Тьотя Мотя)
• «Двадцять три роки… носю я це прізвище, і воно, як віспа на житті — Мазайло!.. (Мина)

Станція «Хто більше?»

Остання зупинка маршруту нашого поїзда – станція «Хто більше?», на якій нашим учасникам пропонується згадати й назвати вислови відомих письменників про мову.

Очікувана відповідь

Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики. А. Бортняк

Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. Іван Огієнко

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. Ліна Костенко

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб. Іван Огієнко

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. В. Захарченко

Мова – це форма нашого життя, життя культурного й національного, це форма національного організування. Іван Огієнко

Найбільше і найдорожче добро в кожного народу— це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Панас Мирний

Мова росте елементарно, разом з душею народу. І. Франко

Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. Ігор Лосєв.

Мова - духовне багатство народу. Василь Сухомлинський

Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови... Максим Рильський)

 

VII Рефлексія

• Одержання листів учнями

Учні зачитують листи, які вони писали на стадії мотивації.

 

Запитання до учнів:

• Чи досягли ви цілей, поставлених на початку уроку?

 

VIIІ Підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів

• Прийом «Драбинка успіху»

На аркуші ви малюєте драбинку, що налічує 12 щаблів. Потім кожен учень позначає на драбинці щабель, на якому він опинився наприкінці уроку.

• Заповнення карток оцінювання

 У вас на партах лежать картки самооцінювання. Спробуйте зараз оцінити свою роботу на уроці.

____________________________________________ Прізвище, ім`я учня (учениці)

№ з/п	Критерії оцінювання	Самооцінка	Оцінка викладача
1	Я ретельно працював (працювала) над завданнями
2	Співпрацюючи з іншими, я дотримувався (дотримувалася) правил спілкування
3	Я залучив (залучила) до співпраці інших
4	Активність на уроці

 

Як би ви себе не оцінили, я дякую за вашу співпрацю, але наш урок ще не закінчений.

VІ. Домашнє завдання

Учням середнього рівня навченості	Скласти тести (12) до прочитаного твору.
Учням достатнього рівня навченості	Підготувати цитатну характеристику Мини Мазайла та другорядних персонажів твору.
Учням високого рівня навченості	Зовсім скоро ви будете складати ЗНО. Працюючи над розгорнутим висловлюванням ви повинні будете не тільки чітко сформулювати тезу, аргументи, а й навести доречні приклади. Отже, додому ви отримаєте творче завдання, у якому слід підтвердити або спростувати тезу “Коли в людини є народ, тоді вона уже людина”, а літературним прикладом до одного із аргументів може бути персонаж комедії “Мина Мазайло”.

 

Викладач

І наостанок послухайте притчу. Уявіть, що кожного дня ви в банку отримуєте 86 400$. І витратити ці гроші можна тільки цього дня, переносити покупки ні в якому разі не можна. Що ви будете робити? Звичайно, витрачати гроші!

  У кожного вас є такий банк і він називається ЧАС. Щоранку ви отримуєте              86 400 секунд, пізно вночі ви підраховуєте підсумки, не дивлячись ні на що!!!

  Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує рік, запитайте про це студента, який не склав вступні іспити до інституту. Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує місяць, запитайте про це жінку, котра чекає дитину. Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує тиждень, запитайте про це редактора щотижневої газети.

  Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує година, запитайте про це закоханих, які чекають на побачення.

  Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує хвилина, запитайте про це людину, яка запізнилася на потяг.

  Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує секунда, запитайте про це людину, яка дивом врятувалася від аварії.

  Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує мілісекунда, запитайте про це спортсмена, який отримав срібну медаль на Олімпійських іграх замість золотої.

  Кожного дня ви отримуєте 86 400 секунд, і кожного вечора вони зникають. Даремно чи ні – все залежить тільки від вас. І мені хочеться, щоб 2 700 секунд, які ми провели разом, минули недаремно й торкнулися ваших сердець. Живіть, творіть, будьте людьми! Успіхів вам!!! 

-Урок закінчено. До побачення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Баранова Т. О. М. Куліш «Мина Мазайло» : проблеми українізації / Т. О. Баранова // Вивчаємо українську мову та літературу. - 2004. - №               30. - С. 11-13.
2. Куліш М. Твори: у 2т. – К.,1990.
3. Мовчан Р. В., Авраменко О. М., Пахаренко В. І. Українська література: Підручник для 11 кл.загальноосвітн. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / наук. ред. Р. В. Мовчан.-К.: Грамота,2011.-143-146.
4. Парашич В.В.  М.Куліш. “Мина Мазайло”: Біогр. письм. Стислий переказ твору. Зразки учнівських творів: Посіб. для 11 кл. – Х.: Ранок, 1999. – 64 с. – (Літ. крамниця)
5. Словник літературознавчих термінів. Режим доступу: https://onlyart.org.ua/dictionary-literary-terms/
6. Українська література. 11 клас. І сем./ О. П. Ващенко, С. М. Головатюк, Л. О. Лузан, Л. В. Манян, В. Г. Сухенко, Н. І. Счастливцева / упоряд. В. Г. Сухенко, О. М. Чхайло. — Х. : Основа, 2012. — 120 с.Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Гром`яка, Ю.І. Коваліна,  В.І. Теремка. – К.: ВЦ «Академія»,2007.
7. Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень. Плани-конспекти.— Х.:  Ранок, 2011.— 368 с.— (Новий майстер-клас).
8. Українська література: підруч. для 11 кл. ЗНЗ (рівень стандарту, академічний рівень) / Г.Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.В. Слоньовська [та ін.]; за аг.ред. Г.Ф. Семенюка. – К.: Освіта, 2011. – 416 с.
9. Срібний птах. Хрестоматія з української літератури. 11 клас. Частина перша. Київ. „Освіта”.2006