12 квітня о 18:00Вебінар: Навчаємо дітей мистецтва розповідати історії за допомогою PowerPoint

Методична розробка відкритого виховного заходу "Афганістан - то біль і смуток, чиєсь обірване життя"

Про матеріал
Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Чому сьогодні, у XXI столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносяться до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету? Війни – найбільші трагедії в історії людства. 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Однією з найбільш масштабних і трагічних була війна в Республіці Афганістан. Війна неоголошена, війна безглузда! Згадували про радянсько-афганську війну, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників, і в ХДВУФК №1. З метою ознайомлення учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр., розвитку вміння аналізувати історичні факти, виховування поваги, шани до воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, для вихованців 7-го класу був проведений урок памʼяті «Ціна чужої війни». Чи треба взагалі згадувати про війни? Деякі кажуть, що не треба ... Треба! Необхідно до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Ми маємо знати, що серед нас живуть люди, які в 18, 19, 20, 30 років стали свідками та учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом. Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилася в історії й афганська війна. Але в памʼяті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кровʼю солдат і слізьми матерів. Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна». Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Чому сьогодні, у XXI столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносяться до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету? Війни – найбільші трагедії в історії людства. 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Однією з найбільш масштабних і трагічних була війна в Республіці Афганістан. Війна неоголошена, війна безглузда! Згадували про радянсько-афганську війну, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників, і в ХДВУФК №1. З метою ознайомлення учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр., розвитку вміння аналізувати історичні факти, виховування поваги, шани до воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, для вихованців 7-го класу був проведений урок памʼяті «Ціна чужої війни». Чи треба взагалі згадувати про війни? Деякі кажуть, що не треба ... Треба! Необхідно до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Ми маємо знати, що серед нас живуть люди, які в 18, 19, 20, 30 років стали свідками та учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом. Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилася в історії й афганська війна. Але в памʼяті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кровʼю солдат і слізьми матерів. Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна». Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Чому сьогодні, у XXI столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносяться до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету? Війни – найбільші трагедії в історії людства. 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Однією з найбільш масштабних і трагічних була війна в Республіці Афганістан. Війна неоголошена, війна безглузда! Згадували про радянсько-афганську війну, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників, і в ХДВУФК №1. З метою ознайомлення учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр., розвитку вміння аналізувати історичні факти, виховування поваги, шани до воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, для вихованців 7-го класу був проведений урок памʼяті «Ціна чужої війни». Чи треба взагалі згадувати про війни? Деякі кажуть, що не треба ... Треба! Необхідно до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Ми маємо знати, що серед нас живуть люди, які в 18, 19, 20, 30 років стали свідками та учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом. Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилася в історії й афганська війна. Але в памʼяті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кровʼю солдат і слізьми матерів. Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна». Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Чому сьогодні, у XXI столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносяться до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету? Війни – найбільші трагедії в історії людства. 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Однією з найбільш масштабних і трагічних була війна в Республіці Афганістан. Війна неоголошена, війна безглузда! Згадували про радянсько-афганську війну, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників, і в ХДВУФК №1. З метою ознайомлення учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр., розвитку вміння аналізувати історичні факти, виховування поваги, шани до воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, для вихованців 7-го класу був проведений урок памʼяті «Ціна чужої війни». Чи треба взагалі згадувати про війни? Деякі кажуть, що не треба ... Треба! Необхідно до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Ми маємо знати, що серед нас живуть люди, які в 18, 19, 20, 30 років стали свідками та учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом. Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилася в історії й афганська війна. Але в памʼяті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кровʼю солдат і слізьми матерів. Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна». Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Чому сьогодні, у XXI столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносяться до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету? Війни – найбільші трагедії в історії людства. 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Однією з найбільш масштабних і трагічних була війна в Республіці Афганістан. Війна неоголошена, війна безглузда! Згадували про радянсько-афганську війну, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників, і в ХДВУФК №1. З метою ознайомлення учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр., розвитку вміння аналізувати історичні факти, виховування поваги, шани до воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, для вихованців 7-го класу був проведений урок памʼяті «Ціна чужої війни». Чи треба взагалі згадувати про війни? Деякі кажуть, що не треба ... Треба! Необхідно до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Ми маємо знати, що серед нас живуть люди, які в 18, 19, 20, 30 років стали свідками та учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом. Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилася в історії й афганська війна. Але в памʼяті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кровʼю солдат і слізьми матерів. Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна».
Перегляд файлу

C:\Users\User\Desktop\2020 Картинки про Афганістан\12-oleksandritsiv.jpg

Департамент освіти і науки України

Харківської обласної державної адміністрації

Харківське державне вище училище фізичної культури №1

 

 

 

 

 

Методична розробка відкритого виховного заходу

«Афганістан - то біль і смуток, чиєсь обірване життя»

1979 - 1989

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Жук О.М.,

вихователь

 

 

 

 

Харків

2019-2020н.р.

 

 

 

Анотація

 

 

Що таке війна? Чому люди асоціюють це слово з лихом великого масштабу? Чому сьогодні, у XXI столітті, ми продовжуємо чути про страхітливі факти, які доносяться до нас з екранів телевізорів, ЗМІ, Інтернету? Війни – найбільші трагедії в історії людства.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Однією з найбільш масштабних і трагічних була війна в Республіці Афганістан. Війна неоголошена, війна безглузда!

Згадували про радянсько-афганську війну, яка невгамовним болем залишилася у серцях багатьох наших співвітчизників, і в ХДВУФК №1. З метою ознайомлення учнів із подіями Афганської війни 1979-1989 рр., розвитку вміння аналізувати історичні факти, виховування поваги, шани до воїнів-інтернаціоналістів, які воювали в Афганістані, для вихованців 7-го класу був проведений урок памʼяті «Ціна чужої війни».

Чи треба взагалі згадувати про війни? Деякі кажуть, що не треба ... Треба! Необхідно до тих пір, поки людство неспроможне буде сказати: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Ми маємо знати, що серед нас живуть люди, які в 18, 19, 20, 30 років стали свідками та учасниками тих воєнних подій. І ми маємо пишатися їх мужністю, героїзмом, подвигом.

Бої закінчуються, а історія вічна. Залишилася в історії й афганська війна. Але в памʼяті людській їй ще жити довго, тому що її історія написана кровʼю солдат і слізьми матерів. Ми маємо надію, що в майбутньому на всій землі пануватиме мир і злагода, що люди забудуть навіть значення слова «війна».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

 

  • ушанувати воїнів – “афганців”;
  • розширити знання учнів про події афганської війни  1979—1989 рр.;
  • виховувати почуття патріотизму, повагу до воїнів -  інтернаціоналістів та пам’яті загиблих  героїв;
  • формувати ціннісне ставлення особистості до держави і суспільства, свідоме ставлення до прав і обов’язків  людини , громадянина;.

 

 

 

 

 

Обладнання:

  • мультимедійний проектор, ноутбук;
  • відеоролики
  •  презентації

 

 

 

 

 

Місце проведення: відео зал

 

 

 

Дата проведення: 14 лютого 2020 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень №1. Сьогодні ми зібралися  тут, щоб ушанувати пам’ять тих, хто поліг на афганській землі,  учасників бойових дій на територіях інших держав. Молоді люди йшли туди не за орденами і медалями, а свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов’язок.

 

Вихователь. Розпочати  нашу виховну годину я хочу ось таким  епіграфом
    Війна. Чужа. Неждана. Непотрібна.
   Геройство. Біль. Дочаснасивина.
   Прокляття чаша випита до дна.
   Жорстока тиша. Вибухоподібна.
   Війна. Війна. Війна.

Вихователь.  Найстрашніше і найбезглуздіше у світі – це війна. Не злічити страшного невимовного горя у тих сім`ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого, чоловіка. Жахлива трагедія. Гинуло покоління, народжене у 60-х. 15 лютого виповнюється 31 рік з дня виводу радянських військ з Афганістану. І ми всі зібралися в цій залі, щоб ушанувати тих, хто поліг у афганських ущелинах , та поклонитися тим , хто  повернувся з війни живим, хоча із пораненою душею. Афганська війна тривала 1979 – 1989 рік. А точніше 9 років 1 місяць і 19 днів. І щоб зараз не говорили про ту війну, наші солдати вчинили так, як велів їм обов'язок, як підказувала їм совість, а значить правильно, тому що іншого шляху у них не було.

Вихователь. для того, щоб ви зрозуміли  у весь жах цієї війни, я пропаную уважно розглянути  кадри  на цьому слайді і переглянути відеоролик .

(Відеоролик “Війна в Афганістані»).

Учень №1. Афганістан знаходиться на півдні центральної Азії на південному сході Іранського нагір'я. Понад 50 відсотків території країни на височині. Має гори в центрі і на північному сході, рівнина на півночі і південному заході.

 Учень №2. Найвища точка - у центральній частині Гіндукуш (Ношак, 7485 м), на півдні — долини з пустелями Марґо та Реґістан; клімат сухий та дуже сухий субтропічний; степи й пустелі. Межує з Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном на півночі, з Іраном на заході та Пакистаном, Китаєм та Індією на півдні і сході. Площа 652 864 км², столиця Кабул.

 

Учень №1. Високі гори та плоскогір'я займають майже 80 % території Афганістану. Північно-східну частину країни перетинає Гіндукуш — одна з найбільших гірських систем світу (висотою понад 7000 м). У західних районах Афганістану простягаються хребти Паропамізу (до 4231 м). Між ними і Гіндукушем — складна система Середньо-Афганських гір (до 5143 м). На Сході і Південному Сході — Сулейманові гори. Між відрогами Гіндукушу і Сулеймановими горами розташоване широке Газні-Кандагарське плоскогір'я (понад 2000 м).

Учень №2. Країна має обмежені водні ресурси, запаси питної води розповсюджені нерівномірно. Занадто великі території лісів вирубуються задля опалення та будівництва, надмірне використання терену як пасовиська призводить до спустошення ґрунту. Все більші території підпадають під пустелі; забруднення повітря та води, деградація ґрунтів, — все це сучасні проблеми навколишнього середовища в Афганістані.

Учень №1. Громадянська війна, яка тривала в Афганістані з 1978 по 2001 рік, привела спочатку до створення в 1992 році Ісламської Держави Афганістан (яка була визнана переважним числом країн світу), а потім до її повалення і проголошення у вересні 1996 року прихильниками руху «Талібан» Ісламського Емірату Афганістан (був визнаний тільки Пакистаном, Саудівською Аравією і ОАЕ).

(Відеоролик «Чорний тюльпан»).

Учень №2. Неспинний час усе далі й далі віддаляє нас від трагічної, славної та героїчної сторінки в історії нашої країни – періоду війни в Афганістані.

Учень№1. Афганістан… Це слово не потребує пояснень. Зрозуміле кожному, важким тягарем увійшло в наше життя.

Учень №2. Афганці… Юнаки, які зазнали лиха війни в мирний час. Тисячі радянських хлопців пройшли крізь Афганістан. І несуть його тепер у своїх серцях.

Учень№1. Причини афганської війни таємні та очевидні. Уже зараз, коли ми знаємо більше про характер війни, про те, чим насправді довелося займатися нашим хлопцям, розуміємо, яка небезпека чатувала на них, як розпалювалися жорстокі сутички у найнесподіваніших місцях.

 

Вихователь. Знаємо, що доводилося воювати не лише зброєю, а й пудами хліба, тонами води, медикаментами, які доводилося доставляти у далеку провінцію, колоною, яку атакували у дорозі безліч разів. У звичайних умовах ціну життя, дружби людина осягає прожитими роками. А 20 – річні ветерани навчилися цінувати це значно швидше. Вони пройшли крізь пекло і кров, невідступно дивилися смерті в обличчя, тривали місяці щохвилини перебували під ворожим прицілом. Вони переживали втрати своїх друзів, важки хвороби, нестерпне пекло та піщані смерчі. Їм знайомі не тільки нестримна хоробрість і відвага, але і почуття безутішності й відчаю.
 

Звучить пісня “Афганістан” (сл. М. Муромова).

Учень №2. Афганістан… Біль пам’яті та серця… Стає історією афганська епопея. Доводиться осмислювати не тільки те, що забрав Афганістан, які жертви було покладено на його вівтар, але й те, що він дав нашому поколінню.

Учень №1. Завершилася війна. Багатьох молодих воїнів – інтернаціоналістів було нагороджено орденами і медалями. Але найвищою нагородою для тих, хто уцілів є життя, а для загиблих – пам’ять.

Учень №2. Летять, відлітають у вічність роки. Роки, скільки б  їх не минуло. Не зітруть у народній пам’яті імена воїнів – “афганців”. Схилимо ж голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє

Учень  №1.  Хвилина мовчання …

   Пекуча й терпка, як сльоза.

   Хвилина мовчання –

   В ній наша любов і гроза.

   Як пам’ять полеглих,

   Священна хвилина мовчання.

Прошу вшанувати пам’ять загиблих воїнів – “афганців” хвилиною мовчання.

 (Звучить метроном).

 

Учень №2. Чи є у війнах переможці? Ні. У війнах не може бути переможців, адже всі в них переможені тим, що війна – це смерть, що забирає найдорожче у людини – її життя; бо війна – це каліцтво як духовне, так і фізичне; бо війна – це справжнє пекло. Можна побудувати дороги, заводи, прокласти магістралі, підняти господарство. Але примусити залікувати ранену душу, не залишивши величезного рубця, - неможливо. Завдання молодого покоління – ніколи не допустити повторення страхітливого лиха.

Учень №1. Сумними і гіркими спогадами посилилася в пам’яті людей війна в Афганістані. У страхітливому вогнищі війни народилися герої, чиї подвиги вічно житимуть  у спогадах, викликатимуть захоплення і велику шану наступних поколінь.

(Звучить  пісня “В Афганістані” сл. О. Розембаума).

Учень№ 2. Ось такий рахунок. На цьому наша виховна година закінчена.

(Відеоролик «Ми йдемо»).

    

 

docx
Додано
19 березня 2020
Переглядів
231
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку