3. БАСКАК – ЦЕ: А) МОНГОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА, ЗАСНОВАНА ХАНОМ БАТИЄМ; Б) ПИСЕМНИЙ ДОКУМЕНТ, ЯКИЙ ВИДАВАВСЯ ПІДЛЕГЛИМ РУСЬКИМ КНЯЗЯМ ХАНАМИ ЗОЛОТОЇ ОРДИ; В) МОНГОЛЬСЬКИЙ ВОЄНАЧАЛЬНИК ЗОЛОТОЇ ОРДИ, ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАВ ОБЛІК НАСЕЛЕННЯ ТА ЗБИРАННЯ ДАНИНИ НА ПІДКОРЕНИХ МОНГОЛАМИ РУСЬКИХ ЗЕМЛЯХ; Г) МОНГОЛЬСЬКИЙ ВОЇН.
6. ВКАЖІТЬ ПРИЧИНИ ЗАВОЮВАННЯ МОНГОЛАМИ РУСІ (КІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ) : А) СМЕРТЬ РОМАНА МСТИСЛАВИЧА; Б) ВІДСУТНІСТЬ ЄДИНОЇ ОБ'ЄДНАНОЇ АРМІЇ УДІЛЬНИХ КНЯЗІВ; В) ЗРАДА ГАЛИЦЬКИХ БОЯР; Г) ПЕРЕВАГА МОНГОЛІВ У ЧИСЕЛЬНОСТІ; Д) ЗАСТІРІЛІ ЗАХИСНІ СПОРУДИ, ЩО НЕ ВИТРИМУВАЛИ УДАРІВ ПОТУЖНОЇ ОБЛОГОВОЇ ТЕХНІКИ МОНГОЛІВ.
11. ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОРДИНЦІВ ПОЛЯГАЛА У (КІЛЬКА ВІДПОВІДЕЙ): А) ДАНИНІ ЯК ПРОДУКТАМИ, ТАК І ГРІШМИ ; Б) ОБРОБЦІ ЗЕМЛІ НА КОРИСТЬ МОНГОЛІВ ; В) УЧАСТІ У ВІЙСЬКОВИХ ПОХОДАХ В СКЛАДІ МОНГОЛЬСЬКОЇ АРМІЇ; Г) ОТРИМАННІ КНЯЗЯМИ ДОЗВОЛУ ВІД ХАНА НА КНЯЗЮВАННЯ; Д) ПРИЙНЯТТІ РУСИЧАМИ ВІРИ ОРДИНЦІВ.
РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Робота в групах з текстом підручника (§21) 1-а група: розвиток освіти ( стор. 146-147 ) 2-а група: розвиток літописання ( стор.148-149) 3-я група: розвиток архітектури ( стор.149-150 – до малюнків) 4-а група: визначні монументальні споруди ( стор. 150 (від малюнків) – до 151) 5-та група : образотворче мистецтво ( стор.151-152) Галузь Основні досягнення Освіта Літописання Архітектура Образотворче мистецтво
РОЗВИТОК ОСВІТИ, ЛІТЕРАТУРИ І ЛІТОПИСАННЯ Освіта: продовження освітньої традиції Русі-України; церковне і світське (домашнє) навчання; існували бібліотеки при монастирях та княжих палатах. Література і літописання: світська направленість; літописні пам’ятки: «Повість про осліплення Василька» (1097), «Галицько-Волинський літопис» (діяльність короля Данила, розвиток культури в Галичині та Волині). Осліплення князя Василька. Мініатюра з Радивилівського літопису XV ст.
РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ будівництво кам’яних споруд; ХІІ–ХІІІ ст. – сформована волинська (традиції Русі-України) і галицька (традиції Русі-України + західно-європейський стиль) архітектурні школи; 1160 р. – Успенський собор у Володимирі-Волинському; 1157 р. – Успенський собор в Галичі; ХІІ–ХІІІ ст. – храм Святого Пантелеймона; ХІІІ ст. – церква Іоанна Златоуста; будівництво «веж-стовпів»; ХІV ст. – розгорнулося будівництво кам’яних замків, першим з яких був Луцький Успенський собор у Володимирі-Волинському Кам’янецька вежа (Берестейська область; сучасна Білорусь)
ЗОБРАЖУВАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО монументальний живопис (фрески) та ікони; застосування фрескового живопису в храмах і князівських палатах; іконний ансамбль, формування іконостасу; ікони візантійської і київської традиції; Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.), Ченстоховська ікона Божої Матері (ХІV ст.); розвиток скульптури у формі рельєфу: зображення Святого Димитра (ХІІІ ст.); розквіт книжної мініатюри у ХІІІ ст.: Добрилове Євангеліє (1164); розвиток ювелірної справи. Волинська Божа Матір (поч. ХІV ст.)