Методична розробка виховного заходу у 4 класі " Веселі вечорниці"

Про матеріал

Методична розробка виховного заходу " Веселі вечорниці" стане в пригоді вчителям початкових класів, класним керівникам,її мета показати обряд проведення українських вечорниць, ознайомити учнів з історією відзначення свята Андрія Первозванного та з цікавим народним обрядом кусання калити.

Перегляд файлу

Тема: Веселі вечорниці

Мета: Показати обряд проведення українських вечорниць, ознайомити учнів з історією відзначення свята Андрія Первозванного та з цікавим народним обрядом кусання калити;

розвивати усне мовлення, культуру поведінки, патріотизм, національну гідність, свої здібності та нахили; розвивати пізнавальну, духовну, комунікативну, соціальну, творчу компетентності;

формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре;

підвищувати мотивацію щодо вивчення народознавства, музики, пісень та акторської майстерності;

виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; виховувати почуття любові до рідного краю.

Святково прикрашений зал старовинними рушниками, лавки та підлога застелені доріжками.

Стоїть макет печі. На столику,застеленому скатертиною, стоять макітра, глечики, миски з варениками. Всі діти одягнені в українські костюми.

Вчителька: В селах України кожного вечора збиралась молодь на вечорниці. Дівчата та хлопці збиралася в якійсь хаті, вони розмовляли, жартували і обов’язково співали. Бо пісня – то душа народу, вона завжди з ними і в горі, і в радості.

З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія(30 листопада)

Обов’язковою ознакою свята була калита. Її виготовляли із солодкого тіста, додавали родзинки, мак. В середині калити був отвір, в який потім прив’язувалась стрічка.

От і ми сьогодні з вами полинемо в минуле, завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають гостинні господині.

(Чути шум, звучать удари відер, до залу входять кум Панько і пан Кумко. У темряві не помічають один одного, стукаються лобами і падають на підлогу.)

Кум Панько. І кого це тут нечистий носить?

Пан Кумко. Та це ж я, куме!

Вмикається світло.

Кум Панько. А це ви, куме, здоровенькі були!

Пан Кумко. І вам доброго здоров’ячка, куме!

От моя знову світло економить, так і вбитися недовго.

(Чухає лоба ).

Кум Панько. А чого це ви, куме, бігли, як переляканий?

Пан Кумко. Так воно, бач, оце хотів піти на вечорниці. А коло сусідського двору причепився чийсь собака, та такий злий, що ледве штани не полатав! А ви, куме, теж захекались, ніби від цуцика втікали...

Кум Панько. Від якого там цуцика, куме, від справжнього вовкодава, від моєї Одарки. Гналась з качалкою за мною аж дві вулиці, тоді відстала, заморочилася, мабуть.

Пан Кумко. Так, куме, жінка у вас, як бенгальська тигриця, а голосочок у неї, як труба Ієрихонська... А чи не вона ото виводить?

Кум Панько. Ой, ховаймося, куме!

(Вдають, що ховаються )

Господиня. Добрий вечір, добрі люди!

Доброго вам здоров ячка!

Будьмо знайомі:

я – Одарка, господиня вечорниць.

Щиро прошу вас завітати до нас на вечорниці.

Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати,що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой! Куди все поділося?

(чути сміх… Господиня схоплюється. Заходять дівчата)

Дівчина. Добрий вечір вашій хаті,

Уклін господині,

Чи веселі вечорниці в нашій Україні.

Дівчина. Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули, що у цій хатині будуть вечорниці.

Господиня. Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

Просимо, просимо.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати

Дівчина. Господине, а розкажіть нам щось цікаве, нам так хочеться послухати про давні часи.

Господиня. Задивилась я на вас, таких гарних, та й згадала оце давнє повір я про дівочу красу.

Дівчина. Розкажіть, розкажіть, це так цікаво!

Господиня. З давніх - давен, коли в хаті підростала дівчина, мати ретельно стежила за її волоссям: щоденно розчісувала, мила в пахучих травах, прикрашала стрічками та барвистим віночкам.

Дівчина. Український віночок, мабуть, є в кожній українській хаті. Його вішають на стінах, на килими, кладуть на стіл.

Дівчина. А ще необхідно шанувати і берегти свій віночок, бо це- дівочий оберіг. Тут кожна стрічка дарує захист, багатство, вроду і достаток.

Дівчина. Дівчата, а заспіваймо пісню про віночок.

Дівчата. Заспіваймо!

( Дівчата співають пісню « Сонячний віночок»)

Ой піду я собі плаєм

Аж на гороньку круту.

Квіточок там назбираю

І в віночок заплету

Із рум'янку й материнки,

Із зеленого барвінку,

Ще і сонця промінці

Заплету я в квіти ці.

Приспів:

Сонячний віночок, зоряний віночок,

А ще файна коломийка заплете таночок.

А ще заспіваю в сонячнім розмаї

На усі Карпати - гори красних співаночок.

Моя пісенька озветься

у долині, у гаю,

У прозорому джерельці

Забринить у кришталю.

Одягну я свій віночок

І загляну у струмочок,

І люстеречко ясне

В пісню поведе мене.

Приспів.

Дівчина. Зваримо вареників

Біленьких, смачненьких

Дівчина. Та й запросим до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

Дівчина

Щоб вони разом із нами

Дружно працювали,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали

Господиня. Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата. Хочемо.

Господиня. Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.

Господиня. Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану,дівчата, спробуйте і перевірте. Роззувайтеся! Ти, перша, і так чобіток за чобітком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

( Дівчата , сміючись, міряють чоботами підлогу)

Господиня. Дівчата, а давайте погадаємо ще на тарілках . Мені бабця розказувала. Зазвичай невизначену кількість різноманітних предметів ховали під мискою, а потім виймали навмання й тлумачили значення кожного з них. Як правило, дівчина підходила із зав’язаними очима до столу, на якому було заздалегідь розкладено декілька предметів чи стояла миска, з-під якої виймали предмет. Давайте спробуємо.

Обручка – на гордовитого багатого молодого чоловіка.

Гребінець – на не дуже вродливого нареченого, з великими зубами.

Монета або гроші – на заможного.

Зернятко або скибка хліба – на заможного, працьовитого.

Сучок – на будівельника.

Квітка – ще не скоро вийде заміж.

Лялька – на те, що народить дошлюбну дитину.

Щітка – вийде за старого чи розлученого

Хусточка – незабаром вийде заміж.

Дзеркало – на вродливого парубка.

Господиня. А тепер іще одне гадання. На листочках імена хлопців, ви дізнаєтеся як буде звати вашого майбутнього чоловіка.

( Чути стукіт у двері)

Дівчина. Про кого промовка, а наші хлопці тут як тут.

Дівчина. Та це вам почулося!

Господиня. Підіть, дівчата, та подивіться.

( Дівчата ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати)

Дівчина. ( руки в боки)

Признавайся, що ти хотів зробити?

Хлопчик. Ну,двері підперти, щоб не відчинялися!

Дівчина. А ще що?

Хлопчик. Ще, ще! Ну, віник прив язати до стріхи!

Дівчина. Он як! Ти хотів нам шкоди наробити?

Покараємо тебе! Дівчата, Викупаймо його у воді!

( ведуть до криниці)

Хлопчик. Дівчата, відпустіть! Відпустіть! Я більше не буду! Я вам пісню заспіваю ( Врешті виривається, заправляє сорочку в штани і співає.)

Пісня « Шики –дим»

Ой піду я з хати, ой піду я з хати
До дівчат гуляти, гуляти
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим
Гарні молодиці, гарні молодиці
Тай на вечорниці, гарнії
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим
На в круги вирує, на в круги вирує
Козаки танцюють, шики дим
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим
А дівки сміються, а дівки сміються
Хлопцям не даються, не дають
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим
Хлопці не журіться, хлопці не журіться
Горілочки вип̀ем чарочку
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим
З милою танцюю, з милою танцюю
На в круги вирує і гуде
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим
Ой піду я з хати, ой піду я з хати
До дівчат гуляти, гуляти
Вечорниці, шики дим, шики дим,
Треба бути молодим, молодим.

Дівчина. Не просись і не жалійся, все одно не відпустимо.

Дівчина. Ми для вас старалися, вареники ліпили!

Хлопчик. Ну, дівчата, відпустіть, а я вам гарних хлопців приведу.

Дівчата. Правда, приведеш?

Хлопчик. Їй Богу приведу!

Дівчата. Веди!

( хлопець іде до дверей, а дівчата стають по другий бік лави)

Хлопчик. Хлопці, ану всі сюди!

( Хлопці заходять)

Хлопці всі разом. Добрий вечір, добрим людям!

Дівчата всі разом. Добрий вечір.

Хлопчик. Добрий вечір, господине

Пустіть гостей в хату

З дівчатами - щебетушками

Гарно погуляти.

Господиня. Добрий вечір, добрим людям!

Пісня « По дорозі жук, жук»

По дорозі жук, жук,

По дорозі чорний...

Подивися, дівчинонько, |

Який я моторний! | (2р)

Який я моторний,

І у кого вдався,-

Хіба ж даси копу грошей, |

Щоб поженихався! | (2р)

По дорозі галка,

По дорозі чорна...

Подивися ж, козаченьку, |

Яка я моторна! | (2р)

Яка я моторна,

Гнучка, чорнобрива;

Як побачиш - аж заплачеш,|

Що я вередлива! | (2р)

Хлопець. Дівчата, а злийтеся в одну- і явас посватаю!

Дівчина. Ти, бач,ожив,зараз таки викупаємо!

Хлопець. Чекайте,чекайте залицятися! Спершу дайте води напитися, а то їсти хочеться, що нема де переночувати!

Дівчина. А ти, що вже хочеш женихатися?

Хлопець. А чим я не жених? Може, й не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь – за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду,а що вже обіда люблю! Обідав би до самої вечері,вечеряв бидо самого сніданку. Вибереш мене- горя не знатимеш.

Хлопець.. Не хоче вона тебе, - ти роботящий, а вона хоче багатого. Мене звати… Я хазяйський син. Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться. Зате, бачить добре. А, що вже худоби! І жуки, і гусінь, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!

Хлопчик. Не підходите ви їй! Вона хоче роботящого, розумного та гарного! А мама кажуть,що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п ять писарів вкупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму іршу – люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний, ти мене вмий, причеше, - і можна під вінець шкандибати! А цілуватися я й зараз готов.

Пісня «Ой, на горі два дубки»
Ой, на горі два дубки
Ой, на горі два дубки
Ой, на горі два дубки, два дубки

Та й злилися до купки
Вітер дуба хитає
Вітер дуба хитає
Вітер дуба хитає, хитає
Козак дівку питає
Вітер дуба хитає, хитає
Козак дівку питає
Ой, дівчино, чия ж ти?
Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти
Чи підеш ти гуляти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти
Чи підеш ти гуляти?
Не питайся чия я
Не питайся чия я
Не питайся чия я, чия я
Як ти вийдеш, вийду я
Не питайся чия я, чия я
Як ти вийдеш, вийду я
А я в батька - один син
А я в батька - один син
А я в батька - один син, один син
Погуляю хоч би з ким
А я в батька - один син, один син
Погуляю хоч би з ким
А я донька - мамчина
А я донька - мамчина
А я донька - мамчина, мамчина
Цілуватись навчена
А я донька - мамчина, мамчина
Цілуватись навчена

Ой, на горі два дубки
Ой, на горі два дубки
Ой, на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки

Господиня. А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

Хлопець. Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати.

Дівчина. А тепер найголосистішому співаку дамо смоктунця, щоб бульки не пускав і ще голосніше співав.

Хлопець. Дівчата, хлопці,не будемо сваритися, краще всі разом потанцюємо.

( Виходять куми)

Кум Панько. Ох і гарні ж ці дівчата,як калина. Соловейко, щебетушечки.

Пан Кумко. Ви дивіться, куме,не задивляйтесь на молодих дівчат,а то буде, як

у пісні.

( Виконується пісня « Ой під вишнею…»)

Ой під вишнею,
   Під черешнею
   Стояв старий з молодою,
   Як із ягодою.

   І просилася,
   І молилася:
   – Пусти мене, старий діду,
   На вулицю погулять!

   – Ой і сам не піду,
   І тебе не пущу,
   Бо ти мене, старенького,
   Покинути хочеш.

   Куплю тобі хатку,
   Іще сіножатку,
   І ставок, і млинок,
   І вишневенький садок!

   – Ой не хочу хатки,
   І ні сіножатки,
   Ні ставка, ні млинка,
   Ні вишневого садка!

   Ой ти, старий дідуга,
   Ізогнувся, як дуга,
   А я молоденька,
   Гуляти раденька!

   Ой ізгиньте, пропадіте,
   Всі старії кості,
   Не сушіте, не крушіте
   Мої молодості!

   Ти в запічку: кахи-кахи,
   Я з молодим: хихи-хихи.
   Ой ти все спиш, а я плачу,
   Тільки літа марно трачу!

Кум Панько. Невже ви, куме, гадаєте, що я такий старий та кволий?. Я ще ого-го! Можу навіть з парубками та дівчатами позмагатись

( Проводяться ігри за вибором вчителя)

На сцені з являється Одарка з качалкою в руці.

Одарка Ось де ти! ( Підступає до кума Панька, той ховається за пана Кумка ).

Чи не казала я тобі, коли оженився, щоб по вечорницях не ходив і не волочився?!

Пан Кумко. Чого ви, кумасю, так на кума напосілися?

Одарка. Бо вдома нічого не робить. Тільки їсть та спить усе! Учора буджу його: „Чуєш, вставати час! Втретє вже півень кукуріка! Годі тобі спати!” А він: „Півень? Невелика птиця. Хай співає на здоров'я, коли вже не спиться!”

( Бере качалку і жене кума Панька додому ).

Пан Кумко. Чи ви бачили, люди добрі, яка напасть на кума?

Та якби моя жінка на мене хоч трошки голос підняла, то я б...

Чути здалеку: „Миколо! Де тебе дідько носить?! Ану додому!”.

Пан Кумко. Ну, значиться, до побачення, люди добрі.

( Вибігає з криком: „Іду, моя люба!” ).

Хлопець. Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з їсти?

Пісня « Навари, милая»

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

Із кумой, милая, із кумой, милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Господиня. Милі гості,просим сісти.

Дівчина. Вареники будем їсти.

Дівчина. Вареники непогані.

Дівчина. Вареники у сметані.

Дівчина. Вас чекають у макітрі.

Дівчина Вареники дуже ситні.

Дівчина. Білобокі, круглолиці,

Дівчина. З української пшениці.

Дівчина. Їжте, їжте, просим щиро

Дівчина. Вареники наші з сиром

Дівчина Вареники непогані.

Дівчина. Вареники у сметані.

Господиня. Дівчата, почастуйте хлопців.

Дівчина. Вареники мої великомученики!

Велику муку терпіли,

В гарячій воді кипіли.

Дівчина. Сиром були понапихані,

Маслом очі позаливані.

Як є сметана, то вмочайте,

А як нема – вибачайте!

Дівчина. З їж, Андрійку, пиріжок,

Він дуже смачненький,

А у нього у всередині

Сирочок дрібненький.

Хлопець. ( кусає вареник і кривиться)

Чи ти, дівча з роду-віку

Вареників не їла,

Що ти свої вареники

Сміттям начинила?

Пісня « Чи я не хазяйка»

– Чи я не хазяйка,

Чи не господиня?

Сім день хати не мела, |

Печі не топила. | (2)

Сватай мене, дячку,

Премудрую швачку,

Рушник на кілочку, |

Сміттячко в куточку. | (2)

Приїхали купчики

Сміття купувати:

– Ой, що ж тобі, чепурушко, |

За нього давати? | (2)

– Сюди хіп, туди хіп,

За сміттячко – вісім кіп,

А дев'ята кіпка, |

Щоб вимела тітка. | (2)

Мене батько заміж дав,

Солом'яні воли дав,

А мій милий, чорнобривий, |

На припічку запрягав. | (2)

Ой, гей, куций, до ярма,

Оглянувся – вже нема.

Моя жінка топила, |

В печі воли спалила. | (2)

( Чути голос з коридору « Хлопці, допоможіть мені!».)

Відчиняє двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман. В’ язанка ббубликів у нього на шиї)

Хлопець. ( Роман) От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав,що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз.

Хлопець. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову ти полюбляєш.

Дівчина. Не сумуй, Ромцю!

Дівчина. Ой, Ромцю, любиш ти гарбузову кашу,а не Уляну.

Господиня. Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

Дівчина. А давайте заспіваємо.

Пісня « Із сиром пироги»

Ішов козак по стежці помежи терени

І здибав дівчиноньку,що несла пироги.