Методична розробка виховного заняття "А жінка в світ приходить для любові"

Про матеріал

формування у стуентів духовних якостей своїх обовязків перед батьками, показ величі жінки - матери, її ролі в житті кожної людини

Перегляд файлу

MiHicTepc'IB0 освћи i науки Укра{км

TexHikYM ПДТУ

Методична розробка

ВИХОВНО\• години

Дню 8 Березня

истка в CBim прихоДить Для любов?',

Вик-гидач

Бондарчук О. М

м. КДЈуполь 2001 р.

Тема: „А жнка в (8iTi приходить для

Мета: (Тор.лувати у тат kocri, як усвщомпення свого син1вського чи обов 'язку пчзед батькам, особливо перед показ жжки -матер1 в житЙ КОЖНОТ ЛОДИНУГ

Обладнання [кона БожоТ N'1arepi оповита ,kBiTTI, платти з вистювлованнями про майр, матйтофон, записи музичних TBopiB, сйнгазега

Висловлювання:

,јыа в CBiTi LLBiTY як ма-сшочка , не,та ж i рощ як ма•йночка”

,MaIip Hi купити, Hi заслужити”

„КИ CBiTi знайдеш все, к-рм матчј”

„Хто маму мае, той горя не знае”

„Кнка шдтримуе в >ZI'i три стовпи, а

Вид занятгя . Тховна година

Форма проведення: К-Епэащпјйна

зв' язки:

Ивика, укратнська

музики

Студент входить i3 запаленими стае 6iJM образу Божот, Пречиста мапш!

Просяпљ дјпш BiPHi, Почуй наш} молитвц Сердечнј, покјрнј.

.%оль нами, Боэки Mamip, й долю дати ,

Ди рюного краю

„Кити працкжапш. Дай, щоб лш невиннЈ

В лшрЈ зростшти,

Тебе i твого сина

Завла)и проспављњт.

Студент

Чоловж стае на пльки в трьох випадках щоб напитися i3 дгжерела k3iTkb' для комно\ i поб вююнитися I я низъко вктнтось ват.,д тому що ви - Це Bami руки дтслъ житгяз у безсошп робляъ з безпорадних кршуюв - справ;кт.х дЈвчаток i безстрашних це вагпе велике тергпння. руюа i ват смэця ВИХОВУКЛЪ з твчаток i хтюшЈв прекрасних i благородних швчат та Це BauIi турботи, ван труд, ваша любов благос.гюкляютъ на подвити в життя на земл.

Ве а

Кланяюсь T06i, мати рощ,' лодського, 51Юй — Жнт. N/Wtp i щастя дому твоему, ciM'i тво\й, роду твоему, миру i щасгя по якАй ти тегш

Ведуча

Сјюво 'Мама” росге з нали тихо, як тихо ростуть дера сходить сонце розквйие kBiTk3 як тихо веселка i гладитъ ДИТИНУ по голвц( рудна рука I так тихо прњходить на вусга — промт.ш_ел мт.линот усмл.шки i JJacxaBicTk) очей, листочком вишрп i оттлп-псою сонця, пелоспсою i ращстт-о веселки, лагџџпсгю i молитвою.

Вчитель

Абралися, щоб поговорили про i прекрасне почутгя, же назива€мо Кохтшям до

Студент

КДамо! [Берегине наша! I.-e ти тихою колисковою оберпаги Nfiii сон в -Атд це ти вчила жити за засонахти життя у ВИХОР1 дортг, будила совтть , Г.егла вјд ганьбњ I я стао на колша перед любов'ю i добротою, перед МУЖЮСПО i твоето.

IVhrvfO Укра1но! Богиня-Берепшя народној! I-e ти в часи лихолть гйдносршаљ.та coBicTb ooix! Це TB0i згорьоваш йпши за нахти по вс;х великотрудних дорога,х, не давали забули, хго ми, ми

Багапю в caimi рЬншх cqiB

Ipi3Hux виразЈв чилю.по

Та ласкаве них

IрЈДне слово — мама.

Хоча б пш вибрав i3 дорЈ2

Хоча б я;силш пш пгшов ипяхами,

Та черев терни горя i 3HeBip Т) поверппсшся до мами

Це nvnni руси i вуста

Пф так в ДитинствЈ 3izpiaaJItl,

Це нЈэнне седе, нјби птах з мандрдвапо.

(31ituu до нет kPi3b лопа

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш еона i рта i саята

З тобою тчно буде экипшю.

Ведуча

Тасмничосй слд шукати у справ;кньому -,kiHkYL Згаидйте јрмтду про яанку

Студент

ГЋсля того, ж до Бога звернувся i заявив про свою нудьгу, Бог замислився, з чого зробити якщо весь людський IIiIJ10B на чоловжа Але, не бахаючи вщмовиги (-80<-му утиМленщо, гпсля короткого роздуму став створювати з кајькох яскравих громент сонця, BCix фарб 30Pi, заљ7МЈМВОГО смуку краси Медя, грайливосй кошеняти, грагџозносй гизејћ, ласкавого -ткмјюго хутрщ прртгягально\ сили магтпту.

3MiI110 усе разом, а потјм додав туди хотдного мерехпння 3iP0k, втдливосй мухи, впертосй оспа, акулт, ревнивосп тигригп, мсливосл\ пантери, кровожерливосй п'явки, отруйносА 3Mii, дурману огшо, безпощадносй сгихт•.

СХъ таку жшку Бог передщ промовивши при цьому: 'Бери тасою, якою вона виЙШ-ТИ i не намагайся ii переробити, зазнавай щасгя з нею ГРОТЯГОМ •житгя i тергги муки нет до стло\ смер•б”

Ве а

Ця легенда-я.т, але в 1Пй е доля Кнка — це одв1чн:ий 6inb i BTi.xa Вона може перевернути житгя на рай i на пекло. Ад i Hem060Bi залежить вддча

С.трДенгп

Як л;ьбили ланку, свою »mnip великг люди, ир стачи горДЈстю наиюглппераптури. Мкопи не соролшвся своетматерј-кртачки Т.Е Шевченко, в свож Biptuar вазвешчје п•до сжяпп:за глотси, за пиэккуроботу.

А скйьки присьчпшв смот JHInvpi-ceMT{i 163i БазилисЈ А. Матишко. МРилыыат ,чђауш к? припжу;ав, ир йот лапш селянка. З якою любов'ю, смутпком i зафлюю злшљовуе свои баты&; у «Зјчарованјй О. ,Цснжрнко. З)браэкуе Долюл,тперг в свот пворчоопЈ В В (Атюненко, М СУпепьмах З образом ,wnvpi, виникаюпи, у пам'япп i вишиванј рушникц i слюч;шй 06id, i чоржюривщ, ki п'янко пахш пт хапшји BikH0M.

Ведрча

Боаиня-Берегиня! Яке поепшчне, яке пючне наимення. Та, ир стереже осело, оберфае Bid кроку, вК) напаспи• пи лиха. Л4и знаелю П•! Просинаелюсы вранш, наспгх споэкиваелю справу, приаотовлену п• рукамц П бЬки,мо до школи чи до пращ, часто затваючи поцьтузапш п• руд. 31сшшючи увечерг, бачи.мо над сбою П- забуаючи сказапш пиши очам слова любсхзј чи навТп, лаАДне „ на ДобранЈч ”.

дли знаемо П; пу берегиню, ир тколи не 6tl,uaaze 6ic) нас HiakiLr а сама заДпя нас экррпвуе aciM— навЈпъ эк.итпи,и [м 'я ит бюаип - Л4апш.

СтрДенпжа

Я часто ночами пригацую знов Дитинства сполохсоо,• казку...

Вам, моею.

Вам, мамо, за любов I щедру нимђ)яну .јиску.

CWacvi6i Вам, мамо, (AyacVi6i Вам, мало,

За Ваше тепло

Народжене лобов'ю — Хай свйиться твое

Зрт-у вам доброго здоров'я

Берегине, неню моя.

П оч&1 до сонця не ртвняли,

Корал за й уста

6iJIocHi>kHi rIJIeqi Й овали,

Мов з дроту чорного, коси густа. Троянд багато я встодд, Та на ii не стрпкш. дише так вона як дишуть .лоди — А не конвагпт диких трав.

I голосу не треба

До музики MHJIiH10i MeHi,

Ведучий

Кохання —одне з найкрагдих i найглибпшх лодсъких невичерпне ткерело, як соле житгя. Сила кохання облагород;куе i робрпь лодину кращою атрямовуе на i геро\чкй вчинки а змутиуе ттю<о слраждам — А в CBiTi приходить щи

Студент

Любити маму - поки ще мала.

Любим лялысу - •й-льки гйдростп

А коли вперше вийпшазапорг —

Любити небо i м'яптй — батыбвський i kBiTPf чсрнобровж

Бо приходип, для m060Bi.

Адже той борщ щоденний —то любов,

Сорочка чисто вигграна — любов,

I по не спаги то — любов,

I квти, тио — любов,

I правнуюв яс»й — лобов,

Е3ся Укртна — то твоя любов.

Все тж бую б, якби почати знов.

Жночадоля в CBiTi — це лобов!

Ведуча

Жнки i кохання — стюва синопми В сит лодини Хоч •mrvI, що, а наше — це вже чудо. Г•Лоцарт сював: 'Життя — це з^еожди ПОСМШЈКД I-IaBiTb коли по обличчкэ течуть сльози”.

Ж-нка — це i природнс:гь i чуглитслъ, i матчэинсъка любов, буги створкваги красу i гюбуту. АЈЕ сгтравжня жнка — це ашав i MY>kHocri, це добро i кржд це лодятсть i лайдк--псгь.

Студент

Bc&I красоты источник — женпџ,ша . Мы без нее упали б под ярмом.

доброты источнИк -

Мы без нее дышали б тьмой и злом.

Ве ча

КК) великому це царство HikHocTi i

(Ян Райппс)

TepmHHi тримаеться земля напла «щрство ;юнки — ст:зо Ж.Ж. Руссо.

Епоха пнок, осгйва-шх Пуш:юним, Лермонтвим, Тургеневим, але ризноправкпсть 1 ханок (borom-ri не означас то-тжносй, однаковосй. I--h51kH piBHonpaBHicIb, нВжий науковий прогрес не приведуњ до того, по на сайт народжуватимуть чолмки. ким би вона не бути за фахом, — kPiM того, дру,юшщ мам.

I в цьому призначення. 1%йазятЈше в материнство, недарма ж в нгродЈ кажуть: «)Фтеринське серце — як лтне сонце! Не як ма•авочка не мае ришпшого, як 1майночкн !

Вчитель

К,ыою звутъ мене дјти, це найкраще з мотх iMeH.

Звжно я ще i дружина i дочка

Але справжн€ MoeiM 'я— lvfa•vra!

Я вся у дитячих пощлунка.& ж у зђж•тс,

Я вся в 06iitMT< (30ix дјтей, Як в теплих Јйппх BiTp^rc»c

Мй для меже —пюразу

1нактпе 0(8iTJIemBt, ткимна kpaiHa Несподјваних радоппв i чудес.

подарувати я це житгя,

Весь цей добрий i жорсгокий CBiT.

ж подарували мез-•п безоиертя.

Ведуча

— 3i свотм батптм духовним cBiT0M, своеко остченшпо, сво1м особистоТ r•iJIH0LTi, сво€ло вшдатспо i разом з цим високою в кохашп до чојювгкщ своею сувортсупо i низјимтспо й негершшпс•по до з-гп материнсько\• мудросй видходить духовна си-тд яки дисцип-тпнуе батька спмэджуе в ньому благородне почутгя людсько\ за родину

Студент.

Легенда: у MaTepi був единий (УШ - дорогий, в ньому мати не чула по збирала росу для вмивання, найтонпгим шовком вишивала сорочку. Щјс син статний, гарний. Одруютвся з предивној краси- WvmiB молоду дизужину в рщну хату. Незлюбила молода дружина зненавидпла й. Боялася мати показатися HeBicT1(1 на СИјДЈИ в А noTiM у сарай переселилась. Але й це не красушо. Каже вона ”Коли хочеш, щоб я з тобокх убий MaTip, вийт•лт з трудей серце i спали на потльному вогню. Не здцэигну-тю серце в грудях у сина, зачарувала йото небачена краса дружтпш. Каже BiH MaTepi: ” Наказала MeHi дружина вбити Вас, мамо, вийняти з грудей ваших серце, i спатшти на вогню. А не послухаю - тде мене дружина Не можу я >кити без Hei, не мо;ку не послухатись!. ” Заплакала мати й cv[H0Bi: ” К-5“ що ж, роби так, велитъ серце”. Гћшов син з в дброву, наламаз сухого хмизу, розпалив вогнище, убив MaTip, вийняв з 1рудей серце. Поклаз на жар. Спалахнув сучок, 110JETiJH жаришса ударили в обличчя обпекла Скрикнув син, закрив долонею обпечене Стрепенулося серце материнське, що на BOIHi, IIl)0111e110Tim: ”СМночку, рщний, T06i боляче? листок подорожника ось ВОГНРШД прикјдди до обпеченого Абсця, а до подорожтшка приклади серце материнсже... ГЮтм у вогонъ поюиди. ” Заридав син, схоронив гаряче матчмнське серце в ушив його в груди, облив гарячими сльозами. 3p03YMiB BiH, що Hixro и Hik0JM не любив його так гщтяче i выдаю, як маги. I такою невичершюю i величезною була лобов материнськд таким всесильним було бажання материнського серця бачити сина i безтурботним, що воно ожило, закрилися покраяш груди, мати.

Притисла кучеряву голову сина до грудей, остогидпою стала йому дружина-красуня, не MiT BiH повернугися до не\. Не вернулася додому й мати. вони вдвох степами пшрокими, стали вдома могилами ВИСОКИМИ.

(Звучить А.Горчинеького “Росте черешня в мани на гороДГ').

С ент

Я помню руси .uamepi люей

Хоть нап ее Давнюуэю нет на свете

Ярус не знаю нежнее и Добрей

Чем эк.рспжие мозолисупые эти Япомнюруки мтпери .люей, чп) упирапа сизы Iмне коа)а-пп.

В пригоршнях при юсииа мне с полей

Все, чем весна в родном краю богата,

Япомню руси матери моей,

Суровой ласку реД;те мановенья,

Я супа,чиз-ипк.я лучше и сильней,

От ее прикосновенья Япомню руки матери моей Ия пну чтобповппряјш Депш:

«Натруженные руки .матерей,

Святее вас нет ничего свете»!

Студентка матч:ј вони ВIДКРИВТОТЬ щ,гптт-п CBiT. Руки MaTepi HeBT0MHi. Це вони щпоть , уроки пращ. Счэце Marepi — доброта i мучхэсгь. 1-е вони вчать лобити лом, боротися за ix щастя забуваючи про себе.

Людина запишае себе перш за все в лп)инј. В цьому наша басмерпппсть. В ЦЬ0,ИУ найвище ирспи i з,ъпопэюпппи. Не Даремно в укратськот народу Јснуе вешчна нова, экјшш-лтпери «Береашя». Бо ,tfi-vno типт, а матуя наша захшцас нас завла)и вЈД всгляких

(Звучить па:ня О.Кушнарьова” Мапш сон”).

Студентка

ГЈ-ЬСЈМВ той, ,хто MaTip мае, Хоч зморшки вкрили вже чојю на CBiT спок\йно погљщае не знае, що то в CBiTi зјю. Для MaTepi ти все дитина Хоч ти розросся наче дуб, вона тобою

Хочв тебе вже чуб..

Ти все для MaTepi дитинщ жртгтяП i змс-г, вона T06i BiHkVf сплй^уае, для Ме досягкю .. Вона все добре , памтж:, ГОТОВИТЬ ТИ(Я'-п у^рву» вона як ангејыоронитель, змете з дороги зјю i rpix..

У мами захисг - оборона

У кожну ГИРГГЬ i У горю пощлунок осушггь сльози з

ГЋд доглядом й ти славши смй перший крок на шлях, ком шалений тягне в пропасть, при T06i матчн-ка твой? I жертв немас : завеликтт-& [Цоб рятувати, зберегги вона для жчэтву€; й ж дитина — ти

Ах серце MaTepi немшне• його часу не зн:ищить зуб; для MaTepi, пш все дитинд нехЈЛ i сивийв тебе чуб..

Вчитель

Тмення MaTepi с:вятилося втко-ли на ця Зе-штя, названа Укртнокд цей народ як дщтя, що виборов в CX)6i у тяжких боях влас.не укра1шј. 1мення MaIepi, як сошдд що своеко тримае серед зоряних (BiTiB велику родину, творитю i еднајю застерегло й

Тлю-шя Матчј, як дух завжди к-лик-ало укратнтв, зрослњх на материнсы&й на молитву перед образом ГфечистоТ! !vfaTQi Божот. ми звфтасмо BiIQ«fVI, 3ip до нег Заступнищ наиот, ж зма.лечку к-тштютс.) маму, коли у нас щось згЈолить, 60 знахощгмо в святому