Виховний захід "Великдень"

СЛАВІМО ВЕЛИКДЕНЬ!

Вчитель:

Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.

Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скоромному столі.

Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Вчитель: Любі діти, дорогі гості! Сьогодні ми зібралися всі разом для того, щоб поговорити про одне з найбільших свят всіх християн, яке відбудеться вже через тиждень – Великдень або Пасха, або Воскресіння Христове!

• Діти, що вам відомо про це радісне свято?

Бесіда.

 Ведучий: Весна. З її приходом все пробуджується у природі. На землю  приходять радісні, веселі свята.

І одним із перших  - Вербна неділя.

Ведуча: Перед Великоднем відзначають Вербну неділю. Вона розпочинала Великодні свята. У цей день жінки нарізали вербу та несли її до церкви посвятити. Гілочки зберігали як оберіг від недуг і грому.

 Ведучий : Для цієї мети брали лише червону вербу, яка найскоріше розпускається і, отже, оповіщає весну. Люди вважали, що посвячена верба містить в собі чародійну силу, яка відганяє від людини все зло на цілий рік і приносить міцне здоров'я.

В цей день святою вербою легенько торкаючись проговорювали:

Не я б'ю, верба б'є                                                                                                                                                   Через тиждень — Великдень.                                                                                                                                                                                         Будь здорова, як вода,  Багата, як земля                                                                                                                                                        А красива, як весна.

Ведуча : Останній четвер перед святом називається Чистим. Щоб позбутися хвороб, рано вранці люди йшли купатися до річки і купали дітей.

 Ведучий: Хворі люди купалися вночі, «поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Відкупавшись, хворий набирав зі свого купелю відро води, ніс на перехресну дорогу і виливав, «щоб там усе лихо зоставалося». До чистого четверга кожна господиня мала побілити хату, все випрати, помити і прибрати. В цей день прибирали і в церквах.

 З листок - Страсна п 'ятниця

 Ведуча: Наступний день тижня — Страсна п'ятниця. В п'ятницю напередодні свята Пасхи розіп'яли Христа. Ні шити, ні прясти , у Страсну п'ятницю не можна; також не можна рубати дрова або що-небудь різати ножицями.

 Ведучий : У П'ятницю печуть паски. Як тільки господині посадять паски у піч, вони йдуть на город і садять розсаду — «щоб капуста була здорова, як паска». Поки паска не посвячена, її їсти не можна — гріх! Як правило, пасок випікають кілька, різних розмірів, часом для кожного члена родини, і обов'язково одну велику - для всіх. Прикрашають великодній хліб візерунками з хліба.

Ведуча: Наступний день тижня — Великодня субота. У суботу напередодні великодня, жіноцтво готувало писанки та крашанки .

Які бувають писанки – на дошці!  

Ведуча: А ввечері у суботу готували кошик, який понесуть до церкви. У кожному домі напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви, які понесуть до церкви святити. Спеціально до Великодня тримають кошик і вишитий особливим візерунком рушничок.

 Ведучий : Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паски - пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають великоднім рушничком. Ці пожитки освячуються для того, щоб люди на свято одержали радість і духовну, і від земних дарів.

Діти, зараз я вам роздам ілюстрації продуктів, а ви виберете і покладете в наш кошик тільки ті, які можна брати освячувати.

Діти вибирають – я підношу кошик – бесіда.

Сомволи продуктів:

Сіль — символ повноти та достатку. У Біблії сіль символізує спосіб зв’язку між Богом і його народом.

Хрін – це міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа.

Шинка або ковбаса - це символ душевної радості, що приходить від сповнення людиною Божої волі.

Яйця, писанки і крашанки. Яйце – це один із символів Великодня, який символізує про нове життя і відродження.

Сир і масло. Молочні страви, особливо – молоко, є продуктом, який не є створений людиною, а подарований природою. Ці продукти кладуть у невеликі посудини, а зверху малюють хрестик.

Паска – символ Воскресіння

Під час освячення до кошика ставлять свічку, яка повинна нагадувати нам про Ісуса, який є Світлом для світу.

Творча робота: кошики  для яєчок, як прикраса до столу.

Роздати дітям (перед уроком) шаблони, фломастери, олівці, клей – а потім яйця в кінці.

Чому кролик – символічна тваринка.

На Заході одним із головних символів Великодня є кролик, який зазвичай приносить яйця дітям. Великодній кролик прийшов із німецьких народних легенд. У Німеччині діти залишали на Великдень гнізда з капелюхів, і чекали в подарунок різнокольорові яйця. Причому в різних землях це робили різні тварини: у Гессені – лисиця, а в Баварії – зозуля.

Проте з часом кролик витіснив інших казкових тварин і став єдиним символом у всіх німецькомовних країнах.

Крім того, кролик вважався священною твариною германської богині Еостри, від імені якої походить слово Великдень в англійській і німецькій мовах. А стародавні кельти та скандинави вважали кролика символом богині-матері.

Остаточно героєм казкового фольклору

 великодній кролик став наприкінці 19

і на початку 20 століття. Вважається, що він

 приносить кольорові яйця і солодощі

дітям, які добре поводилися.

Перегляд мультфільму про Грицеві писанки. 8 хв.

Обговорення – підсумок. Виведення до девізу уроку.

В кінці уроку пригостити кексами і роздати браслети.

Навесні до нас приходить велике свято. Воно так і називається — Великдень. Це найрадісніший день для всіх християн (людей, які вірують в Ісуса Христа). Люди з уст в уста передають Благу звістку, вітаючи одне одного: “Христос Воскрес!”. Ви, певно, теж чули ці слова. А чи знаєте, що вони означають? Поговорімо про це у Християнській школі.

ХТО ТАКИЙ ІСУС ХРИСТОС?

Християни вірять, що понад дві тисячі років тому сам Господь (Син Божий) спустився на землю, щоб урятувати людей від кари за зло, яке вони чинять. Він народився у тілі маленького хлопчика Ісуса. Зростаючи, Ісус не пам’ятав про своє небесне походження. Він був людиною: учився, працював, але, на загальний подив, дуже добре розумів Слово Боже, роз’яснював його людям, багато молився (звертався до Бога Отця) і не чинив ніякого зла. Він ходив від міста до міста, вчив людей жити у любові, милосерді та вірі, зцілював хворих і навіть воскрешав померлих. Своїм життям Ісус показав: творити лише добро, бути вільним від недобрих думок і почуттів можливо — якщо бути всією душею з Богом, любити Його і подовгу розмовляти з Ним у молитві.

З Христом повсюди ходили Його учні, і багато людей збиралося послухати Його мудрі проповіді. Слова Ісуса проникали у саме серце, проганяли недобрі помисли, вселяли надію. Багато хто тоді зрозумів, що Він і є той самий Спаситель, про прихід якого на землю було провіщено у древніх книгах. Люди вірили: Він усе змінить, прожене поганих правителів і стане їхнім добрим царем, який наведе лад у країні. Всі забули, що у пророцтвах було сказано інше: Христос недовго пробуде з людьми, зазнає тяжких страждань заради їхнього спасіння, помре і третього дня воскресне, щоб повернутися на небо. Цих слів не згадав ніхто, і тому чекали, коли прийде час поставити Ісуса царювати.

СТРАЖДАННЯ ЗА НАШЕ СПАСІННЯ

Недобрих правителів і церковних служителів охопили ненависть і страх: чому народ так слухає цього чоловіка? “Він не священик і не правитель, а промовляє так, наче має владу керувати. А якщо він підбурить народ на повстання, і нас уб’ють або виженуть?” — так думали вони. І замислили позбутися Христа.

Але щоразу, як солдати хотіли схопити Ісуса, Він виходив з натовпу непоміченим. Це лякало і ще більше розлючувало Його ворогів. А люди встеляли Його шлях пальмовим гіллям на знак особливої пошани — так у ті часи вітали царів.

Та от настав день, коли Ісус Христос зібрав своїх учнів на таємну вечерю і повідомив, що вже навчив їх усього потрібного і має виконати те, заради чого прийшов на цю землю. Тобто прийняти страждання за гріхи всіх людей. Це треба зробити, щоб звільнити від небесної кари всіх, хто віритиме в Нього й проситиме Господа про прощення за свої недобрі вчинки.

Попрощавшись з учнями, Ісус дозволив солдатам схопити себе. Він не чинив опору, коли Його били і мучили, навіть коли розіп’яли — прибили руки і ноги до хреста, — бо прийняв цю страшну кару добровільно.

Терпіти тортури було дуже боляче. Але найтяжчим для Ісуса було те, що взявши провини людей на свою душу, Він відчув їхню неймовірну вагу, і немов стіна в той час відділила Його від Бога Отця. Бо зло — це морок, що відділяє людину від Господа і від усього доброго й світлого. Тягар чужих провин був таким важким, що людське серце Христа не витримало. “Отче, прийми дух мій”, — звернувся Він до Бога Отця і помер.

Люди, які любили Його, плачучи, зняли свого Господа з хреста, обгорнули саваном (поховальною тканиною) та віднесли до печери, щоб пізніше поховати за тогочасним звичаєм. Правителі звеліли воїнам затулити вхід до печери величезним каменем і вартувати, щоб учні не викрали Ісусове тіло і не змогли потім оголосити, що Він воскрес.

ВОСКРЕСІННЯ

Та як вороги не старалися, сталося те, що мало статися, — Бог Отець воскресив Христа. Ангели відкотили камінь, наславши на солдат глибокий сон.

Коли люди побачили свого Вчителя живим, їхні серця охопила світла радість. Ісус іще 40 днів перебував на землі. Він пояснював людям, що прийняв страшні муки замість них, щоб кожен, хто цього захоче, міг бути спасенним і після життя земного потрапити до Царства Небесного, де вже немає жодного зла: хитрості, жадібності, заздрощів, ненависті, а отже, й хвороб, нещасть та смерті. І заповів своїм учням нести цю Благу звістку людям.

Християни вірять у це і прагнуть наслідувати Христа: чинити тільки добро, а якщо раптом не втримався від лихого, каятися (тобто визнавати свою провину) й просити прощення, згадуючи, як Ісус страждав за людей на хресті. Радіючи Благій звістці, вони кажуть: "Христос переміг смерть, своєю жертвою звільнивши від зла наші серця!".

Публікація допоможе дорослим поговорити з дошкільниками та молодшими школярами про Великдень. Адже великі християнські свята в Україні визнані державними й широко відзначаються. Тож знання про них потрібні не лише дітям з християнських родин. Вкрай важливо дібрати саме ті слова — мудрі та щирі, — які розкриють дитині саму сутність свята, його духовне значення, а тоді вже ознайомлювати її з народними традиціями святкування. Покажіть малятам, що найкращий спосіб відзначення цих свят — добрі вчинки, світлі думки, єднання з родиною.