Методична розробка "Використання інтерактивних методів на уроках української мови та літератури"

 

Використання інтерактивних методів на уроках української мови та літератури

Автор: Здрилюк Іванна Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мстишин – 2018

ПЕРЕДМОВА

Навчання – це процес пізнання навколишнього світу, це шлях, що направляється педагогом і самим учнем, шлях подолання незнання, а подолання вимагає певних зусиль. Без зусиль неможливі ні активна пізнавальна діяльність, ні свідома участь у навчальному процесі вчителя й учня. Методи навчання мають забезпечити розвиток природних здібностей особистості. Використання інтерактивних методів урізноманітнюють урок, він стає цікавим для учнів, вони всі задіяні у навчальному процесі. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співпраця, взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять. Коли ми використовуємо інтерактивні методи навчання на уроці, то ми моделюємо певні життєві ситуації, використовуємо гру, аналізуємо явища і предмети. Інтерактивне навчання сприяє формуванню вмінь і навичок, розвиває навички працювати спільно. Існує кредо інтерактивного навчання:

• Те, що я чую, я забуваю.
• Те, що я бачу і чую, я трохи пам’ятаю.
• Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.
• Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.
• Коли я передаю знання іншим, я самовдосконалююсь

Основними методами і прийомами інтерактивного навчання є самостійна робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. Станом на сьогодні існує безліч різноманітних інтерактивних методів і педагог вибирає собі найефективніші. У цій роботі я пропоную ті методи інтерактивного навчання, які використовую на уроках української мови та літератури.

 

 

Інтерактивний урок складається з певних етапів. На етапі Розминка я використовую такий метод як «Відстрочена відгадка». Вчитель пропонує учням загадку чи дивний факт, відгадка буде відома  в процесі роботи над новою темою. Можна використовувати такий прийом як «Так-Ні». Учитель загадує щось (літературний герой, письменник, мовне явище, літературне поняття). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання, на які вчитель відповідає “так” або “ні”.

Учні по черзі складають характеристику якогось мовного явища. Вчитель повинен бути готовим до того, що учні можуть не відразу згадати найсуттєвіші характеристики, але в ході уточнень виявляються важливі деталі, які в підсумку узагальнюються вчителем. При цьому варто підкреслити, як багато учні знають з цієї теми. Ланцюжок починає вчитель, задаючи питання з певної теми; учень, відповівши “так” чи “ні” сам ставить запитання наступному учневі і т.д. Прагнучи зробити підсумки занурення значущими для учнів,  оцінюється не лише кількість питань і відповідей, але їх якість. Цей прийом називається «Занурення ланцюжком». Наприклад, учні у 7 класі вивчають тему «Дієслово». Згадуючи, що знають про дієслово, учні говорять:

• Відповідає на питання «Що робити? Що зробити?»
•  Змінюється за особами, часами і числами.
• Означає дію предмета.
• У III особі однини в минулому часі змінюється за родами.
• Має I і II дієвідміни.

На цьому ж етапі уроку використовую роботу з епіграфом «Осмислення тексту». Наприклад,

А й правда,

Крилатим грунту не треба.

Землі немає,

То буде небо.

Людина нібито не літає…

А крила має,

А крила має!

Назва вірша  навмисно не пишеться в роздатковому матеріалі. Про що цей вірш? Який би заголовок ви б йому дали? Що стане предметом розмови на сьогоднішньому уроці?

Метод «Інтелектуальна розминка». Наприклад:

• Що зайве? Означення, обставина, додаток, підмет.  

• Узагальнити: Що це? Означення, обставина, додаток

• Продовжити ланцюжок: підмет, означення, …
• Що зайве?  “Зелений етюд”, “Теплі слова,” “Наша мова”, “З дитинства: дощ”.
• Узагальнити:  Хто це?  М.Стельмах, Т.Шевченко, О.Довженко, О.Вишня, Г.Тютюнник. 

На контрольно-підготовчому етапі уроку відбувається «ущільнення» наявних знань, створюється основа для подальшого продуктивного засвоєння навчального матеріалу, тобто проводиться опитування вивченого матеріалу. Тут я використовую різні методи, а саме «Опитування-кросворд». Передбачає заповнення заздалегідь підготовленого учнями чи вчителем кросворда по темі. Вищий пілотаж: коли частина понять кросворда стосується нової теми.

Заповніть кросворд, вибравши з нижче поданих слів лише необхідні прислівники.

Прислівник, могутній, повільно, шкільний, ласкаво, веселий, праворуч, урок, мимохідь, розумний, залюбки, пожовкнути, вчотирьох, голосний, верхи, восени, плескати, навшпиньки.

Часто використовую метод «Лови помилку». Навмисно допускається помилка в датах, правописі слів, у визначеннях.

Прийом можна використовувати на повторювально-узагальнюючих уроках або уроках підготовки до контрольних робіт. Для того, щоб учні пам’ятали, що це гра, можна запропонувати супроводжувати  помилки деякими умовними знаками. Наприклад, у 7 класі вивчається повість Івана Франка «Захар Беркут». Дітям дається текст, в якому потрібно знайти помилки.     

Текст

Події, зображені в повісті, відбуваються в старовинному поліському селі Тухля, яке розташоване в долині Кримських гір,  оточене стрімкими скелями. Тухольці об'єдналися в трудову колонію, на чолі якої стояв Захар Беркут – найстаріший і наймудріший  чоловік. Мешканці села мали рівні права, почувалися в цьому краю вільними і незалежними. Проте спокій був порушений, коли на Тухольщину прийшов боярин Тугар Вовк, який прагнув заволодіти цим краєм, заручившись підтримкою князя Володимира. Громада оголосила рішення вигнати боярина з Тухольщини.

     Саме в цей час, грабуючи Руську землю, татари підступали до Карпат.  Тугар Вовк пристає до монголів з обіцянкою провести їх через гори. Разом з Тугаром до татарського табору потрапляє його дочка Мирослава, яка поважає тухольців та ще щиро закохана в найстаршого Захарового сина Максима.

      У першому бою з монголами недалеко від села полягло немало тухольців, а Максима взято в полон. 

З української мови можу навести такий приклад, як

1. Нецураймось не цураймось ми науки браття!
2. Учіться, мої любі  четайте гадайте…
3. Учіться діти! Мудра книшка, скаже вам чогось багато.

  Використовуючи метод «Повтор з розширенням» учні самостійно готують і ставлять питання, розширюють і доповнюють досліджуваний матеріал. При цьому вчителеві зовсім не обов’язково відповідати на всі питання - це формує в учнів поняття «відкритого знання» і стимулює сильних учнів на самостійний пошук.

Метод «Згоден - не згоден». Діалог: учні звертаються один до одного чи до вчителя з тезами, які можуть прийняти чи ні. Наприклад:

• Я стверджую, що підрядні в складнопідрядних реченнях можуть стояти перед головним і після нього.
• Згоден, але доповнюю: можуть стояти в середині головного.
• Я упевнений, що НЕ з дієсловами завжди пишеться окремо.
• Не згоден: НЕ з дієсловами пишеться разом, якщо дієслово без НЕ не вживається.

Наступним методом, який я використовую на уроках – це метод «Опитування ланцюжком». Ланцюжок починає вчитель, задаючи питання з певної теми; учень, відповівши, сам ставить запитання наступному учневі і т.д.

Прагнучи зробити підсумки  значущими для учнів,  оцінюється не лише кількість питань і відповідей, але і їх якість.

Метод «Світлофор». Наприклад:

• 1.  Обрядова поезія виникла після прийняття християнства.
• 2. Русалки були добрими істотами, тому про них складали русальні пісні.
• 3. Купальські пісні виконували під час купання в річці, озері.
• 4. Жниварські пісні поділяються на зажинкові, власне жниварські та обжинкові.
• 5. У жниварських піснях прославляються хліборобська праця, земля.
• 6. Колядниками називали тих, хто ходив просити щось їстівне.
• 7. Щедрувальники – це господарі, які накривали щедрий стіл своїм гостям.
• 8. У колядках, щедрівках простих селян називали князями, боярами, панами.
• 9. Як правило, щедрувалося й колядувалося для всіх однаково – і для господаря, і для господині, і для бабусі, і для дітей.
• 10. Вважалося, що вранці першого дня Нового року до хати зайти повинна найстаріша і наймудріша бабуся.
• 11. Веснянки були сумними піснями, бо кінчалася зима зі снігом, морозом, ковзанкою і наставала гаряча посівна робота.
• 12. Обрядові пісні мали для наших предків магічну силу.

На конкретне питання діти показують відповідний колір світлофора.

Метод «Питання до тексту». Можна використовувати при вивченні всіх літературних напрямів; статей, що відображають біографічні дані письменників; не складних тем з української мови, при вивченні статті, фрагмента твору, параграфа. Цей вид діяльності формує у дітей уміння виділяти головне, вміння проводити відбір важливого матеріалу. Наприклад, діти опрацьовують параграф і складають питання до параграфа, на основі яких ведеться бесіда:  

 - Що таке інфінітив?

 - На які питання він відповідає?

 - Які суфікси має інфінітив?

 - Які ще суфікси виділяються в інфінітиві?

 - Яким членом речення є інфінітив? 

Прочитати текст. Передати зміст за допомогою малюнків, умовних позначок чи схем. Ці шпаргалки віддають вчителю. Учні витягують шпаргалку, за нею треба відтворити текст. Цей метод має назву «Шпаргалки». Наприклад, коли вивчаємо біографію Григорія Сковороди.

Текст

Народився Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині. Його дитячу уяву вражали зелені простори і лісова тиша. Виховувався на народних піснях. Закінчив церковно - парафіяльну школу. Був студентом Києво-Могилянської академії близько 10 років. Знав п’ять мов. Співав у хоровій капелі. Вчився у класі філософії. Подорожував світом. Трохи живе на Україні. Працює вчителем. Знову багато подорожує з торбою, сопілкою, посохом. На надмогильному камені висічено «Світ ловив мене, та не спіймав».

Метод «Колонка редактора». Під час читання тексту учні записують коментарі, уточнення; команда експертів оцінює зауваження та вибирає вдалий варіант.

На моїх уроках учні люблять метод «Діамант». Віршована форма з 7 рядків:

• 1 і 7 рядки – іменники – антоніми;
• 2 рядок - два прикметники до першого іменника;
• 3 рядок - три  дієслова до першого іменника;
• 4 рядок - два словосполучення з іменниками;
• 5 рядок - три дієслова до другого іменника;
• 6 рядок - два прикметники до другого іменника.

На уроках української літератури використовую метод «Фантастична добавка». Учитель доповнює реальну ситуацію фантастикою: перенести літературного героя у сучасний час, придумати незвичну тварину… Наприклад,     Пішов дощ …. Але на землі замість трави виросли нові краплинки. А що було потім?

    Замукала корова… У кожного, хто її чув, з'явилася в руках склянка молока. А що було потім?

    Сніжинки кружляли довкола, тихо падаючи на землю.  Коли опинялися в руках дорослого, то танули. А коли падали на дитячу долоньку, то перетворювалися на цукерки. А що було потім?

Метод «Театралізації» використовую на уроках української мови при вивченні біографії письменника, коли вчимо байки, беремо інтерв’ю у письменника.

Події оцінюються з двох позицій: сучасної й відповідної історичної епохи.

Перенесення у майбутнє чи у минуле, у жарку країну чи на північ, що там можна побачити, які труднощі доведеться подолати. Це метод «Машина часу». Наприклад, у 6 класі вивчається твір «Теплота родинного інтиму» С. Чернілевського. 2016 рік Син працює в місті, має квартиру з усіма вигодами. Досягнув успіхів у своїй професійній діяльності, дуже зайнятий і заклопотаний. Але раз на рік обов'язково приїжджає у своє рідне село, у звичайний сільський будиночок. Милується димом, що прив'язав мотузочком хату до небес, заслуховується гоготінням полум'я у печі. І від ласкавого маминого слова, ніжної руки стає йому так добре, лагідно й спокійно на душі, що відступають усі життєві негаразди, тривоги й клопоти. Знову він – маленька дитина в родинному гніздечку під крильцем невсипущої мами.

2036 рік. Син працює держслужбовцем, зробив приголомшливу кар'єру. Всього вдосталь і навіть більше. Та все не вистачає часу на спілкування з рідними. Діти виросли якось самі по собі. Особливо давно не бачив маму. Інколи і подзвонити не виходить. Хіба що на вихідні скупі декілька слів. Діти просяться до бабусі. Потім, все потім…

2046 рік. Все є і нічого немає. На душі пустка від своєї могутності і безпорадності. Рука все частіше тягнеться набрати рідний номер. «Абонент не може прийняти ваш дзвінок. Будь ласка, зателефонуйте пізніше». Пізніше… Куди?! Знову раз на рік приїжджає у село, у звичайний сільський будиночок, де пахне дитинством і мамою. Та ніхто не зустрічає, більше не прив'язана хата мотузочком диму, не чути гоготіння полум'я у печі. Знову він – маленька дитина. А з портрета на стіні дивиться МАМА і відступають усі життєві негаразди, тривоги й клопоти. Та дуже тяжко… І скапують на долівку скупі чоловічі сльози. Простіть мене, мамо…

Наступний метод, який я пропоную – це метод «Кластеру». Кластер - це графічна організація матеріалу, що показує смислові поля того чи іншого поняття. Слово кластер в перекладі означає пучок, сузір'я. 

Кластер може бути використаний на  різних стадіях уроку.

Сенс  прийому - систематизувати наявні знання з тієї чи іншої проблеми - створюється колективний опорний сигнал на тему. Опорою для складання кластера можуть бути, крім підручника, різноманітні брошури з таблицями і схемами.

«Броунівський рух». Прийом, за допомогою якого за короткий проміжок часу учні вивчають великий за обсягом теоретичний матеріал і повідомляють його зміст однокласникам. Іншими словами – «навчаючись сам, навчаю інших».

Клас об’єднується у групи. Кожна група отримує картку з текстом. Після прочитання й обговорення змісту тексту члени групи переходять до інших груп, повідомляють їм здобуту інформацію. Процес переходу від групи до групи завершується після того, як кожен учень класу отримав увесь обсяг теоретичного матеріалу, що вивчається.

На етапі Рефлексія використовую різні методи й прийоми. Один із них – це «Повернення до епіграфа». Учні розмірковують, як відображає епіграф уроку його основну ідею. В кінці уроку подивимося на епіграф. Що в ньому цікавого? Чи все зробили?

Метод Міні-есе». Змога висловити думки, визначити питання. Мета: вільний виклад думок щодо проблеми.

    Тема формулюється як відкрите питання:

• Чи сподобалась вам тема уроку?
• Чи правий автор, коли стверджує, що..?
• Чи повинен був герой…?
• Як ви вважаєте?

Найбільше учні люблять складати «Сенкан» або «Синквейн». Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять», французькою звучить «синквейн» і означає «вірш, що складається з п’яти рядків».

Синквейн – п’ятирядковий вірш.

• 1 рядок – тема;
• 2 рядок – два прикметники;
• 3 рядок – три дієслова;

• 4 рядок – фраза - кульмінація із тексту;
• 5 рядок – синонім до першого рядка.

Наприклад:

Звертання.

Поширене, непоширене.

Вказує, називає, ускладнює.

Використовується в мовленні.

Кличний відмінок іменника.

 

Це методи, які використовую я на своїх уроках. Кожен вчитель обирає собі найоптимальніші і ,звичайно, щоб був результат.