Методична розробка "Забезпечення органічного поєднання теоретичного і практичного навчання під час викладання спецдис-циплін для здобувачів освіти спеціальності 185 «На-фтогазова і

Про матеріал
У роботі розкриваються теоретичні, методичні та практичні ас-пекти теми «Забезпечення органічного поєднання теоретичного і практично-го навчання під час викладання спецдис-циплін для здобувачів освіти спеціа-льності 185 «Нафтогазова інженерія та технології». Проведено аналіз сучасних літературних джерел за темою роботи, за результатами підготовлено теоретичну частину роботи. Робота може бути корисною для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

 "РОМЕНСЬКИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

 КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА"

Циклова комісія  з нафтогазової та комп’ютерної інженерії і технологій

 

 

Забезпечення органічного поєднання теоретичного і практичного навчання під час викладання спецдисциплін для здобувачів освіти спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології»

 Методична розробка

                                                                                        Підготувала викладач   

                                                     Ведмідь Наталія Олексіївна

Розглянуто на засіданні циклової комісії  з нафтогазової та комп’ютерної інженерії і технологій

Протокол № 12 від 25.04.2024 р.

Голова циклової комісії ________Дмитрюк О. М.

 

 

Ромни – 2024

Ведмідь Н. О. Забезпечення органічного поєднання теоретичного і практичного навчання під час викладання спецдис-циплін для здобувачів освіти спеціальності 185 «На-фтогазова інженерія та технології»: Методична розробка / Н. О. Ведмідь. – Ромни : ВСП «РФК КНЕУ ім. В. Гетьмана». – 2024. – 29 с.

 

АНОТАЦІЯ

 

      У  роботі розкриваються  теоретичні, методичні та практичні аспекти теми «Забезпечення органічного поєднання теоретичного і практичного навчання під час викладання спецдис-циплін для здобувачів освіти спеціальності 185 «На-фтогазова інженерія та технології».

Проведено аналіз сучасних літературних  джерел за темою роботи, за результатами підготовлено  теоретичну  частину роботи.

Робота може бути корисною для педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

ВСТУП

 4

1 ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ

1.1 Методи діджиталізації в освітньому процесі

1.2 Використання спеціалізованого програмного забезпечення під час занять з Інженерної графіки

2 ДОСЛІДНИЦЬКЕ НАВЧАННЯ

3 МЕТОД ПРОЄКТІВ – ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ НАВ-ЧАННЯ

3.1 Проєктна діяльність як механізм інновацій

3.2 Метод проєктів в навчальному процесі

6

6

9

 

14

17

17

18

ВИСНОВКИ

26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми: Стрімкий розвиток нафтогазової галузі, потребує висококваліфікованих фахівців, здатних ефективно вирішувати сучасні технологічні завдання. На сьогоднішній день теоретичні знання мають бути тісно пов’язані з практичними навичками, адже саме це забезпечує повноцінну підготовку майбутніх інженерів, які зможуть адаптуватися до вимог ринку праці та впроваджувати інноваційні технології. Успішне поєднання теоретичного і практичного компонентів у навчальному процесі дозволяє створити умови для формування компетентностей, необхідних для реалізації професійних функцій в умовах постійних технологічних змін. Таким чином, дослідження питань інтеграції теорії і практики у підготовці майбутніх фахівців нафтогазової інженерії є надзвичайно важливим і актуальним у контексті сучасної освіти.

Актуальність теми забезпечення органічного поєднання теоретичного і практичного навчання під час викладання спеціальних дисциплін додатково підкреслюється поточними реформами в освіті, які спрямовані на модернізацію навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців. В умовах реформування освіти особлива увага приділяється інтеграції теоретичних знань з практичною підготовкою, що є ключовим фактором у формуванні професійних компетенцій майбутніх інженерів. Реформа освіти акцентує на важливості набуття здобувачами освіти не лише знань, але й практичних навичок, які відповідають сучасним вимогам ринку праці та технологічним викликам. Таким чином, забезпечення ефективного поєднання теорії та практики в навчальному процесі є актуальним завданням, що відповідає пріоритетам освітніх реформ і потребує особливої уваги у підготовці фахівців для нафтогазової галузі.

Отже, мета даної роботи полягає у вивченні та впровадженні методів забезпечення ефективного поєднання теорії та практики в навчальному процесі, що відповідає пріоритетам освітніх реформ і потребує особливої уваги у підготовці фахівців для нафтогазової галузі.

Мета дослідження: вивчення проблем використання технологій ефективного поєднання теорії та практики в навчальному процесі при викладанні спецдисциплін.

Об’єкт дослідження: освітній процес на заняттях  зі спецдисциплін.

 Предмет дослідження: організаційні та мотиваційні чинники, що сприяють впровадженню методів поєднання теорії та практики в навчальному процесі.

Завдання для досягнення поставленої мети:

1. Вивчення літератури по заявленій темі.

2. Розробка методичних рекомендацій з поєднання теоретичних та праутичних методів навчання при проведенні різних форм занять.

3. Вивчення впливу використання даних методів на активізацію роботи здобувачів освіти на занятті та якість знань.

4. Перевірка ефективності запропонованих методичних рекомендацій в педагогічному експерименті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ

1.1 Методи діджиталізації в освітньому процесі

Стрімкий розвиток інформаційних технологій, підвищення рівня цифрової грамотності учасників освітнього процесу, відкритість освітніх систем, зростаюча популярність електронних освітніх ресурсів та віртуалізація навчальної діяльності, а також необхідність в інформаційній взаємодії та соціальному партнерстві висунули на перший план проблему створення та розвитку інформаційно-освітнього середовища (ІОС) у закладах професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти [9].

 Діджиталізація, як один із важливих напрямів інноваційного розвитку, сприяє зміцненню взаємодії між викладачами та здобувачами освіти, підвищуючи ефективність використання електронних ресурсів. Впровадження цифрових технологій та розробка нових педагогічних підходів на їх основі не лише змінюють методи й інструменти навчання, але й впливають на загальне фізичне середовище, в якому відбувається освітній процес.

Використання діджиталізації на заняттях зі спеціальних дисциплін для студентів спеціальності "Нафтогазова інженерія та технології" відкриває нові можливості для підвищення ефективності навчального процесу. Завдяки цифровим технологіям студенти мають доступ до сучасних симуляторів, віртуальних лабораторій та спеціалізованого програмного забезпечення, що дозволяє відтворювати реальні виробничі процеси в нафтогазовій галузі. Це сприяє не лише глибшому розумінню теоретичних аспектів, але й формуванню практичних навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.

Цифрові платформи також дозволяють створювати інтерактивні навчальні матеріали, проводити дистанційні заняття, що особливо актуально в умовах гнучкого графіку навчання або при обмеженому доступі до фізичних навчальних засобів. Викладачі можуть використовувати аналітичні інструменти для відстеження успішності студентів, що допомагає оперативно коригувати навчальний процес та надавати індивідуальну підтримку.

Загалом, інтеграція діджиталізації в навчальний процес дозволяє значно підвищити рівень підготовки фахівців, забезпечуючи їх конкурентоспроможність на ринку праці та готовність до викликів сучасної нафтогазової індустрії.

На заняттях зі спеціальних дисциплін у сфері "Нафтогазова інженерія та технології" можна використовувати різноманітні методи діджиталізації, які сприяють покращенню навчального процесу та розвитку необхідних навичок. Ось деякі з них:

  1.              Віртуальні лабораторії та симулятори: Ці інструменти дозволяють студентам відтворювати реальні виробничі процеси, моделювати роботу обладнання, проводити експерименти та аналізувати результати в безпечному цифровому середовищі.

  1.              Використання спеціалізованого програмного забезпечення: Студенти можуть навчатися працювати з програмами, що моделюють геологічні процеси, проектування та управління видобутком нафти і газу, таких як AutoCAD, SolidWorks, Petrel, Eclipse, та інші.

  1.              Інтерактивні навчальні платформи: Викладачі можуть використовувати платформи для створення інтерактивних курсів, тестів, опитувань та інших навчальних матеріалів, що дозволяють залучити студентів до активного навчання.
  2.              Онлайн-курси та вебінари: Дистанційні навчальні ресурси, включаючи масові відкриті онлайн-курси (MOOC) та вебінари, дозволяють студентам поглиблювати знання з різних аспектів нафтогазової інженерії, отримуючи доступ до матеріалів від провідних університетів та експертів галузі.
  3.              Аналіз даних та великі дані: Студенти можуть навчатися використовувати інструменти для аналізу великих обсягів даних (Big Data) та штучного інтелекту (ШI) для оптимізації процесів видобутку та обробки нафтогазових ресурсів.
  4.              Використання доповненої реальності (AR) та віртуальної реальності (VR): Ці технології дозволяють створювати інтерактивні тривимірні моделі нафтогазових об'єктів та процесів, забезпечуючи студентам можливість "зануритися" у виробниче середовище та краще зрозуміти складні концепції.
  5.              Мобільні додатки для навчання: Спеціалізовані додатки можуть використовуватися для доступу до навчальних матеріалів, симуляторів, інструкцій та інших ресурсів, що дозволяють студентам навчатися в будь-якому місці та в зручний час.
  6.              Онлайн-платформи для співпраці: Інструменти, такі як  Google Meet, Microsoft Teams або Zoom, дозволяють студентам та викладачам ефективно взаємодіяти, обмінюватися ідеями, обговорювати проекти та співпрацювати над завданнями в режимі реального часу.

 

Впровадження цих методів діджиталізації допомагає створити більш інтерактивне, ефективне та сучасне навчальне середовище, яке готує студентів до реальних викликів нафтогазової індустрії [9].

 

1.2  Використання спеціалізованого програмного забезпечення під час занять з Інженерної графіки

Для поєднання теоретичних знань з нафтогазової інженерії на заняттях з Інженерної графіки використовується читання креслень та виконання креслень технологічного обладнання, що є важливими складовими навчального процесу. Читання креслень дозволяє здобувачам освіти глибше розуміти конструкцію та функціонування нафтогазового обладнання, а також ознайомлює їх з основними принципами технічного проектування.

Під час роботи з кресленнями здобувачі освіти вчаться аналізувати і розуміти складні технічні схеми, плани та розрізи, що допомагає їм краще засвоїти теоретичні аспекти, такі як принципи роботинафтогазового та бурового обладнання, трубопроводів, резервуарів та інших елементів нафтогазових систем. Це також сприяє розвитку просторового мислення, що є ключовим для майбутніх інженерів.

Побудова креслень технолоічного обладнання, з використанням програм, таких як SolidWorks і AutoCAD, дозволяє здобувачам освіти застосовувати отримані знання на практиці. Студенти можуть створювати точні моделі обладнання, яке вони вивчають у теоретичному курсі, що допомагає краще зрозуміти його конструкцію, принципи роботи та можливі проблеми, які можуть виникнути під час експлуатації.

Таким чином, читання креслень та побудова на них обладнання не лише допомагає студентам закріпити теоретичні знання, але й надає їм практичні навички, які будуть необхідні у їхній професійній діяльності в нафтогазовій інженерії. Це забезпечує більш комплексний та інтегрований підхід до навчання, що готує здобувачів освіти до реальних викликів у їхній майбутній роботі.

Інженерам з нафтогазової інженерії вивчення інженерної графіки та використання програм AutoCAD і SolidWorks є надзвичайно важливими з кількох причин:

  1.               Розуміння конструкцій та технологічних процесів: Інженерна графіка надає базові знання про побудову креслень, схем і технічної документації, які є основою для розробки та аналізу нафтогазового та бурового обладнання. Знання інженерної графіки дозволяє інженерам читати, створювати та інтерпретувати креслення, які описують складні системи трубопроводів, резервуарів, насосів та інших елементів нафтогазових установок.
  2.               Проектування та моделювання: Використання програм AutoCAD і SolidWorks допомагає інженерам створювати точні 2D та 3D моделі нафтогазового обладнання та інфраструктури. Ці програми дозволяють інженерам проводити детальний аналіз конструкцій, перевіряти їхню міцність, надійність та ефективність, а також вносити необхідні корективи до проектів на етапі розробки.
  3.               Оптимізація виробничих процесів: За допомогою SolidWorks і AutoCAD інженери можуть моделювати різні сценарії роботи обладнання та оцінювати їхній вплив на виробничі процеси. Це дозволяє оптимізувати роботу систем, мінімізувати ризики та підвищити ефективність видобутку й обробки нафтогазових ресурсів.
  4.               Співпраця та комунікація: Інженери часто працюють у великих командах, де необхідно чітко комунікувати ідеї та рішення. Використання програм AutoCAD і SolidWorks полегшує обмін технічною інформацією між різними фахівцями, такими як проектувальники, технологи та виробничі працівники. Це забезпечує злагоджену роботу на всіх етапах проектування та будівництва нафтогазових об’єктів.
  5.               Підготовка технічної документації: Інженери з нафтогазової інженерії повинні вміти створювати точні та зрозумілі креслення і технічну документацію, яка буде використовуватися під час будівництва та експлуатації об'єктів. AutoCAD і SolidWorks є інструментами, що дозволяють швидко і точно підготувати необхідні документи відповідно до міжнародних стандартів.
  6.               Підвищення конкурентоспроможності: У сучасному світі знання інженерної графіки та вміння працювати з AutoCAD і SolidWorks є необхідними навичками для будь-якого інженера. Це підвищує конкурентоспроможність фахівців на ринку праці, оскільки такі навички широко цінуються в нафтогазовій індустрії.

Вивчення інженерної графіки та використання цих програм дозволяє інженерам з нафтогазової інженерії бути більш технічно підготовленими, компетентними та ефективними у своїй професійній діяльності.

Використання програм SolidWorks та AutoCAD на заняттях з Інженерної графіки для студентів спеціальності "Нафтогазова інженерія та технології" відкриває широкі можливості для розвитку технічних навичок та підготовки до професійної діяльності. Ці програмні продукти є ключовими інструментами для проектування та моделювання, що використовуються у нафтогазовій галузі.

SolidWorks є потужним засобом для тривимірного моделювання, який дозволяє студентам створювати детальні 3D-моделі нафтогазового обладнання, механізмів та конструкцій. Завдяки SolidWorks, студенти можуть вивчати основи конструкторської діяльності, досліджувати різні варіанти дизайну, проводити аналіз міцності конструкцій та оптимізацію проектів. Це дозволяє не тільки вивчати теоретичні аспекти інженерної графіки, але й на практиці застосовувати знання для створення реальних інженерних рішень.

AutoCAD є стандартом у галузі двовимірного проектування і використовується для створення точних креслень та схем. На заняттях з Інженерної графіки студенти навчаються використовувати AutoCAD для розробки планів, розрізів та деталізації нафтогазового обладнання та інфраструктури. Програма дозволяє працювати з високою точністю, що є критично важливим для підготовки фахівців у галузі нафтогазової інженерії. Використання AutoCAD допомагає студентам оволодіти навичками, які будуть необхідні в їхній майбутній професійній діяльності, де вимоги до точності проектування та дотримання стандартів є надзвичайно високими.

Впровадження SolidWorks та AutoCAD у навчальний процес дозволяє студентам не лише вивчати основи інженерної графіки, але й отримувати практичний досвід роботи з сучасними програмними засобами, які широко використовуються в нафтогазовій галузі. Це сприяє формуванню у студентів комплексних компетенцій, що поєднують теоретичні знання з практичними навичками, та готує їх до ефективної роботи у сфері нафтогазової інженерії. [1, 7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 ДОСЛІДНИЦЬКЕ НАВЧАННЯ

Сучасна фахова освіта не може орієнтуватися лише на інформаційний багаж знань. Ідеться про необхідність формування у здобувачів освіти ключових, галузевих і предметних компетентностей. Ефективним способом досягнення цієї мети є організація дослідницької діяльності здобувачів освіти.

«Дослідницьке навчання – це така організація навчальних занять, яка передбачає створення під керівництвом викладача проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність здобувачів освіти щодо їх вирішення» [6].

Мета дослідницького навчання – «формування готовності і здатності самостійно, творчо засвоювати і перебудовувати нові способи діяльності в будь-якій сфері життя». Ідеться про набуття здобувачами освіти досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності та формування компетентної, творчої особистості. «Мета застосування дослідницької технології в навчанні – набуття старшокласниками досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднати розвиток їхніх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну, творчу особистість» [7].

Дослідницьке навчання є сучасним підходом у педагогіці, який акцентує увагу на активному залученні здобувачів освіти до процесу дослідження та самостійного здобуття знань. Цей метод передбачає, що здобувачі освіти не лише отримують інформацію, але й активно її досліджують, аналізують і генерують нові знання на основі самостійних досліджень та експериментів.

Основні принципи дослідницького навчання:

  •     Активне навчання: Здобувачі освіти є активними учасниками навчального процесу, самостійно формулюючи питання, розробляючи гіпотези та проводячи дослідження. Це сприяє глибшому розумінню предмету та розвитку навичок критичного мислення.
  •     Самостійність і ініціатива: Здобувачі освіти беруть на себе відповідальність за власне навчання, що стимулює розвиток самостійності, ініціативності та мотивації до навчання.
  •     Проектна діяльність: Дослідницьке навчання часто включає виконання проєктів, які передбачають застосування теоретичних знань для вирішення практичних завдань або проблем. Це допомагає здобувачам освіти практично застосовувати отримані знання.
  •     Інтерактивність і колаборація: Здобувачі освіти працюють у групах, обговорюють результати своїх досліджень, обмінюються ідеями та отримують зворотний зв'язок від однокурсників і викладачів. Це сприяє розвитку комунікативних навичок і здатності працювати в команді.
  •     Критичний аналіз та рефлексія: Здобувачі освіти вчаться критично оцінювати результати своїх досліджень, рефлектувати над процесом навчання та удосконалювати свої методи і підходи.

Переваги дослідницького навчання:

  •     Глибше розуміння матеріалу: Активне залучення здобувачів освіти у процес дослідження дозволяє їм краще зрозуміти і засвоїти навчальний матеріал, а також розвивати навички аналізу та синтезу інформації.
  •     Розвиток навичок самостійної роботи: Здобувачі освіти навчаються самостійно ставити цілі, планувати дослідження та організовувати свою роботу, що є важливими навичками для майбутньої професійної діяльності.
  •     Підготовка до реальних умов роботи: Дослідницьке навчання імітує реальні умови роботи, де необхідно знаходити рішення на основі аналізу та дослідження, що готує здобувачів освіти до професійних викликів.
  •     Стимулювання творчості: Самостійні дослідження та проєкти сприяють розвитку творчого мислення і здатності генерувати нові ідеї та рішення.
  •     Оцінка і самооцінка: Здобувачі освіти отримують можливість оцінити свою роботу, виявити сильні та слабкі сторони, що допомагає покращувати свої навички та підходи до навчання.

Впровадження дослідницького навчання:

  •     Формулювання проблем і питань: Викладачі допомагають здобувачам освіти визначити дослідницькі питання та проблеми, що є актуальними і цікавими для них.
  •     Планування та реалізація досліджень: Здобувачі освіти розробляють плани досліджень, організовують експерименти або збори даних, а також аналізують результати.
  •     Презентація результатів: Результати досліджень презентуються на семінарах, конференціях або в письмових звітах, що дозволяє здобувачам освіти навчитись комунікувати свої досягнення.
  •     Зворотний зв'язок: Викладачі та однокурсники надають конструктивний зворотний зв'язок, що допомагає здобувачам освіти удосконалювати свої дослідницькі навички та підходи.

Дослідницьке навчання є потужним інструментом для розвитку критичного мислення, самостійності та творчих навичок здобувачів освіти, що робить його важливим компонентом сучасної освіти.

 

 

3 МЕТОД ПРОЄКТІВ – ЕФЕКТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ

3.1 Проєктна діяльність як механізм інновацій

У загальних положеннях Закону України «Про фахову передвищу освіту» від 6 червня 2019 року за № 2745-VIII у статті 1 йдеться про інноваційну діяльність і студенто орієнтоване навчання. Такий підхід до організації освітнього процесу передбачає спрямованість на створення або вдосконалення кон-курентоздатних технологій навчання та їх трансформацію у практичну діяльність. Він орієнтований на задоволення потреб та інтересів здобувачів фахової передвищої освіти, включаючи надання можливостей для формування індивідуальної освітньої траєкторії. Інноваційна педагогічна діяльність надає можливість підвищення якості знань засобами проєктної технології. Метод проєктів не є принципово новим у світовій педагогіці. Але його застосування в освітньому процесі дає підстави стверджувати, що він відіграє одну зі значних ролей у вирішенні проблеми оновлення освітньо-виховного процесу.

Метод проєктів є однією з найбільш ефективних технологій навчання, що дозволяє інтегрувати теоретичні знання з практичним досвідом та стимулює активну участь здобувачів освіти у процесі навчання. Цей метод передбачає організацію навчального процесу навколо виконання здобувачами освіти конкретних проєктів, що дозволяє їм застосовувати отримані знання для вирішення реальних або близьких до реальних задач [8].

Основні переваги методу проєктів:

  1.               Інтеграція теорії і практики: Метод проєктів дозволяє студентам поєднувати теоретичні знання з практичними навичками. Здобувачі освіти не лише вивчають теоретичні концепції, але й реалізують їх у конкретних проєктах, що допомагає краще зрозуміти та закріпити матеріал.
  2.               Розвиток критичного мислення та проблемних навичок: Робота над проєктами вимагає від здобувачів освіти аналітичного мислення, здатності вирішувати проблеми та приймати рішення. Це сприяє розвитку критичного мислення та навичок самостійного розв'язання завдань.
  3.               Підвищення мотивації: Практичні завдання, що мають реальне застосування, можуть значно підвищити мотивацію здобувачів освіти. Вони бачать безпосередню користь від своєї роботи і розуміють, як їхні знання можуть бути застосовані у практичних ситуаціях.
  4.               Розвиток комунікативних навичок: Метод проєктів часто передбачає групову роботу, що дозволяє здобувачам освіти розвивати навички комунікації та співпраці, навчитися ефективно працювати в команді та презентувати результати своєї роботи.
  5.               Актуальність і реальність: Проєкти можуть бути орієнтовані на реальні проблеми та завдання, що дозволяє здобувачам освіти працювати над актуальними питаннями галузі, в якій вони навчаються. Це забезпечує більш глибоке розуміння предмету та готує здобувачів освіти до реальної професійної діяльності.
  6.               Розвиток навичок управління проєктами: Здобувачі освіти навчаються планувати, організовувати та контролювати процес виконання проєктів. Це включає розподіл ресурсів, управління часом та бюджетом, що є важливими навичками для будь-якого професійного середовища.


3.2 Метод проєктів в навчальному процесі

Метою проєктного навчання є навчити здобувачів освіти здобувати знання самостійно, застосовуючи їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань, а також сприяти формуванню в них комунікативних навичок. Крім цього, потрібно прищепити здобувачам освіти уміння користуватися дослідницькими прийомами (збирання інформації, висування гіпотез, уміння робити висновки).

Впровадження методу проєктів у навчальний процес:

1. Формулювання завдань: Розробка чітких і зрозумілих завдань для проєктів, які відповідають навчальним цілям і потребам здобувачів освіти.

2. Планування і організація: Створення плану виконання проєкту, визначення етапів, термінів та ресурсів, необхідних для успішного завершення завдання.

3. Моніторинг і підтримка: Надання здобувачам освіти необхідної підтримки та зворотного зв'язку протягом виконання проєкту для забезпечення успішного виконання завдань.

4. Оцінка і аналіз: Оцінка результатів проєктів, обговорення досягнень і недоліків, а також аналіз того, як проєкт можна покращити в майбутньому.

 

Традиційний зв'язок «викладач – студент» змінюється на «студент – викладач». Під час роботи над проєктом викладач виконує функцію консультанта. Він допомагає у пошуку інформації, координує процес роботи над проєктом, підтримує та заохочує. Викладач має бути компетентним, комунікабельним, враховувати можливості та інтереси студента або групи виконавців. Японська мудрість свідчить: «Вчителі відкривають двері, а учень заходить сам».

 

 

 

Створення спільних проєктів займає найвищу сходинку в ієрархії способів організації взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Одночасно із цим можна говорити про максимальні можливості щодо підвищення якості знань, оскільки у цьому випадку вони стають результатом емоційно насиченої самостійної пошукової діяльності.

Творчі проєкти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковуючись кінцевому результату та прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проєкту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати та форму їх подання: електронний журнал, інтернетколаж, відеофільм, відеоролик, презентація тощо.

Інформаційні проєкти спрямовані на збирання інформації про певний об’єкт або явище, на ознайомлення учасників проєкту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проєкти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції під час виконання. Структура такого проєкту визначається метою, де результатом є актуальність. Джерелами отримання інформації є перевірені бази даних, зокрема й електронні, інтерв’ю, анкетування, засоби масової інформації та літературні джерела. Оброблену інформацію подають у вигляді аналізу, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, роблять аргументовані висновки. Результатом діяльності може бути інтернет-стаття, доповідь, відеофільм тощо.

Раціонально поєднуючи теоретичне і практичне навчання, метод проєктів ґрунтується на таких основних положеннях:

  •   завжди зорієнтований на самостійну навчально-пізнавальну діяльність здобувачів освіти;
  •   в основу методу проєктів покладено ідею, яка відображає сутність поняття «проєкт», його прагматичну спрямованість на результат;
  •   для розроблення проєкту необхідно розв’язати проблему, що потребує від здобувачів освіти комплексних, інтегрованих знань і умінь з різних галузей науки, техніки, технології та ін;
  •   технологічне структурування змістової частини проєкту, що відображає логіку наукового пошуку та гіпотетичне передбачення отримання результатів на певних етапах проєктування;
  •   виконання проєкту має моделювати всі етапи науковопедагогічного дослідження (визначення проблеми, формулювання дослідницьких завдань, висування гіпотез, визначення методів дослідження, проведення дослідження, аналіз отриманих даних, оформлення висновків та кінцевих результатів);
  •   в умовах проєктування однаковою мірою застосовуються різні форми організації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, але завжди робота має бути самостійною, проблемною, практично значущою для кожного виконавця проєкту;
  •   результати проєктної діяльності повинні мати практичне, теоретичне або пізнавальне значення, їх можна побачити, осмислити, застосувати, вони мають бути певним чином матеріалізовані.

 Відтак, навчальний проєкт – це комплекс пошукових, розрахункових, дослідницьких, графічних та інших видів робіт, що виконуються здобувачами освіти самостійно за організаційно-консультативної підтримки викладача з метою практичного чи теоретичного розв’язання проблеми. Технологія навчального проєктування може бути з успіхом застосована при опануванні здобувачами освіти як загальноосвітніми дисциплінами, так і дисциплінами, що формують спеціальні, фахові компетентності на будь-яких етапах оволодіння освітньопрофесійною програмою та при вивченні матеріалу різного ступеня складності.

У табл. 1 виписано особливості діяльності здобувачів освіти і педагогічних працівників у перебігу проєктування.

Таблиця 1 - Зміст та характер діяльності учасників виконання проєкту [10].

Стадії проєктування

Зміст роботи

Діяльність  здобувачів освіти

Діяльність педа-гогічного праців-ника

1. Запуск проєкту

Визначення теми й мети проєкту. Підбір робочих груп. Пошук ідей, проблем. Формулювання головної проблеми проєкту. Визначення цілей дослідження. Формулювання підтем (проблем): визначення підтем і проблем, кола питань в групах. Планування роботи: обговорення в групах (парах) плану роботи, головних питань, методів збирання й опрацювання даних , форми подання результату. Доведення до  здобувачів освіти  критеріїв оцінки результатів проєкту

Розподіляються на групи (пари). Обговорюють тему з викладачем, дискутують, визначають цілі, завдання проєктування. Розробляють план дій, визначають методи збирання й опрацювання даних. Розподіляють обов’язки щодо виконання завдань проєктування. Чітко визначають форми подання результатів кожним  здобувачем освіти  та командою в цілому.

Знайомить з методикою проєктування. Вмотивовує учнів на творчу роботу. Допомагає визначити мету, завдання для кожної групи (пари). Висловлює пропозиції, радить ідеї. Допомагає провести мозковий штурм. Проводить евристичне консультування. Спрямовує дискусію на прийняття оптимальних варіантів рішень. Спостерігає, оцінює активність і результативність роботи кожного  здобувача освіти .

2. Виконання

Організація виконання робіт. Збір необхідних даних (аналіз джерел, пошук інформації в Інтернет, інтерв’ю, тести, анкетування, експерименти тощо). Аналіз результатів та відбір оптимальних варіантів розв’язання проблем. Формулювання понять, узагальнень, висновків. Оформлення результатів проєктування.

Кожен  здобувач освіти  виконує власне завдання проєкту, збирає необхідні дані, оброблює інформацію, знайомить колег з його результатами. Обговорення результатів. Спільне формулювання узагальнень, висновків по проєкту. Оформлення результатів.

Проводить консультації, спостерігає за виконанням плану дослідження, оцінює результати діяльності студентів на кожному етапі, бере участь у дискусії, дає поради щодо оформлення результатів, оприлюднює оцінки за етапами, визначає лідируючі групи, кращих «дослідників»

3. Захист

Захист проєктів. Оцінка результатів проєктування Підведення підсумків. Успіхи і невдачі студентів. Вибір нових напрямів проєктної діяльності.

Кожен член групи доповідає свою визначену частину доповіді. Обговорює результати, оцінює власну та групову роботу

Організовує взаєморецензії проєктів. Заслуховує доповіді. Оприлюднює кінцеві оцінки. Організовує заключну дискусію.

Отже, проєктна діяльність вимагає ретельної підготовки, кропіткої реалізації, перевірки та справедливої оцінки. Останній пункт особливо важливий, оскільки чітке розуміння, за яким принципом проводять оцінювання, дозволяє зберегти у здобувачів освіти інтерес до проєктної діяльності.

 Сьогодні метод проєктів вважають одним із найперспективніших методів навчання в умовах діджиталізації освіти, адже він створює умови для творчої самореалізації студентів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Студенти набувають досвіду вирішення проблем майбутнього самостійного життя, які вони проєктують у навчанні. Виникає потреба в новому типі стосунків, в основі яких лежали б не підлеглість і покора, а співпраця, відкритість і довіра. Використання методу проєкту надає таку мож-ливість: викладачу – надати пріоритет різним видам самостійної діяльності здобувачів освіти, здобувачу освіти – оволодіти значним арсеналом методів дослідження та набути комунікативної компетентності, здобувачу освіти та викладачу – досконаліше опанувати ІКТ.

Метод проєктів є ефективною технологією навчання, яка сприяє глибшому засвоєнню матеріалу, розвитку практичних навичок і підготовці студентів до реальних умов професійної діяльності [3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 Поєднання теоретичного і практичного навчання є надзвичайно важливим з кількох причин:

  1.          Глибше розуміння матеріалу: Теоретичні знання без практичного застосування можуть залишатися абстрактними і не зовсім зрозумілими. Практична діяльність дозволяє здобувачам освіти бачити, як теоретичні концепції застосовуються в реальному житті, що сприяє кращому розумінню і засвоєнню матеріалу.
  2.          Розвиток практичних навичок: Теоретичні знання надають основи, але саме практична діяльність формує навички, які потрібні для вирішення реальних завдань. Наприклад, інженерні навички, такі як проектування, аналіз та управління проектами, розвиваються через практичні вправи, лабораторні роботи та стажування.
  3.          Підготовка до реальних умов роботи: Практичні завдання і проєкти імітують реальні умови роботи, дозволяючи здобувачам освіти отримати досвід, який знадобиться в професійній діяльності. Це допомагає їм адаптуватися до реальних ситуацій і викликів, з якими вони можуть стикатися на роботі.
  4.          Розвиток критичного мислення та вирішення проблем: Практична діяльність часто вимагає від здобувачів освіти застосування критичного мислення та пошуку рішень у нестандартних ситуаціях. Це сприяє розвитку навичок вирішення проблем і здатності приймати обґрунтовані рішення на основі аналізу та досвіду.
  5.          Збільшення мотивації і залученості: Практичні завдання часто є більш захопливими і мотивуючими для здобувачів освіти, ніж теоретичне навчання. Робота над реальними або близькими до реальних проєктами дозволяє здобувачам освіти бачити результати своєї праці і розуміти, як їхні знання можуть бути застосовані у практиці.
  6.          Удосконалення комунікаційних та командних навичок: Практичні завдання, які виконуються в групах, допомагають здобувачам освіти розвивати навички комунікації та співпраці. Це важливо для успішної роботи в будь-якій професійній сфері, де часто потрібно взаємодіяти з колегами, клієнтами та іншими зацікавленими сторонами.
  7.          Підвищення якості навчання: Поєднання теорії і практики дозволяє створити більш збалансовану та всебічну навчальну програму. Це допомагає здобувачам освіти краще засвоювати матеріал і готуватися до складних завдань, які вони можуть зустріти у професійній діяльності.

Поєднання теоретичного навчання з практичними завданнями забезпечує комплексний підхід до освіти, який підвищує ефективність навчання і готує здобувачів освіти до успішної професійної діяльності.

Використання методу проектів, дослідницького навчання та спеціального програмного забезпечення є ключовими елементами для забезпечення органічного поєднання теоретичного і практичного навчання під час викладання спеціальних дисциплін для здобувачів освіти спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології».

Дослідницьке навчання забезпечує активне залучення здобувачів освіти до процесу самостійного дослідження та генерування нових знань. Це дозволяє здобувачам освіти розвивати навички самостійного аналізу, критичного мислення та інноваційного підходу до вирішення проблем. Дослідницьке навчання також стимулює мотивацію здобувачів освіти, оскільки вони бачать безпосередню користь від своїх досліджень і їх можливе застосування у професійній діяльності.

Поєднання методу проектів, дослідницького навчання та спеціального програмного забезпечення забезпечує комплексний підхід до навчання, що інтегрує теоретичні знання з практичними навичками. Це створює ефективне навчальне середовище, яке допомагає здобувачам освіти краще підготуватися до професійної діяльності в нафтогазовій інженерії, забезпечуючи їх необхідними знаннями та навичками для успішної кар'єри в галузі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Харків : Вид. група «Основа», 2010. – 176 с.
  2. Інноваційні теїхнології в сучасній освіті / За ред. Л.І.Даниленко. –К.: Лотос, 2014. -220с.
  3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / за ред. О. В.Овчарук. - К.: К. І.С.,2004. - 112 с.
  4. Любарець, В.В. (2015). Використання технології проблемного навчання майбутніх агентів організації туризму. Нові технології навчання: науково-методичний збірник. К.,2015. Вип. 84.С. 40–44.
  5. Мося΄, І. А. (2021). Результати проєктування як засіб оцінювання якості підготовки фахівців у закладах фахової передвищої освіти. В Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій (05 листопада 2020 р.) Глухів: Глухівський НПУ ім. О.Довженка, 2020.
  6.   Семеріков, С. О. Активізація пізнавальної діяльності студентів при вивченні чисельних методів у об'єктно-орієнтованій технології програмування [Текст] : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Семеріков Сергій Олексійович ; Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. - К., 2001. - 20 с
  7. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718498/BAhttps://naurok.com.ua/suchasne-zanyattya-vza-modiya-interaktivnih-tehnologiy-z-tradiciynimi-formami-organizaci-navchannya-25263.html
  8. %D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%201.pdf
  9. https://nmc-vfpo.com/wp-content/uploads/2020/08/zbirnyk-tez-konferencziyi.pdf
  10. https://tk.lntu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/06/ -2.pdf

 

 

 

 

1

 

docx
Додано
23 серпня
Переглядів
246
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку