Методична система роботи над характеристикою жіночих образів у творчості О. Довженка

Про матеріал
Стан досліджуваної проблеми у методиці викладання літератури і в шкільній практиці
Перегляд файлу

Розділ 3. Методична система роботи над характеристикою жіночих образів у творчості О. Довженка

 

3.1. Стан досліджуваної проблеми у методиці викладання літератури і в шкільній практиці

      

    Літературна освіта є важливим складником гуманітарного пізнання дитини. Український народ протягом віків створив непроминальні художні цінності як фольклорного, так і літературного характеру. Найкращі твори вітчизняного мистецтва слова, які діти здатні сприйняти у певному віці, вивчають у середній школі. Забезпечити їх належне осягнення, розкриття пізнавального, естетичного і виховного потенціалу покликана  українська література.

    Уроки української літератури надають широкі можливості для всебічного розвитку школяра, саме тому сьогодні їм відведено важливе місце в системі загальної освіти, які покликані – «ввести учнів у світ прекрасного, прилучаючи до національного і світового мистецтва слова в його взаємозв'язках із мовою, історією, живописом, архітектурою, до духовних пошуків видатних письменників; враховувати потребу у читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане; сформувати на цій основі правильне розуміння національних і загальнолюдських цінностей і тим самим сприяти вихованню духовно багатого, щиро відданого своєму народові громадянина незалежної України».

    У державних  стандартах загальної середньої освіти «Закон про загальну середню освіту (12-річна школа)», «Державна  національна програма «Освіта»: Україна ХХІ століття», «Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи»,  «Концепція літературної освіти в 12-річній школі» та ін. зазначено про оновлення завдань і змісту шкільної освіти.

    Сьогодні, коли йдеться про гуманізацію шкільної освіти, головною метою вивчення української літератури є «виховати потребу в читанні, інтерес до художнього слова, високі естетичні смаки, здатність творчо сприймати прочитане; сформувати на цій основі правильне розуміння національних і загальнолюдських цінностей і тим самим сприяти вихованню духовно багатого, щиро відданого своєму народові громадянина незалежної України,  – зазначено у «Концепції літературної освіти в 12-річній школі».

   «Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання і виховання, – стверджується  в «Законі України  про загальну середню освіту». Визначна роль у цьому процесі належить таким шкільним предметам як історії, етиці, малюванню, музиці, українській мові  та літературі та інш.

    У «Державна  національна програма «Освіта»: Україна ХХІ століття», зазначено, що одним із пріоритетних напрямів освіти є досягнення якісно нового рівня у вивченні базових навчальних предметів: української та іноземної мови, історії, літератури…

    Проект доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті головною метою проголошує створення умов «для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування поколінь, які «здатні навчатися впродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства.

   Г.Л.Токмань зазначає: «школа покликана виховати в дитини потребу і вміння читати, вживатися у світ художнього твору, відчувати і розуміти його, а також знаходити на основі осмислення прочитаного шлях до себе, до людей, України та у вселюдський світ. Такими є орієнтири праці вчителя української літератури, однаково уважного до пошукового, творчого аспектів і методичних вимог щодо викладання її в середній школі.

   Художня література є одним із видів мистецтва. Саме через твори художньої літератури учні прилучаються до світу прекрасного, опановуючи при цьому ще й історичні та культурні явища України. Особливе місце у шкільному курсі посідають ті уроки української літератури, на яких здійснюється аналіз образної системи твору.

    Образ-персонаж – це своєрідний сплав індивідуального і типового, національного і загальнолюдського, адже художній твір  – то «поважний документ духовного життя не самої індивідуальності поета, але й усієї нації, серед якої живе поет, настрій, відносини, чуття та події якої висловлює він як найживіші, найчутливіши її частини.

    Над проблемою аналізу образів  художнього твору працювали  методисти Л.Токмань, Н.Волошина, Є.Пасічник, М.Рибнікова, В.Неділько, у роботах яких звертається увага на різні методичні форми і прйоми роботи на образом- персонажем. На думку методистів аналіз образів твору повинен займати чільне місце у прцесі літературознавчого аналізу художнього твору на сучасному уроці.

   Нами були проаналізовані методичні посібники з вивчення творчості О. Довженка. Посібник для вчителя «Вивчення творчості О.Довженка в школі» (автор С.О.Пультер) – передбачає початкове звернення до творчої спадщини О. Довженка передбачене чинною програмою з української літератури у 6 класі. Вивчення окремих фрагментів кіноповісті "Зачарована Десна" має на меті сформувати уявлення читачів про неповторний дитячий світ, багату уяву, палітру переживань маленького Сашка, його родинні стосунки, особливості сприйняття хлопчиком навколишньої природи, розуміння ним людських взаємин і почуттів. Відповідно до рівня розвитку молодших підлітків, завдань літературної пропедевтики перевага надається методу творчого читання: учні набувають умінь "виразно і вдумливо читати найяскравіші фрагменти" твору, переказувати прочитане, "знаходити в тексті описи вражень хлопчика про довкілля (хмари, небо, птахи), коментувати

їх" [9, с. 35].Сформоване уявлення про митця і його творчість поглиблюється у старшій школі (11 кл.), де пропонується коментоване читання й аналіз кіноповістей "Зачарована Десна", "Україна в огні". Крім того, додатково проаналізовано кіноповість "Земля", "Щоденник" та оповідання "Ніч перед боєм". Повторне звернення до "Зачарованої Десни", безумовно, є цілком виправданим, адже на новому етапі літературного розвитку збагачуються читацькі враження й образні уявлення, поглиблюються текстуальні знання. Однак для цього як зазначає автор, потрібно не дублювати матеріал, не спрощувати вимоги до навчальної підготовки школярів (у програмі для 11 кл. містяться вкрай занижені вимоги "коментувати текст "Зачарованої Десни", "пояснити роль пейзажних описів" [9, с. 129-131]), а забезпечити системність, наступність і послідовність у засвоєнні монографічної теми. Досліджуваній нами проблемі увага не відводиться.

    Посібник  для вчителя «І вічна таїна слова: Аналіз великого епічного твору»  (автори  В.П.Марко, Г.Д.Клочек,  В.Є.Панченко) – у посібнику розглядаються принципи і шляхи аналізу  великого епічного твору, який би вів до розуміння глибини й специфічностиі його ідейного змісту шляхом осягнення краси і багатства художньої форми, привчав би пізнавати вічну таїну слова, а також подаються зразки аналізу кіноповісті «Україна в огні». Значна увага приділяється аналізу жіночих образів твору, зокрема Олесі Запорожець і Христі Хутірній.

    Посібник «Олександр Довженко. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник» (автор В.В.Паращич) – у даному посібнику подано короткий літопис життя письменника, докладний аналіз творів, проаналізовано систему образів, як чоловічих так і жіночих  головних героїв твору,  подано зразки учнівських творів, орієнтовний план уроку, відгуки видатних письменників та фахівців про творчість митця. Значна вага приділяється досліджуваній нами проблемі.

      Отже, проаналізувавши методичні посібники, ми можемо стверджувати, що методисти приділяють увагу аналізу особистості жінки у своїх працях.

      З метою  ґрунтовного дослідження проблеми нами було проаналізовано чинні шкільні програми. У програмі «Українська література для профільного навчання учнів  10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів » (автори М.Жулинський, Г. Семенюк, та  інші., рівень стандарту, академічний рівень) – кіноповість «Україна в огні» О. Довженка рекомендовано для текстуального вивчення в 11 класі. Творчість письменника вивчається протягом 3 годин. Під час вивчення цієї теми учні  опрацьовують основні віхи життя письменника, його громадську і життєву позицію, своєрідність індивідуального стилю (поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою). Автори програми рекомендують звернути увагу на жанрову специфіку, історію написання, ідейно-тематичний зміст, образи твору. Щодо аналізу жіночих образів твору, то в програмі на цьому увага  не акцентується.

       Окрім кіноповісті «Україна в огні» О. Довженка, за зазначеною вище програмою, вивчається ще кіноповість «Зачарована Десна», проте головна увага відводиться все ж аналізі кіноповісті, а не аналізу жіночих образів твору. Для додаткового самостійного читання подаються такі твори : «Земля», «Щоденник»,  «Ніч перед боєм». Кіноповість «Повість полум'яних літ» та оповідання «Мати» не передбачі програмою для прочитання.

       Програма  «Українська література для профільного навчання учнів  10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (автори М.Жулинський, Г. Семенюк, та  інші., філологічний напрям) – передбачає вивчення  Олександра Довженка в 11 класі. Кількість годин  на вивчення творчості письменника – 5. Для текстуального вивчення подаються кіноповісті «Україна в огні», «Зачарована Десна» та «Щоденник» О. Довженка. Під час вивчення цієї теми учні опрацьовують творчу біографію митця, його кіномистецьку спадщину . Автори програми рекомендують звернути увагу на жанрову специфіку, історію написання,  ідейно-тематичний зміст, образи твору. Щодо аналізу жіночих образів твору, то в програмі на цьому увага акцентується. Учень повинен вміти виокремити провідні образи твору, проаналізувати їх з позицій сьогодення, розвивати вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей.  Також у вище зазначеній програмі увага зосереджується на  кіномистецькій спадщині митця, зокрема  це таких  творах,  як «Звернигора» та «Земля», а також в програмі представлена новелістика Олександра Довженка, це такі твори,  як « На колючому дроті», «Воля до життя», «Ніч перед боєм». Для додаткового самостійного читання подаються такі твори : « Земля »,   « Ніч перед боєм ». Кіноповість «Повість полум'яних літ» та оповідання «Мати» не передбачі програмою для прочитання.

       Програма інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка «Українська література 5 – 12 класи», (М.Г.Жулинський,  Р.В.Мовчан) – творчість Оександра Довженка представлено у шостому та 11 класі.  Кількість годин в 6 класі на вивчення творчості митця відводиться три години.  Для текстуального вивчення  подається кіноповість «Зачарована Десна».  В одиннадцятому класі на вивчення творчості письменника відводиться - 5 годин. Кіноповість «Україна в огні» та «Зачарована Десна» пропонуються  для текстуального вивчення. Крім того програмою передбачено і  твори для  додаткового читання - «Земля», «Щоденник»,  «Ніч перед боєм».  Під  час вивчення творчості митця, основна увага зосереджена на біографії миця, його творчого життя. Також  автори програми рекомендують звернути увагу на жанрову специфіку твору, історію опублікування, ідейно-тематичний зміст, образи твору. Щодо аналізу жіночих образів твору, то в програмі на цьому увага  не акцентується. Кіноповість «Повість полум'яних літ» та оповідання «Мати» не передбачі програмою для прочитання.

      Отже, проаналізувавши чинні програми ми можемо зробіти висновок, що у кожній програмі дається різна кількість годин на вивчення життя і творчості Олександра Довженка. В основному при аналізі кіноповісті «Україна в огні» увага звертається на вивчення жанрової специфіки твору, історії опублікування, ідейно-тематичного змісту, образній  системі. Досліджуваній нами проблемі не завжди приділяється увага.

      Для ґрунтовного вивчення стану досліджуваної проблеми у практиці нами

було проаналізовано чинні підручники та хрестоматії для 11 класу.

У підручнику «Українська література: Підручник для 11 класу  загальноосвітнього навчального закладу» (автори Семенюк Г. Ф., Ткачук М. П., Слоньовська О. В.) –   подається життєвий і творчий шлях письменника, особлива увага акцентується на кіномистестецькій  спадщині митця. Подається аналіз кіноповісті «Україна в огні».  Щодо цього твору, то увага зосереджена на історії написання твору, сюжеті, композиції, системі персонажів, зокрема і на жіночих. Укладачі підручника приділяють увагу  досліджуваній              проблемі.

    У підручнику «Українська література, 11 клас: Підручник для середньої загальноосвітньої школи» (автори – Р.В.Мовчан, Ю.І.Ковалів, В.Ф.Погребенник, В.Є.Панченко та ін.) – подаються біографічні відомості про Олександра Довженка, певна увага звертається і на своєрідність індивідуального стилю митця. Досліджуваній нами проблемі автори не приділяють уваги.

    У хрестоматії «Українська література» для 11 класу середньої загальноосвітньої школи (автори – Р.В.Мовчан, Ю.І.Ковалів) – подано короткі біографічні дані письменника, та подано кіноповість «Україна в огні» у скороченому вигляді так, що уривки відповідають їдеї кожного з цих творів. Увага досліджуваній нами проблемі не приділяється.

   У хрестоматії «Українська література для 11 класу. Профільний рівень» для загальноосвітніх шкіл (автор – О.І.Борзенко) – подано літературознавчі статті  та біографічні довідки про письменника, а також хрестоматія містить кіноповість «Україна в огні». Досліджуваній нами проблемі автор не приділяє уваги.

   Таким чином, проаналізувавши чинні підручники, хрестоматії, ми відзначили що досліджуваній нами проблемі приділяється певна увага.

   Здійснивши аналіз чинних шкільних програм, навчальних посібників та хрестоматій з української літератури держаних стандартів, навчально-методичної літератури, методичних посібників, ми переконалися, що дана досліджувана нами проблема є актуальною і потребує подальшого практичного обґрунтування.

 

 

 

 

doc
Додано
27 січня 2019
Переглядів
481
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку