Методичні матеріали "Сучасні проблеми національно-патріотичного виховання в закладі освіти"

                  Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,

 яка проникає в усе, що пізнає,робить,до чого прагне,

що любить і ненавидить людина, яка формується.

В. Сухомлинський

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином.

Давні мудреці говорили: «Оглядаючись в минуле - зніми капелюха, заглядаючи в майбутнє - засукай рукава».

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей та учнівської молоді.

Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію. Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів. Тому одним із найважливіших завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу. Особливу увагу слід приділити дітям та сім’ям, які переїхали із території військових дій, сприяти їх адаптації у нових умовах та нових колективах, залучати їх до активної діяльності та участі у позаурочних заходах, надавати можливість реалізовувати свій інтелектуальний, творчий, фізичний потенціал на благо України.

Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української політичної нації стало масове використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів.

До провідних завдань належать…

1) формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати на користь держави, готовність її захищати;

2) забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

3) формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

4) прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

5) виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

6) утвердження принципів вселюдської моралі, правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності та моралі;

7) формування творчої особистості, виховання цивілізованого господаря;

8) виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

9) формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

З метою організації патріотичного виховання учнівської молоді у школі проводиться:

•              які виховують любов до української мови: «Свято рідної мови», «Шевченківське слово», мовно-літературні конкурси;
•              пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу: історичне краєзнавство: відвідування місць історичних подій, вивчення літератури, збирання документів та матеріальних пам’яток, фотографування історично цінних об’єктів, участь у Всеукраїнських експедиціях і конкурсах, влаштування виставок, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України, Дня Соборності України;
•              військово-патріотичного виховання: фестиваль  патріотичної пісні; святкування Дня перемоги, Дня збройних сил України, дня пам’яті Героїв Крут; «Козацькі забави»; інтелектуальні вікторини «Пишаємося подвигами предків», уроки пам’яті, уроки мужності;
•              архівно-пошукові: екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами ІІ Світової війни, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, газет за матеріалами пошукової діяльності; участь у «Вахтах пам’яті», «Ветеран живе поруч»;

•              бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, Прапор, Гімн», «Моя Батьківщина - Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права та обов’язки», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «Народні символи» тощо);
• години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»);
•              нові форми виховної роботи: конкурс «Я – маленька україночка», квест «Я люблю Україну»,  благодійний ярмарок; флеш-моби «Парад вишиванок», «Голуб миру»; акція «Листи і малюнки воїнам АТО», зустріч з воїнами АТО.

                                                                                    Патріотизм – переконання,

 що твоя країна краща за інші

                                                                       тому, що саме ти в ній

                                                   народився.

Бернард Шоу

     Виховання у молодого покоління почуттів патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблеми загальнодержавного масштабу.

      Характерною рисою українського патріотизму має бути його дієвість. Саме вона спроможна перетворювати почуття у конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Адже патріот це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і освіті, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни.

     Розв’язання цього загальнолюдського завдання потребує від педагогів формування в учнів єдиних моральних пріоритетів, які б  забезпечували стійке почуття патріотизму.

        Вихованець національної школи має виростати патріотом України.

Головне у національно-патріотичному вихованні – це відродження духовності та моралі, що базується на системі загальнолюдських цінностей і вбирають у себе національні, культурні, професійні та інші інтереси щонайширших верст населення..  Національно-патріотичне виховання учнів – це комплекс заходів по формуванню в них особистих позитивних необхідних якостей.

Головна мета патріотичного виховання підростаючого покоління – підготовка та виховання самовідданих, свідомих захисників Батьківщини, готових у будь-яких умовах вступити на захист територіальної цілісності та незалежності України. 

             Із різноманітних форм позакласної  національно-патріотичної роботи найбільш ефективними є: лекції, уроки мужності, тематичні вечори, творчі зустрічі, місячники військово-патріотичного виховання, походи, виставки, музеї, конкурси, військово-спортивні ігри, змагання з військово-прикладних видів спорту, козацькі ігри.

             Також  повинна бути спільна робота навчального закладу і сім’ї.
Роботу з батьками слід проводити за такими напрямками:
- роз’яснення батькам завдань військово-патріотичного виховання;
- ознайомлення батьків із основними методами роботи з дітьми, підлітками;
- залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі. Батькам можна рекомендувати форми та методи національно-патріотичного виховання дітей у сім’ї;
- ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими традиціями;
- бесіди про героїчні подвиги українського народу;
- заохочення дітей на догляд могил воїнів та за допомогу інвалідам війни;
- розвиток інтересу до військових професій та служби в Збройних  Силах України.

             Реалії сьогодення такі, що наші зусилля мають бути спрямовані на реалізацію проектів  щодо виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад демократичної, правової держави.