Методичні прийоми та засоби розвитку координаційних здібностей у учнів старшого віку на уроках фізичного виховання(гімнастична спрямованість)

МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ТА ЗАСОБИ РОЗВИТКУ КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У УЧНІВ СТАРШОГО ВІКУ НА УРОКАХ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (ГІМАСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ)

Степанова О.

     Актуальність теми.  На сьогодні етап розвитку системи загальної середньої освіти України характеризується посиленою увагою до збереження та зміцнення здоров’я молоді, формування в них поняття фізичної культури та підвищення рівня рухової активності. В умовах зростання інтенсивності навчального процесу, інформаційного навантаження та широкого впровадження цифрових технологій спостерігається тенденція до зниження рівня рухової активності учнів старшого шкільного віку. Це має негативний вплив на їх фізичний розвиток, функціональний стан організму та загальну працездатність.

 Особливе місце у структурі фізичної підготовленості школярів займають координаційні здібності, які забезпечують точність, узгодженість, економічність та варіативність рухових дій. Рівень розвитку координаційних здібностей безпосередньо впливає на якість засвоєння рухових навичок, успішність виконання фізичних вправ, адаптацію до нових та складних рухових завдань, а також на безпеку рухової діяльності. Недостатній їх розвиток у старшокласників ускладнює процес навчання рухових дій і знатно знижує ефективність уроків фізичного виховання.

 Відомо, що старший шкільний вік характеризується завершенням морфофункціонального дозрівання організму, стабілізацією нервових процесів та високими можливостями до вдосконалення складних координації. Саме в цей період доцільно цілеспрямовано використовувати різноманітні методичні прийоми та засоби, які сприяють розвитку координаційних здібностей з урахуванням індивідуальних, вікових і статевих особливостей учнів. Проте в практиці шкільного фізичного виховання розвиток координаційних здібностей часто носить фрагментарний характер і не має системного методичного забезпечення.

 Аналіз науково-методичної літератури та практичного досвіду вчителів фізичної культури свідчить про недостатню кількість обґрунтованих рекомендацій щодо застосування ефективних методичних прийомів і засобів розвитку координаційних здібностей саме у учнів старшого шкільного віку. У більшості випадків увага приділяється розвитку силових, швидкісних або витривалих якостей, тоді як координаційні здібності розглядаються як допоміжний компонент фізичної підготовки. У зв’язку з цим виникає об’єктивна потреба удосконалення змісту уроків фізичного виховання шляхом впровадження спеціально підібраних і науково обґрунтованих методичних прийомів та засобів, спрямованих на розвиток координаційних здібностей учнів старшого віку. Це сприятиме підвищенню мотивації до занять фізичною культурою, покращенню рівня рухової підготовленості та формуванню стійкої потреби в здоровому способі життя.

 Отже, актуальність даної теми зумовлена соціальним запитом суспільства на фізично підготовлену та здорову молодь, а також недостатнім рівнем науково-методичного забезпечення розвитку координаційних здібностей учнів старшого шкільного віку.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методичних прийомів і засобів розвитку координаційних здібностей у учнів старшого шкільного віку на уроках фізичного виховання.

Виклад основного матеріалу У дослідженні брали участь 30 практично здорових школярів у віці 15-16 років, які навчаються у КЗ «Роздільнянський міський ліцей №1», міста Роздільна.

Дослідження проводилося протягом навчального року - з вересня 2025 року по квітень 2026 року - в умовах навчально-виховного процесу з фізичної культури.

До початку експерименту методом випадкової вибірки учні були розподілені на дві групи, порівнянні за віком, статтю та рівнем фізичної підготовленості:

• експериментальну групу (ЕГ) — 15 учнів (7 юнаків і 8 дівчат);
• контрольну групу (КГ) — 15 учнів (8 юнаків і 7 дівчат).

Учні контрольної групи займалися за чинною навчальною програмою з фізичної культури відповідно до стандартного режиму рухової активності без змін у змісті та структурі уроків.

 Для учнів експериментальної групи було впроваджено авторську методику розвитку координаційних здібностей, інтегровану в уроки фізичної культури з гімнастики. Методика передбачала цілеспрямоване використання комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на розвиток рівноваги, просторової орієнтації, ритмічності рухів, здатності до диференціювання просторових, часових і силових параметрів рухів, а також уміння перебудовувати рухові дії в умовах зміни завдань. Заняття з експериментальною групою проводилися тричі на тиждень у межах уроків фізичної культури, при цьому елементи запропонованої методики систематично включалися до підготовчої та основної частин уроку.

Впровадження в практику навчально-виховного процесу школи авторської методики дозволили поліпшити розвиток координаційних здібностей дітей старших класів. Під впливом фізкультурно-оздоровчих заходів показники фізичної підготовленості у хлопців експериментальної групи змінилися: стійка на одній нозі з 22,6 ± 1,18 до 31,8 ± 1,12 (р0,01); ходьба по прямій із закритими очима похибка зменшилась з 2,8 ± 0,21 до 1,6 ± 0,18 (р0,01); ); координаційна драбина з 5,4 ± 0,17  до 4,6 ± 0,14 (р0,01); човниковий біг 4×9 м із сигналом з 11,3 ± 0,26 до 10,4 ± 0,21 (р0,01), що показує про поліпшення у фізичній підготовленості випробовуваних. У контрольній групі зміни відбулися, але незначні через те, що в шкільній програмі недостатньо часу приділяється на розвиток координації.

В експериментальній групі дівчат так само відбулися зміни фізичної підготовленості: стійка на одній нозі з 19,4 ± 1,10 до 27,6 ± 1,05 (р0,01); ходьба по прямій із закритими очима похибка зменшилась з 2,6 ± 0,20 до 1,5 ± 0,17 (р0,01); координаційна драбина з 6,0 ± 0,18 до 5,1 ± 0,16 (р0,01); човниковий біг 4×9 м із сигналом з 12,2 ± 0,28 до 11,3 ± 0,24 (р0,01), так само свідчить про позитивний вплив даної авторської методики на розвиток координаційних здібностей. У контрольній групі зміни в розвитку координаційних здібностей спостерігалися, але вони не досягли значного рівня.

Висновок Проведене дослідження засвідчило, що одним із ефективних шляхів підвищення рівня фізичної підготовленості старшокласників є цілеспрямований розвиток координаційних здібностей у процесі уроків фізичної культури із застосуванням засобів гімнастики. У результаті впровадження авторської методики в учнів експериментальної групи відбулося достовірне покращення показників координації рухів, що підтверджує її практичну доцільність. Більшість опитаних учнів і вчителів фізичної культури позитивно оцінили використання спеціальних координаційних вправ та відзначили підвищення інтересу до занять. Таким чином, основним значенням запропонованої методики є доцільність її впровадження в навчальний процес закладів загальної середньої освіти з метою підвищення ефективності фізичного виховання учнів старшого шкільного віку.

                                   СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Bailey R. Physical education and sport in schools : a review of benefits and outcomes / R. Bailey. – London : Routledge, 2018. – 224 p.
2. Ennis C. D. Educating students for a lifetime of physical activity / C. D. Ennis. – Champaign, IL : Human Kinetics, 2017. – 296 p.
3. Державний стандарт базової середньої освіти : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898. Київ, 2020. 37 с.
4.  Колумбет, О.М. (2014). Розвиток координаційних здібностей молоді: Монографія. К.: Освіта України, 420 с.
5. Круцевич Т. Ю., Безверхня Г. В. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді : навч. посіб. Київ : Олімпійська література, 2017. 224 с.
6. Ладика П. Розвиток координаційних здібностей веслувальників- початківців: Методичні рекомендації для тренерів ДЮ СІІІ, СДЮСШОР - Т.: ТИПУ, 2007, 92 с.
7. Лях В. І. Координаційні здібності школярів : монографія. Київ : Освіта України, 2014. 320 с.
8. Москаленко Н. В. Фізичне виховання старшокласників у сучасних умовах : монографія. Дніпро : Інновація, 2019. 312 с.
9. Навчальна програма з фізичної культури для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Київ : Міністерство освіти і науки України, 2022. 54 с.
10. Петришин Ю. В. Розвиток координаційних здібностей учнів старшого шкільного віку засобами гімнастики. Теорія та методика фізичного виховання. 2020. № 3. С. 45–51.
11. Прокопова Л.І. Курс лекцій з теорії і методики фізичного виховання: Навчальний посібник для студентів факультетів фізичної культури педагогічних університетів. – Частина II. – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2005. 144 с.
12. Рибалко П. Ф. Теорія та методика викладання фізичної культури в школі : навч. посіб. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2018. 210 с.
13. Сергієнко Л. П. Тестування рухових здібностей школярів : навч. посіб. Київ : Олімпійська література, 2015. 392 с.
14. Теорія і методика фізичного виховання : підруч. для студ. ВНЗ фіз. виховання і спорту : у 2 т. / за ред. Т. Ю. Круцевич ; пер. з рос. Л. К. Кожевникової. Київ : Олімпійська література, 2008. Т. 2 : Методика фізичного виховання різних груп населення. 367 с.
15. Томенко О. А. Розвиток рухових якостей учнів старших класів засобами фізичної культури : монографія. Харків : ХНПУ, 2020. 268 с.
16. Худолій О. М. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання: Навч. посібник. — 2-е вид., випр. — Харків: «ОВС», 2008. 406 с.
17. Худолій О. М. Основи методики викладання гімнастики : навч. посіб. Харків : ОВС, 2016. 312 с.
18. Черненко С.О. Спритність (координація рухів): Навч. посібник. – Донбас: Донбаська машинобудівна державна академія, 2020. 26 с.
19. Черненко, С. О. Теорія й методика фізичного виховання : навчальний посібник : у 2 частинах / Черненко С. О. – Краматорськ : ДДМА, 2021. – Частина 1. 215 с
20. Черняков В.В., Желізний М.М. Гімнастика та методика її викладання : курс лекцій з навчальної дисципліни : навч. посіб. – Чернігів : ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка, 2017. – 264 с.