Методичні рекомендації
Використання прийомів критичного мислення на уроках біології НУШ як ефективного засобу розвитку ключових компетентностей в учнів з порушеннями слуху.
Методичні рекомендації
Моргунова Світлана Петрівна
вчитель біології та географії Хустської спеціальної школи
I-III ступенів Закарпатської обласної ради
С. Моргунова
Використання прийомів критичного мислення на уроках біології НУШ як ефективного засобу розвитку ключових компетентностей учнів з порушеннями слуху.
Методичні рекомендації
Анотація
Методичні рекомендації вчителя Моргунової Світлани Петрівни спрямовані на методичну адаптацію технології розвитку критичного мислення в навчанні біології в контексті концепції Нової української школи (НУШ). Авторка розкриває психолого-педагогічні особливості формування критичного мислення в учнів з порушеннями слуху, пропонуючи систему візуалізованих та практикоорієнтованих прийомів.
Матеріал містить теоретичне обґрунтування та конкретні методичні знахідки щодо ефективного впровадження цих прийомів для компенсації комунікативних бар'єрів та розвитку ключових компетентностей НУШ.
Пропонується для вчителів біології закладів спеціальної та інклюзивної загальної середньої освіти.
Затверджено педрадою
Від «____» ________2025 р.
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. Теоретико- методичні засади формування критичного мислення в учнів з порушеннями слуху.
1.1. Критичне мислення як ключова компетентність НУШ та його значення у вивченні біології………………………. 8
1.2. Психолого-педагогічні особливості навчання біології
учнів з порушеннями слуху……………………………….. 10
1.3. Структура уроку на засадах критичного мислення:
етапи та роль вчителя………………………………………. 13
1.4. Адаптація освітнього середовища та комунікації на
уроках біології………………………………………………. 17
РОЗДІЛ 2. Адаптовані методи та прийоми формування критичного мислення на уроках біології.
2.1. Діаграма Венна: прийом порівняння та
класифікації………………………………………………… 20 ……………..
2.2. Прийом «Хмара слів» як інструмент візуалізації
термінології……………………………………………........... 21
....................
2.3. Прийом критичного мислення «Асоціативний
кущ»………………………………………………………….. 24
2.4. Прийом «Прогнозування за ілюстрацією» для активізації пізнавальної діяльності……………………….. 26
2.5. Прийом « Спостерігаємо та досліджуємо»…………….. 28
2.6. Прийом « Створення ментальних або інтелектуальних
карт…………………………………………………………… 31
2.7. Прийом « Розрізний рисунок/конструктор»………….. 33
2.8 «Фішбоун» (Fishbone): аналіз причинно-наслідкових
зв’язків……………………………………………………… 35
2.9. Проєктна діяльність як засіб розвитку пізнавальної
самостійності………………………………………………… 36
2.10. Моделювання та конструювання як засіб наочності та
критичного аналізу………………………………………….. 40 2.11. Прийом « Створення лепбуку»……………………….. 42
Висновок…………………………………………………….. 46
Використана літеретура…………………………………… 49 Додатки……………………………………………………… 51
ВСТУП.
Сучасні освітні реформи в Україні, які втілюються в рамках концепції Нової української школи (НУШ), ставлять за мету формування компетентного випускника, здатного критично мислити, приймати виважені рішення та ефективно функціонувати у динамічному світі. Освітнє середовище НУШ орієнтоване на особистісний розвиток і набуття ключових компетентностей, що є особливо важливим в контексті інклюзивної освіти.
Біологія як навчальний предмет має унікальний потенціал для розвитку цих компетентностей, оскільки вимагає від учнів не лише запам’ятовування фактів, а й аналізу складних біологічних систем, оцінки екологічних проблем та формування відповідального ставлення до власного здоров’я.
Технологія розвитку критичного мислення є визнаним у світі педагогічним інструментом, що активно стимулює всі фази навчального процесу: виклик, осмислення та рефлексію. Вона сприяє не простому відтворенню інформації, а її свідомому, глибокому осмисленню та застосуванню.
Специфіка роботи з учнями з порушеннями слуху.
Розвиток ключових компетентностей в учнів з порушеннями слуху має свою особливу специфіку, що пов’язана з первинним порушенням слухового сприймання. Це призводить до:
•Ускладнення комунікативної компетентності викликає труднощі у сприйнятті усного мовлення, що впливає на вербальну взаємодію та обговорення (усна фаза критичного мислення).
•Необхідність візуалізації та конкретизації викликає потребу посиленої опори на зорові, тактильні та практичні методи навчання для засвоєння абстрактних біологічних понять.
Актуальність даних методичних рекомендацій зумовлена необхідністю адаптувати та інтегрувати ефективні прийоми критичного мислення (наприклад, графічні організатори, стратегії критичного читання тексту) таким чином, щоб вони максимально задіювали візуальні та кінестетичні канали сприйняття учнів із порушеннями слуху. Це дозволить забезпечити рівний доступ до інноваційних методів навчання, стимулювати їхню пізнавальну активність та, як наслідок, ефективно розвивати ключові компетентності НУШ.
Мета та завдання рекомендацій
Мета роботи – систематизувати та обґрунтувати практичні стратегії використання технології розвитку критичного мислення, ефективно адаптованих для подолання комунікативних бар'єрів та розвитку ключових компетентностей учнів з порушеннями слуху на уроках біології.
Завдання:
1.Розкрити теоретичні основи технології критичного мислення у контексті викладання біології НУШ.
2.Визначити психолого-педагогічні особливості навчання біології учнів із порушеннями слуху.
3.Запропонувати систему адаптованих методів і прийомів критичного мислення (з акцентом на візуалізації та графічних організаторах) для уроків біології.
4.Обґрунтувати ефективність їхнього застосування для формування ключових компетентностей, необхідних для успішної життєвої самореалізації.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
1.1. Критичне мислення як ключова компетентність НУШ та його значення у вивченні біології.
Критичне мислення нині один з модних трендів в освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції нової української школи.
Та з чого починати? Як навчати дітей розрізняти факт і суб’єктивне бачення, не піддаватися на маніпуляції?
Наша відповідь – використовувати методи розвитку критичного мислення під час уроків.
Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.
З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:
•аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
•бачити проблеми, ставити запитання;
•висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
•робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Цим мисленнєвим операціям можна і необхідно навчати, а далі – вдосконалювати їх, тренувати, як, наприклад, тренують м’язи спортсмени чи техніку гри – музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для цього.
ПОРАДА: Під час уроку з розвитку критичного мислення доцільно, аби вчитель надавав слово учням, а сам говорив якомога менше. Він має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їхні міркування.
1.2. Психолого-педагогічні особливості навчання біології учнів з порушеннями слуху.
Проблема розвитку критичного мислення учнів з порушеннями слуху спеціальних шкіл є одним з актуальних завдань сьогодення. Йдеться про розвиток мовленнєвого мислення, однією із властивостей якого є критичність (будова слова, речень, письмо, діалог), тому особливу увагу на уроках доцільно приділяти розвитку мислення. Обговорення проблемних ситуацій, знаходження виходу зі складних обставин, обговорення неоднозначних життєвих випадків близьких за змістом інтересам учнів є важливими формами навчання в спеціальній школі. Девіз школи має
передбачати виховання людей, які будуть готові брати відповідальність за себе, свій колектив, сім’ю. Школа– це «життєвий організм», пов’язаний з життям, цінностями, турботами кожної дитини. Ми повинні давати інформацію дитині таким способом, яким би вона хотіла її отримати. Матеріали уроку потрібно підготувати в адаптованому вигляді, щоб вони були доступні за змістом і зрозумілі учневі. Високий рівень мотивації на уроках дає використання української жестової мови, це дієве продуктивне навчання на основі української жестової мови, водночас – мотивація до співпраці учня та вчителя, передумова створення сприятливого емоційного середовища.
Усе це дає результат за умови, що всі предмети в школі вивчаються систематично українською жестовою мовою, а паралельно словесною, писемною (білінгвальне навчання).Йдеться про повноцінну комунікацію, уміння вчителя донести свою думку/точку зору на уроці, яку треба перевірити, випробувати і побачити збоку, тоді застосувати, щоб зробити свій урок цікавим, інноваційним і головне результативним. «Розум дитини знаходиться на кінчиках її пальців» – стверджував О. Сухомлинський (1976); користуючись українською жестовою мовою щоденно, ви також розвиваєте: дрібну моторику; міжпівкульну взаємодію; пришвидшення й обробку інформації.
Актуальною проблемою сьогодення є зміна професійного підходу до освіти дітей з порушеннями слуху. Інтеграція в соціум, вплив на формування громадянської позиції учнів, водночас сприймання дітей з порушеннями слуху як рівних, визнання обдарованості дітей з порушеннями слуху є запорукою успішного розвитку національної освіти та демократичної України.
За результатами аналізу сучасних методів навчання (компетентнісне, проблемне навчання; особистісно зорієнтований, діяльнісний підходи) визначено особливості реалізації концепції Нової української школи для учнів з порушеннями слуху: упевненість учителя в розумінні дитиною способу виконання завдання, урахування індивідуальних здібностей, психологічних характеристик учнів, увага на розвиток критичного мислення, уміння працювати в команді, застосовувати знання в нових умовах, підтримку мотивації до навчання, використання практико орієнтованих прийомів, створення позитивного емоційного середовища.
1.3. Структура уроку на засадах критичного мислення: етапи та роль вчителя
Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. По-перше, структура уроку дещо відрізняється від прийнятої класно-урочної системи. В структурі навчального заняття виділяють такі етапи:
етап уроку характеристика
|
Ступінь розминки |
створення психологічного
клімату налаштування на роботу розгляд проблемних ситуацій
|
Ступінь актуалізації, виклик |
актуалізація опорних знань і способів дій
|
Ступінь усвідомлення змісту, осмислення |
сприйняття нової інформації аналіз інформації перевірка аналізу інформації
|
Ступінь рефлексії |
учень викладає своїми словами власне розуміння
отриманої інформації
Кожен урок починається з актуалізації (передбачення), під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання. Учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань з предмета. Потім вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. Завершується урок рефлексією, під час якої учні обмінюються з іншими про те, як нові знання змінили їхні попередні уявлення.
Другою відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що освітній процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками навчальної взаємодії відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим. Роль вчителя на уроці полягає у наданні своєчасної допомоги і керуванні навчальною діяльністю школярів. Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у схемі.
Як кожна навчальна дисципліна, біологія має свою специфіку, яка полягає у формуванні стійких знань з предмету та застосуванні цих знань на практиці.
Насиченість програмового матеріалу термінами і науковим змістом робить біологію достатньо складною для розуміння учнем з порушеннями слуху.
Головна мета застосування методів критичного мислення саме полягає у формуванні вмінь аналізувати і переробляти складну наукову інформацію. Впроваджуючи технологію критичного мислення, необхідно ставити перед собою за мету формувати в учнів ключові компетентності, а саме: комунікативну, соціальну, інформаційну, полікультурну, компетентність самоосвіти і саморозвитку, компетентність продуктивної творчої діяльності, що передбачає заохочення учнів до формування оригінальних точок зору, критичного сприймання, кидати виклик висновкам і твердженням, вирішувати проблеми, уміти використовувати власний досвід, уміти співпрацювати в групах. Другою відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що освітній процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками навчальної взаємодії відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим. Роль вчителя на уроці полягає у наданні своєчасної допомоги і керуванні навчальною діяльністю школярів.
Найпоширеніші методи розвитку критичного мислення подано у схемі
1.4. Адаптація освітнього середовища та
комунікації на уроках біології
1. Адаптація методів критичного мислення.
Базові прийоми розвитку критичного мислення (запитання, аналіз, оцінка інформації) зберігаються, але їхня реалізація потребує специфічних змін: Наочність та Візуалізація:
-Максимальне використання схем, таблиць, графіків, інфографіки та реальних об'єктів/моделей для ілюстрації біологічних процесів та концепцій.
-Забезпечення якісного відеоматеріалу з субтитрами або сурдоперекладом.
-Візуальна підтримка ключових питань та інструкцій (наприклад, картки, презентації).
-Чітка та Коротка Мова:
-Використання простих і коротких речень. -Забезпечення візуального контакту між вчителем та учнями (учитель повинен стояти обличчям до класу).
-Повторення ключових термінів письмово (на дошці чи в презентації).
-Акцент на письмовій комунікації та жестах:
-Письмове формулювання завдань, запитань для обговорення та висновків.
-Заохочення нотування та візуалізації власних думок (ментальні карти, схеми).
-Використання доступних жестів та міміки для підсилення значення слів та емоцій.
2. Рекомендації вчителям, які працюють з учнями з порушеннями слуху.
1. Учитель у роботі з дітьми з порушенням слуху повинен знати рівні слухової чутливості кожного з вух дитини (для того щоб знаходитися з боку вуха з меншою втратою слуху).
2. Взаємне розташування вчителя й дитини має бути таким, щоб учень бачив губи педагога, тому що такі діти добре «зчитують» з губ, що дозволяє їм розв'язати деякі проблеми.
3. Творчі завдання слід подавати у письмовій формі.
4. З огляду на те, що в дітей зі зниженою слуховою чутливістю спостерігаються проблеми з розумінням значення деяких слів і фраз, є сенс уточнити, чи правильно учень розуміє запропоноване завдання.
5. Недоліки граматичного ладу мови (неправильна побудова речень, неправильне узгодження всередині речень) веде до обмеження розуміння усного мовлення та тексту, який дитина читає.
6. В наслідок відхилення у розвитку мовлення, є складності в шкільному навчанні: утруднене засвоєння початкової грамоти (письма й читання), специфічні помилки в диктанті й самостійному письмі, труднощі в розумінні пояснень учителя; утруднення під час користування підручником через недостатнє розуміння тексту, який учень читає.
7. Так як при вивченні біології учні стикаються з великою кількістю складних і незрозумілих для них термінів, слід приділяти велику увагу словниковій роботі. Вчитель заздалегідь визначає ключові біологічні терміни та поняття, які будуть опрацьовуватися на уроці, має підготувати словники з поясненням того чи іншого терміна, визначення чи слова.
РОЗДІЛ 2. АДАПТОВАНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
2.1. Діаграма Венна: прийом порівняння та класифікації
Прийом кола Венна (або діаграма Венна) у біології — це наочний метод порівняння і синтезу, що використовує два або більше кіл, які частково перетинаються, для візуалізації спільних та відмінних рис між поняттями. У спільній частині (перетині) перераховуються спільні ознаки, а в окремих зонах кіл — індивідуальні особливості кожного поняття. Цей прийом допомагає поглиблено зрозуміти матеріал, знайти причини явищ та проаналізувати факти. Даний прийом може використовуватися на етапі перевірки домашнього завдання, усвідомлення змісту та закріплення. Проводиться зі всім класом. Інформація, що стосується кожної проблеми заноситься в окреме коло, а в спільну частину записується інформація, що стосується всіх виділених складових. Після п’ятихвилинної самостійної роботи груп слід надати кожній групі слово для коментарів.
Специфіка для учнів з порушеннями слуху: це графічний організатор, який переводить абстрактні процеси порівняння та класифікації у зоровий формат. Це допомагає учням, які мають труднощі з вербальним формулюванням, систематизувати інформацію письмово та візуально, що посилює логічну компетентність.
Наприклад, при вивченні теми «Риби», для порівняння кісткових та хрящових риб, доцільно використати даний прийом.
2.2. Прийом «Хмара слів» як інструмент візуалізації термінології.
Хмара тегів (хмара слів, або зважений список, представлена (-ий) візуально) — це візуальне подання списку категорій (або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами, тощо). Зазвичай використовується для опису ключових слів на вебсайтах, або для представлення неформатованого тексту. Ключові слова найчастіше являють собою окремі слова, і важливість кожного ключового слова позначається розміром шрифту або кольором. Таке уявлення зручно для швидкого сприйняття найвідоміших термінів і для розподілу термінів за популярністю щодо один одного. Даний прийом є дуже зручним при проведенні уроку. Вчитель може використовувати хмари слів на будь-якому етапі уроку. Починаємо урок з представлення теми у вигляді хмаринки з ключовими словами. Так, наприклад, під час вивчення на уроках біології загальної характеристики систем органів людини пропоную переглянути на інтерактивній дошці створену хмаринку. І аналізуючи кожну систему, активуючи її назву, звертається увага на ті чи інші особливості.
Специфіка для учнів з порушеннями слуху: це ефективний прийом на етапі Актуалізації або Рефлексії, який дозволяє учням швидко візуально сприйняти ключові терміни уроку та їхню значущість. Це сприяє термінологічній грамотності, що є критично важливою для подолання мовленнєвих труднощів у біології.
Подібним чином можна вивчати, наприклад, сенсорні системи, будову та спосіб життя річкового рака тощо.
2.3. Прийом критичного мислення
«Асоціативний кущ»– це метод візуальної організації асоціацій навколо центрального слова чи теми, який допомагає стимулювати мислення та запам'ятовувати інформацію. Мета методичного прийому − навчити учнів на основі асоціативних зв’язків зрозуміти суть поняття (процесу) та осягнути, що від чого залежить, і як пов’язане між собою.
Щоб його створити, запишіть ключове слово в центрі, а потім запропонуйте учням додавати навколо нього слова-асоціації, які спадають на думку, намагаючись встановити між ними зв'язки. Цю техніку можна використовувати для актуалізації знань, при вивченні нової теми або для узагальнення вивченого. Наприклад, при вивченні теми « Запилення. Запліднення», можна запропонувати учням створити асоціативний кущ до даної теми.
Даний прийом також можна застосувати при проведення рефлексії, для підбиття підсумків і аналізу того, що учні дізналися протягом уроку.
«Асоціативний кущ» — це адаптований і широко використовуваний інструмент, що увійшов до арсеналу педагогів як в Україні (зокрема, завдяки роботам Олени Пометун та інших українських методистів), так і по всьому світу в контексті розвитку критичного мислення. Специфіка для учнів з порушеннями слуху: візуалізація зв'язків допомагає учням структурувати поняття та їхні асоціації, що є пропедевтикою для ментальних карт. Це також може бути використано для письмової
(візуалізованої) рефлексії, коли учні можуть додати ключові слова, засвоєні протягом уроку.
2.4. Прийом «Прогнозування за ілюстрацією» для активізації пізнавальної діяльності на уроках біології – це метод, за яким учні, аналізуючи візуальну інформацію (малюнок, фотографію, схему), прогнозують зміст тексту або майбутній хід процесу, який зображений. Це активізує пізнавальну діяльність, розвиває логічне мислення, навички спостереження та формує інтерес до теми. Прийом застосовується як перед вивченням нового матеріалу, так і для закріплення вже пройденого. (Додаток.1)
Переваги прийому:
-Спонукає учнів до активної роботи з інформацією.
-Формує навички аналізу, синтезу, узагальнення та прогнозування.
-Створює інтригу та підвищує мотивацію до вивчення нової теми.
-Допомагає учням побачити зв'язок між абстрактними поняттями та візуальними образами.
Наприклад, при вивченні теми « Фотосинтез» в 7 класі, учні дивлячись на малюнок , можуть спрогнозувати, що рослина "збирає" енергію сонця, використовує воду і вуглекислий газ, а виділяє кисень. Вони можуть здогадатися самі або за допомогою вчителя про процес утворення поживних речовин.
Прийом ґрунтується на загально педагогічному принципі наочності, який є фундаментальним у дидактиці і використовується з найдавніших часів
(наприклад, ще у роботах Яна Амоса Каменського). У сучасному контексті він поєднався з інтерактивними методами для переходу від пасивного споглядання до активного мислення.
2.5. Лабораторний експеримент як засіб критичного мислення: стратегія «Спостерігаємо та досліджуємо»
Мета прийому:
-Навчити учнів застосовувати науковий метод (висунення гіпотез, планування дослідження, збір даних, аналіз, формулювання висновків). -Оволодіння навичками роботи з лабораторним обладнанням (мікроскоп, предметне скло, реактиви), вимірювання, препарування. -Переведення абстрактних теоретичних знань у конкретні, підтверджені досвідом уявлення. -Забезпечення активної, самостійної роботи учнів.
Застосовується під час практичних робіт та лабораторних досліджень.
Лабораторне дослідження « Транспорт речовин в рослинах» Мета :
-сформувати уявлення про процеси транспорту води, мінеральних речовин і продуктів фотосинтезу в рослині;
-з’ясувати роль провідних тканин (ксилеми та флоеми) у цих процесах;
-навчити учнів проводити спостереження і робити висновки за результатами лабораторного
дослідження
-розвивати вміння ставити гіпотезу, планувати експеримент, аналізувати результати;удосконалювати навички роботи з лабораторним обладнанням, фіксації спостережень у таблиці.
2.6. Прийом створення ментальних або інтелекткарт.
Ментальна карта – це незамінна маршрутна картапам’ятка, яка дозволяє від початку організовувати інформацію так, щоб мозку було легко працювати з нею. За допомогою такої карти кожен зможе швидше та легше запам’ятовувати та згадувати потрібні факти (порівняно з традиційними записами). Таким чином учень графічними способом фіксує свої думки та робить узагальнення.
Автор методу – Тоні Бьюзен відомий англійський письменник, лектор і консультант з питань інтелекту і психології. Він стверджує, що метод інтелект – карт може знайти застосування в будь – якій сфері життя, де б було потрібно вдосконалювати інтелектуальний потенціал людини та запам’ятовувати велику кількість інформації.
Етапи створення ментальної карти: І-етап-ідея. Педагог з учнями обирають тему ментальної карти і створюють центральний образ на папері. ІІ- етапмозкова атака. Це етап виверження асоціацій, які виникають під час релаксу. ІІІ- етап - редакція. На цьому етапі учасники створення ментальної карти базові під ідеї і так ментальна карта розширюється.
ІV- етап – інкубація. Він спрямований на те, щоб звести до підсумкового рішення.
Прийом створення ментальних карт можна використовувати під час таких етапів уроку:
Пояснення теми – складні поняття можуть бути пояснені і представлені в систематичному вигляді.
 |
Закріплення матеріалу – закріпити формування нових понять в учнів, можливість візуалізувати ключові поняття та узагальнити їх взаємозв’язок.
Перевірка знань – перевіряються знання, і можна виявити, який матеріал був неправильно засвоєний учнями. Ментальна карта, складена як засіб перевірки знань, демонструє здатність учнів оперувати навчальним матеріалом, а також визначити слабкі і сильні сторони у даній темі.
2.7. Прийом "розрізний малюнок"/
«Конструктор»
у біології допомагає розвивати критичне мислення, оскільки вимагає аналізувати частини, виявляти зв'язки та синтезувати інформацію для розуміння цілого. Це означає, що учні мають не просто дивитися на готову схему, а розбирати її на складові, розуміти функції кожної частини та те, як вони взаємодіють, щоб утворити цілісну систему. Як розрізний малюнок розвиває критичне мислення:
Аналіз: учні розглядають окремі елементи малюнка, аналізуючи їхню форму, розмір та розташування. Виявлення зв'язків: вони повинні знайти зв'язки між різними частинами, наприклад, як кровоносна система пов'язана з дихальною, пояснюючи, як вони взаємодіють. Синтез: учні формують цілісне уявлення про процес або структуру, об'єднуючи окремі знання в єдину картину. Постановка запитань: при роботі з розрізним малюнком учні ставлять запитання про те, чому певні елементи розташовані саме так, як вони функціонують та як це впливає на роботу всього організму, що є ключовим для критичного мислення.
 |
Активне навчання: замість пасивного споглядання, учні активно залучені до процесу, що сприяє глибшому розумінню матеріалу.
Застосування прийому « Розрізний малюнок» при вивченні теми « Типи екосистем».
2.8.«Фішбоун» (Fishbone): аналіз причиннонаслідкових зв’язків») – нестандартний та водночас простий метод дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. Використання схем Fishbone дає можливість розвивати критичне мислення, організувати роботу учнів в парах та групах, візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок, розподіляти етапи роботи по рівню значущості. Цей метод дозволяє розкласти ціле на окремі складові та детально їх розглянути. Схема у формі риб’ячого скелету. У перекладі fishbone – риб'ячий скелет. Дана схема складається з чотирьох основних блоків, представлених у вигляді голови, кісток та хвоста риби. Кожна з них відповідає за окремі аспекти:
- голова – тема, запитання або проблема;
- верхні кістки – основні поняття теми та причини виникнення проблеми;
- нижні кістки – факти, що є підтвердженням певних причин чи понять, вказаних у схемі;
- хвіст – відповідь на поставлене запитання, висновки.
2.9. Проєктна діяльність як засіб розвитку пізнавальної самостійності.
Сучасна біологічна освіта передбачає не лише засвоєння фактів, а й формування в учнів уміння мислити, аналізувати, робити висновки, застосовувати знання на практиці.
Для учнів з порушеннями слуху особливо важливо створити умови, у яких вони зможуть:
- розуміти навчальний матеріал через зорову наочність;
- активно взаємодіяти з однолітками;
- розвивати мовлення, мислення й пізнавальну самостійність.
Проєктна діяльність — ефективний засіб для цього, адже вона поєднує дослідницьку, пізнавальну, практичну й творчу роботу, стимулюючи критичне мислення.
У процесі виконання проєкту учні з порушеннями слуху вчаться:
- виділяти головне з біологічного матеріалу;
-працювати з таблицями, схемами, ілюстраціями;
- аргументувати вибір теми та методів дослідження; - презентувати результати через візуальні, письмові або мультимедійні форми.
Педагогічні умови ефективної проєктної діяльності
1. Зорово-образна подача матеріалу — схеми, інфографіка, відео з субтитрами, фотографії, мікропрепарати.
2. Робота в малих групах — комунікація через жести, міміку, короткі записи, взаємопідтримка.
3. Чітке структурування завдання — кожен етап проєкту має бути поданий у вигляді покрокових інструкцій.
4. Залучення ІКТ — інтерактивні презентації, Padlet, Canva, відеопроєкти.
5. Підтримка мотивації— проєкти, пов’язані з повсякденним життям (здоров’я, екологія, догляд за тваринами).
Проєктна діяльність у поєднанні з технологією розвитку критичного мислення — це інструмент активізації пізнавальної діяльності учнів з порушеннями слуху, який допомагає їм не лише зрозуміти біологічні процеси, а й навчитися мислити, аргументувати, досліджувати та діяти.
Так при вивченні теми « Паразитичні одноклітинні еукаріоти», можна запланувати інформаційнопошуковий міні-проєкт « Захворювання людини, збудниками яких є одноклітинні еукаріоти»
При вивченні теми « Різноманітність тварин» можна запланувати ігровий проєкт « Дивовижні тварини», мета якого може полягати у розширенні знань про різноманітність тварин, формуванні уявлень про їхню роль у природі та житті людини, а також вихованні гуманного, дбайливого та відповідального ставлення до тварин.
2.10. Прийом « Моделювання»- це метод дослідження, заснований на створенні та вивченні спрощеного зображення (моделі) реального об'єкта, явища чи процесу, щоб отримати інформацію про них. Цей метод дозволяє вивчати складні або недоступні об'єкти, досліджувати їх властивості, прогнозувати результати змін і приймати кращі рішення без експериментів з оригіналом.
Метод моделювання в біології — це створення спрощених моделей реальних біологічних об'єктів, процесів і систем для їх вивчення, демонстрації та прогнозування, коли пряме спостереження або експеримент неможливі чи ускладнені. Моделі можуть бути матеріальними (наприклад, муляжі органів, гербарії) або концептуальними/математичними (наприклад, комп'ютерні 3D-моделі, математичні розрахунки поширення епідемій). Цей метод дозволяє досліджувати процеси на різних рівнях організації — від молекулярного до екосистемного.
Для учнів з порушеннями слуху у процесі ліплення, малювання відбувається становлення самостійних предметних зображень (за зразком, з натури, за уявленням), формується особистий задум, розвиток сюжетного зображення, творчій підхід до образотворчої діяльності. Поряд з цим відбувається уточнення та узагальнення предметів та їх властивостей, формування уявлень про них, формування прийомів та навичок зображувальної діяльності, засвоєння відповідного мовленнєвого матеріалу.
Моделювання на уроці біології на тему: « Будова квітки».
2.11. Прийом «Створення лепбуку»
Створення лепбуку є ефективним прийомом розвитку критичного мислення, оскільки вимагає аналізу теми, вибору та впорядкування інформації, формування власної думки та її обґрунтування. Для цього слід вибрати тему, скласти план, підготувати різноманітні компоненти (кишеньки, блокнотики, пазли тощо), а потім акуратно їх з'єднати, творчо розкриваючи тему в інтерактивній формі.
Етапи створення лепбуку Вибір теми:
Оберіть тему, яка може бути як загальною, так і вузькою Визначте підтеми, які будуть розкриті в лепбуці.
Складання плану:
Продумайте, яка інформація буде представлена і як вона буде організована.
Заздалегідь сплануйте, які саме складові будуть у лепбуці, щоб зміст був логічним.
Створення макету:
Зобразіть макет на чернетці, щоб чітко розкласти всі компоненти проекту в майбутньому лепбуці.
Підготовка складових:
Підготуйте різноманітні елементи для більшої наочності та цікавості: кишеньки, блокнотики з підказками, пазли, міні-книжечки, обертаючі елементи, картки тощо.
Кількість складових залежить від віку та глибини занурення в тему.
З'єднання основи та складових:
Акуратно приклейте та з'єднайте всі підготовлені компоненти на основу.
Переконайтеся, що все оформлено охайно, адже це впливає на кінцевий результат.
Як це пов'язано з критичним мисленням
Аналіз: необхідно проаналізувати тему та вибрати найважливішу інформацію для включення.
Самостійність та обґрунтованість: учень сам обирає, упорядковує та презентує інформацію, обґрунтовуючи свій вибір.
Систематизація: створюється власний, унікальний спосіб організації матеріалу, що допомагає краще його зрозуміти та запам'ятати.
Творче мислення: поєднання різноманітних елементів та їх оформлення сприяє прояву творчих здібностей.
Рефлексія: завершений лепбук може бути формою презентації результатів, що дозволяє проаналізувати та узагальнити вивчене.
1. Створення лепбуку « Червона книга».
2. Створення лепбуку при вивчені теми « Будова головного мозку»
Висновок.
Проведене дослідження та розробка методичних рекомендацій підтверджують актуальність та життєву необхідність інтеграції технологій критичного мислення у викладання біології в контексті Нової української школи, особливо для учнів з порушеннями слуху.
Ключові Встановлення.
Критичне мислення як основа компетентності НУШ. Було обґрунтовано, що розвиток критичного мислення є наскрізним завданням освітнього процесу НУШ, оскільки формує випускника, здатного до аналізу, оцінки інформації та прийняття обґрунтованих рішень. Біологія, завдяки своїй предметній специфіці, надає унікальний матеріал для тренування цих високорівневих мисленнєвих операцій.
Специфіка та виклики інклюзивної освіти.
Виявлено, що обмеження слухового сприймання в учнів призводить до ускладнень вербальної комунікації та вимагає посиленої опори на візуальні, кінестетичні та практичні канали сприйняття.
Це обумовлює критичну потребу в адаптації загальноприйнятих педагогічних стратегій.
Ефективна адаптація методів критичного мслення.
Центральною цінністю роботи є розроблений систематизований інструментарій, який ефективно адаптує прийоми критичного мислення з урахуванням особливих освітніх потреб. Представлені методи, як-от: «Кола Венна», «Асоціативний кущ» та «Хмара слів» (візуалізація та систематизація).«Прогнозування за ілюстрацією» та «Розрізний малюнок» (аналіз та синтез).«Моделювання» та «Навчальні проєкти» (практична діяльність та творчий синтез). — максимально задіюють візуальні, практичні та письмові форми роботи, що є ключовим для учнів із порушеннями слуху .
Реалізація Мети та Завдань
Мета — надання вчителям біології систематизованого інструментарію для розвитку критичного мислення учнів з порушеннями слуху — була повністю досягнута. Зокрема, виконано такі завдання:
Розкрито теоретичні основи критичного мислення у контексті НУШ та біології.
Надано конкретні методичні прийоми адаптації стратегій КМ, орієнтованих на візуальну та практичну роботу. Продемонстровано приклади використання цих прийомів (графічні організатори, проєкти, моделювання) для стимулювання всіх етапів мисленнєвої діяльності (аналіз, синтез, оцінка).
Обґрунтовано значення впровадження цих технологій для формування ключових компетентностей НУШ: спілкування, уміння навчатися впродовж життя, екологічна грамотність та інформаційно-цифрова компетентність .
Практична значущість
Ці методичні рекомендації є практичним посібником для педагогів, які працюють у спецшколах та інклюзивних класах. Вони забезпечують рівний доступ учнів з порушеннями слуху до інноваційних методів навчання, підвищують їхню пізнавальну активність та самостійність.
Впровадження запропонованих стратегій сприятиме не лише глибшому засвоєнню біологічних знань, але й упевненій життєвій самореалізації випускників, готуючи їх до ефективної участі у динамічному та інформаційно насиченому світі.
Використана література.
1. Богданець-Білоскаленко Н. І. Дидактична організація навчального процесу в початковій школі НУШ: навчально-
методичний посібник. Київ : Видавничий дім «Слово», 2020. 238 с.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ : Либідь, 1997. 376 с.
3. Засенко В. В. Особливості формування словесного мовлення учнів з порушенням слуху в умовах білінгвального підходу. Дефектологія. 2018. № 3. С. 14–19.
4. Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів / наук. ред., передм. О. І. Пометун. Київ : Плеяди, 2006. 220 с. (Базовий посібник з технології КМ).
5. Методика викладання біології: навчальний посібник / О. А. Біда, Н. В. Химинець, В. В. Бусел. Київ : КНТ, 2021. 308 с.
6. Морзе Н. В., Глазунова О. Г. Прийоми та методи розвитку критичного мислення на уроках в умовах НУШ. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 65. № 3. С. 143–158.
7. Пометун О. І., Гупан Н. М. Розвиток критичного мислення учнів: методичні рекомендації для вчителів. Київ : Освіта, 2017. 98 с.
8. Терно С. О. Критичне мислення: стратегія та тактика розвитку: методичний посібник. Київ : ВД «Шкільний світ», 2019. 128 с.
9. Шевцов А. Г. Основи спеціальної педагогіки: навчально-методичний посібник. Київ : Слово, 2007. 304 с. (Джерело з сурдопедагогіки).
10.Якубовська Я. М. Використання наочності та практичних методів навчання на уроках природничого циклу в спеціальних школах. Спеціальна освіта. 2020. № 1. С. 89–95.
Додатки.
Додаток 1. Конспект уроку з біології 7 клас НУШ.
Тема уроку: Фотосинтез: Умови та значення.
Мета уроку:
Освітньо-виховні завдання Створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.
• Навчальна мета: Дати поняття про фотосинтез, навчити порівнювати прогнози з науковими фактами, закріпити знання про хлоропласти та хлорофіл.
• Розвиваюча мета: Розвивати критичне мислення через прогнозування та аналіз причинно-наслідкових зв’язків; розвивати писемне мовлення та візуальне сприйняття інформації.
• Виховна мета: Формувати екологічну свідомість та бережливе ставлення до рослин як основи життя на Землі.
Хід уроку
I. Мовна зарядка. Емоційне налаштування
класу. (5 хв)
Учитель вітає учнів, перевіряє готовність до уроку та пропонує візуально оцінити настрій за допомогою смайликів.
Мовна зарядка: - Яка пора року? Який день тижня? Який тепер урок?( використання карток)
II. Актуалізація знань. (7 хв)
1. Учитель нагадує, що рослини – це автотрофи.
2. Проводиться коротке опитування за ключовими термінами минулих уроків: "Що таке хлорофіл? Де він знаходиться? (Вчитель фіксує терміни на дошці)".
3. Учні відповідають, а письмові опорні слова допомагають їм згадати правильну термінологію.
III. Мотивація навчальної діяльності (Прийом критичного мислення» Прогнозування за
ілюстрацією»). (8 хв)
1. Учитель проєктує на дошку схематичну ілюстрацію процесу, де видно стрілки входу (сонце, вода, CO2) та виходу (кисень, цукор), але без наукових підписів.
2. Учитель дає чітку письмову інструкцію: "Подивіться на схему. Висловіть свій прогноз (гіпотезу): Що саме (речовини, енергія) рослина поглинає, і що виділяє?
Запишіть свій прогноз у 3 пункти в зошит."
3. Учні аналізують візуальну інформацію та письмово формулюють свої гіпотези. Це є основою для подальшої критичної роботи.
IV. Вивчення нового матеріалу. (20 хв)
1. Учитель оголошує тему: Фотосинтез. (Записує на дошці термін та його розшифровку: ФОТО (світло) + СИНТЕЗ (утворення). Учні фіксують терміни.
2. Учні опрацьовують текст підручника, щоб знайти чотири необхідні умови для процесу. Учитель називає ці умови, демонструючи великі картки з термінами: Світло, Вода, Вуглекислий газ, Хлорофіл.
3. Учитель демонструє повністю підписану схему фотосинтезу. Учні бачать, що утворюються Глюкоза (їжа) та Кисень
(повітря).
4. На дошці записується словесне рівняння процесу:
Вуглекислий газ + Вода сввітло хлорофіл Глюкоза + Кисень
5. Учитель пояснює значення продуктів: Глюкоза — основа живлення, Кисень — необхідний для дихання всіх живих організмів. Учні записують значення.
Фізкультхвилика https://www.youtube.com/watch?v=jTWryZ
V. Закріплення вивченого матеріалу
(Рефлексія). (10 хв)
1. Прийом «Порівняй і Виправ» (Критичне мислення): Учитель пропонує учням повернутися до своїх початкових прогнозів.
2. Інструкція (письмова): "Використовуючи інший колір ручки, виправте/доповніть свій прогноз, ґрунтуючись на наукових фактах. Оцініть, наскільки точно ви вгадали."
3. Учні письмово виконують рефлексію, візуально порівнюючи свій початковий рівень знань з новим.
4. Гра «Знайди Пару» (На липучках або картках): Проводиться візуальна гра, де учні поєднують терміни (наприклад, Кисень) з їхніми функціями (Продукт фотосинтезу).
5. Екологічна рефлексія: Учитель ставить письмове запитання: "Чому рослини – «Зелені легені Планети»?". Учні формулюють короткий обґрунтований висновок.
VI. Домашнє завдання та Підсумки. (5 хв)
1. Учитель підбиває підсумки, оцінює роботу.
2. Рефлексія: Питання: "Чи досягли ми мети? Все зрозуміло?". (Робота зі смайликами).
3. Д/З (письмово на дошці): Опрацювати §. Творче завдання: Написати міні-твір або намалювати власну інфографіку процесу фотосинтезу.
Додаток 2.
Конспект уроку з біології 8 клас НУШ. Тема уроку: Будова головного мозку.
Мета уроку: Освітньо-виховні завдання теми: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.
Навчальна мета:
1. Дати учням поняття про основні відділи головного мозку (довгастий мозок, міст, мозочок, середній, проміжний, кінцевий) та локалізацію їхніх функцій.
2. Сформувати навички самоконтролю шляхом сприймання відповідей товаришів та візуального оформлення наукових фактів.
3. Удосконалювати вміння учнів працювати з текстом, відбирати ключову інформацію для лепбука, порівнювати та систематизувати знання.
4. Перевірити рівень знань, умінь і навичок у формі спостережень за пізнавальною активністю учнів та практичним результатом роботи (якість лепбука).
5. Закріпити знання учнів про роль нервової системи у регуляції життєдіяльності.
Розвиваюча мета:
1. Розвивати логічнта та критичне мислення учнів через проведення таких операцій як аналіз функцій відділів, порівняння та систематизація інформації у вигляді схеми (лепбука).
2. Розвивати мовну і слухову пам'ять при обговоренні функцій та дрібну моторику при роботі з папером.
3. Підвищувати стилістичну культуру мовлення при оформленні підписів до відділів.
4. Розвивати зв’язне усне й писемне мовлення під час презентації лепбука та творчу уяву при його дизайні.
5. Розвивати вміння і навички правильного користування схемами, підручником та набутими знаннями на практиці (створення наочного посібника).
Виховна мета:
1. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я через усвідомлення складності та важливості головного мозку.
2. Виховувати в учнів відповідальність за справу, яку вони виконують (якість спільного лепбука).
3. Виховувати в учнів прагнення до отримання нових знань через інтерактивні форми роботи.
4. Викликати бажання використовувати здобуті знання на практиці (наприклад, пояснити родичам будову мозку).
Хід уроку
I. Мовна зарядка. Емоційне налаштування класу.
1. Учитель вітає учнів, пропонує візуально оцінити настрій (робота зі смайликами).
2. Задається питання: "Який орган відповідає за ваш настрій і за те, що ви мене розумієте?" (Мозок). Ключові слова записуються на дошці.
II. Обладнання:
Картонна папка для лепбука (основа), макет або схема головного мозку, ножиці, клей, кольоровий папір, картки з назвами відділів (для візуалізації), підручники.
III. Актуалізація знань.
1. Учитель нагадує, що ми вивчаємо Нервову систему — центр керування організмом.
2. Запитання для повторення:
o Що таке нервова система? o На які частини вона ділиться?
(Центральна і периферична). o Що належить до Центральної нервової системи? (Головний та спинний мозок). 3. Учитель записує ключові терміни на дошці, використовуючи жести та чітку артикуляцію для підтримки розуміння.
IV. Мотивація навчальної діяльності.
1. Загадка: "Це керує вами, вміє вчитися, але не має власних м'язів. Воно важить близько 1.5 кг. Що це?" (Головний мозок).
2. Учитель ставить проблемне запитання: "Як запам'ятати всі відділи мозку та їхні складні функції, щоб це було легко та цікаво? Ми створимо наш власний інтерактивний посібник – Лепбук!".
V. Вивчення нового матеріалу (Через створення лепбука).
1. Вчитель оголошує про початок практичної роботи, записує тему і формує робочі групи (4-5 учнів).
2. Демонстрація: Учитель коротко показує основні відділи мозку на великій схемі . Ключові терміни (Мозочок, Довгастий мозок, Кора) закріплюються на дошці.
3. Розподіл блоків: Кожна група отримує інформаційні картки та шаблон для лепбука. Учні в групі розподіляють між собою відділи мозку для опрацювання (наприклад, Група 1: Мозочок; Група 2: Довгастий мозок і Міст; Група 3: Кора півкуль).
4. Самостійна робота з текстом: Учні опрацьовують відповідні розділи підручника та відбирають ключову інформацію про функції свого відділу (що контролює, які рефлекси).
5. Практична робота (Створення лепбука):
o Учні створюють міні-книжечки, кишеньки, віконця, стрілки-вказівники на основі головної схеми мозку (основи лепбука).
o Кожен відділ оформлюється інтерактивно: назва відділу, його розташування на схемі та захований у кишеньці або під віконцем перелік його функцій.
o Учитель надає консультації, допомагаючи учням візуалізувати абстрактні поняття (наприклад, "дихальний центр" -> малюнок легень).
Фізкультхвилинка.
https://www.youtube.com/watch?v=RvbEX2b5wDs
VI. Презентація та закріплення вивченого матеріалу.
1. Презентація лепбуку: Представник від кожної групи презентує свою частину роботи (наприклад, відкриває кишеньку "Мозочок" і зачитує, що він контролює координацію рухів).
2. Систематизація знань: Учитель узагальнює інформацію, використовуючи найкращі елементи створених лепбуків.
3. Гра «Відділ – Функція»: Проводиться швидка гра, де вчитель називає функцію ("Рівновага і координація"), а учні вказують на відповідний відділ на лепбуці (Мозочок).
VII. Рефлексія.
1. Питання: Сподобався урок? Чи допомогло створення лепбука краще зрозуміти будову мозку? Що було найскладніше запам'ятати? (Оцінювання роботи зі смайликами).
VIII.Д/З: 1. Опрацювати відповідний параграф.
2.Використовуючи створений лепбук як посібник, підготувати усний переказ для члена родини про функції головного мозку.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку