Методичні рекомендації "Дидактичні ігри в навчальній діяльності для дітей з особливими потребами"

Про матеріал

Методичні рекомендації складено на допомогу вчителям та вихователям, які працюють з дітьми з обмеженими освітніми можливостями. Методичні рекомендації містять добірку ігор, які можна використати під час проведення уроків з природознавства, математики, основ здоров'я, СПО.

Перегляд файлу

КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Мрія»

Дніпропетровської обласної ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні ігри

в навчальній діяльності

для дітей з особливими потребами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кам’янське

2017 рік


 

Укладач: Орлова Вікторія Петрівна, вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель».

 

Рецензенти: Шевель Тетяна Іванівна, директор КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».

 

Голуб Лариса Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи КЗО «Навчально-реабілітацій-ний центр «Мрія» Дніпропетровської обласної ради», спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обговорено на засіданні методичного об’єднання вчителів початкової школи КЗО «Навчально-реабілітаційний центр «Мрія» Дніпропетровської обласної ради» і затверджено на педраді № 5 від 26.12.2016 р.

Методичні рекомендації складено на допомогу вчителям та вихователям, які працюють з дітьми з обмеженими освітніми можливостями.


ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………… 4 ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Розділ І. Дидактичні ігри на уроках природознавства ……………….....6

2. Розділ ІІ. Дидактичні ігри на уроках математики………………………10

3. Розділ ІІІ. Дидактичні ігри на уроках з основ здоров’я…………….......12

4. Розділ ІV. Дидактичні ігри на уроках СПО……………………………..15

ДОДАТОК 1 ……………………………………………………………………..18 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………………. 26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вступ

Формування учня самостійною особистістю, буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання і навчання учнів з особливими освітніми потребами, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають дидактичні ігри.

У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

Правила гри мають навчальний, організаційний, формуючий характер і найчастіше вони сполучаються між собою. Навчальні правила допомагають розкривати перед дітьми, що і як потрібно робити, вони співвідносяться з ігровими діями, розкривають спосіб їхніх дій. Правила організують пізнавальну діяльність дітей: щось розглянути, подумати, порівняти, знайти спосіб рішення поставленою грою задачі.

Застосування гри та ігрових моментів створює у дітей бадьорий робочий настрій, сприяє подоланню труднощів, які виникають у них під час уроку. Велике значення мають дидактичні ігри з пізнавальної точки зору. У процесі розв'язання різноманітних завдань в учнів розвиваються такі процеси мислення як порівняння, аналіз, синтез.

Під час дидактичних ігор діти систематизують й закріплюють свої знання про різні ознаки предметів, встановлюють зв'язки між ними, просторові, часові та інші співвідношення. Учні засвоюють загальні поняття, збагачують словниковий запас. Дидактичні ігри допомагають розвинути увагу, зосередженість, волю, чесність, правдивість дітей. Для гри на уроці слід відводити небагато часу, не більше 4-6 хвилин, щоб не втомлювати дитину. Використовуються ігри і як засіб психологічної підготовки учнів до уроку, і як засіб відпочинку після напруженої праці. Тобто гра сприяє доцільності організації навчальної діяльності учнів.

Гра відіграє важливу роль для формування дружнього колективу, для формування самостійності, позитивного відношення до праці, для виправлення деяких відхилень у поведінці окремих дітей.

Для проведення ігор учитель повинен підготувати необхідну кількість малюнків, таблиць, карток, різних іграшок, предметів тощо. Ці матеріали мають бути привабливими, гарними, чистими, старанно виготовленими. Малюнки мають бути естетичними, букви й цифри чіткими, геометричні форми фігур точними.

Дидактичну гру потрібно підбирати відповідно до розумових здібностей та мовленнєвих можливостей учнів; визначати оптимальний час її проведення; готувати необхідний дидактичний матеріал; вивчати й осмислювати гру; продумувати методи і прийоми керівництва нею; збагачувати дітей знаннями й уявленнями, необхідними для розв’язання ігрового завдання. Розкриваючи хід і правила гри, налаштовувати дітей на дотримання її правил. І чим молодші учні, тим доцільніше не тільки пояснювати, як грати, а й показувати, як це робити. Наприклад, гру “Відгадай”, мета якої – розвиток зв’язного мовлення,  вміння точно й коротко описати предмет, доцільно почати з розповіді-зразка, щоб діти зрозуміли, як розповідати про характерні ознаки предмета.

У грі проявляються особливості характеру дитини, виявляється рівень її розвитку. Тому гра вимагає індивідуального підходу до дітей. Потрібно враховувати індивідуальні особливості кожної дитини при виборі завдання, постановці запитання: одній давати завдання легше, іншій – складніше, одній варто поставити навідне запитання, а від іншої зажадати цілком самостійного рішення. Особливої уваги вимагають діти боязкі, сором’язливі: іноді така дитина знає правильну відповідь, але від боязкості не наважується відповісти, зніяковіло мовчить. Таким дітям потрібно допомагати перебороти сором’язливість, хвалити їх за найменший успіх, намагатися частіше викликати таку дитину, щоб привчити виступати перед класом.

Учні з задоволенням грають на уроці і це допомагає їм міцніше засвоювати програмний матеріал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Дидактичні ігри на уроках природознавства

 

«Знайди пару»

 

Варіант перший.

Учнів поділяють на дві команди: одній роздають листя, іншій - плоди. За сигналом учителя учні стають парами таким чином, щоб листя відповідало плодам. Правильно зіставлена пара проходить крізь «чарівну браму» (двоє учнів піднімають догори зчеплені руки). Якщо завдання виконано невірно, «брама» зачиняється.

Варіант другий.

Одна команда отримує коріння (цибуля, ріпка, морква, картопля та ін.), інша - бадилля.

 

«Три однакових листка»

 

Гру проводять восени під час екскурсії. Для гри необхідні натуральні об'єкти чи предметні малюнки.

Учитель демонструє дітям листочок дерева, куща. Дітям слід знайти по три подібних листочки. Перемагає той, хто виконає завдання першим.

 

«Збираємо букет»

 

Для гри необхідно кілька великих малюнків, на кожному по одній квітці, паперові пелюстки різних квітів та малюнки квіткових стебел. Учитель демонструє великий малюнок квітки, пояснює дітям, яку назву має квітка, які в неї пелюстки за кольором, формою, розміром. Рекомендується використовувати вірші:

Пролісок

Я пролісок синенький

І перший навесні

Сказати вам раденький:

«Кінець! Кінець зимі!»

З-під снігу мій листочок

До сонця простягну

І ніжний мій дзвіночок

Вітатиме весну.       

                       К. Перелісна

 

            Конвалії

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки,

А як звуть їх - угадай?

Це конвалії у гаї

На галявині цвітуть

І ніде, ніде немає

Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, не буду рвати -

Шкода їхньої краси!

                       М. Познанська

 

У квітник побіля хати.

Збіглись півники чубаті.

Через ті чубки, мабуть,

Їх і півниками звуть.

                                                   В. Лучук

 

На столах перед дітьми лежать малюнки із стеблами квітів. Діти повинні вибрати потрібні пелюстки, назвати їхній колір, форму і скласти квітку. Той, хто впорався із завданням перший, вважається переможцем.

 

«Орнамент із листя»

 

Для гри необхідне листя дерев. Учитель складає візерунок із листочків (наприклад, два листочки клена, один листок каштана і тому подібне). Учні продовжують викладати самостійно подібну послідовність. Гру можна провести у формі змагання двох команд. Кожна команда за завданим зразком складає візерунок. Перемагає та команда, яка перша правильно виконала завдання.

 

«Збираєм урожай»

 

Дітей поділяють на команди. Одна з них «збирає» овочі, інша - фрукти. Збирати можна реальні предмети чи малюнки з їх зображенням. Перемагає та команда, яка швидше виконала завдання.

 

«Що спочатку, а що потім?»

 

Для гри необхідні малюнки фруктів, ягід чи овочів різної зрілості (наприклад, ягода зелена, бура, червона). Можна використовувати плоди, які вже вивчались (скажімо, слива, суниця, помідор, персик, абрикос, вишня). Учитель роздає дітям малюнки. За сигналом вчителя діти, які мають однакову рослину різної зрілості, поєднуються в групи. У кожній групі вони

мають розташуватися з малюнками від незрілого плода до зрілого. Перемагає та група, котра в правильній послідовності та швидше стане в ряд.

«Пори року»

 

Мета: Закріплювати уявлення про пори року і місяцях осені.

Матеріали: модель пори року.

Хід гри:

Вчитель показує дітям модель «Пори року»: квадрат, розділений на 4 частини (пори року), забарвлені в червоний, зелений, блакитний і жовтий кольори. Жовтої сектор розділений ще на 3 частини, забарвлені в світло-жовтий, жовтий і жовто-коричневий.

Вчитель запитує у дітей: «Скільки всього пір року? Назвіть їх по порядку. (Показує пори року на моделі, уточнюючи колір.)

Покажіть на модель осінь. На скільки частин поділене цей час року? Як ви думаєте, чому тут 3 частини? Які місяці осені ви знаєте? Останній місяць осені - листопад. Назвіть місяці осені по порядку». (вересень, жовтень, листопад.) Вчитель показує місяці на моделі.

 

 «Хто це?»

 

Мета: удосконалювати знання дітей про свійських тварин та птахів;

учити впізнавати домашніх мешканців за силуетом; розвивати уважність, пам’ять, мислення.

Матеріал: картина із зображеними силуетами свійських тварин та птахів.

Хід гри:

Діти впізнають тварину за силуетом. Відповіді дають усно або ж закривають силует карткою і відповідним кольоровим зображенням.

 

«Хто живе з нами в різні пори року»

 

Мета: учити дітей упізнавати і називати зимуючих та перелітних птахів; класифікувати їх; розвивати зорову пам’ять, увагу, мислення.

Матеріал: картинки з перелітними та зимуючими птахами, набірне полотно.

Хід гри:

Діти повинні заповнити пусті місця картинками з відповідними птахами.

1)Хто живе з нами поруч в усі пори року? (сорока, сойка, сова, синиця, дятел, горобець, голуб).

2)Хто прилітає в наші краї на весні? (дрізд, лелека, шпак, соловей, ластівка, зозуля, жайворонок, ґава).

3) Хто прилітає до нас взимку? (снігур).

 

«Хто зайвий»

 

Мета: учити дітей обирати із ряду птахів зайву, пояснювати, чому вона зайва;

розвивати логічне мислення, уважність.

Матеріали: картинки з перелітними та зимуючими птахами.

Хід гри:

Картку можна розрізати горизонтально, отримаєте 5 стрічок. Діти розглядають птахів (по три птахи) і намагаються з’ясувати, хто ж із них зайвий.

Наприклад:

- 1-й ряд : горобець і ґава зимуючі птахи, а лелека – перелітній;

- 2-й ряд : ластівка і шпак прилітають до нас на весні, а снігур – взимку;

- 3- й ряд : сова хижий і нічний птах, а соловей і шпак - денні птахи;

- 4-й ряд : качка і курка домашні птахи, а жайворонок перелітній птах;

- 5-й ряд : осел і рись тварини, а гусак – птах.

 

«Впізнай птаха»

 

Мета: удосконалювати знання дітей про птахів України; учити впізнавати їх за силуетом; розвивати уважність, пам’ять, мислення.

Матеріал: картина із зображеними птахів.

Хід гри:

Діти впізнають пташку за силуетом. Відповіді дають усно або ж закривають силует карткою і відповідним кольоровим зображенням.

 

«Хто літає?»

 

Мета: закріпити вміння дітей класифікувати комах за способом їх пересування; збагатити знання про характерні особливості комах.

Матеріал: картонки із зображенням різних комах.

Хід гри:

 Вчитель розкладає на столі картки із зображенням різних комах. За його сигналом двоє дітей відбирають картки із зображенням комах, які літають (метелики, бабки, комарі та ін.), повзають (мурахи, жуки, мухи), стрибають (коники).

 

«Живе – не живе»

 

Мета: навчити розрізняти об'єкти та явища живої та неживої природи.

Вчитель називає об'єкти і явища природи і пропонують визначити належність до певної групи.

Наприклад: вода, мак, каміння, грім, зірки, соняшник та ін.

 

«Хто що їсть?»

 

Мета: стимулювати розвиток логічного мислення, загальної ерудиції;

вчити дітей міркувати, робити правильні змістовні висновки; розширювати

знання дітей про спосіб життя тварин.

Матеріал: малюнки із зображенням свійських та диких тварин та їжі, яку

вони їдять.

Інструкція: діти беруть по одному малюнку і по черзі називають тварину, зображену на малюнку, і що вона їсть, лінією з’єднують тварину з їжею.

 

 

Розділ ІІ. Дидактичні ігри на уроках математики

 

«Назви попереднє і наступне число»

 

Мета: Вчити називати попереднє і наступне число для кожного числа натурального ряду в межах 10

Матеріали: Картки з зображенням кіл (від 1 до 10), набори з 10 карток з колами (від 1 до 10).

Хід гри:

У кожної дитини картка з зображенням кіл (від 1 до 10) і набір з 10 карток з колами (від 1 до 10).

Вчитель пояснює дітям: «У кожного числа є два сусіда-числа: молодше менше на один, вона стоїть попереду і називається попереднім числом; старше більше на один, вона стоїть позаду і називається наступним числом. Розгляньте свої картки і визначте сусідів числа».

Діти знаходять попереднє і наступні числа до зображеного на картці числа кіл і закривають порожні квадрати карткою з певною кількістю кіл.

Після виконання завдання діти пояснюють: яке число попереднє та наступне до зазначеного числа у низ на картці і чому ці числа стали сусідами.

 

«В ліс за грибами»

 

Мета гри: формувати у дітей уявлення про кількість предметів «один - багато», активізувати в мові дітей слова «один, багато».

Хід гри:

Запрошуємо дітей в ліс за грибами, уточнюємо, скільки грибів на галявині (багато). Пропонуємо зірвати по одному. Запитуємо у кожної дитини, скільки у нього грибів. «Давайте складемо всі гриби в кошик. Скільки ти поклав, Саша? Скільки ти поклав Сергій? Скільки стало грибів у кошику? (багато) скільки грибів залишилося у вас? (жодного).

 

«Сховай від дощику»

 

Дитині пропонується картка із зображенням парасольки. Під парасольку кладеться геометрична фігура і пропонується дитині заховати під парасольку всі фігури такої ж форми.

 

«Розклади правильно»

На столі всі фігури одного кольору. Дитині пропонується розкласти фігури по коробках, на яких зображена форма фігур. За сигналом діти розкладають фігури по коробках.

«Якої фігури не стало?»

 

Вчитель вибирає 4 геометричні фігури різної форми і кладе на стіл. Ведучий вибирає одну фігуру, а інші діти повинні вгадати, якої фігури не стало (гра ускладнюється за рахунок підбору фігур різного кольору, розміру).

 

«Влучно в ціль»

 

До картону ниткою прикріплені п’ять кружків із цифрами 1, 2, 3, 4, 5, зі зворотного боку на кружках відповідно цифри: 9, 8, 7, 6, 5. Перевертаючи кружечок, перевіряємо правильність відповідей.

 

«Що зайве?» (розмір предметів)

 

Мета: учити дітей визначати зайвий предмет за розміром; розвивати логічне мислення, уважність.

Матеріал: предмети різного розміру (великі круги, квадрати та маленький трикутник); маленькі метелики, квіточки та велика ялинка.

Хід гри

Вчитель. Ведмедик Мишко засмучений, тому він ніяк не може визначити зайвий предмет. Давайте йому допоможемо!

Діти на наборному полотні розглядають предмети і визначають, що зайве і чому, порівнюючи за розміром.

 

«Принеси стільки ж»

 

Мета: закріплювати з дітьми цифри від 1 до 5-ти; розвивати вміння правильно рахувати і приносити стільки іграшок, яку цифру вони бачать.

Матеріал: іграшки; цифри від 1 до 5-ти.

Хід гри

Вчитель. Ведмедик ходив до Лісової школи і багато чого навчився. У нього є цифри. Це цифра… Ой, лишенько! Ведмедик забув, яка це цифра! (Діти називають.) Іван, принеси будь ласка, для ведмедика стільки ж іграшок! (Діти рахують принесені іграшки і знаками показують: згодні вони чи ні з виконанням дитиною завдання.)

 

«Виклади фігуру»

 

Дидактична мета: уточнювати знання про геометричні фігури; учити пояснювати свої дії.

Хід гри

Дітям пропонують зображення декількох предметів, їм потрібно за допомогою лічильних паличок за певний проміжок часу скласти геометричну фігуру.

 

«Знайди пару за формою»

 

Дидактична мета: учити визначати геометричні фігури на дотик.

Хід гри

У «чарівній торбинці» міститься по декілька пар однакових геометричних фігур. Учень виймає будь-яку фігуру із торбинки, називає її та виставляє на набірному полотні. Інший учень, не заглядаючи в торбинку, повинен знайти пару за формою виставленої фігури і назвати її.

 

«Квітка»

 

Розташуйте перед дитиною по 5 геометричних фігур: овал, трикутник, коло двох різних розмірів. Дитині потрібно скласти для мами і бабусі квіти із запропонованих фігур. В середині повинен розташовуватися коло.

 

«Продовж ряд»

 

Вчитель викладає ряд фігур у певній послідовності. Наприклад, ромб, квадрат, трикутник, коло. Дитині необхідно правильно продовжити ряд до кінця рядка.

 

Розділ ІІІ. Дидактичні ігри на уроках з основ здоров’я

 

«Продуктова крамниця»

 

Мета: вправляти дітей у називанні відділів продуктової крамниці: «М’ясний», «Молочний», «Хлібний» тощо.

Матеріал: кошик із предметними картинками «Продукти харчування», лялька Червона Шапочка.

Хід гри

Вчитель говорить, що Червона Шапочка повернулась із крамниці з покупками. Діти мають визначити, які відділи вона відвідала. Вчитель дістає з кошика картки із зображенням продуктів харчування, а діти називають відповідні відділи крамниці.

 

«Хто що їсть?»

 

Мета: закріпити знання дітей про продукти харчування для людини й тварин; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати позитивне ставлення до корисної їжі.

Матеріал: кошик, картки із зображенням людини, тварин та різних продуктів харчування.

 

Хід гри

Вчитель пропонує дітям «нагодувати гостей». Гостинці лежать у кошику.

Діти по черзі дістають картку із зображенням продукту харчування та розмірковують, хто це може їсти. Наприклад:

м’ясо — можуть їсти хижаки та людина;

тоненькі гілочки — можуть їсти коза, зайці і т. ін.

 

«Назви каші»

 

Мета: закріпити назви круп, навчити дітей утворювати прикметники, що визначають назви каш; розвивати уважність, зосередженість.

Матеріал: лялька-кухар, мисочки з різними крупами.

Хід гри

Вчитель пропонує дітям допомогти кухареві приготувати різні каші. Діти по черзі беруть мисочки з крупами та визначають назви відповідних каш. Наприклад:

гречка — гречана каша;

рис — рисова каша;

горох — горохова каша;

пшоно — пшоняна каша;

вівсянка — вівсяна каша.

 

«Корисне-шкідливе»

 

Мета: закріпити поняття корисної та шкідливої для людини їжі; виховувати культуру харчування; учити пояснювати та доводити свою думку.

Матеріал: червоні та зелені жетони.

Хід гри

Вчитель називає продукт харчування, а діти показують жетон відповідного кольору (зелений — корисна їжа, червоний — шкідлива) та пояснюють свою думку.

 

«Не помились»

 

Мета: закріпити відомості про назви молочних та м’ясних продуктів; розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, кмітливість.

Матеріал: два кошики різного кольору, картки із зображенням м’ясних та молочних продуктів, лялька Розумничка.

Хід гри

Вчитель пропонує дітям допомогти ляльці розподілити продукти за кошиками: до одного покласти м’ясні, а до другого — молочні. Діти по черзі розбирають картки й пояснюють свій вибір.

 

«За покупками»

 

Дидактична мета: закріплювати знання дітей про довкілля.

Хід гри

Дітям пропонують назви магазинів: «Одяг», «Канцелярські товари», «Спортивні товари», «Аптека», «Продукти» тощо. Діти обирають магазин, до якого підуть «купувати» предмети особистої гігієни, продукти харчування, спортивне приладдя, ліки тощо.

 

«Світлофор»

 

Мета: вивчити і зрозуміти сигнали світлофора і його призначення.

Матеріал: світлофор, кружечки червоного, жовтого і зеленого кольору для кожної дитини, що бере участь в грі.

Правила гри

Всім дітям необхідно роздати кружечки червоного, жовтого, зеленого кольору. Закрити кружечки на світлофорі і послідовно відкривати, пояснюючи дітям їх значення, потім знову закрити їх, а при відкритті діти повинні тепер пояснювати, що означають кольори на світлофорі. Потім можна називати позначення і просити діток підняти кружечок такого кольору, який відповідає пояснення ведучого. Виграв той, хто дав більше правильних відповідей і показав правильні кружечки.

 

«Перехід»

 

Перед початком руху подивіться наліво. Машин не має – іди!

Дійшов до середини – подивись направо. Машини близько – почекай.

Машин не має – закінчуй перехід.

 

«Світлофор»

 

Вчитель у будь-якому порядку швидко змінює в руках кружечки із сигналами світлофора. Виграє той, хто не помилиться. Червоний – крок назад (небезпека), жовтий – стій на місці, зелений – крок уперед (дорога вільна).

 

«Правила для учнів»

 

Учитель читає вірш С.Маршака, а діти виконують відповідні рухи.

Заходить вчитель –  треба встати. (Встають.)

Коли дозволить, тихо сядь. (Сідають.)

Спитати хочеш – не гукай, (Сваряться пальчиком.)

А тільки руку піднімай. (Піднімають руку.)

У школі парту бережи. («Витирають» кришку парти.)

І на парті не лежи. (Схиляються на парти.)

Щоб урок минув не марно, треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, кладуть руки на парту.)

Не скрекочи на уроках, (Зображують теленькання язиком.)

Як папуга чи сорока. (Махають руками, ніби птахи.)

 

Розділ ІV. Дидактичні ігри на уроках СПО

 

«Магазин одягу»

 

Мета: продовжувати вчити дітей називати одяг, класифікувати одяг та взуття; розвивати зорову пам’ять, мовлення, увагу.

Матеріал: картки із зображенням одягу та взуття.

Хід гри

Вчитель-«продавець» запрошує дітей до магазину одягу. Пропонує їм придбати одяг або взуття. Для цього необхідно назвати одяг, описати його двома або трьома реченнями. Наприклад: «Продайте мені, будь ласка, жовту сукню з горошком. Це одяг».

 

«Чарівний мішечок»

 

Мета: продовжувати вчити дітей називати одяг, класифікувати одяг та взуття; розвивати зорову пам’ять, мовлення, увагу.

Матеріал: картки із зображенням одягу та взуття, шафи, полиці, мішечок.

Хід гри

Вчитель пропонує дітям по черзі витягти предмет із мішечка. Діти витягують, називають, що це, до чого воно належить (до одягу або взуття). Одяг складають до шафи, взуття — на поличку.

 

«Обладнаємо ляльці кімнату»

 

Мета: закріплювати знання дітей про меблі (стіл, стільці, шафа, ліжко, диван, крісло); учити правильно називати предмети, користуватись словом-узагальненням «меблі»; виховувати організованість, дисциплінованість, уміння орієнтуватися в просторі.

Матеріал: лялька, картки із зображенням меблів.

Хід гри

На столі лежать картки із зображенням меблів, на стільці сидить лялька. Вчитель повідомляє про те, що їй необхідно облаштувати кімнату. Діти розповідають, що для цього потрібно. Діти називають різні речі, показують і пояснюють: для чого вони, як ними користуватися, де можна їх поставити.

«Одягни ляльку на прогулянку»

 

Мета: закріплювати знання дітей про назви одягу; продовжувати вчити дітей послідовно одягатись; виховувати самостійність, уважність, бережне

ставлення до одягу.

Матеріал: лялька; картки із зображенням одягу, відповідного до пори року.

Хід гри

Вчитель пропонує дітям допомогти ляльці одягнутись на прогулянку. Спочатку діти називають одяг, потім називають послідовність одягання.

 

«Що ми одягаємо, що взуваємо»

 

Мета: учити дітей вживати у своєму мовленні слова-узагальнення (одяг, взуття); класифікувати одяг та взуття; розвивати зорову пам’ять, уважність, логічне мислення.

Матеріал: предметні картинки із зображенням одягу та взуття.

Хід гри

Вчитель повідомляє дітям, що до «магазину привезли новий товар», але його не встигли розкласти на місця. Діти називають те, що бачать. Потім беруть по одній картинці й розкладають їх до «одягу» або «взуття», при цьому пояснюють: «Це сукня, її ми одягаємо, отже, це — одяг. Це черевички, їх ми взуваємо, отже, це — взуття».

 

«Кожній речі – своє місце»

 

Мета: учити дітей складати свої речі в шафу на місце; розвивати пам’ять; виховувати охайність.

Матеріал: одяг: шапка, куртка, шарф, светр, брюки, чобітки.

Хід гри

Вчитель розповідає про те, що хлопчик Василько дуже поспішав, повернувся з прогулянки для того, щоб погратися, тому свої речі в шафі поскидав до купи.

Діти дістають одяг із шафи, називають його, розповідають: де його місце в шафі, складають на місце.

 

«Добери пару»

 

Мета: учити дітей добирати пару до одягу, взуття; розвивати зорову пам’ять, мислення; виховувати естетичність.

Матеріал: предметні картинки (по одному черевичку, чобітку, сандалику, капцю), полосата шапка та шарф, синя куртка та штани, спортивні куртка та штани.

 

 

Хід гри

На підлозі розкладені предметні картинки. Вчитель пропонує дітям узяти по одній картинці та знайти пару до одягу або взуття. Ті діти, які знайшли пару, беруться за руки та піднімають їх догори, називаючи одяг або взуття.

 

«Запросимо ведмедика в гості»

 

Мета: закріплювати отримані знання дітей про назви посуду, його

призначення; закріплювати вміння правильно сервірувати стіл.

Матеріал: стіл, паперова серветка, блюдце, чашка, чайна ложка, чайничок.

Хід гри

Вчитель повідомляє, що лялька Наталочка запросила ведмедика у гості, а чим його частувати — не знає.

Вчитель. Чим би ви пригостили ведмедика? Чай із медом — це дуже корисно, але Наталочка не вміє сервірувати стіл. Давайте її навчимо. Для цього ми візьмемо (вчитель бере по черзі посуд, показує, а діти називають, що це і для чого потрібно).

Лялька Наталка хоче спробувати накрити на стіл (вчитель навмисно неправильно ставить посуд: на чашку — блюдце, ложечку — у чайник, серветку — на стільчик, а діти виправляють помилки і правильно сервірують стіл). Лялька Наталка дякує дітям за те, що навчили її сервірувати стіл.

 

«Укладемо ляльку спати»

 

Мета: закріплювати знання дітей про постільну білизну, її призначення.

Матеріал: лялька, ліжко, матрац, простирадло, ковдра, подушка.

Хід гри

Лялька «плаче», адже вона «хоче спати».

Вчитель. Де ми її вкладемо спати? Так, у спальній кімнаті на ліжко. Діти, котик-воркотик грався, бешкетував і все з ліжка порозкидав. Покладемо ляльку на пусте ліжко? Що потрібно постелити спочатку? (Матрац) Що постелемо на матрац? (Простирадло) Що покладемо на простирадло? (Подушку) А чим ми вкриємо ляльку? (Ковдрою)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Д.Альхаус, Э.Дум «Колір, форма, кількість», Москва, Просвітництво, 1984 р.
  2. Будна Н.О., Голінщак Ж.А. Уроки з курсу «Основи здоров’я». 2 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 192 с.
  3. Бутрім В.Л. Математика. 1 клас: Плани-конспекти уроків. –Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 208 с.
  4. Головко З.Л., Походжай Н.Я. Уроки математики у 1 класі. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 224 с.
  5. Майхрук М.І., Митохір Н.Б., Янусь С.В. Я і Україна. Навколишній світ і я. 2 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 248 с.
  6. Митохір Н.Б., Янусь С.В. Уроки з курсу «Основи здоров’я». 3 клас: Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 112 с.
  7. Михальчук І.В. Дидактичні ігри для дітей з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку. Теофіполь-2016, 35с.

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Путько Олександр Миколайович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
13 грудня 2018
Переглядів
9706
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку