Тренінг "Роль учнівського самоврядування в особистісному розвитку учнів"

Великоновосілківська гімназія з загальноосвітньою школою I ступеня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль учнівського самоврядування в особистісному розвитку учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 н.р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одним із пріоритетних напрямів політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Адже саме молоді люди в майбутньому будуть визначати шляхи розвитку науки, економіки, медицини, мистецтва тощо.  Оскільки талановиті й обдаровані люди завжди впливали й впливають на розвиток та характер суспільства, то талант і обдарованість можна вважати суттєвим багатством кожної держави. Ще один із перших філософів в історії людства Конфуцій пропонував відбирати й інтенсивно розвивати обдарованих дітей.

Перетворення, які відбулися у вітчизняній системі освіти за останнє десятиліття, її переорієнтація на гуманістичні, індивідуально орієнтовані та розвивальні освітні технології змінили ставлення до учнів з неординарними здібностями. З’явилися освітні установи, навчальні й соціальні програми, громадські організації та фонди, головною метою яких є виховання унікальної цілісної творчої особистості, здатної на свідомий і відповідальний вибір за різних життєвих обставин.  

Особистісно-орієнтований підхід як й інші педагогічні технології створює умови для розкриття і реалізації таланту та здібностей кожного учня. Під особистісним підходом ми розуміємо індивідуальний підхід до кожного вихованця, що допомагає йому в усвідомленні самого себе, у виявленні можливостей, що стимулюють становлення учня як особистості, його самоствердження, його самореалізацію.

 Здібності дитини залежать від її психолого - фізіологічних  особливостей, соціального оточення, сім’ї та школи. Вроджені задатки потребують сприятливих умов для свого повноцінного та гармонічного функціонування. Кожна дитина – талант, але якщо для дитини не створити спеціальних умов, обдарованість її здебільшого втрачається. На сьогодні аксіомою є той факт, що творчі здібності рідко самореалізуються – їх необхідно заохочувати й розвивати. Кожна дитина – творча особистість, зірочка. І допомогти засяяти цій зірочці – головне завдання педагога. Робота з обдарованими дітьми у нашій школі розпочинається з їхнього пошуку. У школі вироблено систему пошуку, виявлення та роботи з обдарованими дітьми. Робота з обдарованими дітьми є одним із головних напрямів діяльності нашого педагогічного колективу і направлена вона на створення найсприятливіших умов для забезпечення високої якості навчання й виховання. Психолого – педагогічний супровід виступає невід’ємним елементом сучасної системи освіти. Виявлення і  підтримка обдарованих дітей є важливою метою психолого – педагогічного супроводу  дитини в системі освіти. Завданням психолого – педагогічного супроводу обдарованих дітей є   вирішення проблем  їх навчання, виховання й розвитку.

Серед завдань, які необхідно вирішувати в ході супроводу обдарованих дітей, можна виділити такі:

• розробка  індивідуальних освітніх маршрутів;
• формування адекватної самооцінки;
• охорона й зміцнення фізичного та психологічного здоров’я;
• профілактика неврозів;
• попередження ізоляції обдарованих дітей у групі однолітків;
• розвиток психолого – педагогічної компетентності педагогів і батьків обдарованих дітей..

 Методи і заходи психолого-педагогічної підтримки:

• створення яскравих наочно-образних уявлень;
• навчально-пізнавальна гра;
• створення проблемних ситуацій;
• використання творчих завдань;
• сприяння розкриттю суб’єктивного досвіду учнів;
• створення ситуації взаємодопомоги;
• спонукання до пошуку альтернативних рішень;
• створення ситуації успіху;
• заохочення;
• надання дитині свободи вибору;
• виявлення поваги до бажання учнів самостійно працювати.

В нашій школі в  роботі з обдарованими дітьми практикується системне використання різних видів урочної та позаурочної діяльності, які допомагають залучити обдарованих дітей до неперервного самовдосконалення, через збільшення операційного поля учнів, а саме:

• гуртки;
• спортивні секції;
• інтелектуальні ігри;
• предметні олімпіади;
• наукові роботи в МАН;
• дослідницька робота;
• освітні проекти;
• творчі звіти;
• фестивалі;
• зустрічі з цікавими людьми;
• конкурси;
• турніри;
• виховні години;
• нестандартні уроки;
• конференції;
• спостереження;
• консультації;
• діагностика;
• предметні тижні
• факультативи;
• спецкурси;
• екскурсії;
• походи.

Сьогодні у нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадянах. Тому завдання вчителя  не тільки виявляти, розвивати таких учнів, а й привернути увагу до них науковців, психологів, друзів, колег, батьків. Розвиток творчих здібностей необхідно розпочинати з ранніх років, враховуючи наявні нахили дитини. Чим раніше починається розвиток здібностей, талантів, тим більше шансів на їх розкриття. У дитячому віці учень більше здібний до творчості, ніж у зрілому, тому що на нього не впливають різного виду стереотипи.  Тому перед вчителем стоїть завдання не повідомити матеріал і перевірити знання, а виявити досвід учнів щодо викладеної вчителями інформації. Змінилася й режисура уроку. Учні співпрацюють у діалозі з вчителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією, обговорюють те, що пропонують однокласники, відбирають під керівництвом вчителя той матеріал, що закріплений науковими знаннями. Варто відпрацьовувати форми позакласної роботи, вони мають чимало специфічного на відміну від загальноосвітньої школи. Добре розвивати так звану клубну роботу. Педагогічний колектив має переслідувати головну мету- відродження національної еліти, забезпечення найсприятливіших умов для навчання дітей і розвитку їх творчих здібностей. Тому основною концептуальною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності..

Обдаровані діти... Унікальні складні характери... Вони надзвичайно чутливі і тому потребують особливої уваги. У чому ж полягає особливість нашої роботи з такими дітьми? Насамперед, це традиційні форми роботи, але своєрідно поєднані з прийомами і методами навчання, модифіковані та інтерпретовані. Такі форми роботи поєднують раціональні та емоційні види діяльності, надають простір ініціатив дітей. Для розвитку творчих здібностей, інтелектуального потенціалу найбільш ефективними виявилися проблемні, дослідницькі, пошукові методи навчання. Під керівництвом вчителя учень включається в пошук істини і досягає її розкриття власними зусиллями, або простежує від думки вченого. Він отримує не готові знання, а дістає їх власною працею, тобто вчиться мислити. У практичних роботах надаємо перевагу творчим завданням, які дають змогу саморозкритися обдаруванню. У період розбудови національної школи одним з найважливіших завдань, що постають перед нею, є формування творчої активності учнів. Адже час вимагає висококваліфікованих спеціалістів, які творчо ставляться до своєї справи, здатні особистою працею сприяти успішному розвитку техніки, науки, мистецтва, виробництва. Важливим є те, що у процесі творчої діяльності людина не тільки змінює світ, а й змінюється сама. Щоб людина могла самостійно пізнавати навколишній світ, її цьому треба вчити, що вимагає розвитку в індивіда творчої активності як умови творчої діяльності. Творча активність — це результат внутрішньої потреби особистості, яка пробуджується лише за певних умов, що сприяють розвитку природних задатків. Тому дуже важливо виявити ці задатки, зберегти і знайти шляхи їх розвитку. Лише тоді спрацює творчий потенціал, відбудеться становлення творчо активного індивіда. Активність як наукова категорія завжди викликала підвищений інтерес учених. Питання про формування творчої активності особи — одне з найактуальніших у теорії педагогічної науки і в практиці шкільного навчання. У сучасних умовах людина повинна сприймати величезний обсяг інформації, осмислювати її і на основі здобутих знань самостійно розв'язувати нові, складніші завдання.

 

Етична бесіда. Ця форма виховної роботи спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями. Інформацію про моральні норми діти отримують в сім'ї, на уроках, із засобів масової інформації тощо. Але цей процес здебільшого стихійний, не сприяє формуванню стійких переконань. У дітей під впливом різних чинників нерідко виникають хибні уявлення про моральні цінності. Тому в навчально-виховній роботі необхідно надати цьому процесу системності, науковості, щоб сформувати в дітей надійні засади моральних цінностей. Цій меті служать етичні бесіди, в основі яких — використання діалогу. Вони сприяють узагальненню дитячих спостережень, вражень і переживань, певних знань морально-етичних норм, що сприяє поступовому сходженню особистості до нових моральних якостей. У розвитку школярів настає період, коли їх вже не задовольняє інформація класного керівника про правила і норми поведінки. Із зростанням рівня їх соціального розвитку формуються такі важливі якості, як самооцінка, критичність, соціальна активність, прагнення самостійна розібратися у складних моральних питаннях, здатність до філософського осмислення дійсності. Тому старшокласники більш схильні до участі у диспутах — усних публічних обговореннях наукових, політичних, моральних проблем з метою пошуку істини. Зустрічі з відомими людьми. Мета їх може бути різною: профорієнтаційна (запрошують представників різних професій, викладачів вищих навчальних закладів), розвиток моральних, громадянських якостей (зустрічі з ветеранами війни, праці, спорту, мистецтва) тощо.

Обговорення книг, читацькі конференції. Влаштовують їх для пропаганди художньої та науково-популярної літератури серед учнів, активізації їх самостійності в оцінних судженнях, думках. Під час підготовки до них учні працюють над виступами з певних проблем (на матеріалі одного або кількох творів, творчості письменника, літературної або наукової проблеми). На конференції учні виступають з доповідями, повідомленнями, в яких висловлюють своє ставлення до твору або проблеми, ставлять інсценівки або переглядають уривки кінофільму. Підбиваючи підсумки, вчитель зосереджує їх увагу на найважливіших аспектах проблеми.

Виставки. Їх присвячують досягненням учнів в гуртках дитячої творчості та на уроках праці, у сфері образотворчого мистецтва, результатам краєзнавчих, туристичних походів.

Масові свята. Організовують як дні, тижні, місячники підвищеної уваги до поезії, музики, театру, кіно, дитячої книги тощо. У них беруть участь всі учні школи. Під час таких свят традиційно відбуваються зустрічі з письменниками, художниками, композиторами.

Змагання. Спрямовані вони на стимулювання інтересів, здібностей учнів, сприяють підвищенню їх активності. Фізкультурно-спортивні змагання (класні, шкільні, міжшкільні) пропагують спорт, здоровий спосіб життя. Їх оздоровчо-виховний ефект залежить від ретельної підготовки, врахування можливостей, стану здоров'я кожної дитини.

Конкурси, олімпіади. Проводять для виявлення талантів, розвитку творчих можливостей дітей. Конкурси (дитячого малюнка, художніх робіт, технічних конструкцій), олімпіади (з навчальних предметів) організовують за певним графіком, заздалегідь повідомляють про це учнів. Переможців оголошують публічно, відзначаючи їх успіхи на урочистій лінійці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великоновосілківська гімназія з загальноосвітньою школою I ступеня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роль учнівського самоврядування в особистісному розвитку учнів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016 н.р.