Методичні рекомендації: "ІТ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ"

  

Комунальний заклад

"Богодухівський спеціальний навчально- виховний комплекс"

Харківської обласної ради

 

 

 

 

Методичні рекомендації

 

 

ІТ-КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА

 ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Підготувала

                                                                      вчитель трудового навчання

                         Пономаренко О.В.

 

 

 

 

 

2016/2017 навчальний рік

У  сучасній освіті дітей з особливими освітніми проблемами простежується тенденція переходу від традиційної системи, орієнтованої на збереження й передачу знань, умінь і навичок учням, до нової, спрямованої на гармонійний розвиток особистості. Але незмінним лишається системний підхід до процесу навчання та прагнення забезпечити його результативність шляхом активізації навчальної діяльності учнів.
Найбільш результативними є технології, спрямовані на створення суб'єктно-суб'єктних відносин між вчителем і учнями, залучення їх до активної комунікативної взаємодії, встановлення атмосфери взаємодопомоги, довіри та відповідальності.

Значення інтерактивних технологій полягає в активізації пізнавальної та трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до уроків трудового навчання. Завдяки їм у розумово відсталих школярів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо під час впровадження проектно-технічних систем трудового навчання, створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджається втома, створюється комфортне середовище для навчання й виховання особистості школяра.
Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. Найефективнішими інтерактивними технологіями є такі, які забезпечують теоретичну і практичну підготовленість учня до творчого застосування знань, умінь і навичок у навчальній та трудовій діяльності. Творчі завдання, на відміну від традиційних, розрахованих на репродуктивність, вимагають від учасників не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у собі елементи невідомого і мають, як правило, кілька (іноді безліч) «правильних відповідей».
Усі учасники навчального процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно розв'язують проблеми.

    Сьогодення вимагає від учите­лів трудового навчання  творчо та мобільно вдоскона­лювати прийоми, методи і форми навчання; знаходити ефектив­ні шляхи проведення уроків, що забезпечують внутрішньопредметні та міжпредметні зв'язки, активізу­ють мислення, світогляд, стійкий інтерес до уроків трудового навчання, сприяють розвитку особистісних рис кожного учня, дають змогу учням більш глибоко зрозуміти сучасні виробничо-економічні відносини. Як зазначається у «Концепції технологічної освіти учнів загальноосвітніх навчальних закладів України»: «Людина в сучасному технологічному світі повинна усвідомлювати себе господарем усього сущого, здатною оцінювати відповідність своїх дій інтересам природи й суспільства. Кожна людина повинна бути спеціально підготовленою до гармонійного існування в інформаційно та технологічно насиченому світі. Жити в такому світі й не знати його – небезпечно» .Сучасний урок трудового навчання неможливий без ефективного використання інфор­маційної складової навчального процесу в системі трудової підготовки учнів, зокрема, методу проектів, як рушійної сили творчого потенціалу особистості учня.

       Використання сучасних інформаційно – комунікаційних технологій та методу проектів дозволяє здійснити процес формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного  інформаційного суспільства і зробить можливим набуття школярами життєво необхідних знань, вмінь і навичок ведення домашнього господарства, сімейної економіки; допоможе в оволодінні основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпеченні умов для їх професійного самовизначення, виробленні у них навичок творчої діяльності, вихованні культури праці, здійсненні професійної підготовки  з урахуванням індивідуальних можливостей .

Сьогодні проектна технологія в процесі трудового навчання має випереджальний характер, тому учителю важливо вміло допомогти учням оволодіти нею. Завдяки проектним технологіям учням і учителю значно легше здійснювати творчий процес навчання. Слід зауважити, що при виконанні будь – якого проекту значне місце посідають інформаційні технології, впроваджені у процес трудового навчання . Основні інструменти інформаційних технологій нашого століття вже не є іграшками для дітей. Це осмислена необхідність і реальність нашого часу.

Згідно програми з трудового навчання, уже почина­ючи з  п’ятого класу, учні вчаться користуватися техно­логічною документацією. У наступних класах беруть участь у розробці технологічних карток.  Кожну дитину потрібно розглядати, перш за все, як творчу особистість з її індивідуальними особливостями, яка бере участь не тільки у відтворенні та вдосконаленні, а також і в освоєнні технологічних і інформаційних процесів. У процесі розробки і виготовлення інструментів учні застосовують практично не тільки свої технічні та наукові знання, а  й освоюють інформаційні техноло­гії.Завдяки творчому переосмисленню змісту уроків трудового навчання і технологій у контексті сучасного інформаційного суспільства школярі стають більш зацікавленими до занять, більш дисциплінованішими і відповідальнішими, кмітливішими і старан­нішими, а їхні навчальні досягнення – міцнішими і ґрунтовнішими. Залучення дітей до робо­ти з різними видами проектно-технологічної документації, дослідницької роботи, акти­візація їх пізнавальної діяльності неможли­ві без сучасних інформаційних технологій, які розкривають широкі можливості щодо надання навчальному процесу творчого спрямування.

Використання на практиці вищезазначених положень дозволить:

· здійснити усвідомлення учнями практичних завдань уроку (Що треба зробити?);

· розвинути особисту зацікавленість учнів до навчального матеріалу, щире прагнення довести розпочату справу до кінця (Для чого нам це треба? Що для цього потрібно знати і вміти?);

· зробити так, щоб ініціатива учнів у навчально – трудовій діяльності на уроці не перешкоджала учителю у досягненні навчальних завдань;

· дозволить удосконалити зміст проектних технологій і проектного методу.

Діяльність учителя трудового навчання в умовах сучасного інформаційного суспільства має бути чітко структурованою та спланованою, спрямованою не лише на засвоєння знань, а й способи опе­ру­ван­ня ними, ме­тоди, що допомагають їх здобувати.

Для успішного досягнення цієї ме­ти у навчальному процесі викори­стовуються інформаційно - комунікаційні та проектні технології.

Метод проектів завжди орієнтова­ний на самостійну діяльність уч­нів – індивідуальну, парну, групо­ву, яку учні виконують протягом певного відрізку часу і урізноманітнений використанням інформаційно – комунікаційних технологій. Саме під час проектування в учнів розвивають­ся самостійність при пошуку про­блеми, усвідомлення проблемної сфери, вироблення ідей та варіан­тів, вибір оптимального варіанту та обґрунтування проекту, аналіз майбутньої діяльності, прогно­зування майбутніх результа­тів, розробка конструкторсько – технологічної документації, скла­дання ескізів, добір матеріалів, вибір інструментів, обладнання, технології, організація робочого місця тощо.

Проектна методика та сучасні інформаційно – комунікаційні технології в оновленому змісті технологічної освіти учнів – безперечно передові технології, які мають вели­кі резерви для інтелектуального та розумового розвитку дітей з особливими освітніми проблемами. В умовах інтерактивного навчання є можливість організувати диференційоване навчання, котре максимально враховує умови формування творчих здібностей учнів.

Комп’ютер дозволяє більш широко використовувати міжпредметні зв’язки. Праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою. Уміння в процесі практичної роботи застосовувати знання математики, фізики, хімії та інших природничих наук свідчать про їхнє глибоке розуміння. Крім того, багатофакторність системи, науковий підхід, багатий інструментарій, великий обсяг електронної довідкової інформації, залучення мультимедійних засобів дозволяють досягнути вдалого поєднання ігрової, пізнавальної та експериментально-дослідницької активності. Ефективність раціонального використання інформаційних технологій обумовлюється, ще й тим, що скорочується час вивчення теоретичного матеріалу програми. Вивільняється час до творчої практичної роботи, усунення прогалин у знаннях, актуалізації раніше вивченого матеріалу. Використання ІКТ у процесі трудового навчання, створює можливість для більш предметного ознайомлення школярів із технікою (в тому числі комп’ютерною) та її використанням у сучасному виробництві. Це сприяє розширенню в учнів кругозору, розвитку обізнаності в різних сферах людського життя, бачення проблем сучасного виробництва та життя. Використання ІКТ у процесі трудового навчання дає можливість, впливати на мотиваційну сферу школяра, викликати інтерес у учнів, як за рахунок використання самого комп’ютера, так і можливостей сприйняття, перетворення та подачі інформації .

За рахунок використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання надається можливість використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється мотивація навчання і, як наслідок -підвищується інтерес до предмета, в тому числі і за рахунок використання комп’ютерної техніки.

Все це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів. У психологічних дослідженнях зазначається, що ІКТ впливають на формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів, що комп’ютерна візуалізація навчальної інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, які займають центральне місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в пам’яті збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню .

ІКТ на уроках трудового навчання забезпечують:

-       індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;

-       здійснення контролю зі зворотним зв’язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності;

-       здійснення самоконтролю і самокорекції;

-       тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки учнів;

-       проведення практичних робіт в умовах імітації в комп’ютерній програмі;

-       підготовки учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний заклад

"Богодухівський спеціальний навчально- виховний комплекс"

Харківської обласної ради

 

 

 

 

 

РОЗРОБКА УРОКУ НА ТЕМУ:

 Елементи квіткового оформлення шкільного подвір'я: рабатка, бордюр, групова посадка.

 

 

 

                                                             Підготувала та провела

                                                                      вчитель трудового навчання

                           Пономаренко О.В.

 

 

 

2016/2017 навчальний рік

Тема: Елементи квіткового оформлення шкільного подвір'я: рабатка, бордюр, групова посадка.

 Мета: навчальна: ознайомити учнів із видами клумб, квітників,їх формами; навчити учнів технології створення квітників та клумб;

            розвивальна: залучити учнів до власної творчої розробки по створенню квітників та клумб;

          виховна: виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: комбінований

Матеріали: комп’ютер (для мультимедійної презентації), картинки та фото з видами клумб та квітників, упаковки з насінням квітів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент 

Перевірка присутніх учнів на уроці, призначення чергових

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

1. Доповнити  речення  та навести приклади

         а) Група рослин, які довго та гарно квітнуть, прикрашаючи наші клумби (з весни до пізньої осені) називається …   (однорічними)

         б) Група рослин, більшість з яких в перший рік після висіву створюють розетку листя та декілька квіток, повністю розквітають і дають насіння тільки на другий рік, називається… (дворічними)

         в) Група рослин, у яких щорічно надземна частина на зиму відмирає, а з весною відростають нові стебла, називається… (багаторічними)

2. Які основні роботи ми виконуємо на наших квітниках?

3. Які інструменти використовуємо для вирощування та догляду за квітами?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

         Перегляд мультимедійної презентації “Сучасні клумби та квітники”

Бесіда з учнями

·        На вашу думку, чи важка справа створити такі чудові квітники, що ми бачили в презентації?

·        Що повинна знати і вміти людина, яка бажає  оформити клумбу чи квітник?

          3.Висновок учителя.

         - Оформити квітники біля під’їзду чи будинку  доволі просто. Створити ж квітники за всіма правилами – задача з нелегких. Адже кожна рослина має свої особливості догляду. Тому для створення квітників, клумб необхідно мати певні знання про квіти, які використовують для оздоблення території;  правила підбору їх до відповідних клумб; види клумб та квітників.

IV. Повідомлення теми та мети уроку

         Учитель записує на дошці тему уроку, а учням повідомляє завдання для уроку

V. Вивчення нового матеріалу

Обов’язковим елементом зеленого будівництва являються квітники, в які входять клумби, рабатки, групи, поодинокі та інші посадки на фоні газону. Але в квітковому оформленні потрібно враховувати відповідні співвідношення, розміри. Надмірна насиченість парків, скверів, садків та інших об’єктів озеленення квітниками нераціональна і не завжди виправдана. При проектуванні квітника потрібно керуватись головним принципом – підпорядковувати квіткове оформлення загальній меті даного об’єкту озеленення, враховувати біля якого об’єкту його розбивають – чи меморіалу, скверу, адміністративної споруди, палацу і т. і. В такому випадку квітники повинні привертати увагу до архітектурної споруди і підкреслювати їх особливості.

Але може бути інша мета – створити у глядача гарний настрій завдяки красі квітів, їх кольору, формі, аромату, свіжості і неповторності. В такому випадку не оформлення підпорядковується архітектурному замислу, а навпаки архітектурні ансамблі і деталі зливаються в гармонії з квітами. 

Для кращого виявлення всіх якостей квітів і других рослин, які використовуються в озеленені при створені парків,  садків, скверів і окремих квітників  керуються такими класичними стилями: регулярним (геометричним, класичним, французьким) і ландшафтним (англійським, природним).

Створення квітників складається з проектування і перенесення проекту в натуру.

Під квітником розуміють площу призначену для оформлення різних об’єктів, на якій розміщені газони, доріжки, однорічні і багаторічні квітучі і декоративно-листяні рослини різної висоти, а також малі архітектурні форми.

Квітники служать для короткочасного відпочинку і прикрашання ділянки і вони можуть бути різної форми – квадратної, овальної, округлої, прямокутної і т.д.

При проектуванні перш за все наносять розміри і конфігурацію участку. Для цього в натурі проводять зйомку за допомогою кутомірних інструментів і сантиметрової стрічки. План місцевості переносять на папір в масштабі. Потім наносять всі комунальні лінії (каналізацію, електромережу,теплосітку...), які знаходяться на ділянці, а також направлення доріг та доріжок та навколо розміщені об’єкти.

Під квітники відводять відкриті сонячні місця. На північних та західних границях рекомендується розміщувати захисні смуги з дерев та кущів. Також смуги доцільно помітити і зі сторони вулиці, проїжджої частини вулиці – для захисту від пилу та шуму. Після цього приступають до планування інших елементів – квітів, малих архітектурних форм і т.д. Після нанесення границь, доріг, місць для клумб і т.д. складають ескізний проект квітника з врахуванням посадки дерев, кущів, квітів. Частіше всього його виконують в масштабі 1:10.

При створенні квітника слід керуватись такими правилами:

1.                Самою яскравою, привабливою частиною квітника – клумба. Вона може бути облямівкою басейну, пам’ятника, або бути самостійним об’єктом.

2.                Квіткові рисунки (фігури) не повинні бути мілкими, бо вони будуть погано виділятись. Краще робити крупний рисунок з простими обрисами.

3.                Квіткові рисунки (фігури) повинні бути в невеликій кількості і відокремлені газоном.

 

2. При створені квітника використовують різні форми квіткових насаджень: клумби, рабатки, партер, орнаменти (арабески), групи, бордюри, масиви, альпінарії, рокарії, міксбордери і поодинокі посадки (солітери).

 

 

                   Клумби – форма квіткового насадження, яка має різні геометричні контури з біль-менш однаковими розмірами в різних направленнях, виконана з більшим або меншим  кутом нахилу від центру. Клумби створюють з невеликим підвищенням над поверхнею землі, газону, доріг. За формою клумби бувають круглі квадратні, прямокутні, овальні, зірчаті та  ін. Розміри: від 0,75 до 7-20м в діаметрі, найбільш розповсюджені від 4 до 6м. Поверхню клумби завжди роблять випуклою під кутом 5-10  . На таких клумбах добре видно квіти і немає застою води. Розрізняють такі види:

1.       Килимові – засаджені низькими квітучими або декоративно-листяними рослинами на одній висоті, часто на фоні газону або у вигляді  рисунка.

2.       Квіткові – які засаджують в основному більш крупними квітами з невеликою кількістю декоративно-листяних рослин, причому використовують літники, багаторічники, зимуючі і незимуючі рослини. Розрізняють змінні і беззмінніклумби. Змінні – де використовують однорічні декоративні рослини, що замінють на протязі вегетаційного періоду (навесні – віола, незабудки, тюльпани, нарциси, а після них можна засадити петунію, айстри, левені ротики, .. . Беззмінні– часто багаторічні декоративні рослини.

 

 

                   Рабатки (грядки) -  форма квітника, яка являє собою видовжені ділянки землі у вигляді грядок, засаджених квітковими та декоративно-листяними рослинами. Другими словами рабатки – це квіткові грядки, які  розміщені вздовж доріг, площ або будівель.

                   Рабатка має різну довжину і ширину в залежності від призначення та площі. Самі короткі – від 2-4 м, а довгі – до декілька сотень метрів. Ширина рабатки від 0,5 до 3-4 м. Найбільш розповсюджені – з шириною 1-1,25 м. Поверхня рабатки завжди рівна, ледь припіднята. До рабаток можна віднести стрічкові посадки шириною до 3м, з 5-8 рядами багаторічників або 8-12 рядами однорічників. Краї рабатки можна робити врівень з газоном або вище на 4-10 см.

                   За будовою рабатки бувають односторонні (асиметричні) та двосторонні (симетричні).  На перших високі рослини  розміщують біля огорож, фасадів будинків. Двосторонні же в основному в центральній частині квітника. Дуже довгі рабатки можуть бути приривними, розбиті на короткі відрізки і неприривними. Часто приривні приривають квадратними або круглими клумбочками, доріжками, великомірними рослинами ... В практиці найчастіше приривають кущовими чи штамбовими трояндами, низькорослими формами хвойних рослин.

 

                   Арабеска  як форма квіткових насаджень в останній час рідкісна -  це невеликі по площі, плоскі або трохи припідняті клумби (вичурної форми), які нагадують обриси і контури листя, квітів, гірлянди, вінки, метеликів та інші  рисунки. Арабески розміщують в основному на бокових частинах партерів і квітників, на газоні – в центрі чи по боках. Як правило їх засаджують килимовими низькорослими рослинами. Посадка та догляд за рослинами на арабесках досить робота клопітлива, важка і вимагає значних затрат.

 

 

                   Група – це одна з форм квітника, де висаджується невелика кількість рослин одного виду чи сорту. Для груп використовуються здебільшого високорослі як квітучі так і декоративно-листяні рослини однорічні або багаторічні рослини, кущі або дерева, які висаджуються зближено. Група може бути висаджена на фоні газону, або бути елементом квітника.

                    Групи бувають: 1) пристінні – для декорування стін, стовбурів дерев, туалетів, загорож, непривабливих місць.  Для цього використовують високорослі рослини з декоративним листям (кліщевидна, декоративна конопля, дивина)

2) вільно ростучі, висаджені на газоні у вільній композиції; для цих груп використовують рослини різної висоти.

                   Число висаджених повинно бути не менше 3-5. Досить часто біля груп зі сторони, яка добре проглядається висаджують низькорослі рослини.

                   Найчастіше група складається з одновидових посадок, але в останній час все частіше використовують  декілька (2-3), які поєднуються між собою по висоті, кольору та ін. ознакам.

                   Поодинокі, або солітерні посадки – називають одну із форм насадження окремої однорічної чи багаторічної рослини на фоні газону, квітника, парку чи скверу, малих архітектурних форм і т. д. Рослини вибирають, керуючись в кожному конкретному випадку окремо: висота, колір листя, квітів, плодів та ін. характерні ознаки.

Декоративність солітерів повинна бути бездоганна у всіх відношеннях: сильна облистяність, чудовий габітус, оригінальність листя, рясне  і довге цвітіння і т.д.  Рослини з більш мілким листям та квітами практикують розміщувати блищи до доріг, площадок, алей, а рослини з крупними листками та яскравими квітами подалі, де вони проглядаються здалеку.    

                   Бордюри – форма квітника, яка слугує каймою або облямівкою квітково - чи декоративнолистяних посадок (контур клумби, вздовж доріжок, рабаток, газону, алей. Інколи бордюри називають рамкою чи каймою.

                   Бордюри облаштовують шириною 10-40см в 1-5 рядів, в залежності від величини, рослини і характеру самого бордюра. Висаджують полоси квітучих, килимових, однорічних чи багаторічних низькорослих (до 20см), з декоративними листками рослини. Це можуть бути природно ростучі рослини, живоплоти не більше 0,7-1м і незначну ширину, висаджені з інтервалами, розрахованими на повне змикання крони.

                   Бордюри слугують декоративним архітектурним оформленням території, що озеленяється.  вони надають оформленню квітника завершеності.

 

 

                   Партер – парадний квітник, який знаходиться перед будівлею або в центрі парку, скверу і т.д. В садово-парковому будівництвіпартер являє собою декоративне облаштування на горизонтальній площині в чітко витриманому стилі квітково-декоративного оформлення (геометричної форми) здебільшого біля входу у парк, сквер, сад, перед спорудою і складається з кількох елементів: газонів, спеціально підібраних декоративно-листяних і квіткових рослин, доріжок, малих форм архітектури об’єднаних і організованих квітковою композицією в єдине ціле.

                   В партерах переважають газони з клумбами і рабатками з яскраво і довго зберігаючими декоративність рослинами. Загальний план партеру  в основному являє собою прямокутник, більша сторона якого в 2,5 рази перевищує меншу, що дозволяє поділити його на рівні ділянки і розмістити на них композиції, зберігаючи симетрію.

                   Центральну частину партеру займає газон, на якому розміщують одну або кілька клумб різного розміру, водний басейн, вази, статуї, ... Площа партеру планується у відповідності до розмірів самого об’єкту. Гармонічне співвідношення партеру до об’єкту, що озеленяється 1:1,5.

 

                   Масив – це насадження великомірів (частіше всього дерева, кущі), які займають великі площі. При створені масиву керуються його призначенням. В облаштуванні лісопарків основою є природні  лісові масиви. При посадці нових масивів в більшості випадків використовують світлолюбні рослини.

                   Виткі рослини використовують головним чином для декорування стін, альтанок, балконів, а також можуть використовувати у квітнику – для цього на газоні роблять каркас, або натягують шнури, щоб рослини обвивали їх, створюючи вертикальні стінки, колони, конуси та ін. форми.

 

                   Альпінарій – кам’янистий сад або гірка, штучно створена споруда, яка імітує альпійський ландшафт. В альпінарії в єдиному комплексі повинні поєднуватись краса каменя і рослин – однорічників. Багаторічників, кущів. Як правило це ділянки площею від 2 до 200 м²  і висотою від 0.5 до 10 м.

                   Альпінарій здебільшого використовується в парках ландшафтного стилю. Являючи собою куточок що відображає гірський кам’янистий ландшафт. Одночасно з використанням каменя в альпінарій доречно включати воду у вигляді джерела або водоспаду.

                   Альпінарій споруджують з осені. До весни закінчується осадка грунту. На гравійну дренажну основу насипають пагорб землесуміші з  родючої дернової землі з торфом, крупнозернистим піском і мілким гравієм. Після чого цей пагорб обкладають камінням різного розміру і форм, але бажано одної породи (вапняк, граніт, базальт) Рослини висаджують весною, здебільшого зимостійких альпійської флори. 

 

                   Міксбордери – багатогрупові та багаторядні змішані посадки декоративних рослин (багаторічників, дворічників і однорічників), розміщених у вигляді природних груп біля стін, споруд, по краю більш високих посадок. Для міксбордерів підбирають рослини так, щоб забезпечити безперервність цвітіння квітника з весни до пізньої осені. Висота рослин поступово збільшується зі сторони огляду від низькорослих до високих. А рослини розміщують так, щоб площа квітника постійно була вкрита квітами різноманітного кольору. По краю міксбордера висаджують бордюр. Однорічники як правило висаджують між багаторічниками. Місце для міксбордера вибирають сонячне, тому висаджують здебільшого світлолюбні рослини.

                   Басейни.  Дуже часто в садах та парках  облаштовують штучні басейни різних розмірів, берега яких засаджують декоративними вологолюбними рослинами, які гармонують не тільки з басейном але і з парком, садом. Зазвичай висаджують іриси, бадан, осоки, а в грунт басейнів латаття, водяні лілеї.

 

 

                   ПІДБІР РОСЛИН.

                   При створені будь-якої форми квітника дуже велике значення має правильний підбір рослин, знання їх біологічних особливостей, агротехніки вирощування і володіти художнім смаком.

                   Підбір рослин по висоті.  Якщо в центрі клумби немає пам’ятника чи іншої архітектурної споруди, то висаджують високу ефектну рослину(агава, пальма, штамб), а до окраїни висаджують рослини меншої висоти і закінчують краї клумби самими низькорослими. При такому розміщені рослини не закривають одна одну і достатньо декоративні.

                   Підбір рослин за часом цвітіння.  Асортимент рослин по можливості підбирають з таким розрахунком, щоб через дві неділі після посадки рослин на клумбах вони зацвіли, починаючи з ранньовесняних – до пізньоосінніх видів.

Підбір рослин по кольору квітів або листя.   При цьому керуються такими правилами: 1) законом контрасту кольорів; 2) законом гармонії кольорів; 3) значенням нейтральних відтінків.

1.     Закон контрасту кольорів  Сонячне світло, яке проходить через призму, дає основні кольори: червоний – оранжевий – жовтий – зелений – синій – фіолетовий. Найбільш гарні поєднання: червоний з зеленим, оранжевим, синім і жовтий з фіолетовим. Це відповідає закону контрасту кольорів. Одночасно вважається, що червоний, оранжевий і жовтий – це найбільш активні, або теплі кольори, причому оранжевий самий гарячий. Зелений, синій і фіолетовий – кольори пасивні,  холодні, із них синій самий холодний, такі кольори надають квітнику строгість. Щоб пом’якшити різкий контраст інколи між групами висаджують рослини нейтральних тонів чи відтінків (білий, чорний і сірий).

2.      Закон гармонії кольорів означає  поступове збільшення чи зменшення інтенсивності кольору того чи іншого відтінку. Керуючись цим законом, можна при посадці рослин на клумбі використовувати будь-який колір квітів але з різною інтенсивністю. Якщо інтенсивність кольору зростає до центру клумби, наприклад від світло рожевого до рожевого, світло-червоного, а центр яскраво-червоний, то ця клумба має значно кращий вигляд, чим при знижені інтенсивності кольору від краю до середини.

3.      Значення нейтральних кольорів. Нейтральні кольори – чорний, білий, сірий, вони часто використовуються в оформленні квітників. Рослин чорного кольору практично в природі не існує  (найбільш подібно до чорного – віола, колеус), білі і сірий колір досить часто зустрічається. Білі і сірі кольори добре видно здалека і квітник з ними має  розкішний вигляд. Їх також використовують для пом’якшення різких поєднань. Особливо білий колір згладжує дисгармонію, наприклад червоного і фіолетового, а чорний навпаки – посилює і підкреслює яскравість забарвлення.

 

 

 

 

 

 

ЗАКЛАДАННЯ КВІТНИКА

                   З кінця квітня – початок травня після нанесення контура квітника на площу, приступають до підготовки грунту. Спочатку вносять добрива: органічні 40-60 т на 1га, фосфору 90-120 і калію 75-90 кг на 1 га. Після цього перекопують грунт на глибину 18-25 см, не виходячи за межі клумби чи інших форм квітника. Щоб покращити поверхневий шар грунту, привозять спеціально підготовлений садовий грунт: 2 частини дернової землі, 1 частина перегною, 1 частина листової землі. Рівномірно перекопують і вирівнюють.

                   Через дві неділі як грунт осяде, наносять рисунок. Підготовку розсади квітів до посадки починають в залежності від біологічних особливостей рослин (січень, лютий, березень, квітень). В нашій зоні до посадки розсади приступають тоді, коли минає загроза заморозків.

                   До виготовлення шаблонів для фігурних елементів квітника приступають зарання (взимку). Для цього використовують фанеру, жесть, картон та ін. Шаблон викладають на підготовлену площу,обводячи його гострим інструментом, засипають мілкою товченою цеглою, піском або іншим сипучим світлим матеріалом, який потім віником розмітають. Після того як шаблон забирають, залишаються контури рисунка.

                   Перед виборкою і після посадки рослини обов’язково поливають. Подальший догляд за квітником заключається в поливі, прополюванні бур’янів, рихленні грунту і підживленні.

                   Розбивка квітника в натурі складається з перенесення проекту з паперу на участок. Для розбивки квітника необхідні наступні інструменти: рулетка, великий транспортир , трикутники, циркуль дерев’яний до 2 м, кілки, кілочки від 0,25 до 0,5 м, палка з наконечником, шнур, мотузки.

                   Спочатку відбивають основні лінії доріг, доріжок, рабаток , їх ширину, помічаючи лінії крейдою, вапном. Потім висаджують поодинокі великоміри, а вкінці висаджують трав’янистий рослинний матеріал.

Улаштування доріжок та майданчиків

                   Улаштування доріжок – відповідальний етап роботи . Спочатку роблять головні дороги, потім другорядні.

                   Ширина доріг та доріжок залежить від розмірів ділянки, відвідування даного квітника і коливається від 0,5м (пішохідні) до 3-4м, а інколи складає 6-10м. В скверах, на бульварах і др. Доріжки менше 2м робити не можна.

                   Доріжки повинні бути твердими, швидко висихати після дощу, не заростати бур’янами. Основні типи: асфальтові, ґрунтові, плиточні, гравійні, бруківочнi.

                   Ефектно висаджувати по бокам доріжок низькорослі кущові бордюри, рабатки або квіткові бордюри.

                   Літній догляд за ними заключається у вирівнюванні підрізки країв газону, знищенню бур’янів, прибирання сміття.

Фізкультхвилинка

Всі піднесли руки вгору – раз!

Став навшпиньки увесь клас.

Два – присіли, руки вниз,

На сусіда подивись.

Будем дружно присідати,

Щоб ногам роботу дати.

Хто старався присідати,

Може вже відпочивати.

VI. Практична робота: “Добір квітів з урахуванням їх видів та призначення, клімату, пір року”

VІI. Підсумок уроку

1.     Аналіз практичної роботи.

 2. Визначення та корекція помилок учнів під час виконання практичної роботи.

3. Оцінювання результатів роботи учнів.

VІIІ. Домашнє завдання

Створити макет квітника для школи, з переліком назв квітів, що висаджуватимуться.

 

Висновки

Використання мною  інформаційних технологій є од­ним із ефективних засобів підвищення мотивації та індивідуалізації навчальної діяльності дитини, розвитку її творчих здібностей і створення спри­ятливого емоційного тла.

Комп’ютеру належить чільне місце серед сучас­них інформаційних засобів навчання. Перелік про­фесій, пов’язаних із використанням комп’ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними по­винен кожний, і школа не може стояти осторонь. Ураховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп’ютеризації виробни­чих і управлінських процесів, школа має забезпе­чити їхню комп’ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп’ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, бу­довою, принципом роботи, поняттями про алгорит­ми й алгоритмічну мову, виробити уміння будува­ти алгоритми для розв’язання завдань, а й навчити користуватися комп’ютерними редакторами, скла­дати програми на одній із мов програмування. За допомогою комп’ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання.

Використання комп'ютера під час вивчення трудового навчання сприяє:

• підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і при­четності до пріоритетного напряму науково - технічного прогресу;

• активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання ін­формації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку;

• індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє;

• розширенню інформаційного і тестового «ре­пертуарів», доступу учнів до «банків інформа­ції», можливості оперативно отримувати необ­хідні дані в достатньому обсязі;

• об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

Інформаційно-комунікаційні технології спрямовані на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчаль­них засобів. До сучасних інформа­ційно-комунікаційних технологій навчання належать інтернет-тех- нології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, елек­тронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання).

Інтернет — це джерело інформації, корисне з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання.

Використовувати інформаційні ресурси Інтернету доцільно за такими напрямками:

• позакласна робота учнів під час підготовки ре­фератів, доповідей, повідомлень, індивідуаль­них творчих завдань;

• використання безпосередньо на уроках само­стійної роботи з довідковими матеріалами, на­вчальними інтерактивними моделями тощо;

• тестування учнів з певних розділів курсу.

У будь-якому варіанті доступ до Інтернету під­вищує і рівень підготовки самого вчителя, і рі­вень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп’ютера й Ін­тернету підвищує мотивацію навчання.

Мультимедійні програмні засоби дозволяють мені поєднувати текстову, графічну, аніма- ційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття на­вчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедій­ні програмні засоби використовують для імітації складних реальних процесів, ситуацій, візуаліза- ції абстрактної інформації за рахунок динамічно­го представлення процесів, демонстрування фраг­ментів передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо. Використовую готові муль­тимедійні засоби, а також ство­рюю власні додатки до уроків трудового навчання.

Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презента­цій, електронні таблиці тощо (тобто те, що входить у пакет про­грам комп’ютера)) використовую для підготовки навчально-ме­тодичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі.