Майстер-клас "Лялька-мотанка подорожниця своїми руками"

Майстер-клас  « Лялька-мотанка подорожниця своїми руками»

Підготувала : Баранова Галина Олександрівна,керівник гуртка Центру дитячої творчості «Надія»

м.Першотравенськ Дніпропетровської обл.

Мета: Виготовлення ляльки – оберегу своїми руками

1.               Ознайомити з традиціями і значенням ляльоко -берегів, в житті українського народу, побуті та в повсякденному житті..
   2. Навчити виготовляти   традиційну ганчірняну  народну ляльку  -оберіг «Подорожницю»   .
   3 . Розвивати зацікавленість до декоративно-ужиткового мистецтва;

 4. Виховувати     любов та повагу  до традицій свого народу . 

Майстер-клас розрахований на дітей старше 9 років ,педагогів, батьків, а ще для тих , хто захоплюється творчістю, рукоділлям і любить створювати гарні, орегінальні і неповторні речі своїми руками.

Призначення: подарунок -оберіг у подорож.
Техніка виконання: ганчірняна лялька - мотанка.

Тривалість    1.5 години.

Матеріали та інструменти:

Х/Б тканина біла –клаптик 15х15  для голови і тулуба, клаптик  15х6- для рук.

Стрічка кольорова -10см

Кольорова  х\б тканина для спідниці -17см

Кольорова  тканина трикутничком половина квадрату 14х14см для косинки.

Кольорова тасьма на фартух  -6см

Клаптик кольорової тканини  на мішечок  7х7см

Ножиці

Нитки швейні : білі, червоні

Зерно, вата , маленька монета.

Хід:

1. Добрий день, шановні гості .

Сьогодні  я хочу  познайомити вас з лялькою, старовинною лялькою –мотанкою.  Чому називають її так – як ви гадаєте ? Лялька –мотанка від слова мотати, в'язати, змотувати , зв’язувати. Лялькам –мотанкам    дуже багато років. .Перші ляльки знайшли на території України по біля м.Мізина на Черкащині . Досліджуючи історію ляльки-мотанки археолог Вікентій Хвойка  у 1893 році  відкрив  залишки давньої цивілізації  біля селища Трипілля . Саме з цього регіону  і  починається історія ляльки –мотанки, як найдавнішої ляльки українських дітей.

Ляльки мотанки поділялись на  ігрові ,обрядові ,  оберегові.

Традиційна  народна лялька відрізняється від сучасної своєю умовністю. У традиційній культурі , лялька, використовувалась не тільки для дітей, але і у багатьох обрядах. ЇЇ наділяли магічними властивостями вважаючи її, оберегом.
У народі нічого не робилося просто так. Все було символічно. Йдучи, мітлою підпирали двері – будинок нею оберегали .Доріжку витрясали, від негод позбувалися.
В залежності від того для чого призначалася лялька , її вид і спосіб виготовлення були дуже різними. Вони можуть бути виконані з різних природних матеріалів. Це могли бути солом'яні або трав'яні ляльки, ляльки набиті крупою чи зерном, ганчірняні ляльки.
Один з основних ознак оберега ляльок всіх народів  світу це – відсутність характерних ознак особи: носа, рота, губ.
Оберегові ляльки мають одну характерну особливість: вони безликі і, як правило, виготовляються без дотику голки.
Безликі ляльки не дозволяють злим силам вселиться в ляльку і творити зло: безокий – не зурочить, безрота  – не обмовить.  З давніх-давен клали в колиску немовляти лялечку – закрутку, щоб та оберігала її від переляку. Ганчіркова лялька виховувала в дитині ласкаве, небоязливе ставлення до світу. Ляльки виконали різніфункції : нерозлучників дарували молодим на весілля;  покосницу–зкручували в перший день косовиці і дарували підрослим дівчаткам, залучаючи їх до праці дорослих.
У цьому майстер -класі я вас хочу познайомити з лялечкою оберегом « Подорожницею» .

 У давнину таку лялечкуробили для від'їжаючих. Ця лялечка – оберіг подорожньому в дорозі. Лялечка дуже маленька, повинна поміщатися в долоні або в кишені. Робиться без участі голки. У вузлику у ляльки крупа, щоб подорожній не відчував у дорозі потреби та ниточка, що б не заблукав і обов'язково знайшов дорогу додому, монетка,щоб водилися гроші.

2.А зараз я пропоную вам  зробити   ляльку- мотанку своїми руками . Нам знадобиться :Х/Б тканина біла –клаптик 15х15  для голови ,Х/Б тканина кольорова –клаптик 15х15 для тулуба,клаптик  15х6- для рук.

Стрічка кольорова -10см

Кольорова х\б тканина для спідниці -17см

Кольорова  тканина трикутничком половина квадрату 14х14см для косинки.

Кольорова тасьма на фартух -6см

Клаптик кольорової тканини  на мішечок  7х7см

Ножиці

Нитки швейні : білі,червоні , зерно , вата ,монетка.

А щоб   у нас   вийшло все добре  давайте промовимо один  одному такі слова–«В тебе все вийде !». Розпочнімо!

1.По центру білого клаптя тканини викладаю кульку бавовни.

Згинаю білий квадрат навпіл по діагоналі, а потім формую голову ляльки-Подорожниці, обертаючи тканина навколо бавовняної кульки так, щоб на місці майбутнього обличчя ляльки не утворювалися складочки і заломи.
Закріплюю тканину, виконавши під головою ляльки кілька тугих витків нитку надійно зав'язую, залишивши довгі «хвостики» для кріплення інших деталей оберега.

2. З стрічки роблю повойник – так у давнину    звалася прикраса для підв'язування волосся. Накладаю стрічку так, щоб вона не закривала обличчя ляльки, а її вільні кінці розташовувалися вздовж тулуба лялечки.
   Примотую повойник до шиї ляльки ізакріплюю нитку кількома вузликами.
3. Для виготовлення рук ляльки-Подорожниці шматочок білої тканини розміром 15х6 см повертаю в довгу трубочку, підігнувши край клаптя так, щоб зріз виявився всередині деталі.

Руки ляльки-Подорожниці повинні бути досить довгими. Так щоб прикріплений до них згодом вузлик майже торкався землі. Враховуйте це при зміні наведених розмірів деталей.
4 Ручки  ляльки примотую в області шиї залишившимися кінцями нитки . Кінці нитки надійно зав'язую.

5 . Червоною ниткою   в декілька складань намотую хрест під головою Подорожниці, фіксуючи всі прикріплені раніше деталі.
6 .На лицеву сторону на середину кладу клаптик   для спідниці, фартук , кольорова стрічка .На стрічку обличчям кладу ляльку и  загортаю у  тканину-спідницю . Прив’язую до тулуба спідницю ниткою.

7. Опускаю, вивернувши на лицьову сторону, спідницю і ручки ляльки.

8. Надлишки тканини, з якої зроблені голова і тулуб ляльки-Подорожниці, що визирають з-підспідниці, зрізаю ножицями.

9.. Подорожница завжди тримає в руках вузлик. Що ж в ньому лежить? Найчастіше удавнину це були– жменя рідної землі або зола з домашнього вогнища. Адже в дорозі завжди приємно згадувати про рідний дім і мріяти про повернення. А пізніше почали класти Ляльці –Подорожниці увузлик трохи зерняток, щоб не голодувати в дорозі; монетку, щоб у подорожі не перевелися гроші й довгу червону ниточку, щоб знайти зворотну дорогу і неодмінно повернутися додому.
Всі ці нехитрі, але дуже потрібні в дорозі кожному подорожньому, пожитки складаю в яскравий клаптик тканини розміром 7х7 см.

11.Зав'язую вузлик ниткою. Не відрізаючи кінців нитки, примотую мішечок до рук ляльки-оберега.

12.Залишається покрити голову оберегової ляльки косинкою. Для цього шматочок тонкої ткани  трикутної форми буде служити подорожниці хусткою.

13.Пов’язуваю хустку, обернувши кінці хрест-навхрест навколо шиї ляльки.

І лялька-оберіг подорожница готова!

Ви тільки погляньте, як мрійливо дивиться вона в осінню  далечінь! Ніби хоче сказати, що готова цю ж хвилину вирушити в далеку дорогу, щоб оберігати свого власника в подорожі і обов'язково привести його, цілого і неушкодженого, назад, до рідного дому.

Обов'язково покласти в сумочку чи подарувати дорогій людині, що б вона його оберігала в дорозі, і вона завжди пам'ятатиме про вас!!!

Ляльку подорожницю

У дорогу ти візьми

Держить  подорожниця

Горстку рідної землі

Як любляча мати

Молиться і жде

Нехай дорога  довга 

Радість принесе.

Ось така вона  обережна  лялька подорожниця.

 На завершення майстер-класу   хочу спитати вас :»  .Чи сподобалось вам .? Кому подаруєте  ляльку  оберіг ?,  Чи цікаво вам було. «   У мене   е  осінні листочки    -давайте  пограємося на останок  давайте   відмітимо наші враження від майстер -класу- :  тут червоні листочки–вам дуже сподобалось ,  жовті – не    дуже цікаво , зелені   -   зовсім не сподобалось.   Зробіть  віночок з   листочків  .