Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять

Лисичанський промислово-технологічний фаховий коледж

 

Циклова комісія соціально – гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

ОК.1  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Галузь знань g Інженерія, виробництво та   будівництво

 

Спеціальність g11Машинобудування  /G11.03 Технологічні машини та   

обладнання

 

Освітньо-професійна програма «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної та нафтогазопереробної промисловості»

 

Відділення   інженерної механіки та менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

Лисичанськ – 2025

           Лисичанський промислово-технологічний фаховий коледж

 

Циклова комісія соціально – гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

ОК.1  ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

 

Галузь знань g Інженерія, виробництво та   будівництво

 

Спеціальність g11Машинобудування  /G11.03 Технологічні машини та   

обладнання

 

Освітньо-професійна програма «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної та нафтогазопереробної промисловості»

 

Відділення   інженерної механіки та менеджменту

 

 

 

 

 

 

Лисичанськ – 2025

Методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять з історії України для здобувачів фахової передвищої освіти галузі знань g Інженерія, виробництво та   будівництво  спеціальності g11Машинобудування/ G11.03 Технологічні машини та   обладнання за освітньо-професійною програмою «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної та нафтогазопереробної промисловості»

 

 

Розробник: Кириченко С.В., викладач вищої категорії, старший викладач

 

 

Розглянуто на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних  дисциплін

дисциплін

«____» __________ 2025 року, протокол №__2__

Голова циклової комісії __________ С.В.Кириченко

 

Обговорено та рекомендовано до затвердження методичною радою Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу

«____» __________ 2025року, протокол №__2__

Голова методичної ради __________ Н.І.Лейбич

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП                                                                                                          1   ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО           7

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА                                                               9

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ                                                                10

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО                               11

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар 1                                                                                                      11

Семінар 2                                                                                                      14

Семінар 3                                                                                                      18

Семінар 4                                                                                                      21

Семінар 5                                                                                                     25

ВИСНОВКИ                                                                                               28

ЛІТЕРАТУРА                                                                                             29

 

 

 

ВСТУП

 

Сучасна освіта прагне, в першу чергу, побудови особистісного світу знань, бо саме він приведе молоду людину в майбутньому до творчої самореалізації в суспільстві. Слід зазначити, що знання в такому контексті не є простим засвоєнням інформації, а виступає засобом для набуття необхідної компетентності, містком для продовження навчання та поштовхом до самоосвіти. Тому мета історії України як навчальної дисципліни полягає передусім у формуванні історичних знань та розвитку історичного мислення здобувачів освіти; виробленні у них навичок самоосвіти, прагнення й уміння орієнтуватися в інтелектуальному полі суспільства; вихованні студентів як свідомих та активних громадян. Студенти мають розуміти природу і сутність наукових історичних знань, критично сприймати інтерпретації історичного процесу, бути здатними дати його власне бачення та аргументоване тлумачення.

Для систематизації, узагальнення і контролю перелічених уявлень робочою програмою навчальної дисципліни передбачено проведення семінарських занять. Семінарське заняття (семінар) – це форма навчального заняття, що передбачає самостійне, переважно в позааудиторний час, здобуття знань здобувачами освіти з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням та контролем в аудиторії наслідків цієї роботи.

В курсі «Історія України» для здобувачів освіти   передбачено п’ять семінарських занять. З метою якісної підготовки  до цих занять і розроблено ці методичні вказівки.

 

 

1       ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Програма курсу «Історія України» складається з п’яти основних змістових модулів:

Змістовий модуль 1 Стародавня історія України. Давньоруський період української історії.

Змістовий модуль 2 Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава.

Змістовий модуль 3 Україна у складі російської та австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.

Змістовий модуль 4 Українська РСР у складі СРСР.

Змістовий модуль 5 Відродження незалежності України.

Вивчення курсу «Історія України» крім лекційних занять супроводжується семінарськими заняттями. Для забезпечення постійного характеру засвоєння знань впроваджено поточний контроль (проблемні запитання та завдання), який здійснюється на семінарських заняттях.

При підготовці до семінару студентам рекомендується, в першу чергу, використовувати підручники:

1.    Історія України (підручник для ВНЗ). Колектив авторів, кер.
Зайцев Ю.Д., Світ, 2023.

2.    Історія України (навчальний посібник). Світлична В.В. 2020.

3.    Історія України (навчальний посібник). Гончарук П.С. 2017.

В цих підручниках добре і повно розкрито зміст тем програми курсу.

Також рекомендується користуватися додатковою навчальною літературою, інформаційними ресурсами, історичними атласами, матеріалами засобів масової інформації – газет, часописів.

Вивчення курсу повинне супроводжуватися також знайомством з першоджерелами: книгами відомих істориків: М. Грушевського, Н. Полонської-Василенко, О. Субтельного та ін. При підготовці до семінарських занять студентам рекомендується виконати всі завдання самостійної роботи і повторити вивчені теми блоку не лише за допомогою конспекту, але і за рекомендованою основною та додатковою літературою. Для орієнтування студентів в об’ємах та змісті кожного з блоків, з яких проводяться семінари, в методичних вказівках подано програму навчальної дисципліни «Історія України».

Особливу увагу при підготовці до семінарських занять необхідно звернути на основні теоретичні положення історичної науки, основні терміни, поняття, історичні факти, події, процеси. На семінарських заняттях студенти повинні продемонструвати вміння орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку.

Детальні рекомендації до кожного з п’яти семінарських занять подані в планах семінарів.

 

 

 

2       РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

Основна

1.    Історія України (підручник для ВНЗ). Колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д. Світ, 2013.

2.    Історія України. Мицик Ю.А. – К.: 2018.

3.    Історія України. Островський В.В. 2017.

4.    Історія України. Бойко О.Д. – К.: 2014.

 

Додаткова

5.    Історія України (навчальний посібник). Світлична В.В. 2023.

6.    Історія України (навчальний посібник). Гончарук П.С. 2014.

7.    Історія України (навчальний посібник). Гусєв В.І. 2015.

8.    Історія України (навчальний посібник). Юрій М.Ф. 2012.

9.    Історія України (навчальний комплект), 11 кл. Рубльов С. Дієз-продукт, 2004.

10. Методика навчання історії (посібник для вчителя). Пометун О.І., Фрейман Г.О. Генеза, 2015.

11. Збірник тренувальних тестів з історії України. Власов В.С., Пометун О.І., Фрейман Г.О. Генеза, 2013.

12. Історія України. Збірник тестових завдань. Куриленко О., Шеремет Ю. Грамота, 2014.

 

 

 

 

 

3       ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

Семінар 1 Стародавня історія України. Давньоруський період української історії.

 

Семінар 2 Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава.

 

Семінар 3 Україна у складі Російської та Австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.

 

Семінар 4  Українська РСР у складі СРСР.

 

Семінар 5  Відродження незалежності України.

 

 

4       МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 

СЕМІНАР 1

Тема.  Стародавня історія України. Давньоруський період української історії.

Мета:  систематизувати, узагальнити та проконтролювати знання із змістового модулю 1 «Стародавня історія України. Давньоруський період української історії».

План

1.    Періодизація історії України.

2.    Найдавніша історія України.

3.    Утворення і розвиток держави Київська Русь.

 

Завдання: повторити всі теми змістового модулю 1 «Стародавня історія України. Давньоруський період української історії».

 

Вимоги до знань та умінь здобувачів освіти із змістового модулю 1 «Стародавня історія України. Давньоруський період української історії»

повинні знати: становище українських земель в епоху палеоліту, мезоліту; розселення первісних людей; ознаки неолітичної революції; пам’ятки трипільської культури; мідний вік та епоху бронзи; залізний вік: формування цивілізованого суспільства; гіпотези щодо виникнення найдавніших держав на території України; етнокультурні зв’язки скіфів і сарматів із слов’янами; особливості античної цивілізації Північного Причорномор’я; історію східних слов’ян на території України; передумови утворення держави у східних слов’ян; археологічні та історико-лінгвістичні джерела про етнічну єдність південної групи східнослов’янських племен; концепції походження держави Київська Русь та її назви; основні етапи розвитку Київської Русі; зовнішню  і внутрішню політику київських князів Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого; причини і етапи феодальної роздробленості;

повинні уміти: аналізувати і систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору.

 

Методичні рекомендації по підготовці до семінару 1

Готуючись до цього семінару, необхідно, перш за все, ознайомитися з програмою змістового модулю, його змістом. Наступним кроком в підготовці до семінару є підбір рекомендованої літератури, за допомогою якої необхідно повторити всі теми змістового модулю. При повторенні матеріалу рекомендується робити нотатки, виділяючи головні поняття, які входять в цей змістовий модуль. Для найбільш повної та ґрунтовної відповіді на питання семінарського заняття необхідно обов’язково прочитати уважно текст підручника. Лише після цього приступати до опанування додаткової літератури.

Відповідь на перше питання повинна містити знання щодо концепцій періодизації історії України. Від огляду концепцій періодизації історії України можна переходити до характеристики найдавнішої історії України. Відповідь на третє питання семінару пов’язана безпосередньо із етапами розвитку держави Київська Русь.

 

Щоб ретельно підготуватися до семінару, здобувачу освіти необхідно дати письмові відповіді на наступні питання:

1.    Визначити проблеми періодизації курсу, схарактеризувати вплив природно-географічних факторів на розвиток України.

2.    У вигляді хронологічної таблиці надати періодизацію найдавнішого розвитку в історії України.

3.    Встановити етнокультурні зв’язки скіфів та сарматів із слов’янами.

4.    Схарактеризувати передумови утворення держави у східних слов’ян.

5.    Скласти політичний портрет одного з  князів Київської Русі.

6.    У вигляді схеми надати основні етапи розвитку держави.

7.    Проаналізувати основні етапи економічного розвитку Київської Русі.

8.    Визначити власні погляди на християнізацію Русі.

9.    У вигляді схеми надати етапи феодальної роздробленості.

10. Порівняти різні точки зору на проблеми формування народності у Руській державі.

11. Описати на вибір будь-які дві пам’ятки культури цього періоду.

12. Визначити хронологію і послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя Галицько-Волинської держави.

13. Скласти історичні портрети князів Галицько-Волинської держави.

14. Схарактеризувати причини занепаду Галицько-Волинської держави.

15.Проаналізувати зовнішню і внутрішню політику галицько-волинських князів і дати їм власну оцінку.

 

 

СЕМІНАР 2

Тема.  Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава.

Мета:  систематизувати, узагальнити та проконтролювати знання із змістового модулю 2 «Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава».

План

1.    Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV – перша половина
XVII ст.).

2.    Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави.

3.    Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII – XVIIІ ст.

 

Завдання: повторити всі теми із змістового модулю 2 «Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава».

 

Вимоги до знань та умінь здобувачів освіти  із змістового модулю 2 «Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава»

повинні знати: процес завоювання Галицько-Волинського князівства Польщею; передумови польсько-литовської інтеграції; причини включення українських земель до складу Литовської держави; причинно-наслідкові умови що привели до утворення Речі Посполитої і включення українських земель до складу Польщі; причини, що привели до утворення українського козацтва; основні етапи розвитку козацької держави; причини поразки козацьких повстань; причини і хронологію подій Визвольної війни середини XVII ст.; події відновлення української державності; основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під протекторат Москви; основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України у 1657-1663 рр.; політичні портрети видатних діячів періоду Визвольної війни; історичне значення Визвольної війни українського народу; становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького; зародження буржуазних відносин в Україні в XVII ст. і зовнішньополітичні зв’язки України у другій половині XVII ст. – на початку XVIIІ ст.; причини, що привели до занепаду феодальної системи господарювання; основні причини, що привели до поділу України на Лівобережну і Правобережну; політичні портрети І. Мазепи, П. Орлика, О. Розумовського; становище українських земель під владою Російської імперії і Речі Посполитої у кінці XVII – XVIIІ ст.; політичне життя в Україні в другій половині XVIIІ століття;

повинні уміти: аналізувати і систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору.

 

Методичні рекомендації по підготовці до семінару 2

Готуючись до цього семінару, необхідно, перш за все, ознайомитися з програмою змістового модулю, його змістом. Наступним кроком в підготовці до семінару є підбір рекомендованої літератури, за допомогою якої необхідно повторити всі теми змістового модулю. При повторенні матеріалу рекомендується робити нотатки, виділяючи головні поняття, які входять в цей змістовий модуль.

Для відповіді на перше питання необхідно, спираючись на карту та інші джерела інформації, схарактеризувати процес завоювання Галицько-Волинського князівства Польщею; передумови польсько-литовської інтеграції; причини включення українських земель до складу Литовської держави; причинно-наслідкові умови що привели до утворення Речі Посполитої і включення українських земель до складу Польщі.

При відповіді на друге питання неодмінно показати основні етапи Визвольної війни українського народу середини XVII ст. і, як висновок, порівняти різні точки зору щодо причин поразки визвольного руху, втрати державності та їх наслідків.

Третє питання треба почати з характеристики соціально-економічного та політичного розвитку України в другій половині XVII – XVIIІ ст.

Як загальний висновок – вирішення проблемних питань.

 

 

Щоб ретельно підготуватися до семінару,  здобувачу освіти  необхідно дати письмові відповіді на наступні питання:

1.    Визначити передумови польсько-литовської інтеграції.

2.    Обгрунтувати причини включення українських земель до складу Литовської держави.

3.    Висловити власну думку на розвиток України у складі Литовсько-Руської держави.

4.    Визначити причинно-наслідкові умови що привели до утворення Речі Посполитої і включення українських земель у складі Польщі.

5.    У вигляді схеми надати причини, що привели до утворення українського козацтва, та охарактеризувати їх.

6.    У вигляді схеми показати основні етапи розвитку козацької держави.

7.    Назвати причини поразки козацьких повстань.

8.    Визначити причини Визвольної війни середини XVII ст.

9.    У вигляді таблиці надати хронологію подій Визвольної війни середини
XVII ст.

10.Визначити події відновлення української державності.

11.Узагальнити основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під протекторат Москви.

12.Схарактеризувати у вигляді таблиці основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України у 1657-1663 рр.

13.Скласти політичні портрети видатних діячів періоду Визвольної війни (два на вибір).

14.Визначити історичне значення Визвольної війни українського народу.

15.Проаналізувати становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького.

16.Схарактеризувати зародження буржуазних відносин в Україні в XVII ст. і зовнішньополітичні зв’язки України у ІІ половині XVII ст. на початок XVIIІ ст.

17.Вказати причини, що привели до занепаду феодальної системи господарювання.

18.Узагальнити основні причини, що привели до поділу України на Лівобережну і Правобережну.

19.Скласти  політичні портрети І. Мазепи та П. Орлика.

20.Висловити власну оцінку союзу І. Мазепи з Карлом ХІІ.

21.У вигляді таблиці порівняти становище українських земель під владою Російської імперії і Речі Посполитої у кінці XVII-XVIIІ ст.

22.Проаналізувати  політичне життя в Україні в другій половині XVIIІ ст.

 

 

СЕМІНАР 3

Тема.  Україна у складі російської та Австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.

Мета:  систематизувати, узагальнити і проконтролювати знання із змістового модулю 3 «Україна у складі російської та австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.».

План

1.    Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у ХІХ ст.

 

Завдання: повторити теми змістового модулю 3 «Україна у складі російської та австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.».

 

Вимоги до знань та умінь здобувачів освіти  із змістового модулю 3 «Україна у складі Російської та Австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.»

повинні знати: політичний, соціально-економічний розвиток українських земель у складі іноземних держав; закономірність зв’язків між процесами політичного розвитку України та зародженням національного відродження; закономірність процесів економічного розвитку і зародження національно-політичного руху в Україні; основні факти щодо проведення буржуазних реформ 60-70 років; прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.; геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України; хронологічну послідовність подій українського державності 1917-1921 рр.; причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; внутрішню та зовнішню політику українських урядів; причини поразки визвольного руху, втрати державності та їх наслідків.

повинні уміти: аналізувати і систематизувати історичний матеріал, оцінювати, пояснювати, порівнювати історичні події, процеси, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору.

Методичні рекомендації по підготовці до семінару 3

Готуючись до цього семінару, необхідно, перш за все, ознайомитися з програмою модулю, його змістом. Наступним кроком в підготовці до семінару є підбір рекомендованої літератури, за допомогою якої необхідно повторити всі теми змістового модулю. При повторенні матеріалу рекомендується робити нотатки, виділяючи головні поняття, які входять в цей змістовий модуль.

Для повної і ґрунтовної відповіді на семінарі необхідно обов’язково прочитати уважно текст підручника з цієї теми. Лише після цього приступати до опанування додаткової літератури.

Відповідь на перше питання повинна містити відомості про політичний, соціально-економічний розвиток українських земель у складі іноземних держав, закономірність зв’язків між процесами політичного розвитку України та зародженням національного відродження.

Відповідь на друге питання семінару треба побудувати на досконалому знанні соціально-економічного та політичного розвитку України на початку
ХХ століття.

Відповідь на трете питання семінару необхідно розпочати з визначення хронологічної послідовності подій Першої світової війни, початкового її періоду та основних етапів; спираючись на карту та інші джерела інформації, охарактеризувати геополітичні плани воюючих країн щодо України, описати головні події Першої світової війни. По закінченні треба визначити трагедію українського народу у Першій світовій війні.

При відповіді на четверте питання треба основну увагу звернути на причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань, причини поразки Української революції.

 

Щоб ретельно підготуватися до семінару, здобувачу освіти  необхідно письмово дати відповіді на наступні питання:

1.    У вигляді таблиці схарактеризувати політичний та соціально-економічний розвиток українських земель у складі іноземних держав у першій половині
ХІХ ст.

2.    Довести закономірність зв’язків між процесами політичного розвитку України та зародженням національного відродження.

3.    Який був вплив зовнішнього фактору на національне життя в Україні.

4.    У вигляді таблиці схарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст.

5. Проаналізувати політично-адміністративний статус західноукраїнських земель.

6.    Узагальнити основні факти щодо проведення буржуазних реформ 60-70 років.

7.    Проаналізувати програми політичних партій і дати їм власну оцінку.

8.    У вигляді схеми показати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.

 

СЕМІНАР 4

Тема.  Українська РСР у складі СРСР.

Мета:  систематизувати, узагальнити і проконтролювати знання із змістового модулю 4 «Українська РСР у складі СРСР».

 

План

 

Завдання: повторити теми змістового модулю 4 «Українська РСР у складі СРСР».

 

Вимоги до знань та умінь здобувачів освіти  із змістового модулю 4 «Українська РСР у складі СРСР»

повинні знати: причини впровадження непу в Україні; економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу; перехід до форсованої індустріалізації та суцільної колективізації; причини та наслідки Голодомору 1932-1933 рр. в Україні; політичний, економічний та соціальний розвиток західноукраїнських земель у 1921-1939 роках; становище України у роки Другої світової війни; адміністративно-територіальні зміни після Другої світової війни; особливості відбудовчих процесів у господарстві; відновлення політики радянізації в західних областях України; придушення визвольного руху
1944-1954 рр.; основні тенденції економічного і соціального розвитку України у 60-80-х роках XX століття; внутрішньополітичне становище України у другій половині 60 – першій половині 80-х років XX століття; основні вимоги дисидентського руху в Україні в умовах лібералізації суспільства; спроби реформування економіки в другій половині 60-х років XX століття;

повинні уміти: аналізувати і систематизувати історичний матеріал, оцінювати, пояснювати, порівнювати історичні події, процеси, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору.

 

Методичні рекомендації по підготовці до семінару 4

Готуючись до цього семінару, необхідно, перш за все, ознайомитися з програмою змістового модулю, його змістом. Наступним кроком в підготовці до семінару є підбір рекомендованої літератури, за допомогою якої необхідно повторити всі теми змістового модулю. При повторенні матеріалу рекомендується робити нотатки, виділяючи головні поняття, які входять в цей змістовий модуль.

Для повної і ґрунтовної відповіді на семінарі необхідно обов’язково прочитати уважно текст підручника з цієї теми. Лише після цього приступати до опанування додаткової літератури.

Відповідь на перше питання повинна містити відомості про суть, основні заходи, результати нової економічної політики в УРСР. Також треба визначити причини згортання непу. Готуючи питання можна використовувати із запропонованої літератури посібники №1, №4.

Відповідь на друге питання семінару треба побудувати на досконалому знанні основних етапів закріплення Радянської влади в Україні. Необхідно розвивати вміння висловлювати власні думки, давати оцінки історичним постатям, їх вчинкам, звернути увагу на особливості національно-визвольного руху на західноукраїнських землях у міжвоєнний період, а саме, на діяльність ОУН-УПА.

Відповідь на третє питання семінару необхідно розпочати з визначення хронологічної послідовності подій Другої світової війни, початкового її періоду та основних етапів; спираючись на карту та інші джерела інформації, охарактеризувати геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України, описати головні події Другої світової війни; скласти характеристики українських військових діячів періоду війни; оцінити внесок України у перемогу антигітлерівської коаліції.

В четвертому питанні слід  визначити умови й особливості післявоєнного періоду в Україні, розповісти про життя населення західних областей в умовах опору радянській владі, порівняти першу та другу хвилі радянізації західних областей, схарактеризувати протистояння радянської влади та визвольного руху в західних областях України.

 При відповіді на п’яте питання слід звернути увагу на особливості розвитку України  в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства
(1953-1964 рр.), визначити причини обмеженого характеру десталінізації.

В останньому питанні потрібно надати характеристику внутрішньополітичного та соціально-економічного становища України у другій половині 60 – першій половині 80-х років XX ст., потім порівняти реформи часів М. Хрущова з реформами другої половини 60-х років XX ст., визначаючи їх причини та наслідки.

 

Щоб ретельно підготуватися до семінару,  здобувачу освіти необхідно письмово дати відповіді на наступні питання:

 

 

СЕМІНАР 5

Тема.  Україна в умовах незалежності.

Мета:  систематизувати, узагальнити і проконтролювати знання із змістового модулю 5 «Україна в умовах незалежності».

План

 

Завдання: повторити теми змістового модулю 5 «Україна в умовах незалежності».

 

Вимоги до знань та умінь здобувачів освіти  із змістового модулю 5 «Україна в умовах незалежності»

повинні знати: внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України в 90-х роках XX – на початку XXI століття; основні напрямки зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції; зміни в повсякденному житті та свідомості населення, їх взаємозв’язок з перетвореннями суспільного життя; етносоціальні та культурні процеси в Україні наприкінці XX – на початку XXI століття; хронологічну послідовність подій, пов’язаних з участю України у світових процесах глобалізації та інтеграції; здобутки України в царині інтеграції в європейський, світовий, гуманітарний та освітній простір; найважливіші особливості та прояви соціально-економічного й культурного життя, що відбувалися на території краю;

повинні уміти: аналізувати і систематизувати історичний матеріал, оцінювати, пояснювати, порівнювати історичні події, процеси, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору.

 

Методичні рекомендації по підготовці до семінару 5

Готуючись до цього семінару, необхідно, перш за все, ознайомитися з програмою блоку, його змістом. Наступним кроком в підготовці до семінару є підбір рекомендованої літератури, за допомогою якої необхідно повторити всі теми блоку. При повторенні матеріалу рекомендується робити нотатки, виділяючи головні поняття, які входять в цей блок.

Для повної і ґрунтовної відповіді на семінарі необхідно обов’язково прочитати уважно текст підручника з цієї теми. Лише після цього приступати до опанування додаткової літератури.

Відповідь на перше питання повинна містити інформацію про причини та наслідки розпаду Радянського Союзу.

Відповідь на друге питання семінару треба побудувати на досконалому знанні основних тенденцій розвитку економіки в другій половині 90-х років – на початку ХХІ століття. Треба звернути увагу на пошуки шляхів стабілізації економічного та політичного життя в Україні на початку ХХІ століття., особливості державотворчих процесів, процесів розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні. Також необхідно розкрити основні тенденції розвитку культури в умовах незалежності.

У висновках треба визначити місце України в сучасному багатокультурному світі, висвітлити проблеми інтеграції України в світовий інформаційний, гуманітарний та культурний простір.

 

Щоб ретельно підготуватися до семінару, здобувачу освіти необхідно письмово дати відповідь на наступні питання:

 

 

ВИСНОВКИ

 

Семінар – це основний вид занять для поглиблення і закріплення знань, формування переконань та розвитку особистості здобувача освіти. Добре підготовлений і проведений семінар виконує свої основні функції – пізнавальну і виховну. Він також має допоміжну функцію – контрольну, яка дає змогу оцінити рівень опанування здобувачами освіти  програмного матеріалу, внести в дидактичний процес певні корективи.

Ці методичні рекомендації по підготовці до семінарських занять конкретизують завдання здобувачам освіти, допомагають зорієнтуватися в необхідній літературі, дають уявлення про структуру навчальної дисципліни «Історія України» і висувають вимоги до знань та умінь студентів на кожне семінарське заняття, що сприяє логічно послідовному вивченню даної дисципліни.

Плани семінарських занять орієнтують здобувачів освіти на реалізацію мети цих занять і дають рекомендації по алгоритму підготовки до занять такого типу.

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.    Історія України. Ч.І (підручник), 10 кл. Турченко Ф.Г. Генеза, 2020.

2.    Історія України (підручник), 11 кл. Турченко Ф.Г. та ін. Генеза, 2020.

3.    Історія України (навчальний посібник). Світлична В.В. 2020.