Методичні рекомендації "Профілактика негативних явищ в учнівському середовищі"

Кролевецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Профілактика негативних явищ в учнівському середовищі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кролевець-2018

 

Над методичною розробкою працювала учитель Кролевецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3:  Щербакова В.В.   

 

 

 

 

«Профілактика негативних явищ в учнівському середовищі» - Кролевець, 2014. –91с.

 

 

 

 

 

Методична розробка включає матеріали, які присвячені актуальним психолого-педагогічним проблемам неповнолітніх.

 

 

 

 

 

 

        Методична розробка  розрахована на вчителів, класних керівників, соціальних педагогів та психологів шкіл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Правопорушення, здійснені неповнолітніми, - це небезпечне соціальне явище, оскільки, по-перше, негативно впливають на формування особистості; по-друге, завдають значної шкоди суспільству через втрату трудових ресурсів (лише третина покараних повертаються до повно цінного суспільного життя); по-третє, відіграють значну роль у формуванні рецидивної злочинності (дві третини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях ще неповнолітніми).

Кожен 8-9-й злочин в Україні здійснюється неповнолітніми. Близько 11% серед осіб, які беруть участь у скоєнні злочинів, - неповнолітні. Кількість підлітків, що вчинили злочин вдруге, за останні роки зросла майже на 19 % .

Одним із напрямів у боротьбі зі злочинністю взагалі та злочинністю неповнолітніх, зокрема, є профілактична діяльність.

Профілактика правопорушень серед неповнолітніх в Україні проводиться зусиллями соціально-психологічних служб, педагогів, співробітників соціальних служб, служб у справах неповнолітніх, працівниками право охоронних органів. Проте дослідники звертають увагу на численні проблеми у цій сфері діяльності, які полягають у відсутності налагодженої співпраці між різними суб'єктами профілактики, у застосуванні переважно групових та масових форм роботи та неналежній увазі до інтерактивних методів (тренінгів, рольових ігор тощо), які сприяють кращому засвоєнню інформації дітьми.

Загалом, під профілактикою правопорушень розуміють діяльність державних органів і громадськості, що має системний характер як за комплексом заходів, так і за колом суб'єктів, які її здійснюють, спрямовану на недопущення виникнення, усунення, послаблення або нейтралізацію причин та умов злочинності, окремих її видів та конкретного злочину .

У процесі дослідження проведеного центрами соціальних служб для молоді, було виявлено, що причинами скоєння злочинів самі підлітки вважають: не усвідомлення наслідків своїх вчинків - 67 %; надмірне вживання алкоголю, наркотиків - 28 %; незнання законів України - 5 %; недостатнє виховання та увага з боку батьків - 59 %; вплив друзів, негативної компанії - 50 %; важке матеріальне становище - 18,5 % .

Отже, серед ключових чинників ризику щодо можливості скоєння злочинів неповнолітніми можна назвати такі: недостатній рівень правосвідомості та правових знань; брак організованої системи дозвілля; вживання алкогольних та наркотичних речовин; низький рівень правових знань батьків та недостатня увага з їхнього боку до виховання тощо. Відповідно до чинників ризику можна визначити напрями профілактики правопорушень.

 

Напрями, форми та методи профілактики.

Проблему профілактики правопорушень серед дітей розглядають переважно як частину педагогічної діяльності, зокрема, у межах навчальних закладів. Проте вищенаведені причини правопорушень вказують, що для подолання злочинності серед неповнолітніх виховної роботи лише в межах навчальних закладів недостатньо.

Заходи правового виховання, спрямовані на профілактику правопорушень, можна розподілити на такі напрями:

• надання правових знань педагогами під час викладання певних предметів;
• проведення вікторин, тематичних уроків (для молодших школярів);
• зустрічі з працівниками правоохоронних органів, які можуть відбуватися за місцем навчання дітей або за місцем роботи правоохоронців (екскурсії до відділів міліції, постів ДАІ, організацій).

У науковій літературі описано різні методи, що можуть використовуватися з метою правового виховання неповнолітніх. Серед них: роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів, лекції, дискусії, диспути з правових питань, «круглі столи» з правових питань та інші вербальні методи, інтерактивні методи - ігри, рольові ігри, вправи, тренінги, конкурси.

Фактором ризику щодо можливості скоєння правопорушень неповнолітніми є не тільки брак правових знань, а й відсутність системи дозвілля, проведення часу без певної мети та заняття.

Відповідно, існує напрям профілактики, спрямований на організацію дозвілля.

Однією з можливостей організації профілактики протиправних дій неповнолітніх у вільний від навчання час може бути робота в літніх таборах. Часто спеціальні програми відпочинку розробляються для дітей із девіантною поведінкою.

Таборування має значні переваги в роботі з під літками. Це зумовлено зміною звичного соціального середовища, вплив якого часто є негатив ним [10, с 183].

Методи, що застосовуються для профілактики протиправних дій неповнолітніх у рамках напряму організації дозвілля, частково збігаються з методами правового виховання в навчальних закладах. Діти краще сприймають інформацію, коли вона надасться в активній формі (ігри, тренінги тощо). А лекції та інші вербальні методи є традиційними для інформування різних вікових категорій. У цьому напрямі застосовуються також консультації, які дають змогу проводити індивідуальну роботу з дитиною, здійснювати психологічну корекцію, надавати правову допомогу тощо.

Оскільки серед причин і умов скоєння правопорушень підлітками є вживання наркотичних речовин (до 70 % протиправних дій скоюється у стані сп'яніння), то профілактика  правопорушень серед неповнолітніх не матиме бажаних наслідків, якщо комплекс профілактичних заходів не буде включати роботи з позбавлення неповнолітніх наркогенних звичок.

Отже, ще одним напрямом профілактики правопорушень є профілактика вживання підлітками наркотиків та алкоголю.

У роботі використовують такі методи, як акції, конкурси, вистави, поширення інформаційно-рекламного матеріалу, виступи на радіо, телебаченні. Групова робота відбувається у вигляді лекцій, дискусій, диспутів, рольових ігор, тренінгів. Індивідуальна робота проводиться методами консультацій.

Отже, профілактична діяльність щодо попередження правопорушень серед неповнолітніх може проводитись як у рамках навчального процесу, так і в позашкільний час. Форми та методи роботи мають відповідати віку дітей, викликати в них зацікавлення та спонукати до роздумів.

Профілактика правопорушень відбувається також за методикою «рівний-рівному», коли самі неповнолітні отримують правову підготовку та проводять заходи для своїх однолітків, організовують їхнє дозвілля, здійснюють консультування.

Найефективнішими методами роботи з попередження правопорушень серед неповнолітніх вважаються тренінги та індивідуальні методи.

Реалізація в Україні програм профілактики правопорушень серед неповнолітніх характеризується такими особливостями: несистематичністю (вони проводяться за запитом навчальних закладів, рідко - за планом), фрагментованістю охоплення дітей (критеріями відбору неповнолітніх до участі у подібних програмах часто є рішення адміністрації навчального закладу, особисті зв'язки людини, яка проводить заняття, тощо), зосередженістю на дітях з девіантною поведінкою.

Головними напрямами профілактики правопорушень серед неповнолітніх можна вважати: правове виховання, організація дозвілля, профілактика вживання алкоголю та наркотиків.

Для поліпшення проведення профілактики правопорушень серед неповнолітніх в навчальних закладах, рекомендуємо наступне:

1.Налагоджувати співпрацю з організаціями, що працюють у сфері попередження протиправних дій неповнолітніх, залучати до співпраці громадські організації.

2. Урізноманітнювати форми та методи профілактики, збільшувати застосування вербальних методів: окрім лекцій та бесід, які передбачають пасивне сприйняття інформації, використовувати диспути, дискусії, вікторини, які активніше залучають слухачів, а також інтерактивні методи подання інформації (тренінги, сюжетно-рольові ігри, вправи).

3. Сприяти розробці та впровадженню програм, які організовують дозвілля підлітків.

4. Залучення правоохоронців до спільних заходів дозвілля дітей (спортивних змагань, конкурсів) та для проведення сюжетно-рольових ігор з метою ознайомлення з роботою правоохоронних органів

5. Підготовка волонтерів, які можуть стати контактними особами для дітей, схильних до девіантної поведінки.

6. Проведення заходів з правової освіти фахівцями та за методикою «рівний-рівному» - самими неповнолітніми.

 

 

АЛГОРИТМ РОБОТИ З ДІТЬМИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ

ПІДВИЩЕНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ УВАГИ

(діти девіантної та адитивної поведінки, діти з функціонально

неспроможних сімей)

1. Виявлення учнів, що потребують підвищеної педагогічної уваги (присутність девіантної та адиктивної поведінки, резистентність, опір виховним діям) та вивчення їх індивідуальних психологічних якостей (додаток № 1 ) та ведення індивідуальних карток учнів, які потребують особливої педагогічної уваги, а також поновлення списків неблагополучних сімей. (додаток № 2 )
2. Вивчення взаємовідносин учнів в колективі, в мікроколективі, міжгрупові зв'язки (соціометрія, тестування тощо). (додаток № 1 )
3. Обстеження житлово-побутових умов функціонально неспроможних сімей та дітей девіантної та адиктивної поведінки, складення актів.
4.    Виявлення причин, що привели до девіантної чи адиктивної поведінки, резистентності та ін. (анкетування, індивідуальні бесіди з учнем, його батьками, друзями тощо).
5.    Складення психолого-педагогічної характеристики учня.
6.    Організація роботи штабу з профілактики правопорушень та зміцнення дисципліни, введення до його складу органів самоврядування школи.(додаток 3)
7.    Ведення систематичного обліку роботи з дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги, та з функціонально неспроможних сімей.
8.    Контроль за відвідуванням учнів девіантної поведінки класними керівниками. Підбиття підсумків відвідування на нараді при директорові.
9.    Вивчення ступеня дотримання вчителями педагогічного такту в спілкуванні з учнями, дотримання педагогічної принциповості в оцінюванні поведінки, знань, умінь і навичок учнів.
10. Здійснення активних форм роботи (диспутів, вікторин, літературних і тематичних вечорів, рингів, дискусій та ін.), спрямованих на формування в учнів загальнолюдських цінностей та рис загальнолюдської моралі.

 

14. Узгодження спільного плану роботи з кримінальною міліцією та службою у справах неповнолітніх. Спільна робота навчального закладу з відділом кримінальної міліції з питань профілактики правопорушень.
15. Засідання методоб'єднання класних керівників з питань профілактики правопорушень та роботи з дітьми, що потребують підвищеної педагогічної уваги.
16. Працевлаштування дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги, після закінчення навчального закладу. Виявлення потреб учня в підвищеній педагогічній увазі.

 

 

 

 

 

Для того, щоб результативно організувати профілактичну роботу з дітьми, необхідно знати про них якомога більше: починаючи від морального клімату у сім’ї і закінчуючи захопленнями та мріями дитини. Поведінка підлітка у суспільстві часто залежить від того, у якій сім’ї виховується дитина, які моральні та соціальні пріоритети має родина.

Робота учителів з батьками – вагомий аспект у вихованні підростаючого покоління.

Змінити ситуацію пасивності батьків, їх низької зацікавленості і байдужого «відбуття» зможе різноманітність форм проведення батьківських зборів, обов'язкове включення батьків в діалог, запрошення фахівців різних профілів. Доцільно застосовувати діагностичні методики по виявленню різних ознак і їх оцінці, пам'ятки і рекомендації для батьків.

Мета циклу батьківських зборів — запобігання випадкам  правопорушень підлітків.  Завдання: «Занурення» учасників зборів в проблему. Вітпрацювання алгоритмів власних моделей поведінки. Інформаційна і емоційна підтримка батьків в запобіганні очікуваним і передбаченим труднощам родинного виховання, пов'язаних з кризами дорослішання дітей, небезпекою залучення до шкідливих звичок.

Всі збори проводяться не більше 1-1,5 години (перевищення вказаних кордонів, швидше за все, приводитиме до наростання внутрішнього занепокоєння і напруги учасників, що навряд чи сприятиме їх продуктивності). Як логічний підсумок батьківських зборів служить вручення батькам інформаційних листівок, пам'яток.

Пропонуємо цикл батьківських зборів   по запобіганню підліткового суїциду. Тематика:

 «Школа, сім'я і психічне здоров'я підлітків» («круглий стіл»)                   «Як виховати гармонійні стосунки батьків і дітей» (Диспут)          

  «Особистісний розвиток підлітка»

  «Причини підліткового суїциду. Роль дорослих в наданні допомоги підліткові в кризисних ситуаціях».

 

 

Мета: співпраця школи і сім'ї у вирішенні проблеми збереження і зміцнення психічного здоров'я підлітків.                                                                                                   Завдання: Осмислення значущості психічного здоров'я школяра як компонента його здоров'я в цілому, виявлення причин порушень психічного здоров'я підлітків.  Відпрацювання алгоритму взаємодії школи і сім'ї по збереженню і зміцненню психічного здоров'я школярів і формуванню ціннісного відношення їх до здоров'я.                                                                                                                 Форма проведення: «круглий стіл» з елементами ситуаційної гри.               

Етап підготовки

 Формування питань для обговорення: Що таке психічне здоров'я?  Які загальні причини порушення психічного здоров'я підлітка? Як виключити стресогенні чинники в практиці родинного виховання? Діагностування школярів і батьків: Анкета «Оцінка напруженості»; Комплексна анонімна анкета підлітка; Тест-проба для виявлення адаптаційних можливостей організму; Тест-анкета орієнтаційної оцінки риски порушення здоров'я учнів; підготовка пам'яток для батьків з метою використання їх в практиці родинного виховання.

Хід проведення

Шановні батьки! Ми з вами вже неодноразово і цілком обгрунтовано зверталися до проблеми збереження і зміцнення здоров'я наших дітей. Предметом нашої сьогоднішньої розмови буде - психічне здоров'я школярів.                            У чому його проблема? Чому цей предмет, за оцінками багатьох психологів, такий актуальний? Приведу декілька позицій, що підтверджують цю актуальність.                           

По-перше, за даними всесвітньої Організації охорони здоров'я, кількість дітей, що потребують допомоги, постійно зростає, досягаючи сьогодні вже 70% від загального числа школярів.              По-друге, постійно зростає шкільне навантаження.               Велике учбове навантаження гальмує реалізацію вікових біологічних потреб дитячого організму: уві сні, руховій активності, перебуванні на повітрі. Підвищення учбового навантаження особливе згубно позначається на здоров'ї дівчаток — 75% з них мають хронічні захворювання (серед хлопчиків 35%). Звертаю ще раз вашу увагу на норми : максимальна допустима тривалість виконання домашніх занять складає не більше 4 годин, мінімальна норма сну — 9 годин для 15-16-річних і 8,5-9 годин — для 17-18-річних. Норматив перебування на свіжому повітрі для ваших дітей складає не менше 2,5 години. Порівняйте з тим, що має місце насправді.  По-третє, із-за постійної зайнятості батьків, із-за жорсткого ритму життя зникли родинні спілкування, бесіди за вечерею, прогулянки з розмовами про різне. Замість них — звичний батьківський лексикон: «ну що за почерк?», «знову двійка?» «Мені соромно за тебе!», «У сусідів син як син, а ти — суцільне непорозуміння!». Така манера спілкування з дітьми стала звичкою. Виникає питання: чи не гальмуємо ми розвиток здібностей дітей стресовою тактикою виховних дій? Чим розплачується підліток за 11 років постійних стресів? Адже вченими неодноразово доведено, що психічне здоров'я багато в чому визначає фізичне.

Отже, ми визначили проблему, а тепер визначимо міру обізнаності в ній. Для цього вам, шановані учасники, за тиждень до зборів було запропоновано відповісти на низку запитань, що мають відношення до проблеми психологічного здоров'я школярів. Зараз роздам вам бланк анкет з вашими відповідями і відповідями на них же нашого психолога. Порівняєте їх і оцініть рівень свого володіння інформацією з проблеми.

Анкета для батьків «Психічне здоров'я»

Який сенс Ви вкладаєте в поняття «здоров'я»? що, у вашому розумінні, є психічне здоров'я людини? Якщо людина знає про прийоми підтримки здоров'я, чи означає це, що він обов'язково веде здоровий спосіб життя? Що таке стрес? До чого, по-вашому, зводиться турбота про здоров'я взагалі і про психічне здоров'я зокрема? Від чого залежать сила і тривалість стресу? Чим небезпечний стрес? Що таке дістресс?

Ваш власний психологічний стан, шановані батьки, в значній мірі визначає рівень вашого спілкування з дітьми, комфортність їх перебування у сімейному колі.              Зараз я вам пропоную  визначити ваше стресогенне навантаження. Я пропоную вам тест, розроблений американськими дослідниками Т. Холмсом Р. Рое. У нього включені як позитивні, так і негативні стресогенні чинники. Орієнтуючись на цю шкалу, можна визначити, яке стресове навантаження ви випробували в останній рік і наскільки негативно вона може позначитися на вашому здоров'ї. У «шкалі соціальної адаптації» кожній життєвій події відповідає певне число балів. Спираючись на статистичні дослідження, автори стверджують, що у людини, що набрала понад 150 балів, ризик захворіти підвищений. А при 300 балах і вище вірогідність захворювання збільшується до 90%.

Тест «Шкала соціальної адаптації»

 

№	Життєва подія	Значення події в балах
1	Смерть чоловіка	73
2	Розлучення (офіційне розлучення)	100
3	Роз'їзд подружжя (без оформлення розлучення)	65
4	Смерть близького члена сім'ї	63
5	Травма і хвороба	53
6	Одруження (вступ до браку)	50
7	Звільнення з роботи	47
8	Примирення подружжя	45
9	Відхід на пенсію	45
10	Хвороба або травма близького члена сім'ї	44
11	Вагітність	40
12	Сексуальні проблеми	39
13	Поява нового члена сім'ї	39
14	Реорганізація на роботі	39
15	Зміна фінансового положення	38
16	Смерть близького друга	37
17	Зміна професійній спеціалізації	36
18	Посилення конфліктності стосунків з чоловіком	35
19	Позика або позика на крупну суму	31
20	Закінчення терміну виплати позики	30
21	Зміна посаді	29
22	Син або дочка покидають будинок	29
23	Проблеми з родичами мужа (дружини)	29
24	Видатне особисте досягнення	28
25	Чоловік кидає роботу або приступає до роботи	26
26	Почало або закінчення вчення до учбовому закладі	26
27	Зміна умов життю	25
28	Відмова від якихось індивідуальних звичок	24
29	Проблеми з начальством	23
30	Зміна умов і годин роботи	20
31	Зміна місця проживання	20
32	Зміна місця вчення	20
33	Зміна звичок, пов'язаних з проведеннямдозвілля або відпустки	19
34	Зміна звичок, пов'язаних з віросповіданням	19
35	Зміна соціальній активності	18
36	Позика або позика для покупки дрібніших речей	17
37	Зміна індивідуальних звичок, пов'язаних з сном	16
38	Зміна числа членів сім'ї, що живуть разом	15
39	Зміна звичок, пов'язаних з живленням	15
40	Відпустка	13
41	Незначне порушення правопорядку	11

  

  Якщо у вас високий показник за розглянутою шкалою, ви напевно деколи «розряджаєтеся» на тих, хто може сприйняти ситуацію серйозно, і в першу чергу — на дітях. Якось в маршрутному таксі мені довелося спостерігати таку сцену. Хлопчик років шести розглядав нову іграшку і ненавмисно впустив якусь її деталь. Мама грубо вихопила у нього іграшку і зашипіла: який безрукий, дурний і все псуєш. Дитина опустила голову. Всі дорослі довкола розуміли, що реакція мами не відповідала провині: у неї, ймовірно, проблеми. Але дитина цього не розуміла. Вона відчувала себе злочинцем і була нещасною. Своїм стресом мама «нагородила» сина. Подумайте над цим і постарайтеся не допускати подібного по відношенню до своїх дітей.

Вправа «Лист –зверенння до самого себе»

Зараз я прошу вас, дорогі учасники, написати лист звернення до самого себе, коротке, всього 5-6 рядків. Хай уявним автором буде ваше дитя. А предметом звернення — чинники родинного стресу. Час на роботу — 5-7 хвилин. Після закінчення, якщо у когось з батьків виникає бажання, він своє звернення прочитає.

Я пропоную вам таку гру. У мене в руках - імпровізований мікрофон. Той з вас, в чиї руки він потрапить, коротко, впродовж 30 секунд, згадує стресогенну ситуацію зі свого дитинства.

Гра "вільний мікрофон"

Будь-ласка пригадайте ситуації вашого життя, які залишили у вас неприємний спогад. (У рамках гри можливі, наприклад, наступні варіанти відповідей батьків:Наш клас майже у повному складі поїхав на екскурсію в сусіднє місто. Але мої батьки визнали, що мене відпускати рано. Я був ображений на весь світ і довго не розмовляв з батьками. У першому класі у нас була вчителька, яка чомусь не любила мене. Одного разу, проходячи по ряду, вона усіх погладила по голові, а мене- ні. Удома із цього приводу зі мною сталася істерика, після якої батьки перевели мене в інший клас. Я ніколи не забуду своїх відчуттів на уроці історії : не встигнувши зайти в клас, учитель вже устигав викликати 3-4 чоловік до дошки: хтось писав на дошці дати, хтось креслив якісь схеми, хтось заповнював таблиці. Моє серце просто зупинялося, а коли мене викликали до дошки, я просто переставала міркувати і отримувала «двійки», хоча завжди готувалася до уроку. Батьки моєї шкільної подруги постійно були невдоволені її успіхами в школі, хоча вона вчилася майже на одних на одні «п'ятірки». Вона день і ніч вивчала уроки і проте боялася контрольних, боялася відповідати в дошки, рідко раділа «п'ятірці», тому що завтра може бути четвірка. Мені завжди було вона жалко. У нас в десятому класі вчилася дівчинка, яка закохалася в хуліганського хлопчини з неблагополучної сім'ї. «Любов до труни» пересікли батьки дівчинки. Тоді вона наковталася пігулок, і її ледве врятували. Для мене це був страшний стрес, я для себе вирішила тоді, що я по відношенню до свого дитяти так ніколи не поступлю)

Психолог:  Дозвольте мені узагальнити причини психічної нездоров'я дітей, деякі з яких прозвучали у ваших прикладах. Експерти ВІЗ на основі проведеного в різних країнах дослідження прийшли до висновку, що порушення психічного здоров'я найчастіше проявляються у дітей, які знаходяться в дисгармонійних стосунках з батьками і педагогами. Негативний вплив однієї людини на іншого називають антропогенієй. Це приводить у дітей до відчуття безрідності, безперспективності, нереалізованості, спустошеності, до психічних травм, побутового екстремізму, сектантства.

Отже, які дії порушують психічне здоров'я дітей?    1.Стресогенна тактика педагогічних дій — це систематичне використання окриків або так званих «психологічних ляпасів»,  а також обмеження часу в процесі діяльності. Дитина випробовує стрес із-за постійних невдач, незадоволення дорослих. Школярі, чекаючи чергових докорів і навіть принижень, знаходяться в постійній психологічній напрузі.                              2. Перевантаження — інтенсифікація учбової діяльності — один з чинників зростання нервово-психологічних порушень. Велике учбове навантаження гальмує реалізацію возростних біологічних потреб організму підлітка уві сні, руховій активності, перебуванні на повітрі.                                                          3. Ситуація в сім'ях. Сім'я зазнала серйозниз змін. Адже модель   поведінки дітей найчастіше обирається за зразком  батьків. Турбує, що навіть у благополучних сім'ях панують жорстокість, грубість, агресивний стиль взаємин з власною дитиною. Відомий дитячий хірург, академік Я. Долецкий навіть ввів новий термін — синдром небезпечного поводження з дітьми. Йдеться про фізичні  та психічні травми, що заподіюються близькими. Сьогодні до 50 тис. хлопців самовільно вирушають з сімей, множиться число юних бомжів та ізгоїв.                                                                                                               

4. Некомпетентність батьків і педагогів в питаннях фізіологічного розвитку дітей. Вчителі, батьки повинні проявляти терпіння і поблажливість до необдуманих вчинків своїх підопічних, в надії, що через якийсь час їх мозок запрацює в повну силу. Діти «емоційно мудрих» батьків легше справляються із стресовими ситуаціями, успішніші в навчанні, у них мало проблем з однолітками.                                           

5.  Залежність. Це страшна біда. Найчастіше — це відхід від реальності,  форма неусвідомленого протесту. Рамки нашої зустрічі не дозволяють заглибитися в цю проблему, це тема для окремої серйозної розмови, безпосередньо пов'язаної з проблемою психічного здоров'я школярів.                                          Психолог: А тепер, шановані батьки, я познайомлю вас з результатами анкетування, яке дало визначити показник психічного здоров'я. На одній з наших зустрічей підліткам  був запропонований тест-анкета для самооцінки чинників риски погіршення здоров'я. Його бланки з обробленими результатами я вам зараз роздам.

Тест-анкета для самооцінки школярами чинників риски погіршення здоров'я  (методика Н.К. Смирнова) заповнюється кожним школярем самостійно. Приводиться форма для хлопців. У варіанті для дівчат виключене питання 6, на питання  1-10 пропонується відповісти «та чи ні»; питання 11-15 передбачають вибір один із запропонованих варіантів відповідей.

1.Я часто сиджу, згорбившись, або лежу з викривленою спиною.  

2. Я ношу сумку (часто важку) зазвичай в правій руці.       

3. У мене є звичка сутулитися.           4. Я відчуваю, що мало (недостатньо) рухаюся.                                                                        5. Я не займаюся оздоровчою гімнастикою (фіззарядка, участь в спортивних секціях, плавання).                                                                                                                                                6. Я займаюся важкою атлетикою (підніманням тягарів).                                                                     7. Я намагаюся робити зарядку, роблю абияк.                                                                                                  8. Незрідка читаю при поганому освітленні лежачи                                                                                       9. Я не піклуюся про своє здоров'я Буває, я палю.

10.Чи допомагає тобі школа піклуватися про здоров'я?                            11. Чи допомагали тобі заняття в школі створити удома корисний для здоров'я спосіб життя?                                                                                                                       

А) так; Б) ні; В) важко відповісти                        12. Які для тебе стани найбільш типові на уроках?                                                                             А) байдужість; Б) зацікавленість; В втома; Г) зосередженість; Д) хвилювання; занепокоєння; Е) щось інше.                                                                                                                                                    13. Як, на твою думку, впливають вчителі на твоє здоров'я?

А) піклуються про моє здоров'я; б) завдають здоров'ю шкоди методами свого викладання; у) подають хороший приклад: г) подають поганий приклад; д) вчать, як берегти здоров'я; е) їм байдуже моє здоров'я.                                                                                    14. Як мікроклімат школи впливає на твою думку, на здоров'я?                                                                 А) не робить помітного впливу; б) впливає погано; у) впливає добре; г) важко відповісти.                                                                                                                                                                          Обробка результатів

По питаннях 1-10 по одному балу нараховується за кожну позитивну відповідь.

З питання 13 бал нараховується за відповіді «б», «в», «д».         

 З питання 14 бал нараховується за відповіді «б», «г», «е».

 З питання 15 бал нараховується за відповіді «б», «г».              Потім отримані бали підсумовуються.                                                                                       Інтерпретація результатів 

Благополучною вважається результат, що становить більше 6 балів. «Зона риски» — більше 12 балів.                                                                     

 Бланки двох наступних анкет ми пропонуємо вам, шановані батьки, для самостійної оцінки психологічного стану ваших дітей. До них приведені детальні інструкції, вони досить прості. Але, якщо виникнуть питання, а також в разі низької оцінки результату, ви можете звернутися за порадою до психолога школи (називаються дні і годинник прийому і номер телефону).

                                     Шкала тривожності Сирса                     Інструкція. Оціните твердження одним з наступних балів: 0- ознаки відсутня, 1- ознаки слабо виражена, 2- ознаки досить виражена, 3- ознаки різко виражена.  Твердження

1.Зазвичай напружений, скутий.                       2. Часто гризе нігті.                                                                                                                                                             3. легко лякається.

4. Плаксивий.

5. Дуже до всього чутливий.

6. Часто буває агресивним.

7. Образливий.

8. Нетерплячий, не уміє чекати.

9. Легко червоніє і блідне.

10. Зазнає труднощі із зосередженням.

11. Метушливий.

12. Потіють руки.

13. При несподіваному завданні насилу включається в работу.

14. Насилу регулює гучність голосу при відповіді. 

Оцінка результату  До 20 балів — низький рівень тривожності; 20-30 балів— середній рівень тривожності, більше 30 балів — високий рівень тривожності.                                         

Методика самооцінка шкільних ситуацій Кондаша 

Інструкція.  Оціни будь ласка, кожну ситуацію в балах залежно від того, наскільки вона може викликати у тебе тривогу:  0-ситуація не хвилює;  1-ситуація хвилює трохи;  2-ситуація досить хвилює  3-ситуація хвилює дуже сильно.

Ситуації

 1. Відповідь в дошки.

2. Розмова з директором, завучем школи.

3. Вчитель вирішує, кого запитати.

4. Тебе критикують і в чомусь докоряють дорослі.

5.Выполнение контрольної роботи.

6.Учитель називають оцінки за контрольну роботу.

7.Ожидание батьків з батьківських зборів.

8.Сдача іспиту.

9.Участие у змаганнях: конкурсах.

10.Непонимание пояснень вчителя.

11.Неожиданный питання вчителя.

12. Не виходить домашнє завдання.

13. Ухвалення важливого рішення.

14. Тебе критикують товариші , однокласники. 

Оцінка результату  До 20 балів — низький рівень тривожності; 20-30 балів— середній рівень тривожності; більше 30 балів — високий рівень тривожності.

І, нарешті, наше головне питання — як захистити наших дітей від стресів, як укріпити їх психологічне здоров'я? Пропоную подумати разом (обговорення).                             

Завершуючий етап (обговорення результатів)       Класний керівник: Спасибі всім за зацікавлену участь в обговоренні. Мені здається, прозвучало багато цінних порад, які можна взяти на озброєння в практиці родинного виховання. Ну а ми з нашим шанованим психологом пропонуємо вам невелику пам'ятку (пропонуються інформаційні листівки).

Пам'ятка «Як зберегти психічне здоров'я дитяти»

Завжди знаходьте час поговорити з дитиною.      Цікавтеся її проблемами, вникайте в складнощі, що виникають у неї, обговорюйте їх, давайте поради.                                                                                                                               Не чиніть тиску на дитину, визнайте її право самостійно приймати рішення, поважайте право на самостійне рішення.                                                                                     Навчиться відноситися до дитини як рівноправного партнера, який доки просто володіє меншим життєвим досвідом.                                                                                     Не принижуйте дитину криком, виключіть з практики родинного виховання «психологічні ляпаси».

Не вимагайте від дитини неможливого в навчанні, поєднуйте розумну вимогливість з похвалою.

Радійте разом з підліт конавіть маленьким успіхам.

Усвідомте, що підліток не завжди адекватний в своїх вчинках через фізіологічні особливості.

Умійте прощати, «лікуйте» добром.

Не порівнюйте підлітка з іншими, успішнішими дітьми, цим ви знижуєте самооцінку.

Порівнюйте його з ним же самим, але менш успішним.

Стежте за виразом свого обличчя, коли поводитеся з дитиною.

Шановні співбесідники! Сьогодні ми лише позначили проблему і осмислили її. Пошук її дозволу — процес тривалий і копіткий. Давайте ж об'єднаємо зусилля, і рухатимемося по цій важкій дорозі разом. Здоров'я і щасливе майбутнє наших дітей буде нам винагородою.

 Мета: виявити ознаки конструктивного виходу з конфліктів батьків із підлітками, створити модель адекватної поведінки.

Завдання: З'ясувати суть поняття «конфлікт», «криза сім'ї». Виявити джерела і психологічні механізми типових конфліктів між батьками і підлітками. Оцінити різні стратегії поведінки в конфлікті і створити власну модель поведінки, адекватну родинним умовам і традиціям.                                                         Форма: Диспут.                                                                                                                                                                  Етап підготовки

1.                      Підбір питань для осмислення, що вводять в «проблемне поле»: Що таке конфлікт? Що таке родинна криза? Які основні джерела конфліктів батьків із старшокласниками? Чи можна уникнути конфліктів? Як може родинна «криза» обернутися трагедією для всіх членів сім'ї? Порівняти «кризу американської сім'ї» і «кризу наших сімей» .
2.                      Цитати:  «Мистецтво бути мудрим полягає в умінні знати, на що слід звернути увагу» (В. Джеймс).  «Виховання дітей — це не легка справа, коли воно робиться без прочуханки нервів, в порядку здорового, спокійного, нормального, розумного і веселого життя» (А.С. Макаренко)  «Від любові до ненависті один крок, а від ненависті до любові — кілометри кроків» (Сенека).

3.Анкетування учнів і батьків.                       4. Підготовка методичних матеріалів для батьків з практичними порадами і рекомендаціями: «Правила спілкування при конфлікті з підлітками», «Пам'ятка по вирішенню конфліктів», «Прийоми ефективного слухання».  Анкета для учнів «Твоя поведінка в конфліктній ситуації»

Хід проведення

Сьогодні наша тема присвячена конфліктам з дітьми. Її мета — збудувати модель (уявний алгоритм) адекватної поведінки батьків. Зустріч проходить в режимі «круглого столу» (диспуту).  Занурення в проблему:  Спершу я хочу розповісти про 12-серійний документальний фільм «Американська сім'я».

Задум її творця, режисера Крейга Джілберта був простий «Якщо я в перебігу довгого часу зніматиму будь-яку середню американську сім'ю, я зможу показати поведінку її членів і систему цінностей, які будуть типово американськими і, таким чином, відображатимуть життя кожного з нас». Почали традиційно з пошуку реальних героїв. Джілберт шукав «привабливу пару в якої були б діти-підлітки».

Вибір ліг на сім'ю Лаудів, в якій було все, що вважалося за необхідне для типової американської сім'ї середнього класу. Голова сімейства — Біл, бізнесмен-торговець, дружина Пет — зразкова домогосподарка, мати п'ятирьох дітей. В сімейства заміський котедж з басейном у внутрішньому дворику — визнаний символ американського добробуту. Члени сім'ї були наділені і ще двома якостями, які режисер вважав обов'язковими, — вони володіли приємною зовнішністю, «добре виглядали на телеекрані. Стрижнем стали взаємовідношення подружжя Лаудів з дітьми і  один з одним. Спочатку увага глядачів була прикована до старшого, 20-річного сина — Ленсу Лауду.

На той час він покинув будинок батьків і жив нью-йоркському готелі. Спогади про сім'ю його не турбували, коли він вдавався до всіляких пороків. І ось Пет Лауд— мати, що приїхала відвідати сина (разом з телеоператорами). Вона не підготовлена до зіткнення з життям в світі п'яниць, наркоманів, гомосексуалістами, дрібних злодюжок. Але збентежити Пет Лауд не так-то легко, адже в їх сім'ї прийнято вдавати, ніби нічого  не відбувається. Більш того, мати говорить синові: «Я думаю, цей світ личить тобі тут ти знайшов себе». Коли, нарешті, настає прощання, дбайлива Пет залишає гроші на лікування у психіатра; Ленс по-дитячому намагається голубитися до неї, але вона відштовхує його. Удома Пет звинувачувала чоловіка, що син пішов в нього, а Біл заперечував — в неї. Але як завжди вони обидва вдають, що нічого особливого не сталося. Біл продовжував, на вимогу нащадка, забезпечувати того грішми.

У останніх четверо дітей Лаудів також була абсолютна свобода у всьому. Майже всі, окрім молодшої дочки, люблять спиртне, почувають відразу до навчання, люблять розваги. Навіть коли мати дізнається про інтимні стосунки 15-річної Делайли, вона діловито, з чисто лаудовським спокоєм, без сліз і емоцій розпитувала у дочки подробиці. Лауди судять про тих, що оточують лише із зовнішнього боку, але і самі дотримуються правил зовнішньої пристойності навіть в самих напружених ситуаціях. До свого розлучення Лауди також віднеслися «філософськи». Стресова ситуація прошла мимо них — до розлучення всі члени віднеслися як до чогось на зразок легкого зубного болю.

Питання: так про що ж повідав фільм «Американська сім'я»? Ви, шановані співбесідники, приймаєте таку модель поведінки в сім'ї?                                            Психолог: Про порожнечу існування типової американської сім'ї, повну її кризу, про розрив батьків і дітей, про майже патологічну нездатність до емоційної близькості тих, що живуть хоча і про пліч-о-пліч, але, по суті, абсолютно самотніх людей. Продемонстрували вони і чисто американську пристрасть до паблісіті — життя напоказ.

Батьки: Що відбувається в наших сім'ях — повна протилежність. У нас часто метод виховання, заснований на тому, що батьківські вимоги повинні неухильно виконуватися дітьми. Вимога негайного підпорядкування тісно пов'язана з примусом і часто виражається криком. Інакше — запотиличники, ляпаси і інші фізичні покарання, які образливі і принизливі для дітей. Застосування фізичної сили до дітей не дає нічого хорошого. Незрідка повчання і нотації батьків є просто втіхою для батьків, що не знають, що ж ним ще зробити.

Психолог: деякі психологи схильні вважати, що гнів є спонукачем конфліктів, треба "випускати" назовні, виражати його один одному в словесній формі. Вони стверджують, що з фізіологічної точки зору шкідливо пригнічувати намагатися стримувати будь-яке сильне почуття, або переживання,  якщо людина "заганяє" углиб себе почуття гніву, то це може виявитися небезпечним для людської психіки. Проте не потрібно квапитися з його проявом.

Батьки: Окрім безлічі інших стосунків наше життя рухоме також стосунками поколінь. Повага, шанування старших поколінь - закон нашого життя. Поважати старших потрібно тому, що вони мудріші, духовно багатші за дитину, в кожну хвилину свого спілкування із старшими треба вміти вчитися у них. Не думай, що якщо ти молодий і повний сил, тобі усе по плечу. Є речі, які посильні тільки старості тому що в ній - мудрість багатьох поколінь. Воля і слово старших- закон для усіх нас.                                                                                     Класний керівник: Так який же метод виховання вибрати: метод вільної самостійності дітей, метод беззастережної слухняності або метод моралей, після яких, зазвичай, можна почути стукіт дверима, та зате без рукоприкладства?

Психолог: Будь-яка криза в сім'ї несе конфліктну ситуацію. Скільки болю, розчарування приносить він найближчим, найріднішим людям. Навіть якщо усе це приховувати під маскою "що нічого не сталося" як в американських сім'ях, усередині сім'ї виникає неприязнь один до одного травмується психіка, виникає почуття ненависті, наростають стресові стани. У таких сім'ях понад усе страждають діти.

Вправа «Конфлікт – це…

Класний керівник: давайте спробуємо зрозуміти, що ж таке конфлікт. Починаємо групову роботу.                                                                                                                              Завдання: замисліться, згадайте свої відчуття, пов'язані з конфліктними ситуаціями. Нехай кожен з вас продовжить фразу:  "Конфлікт- це".

Презентація. (варіанти, наприклад, можуть бути такими: "хворобливий стан усіх його учасників" "спустошення, розчарування", "неминучість, коли є привід", "зіткнення, після якого люди можуть віддалитися один від одного", "те, після чого за себе завжди соромно".

Висновок класного керівника: Отже конфлікт - це розбіжність між членами сім'ї, в основі якого лежить несумісність їх поглядів, інтересів і потреб. Найстрашніше в конфлікті - почуття, які відчувають люди у цей момент один до одного : страх, злість, образа, ненависть.   

Подивіться на що перетворюється життя сім'ї, що складається з 3-4 чоловік, в невеликій міській квартирі. Скільки сварок, криків, сліз, взаємних звинувачень, проклять! У селі частенько батьки б'ють своїх синів.

От як про їх згубність писав відомий психолог Вельюсен : "прочуханка - це перший вершок аршинної дубини насильства. Саме з неї народжуються бійки, а врешті-решт - вбивства, згвалтування, тероризм".

Вправа «Як успішно розв’язати конфлікт».     Завдання назвіть якості і уміння, які необхідні для успішного вирішення конфліктів. (Учасники називають, психолог записує якості на ватмані).

Вправа «

Інструкція: Вам пропонується виконати тест, що містить 10 пар тверджень і шкалу самооцінки. Ви оцінюєте кожне твердження в лівій і правій колонках. При цьому відмітьте кружечком, наскільки балів у вас проявляється властивість, представлена в лівій колонці.                            

Оцінка проводиться за 7-бальною шкалою.                    7 балів означає, що оцінювана властивість проявляється завжди, 1 бал вказує на те, що ця властивість не проявляється зовсім.

 

Рветься в суперечку	7654321	Ухиляється від суперечки	7654321
Свої виводи викладає тоном що не терпить заперечень	7654321	Свої виводи викладає тоном, що вибачається	7654321
Вважає, що доб'ється свого, якщо завзято заперечуватиме	7654321	Вважає, що програє, якщо заперечуватиме	7654321
Не звертає уваги на те, що інші не приймають аргументів	7654321	Жалкує, якщо бачить що інші приймають аргументів	7654321
Спірні питання обговорює у присутності опонента	7654321	Міркує про спірні проблеми у відсутність опонента	7654321
Не бентежиться, якщо потрапляє в напружену обстановку	7654321	У напруженій обстановці відчуває себе невміло	7654321
Вважає, що в спорі треба проявляти свій характер	7654321	Вважає, що в спорі не потрібно демонструвати свої емоції	7654321
Не поступається в спорі	7654321	Поступається в спорах	7654321
Легко виходять з конфлікту	7654321	Вважає, що люди насилу виходять з конфлікту	7654321
Якщо вибухає, то вважає, що без цього не можна	7654321	Якщо вибухає, то незабаром відчуває відчуття провини	7654321

 Разом балів_______________

Інтерпретація результатів

На кожному рядку з'єднайте відмітку по балах(відмітки кружечками) Підрахуйте загальну кількість відмічених вами балів. Сума, рівна 70 балам, вказує на дуже високу міру конфліктності, 60 балів - на високу, 50 балів - на виражену конфліктність. Число 11-15 балів вказує на схильність уникати конфліктних ситуацій.

Вправа «Ситуаційні завдання»

Учасникам пропонується декілька типових ситуацій сімейного виховання, які можуть послужити джерелом конфлікту. На підставі аналізу почутого присутні повинні виявити причини конфліктів з боку дорослих і з боку дітей. Класний керівник записує варіанти на дошці у вигляді тексту, таблиці, схеми.

Ситуація 1. підліток обдурив батьків: сказав, що йде у бібліотеку писати твір, а сам відправився в кіно. У сім'ї дізналися про це випадково. Типова реакція на цю ситуацію - конфлікт.

Ситуація 2. У сім'ї дуже болюче відносяться до потенційної небезпеки виникнення алкоголізму у дитини(є сумний досвід у одного членів сім'ї). І раптом, зустрівши підлітка з дискотеки, батьки помічають, що він " веселий". Буря емоцій. Конфлікт.

Ситуація 3. Дочка зустрічається з хлопчиною з " неблагополучної"(на думку батьків) сім'ї. Вони всіляко обмежують її обіцянку з предметом юнацьких марень". Одного разу, коли хлопець прийшов прямо до них додому, щоб побачити дівчину, батьки сказали  йому все, що думали з приводу "так званої любові". Результат - море сліз, конфлікт, відчуження.

Ситуація 4. Дочка " вбила" собі в голову, що занадто(як вона вважає) товста і не може нікому сподобатися. Перестала їсти, дратується по дурницях і одного разу звинуватила у " ваді" батьків("це через вас я така").

Ситуація 5. Юнак входить до складу угрупування, що представляє одну з молодіжної субкультури. Він поголив голову, носить(навіть у школу) рукавички без пальців, куртку із заклепками. Від педагогів - маса претензій, оскільки стиль одягу " доповнюється" і відповідними манерами. Батьків у черговий раз запросили в школу. Батьки ультимативно заявили синові свої вимоги: "Чи ми - чи заклепки"! Син же говорить, що не буде зрадником і не змінить імідж. А якщо батьки не згодні, він піде з дому і житиме у товариша, він згоден.

Підсумком нашої роботи можна окреслити в такій таблиці

Причини, спонукаючі батьків вступати в конфлікти з дітьми	Причини конфліктів підлітків з батьками
Боротьба за владу і батьківський авторитет	Криза перехідного віку (неадекватність реакцій, негативізм)
Непідтвердження надій і чекань	Вимога більшої самостійності, права самому приймати рішення
Небажання визнати самостійність і «дорослість» підлітка	Приналежність до групи підлітків, яка заохочує зухвалу манеру спілкування
Невіра в сили дитяти, боязнь випустити «з-під крила»	Твердження себе в очах однолітків , авторитетних людей
Прийнята в сім'ї конфліктна практика стосунків	Прийнята в сім'ї конфліктна практика стосунків

 

Психолог: Деякі психологи схильні вважати, що гнів, що є спонукачем конфліктів, потрібно «випускати» назовні, виражати його один одному в словесній формі. Вони стверджують, що з фізіологічної точки зору шкідливо пригнічувати, намагатися стримати будь-яке сильне відчуття або переживання. Якщо людина «заганяє» углиб себе відчуття гніву, то це може небезпечним для людської психіки. Проте (і це сказано навіть в одній з біблейських заповідей) не треба квапитися з його проявом.

Відомий психолог доктор Добсон пропонує наступні способи придушення гніву, виникаючій агресії. Поясните суть і причини своїх негативних емоцій третій особі, відомій своєю здатністю приймати інших людей, тобто тому, хто міг би дати вам раду і скоректувати ваші дії. Віднесіться до людини, що викликає у вас роздратування своєю поведінкою, з розумінням. Спробуйте поставити себе на його місце і відчути його переживання. Спробуйте зрозуміти мотив поведінки цієї людини.

Це важко, але спробуйте відповісти добротою на прояв ворожості з чийогось боку.  Грізний противник в суспільних справах, Гладсон ніколи не проявляв агресії по відношенню до своїх близьких. Спускаючись вранці до сніданку і виявляючи, що члени сім'ї ще сплять, він знаходив ввічливий спосіб показати їм своє незадоволення. Він підвищував голос і наповнював будинок таємничим тужливим співом, нагадуючи близьким, що найзайнятіша в Англії людина наодинці чекає в низу свій сніданок. Дипломатичний і уважний до людей, він стримувався те критики у сімейному колі, захищаючи його від конфліктів.  Так само поступала і Катерина Друга. Вона розпоряджалася життям і смертю мільйонів своїх підданих. У політичному відношенні проявляла себе як «жорсткий» політик. Проте, коли у кухаря підгорало м'ясо, вона не робила зауважень, посміхалася і їла з такою терпимістю, яку не заважало, би проявляти в побуті середньостатистичному мужові.  Завдання 6. Зараз, шановані учасники, вам належить осмислити те, що ви вважаєте найнебезпечнішими, самими руйнівними в конфлікті з дитям. Я сподіваюся, це допоможе вам в майбутньому в практиці родинного виховання. Зараз кожен з вас отримає аркуш, на якому, — незавершені пропозиції. Ви повинні дописати їх самих. За змістом вони повинні відображати ваші відчуття від конфліктів з дитям. В процесі виконання завдання забороняється обговорювати вислови. Після виконання свої анонімні листи ви опустите ось в цю шкатулку, і ми вибірково представимо їх всім.  Шановні батьки! Відобразите ваші відчуття від конфліктів зі своїм дитям, завершивши пропозиції, приведені в тексті:

«Я повинен.» «Я більш всього боюся.» «Мені дуже важко забути.» «Я хочу.» «Чого мені по-справжньому не вистачає, так це.» «Коли я сердитий, я.» «Особливо мене дратує те, що.» «Мене турбує.» «Для мене найкраще, коли.» «Я довго не можу забути.» «Я розумію, що.» «Мені буває соромно за.»

Класний керівник: У завершенні завдання пропоную вам декілька, на наш погляд, коштовних рад, конструктивних доріг виходу з конфлікту, що допомагають знаходженню.  Пам'ятка «Правила спілкування при конфлікті з дитям»  Будучи у позиції того, що слухає: проявите терпимість: не переривайте дитяти, не заважайте; перш ніж щось сказати, добре подумайте, переконаєтеся, що ви хочете сказати саме це; пам'ятаєте, що ваше завдання як що слухає — допомогти дитяті у вираженні, своїх проблем; е давайте оцінок дитяті: якщо ви будите оцінювати його відчуття, то він стане захищатися або перечити вам; прагніть дійсно розуміти дитяти; не давайте рад: пам'ятаєте, що кращі рішення в конфлікті — це ті, до яких учасники приходять самі, а не ті, які їм хтось підказав; часто буває важко побороти бажання дати раду, особливо коли дитя може розраховувати на нього із самого початку — та все ж хай дитя зробить достатню душевну роботу по самостійному пошуку виходу з важкої ситуації.

Будучи у позиції того, що говорить: не звинувачуйте — не говорите, що все сталося із-за недоліків дитяти, і не звинувачуйте когось ще в тому, що сталося; не придумуйте — не говорите дитяті, що ви думаєте про те, які його мотиви і бажання, раніше, ніж він сам про них щось скаже; не захищайтеся— спочатку розкажіть про свої дії, думки і відчуття; зробіть це відкрито і досить повно, і лише після цього можете чекати, що те ж саме зробить і дитя; не характеризуйте — не описуйте особу дитяти, тим більше кажучи «ти не уважний, егоїстичний, недосвідчений, молодий і тому подібне», прагніть говорити про те, що вас турбує по суті; не узагальнюйте — уникайте використання слів «завжди», «ніколи» в описі поведінки дитяти, приведіть в приклад конкретні факти і ситуації, які ви обидва з дитям добре пам'ятаєте.

Класний керівник: Конфлікт може володіти як творчою, так і руйнівною силою. Якщо конфлікт вирішується невірно, виникає неприязнь один до одного, травмується психіка, замовчуються достоїнства і перебільшуються недоліки. У результаті конфлікт може завдати серйозної психічної травми. Вона може залишитися у людини на все життя і навіть змінити її в гіршу сторону. Одна з російських газет оголосила конкурс на кращий спогад з дитинства. Були багато світлих і яскравих листів. Але одне з них мене потрясло. У газету писала майже 50-річна жінка. Вона повідала про те, що у неї в дитинстві було дуже неслухняне волосся, яке стирчало на всі боки, що дуже дратувало матір. Вона з цим постійно боролася. І ось одного дня, після галасливої метушні, розпалена і, звичайно, така, що знову не причесала, вона повернулася додому. Відразу спалахнув конфлікт. Мати нестямно кричала: «Ти — як відьма!» це чули деякі хлопці, і незабаром кличка «відьма» назавжди прилипнула до неї. Вона переходила з нею з класу в клас, з школи — в інститут. «Через деякий час, — пише жінка, — я стала відчувати себе саме відьмою. Мені здавалося, що роблю погано людям, роковим чином впливаю на їх долі. Я замкнулася, віддалилася від друзів. так я залишилася одна, і навіть не вийшла заміж».

Психолог: Отже, узагальнимо наші міркування. У американській сім'ї не вистачало теплих, ласкавих стосунків між членами сім'ї. Батьки не цікавилися життям своїх дітей, а ті у свою чергу не випробовували до них ні любові, ні жалості, ні співчуття. Не було взаєморозуміння. Діти гинули етично на суворому капіталістичному світі. Вони самотні в своїх проблемах.  У наших сім'ях «психологічний ляпас» може підштовхнути дитину до неадекватних вчинків. Вони замикаються в собі або вирушають з будинку, стають агресивними або не бачать сенсу життя, випробовують стрес, що може підштовхнути їх до думки про відхід з життя. Як і в першому випадку, вони самотні в своїх проблемах.

Отже, потрібно удосконалювати свою модель поведінки в сім'ї.  Пропонуємо інформаційний буклет.

 

 

 

Мета:

- познайомити батьків з особистісними особливостями  розвитку підлітка;

- надати поради з метою успішного виховання дитини.

 

Форма проведення: ділова гра-диспут.

Хід проведення.

 

 - Сьогодні ми з вами розглянемо особливості особистісного розвитку дитини-підлітка. Для цього нам потрібно об’єднатися у сім груп. Кожній групі пропонується додаткова інформація, з метою ефективної, продуктивної співпраці.

1. Вправа «Самооцінка».

- Розгляньте будь-ласка інформацію. Ваше завдання схематично, або у вигляді малюнків показати, як формується самооцінка в підлітковому віці.

У підлітковий період продовжує формуватися самооцінка. Однак, в молодшому підлітковому віці вона продовжує залишатися нестійкою та залежить від зовнішньої оцінки. Незважаючи на це, самооцінка змінюється змістовно - підліток вже бачить і оцінює себе досить чітко, в 13 років він усвідомлює в собі в два рази більше якостей, ніж першоклас­ник. Він розкриває себе і оцінює в категоріях, які відображають успішність, зовнішність, фізичні дані (сила, спритність, пластичність, і т.д.), поведінку, популярність в дитячій групі.

Підлітки із завищеною або заниженою самооцінкою зазнають значних життєвих труднощів, причому діти, у яких самооцінка занижена, часто схильні до депресивних настроїв, нетовариські, нічим не цікавляться і не займаються. Діти із завищеною самооцінкою, як правило, демонстративні, будь-яким способом намагаються привернути увагу до себе, їх взаємостосунки з навколишніми часто поверхові.

Цікаво, що починаючи з підліткового віку, загальна самооцінка у дівчат дещо нижча, ніж у хлопчиків, до того ж ця оцінка пов'язана з оцінкою своєї зовнішності, привабливості. Хлопчики частіше оцінюють себе не стільки з боку привабливості, скільки з боку ефективності свого тіла, наскільки вони фізично розвинені, спритні і сильні.

На розвиток адекватної самооцінки підлітка, як і раніше, значно впливають: зацікавленість батьків в дитині, повага до неї, її справ, її друзів, стиль партнерських взаємовідносин в сім 'ї. А ось успіхи в школі, схвалення вчителів значущі, але скоріше за все для самооцінки здібностей. Досить великий вплив на самооцінку підлітка має думка про нього його однолітків, його статус в підлітковій групі.

Презентація  роботи кожної групи.

2. Інформаційне повідомлення «Особливості характеру підлітків».

- Зараз ми з вами розглянемо особливості характеру підлітків. Деякі підлітки відрізняються від оточуючих особливою поведінкою (втечі з дому, волоцюжництво, надмірна сором'язливість, лякливість, спроби самогубства тощо). Своїми вчинками вони завдають чимало турбот навколишнім. До психологів нерідко звертаються батьки, вчителі таких підлітків з питанням:

«Чи не свідчать особливості поведінки дитини про перші ознаки психічного захворювання?».

Насправді, у віці від 10 до 15 років психіка дитини особливо вразлива, оскільки діти гостро переживають конфлікт між своїми бажаннями і можливістю їх задоволення. При поєднанні конституційної схильності і несприятливого впливу навколишнього середовища, у дитини формується той або інший тип характеру, який фахівці називають акцентуйованим.

Акцентуйований характер не є психічним захворюванням. На думку проф. А.Е. Лічко, такий характер є крайнім варіантом психічної норми, при якому окремі риси вдачі надмірно посилені, а інші послаблені. Наприклад, підліток може відрізнятися надмірною чутливістю, гиперактивністю або бути дуже замкненим.

Акцентуація характеру формується в несприятливих психологічних обставинах. Це можуть бути часті сімейні сварки, пияцтво або вживання наркотиків одним з членів родини, постійна і надмірна критика підлітка, емоційний холод і відсутність турботи та уваги з боку дорослих. Значну роль при деяких акцентуаціях характеру грає спадкова схильність.

Якщо обстановка, в якій зростає дитина, міняється на більш спокійну і адекватну, батьки та вчителі враховують особливості вдачі і потреби дитини, акцентуації характеру в процесі дорослішання зглад­жуються, і підліток зростає психічно урівноваженим, акцентуйований характер не стає передумовою розвитку психічного захворювання. випадку, від характеру вашого підлітка

Батькам підлітків з акцентуйованим характером і самим підліткам, необхідна кваліфікована допомога психотерапевта або психолога.

Фахівець допоможе батькам зрозуміти:яка поведінка з боку дорослих сприяє розвитку того чи іншого типу акцентуації; які емоційні потреби дитини не задоволені; на що треба звернути увагу у вихованні; які ситуації особливо травмують підлітка.

3. Вправа «Типи акцентуацій характеру».

- Зараз ми з вами спробуємо розглянути типи акцентуацій характеру. Перша група розглядатиме і презентуватиме – Сензитивннй тип; 2 – Психостенічний; 3 – Істероїдний тип; 4 – Замкнений тип; 5 – Імпульсивний тип; 6 – Гіпертимний; 7 – Циклоїдний тип акцентуації характеру.

1) Сензитивннй (чутливий) тип акцентуації характеру

Тривожний, замкнений, вразливий характер розвивається зазвичай в умовах надмірної опіки і критичного ставлення з боку батьків. Батьки ставляться до дитини з надмірною вимогливістю, покладаючи на неї ве­ликі надії. З одного боку вони критикують дитину, а з іншого - нерідко лякають у «виховних» цілях: «Якщо будеш багато скакати, болітиме печінка», «Не бери в руки голку без нитки - попаде у кровоносні суди­ни і помреш».

Особливості поведінки підлітків:

  • Справляють враження боязких, замкнених, відчужених.

   •Бояться нової обстановки, незнайомих людей.
             • Часто бояться темряви, жахаються тварин.

   • Стороняться гучних компаній, не люблять бурхливі ігри.

 Відзначаються слухняністю, до батьків прив'язані, мають славу «домашньої дитини».

Вчаться старанно, але бояться контрольних, екзаменів соромляться відповідати біля дошки, бояться насмішок з боку однолітків.

    • Звичайно відповідають менше, ніж знають.

         •Цінують дружбу, надають перевагу другові перед шумною       компанією.

              • Дуже чутливі до оцінюючих думок навколишніх.

               •Сором'язливі, мають занижену самооцінку, страждають від почуття неповноцінності.

При такому типі особистості нерідко з метою самоствердження підлітки поводять себе неістотно, намагаючись приховати свою невпев­неність і відчуття неадекватності. Але самостверджуються такі діти не в тих областях, де можуть розкритися, а там, де відчувають свою непо­вноцінність: дівчатка намагаються показати свою веселість і розбе­щеність, боязкі хлопчики демонструють енергію і волю.

Які проблеми поведінки можуть виникнути при сенситивній акцен­туації характеру ?

Прогулювання занять, повна відмова ходити до школи, волоцюжництво, так званий «шкільний невроз»: через страх перед вчителями, од­нокласниками або власними невдачами підлітки можуть скаржитися на головний біль, втому, нудоту, нерідко імітувати блювоту або енурез.

(Після презентації групи, психолог наводить приклад з практики).

  На консультацію до психолога звернулася мама 12-літнього Андрія. Хлопчик на перерві побився з однокласником, і вчителька на загальних збо­рах дітей і батьків обговорювала цей інцидент, соромила Андрія. Хлопчик відмовився ходити до школи. У класного керівника склалося уявлення про Андрія, як про важкого підлітка, який постійно порушує дисципліну. З ме­тою запобігання психологічних травм, батьки перевели сина до іншої школи.

Андрій пройшов тримісячний курс психотерапії. В новій школі хлоп­чик поводився спокійніше, у нього поліпшилася успішність.

В сприятливій, спокійній обстановці підліток з сенситивним типом акцентуації характеру зростає відповідальним, чесним, надійним, з по­чуттям обов'язку.

2) Психоастенічний (тривожний) тил акцентуації характеру

За особливостями поведінки підлітки психоастенічного складу близькі до чутливого типу.

Особливості поведінки:

 •  Нерішучість, схильність до міркувань замість вчинків.

           •  Намагаються все передбачити і діяти за суворо наміченим планом.

 •  Тривога за своє майбутнє.

       •  Схильність до самоаналізу з приводу мотивів своїх дій, проявляється в самокопанні в своїх переживаннях і відчуттях.

           •  Тривожна недовірливість.

 •  Легкість виникнення нав'язливих страхів.

  Вигадують прикмети, ритуали для надання собі впевненості (підраховують номери машин, що проїжджають, «щасливий квиток» в автобусі тощо). Не люблять змін обстановки, важко сходяться з незнайомими людьми. При таких характерологічних особливостях у підлітків легко ви­никають нав'язливі страхи. Який саме страх переслідує підлітка зале­жить від конкретної психотравмуючої ситуації і віку. У 10-12 років-це частіше страх темряви, закритих просторів, тварин, розлуки з рідними. У 13-15 років це страх хвороби, смерті. Невроз страху може проявлятися у вигляді нічних або денних приступів з тривожним, іноді панічним настроєм, відчуттям задухи, здриганням, тремтінням. При відсутності психотерапевтичної допомоги можливий іпохонд­ричний розвиток особистості (об'єктивно здоровий підліток відчуває себе хворим, зосереджує увагу на хворобливих відчуттях в тому або іншому органі), що приводить до звуження інтересів і контактів з на­вколишніми.

(Після презентації групи, психолог наводить приклад з практики).

Приклад з практики:

Марина прийшла з мамою на прийом до психолога після стаціонарно­го лікування у відділенні неврозів. Протягом 7 місяців Марина не могла їздити в громадському транспорті через приступи

задухи. Приступи по­чалися після конфліктної ситуації в школі. Дівчинка пройшла курс психо-

терапії протягом півроку, відносини з однокласниками налагодилися, при­ступи припинилися.

Як поводитись батькам для того, щоб допомогти такому підлітку? (Рекомендації вивішується на дошці після презентації групи).

•Головна стратегія - підвищити упевненість таких дітей в собі.

•Схвалюйте їх за найменші успіхи і досягнення. Впевненість в собі підвищується при накопиченні маленьких успіхів.

•Не допускайте публічної критики. У разі яких-небудь проступків
критикуйте дії підлітка, а не його як особистість.

•Створюйте для них доброзичливу теплу атмосферу: відзначайте
дні народження, успішне закінчення учбового семестру (це може бути на вибір дитини цікава екскурсія або відвідування кафе).

Для таких дітей корисні заняття туризмом, спортом (особливо
командні види спорту), психологічні тренінги спілкування і
особистісного зростання.

Краще не залучати таких підлітків до ситуацій змагання. Якщо
відзначати досягнення, то порівнювати підлітка з самим собою, а  не з його ровесниками. Доцільніше сказати: «Твій почерк став більш рівним і акуратним, ніж в минулому році», замість: «Сашко пише красивіше за тебе».

•Батькам важливо встановити довірливі стосунки зі своєю дитиною. Якщо підлітка спіткає невдача, проаналізуйте разом з ним причину, можливо мета вибрана неправильно або спосіб її досягнення.

         • Підліток повинен розуміти, що його(її) можуть чекати невдачі на шляху до якої-небудь мети, але це не свідчить про його(її) неспроможність. Важливо дати дитині зрозуміти, що невдачі нерідко переслідують інших людей також, вони часто служать стимулом до самовдосконалення. З іншого боку, можливо, вашій дитині треба випробувати себе в чому-небудь іншому.

          • Якщо ваша дитина турбується з приводу несприятливого оси;    ставлення до неї навколишніх, важливо детально і тривало обговорити з нею всі факти і ситуації, щоб спростувати таке, як правило, помилкове, уявлення.

3) Істероїдний (демонстративний) тип акцентуації характеру

У підлітків з демонстративною акцентуацією характеру образно-емоційне мислення переважає над розсудливим, тому вони дуже емоційні і легко піддаються навіюванню.

Демонстративній акцентуації характеру сприяє виховання, при якому батьки або один з них, приділяють дитині мало уваги, одночасно засуджуючи, критикуючи. Нерідко, в сім'ї, де підростає демонстративна дівчина, батько або інші дорослі члени сім'ї критикують ЇЇ за перші вия­ви сексуальності: «Не смій одягати таку коротку спідницю», «Нафарбу­валася, як дівчина легкої поведінки» тощо.

 Подібні висловлювання сприяють формуванню почуття провини, дівчинка починає соромитися своїх реальних переживань і привчається швидше демонструвати награні почуття, ніж розказувати про свої ре­альні переживання.

Особливості поведінки підлітка

•У підлітків демонстративного типу більше, ніж у їх однолітків, розвинена потреба привернути до себе увагу, викликати захоп лення, здивування, співчуття.

• Хворобливо самолюбиві.

•3 метою справити на навколишніх сильне враження нерідко
вдаються до фантазування, обману.

•Відрізняються підвищеною чутливістю і вразливістю.  Легко піддаються навіюванню і самонавіюванню.

• При зустрічі з труднощами втрачають емоційне завзяття.

•Якщо неможливо досягти зовнішнього ефекту, звинувачують батьків за те, що ті не виявляють належної турботи, наприклад, конфлікти з приводу відсутності модних речей.

•Захоплення вибирають такі, які здатні уразити уяву своєю і
незвичністю, дають можливість похизуватися.

•Нерідко ревниві, заздрісні, розігрують із себе скривджених, суперничають з іншими дітьми.

•Для отримання певної вигоди такі підлітки можуть викликати в себе істеричний напад з судомами або яке-небудь захворювання (підвищення температури, блювоту, відсутність апетиту тощо).

 • Можуть робити спроби самогубства, звичайно у вигляді демонстрації, вдаючись до безпечних способів: ліки з домашньої аптечки, порізи вен.

(Після презентації групи, психолог наводить приклад з практики).

  Приклад з практики: Марія, 15 років, пішла з дому після того, як батько її побив і заборонив приводити в квартиру своїх друзів, які йому не подобалися. Батько дівчинки багато працював, його виховання дочки зво­дилося до засудження її стилю одягу та проведення дозвілля. Він прак­тично не помічав ніяких успіхів дівчинки, свій вільний час проводив окремо від сім'ї, щиро вірячи, що він виконує батьківський обов'язок, добре за­безпечуючи сім'ю. Мама Марії, емоційно холодна жінка, присвячувала се­бе домашньому господарюванню, не залучаючи до цього дівчинку підлітка. Марія відчувала себе потрібною, тільки спілкуючись з бабусею, яка жила в іншому місті. На консультації психолога дівчина охоче розка­зувала про свої фантазії стати видатним модельєром, прославитися.

У подібних ситуаціях більш ефективна психотерапія не тільки підлітка, а всієї сім'ї. Робота психолога з батьками була направлена на усвідомлення ними необхідності емоційної підтримки дівчини і більш по­важного ставлення до інтересів і потреб дитини.

Оскільки в демонстративних підлітків емоції переважають над логічним мисленням для них, в першу чергу, необхідно створити в сім'ї спокійну обстановку підтримки.

Що робити батькам, щоб допомогтитакому підлітку?

(Рекомендації вивішується на дошці після презентації групи).

  Важливо не підкріплювати у підлітка прагнення домагатися своїх егоїстичних цілей демонстративними негативними вчинками: істеричними приступами, шантажем самогубства і т.п. Подібна демонстративна поведінка не повинна залишатися ні непоміченою (істероїдний підліток здатний піти на більш тяжкі вчинки, якщо на нього «не звертають уваги»), ні безкарною.

•Такій поведінці дорослим варто протидіяти спокійним негативним, засуджуючим ставленням. Не можна припускати сцен, скандалів, публічних розглядів і т.п. Ніколи ваша дитина не повинна отримувати того, чого вона домагається досягти своєю демонстративною поведінкою.

• Допомагайте своїй дитині задовольняти її потребу у визнанні в тій сфері, яка відповідає її реальним можливостям: бути господинею (господарем) вечора, брати участь в драматичному гуртку, провести екскурсію на виставці тощо.

•Помічайте успіхи своїх дітей, демонструйте друзям і знайомим
їхні грамоти, вдалі малюнки та інші вироби.

•Вчіть свою дитину цінити успіхи інших дітьми, тобто схвалювати
інших дітей так, щоб підліток не оцінював це як докір собі, а
вчився радіти успіхам брата, сестри або товариша.

 • Як і у випадку з тривожним характером, демонстративним підліткам важливо порівняння їх з самими собою, а не з іншими.

            • Виховуйте адекватну самооцінку на основі реальних успіхів.

 

4) Замкнений тип акцентуації характеру

Замкненість, як риса характеру, проявляється в більш ранньому віці, ніж особливості характеру всіх інших типів. Нарівні зі спадковою схильністю, розвитку такого типу сприяє авторитарний стиль вихован­ня. Якщо мати в період встановлення дитиною контактів з навколишнім світом (вік до року) зосереджена на собі, своїх страхах і мало відчуває реальні потреби дитини (наприклад, примушує її їсти, коли вона на­справді не голодна), дитина замикається. Вона не вчиться встановлюва­ти гармонійні відносини з навколишніми. З раннього віку такі діти недо­статньо товариські, мало тягнуться до однолітків, уникають гучних за­бав, надають перевагу товариству дорослих, слухаючи їх бесіди.

Підлітковий вік для такого типу характеру найскладніший. Підлітки страждають від самотності, неможливості знайти собі друга до душі, нездатності до спілкування, швидкого емоційного виснаження при контактах з навколишніми.

Через нестачу інтуїції такі підлітки не вміють вгадувати бажання інших, не здатні проникати в чужі переживання, не вміють розділити радість або смуток іншого, не можуть зрозуміти образу, хвилювання іншого, не можуть переконувати словесно.

 Особливістю характеру замкненого підлітка є поєднання супереч­ливих особистих якостей і вчинків, які свідчать про серйозні внутрішні протиріччя: холодність, нездатність до співпереживання нерідко поєднується з витонченою чутливістю; упертість може поєднуватися з податливістю, настороженість з легковір'ям, сором'язливість з нетактовністю.

Апатична бездіяльність в одній зі сфер життя супроводжується на­пористою цілеспрямованістю в інших (читання запоєм, колекціонуван­ня тощо).

Захоплення таких підлітків відрізняються силою, стійкістю і не­звичністю, хоч розказують вони про свої інтереси тільки вибраним співрозмовникам, ніколи не роблять нічого напоказ, а тільки для себе.

Нетовариськість, нездатність будувати дружні відносини серед од­нолітків можуть поєднуватися з несподіваною настирливістю по відно­шенню до вибраного друга.

Потрапивши в підліткову групу, нерідко випадково, вони завжди за­лишаються в ній на особливому положенні. Іноді вони зазнають глузу­вань і навіть жорстокого переслідування з боку інших підлітків, але мо­жуть і постояти за себе, завоювати повагу, примусити дотримуватися дистанції.

Їх внутрішній світ заповнений фантазіями, причому фантазують во­ни про себе і для самих себе. Вони не схильні ділитися своїми пережи­ваннями з близькими, але можуть розкриватися несподівано перед ви­падковими людьми.

Оскільки свої внутрішні переживання і мотиви підлітки прихову­ють від навколишніх, деякі їхні вчинки виявляються несподіваними і навіть безглуздими.

Такі підлітки, не проявляючи інтересу до колективної спортивної гри, можуть захоплюватися одиночними тривалими прогулянками, вправами йогів, гімнастикою, їздою на велосипеді, плаванням. Вони мо­жуть досягати значних успіхів у вивченні точних наук, заняттях при­кладним мистецтвом, музикою, грі в шахи і таке інше.

Такий тип акцентуації характеру звичайно не веде за собою важких порушень поведінки (алкоголізація, самогубство).

По мірі дорослішання зазначені риси згладжуються. Підлітки ви­робляють навички формального спілкування, а неформального намага­ються уникати.

Що робити батькам, щоб допомогти такому підлітку?

(Рекомендації вивішується на дошці після презентації групи).

           •Виховання в гармонійній сім'ї, в емоційно теплій обстановці сприяє адаптації таких підлітків.

  •Важливо дотримуватися дистанції, не закликати підлітка до      відвертих розмов, не «лізти в душу». Погоджуйтеся з тією мірою відвертості у взаємовідносинах, яка комфортна для самого підлітка, незважаючи на те, що вам, як батькам, хотілося б більше інтимних, довірливих стосунків.

 • Якщо підліток відчує, що ви його розумієте, не порушуючи його психологічні кордони, він краще почне розуміти себе сам.

 •Важливо орієнтувати підлітка на переживання в конкретних повсякденних справах, в яких він може досягнути успіху, переорієнтувати його з екстравагантних захоплень на більш  практичні.

• Корисна участь в тренінгах спілкування, спочатку в ролі слухача і спостерігача, потім і в ролі учасника.

5) Імпульсивний тип акцентуації характеру

Ознаки імпульсивного типу акцентуації характеру виявляються в деяких випадках ще в дитинстві. З перших років такі діти можуть подов­гу, багатьма годинами плакати, їх неможливо буває ні відволікти, ні утішити. Рано можуть виявитися садистські схильності (мучити тварин, дратувати і бити молодших і слабких).

У підлітковому віці характер проявляється особливо яскраво.   

Головні риси імпульсивних підлітків - схильність до періодів злос­тиво-тоскного настрою і афективної вибуховості (нестримна лють, гнів, жорстокі побої) на випадковий подразник. Підлітки самі нерідко почи­нають відмічати спонтанність приступів похмурого настрою («на мене находить»). Воно може проявлятися не тільки злістю, дратівливістю і тугою, але і апатією, неробством, безцільним сидінням з похмурим ви­глядом. Такий стан розвивається поступово і також повільно слабшає.

Для розрядки підлітки самі нерідко шукають мотивів для скан­далів. Але конфлікти можуть виникати і внаслідок їх владності, непо­ступливості і жорстокості.

Відзначається інертність, повільність у вчинках і психічних ре­акціях. Образ не прощають, можуть вигадувати підступну витончену по­мсту.

Піклуються про своє здоров'я, люблять вдосталь і смачно поїсти. Вчителі в школі відзначають їх підвищену акуратність, дріб'язкову скрупульозність у веденні зошитів, але нерідко це перетворюється на са­моціль і може повністю затулити суть справи, саме навчання. Вражає на­вколишніх їх педантизм і підозріле ставлення до нововведень, прагнен­ня до матеріальних благ.

Рано прокидається сексуальний потяг, причому любов у них часто забарвлена ревнощами.

У групі однолітків прагнуть не до лідерства, а до володарювання над іншими. Заволодівши правом влади над іншими (наприклад староста), втрачають контроль над собою: застосовують силу до непокірних.

Часто захоплюються азартною грою. При несприятливому соціаль­ному оточенні у них рано формується алкогольна залежність, причому вони віддають перевагу міцним спиртним напоям і відчувають потребу «пити до відключення».

З віком імпульсивні риси можуть компенсуватися. Працездатність, акуратність, наполегливість підлітків зазначеної акцентуації створюють, за умов правильного виховання, передумови до їх успішної соціальної адаптації.

Що робити батькам, щоб допомогти такому підлітку?

(Рекомендації вивішується на дошці після презентації групи).

• Висувати конкретні дисциплінарні вимоги.

•Ставити перед підлітками чіткі завдання.

•У випадках гнівливості, нестриманості підлітка рекомендується жорстка, категорична поведінка.

Корисно залучати підлітків до занять, що вимагають ретельної
монотонної праці (різблення по дереву, гончарна, ювелірна справа).

При спілкуванні з підлітком, насамперед, важливо визнавати і
підкреслювати його позитивні якості: любов до порядку, акуратність, ретельність, обачність, тверезість розрахунків, нерідко здібності до ручної майстерності. У випадку довірливих, доброзичливих відносин підліток й нерідко сам визнає свою вибуховість, гнівливість, схильність до похмуро-роздратованого настрою. Показуючи на прикладах, який збиток йому особисто можуть нанести ці риси вдачі, можна порадити підліткові привчати себе уникати дратівливих ситуацій, в збудженому стані шукати самоти, відволіктись на звичні спокійні заняття.

Особливо важливо пояснити підлітку з імпульсивним характером небезпеку саме для його характеру алкогольних сп'янінь, які внаслідок бурхливих спалахів можуть мати тяжкі для нього наслідки.

6) Гіпертимний (гіперактианий) тип акцентуації характеру

З дитинства гіперактивні підлітки відрізняються великою рух­ливістю, товариськістю, балакучістю, надмірною самостійністю, схильністю до пустощів, недоліком почуття дистанції у відносинах з до­рослими. З перших років життя вони скрізь вносять багато шуму, люб­лять компанії однолітків і прагнуть командувати ними. Вихователі ди­тячих установ скаржаться на їх невгамовність.

Така акцентуація характеру частіше зустрічається у хлопчиків.

Перші труднощі можуть виявитися при вступі до школи. Маючи хо­роші здібності, живий розум, уміння все схоплювати на льоту, проявля­ють непосидючість, недисциплінованість, відволікаються. Тому вчаться вони, як правило, нерівне.

Гіперактивні діти не можуть виконувати роботу ретельно і копітко, не люблять монотонної діяльності, їх обтяжує ситуація вимушеного не­робства, одноманітна обстановка. Вони люблять проявляти активність, жадають нової діяльності на новому місці, серед нових людей, прагнуть постати перед навколишніми у вигідному світлі, прихвалитись. Нерідко гіперактивні підлітки переоцінюють свої здібності і можливості, але при цьому вони щиро упевнені в своїх силах, на відміну від істероїдних підлітків, які прагнуть продемонструвати більше, ніж є насправді.

Головна риса гіперактивних підлітків - майже завжди дуже хороший піднесений настрій, який поєднується з хорошим самопочуттям і високим життєвим тонусом. У них завжди хороший апетит і здоровий сон. Сплять вони найчастіше небагато, але вранці прокидаються бадьорими і активними.

Проблеми у стосунках з батьками і вчителями виникають при авторитарному стилі виховання. Якщо дорослі намагаються жорстко підпорядкувати підлітків своїй волі, в останніх трапляються спалахи роздратування, гніву, агресії.

 Гіперактивні підлітки реагують протестом на:

• суворо регламентований дисциплінарний режим;

         • позбавлення спілкування і широких контактів з однолітками;

         • численні повчання, моралі;

• критичні зауваження;

• дріб'язковий контроль;

          •  «опрацювання» на зборах;

• жорстке придушення їх бажань і намірів.

У відповідь на такий стиль виховання підлітки посилюють бороть­бу за самостійність, навмисно порушують порядки і правила поведінки, реагують неслухняністю.

Якщо батьки у відповідь на прагнення до самостійності і незалеж­ності ще жорсткіше вимагають слухняності, суворо карають, намагають­ся ізолювати від однолітків, підліток, протестуючи, проявляє ще більшу неслухняність. Створюється хибне коло.

В результаті підліток, різко порушивши всі батьківські заборони, може виявитися в несприятливому середовищі, там, де «все можна», тобто в асоціальній вуличній компанії. Тут задовольняються значущі для таких підлітків потреби і прагнення: любов до новизни, до розваг, визнання їх здатності бути сміливим, ризикувати.

За компанію вони легко вдаються до сумнівних розваг, ранніх без­ладних статевих зв'язків, вживають алкоголь і наркотики. При цьому віддають перевагу неглибоким стадіям сп'яніння, заспокоюючи себе думкою, що від таких доз «алкоголіком або наркоманом не станеш».

Гіперактивні підлітки часто прагнуть до лідерства. Завдяки своїй сміливості, енергійності, винахідливості, готовності в будь-який момент вступити в бійку, грати з небезпекою вони користуються авторитетом серед однолітків, їх захоплення різноманітні, але надто непостійні. Ко­лекціонування змінюється азартною грою, одне спортивне захоплення іншим, один гурток на іншій. Хлопчики нерідко захоплюються технікою, дівчатка художньою самодіяльністю.

(Після презентації групи, психолог наводить приклад з практики).

Приклад з практики:

Костянтин, 12 років, був направлений до психолога завучем школи, оскільки вчителі були стурбовані тим, що хлопчик часто порушує дис­ципліну на уроках, відволікається, неуважний, не дотримує дистанцію при спілкуванні з дорослими. Батьки хлопчика розлучені, батько рідко ба­читься з сином, при цьому балує його дорогими подарунками. Мати підлітка дуже вимоглива до нього і владна, суворо контролює виконання  уроків, не дозволяє сину запрошувати додому друзів, а Костя з кожним роком вчиться все гірше. Хлопчик мріє бути автогонщиком, інтересу до навчання не має, хоча має добре розвинений інтелект. На консультаціях намагався справити на психолога хороше враження, вважав, що легко ви­править погані оцінки, за умови, що мама перестане його контролювати і критикувати. Після зустрічі психолога з обома батьками, хлопчик став часто відвідувати батька, мати погодилася давати підлітку більше са­мостійності, не критикувати його, не перешкоджати спілкуванню з од­нолітками. Відчувши більше самостійності і відповідальності, Костя став більш дисциплінованим і спокійним, успішність в школі також поліпшилася.

Гіперактивні риси вдачі підлітка по мірі дорослішання помітно згладжуються.

У частини таких підлітків після завершення статевого дозрівання виникають депресивні періоди, для яких характерний занепад сил, дратівливість, апатія. Таким чином, така акцентуація характеру може пе­рейти в акцентуацію циклоїдного (мінливого) типу.

7) Циклоїдний (мінливий) тип акцентуації характеру

Для такої акцентуації характеру, що формується після завершення статевого дозрівання, характерне чергування піднесеного і похмурого настрою. Фази зміни настрою звичайно нетривалі від 2-3 днів до одного-двох тижнів.

При зниженні настрою (субдепресивна фаза) у підлітка до всього втрачається інтерес, з'являється млявість.

Підлітки уникають спілкування, бучливі компанії однолітків, які раніше приваблювали, починають обтяжувати. Раніше жваві підлітки стають сумовитими домосідами.

Нерідко спостерігається сонливість. Падає апетит, улюблені раніше страви перестають викликати задоволення.

Виникають думки про власну неповноцінність і непотрібність.

Невдачі і прикрощі важко переживаються. Якщо підлітку робити зауваження, докоряти його, звинувачувати, депресивний стан поси­люється. На зауваження можуть відповідати роздратуванням, навіть грубістю і гнівом, але в глибині душі від них впадають ще в більший сму­ток, можуть виникнути думки про самогубство.

Погано переносять різкі зміни звичних стереотипів життя (переїзд, зміна учбового закладу і т.п.)

Що робити батькам, щоб допомогти такому підлітку?

 (Рекомендації вивішується на дошці після презентації групи).     

• Дорослим необхідно враховувати, що при депресивних станах підлітки дуже потребують турботи, підтримки і співпереживання.  

• Важливо забезпечити в сімейній обстановці стабільність, уникати різких, несподіваних для підлітка змін.

• Спілкуватися з такими дітьми рекомендується спокійно, акцентуючи увагу на практичних повсякденних справах, які чи    бажано обговорювати і планувати разом з дитиною. ^! 1 Важливо пам'ятати, що в депресивному стані для дитини важливі передбачуваність і структурованість. В цьому розділі ми описали найбільш типові прояви акцентуацій характеру у підлітків. В своїй практиці ми стикаємось, звичайно, і з іншими акцентуаціями, і зі змішаними характерами.

Діти з акцентуацією характеру, безумовно, потребують уважного індивідуального ставлення з боку батьків та педагогів та психологічного супроводження процесу виховання з боку спеціалістів (психологів, пси­хотерапевтів).

4. Вправа “Особливості поведінки підлітків”.

- Розгляньте, будь-ласка інформацію. Визначте  характерні ознаки агресивної поведінки підлітка. Відтворіть це у малюнках.

Агресивна поведінка

Емоційна нестійкість деяких підлітків особливо виявляється в їхній поведінці, яку батьки часто називають конфліктною та агресивною. Агресивність у підлітків виявляється по-різному. Молодші затівають бійки, дівчата частіше виражають агресію вербально. Старші підлітки виражають агресію через негативізм, пасивно або активно чинять опір існуючим нормам та правилам.

Багато підлітків захоплюються активними видами спорту, агресив­ними іграми на комп'ютері. Хлопчики часто полюбляють різні військові атрибути. Демонстративний, яскравий одяг підлітків, особлива музика, зухвалі танці, графіті на стінах - все це також прояви підліткової агре­сивності. Проявом агресивності, але в пасивній формі можуть бути і зволікання часу, повільність, упертість, «забудькуватість», навмисна «нездатність» зробити необхідне. Деякі підлітки, не вміючи подолати свій гнів, не знаючи як знизити рівень своєї агресивності, «замикають» свій гнів всередині, що стає причиною виникнення у них психосоматич­них проблем: головного болю, виразки внутрішніх органів, шкіряних за­хворювань. Іноді засобом непрямого вираження гніву стає самогубство.

Агресія - це феномен захисної природи, який базується на підви­щеній гормональній активності підлітка і невмінні адекватно виразити свій гнів. Підліток поводиться агресивно, якщо виникає розходження між тим становищем, яке він прагне займати і тим, яке він фактично зай­має. Під час дорослішання у підлітків виникають нові потреби, інтереси, прагнення. Дитина не завжди може досягти успіху, особливо за високих рівнів вимог. За дуже вимогливого, жорсткого виховання нерідко вини­кають протиріччя між реальними можливостями і завищеним рівнем до­магань підлітка або завищеними вимогами з боку дорослих. Підліток відчуває незадоволення, неблагополуччя, порушення його особистістних кордонів. Ситуація погіршується при отриманні незро­зумілих, «подвійних» послань ззовні.

З одного боку, батьки хочуть бачити свою дитину спокійною, слухняною, а з іншого боку, сильною, такою, що вміє постояти за себе. У нас можуть бути наявні далекі від реальності фантазії про те, якими по­винні бути хлопчик або дівчинка. Від хлопчика ми чекаємо, що він не бу­де плакати, проте повинен бути сильним (як фізично, так і духовно), іноді галантним, обов'язково слухняним і «вихованим» (тобто знайомим з правилами хорошого тону).

Від дівчинки батьки також чекають самостійності, напористості, ак­тивності і в той же час ніжності, спокою, слухняності. Але діти не мо­жуть активно вирішувати свої проблеми самі і бути в той же час слухня­ними та покірними.

Крім неадекватних вимог з боку дорослих, дитина відчуває досить сильне напруження в оточенні однолітків. Бо вони (як, до речі, і вона са­ма) прагнуть якимось чином урівноважити своє уявлення про світ з чу­жим світоглядом. І якщо хлопчик або дівчинка дуже відрізняються від компанії однолітків, їм загрожує стати ізгоями цієї компанії, як правило, на першому етапі спілкування. Відбувається це тому, що діти ще не вміють адекватно реагувати на незвичне, а це, в свою чергу, є результа­том позиції їх батьків («Будь таким, як всі!»).

Ще одним чинником, що травмує підлітка є, навчання. Обсяги інформації, яку він повинен поглинути, навіть віддалено важко порівняти з тими, які засвоюються дорослим. Об'єктивно підліток завантаже­ний набагато більше дорослого, навіть якщо дорослий вирішує складні бухгалтерські задачі, а школяр задачки з підручника.

Нерідко трапляється так, що дитина як не старається, не може отри­мати схвалення з боку дорослих.

Особливу агресивність проявляють ті діти, сім'ям яких прита­манні словесні образи, тиск, крики, де мають місце фізичні покарання. Якщо батьки з метою виховання підлітка використовують директиви, заборони, накази, вимагають безумовної, бездумної покори, вони втрачають контакт зі своєю дитиною і, самі не усвідомлюючи, стають причиною агресивної, конфліктної поведінки.

Модель агресивної по­ведінки діти переносять на відносини з навколишніми. Такі діти мають серйозні проблеми з встановленням близьких довірливих стосунків, відрізняються демонстративною поведінкою або, навпаки, відчужу­ються і замикаються в собі.

Нерідко агресивна поведінка підлітків стає наслідком гіперопіки з боку дорослих.

5. Вправа “Поради батькам”.

- Розгляньте поради ”Що робити батькам при підвищеній агресивності дитини”.

1.Підвищена агресивність підлітка вимагає розрядки. Саме батьки можуть допомогти підліткові спрямувати енергію в потрібне русло і не дати можливості закріпитися агресивній поведінці.

2.Передусім вашій дитині дуже важливо навчитися вихлюпувати не­гативні емоції. Ви можете запропонувати їй свої способи безпечного про­яву гніву: від биття подушки, боксерської груші, рвання газетних сторінок до гарячої ванни або холодного душу.

3.Жваві спортивні ігри, в яких використовуються прийоми захи­сту і нападу, допоможуть зняти надмірну агресивність підлітка.

4. Щодо комп'ютерних ігор - вони можуть як підвищувати, так і знижувати рівень агресивності підлітка. Підбираючи з дитиною ігри, надайте перевагу спортивним комп'ютерним іграм, мотогон­кам, головоломкам, іграм-розслідуванням та подорожам, комп 'ютерному будівництву тощо. Уникайте кривавих комп 'ютер-них бійок та вбивств. Вченими підмічено, що у підлітків, які захоп­люються «стрілялками» та звикли до того, що в запасі е декілька «життів», саме поняття «життя» знецінюється.

5. Батькам потрібно пам'ятати, що втручання в особисті переживання і стосунки дитини справа надзвичайно делікатна. Будь яке втручання повинне бути обдуманим. Юнацька дружба, любов - дуже сильні, зна­чущі для підлітка почуття, тому тільки за умови глибокої довіри сина або доньки до вас, ви можете дозволити деякі делікатні поради з приво­ду вибору друзів.

6. Підсумок.

 Яка інформація є для вас цінною?

 Чи зможете набутий досвід використовувати у власному житті?

 Які ваші побажання?

 

Мета: Надання профілактичної допомоги батькам щодо проблем підліткового суїциду.

 Завдання: Розширити знання батьків про причини, ознаки і характер підліткового суїциду. Надати можливість задуматися і оцінити взаємини зі своїм дитям. Виховувати пошану до особи дитяти і розуміння  його проблемам.

Хід зборів

Здрастуйте, Шановані батьки! Я хочу обговорити дуже складне і дуже серйозне питання. Підліткове самогубство.   Питання, про яке багато хто боїться навіть замислюватися і відганяють думки про це, настільки страшним і неймовірним це здається для багатьох.  Людина не хоче вмирати, В ній біологічно закладено спочатку -   вижити і уникнути ситуацій ведучих до смерті. А ось якщо людина змирилася з думкою про смерть, виношує її і готовий до цього, а тим більше дитя -  ось це вже насторожує.

  За останніх 15 років число самогубств  серед підлітків від 13 до 15 років збільшилося в 2 рази.  На сьогоднішній день це питання дуже гостро стало в нашій країні. У цьому є необхідність підняти це питання на розгляд, оскільки для багатьох підлітків характерна якась навіюваність і прагнення до наслідування, прагнення бути схожим на когось є видимим не лише в манері одягатися, але і в поведінці, у вирішенні якихось ситуацій. 

Чому підлітки намагається звершити це?

 Що ж тягне їх, до прийняття такого рішення?

- Діти з неблагополучних сімей, через недостатню увагу до себе шукають самостійно вихід з положення.                                                                                                     - Дефіцит спілкування з однолітками.                                                                                                      - Байдужість з боку батьків і друзів, негаразди в сім'ї і труднощі в школі, психологічна непідготовленість до раннього статевого дозрівання – все це може привести підлітка до думки про самогубство, як засіб позбавлення від пригноблюючих його проблем.                                                        

       - Депресія, викликана втратою об'єкту любові, улюбленої людини. 

        - Потенційні самовбивці часто мають родичів, що покінчили собою, або предків.                                                                                                                                            

  - Звичайно, суїцид може бути результатом душевної хвороби. Деякі підлітки страждають галюцинаціями. Коли чийсь голос наказує їм покінчити собою.

Причиною самогубства може бути відчуття провини, страху, ворожості  Інколи депресія може і не виявитися настільки явно: підліток прагне приховати її за підвищеною активністю, надмірною увагою до дрібниць або зухвалою поведінкою – правопорушеннями, вживанням наркотиків, безладними сексуальними зв'язками. Така поведінка – заклик – зверніть увагу! Зі мною щось відбувається.

Так от, що парадоксально – основна причина більшості суїцидів – це глибоке відчуття нерозуміння і самоти людини. Він зробив і зважився на це по суті, тому що його не розуміли.  Не було жодної людини здатної зрозуміти його перживання ні серед підлітків, ні серед дорослих. Чому вони сприймають себе як знедолених і нікому непотрібних «чужаків». Не зрозуміли глибину його переживань і депресивного стану і не допомогли знайти інший вихід. Спроба самогубства – це крик про допомогу, бажання привернути увагу до своєї біди або викликати співчуття тих, що оточують.              Що ж відбувається з батьками, які стосунки можуть бути в сім'ї, якщо їх власне дитя не може їх дозватися? Чому вони такі глухі, що синові довелося лізти в петлю, щоб вони почули його крик про допомогу?

Досвід показує, що суїцид частіше трапляється в тихих сім''ях, де панує авторитарний стиль виховання, де всі норми і правила обов''язкові до виконання, орієнтація виховання в основному на зовнішнє благополуччя. «Я не бажаю нічого чути. Це повинно бути зроблено. Не ганьби мене перед сусідами». Виховання більше схоже на вказівки начальника, якому потрібний факт і не цікавий внутрішній світ співробітника, службовця.  Для багатьох дітей батьки – це люди, які ніколи не здійснювали провини, – вони завжди мають рацію. Тому що їх батьки ніколи не показували, що вони теж люди, що вони теж були дітьми, підлітками, що у них теж були такі проблеми. Немов це було так давно, що вже і не важливо. А замість розуміння і співчуття можна почути: «Мені б твої проблеми, ось де грошей дістати. – це пройде!» Не приділяючи більше 5-ти хвилин на глибше розуміння.

Докоряючи йому, батьки, виголошують деколи слова настільки злісні і образливі, що ними воістину можна убити. Часто слова сказані в пориві гніву, нестриманості, але батьки при цьому не думають, що своїм криком буквально штовхають його на небезпечний для життя вчинок.                                                                        ПРИКЛАД:

П'ятнадцятирічна дівчинка після опіку стравоходу (вона випила пляшку ацетону під час скандалу з матір'ю) розповідала: «Я була готова на все, аби змусити її замовкнути, я навіть вимовити не можу, як вона мене обзивала». Дівчинка не збиралася вмирати. А роки поневіряння по хірургічних відділеннях, важкі операції і погублене на все життя здоров'я – це ціна невміння і небажання матері тримати себе в руках, коли їй здалося, що дочка дуже яскраво нафарбувалася.

БАТЬКАМ СЛІД РОЗУМІТИ: якщо скандал вже розгорівся, потрібно зупинитися, змусити себе замовкнути (це до статі простіше, ніж змусити замовкнути іншого), усвідомлюючи свою правоту. Адже ваше завдання по суті в спорі з підлітком – не довести свою правоту або авторитет, а захистити дитя від біди.  Підліток дуже часто бачить перед собою завдання будь-яким способом довести право на свою думку і добитися пошани власних батьків, які ніяк не можуть змиритися з тим, що дитя дорослішає. В стані афекту підліток вкрай імпульсивний і агресивний. Будь-який гострий предмет, що попав під руку, ліки у вашій аптечці, підвіконня у вашій квартирі – все стане реально небезпечним, загрозливим його життю.  Закономірне питання:  Якщо не в пориві імпульсивності?  Трапляються варіанти коли підліток приходить до цього  шляхом довгих обдумувань.

ЧОМУ ВОНИ ВСЕ-ТАКИ ВИБИРАЮТЬ ЦЕЙ ВАРІАНТ ЯК РІШЕННЯ?  Фахівці стверджують, (і що найцікавіше в цьому їх підтримують самі постраждалі, тобто діти, що мали в своїй біографії спробу суїциду), що в більшості випадків підлітки не хочуть вмирати, вони хочуть жити, але сподіваються змінити своє життя, щоб воно не було таким «нестерпним». Підліток незрідка уявляє собі смерть як якийсь тимчасовий стан: неначе він опритомніє, і знову житиме. Абсолютно щиро бажаючи померти в нестерпній для нього ситуації, він насправді хоче налагодити відносини з тими, що оточують. Тут немає спроби шантажу, але є наївна віра: хай хоч би його смерть напоумить батьків, тоді кінчаться всі біди, і вони знову заживуть в згоді. Підлітки, здійснюючи суїциїдальну спробу сподіваються з допомогою суїциду змінити конфліктну ситуацію. Вони переконані, що можна здаватися померлим для тих, що оточують, але при цьому спостерігати свої похорони і розкаяння кривдників.

ЯК РОЗПІЗНАТИ ПІДЛІТКА, що ОБМІРКОВУЄ САМОГУБСТВО?                                         

Якщо людина серйозно задумала вчинити самогубство, то зазвичай про це неважко здогадатися по ряду характерних ознак, які можна розділити на 3 групи:           

  словесні,

поведінкові

ситуаційні.
                                                           Словесні ознаки

     1.Прямо і явно говорити про смерть: "Я збираюся накласти на себе руки"; "Я не можу так далі жити".

2. Натякає про свій намір: "Я більше не буду ні для кого проблемою"; "Тобі більше не доведеться про мене хвилюватися".

3. Багато жартує на тему самогубства.

4. Виявляє нездорову зацікавленість питаннями смерті.
                                                       Поведінкові ознаки:
      1. Роздає іншим речі, що мають велику особисту значущість, мириться з давніми ворогами.

2. Демонструє радикальні зміни в поведінці, такі, як:

- в їжі - їсть занадто мало або надто багато;

- уві сні - спить занадто мало або надто багато;

- в зовнішньому вигляді - стає неохайним;

- в шкільних звичках - пропускає зайняття, не виконує домашні завдання, уникає спілкування з однокласниками; проявляє дратівливість, похмурість; знаходиться в пригніченому настрої;

- замикається від сім'ї та  друзів;

- надмірно діяльний або, навпаки, байдужий до навколишнього світу; відчуває то раптову ейфорію, то напади відчаю.                                                                                                                3. Проявляє ознаки безпорадності, безнадійності і відчаю.

Ситуаційні ознаки

Людина може зважитися на самогубство, якщо:

1. Соціально ізольований(не має друзів або має тільки одного друга), почуває себе знедоленим.                                                                                                                             

2. Живе в нестабільному оточенні(серйозна криза в сім'ї - в стосунках з батьками або батьків один з одним; алкоголізм - особиста або сімейна проблема);             

3. Відчуває себе жертвою насильства - фізичного, сексуального або емоційного.                                                                                                                                           

4. Робив раніше спроби суїциду.       

5. Має схильність до самогубства внаслідок того, що воно здійснювалося кимось з друзів, знайомих або членів сім'ї.                                                                     

6. Переніс важку втрату(смерть когось з близьких, розлучення батьків).

7. Занадто критичний по відношенню до себе.

Що робити?

Якщо помічена схильність школяра до самогубства, наступні поради допоможуть змінити ситуацію.                                                                                                                                            1. Уважно вислухайте підлітка, що зважився на самогубство. У стані душевної кризи будь-якому з нас, передусім, потрібний хто-небудь, хто готовий нас вислухати. Докладіть усі зусилля, щоб зрозуміти проблему, приховану за словами.              2. Оцініть серйозність намірів і почуттів дитини. Якщо він або вона вже мають конкретний план самогубства, ситуація гостріша, ніж якщо ці плани розпливчаті і невизначені.                                                                      3. Оцініть глибину емоційної кризи. Підліток може зазнавати серйозних труднощів, але при цьому не думувати про самогубство. Часто людина, що не давно знаходилася в стані депресії, раптом починає бурхливу, невпинну діяльність. Така поведінка також може служити підставою для тривоги.                                                                                   

4.Уважно віднесіться до усіх, навіть самих незначних образ і скарг. Не нехтуйте нічим із сказаного. Він або вона можуть і не давати волю почуттям, приховуючи свої проблеми, але в той же час знаходитиметься в стані глибокої депресії.                                                                                                               

5. Не бійтеся прямо запитати, чи не думає він або вона про самогубство. Досвід показує, що таке питання рідко шкодить. Часто підліток буває радий можливості відкрито висловити свої проблеми.                                                        Наступні питання і зауваження допоможуть завести розмову про самогубство і визначити міру ризику в цій ситуації:                                                                                    Схоже, у тебе щось скоїлося. Що тебе мучить? (Так можна зав'язати розмову про проблеми підлітка)                                                                                                                Ти думав коли-небудь про самогубство?                                                                                                  Яким чином ти збираєшся це зробити? (Це питання допоможе визначити міру ризику : чим детальніше розроблений план, тим вище вірогідність його здійснення).             

Твердження про те, що криза вже минула, не повинні ввести вас в оману. Часто дитина може відчути полегшення після розмови про самогубство, але незабаром знову повернеться до тих же думок. Тому так важливо не залишати його наодинці навіть після успішної розмови. Підтримуйте його і будьте наполегливі. Людині в стані душевної кризи потрібні строгі ствердні вказівки. Усвідомлення вашої компетентності, зацікавленості в його долі і готовності допомогти дадуть йому емоційну опору.                                                                                                                                                                        Переконайте його в тому, що він зробив вірний крок, прийнявши вашу допомогу. Оцініть його внутрішні резерви. Якщо людина зберегла здатність аналізувати і сприймати поради оточення, йому буде легше повернути душевні сили і стабільність. Слід взяти до уваги і інші можливі джерела допомоги : друзів, сім'ю, лікарів, священиків, до яких можна звернутися. Спробуйте переконати підлітка звернутися до фахівців(психолог, лікар). Інакше звернетеся до них самі, щоб разом розробити стратегію допомоги.                                          Висновок. Покажіть, що ви любите свою дитину. Хто у світі прийматиме і любитиме мене і приймати просто за те, що я є, незалежно від вчинків, які я здійснюю, від слів, які вживаю, від того як поводжуся, якщо не мої власна мама і папа, кому ще я потрібний у цьому світі так сильно.               Хто, якщо не ви?

 

 

 

 

(Диспут)

Діти, що були свідком насильства  у сім’ї, засвоюють, що:

 

• Насильство – це засіб розв’язування конфліктів або отримування бажаного. Цей навик вони приносять у середовище, яке їх оточує: спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні й близькі стосунки, а потім у свою сім’ю і на своїх дітей.

 

• Негативні форми поведінки у суспільстві – найвпливовіші.  Діти  отримують впевненість, що тиск і агресія призводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з людьми. Вони не знають про те, що можна досягти бажаного, не обтяжуючи права іншого.

 

• Довіряти людям і, особливо, дорослим, небезпечно. У своїх сім’ях діти не мають прикладу позитивних стосунків одного з одним. Тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей.

 

• Свої почуття і потреби не можна виражати відкрито. Дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім’ї, тому що до неї або просто немає нікому діла, або за цим наступить покарання. Врешті-решт, вона втрачає цей навик – виявляти свої справжні почуття. Дійові тільки негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх варто проявляти.

 

У результаті дитина:

або приховує свої почуття в сім’ї, знаходячи їм вихід на вулиці, в школі;

або керується принципом – мовчи, терпи і принижуйся.

У сім’ях, де у стосунках з дітьми переважають

контролювання

нехтування дитячими потребами

тиснення

приниження один одного

дитина може вирости агресивною або „забитою”, що не вміє постояти за себе.

Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати. Ми весь час повинні пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Якщо дитина демонструє агресивні реакції, це ще не значить, що дитина робить негативний вчинок. Виявляється, що агресія – це форма поведінки, яка направлена на самозахищення і служить для адаптування навколишнього середовища, задоволення бажань і досягнення мети. Тобто це те, що властиве нам з народження і те, чого не можна знищити, можна тільки приглушити.

Протягом багатьох років спілкування з батьками ми дійшли висновку, що батьки часто самі мають недостатню правову культуру і не знають, яка відповідальність чекає їхніх дітей за скоєні правопорушення та злочини. Тому ми склали пам’ятки  для батьків та дітей «Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх», «Пам’ятка для батьків». Ці пам’ятки були роздані батькам та дітям.

 

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

 

Кримінальна відповідальність – це правовий наслідок скоєння злочину, який полягає у застосуванні до винного державного примусу

у формі кримінального покарання.

 

1.  Відповідно до ст.10 Кримінального кодексу України, кримінальній відповідальності підлягають особи, яким на момент скоєння злочину минуло 16 років. Є випадки, коли відповідальність настає з 14 років, а в деяких випадках з 11 років, якщо мова йде про вбивство, умисне заподіяння тілесних ушкоджень, які спричинили розлад здоров’я потерпілого, зґвалтування, розбій, крадіжку, грабіж, злісне та особливо злісне хуліганство, розкрадання вогнепальної зброї та вибухових речовин, умисні дії, що можуть спричинити аварію поїзда, деякі випадки умисного знищення чи пошкодження майна.
2. До особи, яка вчинила у віці до 18 років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визнано, що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання, а також до особи, яка до виповнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням:

а)  застереження;

б) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;

в) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їх прохання;

г) покладення на неповнолітнього , який досяг 15 років і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків;

ґ) направлення до спеціальної навчально­­-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, на строк до трьох років;

д) суд може визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя;

е) для них передбачені пом’якшені умови звільнення від кримінальної  відповідальності та покарання – за амністією, у результаті помилування, за відбуттям частини покарання тощо.

3. Особи у віці з 14 до 16 років не несуть кримінальної відповідальності за злочини з  необережності (за винятком убивства).

4.  До неповнолітніх застосовується максимальний термін ув’язнення – 10 років.

5.  За окремі види  злочину застосовуються слідуючі  міри покарання:

      бандитизм – від 5 до 15 років;

      ухилення від призову на строкову військову службу – від 3-х  років;

      крадіжка – від 3-х років, або виправні роботи на строк до 2-х років;

      крадіжка з проникненням у приміщення – від 3 до 8 років з конфіскацією або без неї.

6. Батьки зобов’язані поважати та виховувати своїх дітей,  піклуватися про їхнє здоров’я, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття ними повної загальної середньої освіти, готувати їх до самостійного життя.

7. Батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони:

без поважної причини не забрали дитину з пологового будинку або іншого лікувального закладу і протягом 6 місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;

ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

жорстоко поводяться з дитиною;

є хронічними алкоголіками або наркоманами;

вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та  бродяжництва;

засуджені  за вчинення умисного злочину щодо дитини  (Сімейний кодекс України)

 

 

Підпис батьків _______________

 

 

Пам’ятка  для батьків

 

1. Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.

2. Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

3. Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

4. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.

5. Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.

6. Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

7. Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.

8. Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.

9. Виховання – це наступність дій.

10. Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

Ви повинні знати

1.  З ким приятелює ваша дитина.

2. Де проводить вільний час.

3. Чи не пропускає занять у школі.

4. У якому вигляді або стані повертається додому.

 

                          Не дозволяйте дітям та підліткам

1. Йти з дому на довгий час.

2. Ночувати у малознайомих для вас осіб.

3. Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.

4. Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.

5. Носити чужий одяг.

6. Зберігати чужі речі.

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли

- в домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

- в домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити   про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

- в домі з’явилися  голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

- в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

- в домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

- відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися  сліди від заштриків на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Така форма роботи дає можливість батькам більше контролювати та розуміти своїх дітей, розуміти їхнє життя; підвищує правову освіту батьків, допомагає їм правильно виховувати своїх дітей.

Разом з представниками КМСД та представниками виконкому сільської ради проведені рейди у сім’ї асоціального типу. Великих масштабних рейдів  у 2008-2009 н.р. проведено чотири. Під час одного рейду відвідується 9 – 13 сімей. Такий спосіб контролю з боку школи та громадськості допомагає побачити проблеми, які існують у сім’ях, вчасно надати їм відповідну допомогу. 

Однією з активних і дієвих форм роботи з батьками є засідання штабу профілактики правопорушень. Засідання відбуваються планові (складання плану роботи, звіти класних керівників, вчителів-наставників, учнів, схильних до правопорушень) та позачергові (якщо виникає така необхідність через НС). Вони проходять у традиційній та нетрадиційній формі: найчастіше це круглий стіл спільно з представниками КМСД, комісією у справах дітей при виконкомі сільської ради, опікунською радою. У цьому навчальному році на таких засіданнях розглядалися питання правопорушень підлітків та дрібних крадіжок, пропуски навчальних занять без поважних причин, насильство та жорстокість серед неповнолітніх та ін.

Робота з учнями

 

Правова освіта є складовою частиною системи освіти та виховання і має на меті формування високого рівня правової культури і правосвідомості людини, її ціннісних орієнтирів та активної життєвої позиції як члена громадянського суспільства.

Центральною фігурою, об’єктом, на який направлені зусилля батьків, учителів та громадськості, є, звичайно, учень. Адже сучасні діти – це справді наше майбутнє, яке залежить від того, як ми його виховаємо, що закладемо в його основу.

З метою формування правової культури особистості, розвитку конструктивного толерантного спілкування доцільно проводити виховні години «Знай свої права, дитино», бесіди «Що таке право і обов’язок?», рольова гра «Закон і порядок», вікторина «У світі права», ранок «Чи знають казкові герої права, закони та обов’язки?», розвиваючі заняття «Вчимося спілкуватися», тренінгові заняття за програмою «рівний-рівному» та ін.

Мета - усунення спотворень емоційного реагування і стереотипів поведінки, реконструкція повноцінних контактів дитини з однолітками, гармонізація образу " Я".

Завдання:

1. Формування соціальної довіри.

2. Розвиток соціальної активності дітей.

3. Розвиток соціальних емоцій.

4. Розвиток комунікативних навичок.

5. Формування адекватної самооцінки у дітей.

6. Навчання умінню самостійно вирішувати проблеми.

 

ЗАНЯТТЯ 1. "Знайомство"

1. "Знайомство"

Мета: зближення учасників групи.

Діти сідають в коло, кожен по черзі представляє себе і говорить, що він любить і не любить, наступний учасник спочатку повторює все про попереднього, а після представляє себе і т. д.

2. "Молекули"

Мета: підвищення позитивного настрою і згуртованості групи, емоційне і м'язове розслаблення.                                                                                                                Інструкція: "Уявимо собі, що усі ми - атоми. Атоми виглядають так - зігнути руки в ліктях і притиснути кисті до плечей. Атоми постійно рухаються і час від часу об'єднуються в молекули. Число атомів в молекулах може бути різноманітним, воно визначатиметься тим числом, яке я назву. Зараз усі починають швидко рухатися по кімнаті, а коли я назву яке-небудь число, наприклад, три, атоми повинні об'єднатися в молекули - по три атоми в кожній. Молекули виглядають так: лицем один до одного, торкаючись один одного предплічам.

3. "Три товариші"

Мета:  отримання первинної інформації один про одного, формування комунікативних навичок.

Група об’єднується на підгрупи по три людини в кожній. Кожній групі потрібно заповнити анкету.

Анкета "Три товариша"

Ось три речі, які ми усі любимо:

1. _________________________________________

2. _________________________________________

3. _________________________________________

Ось три речі, які ми усі не любимо:

1. _______________________________________

2. _______________________________________

3. _______________________________________

У цьому ми відрізняємося один від одного:

Ім'я:_____________ Я відрізняюся від інших тим___________

4. Гордіїв "вузол"

Мета: зняття напруженості.

Інструкція: "Встаньте, закрийте очі, руки витягніть вперед на рівні грудей, йдіть вперед і спробуйте узяти  іншого учасника за руки".

5. "Дзвін"

Мета: об'єднання групи, створення атмосфери єдності.

Діти встають в коло, по черзі піднімають праву і ліву руки вгору, зєднуючи руки в центрі кола у вигляді " дзвону", вимовляють " Бом"! і синхронно, з силою кидають руки вниз. Повторити кілька разів.

1. "Рефлексія" Учасники по кругу характеризують настрій, обмінюються думками і почуттями про проведене зайняття.

 

ЗАНЯТТЯ 2 "Мій світ"

1. "Вітання".

Усі учасники групи вітаються один з одним, називаючи по імені.

2. "Подаруй посмішку"

Мета: створення атмосфери єдності, підвищення позитивного настрою, розвиток уміння виражати свій емоційний стан.

Діти стають в коло, беруться за руки. Кожен по черзі дарує посмішку своїм сусідам ліворуч і справа, дивлячись один одному в очі.

3."Дзеркало"

Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки, зниження напруги, подолання невпевненості, довільний контроль.

Учасники стають в дві шеренги лицем один до одного, розбиваючись на пари, один - що водить, інший - " дзеркало". Той, що водить дивиться в " дзеркало", а воно відбиває усі його рухи. Після учасники міняються ролями, а потім і напарниками.

4."Клейовий дощик"

Мета: розвиток згуртованості групи, зняття напруги.

Діти встають один за одним і, тримаючись, за плечі попереду того, що стоїть долають перешкоди: піднятися і зійти із стільця, проповзти під столами, обігнути "широке озеро" і т. д.

5."Я самий"

Мета: зняття внутрішніх затисків, пошук внутрішніх ресурсів.

Кожен по черзі закінчує пропозицію: "Я самий".

6. "Рефлексія" Учасники по колу характеризують настрій, обмінюються думками і почуттями про проведене зайняття.

 

 

ЗАНЯТТЯ 3

"Робота з "Я-образом"

1. "Вітання". Усі учасники групи вітаються один з одним, даруючи комплямент.

2. "Вузький міст"

Мета: підвищення позитивного настрою і згуртованості групи.

На підлозі крейдою креслиться тонка лінія, необхідно удвох пройти по цьому мосту.

3".10 Я"

Мета: саморозкриття, робота з образом " Я".

10 разів відповісти на питання: "Хто я? Який я"?. Листи із відповідями не підписуються, психолог перемішує їх і зачитує, учасники намагаються здогадатися, хто автор.

4. "Добре або погано"

Мета: подивитися на одно і те ж явище з різних точок зору.

По коло один учасник говорить: "Добре бути добрим, тому що"…, а що йде за ним говорить: "Погано бути добрим, тому що"...

5. "Релаксація

"Місце, де я себе прекрасно почуваю"

6."Рефлексія" .

Учасники по колу характеризують настрій, обмінюються думками і почуттями про проведене заняття.

 

ЗАНЯТТЯ 4

"Відчуй себе потрібним"

1. "Вітання».

Усі учасники групи вітаються один з одним, бажаючи щось приємне

2. "Тріски пливуть по річці"

Мета: розвиток тактильних відчуттів.

Учасники стають в дві шеренги на відстані витягнутої руки один від одного - вони береги. Один учасник - тріска. Він повільно пропливає між " берегами", вони м'якими дотиками допомагають " трісці". Вправу можна проводити з відкритими і із закритими очима.

3. "Ласкаве ім'я"

Мета: створення позитивного настрою, розвиток почуття довіри один до одного.

Кожен учасник по черзі стає в центр кола, а інші називають його ласкавими іменами.

4. "Мої досягнення"

Мета: пошук внутрішнього ресурсу, підвищення самооцінки.

Кожен учасник пише на аркуші паперу про те, чого він досяг за останній час, після листочки вивішуються на загальний огляд, зміст зачитується і обговорюється.

5. "Оплески по колу"

Мета: переживання почуття радості, хвилювання, очікування, створення атмосфери прийняття.

Усі стають в коло. Психолог підходить до одного з учасників, дивиться йому в очі і дарує йому свої оплески. Потім вони обоє вибирають наступного учасника, який також отримує свою порцію оплесків, - вони обоє підходять до нього і аплодують і т. д.

6. "Ми тебе любимо"

Мета: емоційна підтримка, встановлення довірливих стосунків.

Усі учасники стають в коло. Кожен учасник по черзі виходить в центр, всі  хором називають його ім'я. Потім хором промовляють фразу: "Ми тебе любимо"!

7.Релаксація  «Книжка життя»

Мета: розслаблення, розвиток уяви.

Сядьте зручно. Зробіть кілька спокійних вдихів і видихів. Скажіть: «Мені добре». Заплющте очі, уявіть собі білий екран, на якому послідовно будуть змінюватись картини. Ось перед вами дерево крупним планом, яке поступово віддаляється, ось хмари, що повільно пливуть і теж зникають, здається, ваш погляд на чомусь затримується… Дайте волю своїй уяві.

Кожен подумки повертається до періоду молодшого шкільного віку. Кожен із нас любив слухати казки, і ви можете знову і знову згадати, як ви всім серцем співчували та співпереживали головному герою, проходячи разом із ним через усі випробування та радіючи за нього та за його подвиги. Кожен любив гортати сторінки книжки, вкотре розглядаючи малюнки з казковими героями.

Ви можете переглянути іншу книжку – книжку вашого життя, знайти в ній найцікавіші сторінки. Згадайте себе десятирічним ( про що мріяли, ким хотіли стати). Похваліть себе за все, що вдалося. Ви доклали зусиль, виявили здібності, у вас щось вийшло – і це чудово. Перегорнемо наступну сторінку. На цих сторінках ви бачите себе радісною і щасливою, впевненою і задоволеною людиною, яка легко долає труднощі й досягає успіху у своїх справах. Інколи вам трапляються сторінки, де ви бачите свої колишні поразки, невдачі, де ви когось образили або образили вас, де вас роздирає гнів, клекоче обурення, мучить почуття провини, страху, образи. Ви можете вирвати ці сторінки зі своєї книжки, зробивши з них паперові літачки, та пустивши їх за вітром, помахавши їм рукою, попрощавшись із ними назавжди. Або ви можете залишити їх і подякувати кожній ситуації за те, що отримали в ній уроки життя, бо не можна навчитися жити без труднощів. Скажіть «дякую» всім своїм учителям – життєвим проблемам і труднощам – за шанс порівняти і зрозуміти стан злету й падіння, неприємностей і радощів, гіркоту поразки й радість перемоги. Без неприємностей ми дуже швидко звикли б до радощів життя, і воно було б нудне та нецікаве. Подякуйте всім, хто колись вас образив, знехтував, відмовив, - вам було боляче, проте ви духовно піднялись на одну, а може, на кілька сходинок.

А тепер погортайте свою книжку знову вперед і поверніться у сьогоднішній день, у цю годину, у цю кімнату. Зробіть глибокий вдих та енергійний видих під вислів «Я бадьорий». Розплющте очі.

Обговорення.

• Що ви відчували, коли подумки гортали цю книжку? (Хвилювання, піднесення, радість, сум або просто нічого).
• Коли перегортали сторінку дитинства, ким хотіли стати?

8. "Спасибі за прекрасний день"

Мета: розвиток уміння яскравий і виражений дякувати.

Діти по черзі беруться за руки і говорять один одному: "спасибі за прекрасний день", потім, коли утворюється коло, всі разом промовляють: "спасибі, до побачення, до зустрічі".

 

ЗАНЯТТЯ 5

"Шлях довіри"

1. "Вітання".

Усі учасники групи вітаються один з одним, називаючи по імені, бажають щось приємне.

2. "Написи на футболці"

Мета: створення позитивного настрою на роботу, розвиток взаєморозуміння, довіри.

 Придумати і написати сусідові справа напис на футболці так, щоб вона підходила йому, відбивала його внутрішній зміст, передавала його настрій.    Обговорення.

3. "Сліпий і поводир"

Мета: формування почуття близькості, розвиток почуття безпеки, уміння співпереживати.

Вправа проводиться в парах. Один - " сліпий", інший - його " поводир", який повинен провести " сліпого" через різні перешкоди(у " сліпого" зав'язані очі). Після проходження маршруту учасники міняються ролями.

4. "Кішки-мишки"

Мета: зняття емоційної і м'язової напруги, подолання страхів.

Вибираються " кішка" і " мишка". Усі інші утворюють коло, взявшись за руки,- це "будиночок мишки". Завдання " кішки" упіймати " мишку". Учасники, які стоять в колі захищають, ховають " мишку" від " кішки".

5. "Релаксація - "Поділися з ближнім"(К. Фопель "Як навчити дітей співпрацювати"? кн. 2 стор. 122)

6. "Рефлексія"

Учасники по колу характеризують настрій, обмінюються думками почуттями про проведене заняття.

 

ЗАНЯТТЯ 6

"Агресія і гнів"

1. "Вітання".

Усі учасники групи вітаються один з одним, називаючи по імені, бажають щось приємне.

2. "Перетворення злості"

Мета: створення позитивного настрою, об'єднання групи, розвиток спостережливості, внутрішньої свободи і розкутості.

На дошці два учасники різнокольоровою крейдою в швидкому темпі намагаються зафарбувати усе поле дошки.

4. "Портрет агресивної людини"

Мета: об'єднання групи, розвиток спостережливості, здібності до самовираження.

Учасники групи обговорюють, як виглядає агресивна людина: риси його обличчя, хода, жести, міміка. Намалювати усією групою портрет агресивної людини.

4. "Добре або погано бути агресивним"

Мета: розвиток спостережливості, здібності подивитися на явище з різних точок зору.

Учасники по черзі говорять, чому агресивним бути погано і чому бути агресивним добре.

5. "Штовхалки"

Мета: розвиток уміння аналізувати свою агресію через гру, порівнювати свої сили, розширення контактів в групі.

Вправа виконується в парах. За сигналом психолога учасники попарно торкаються один до одного долонями, намагаючись зрушити партнера з місця.

6. "Увірвися в коло"

Мета: зняття емоційної напруги, придбання навичок конструктивної поведінки.

Учасники встають в оло і міцно тримаються за руки. Один з учасників залишається за колом і намагається прорватися в коло. Після того, як це йому вдалося, за коло виходить інший учасник.

7. "Рефлексія"

Учасники по колу характеризують настрій, обмінюються думками і почуттями про проведене зайняття.

 

ЗАНЯТТЯ 7

"Зроби себе щасливішим"

1. "Вітання".

Усі учасники групи вітаються один з одним, називаючи по імені

2. "Мені подобається, що ти".

Мета: створення позитивного настрою, розвиток уміння помічати позитивні якості в людях і говорити їм про це.

Учасники по колу говорять один одному компліменти, продовжуючи фразу: "Мені подобається, що ти…".

3. Бутон", що "розпускається

Мета: активізація спільної діяльності, створення позитивного настрою.

Група сідає на підлогу і береться за руки. Необхідно встати плавно, одночасно, не відпускаючи рук, після чого "квітка" починає розпускатися (відхилятися назад, міцно тримаючи один одного за руки) і гойдатися, ніби на вітрі.

4. "Чарівний стілець"

Мета: зняття внутрішніх затисків, пошук своїх ресурсів.

Кожен по черзі може сісти на стілець і розповісти про своє заповітне бажання.

5. "Театр"

Мета: розвиток виразності рухів, комунікативних навичок.

Учасники діляться на 2 групи, які отримують завдання за допомогою міміки і жестів змалювати ситуацію з життя("У зубного лікаря", "Контрольна робота" і т. д. ), після вгадують, що намагалися показати їх товариші.

6. "Загальний малюнок"

Уся група спільно на великому аркуші паперу малює один малюнок. Наприклад: "Місто щастя"

7. Кожен учасник тренінгу по черзі закінчує фразу: "Я бажаю усім".

 

 

 

 Мета: розповісти учням про права та обов’язки дитини, ознайомити з Конституцією нашої країни, вчити відрізняти права від обов’язків, закріпити їх у пам’яті учнів; розвивати культуру дітей, ввічливість, чесність, людяність; виховувати дисциплінованість, повагу до людей.

  Обладнання: Конституція України для школярів, оповідання В.Сухомлинського, брошура ,,Знай свої права”.

 

Хід заняття

 

Слово вчителя

- Ми говоримо: права дитини. А хто  ж така дитина?

(Дитина – це людина, якій ще не виповнилося 18 років)

Слово вчителя

•                   Кожна держава повинна піклуватися про своїх громадян: про чоловіків і жінок, багатих і бідних, про людей усіх національностей, будь-якого кольору шкіри, у тому числі про маленьких громадян. У кожній демократичній державі є Конституція, яка захищає людину, гарантує її права.

 

•                   А що таке Конституція?

 

Конституція – Основний Закон будь-якої держави. У ній записані усі правила, за якими повинні жити люди цієї країни. І правила ні в якому разі не можна порушувати! За допомогою Конституції держава піклується про своїх громадян. Але в усіх малих громадян є ще й своя Конституція. Вона називається ,,Декларація прав дитини”.

 

•                   Чи чули ви про документ ,,Декларація прав дитини”?

 

10 грудня 1948 року проголосили Декларацію, завдяки якій запобігли 3 світовій війні. Вона має 46 статей, які включені до нашої Конституції. У цьому документі вперше були визначені права дитини.

 

Виходять діти, одягнені у казкових героїв

 

Буратіно. Виходить, що наша держава піклуватися про своїх дітей?

Мальвіна. О, ви робите незвичайні успіхи, Буратіно.  І лише одна-однісінька країна відмовилася. Це Країна Дурнів.

Буратіно. А цікаво, що це за права, які начебто я маю?

Мальвіна. Ну ось, наприклад: ,,Ніхто не має права ображати іншого, принижувати, карати”. Як це робив, наприклад, Карабас-Барабас.

Буратіно. Ух ти! Здорово! А ще!

Мальвіна. А ще кожна дитина має право ходити до школи і вчитися безкоштовно, щоб стати грамотним, розумним і вихованим.

Буратіно. Подумаєш. А якщо я не хочу вчитися?

Мальвіна. Значить, ви порушуєте виконання Конституції. Адже крім прав, кожна дитина повинна пам’ятати і про свої обов’язки. Ходити у школу, Буратіно, це ваш обов’язок.

Буратіно. Я так і знав. Зразу палки в колеса. Я думав, якщо мені дають права, це значить, можна робити, що завгодно.

Мальвіна. Ви не маєте жодних здібностей до правознавства. Усі люди народжуються вільними і рівними, усі мають однакові достоїнства і права. Усі наділені розумом і повинні ставитися один до одного, як брати і сестри, незважаючи на колір шкіри.

Буратіно. Та це дурість якась написана. Люди не можуть народжуватися однаковими, рівними, наприклад, мій сусід, хлопчик, коли народився, важив 3 кг, а його братик – 2,5.

Мальвіна. Послухай: народжуватися рівними – це не значить народжуватися однаковим на зріст і вагу або однаково сильними і красивими. Це значить – народжуватись людьми. Адже ніхто ще не народився на світ міністром з портфелем або генералом з погонами.

Слово вчителя

•                   А зараз ми поговоримо про ті казки, де були порушені права людей.
•                   У книзі О.С.Пушкіна ,,казка про царя Салтана” дорослими людьми був зроблений ганебний вчинок

 

,,В бочку з сином посадили,

засмолили, покотили.

Та пустили в Океан -

Мов велів так цар Салтан”.

•                   Чи мали право ці люди таке чинити із царицею і дитиною? Я думаю, що це було дуже жорстоко, чи не так? У Конституції записано: ,,Головне право кожної людини – право на життя”. і маленька дитина теж має право жити. А вона могла загинути у хвилях океану.

Снігова королева з казки Г.-К. Андерсена ,,Снігова Королева” викрала хлопчика Кая, що мешкав у маленькому будиночку з бабусею, і відвезла його у свій величезний льодовий палац. Вона обіцяла подарувати увесь світ. І пару ковзанів на додачу. Хто знає, може вона хотіла хлопчикові добра?

•                   А чи мала вона право забирати, викрадати Кая з рідної домівки?
•                   Діти мають право на життя зі своїми батьками, і нікому не дозволено їх розлучати.

 

•                   У казці А.Ліндгрен ,,Малюк і Карлсон, який живе на даху”, Фрекен Бок не поважала і не любила дітей. Вона примовляла: ,,Нічого, нічого. В мене і діти і собаки швиденько стають шовковими”.
•                   А ну згадайте, діти, яке ім’я придумав їй Малюк? Правильно, домомучительниця.
•                   Чи мала вона право з ним так поводитися?
•                   У Декларації прав дитини сказано: ,,Не можна навчати і підтримувати дисципліну у школі жорстокістю і приниженням”.
•                   У казці Ш.Перо ,,Попелюшка” дівчина весь час працює і тільки працює. І тут усіх запросили на бал. ,,Матінко, - сказала вона, - чи не можна мені хоч одним оком подивитися на бал?”. «Ха-ха-ха. Що тобі, замазуро, робити у королівському палаці?» - відповіла мачуха.
•                   Хто тут неправий?
•                   Попелюшка була дитиною. Дитина має право відпочити, пограти, повеселитися. Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці.

 

Слово вчителя

Знай свої права

•                  Усі діти мають право на любов і піклування.

Діти є рівні у правах.

•                  Усі діти мають право на повноцінне харчування.
•                  Мають право на освіту.
•                  Мають право на відпочинок і дозвілля.
•                  Мають право на медичну допомогу.
•                  Жодна дитина не повинна примусово залучена до праці.
•                  Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена.
•                  Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства .
•                  Діти мають право вільно висловлювати свої погляди.
•                  Діти мають право на вільне спілкування.
•                  Діти мають право на інформацію.

 

Інсценізація оповідання В.Сухомлинського ,,Списав задачу”

Павлик прийшов до школи стурбований. Вдома він не зміг розв’язати задачу. Прийшов, щоб у когось списати. Сам працювати він не любив. Прийшла відмінниця Зіна. Павлик попросив у неї списати, бо мовляв, у самого не вийшло. Зіна дала Павлику свій зошит. Павлик почав списувати. В третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32. У своєму зошиті він написав правильно, а Зіні не сказав, що у неї помилка. Наступного дня вчителька принесла зошити після перевірки.

•                   У Павлика – п’ять, - сказала вчителька.
•                   Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, - чотири. Помилку допустила.

Зіна зблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.

 

Проблемне запитання

•                   Чому Павлик опустив голову і почервонів?

Кожна дитина має не тільки права, а й обов’язки перед суспільством, у якому живе, і повинна поводитися так, щоб її права і обов’язки не заважали правам і  свободам інших людей.

 

 

Знай свої обов’язки

1.               Будь чесним, чуйним, людяним, добрим.
2.               Не бийся. Спробуй переконати.
3.               Допомагай друзям.
4.               Ділися іграшками.
5.               Не кричи, вислухай товариша.
6.               Людина починається з добра.

 

 

Вірш ,,Твори добро”

Ти добро лиш твори повсюди.

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій і доглянь пшеницю.

Ти вкопай і почисть криницю.

Волю дай, погодуй пташину.

Приласкай і навчи дитину.

Бо людина у цьому світі,

Лиш добро повинна творити.

Л. Іванкова

 

Анкетування (чи так я роблю?)

1.         Якщо мені треба когось покликати, я не кричу на весь клас.
2.         Не ображаю менших.
3.         Мирно граюся з друзями.
4.         Поважаю працю чергових.
5.         Завжди вітаюся з товаришами.
6.         Не гніваюся, коли програю.
7.         Чемно розмовляю з однокласниками.
8.         Готовий допомогти товаришеві.

 

Підсумок

1.               Які ви знаєте права дітей?
2.               Які обов’язки учнів ви знаєте?
3.               Як впливають недобрі стосунки на здоров’я дітей?

 

Мета: допомогти учням зрозуміти причини скоювання злочинів, допомогти розібратися у витоках злочинності; заставити задуматися над тим, що можна зробити для запобігання правопорушень умовах школи, села, держави; заставити замислитися над тим, як поводитися, щоб не стати правопорушником.

 

Обладнання: візитні картки учасників, бланки для опитування.

 

Пояснення до гри

У процесі гри учасники виконують ролі, які дозволяють їм обговорити причини скоювання злочинів з позицій різних людей, а потім узагальнити інші про те, які заходи необхідно приймати, щоб стримати зростання злочинності. Це буде свого роду імпровізація соціологічного дослідження.

 

Основні правила

1. Усі учасники повинні знати мету гри, що проводиться. Для цього потрібно пояснити, що у грі представлена життєва ситуація, пов’язана з вивченням причин злочинності і розробкою заходів, які необхідно прийняти для боротьби з нею. При цьому основне завдання – з’ясувати, що думають жителі села про стан злочинності і що конкретно вони пропонують для її ліквідації.
2. Учасники повинні розуміти свої ігрові ролі. Кожній дитині пояснюється, що вона конкретно може робити, виконуючи роль, а що робити не можна.
3. Учасники повинні чітко знати, що їх чекає після гри (оцінки, грамоти, призи, нагородження). Про це не можна забувати, оскільки діти потребують похвали, вони дуже чуйно реагують на будь-які заохочення, особливо пов’язані з успіхами під час гри.

 

Пояснення до гри

Дітей необхідно розділити на дві групи (жеребкування). Одна група – жителі села, друга – представники преси, телебачення, радіо, яким доручено провести опитування жителів.

 

Власне гра

 

Учитель зачитує школярам основну інформацію:

«Ви знаєте, що сільська рада та громада нашого села стурбована станом злочинності. Готується обговорення проекту заходів сільської ради «Заходи по боротьбі із злочинністю». Для того, щоб дізнатися думку жителів села з даного питання, вирішено провести вибіркове опитування жителів».

Журналісти мають право взяти інтерв’ю у будь-якого жителя села. У ході цього інтерв’ю вони будуть задавати лише два питання: «У чому причини злочинності, зокрема, у нашому селі?» і «Що потрібно зробити, щоб у селі було менше злочинів та правопорушень, у тому числі, серед неповнолітніх?»

Щоб записувати відповіді жителів села, необхідно заготовити спеціальний бланк для відповідей за зразком:

 

Бланк

Прізвище        __________________________________________________

 

Ім’я         ___________________________________________________

 

Професія  __________________________________________________

 

Зміст відповіді   1.____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання журналістів: зібрати якомога більше думок людей різних професій про причини правопорушень та злочинів і про те, що потрібно зробити для ліквідації правопорушень та злочинності у селі. Журналістам необхідно бути ввічливими та толерантними. Час на одне інтерв’ю – до 10 хв.

 

Шановні «жителі села»!

Ви повинні відповідати на поставлені питання так, як би це зробила людина, роль якої ви граєте.

Усі працюєте одночасно на «території села». Відповіді повинні бути ясними і короткими. Будьте взаємоввічливими.

До проведення гри необхідно підійти творчо, врахувати усі побажання дітей. Сам учитель та його помічники (старші учні) спостерігають за тим, як проходить гра, занотовують певні моменти поведінки учасників. Учитель може брати участь у грі, але теж як простий житель села (за жеребкуванням). Не варто втручатися у розмову окремих пар

Підведення підсумків:

обговорення відповідей учителем та його помічниками;

визначається «наймудріший житель села» (той, хто дав найоптимальнішу пораду);

оголошуються основні причини злочинів;

основні (найоптимальніші) шляхи боротьби зі злочинністю.

Візитні картки учасників

«Ви – співробітник телебачення «Астра». Ви берете участь в опитуванні жителів села Вирішальне по вивченню причин скоювання злочинів та правопорушень і шляхів ефективної боротьби з ними на у межах села. Ви маєте право взяти інтерв’ю у будь-якого жителя села».

«Ви – співробітник районної газети «Зоря»

«Ви – співробітник міжрайонної газети «Свобода слова»

«Ви – сільський депутат. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – дільничний інспектор. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – голова комісії у справах дітей. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – керуючий відділком «Максимко» с. Вирішальне. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – приватний підприємець. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – директор школи. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – власник комерційного магазину. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – виконавчий директор ТОВ «Амарант». Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – безробітній. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

«Ви – домогосподарка. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

 

«Ви – пенсіонер. Ваша думка про причини і шляхи боротьби зі злочинністю буде дуже корисна для ухвалення певних заходів сільської ради з даного питання».

Візитні картки можуть бути найрізноманітнішими, в залежності від творчої фантазії учителя та учнів.

Гру краще проводити серед учнів 6-8 класів у спортзалі, де є достатньо простору як для учасників, так і для глядачів. Гра займає приблизно1 – 1,5 годин. Але діти зовсім не заморюються, входять в роль і, навіть, починають фантазувати.

Гра є дуже корисною, так як діти не тільки самі називають причини правопорушень та злочинів, а ще й шукають можливі шляхи боротьби з ними.

Мета: застерігати учнів від вживання алкоголю, тютюну; намагатися переконати у неприпустимості їх вживання, виховувати потяг до здорового способу життя.

Слово вчителя

Сьогодні ми поведемо нелегку розмову про підступних ворогів людства: тютюн та алкоголь. Ви, мабуть, не раз чули про шкідливість паління, вживання спиртних напоїв. Я дуже добре розумію, що ви самі хочете розібратися  у складних суперечностях життя, навчитися критично ставитися до людських слів і справ. Звідси й прагнення на власному досвіді перевірити правильність тверджень про шкідливість сигарети й чарки вина. Лише одна затяжка тютюновим димом і лише один ковток вина – спробую, а там, мовляв, що буде... І ніхто над цим не задумується. А замислитися варто.

 

Сторінка перша „Тютюн”

1 учень

Давайте на кілька хвилин повернемося в історію.

... У ХІІ столітті тютюн завезли у Європу моряки Колумба. Але спочатку його вирощували як декоративну рослину, а потім використовували як лікарський засіб проти головного болю. За історичними даними королева Португалії Катерина Медічі страждала на часті мігрені. Вона нюхала порошок з листків тютюну і відчувала зменшення болю.

2 учень

У різних країнах і в різні часи курців карали різними карами. В Англії їх водили з петлею на шиї, як злодіїв і волоцюг. У Туреччині за куріння саджали на палю. У Росії цар Михайло Романов видав указ, який заборонив паління тютюну і передбачав покарання: биття батогом і відрізання носа за куріння, заслання до Сибіру або смертну кару за торгівлю тютюном.

3 учень

Прочитай! Подумай! Зупинись!

Полічи, скільки коштує шкідлива звичка.

Якщо людина курить одну пачку сигарет в день, яка коштує 4 грн., то за рік буде витрачено 1460 грн.

 

	1 день	1 тиждень	1 місяць	1 рік
1 сигарета	0.20 грн.	1.40 грн.	6 грн.	73 грн.
10 сигарет	2 грн.	14 грн.	60 грн.	730 грн.
1 пачка (20 с.)	4 грн.	28 грн.	120 грн.	1460 грн.
2пачки (40 с.)	8 грн.	56 грн.	240 грн.	2920 грн.

 

 

Куріння сигарет – це головна єдина причина смерті, яку можна ліквідувати у нашому суспільстві.

Кожна сигарета містить 15 різних канцерогенних (ті, які викликають рак легенів) речовин.

Кожна викурена сигарета скорочує життя на 8 хвилин.

Куріння може бути як фізичним, так і психологічним наркотиком.

90% куріїв признають те, що вони хотіли б кинути палити.

4 учень

Тим, хто хоче позбавитися звички палити, німецькі наркологи наполегливо радять якомога більше їсти баклажанів, помідорів, картоплі та цвітної капусти. З’ясувалось, що у цих овочах теж присутній нікотин. При тому, у концентраціях у цілому достатньо пом’якшити синдром асистенції не гірше нікотинових пластирів, що використовують для цього.

Американські вчені Мічиганського університету підрахували, що організм отримує з їжею1 мікрограм нікотину, якщо з’їсти:

 

 

240 г червоних помідорів

23 г зелених помідорів

140 г картоплі

10 г баклажанів

 

Але в порівнянні з кількістю нікотину всього лише в одній цигарці до 1000 мкг і більше, з яких в організмі курця осідає 5 – 20 %, це досить незначна кількість, частина якої втрачається під час приготування овочів.

 

Сторінка друга „Алкоголь”

1 учень

Пияцтво у наших предків вважалося тяжким злочином. Жінка, що пригубила чарку, втрачала повагу до себе. А сьогодні вже нікого не шокують і не обурюють юні дівчата, що сміливо прикурюють одна в одної або у старших людей. І запах спиртного від дівчини чи юнака не бентежить оточуючих. Це, начебто, невід’ємні риси так званої сучасної молодої людини.

2 учень

Чи відомо вам, що горілка не є традиційним російським напоєм? Цей напій був завезений до Росії 500 років тому та мав міцність 14 %. Напій цей привезли генуезці.

У дохристиянській Русі випивали алкогольні напої лише у трьох випадках: на похороні, при народженні дитини, з приводу перемоги над ворогом.

3 учень

Пияцтво – загальна біда. За даними вчених, перше знайомство з алкоголем і формування позитивного відношення до його вживання, у більшості випадків, відбувається у сім’ї (від 60 до 82 %).

Неповнолітнім, щоб стати алкоголіками, достатньо вживати не менше одного разу на тиждень протягом  одного року. Доля алкоголю може бути при цьому відносно невелика, всього 100 г горілки або 200 – 300 г міцного вина.

Цю алкогольну таку характеризують такі вчинки:

1. Сп’яніння не менше 4 разів протягом року.
2. Здійснення у нетверезому стані таких дій, яких даний неповнолітній ніколи не здійснював тверезим.
3. Необхідність випивки для того, щоб розважитись, відпочити.

 

Проблемні ситуації

 

1. У Франції, в часи В.Гюго, вельможну особу, яка переїжджала через місто, пригощали вином з 4 бокалів. В одному з них було «свиняче вино». У якому?

Відповідь: у четвертому, тому що після трьох випитих бокалів людина стає схожою на свиню.

2. У суді громадянин Злотник Віктор Іванович звинувачувався у скоєнні хуліганських дій по відношення до потерпілого Солоного О.П. Підсудному загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі у колонії посиленого режиму. Злотник просить суд пом’якшити вирок, мотивуючи це тим, що на час скоєння злочину він був у стані сильного алкогольного сп’яніння і не пам’ятав, що коїть. Чи вплине цей аргумент на користь підсудного?

Відповідь: ні, навпаки, скоєний у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння злочин карається ще суворіше.

3. Учень 10 класу займався продажем наркотичних речовин. Чи є це злочином і, якщо так, то як карається?

Відповідь: це один з найтяжчих злочинів, карається тривалим ув’язненням.

4. Михайло прийшов на день народження до однокласниці. Там зібралися однокласники. Батько імен ниці дістав шампанське і почав потроху наливати в стакани. Михайло постави стакан, сказавши…

Дайте варіант відповіді.

5. Діти усім класом пішли у туристичний похід. Дійшли до місця, розбили табір, і дівчата стали готувати обід. До Андрія підійшли друзі: Сергій, Женя, Вітя. «Пішли з нами», - сказав Женя і показав щось заховане під курткою. Андрій не зразу, але побачив пляшку з вином. «Ні», - сказав він…

Дайте варіанти відповіді.

Учитель

Закінчити наш усний журнал мені хочеться словами Джека Лондона: «Початок шляху – чарка, затяжка тютюновим димом, один укол; середина – випиваючи компанія, легка затяжка сигаретами; кінець – у тюрмі за вбивство у п’яному вигляді, у стані наркотичної ейфорії, психіатрична лікарня, могила від випадкової «легкої хвороби».

Наступний захід розрахований на тих учнів, хто вже вивчає або вивчав правознавство і знає Закони України, що вивчаються у курсі даного предмета.

 

Мета:

• навчитися пояснювати поняття «толерантність», визначати значення толерантності в житті людей та в суспільстві;
• розвивати вміння аналізувати життєві ситуації;
• засвоїти навички толерантної по­ведінки.

Формування цінностей: виявляти толерантність до думок, поглядів, поведінки інших людей; руйнування стереотипів та запобігання конфліктів.

Очікувані результати:

Після цього заняття учні зможуть:

- пояснювати поняття «толе­рантність»;

- розповідати, чому терпимість є умовою збереження миру;

 - досягати компромісу в конфліктних си­туаціях;

- вдосконалювати навички навчального співробітництва, вміння логічно й критично мислити.

Обладнання: фрагменти кінофільму за участі Сильвестра Сталлоне «Винищувач» та фільму Сергія Буковського «Назви своє ім'я», «Джерела толерантності. Каталог виставки 2004-2006», роздаваль­ний матеріал, ватман, фломастери.

Запрошені гості: односельці, батьки які побували за кордоном.

Форма проведення: тренінг.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Етап мотивації

Учитель демонструє фрагменти кінофільму за участі Сильвестра Сталлоне «Винищувач». Методом «Мікрофон» пропонує учням та гостям висловити своє ставлення та назвати своїх кумирів, визначити чого вчать такі фільми.

З фільму «Назви своє ім'я» учитель використовує фрагменти демонстрації Бабиного Яру і одночасно веде розповідь:

 65 років минуло з дня трагедії у Бабиному Яру в Києві, коли за один день було розстріляно 35 тисяч жі­нок, дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської на­ціональності.

  У 2002 р. 11 вересня пролуна­ли вибухи в США (демонструє картину цих подій).Тоді тисячі людей втрати­ли життя тільки тому, що комусь не подо­балися американський спосіб життя та політика американського уряду. На жаль, крім таких найжахливіших прикладів нетер­пимості, які люди виявляють одне до одно­го, ми можемо часто стикатися з її проявами у своєму власному житті.

А чи стикалися ви у своєму житті з випадка­ми нетерпимого ставлення до себе? (Аналіз життєвих ситуацій, про які розповідають діти).

Оголошення теми і мети.

II.   Основна частина

Тренінг «Джерела толерантності»

Міні-лекція

Поняття «толерантність» є синонімом сло­ва «терпимість», саме так воно звучить ла­тиною. Толерантність людей є найважливі­шою умовою миру і злагоди в сім'ї, ко­лективі та суспільстві. Адже соціальні взаємовідносини постійно змінюються, породжуючи то гармонію, то однобічну пере­вагу, а то й зіткнення безпосередніх інтере­сів. У різних людей — різні погляди на жит­тя, працю, кохання, тощо.-Чи завжди ми поважаємо думки, погляди інших? Як треба поважати інших? Чи треба прагнути, щоб інша людина сприйняла ваші погляди? Проявляти нетерпимість чи бути толерант­ним? Про це розказують матеріали виставки «Джерела толерантності».

Притча про аксакала

Помирає в одному поселенні старий акса­кал. Прийшли до нього люди попрощатися, і говорять: «Скажи нам, мудрий старий, як вдалося тобі створити такий порядок у сім'ї, що усі сини та невістки, дочки й зяті жили разом в мирі і злагоді?» Не може вже говорити старий — подають йому папір, олівець, і він довго пише. Коли випав з рук вмираючого аркуш, дуже здивувалися сі — там 100 разів було написане одне слово — ТЕРПИМІСТЬ !»

Вправа «Малюнок»

  Учитель пропонує намалювати себе і свого сусіда і, аналізуючи його, визначити спільні риси (смаки, уподобання, заняття).

Вправа «Яблуко»

Учитель. Якщо ми ближче ознайомимося з конкретною людиною, більше дізнаємося про неї, то індивідуальність, неповторність будуть очевидними.

Як ви вважаєте, 20 яблук є індивідуальність? Візьміть кожний собі по яблуку. Розгляньте його дуже уважно, з’ясуйте «особливі прикмети» за 1 хв..

(Учитель перемішує яблука і пропонує знайти своє яблуко, описавши його)

Вправа. «Чим ми схожі?»

Учасники сідають по колу. Вчитель обирає серед учнів одного за якоюсь реальною чи уявною схожою зі своєю рисою та запрошує його в центр кола. Обраний звертається до будь-кого з учасників у такий же спосіб. Але за іншим чинником. Так продовжуєть­ся доти, доки усі учасники не опиняться у колі.

Вправа «Продовж речення»

Учитель пропонує об’єднатися в групи за спільними ознаками: пори року. Кожній групі дає завдання: користуючись роздавальним матеріалом, пояснити вислови видатних людей про толерантність.(Додаток 1)

Учитель. Отже, толерантність — це…

( Зразки відповідей: мис­тецтво жити у світі несхожих людей та ідей;поступ­ливість;  активна позиція, викликана визнанням прав і свобод людства;боротьба за збереження миру)

У ч и т  є л ь. У різних країнах побували наші гості. Як ставляться до ук­раїнців у Польщі, Росії? (Виступи гостей)

Вправа «Стоп - сигнал». (голосування за допомогою жезлів з цифрами 1,2,3)

Проаналізуйте ситуацію, оберіть свій варіант відповіді й поясніть її (пояснення за вибором учителя). Дайте визначення поняттю «межа терпимості» (за бажанням учасників).

Ситуація 1

Артур має нетипову для хлопця зачіску — занадто довге волосся. Як мають ставитися до цього ті, кому такий стиль не подобається?

Варіанти:

1.Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі радити зміни­ти зачіску.

2.Виходити з того, що людина має право на самовираження і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.

3.Вимагати дотримати загального стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.

Ситуація 2

Максим часто пропускає уроки без поважних причин. Як ставитися до цього?

Варіанти:

1.Засуджувати ці вчинки учня.

2.Вважати, що це — особиста справа і не втручатися.

3.З розумінням ставитися до проблеми, поступово заохочувати його до навчання.

Ситуація З

Ліда  постійно виявляє неповагу до інших, брутально ставитися до своїх товаришів. Як бути?

Варіанти:

          1.Намагатися уникати спілкування з Лідою.

          2.Відповідати грубістю на грубість.

          3.«Ковтати» образи й проводити з учнями роз'яснювальну роботу.

 

Вправа «Біла ворона»

Вчитель пропонує одному з учасників на деякий час стати не таким, як всі. Для цього йому треба робити усе протилежне тому, що робить група. Група повторює всі рухи учителя, наприклад підіймає руки, а «біла воро­на» — опускає, всі посміхаються, а біла во­рона — насуплюється, тощо.

Через деякий час ведучий каже: «Це важ­ко — бути не таким, як всі. Хто йому буде допомагати?» Так з'являються дві «білі во­рони». Потім їх стає більше. Коли до білої ворони приєднується більшість, вправа за­кінчується.

Учитель.  Так проявляється  здатність знаходити (по­мічати) й цінувати індивідуальність інших людей. Так проявляється толерантність.

Діти, у мене є квітка, але допо­можіть мені зробити її красивою. їй потріб­ні пелюстки, причому не прості, а з тими цінностями, які ви візьмете у життя.

(Діти роблять надписи й прикріплюють пе­люстки.)

 (Звучить мелодія.)

(Зразки написів:

•     Я візьму із собою гарний настрій.

•    Я візьму знання про...

•    Я завжди робитиму добро.

•     Я уникатиму конфліктів.

•     Важливо в житті дотримуватися «межі толерантності».  )

 Учитель. Дякую за співробітництво. Зичу вам взаєморозуміння і взаємоповаги, миру і злагоди

Додаток 1.

Завдання.

Прочитайте наведені висловлю­вання та обговоріть:

Одним чи кількома словами продовжіть речення «Толерантність – це….»

1.    Гідність людини полягає в тому, щоб любити тих, хто її ображає. (Марк Аврелій, давньоримський імператор і філо­соф)

2.    Якщо будете жити в любові, Бог буде при вас і дасть вам перемогу над ворогом; а як будете жити ненависно… той самі  загинете, і втратите землю ваших батьків і дідів…(Ярослав Мудрий, князь Давньоруської держави)  

3.    Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право її висловити я ладен віддати своє життя. (Вольтер, французь­кий просвітитель епохи Просвітництва)

4.    Нам потрібні реформи, а не революції. Нам потрібне толерантне, досконаліше, людяніше суспільство. (А. Сахаров, правозахисник, лауреат Нобелівської премії миру 1975р,ра­дянський вчений в галузі ядерної фізики)

 

 

                                                                                

Мета:

1. Познайомити  з поняттями "толерантність" та "інтолерантність".

2. Розвивати уяву, фантазію дітей.

3. Виховувати культуру поведінки.

 

Форма проведення: групова

Обладнання: стимульний матеріал, малюнок короля, піраміди,

Хід заняття

 

 І. Привітання.

Посміхніться і передайте свою усмішку сусіду по парті.

ІІ. Розминка.

Пропоную продовжити речення «Мені подобається, коли учні…», «Більшість учнів нашого класу…»

ІІ. Психологічні загадки

- Всі ви мабуть полюбляєте відгадувати загадки. Пропоную вам психологічні загадки. Вам потрібно за описом здогадатися про яку якість людини йде мова. Перші букви відгаданих слів допоможуть нам дізнатись що сьогодні нам пропонує дізнатись країна Психологія.

1. Людина, яка вміє терпіти (терпляча)

2. Людина, яка може себе організувати (організована)

3. Людина, яка говорить ласкаві слова (ласкава)

4. Людина, яка виконує будь яке завдання енергійно (енергійна)

5. Людина, яка вміє радіти (радісна)

6. Людина, яка працює активно (активна)

7. Людина, яка виконує завдання наполегливо (наполеглива)

8. Людина, яка вміє товаришувати (товариська)

Отже, яке слово ми отримали. (Толерант. Вивішую букви цього слова)  Країна Психологія запрошує нас завітати в гості до короля Толеранта.

ІІІ. Обговорення.

- Чи потрібні нам з вами такі якості, як терплячість, організованість, ласкавість, енергійність, активність? Чому?

Висновок: дійсно ці якості допоможуть нам з вами у спілкуванні з друзями, у колективній роботі з однолітками.

ІV. Вправа «Темна та світла корзинка»

 На дошці вивішую дві корзинки. Пропоную із запропонованих табличок розмежувати якості на позитивні та негативні. Тобто позитивні віднесемо до світлої корзинки, негативні – до темної.

Добрий, чемний, веселий, товариський ввічливий – позитивні.

Злий, нечемний, недисциплінований, плаксивий – негативні.

 Отже всі ті якості, які ми з вами віднесли до позитивних. Це якості толерантної людини. А ті якості, які ми віднесли до негативних. Це якості інтолерантної людини. (Вивішую надписи «Толерантна людина», «Інтолерантна людина»

VІ. Обговорення.

 - Так яка це толерантна людина? Яка інтолерантна людина? Яка людина вам імпонує? Чому?

VІІ. Руханка. «Ми йдемо полювати на лева».

VІІІ.  Вправа «Абетка толерантності»

Пропоную скласти піраміду. Яке слово ми отримали. (Вивішую піраміду толерантності). 

• Які ж якості притаманні толерантній людині? А які інтолерантній?

- Як якості толерантної людини можуть нам допомогти у спілкуванні з однолітками, вчителем?

Отже, якщо ми з вами будемо толерантними, з нами приємно буде спілкуватися, працювати, товаришувати.

ІХ.  Діагностична вправа «Який я є»

Кожному учню пропоную визначити в собі якості толерантної або інтолерантної людини.

Отже, кожному з нас притаманні якості як толерантної людини, але бувають випадки, коли ми з вами можемо проявляти вчинки, які притаманні інтолерантнїй людині. Але ми повинні намагатись, щоб якостей інтолерантної людини було менше.

Х. Вправа «Скринька позиивних якостей»

Пропоную  кожному з вас обрати позитивну якість яку б ви хотіли придбати, я до кожного підійду, і ви покладете її до скриньки.

Рефлексія

ХІ. Прощання. Вправа «Похвали сусіда»

Поверніться до свого сусіда, похваліть його. Наприклад, «Ти – добрий», «Ти – веселий».

Рефлексія.

• Що сподобалося?
• Що дізналися?
• Що запам’ятали?

 

Мета: виховувати в школярів зацікавлення щодо правових знань, популяризувати правові закони, формувати правову культуру школярів, виробляти навички правомірної поведінки, підвищення зацікавленості та інтересу молодого покоління до правових знань.

У турнірі беруть участь 4 команди по 5 чоловік ( учні 9-11 класів).

Журі : ЗВР, вчитель правознавства, дільничний інспектор.

Система оцінювання 5-бальна.

Тур 1 „Розминка”

 

В основу цього конкурсу покладено принцип „Віриш-не віриш”.

Питання ставляться таким чином, що на них можна відповісти „Вірю”, або „Не вірю”. Кожній команді по черзі задається питання на роздуми дається 30 секунд. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

• Віриш, що підприємництво – це самостійна ініціатива, діяльність на власний ризик?
• Віриш, що в нашій державі діє принцип: „Закон, що дишло, куди повернеш, туди й вийшло”?
• Віриш, що угоди поділяються на нікчемні й заперечні?
• Віриш, що Павло Лазаренко – законослухняний громадянин України?
• Віриш, що у юридичному смислі категорія „власність” трактується як право суб’єктивне?
• Віриш, що уряд України зобов’язався зрівняти заробітну платню вчителів із пенсією народних депутатів?
• Віриш, що Верховна Рада прийняла закон, за яким кримінальну відповідальність встановлено з 6 років?
• Віриш, що закон визнає за подружжям право на вибір прізвища?
• Віриш, що заповідач у заповіті може позбавити права на спадщину одного, кількох або всіх спадкоємців за законом?
• Віриш, що неповнолітній у віці до 15 років перебуваючи під наглядом навчального закладу, не буде відповідати за шкоду, заподіяну ним, а відповідальність нестиме навчальний заклад?
• Віриш, що державним гімном України є „Од Києва до Лубен посіяла конопель”?
• Віриш, що розлучення – це каральний захід з боку держави?

Тур 2 «Азбука правознавця»

 

Запитання короткі, чіткі, чіткі відповіді (20 секунд на обмірковування)

 

• Народовладдя                                  (демократія)
• Повна незалежність держави    (суверенітет)
• Суспільно-небезпечна дія або бездіяльність, за які передбачено кримінальні покарання              (злочин)
• Особа, що надає юридичну допомогу громадянам (адвокат)
• Основний Закон України     (Конституція)
• Акт, виданий президентом              (Указ)
• Влада народу                                 (демократія)
• Вік отримання паспорта     (16 років)
• Чи передбачається кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення                                                          (так)
• Чи висувають релігійні організації кандидатів до органів державної влади                                              (ні)
• Документ, що посвідчує особу    (паспорт)
• Необхідна умова демократії    (гласність)
• Певні правила соціальної поведінки людини  (мораль)

Тур 3 «Конкурс капітанів»

1. У скільки років наступає кримінальна відповідальність неповнолітніх                                                                                                                                        (16)

2. членами політичних партій можуть бути громадяни України, які досягли                                                                                                                                         (18)

3. Термін, на який вперше отримує призначення суддя (5)

4. Мінімальний вік кандидата в президенти    (35)

5. пенсійний вік чоловіків      (60)

6. Максимальний строк дії доручення    (3)

7. Мінімальний термін відпустки     (24)

8. Граничний вік призову на військову службу   (25)

9. Мінімальний шлюбний вік жінки    (17)

10. Вік громадян, що дає право на участь у виборах  (18)

11. Максимальний робочий час на тиждень   (40)

12. Максимальний термін позбавлення волі   (15)

13. Яка жінка отримала великий прибуток від злочинів (Агата Крісті)

Тур 4 «Правова ситуація»

1. 10-класник Андрій К. побив у роздягальні Сергія П., учня 8 класу. Сергій був травмований. Його батьки звернулися до суду. Суд оголосив рішення:       Андрія К. позбавити волі строком на 2 роки згідно зі ст. 206 ККУ, але на підставі ст. 46 цього ж кодексу дати відстрочку виконання вироку на 1 рік 6 місяців. Якими мотивами керувався суд? (Гуманними, це було вперше, юнак розкаявся в скоєному; він був неповнолітнім. Суд виявив довіру).

2. Під час перерви учень 8 класу Ігор штовхнув Петра, і той упав на сходи й ушкодив хребет. Батьки Петра подали позов до суду. Яке рішення має ухвалити суд? (Зобов’язати батьків Ігоря відшкодувати витрати на лікування Петра).

3. Часто учні скоюють дрібне хуліганство: вчиняють бійки, розпивають спиртні напої, з’являються в нетверезому стані в громадських місцях, чіпляються до перехожих, лаються. Які заходи адміністративного впливу можна застосувати до неповнолітніх та дорослих за перелічені правопорушення? (Штрафи, виправні роботи з відрахуванням 20% заробітної платні, виправні роботи від 1 місяця до 1 року).

4. Андрію на 16-річчя подарували мотоцикла. Не отримавши посвідки на керування мотоциклом, він через тиждень вирішив обкатати його, узявши сусідського хлопчика. Коли вони під’їхали до містка, де стояв знак „Заборонено”, Андрій не зупинився, а виїхав на міст. Раптом щось тріснуло, і хлопці з мотоциклом упали в річку. У результаті падіння Андрій отримав кілька синців, а хлопчика в тяжкому стані доставили в лікарню.

 1. Андрій мав право мати у своїй власності мотоцикла.

2. Керувати мотоциклом не мав права, оскільки у нього не було посвідки водія.

3.Андрія можна притягти до кримінальної відповідальності, оскільки неповнолітні несуть кримінальну відповідальність із 16 років.

Тур 5 «Конкурс вболівальників»

„Жаргон”

Подумайте, як на „шкільному діалекті” звучать

    двійка       кінець навчального року

    перша парта    відмінники

    учительська    виклик до директора

 хлопці на перерві   остання парта

 їдальня     контрольна робота

Тур 6  «Агітатори»

За 2-3 хв. представники команд мають виступити з короткими промовами перед товаришами і переконати їх у шкідливості алкоголю, тютюну, наркотиків для підлітків.

Підведення підсумків, визначення переможців.

 

Представники правоохоронних органів та КМСД зокрема є частими гостями у нашій школі. За їх участю ми проводимо різні заходи, навіть спортивні змагання (дружня футбольна зустріч). Дітям цікаво просто спілкуватися з представниками правоохоронних органів у неформальній обстановці, що нам вдалося зробити під час проведення вечора «Я так думаю».

 

(Зустріч з представниками правоохоронних органів)

 

Мета: розвивати вміння дітей висловлювати та відстоювати власну думку; виховувати повагу до законів, до людей, які їх захищають; формувати «законослухняний громадянин».

 

Слово вчителя

Проблема попередження підліткових правопорушень завжди була і є однією з болючих і основних питань нашої сучасності. У нас в Україні вона набуває особливої гостроти, оскільки зараз культура підлітків, ваша культура поведінки, дорогі друзі, формується в складних соціокультурних умовах економічних і політичних суперечностей, неврівноваженості соціальних процесів, криміногенності суспільства.

Спостерігається тенденція до загострення соціально-економічних, психолого-педагогічних та медико-біологічних факторів, які впливають на  поведінку неповнолітніх. Зростає чисельність дітей з порушенням норм поведінки та тих, які відносяться до «групи ризику»  і долучаються до раннього алкоголізму, наркоманії, проституції, ВІЛ-інфікованості. Збільшується питома вага протиправної та агресивної поведінки підлітків під впливом алкогольного та наркотичного сп’яніння.

Причинами деструктивної поведінки є, зокрема, психологічний дискомфорт, негативні переживання, загальна втрата духовних орієнтирів, знецінення загальнолюдських цінностей, несформованість у значної частини дітей і молоді почуттів терпимості, толерантності, милосердя, честі, совісті, доброти, що викликає у підлітків, юнаків та дівчат, апатію, нудьгу, відчуття своєї непотрібності, нерозуміння сенсу життя. І, звичайно, основною з причин виникнення правопорушень та злочинів є незнання підлітками законів, що не звільняє їх від відповідальності.

А чи знаєте ви закони, сьогодні ми спробуємо це перевірити.

Які ви знаєте правові документи?

(Конституція, ККУ, СКУ)

Які ви знаєте правоохоронні органи?

(суди, прокуратура, міліція, Служба безпеки, Федеральне бюро розслідування, органи виконання покарань)

Слово вчителя

Міліція України – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

І сьогодні у нас на вечорі присутні люди, які стоять на сторожі захисту законів, про які нам завжди треба пам’ятати.

Давайте знайомитися:

Начальник відділення карного розшуку капітан міліції С.С.Кузьменко та начальник КМСД А.В.Сердюк.

Шановні гості, ми просимо вас розповісти трохи про себе:

звідки ви родом,

як навчалися у школі,

про що мріяли,

чому обрали саме цю професію,

які маєте захоплення?

Слово вчителя

Зараз дуже багато говорять про насильство та жорстокість у сім’ях від батьків по відношенню до дітей, або від учителів до дітей. Я так думаю, що у нашому районі, звичайно, є випадки насильства у сім’ї. Та я не впевнена, що вчителя чинять страшне насильство над дітьми. Що ви можете сказати з цього приводу? Чи притягувалися батьки або вчителі до відповідальності за скоєне насильство над неповнолітніми? (у нашому районі)

Виступи гостей

Твердження учнів

Зараз дуже багато говорять про міліцейське насильство та свавілля. Це дуже страшно, адже ви покликані нас захищати. Та все ж таки, воно є і, навіть, у нашому районі. Чи можете ви пояснити нам цю ситуацію? Чи несуть працівники міліції відповідальність за свої вчинки і, якщо так, то яку?

 

У засобах масової інформації існує багато сюжетів про торгівлю людьми, особливо, жінками. Особисто я вважаю, що такої проблеми можна уникнути, якщо поводити себе дуже обережно і нікому не віддавати своїх документів. Я хочу поїхати на роботу за кордон, щоб заробити грошей на навчання.

ЗМІ мають великий вплив на думку суспільства. Але інколи здається, що вони нав’язують думку певних людей, тобто на когось працюють чи виконують чиєсь замовлення. Як ви ставитеся до ЗМІ.

У мене є друзі, які  вважають, що дрібні правопорушення у школі або дрібні хуліганські вчинки (по відношенню до вчителів чи ровесників) – це просто розвага, щоб не було нудно жити. Та я знаю, що це не так, адже є різні види покарання за такі вчинки. Що ви можете сказати з цього приводу?

Серед моїх знайомих є такі, що пробують курити «план» або щось інше. Вони називають це «легкими наркотиками» і говорять, що нічого поганого  у цьому немає, вони лише хочуть відпочити від існуючих проблем або так розважитись. І зовсім не думають про якусь відповідальність. яка ваша думка про це і що говорить закон?

Деякі мої ровесники вживають спиртні напої, палять. Про це знають батьки та вчителі. Але ніякі бесіди на них не впливають, бо вони вважають, що нічого кримінального не скоюють, що це зовсім не злочин. Але ж існує закон, який забороняє вживати неповнолітнім спиртні напої та тютюнові вироби. А також відповідальність несуть ті особи, які все продають неповнолітнім. Та чи діють ці закони у нашій країні?

Слово вчителя

На жаль, час спливає, хоча запитань ще залишилося багато. Усі запитання, на які не прозвучала відповідь, ми передамо нашим гостям, вони підготують відповіді і завітають наступного разу для зустрічі з вами, дорогі друзі. Але мені хочеться задати вам останнє запитання:

Справжній міліціонер – який він? Які основні риси ви могли б назвати?

І, звичайно, побажання нашому молодому поколінню.

А ми даруємо вам на згадку про нашу зустріч ось ці вишивані картини наших талановитих дітей.

Дякуємо вам за зустріч.

 

Ще один захід, який можна проводити не лише для старшокласників, а й для дітей 7-8 класів – це диспут «Закон обов’язків для всіх?!» Він взагалі має вільну форму проведення і дає можливість дітям вільно висловлювати свої думки з приводу даної теми.

 

Мета: формувати в учнів здатність до самоконтролю, поваги до моралі і правопорядку;  формувати вміння висловлювати та відстоювати свої думки; вміти переконувати та бути толерантними до інших думок.

 

План проведення

На дошці прикріплені три плакати: твердження ліній А, Б, В.

Твердження лінії А – «Я намагаюся дотримуватися усіх законів та обов’язків. Усі повинні дотримуватися законів».

Твердження лінії Б – «Я не дотримуюся законів та обов’язків. Вважаю, що можна не дотримуватися законів».

Твердження лінії В – «Я не завжди дотримуюся законів та обов’язків. Вважаю, що дотримуватися законів необов’язково».

За кілька днів до проведення заходу дітям була оголошена тема та твердження диспуту. Учні мали можливість вибрати певне твердження та підготуватися до його захисту.

На столі розкладені фішки зеленого кольору (лінія А), червоного (Б), жовтого (В). Кожен учасник обирає для себе фішку потрібного кольору, і всі  діляться на групи відповідно за обраною лінією.

Учитель пояснює план проведення диспуту.

Першою виступає група А. Її учасники доводять правильність обраного твердження. Їм заперечують групи Б і В.

Другою виступає група Б. Заперечують учасники груп А і В.

Третьою виступає група В. Заперечують – А і Б.

Для організованого проведення даного диспуту вчителю необхідно нагадати про коректну поведінку, про повагу до думки іншого, про вміння толерантно переконати у неправильності думки та ін. Крім того, необхідно встановити регламент: для доведення своєї точки зору – до 5 хв., для заперечення та обговорення до 10 хв.

У кінці диспуту журі (учитель правознавства, представник правоохоронних органів) підводять підсумки: твердження якої групи було найбільш переконливим, наскільки прозвучало знання законів та обов’язків громадян України, чия думка перемогла на цьому диспуті.

 

5 клас

1. Людина людині – друг.
2. Що таке справедливість?
3. Що означає «Берегти честь змолоду»?
4. Твої права у школі.
5. Твої права поза школою.
6. Обов’язки учнів.
7. Про повагу до батьків.

 

6 клас

1. Людина – найвища цінність.
2. Права учня.
3. Для чого існують закони?
4. Обов’язки учнів.
5. Я обираю телепередачу.

 

7 клас

1. Людина і суспільство.
2. Виховувати в собі дисциплінованість – готуватися до майбутнього життя.
3. Конвенція про права дитини.
4. Що таке правопорушення.
5. Права і обов’язки семикласника.
6. Лінощі – мати всіх людських вад.

 

8 клас

1. Людина як результат взаємодії природи і суспільства.

2. Життя людини – найвища моральна цінність.

3. Діяльність як спосіб існування та самоорганізації людини.

4. Пам’ятати своїх предків – обов’язок людини.

5. Місце людини у суспільстві.

6.Мораль і право.

7. Право людини на екологічно-безпечне середовище.

8. Ідеали людини.

9. Народна мудрість про честь і гідність людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Додаток 1.

 

Діагностичні методики

 

Опитувальник діагностики агресивних

та ворожих реакцій людини Басса—Дарки

Інструкція. Уважно прочитайте кожне висловлювання. Якщо воно підходить вам, поставте поруч знак "+", якщо не підходить, то "-".

1.  Часом я не здатен перебороти бажання заподіяти іншим шкоду.

2.  Іноді пліткую про людей, яких не люблю.

3. Я легко дратуюсь, але швидко заспокоююсь.

4. Якщо мене ласкаво не попросять, я не виконаю прохання.

5. Я не завжди отримую те, що мені призначено.

6. Я знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

7. Якщо я не схвалюю поведінку друзів, я даю їм це відчути.

8.  Коли мені доводилося обдурювати кого-небудь, я відчував не­стерпні докори сумління.

9.  Мені здається, що я не здатен вдарити людину.

10. Я ніколи не дратуюся настільки, щоби розкидатися речами.

11. Я завжди поблажливий до чужих недоліків.

12. Якщо мені не подобається встановлене правило, у мене виникає бажання порушити його.

13. Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обстави­нами.

14. Я тримаюся насторожі з людьми, які ставляться до мене дещо ліпше, ніж я очікував.

15. Я часто не погоджуюся з людьми.

16.  Іноді мене обтяжують думки, яких я соромлюсь.

17. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.

18. Коли я дратуюся, грюкаю дверима.

19. Я куди дратівливіший, ніж здається оточуючим.

20. Якщо хтось вдає із себе начальника, я завжди роблю йому напе­рекір.

21.  Мене трохи засмучує моя доля.

22. Я гадаю, що багато людей мене не люблять.

23. Я не зможу втриматися від суперечки, якщо люди не згодні зі мною.

24. Люди, що ухиляються від роботи, мусять почувати провину.

25. Той, хто ображає мене і мою сім'ю, напрошується на бійку.

26. Я не здатний на брутальні жарти.

27. Розлютовуюся, коли з мене насміхаються.

28. Коли люди вдають із себе начальників, я роблю все, щоби вони не зазнавалися.

29.  Майже кожен тиждень я бачу когось, хто мені не до вподоби.

30. Досить багато людей заздрять мені.

31. Я вимагаю, щоб люди поважали мене.

32.  Мене пригнічує те, що мало роблю для своїх батьків.

33. Люди, які постійно знущаються з нас, варті того, щоб їх постави­ли на місце.

34. Я ніколи не буваю похмурим від злості.

35. Якщо до мене ставляться гірше, ніж я на те заслуговую, я не зас­мучуюсь.

36. Якщо хтось дратує мене, я не звертаю уваги.

37. Хоч я ніколи не показую цього, але мене іноді гризе заздрість.

38.  Іноді мені здається, що з мене насміхаються.

39. Навіть якщо я гніваюся, то не вдаюся до лайки.

40.  Мені хочеться, щоб мої гріхи пробачили.

41. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось і вдарить мене.

42. Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюсь.

43.  Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.

44. Немає людей, яких би я по-справжньому ненавидів.

45. Мій принцип: "Ніколи не довіряти чужакам".

46. Якщо хтось дратує мене, я готовий висловити все, що про нього думаю.

47. Я роблю багато такого, про що потім шкодую.

48. Якщо я роздратуюсь, я можу вдарити когось.

49. Із дитинства я ніколи не виявляв спалахів гніву.

50. Часто почуваю себе, мов діжка з порохом, що ось-ось вибухне.

51. Якби всі знали, що я відчуваю, мене б вважали людиною, з якою нелегко ладнати.

52. Я завжди розмірковую про те, які потаємні причини змушують людей робити приємне мені.

53.  Коли на мене кричать, відповідаю тим самим.

54.  Невдачі засмучують мене.

55. Я відчуваю страх не рідше й не частіше за інших.

56. Я можу пригадати випадки, коли я був настільки злий, що хапав першу-ліпшу річ.

57. Іноді я відчуваю, що готовий першим кинутись у бійку.

58.  Іноді я відчуваю, що життя поводиться зі мною несправедливо.

59. Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але зараз я не вірю в це.

60. Я лаюся тільки через злість.

61. Коли я роблю щось неправильно, то відчуваю докори сумління.

62. Якщо для захисту своїх прав мені слід використати фізичну силу, я вдаюся до неї.

63. Іноді я виражаю свій гнів тим, що грюкаю кулаком по столу.

64. Я буваю грубий з людьми, які мені не подобаються.

65. У мене немає ворогів, що хотіли б мені нашкодити.

66. Я не вмію поставити людину на місце, навіть якщо вона на це зас­луговує.

67. Я часто думаю, що жив неправильно.

68. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.

69. Я не засмучуюсь через дрібниці.

70. Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити чи скривдити мене.

71. Я часто тільки вдаюся до погроз, а не збираюся їх реалізовувати.

72. Останнім часом я став занудою.

73. Під час суперечки я часто підвищую голос.

74. Здебільшого я намагаюся приховувати своє негативне ставлення до людей.

75. Я ліпше поступлюся своїми принципами, ніж сперечатимусь.

Ключ до опитувальника

Фізична агресія: "Так": 1, 25, 33, 48, 55, 62, 68. "Ні": 9, 17, 41. Непряма агресія: "Так": 2, 18, 34, 42, 56, 63. "Ні": 10, 26, 49. Роздратування: "Так": 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72. "Ні": 11, 35, 69. Негативізм: "Так": 4, 12, 20, 23. "Ні": 36. Образа: "Так": 5, 13, 21, 29, 37, 51, 58. "Ні": 44. Підозрілість: "Так": 6, 14, 22, ЗО, 38, 45, 52, 59. "Ні": 65, 70. Вербальна агресія: "Так": 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73. "Ні": 39, 66, 74, 75.

Почуття провини.: "Так": 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67. Індекс ворожості: сума балів за шкалами "образа" і "підозрілість". Індекс агресивності: сума балів за шкалами "фізична агресія", "роз­дратування" і "вербальна агресія".

 

 

 

Шкала самооцінки (за Ч. Спілбергом)

   Прочитайте уважно кожне з наведених текстових речень і закресліть ту цифру у стовпчиках таблиці справа, яка відповідає вашим звичайним відчуттям.

   Запитання тривало не обмірковуйте: правильний і неправильний відповідей в даному випадку не існує.

№ п/п	Речення	Варіанти відповіді
		Майже  ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
1	Я відчуваю задоволення	1	2	3	4
2	Я швидко втомлююсь	1	2	3	4
3	Я можу швидко заплакати	1	2	3	4
4	Я волів би бути таким щасливим, як інші	1	2	3	4
5	Інколи я програю через те, що не досить швидко приймаю рішення	1	2	3	4
6	Я відчуваю себе бадьорим	1	2	3	4
7	Я спокійний холодний та зібраний	1	2	3	4
8	Очікування труднощів вельми непокоїть мене	1	2	3	4
9	Я занадто переймаюся життєвими дрібницями	1	2	3	4
10	Я цілком щасливий	1	2	3	4
11	Я беру все надто близько до серця	1	2	3	4
12	Мені бракує впевненості у собі	1	2	3	4
13	Я почуваю себе у безпеці	1	2	3	4
14	Я намагаюсь уникати критичних ситуацій і труднощів	1	2	3	4
15	У мене буває хандра	1	2	3	4
16	Я буваю задоволений	1	2	3	4
17	Будь-які дрібниці відволікають і нервують мене	1	2	3	4
18	Я так переймаюся своїми розчарування, що потім в не змозі про них забути	1	2	3	4
19	Я врівноважена людина	1	2	3	4
20	Мене охоплює сильний неспокій, коли я думаю про свої справи і турботи	1	2	3	4

 

Підрахунок балів:

1. знайдіть суму відповідей на запитання 2, 3, 4, 5, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20;
2. знайдіть суму відповідей на запитання 1, 6, 7, 10, 13, 16, 19.

     Сума закреслених цифр за першою групою позицій шкали вивчає рівень тривожності; до 30 – низький; 31 – 45 – помірний; 46 і вище – високий.

     Значні відхилення від помірного рівня тривожності вимагають особливої уваги.

     Високий рівень тривожності передбачає схильність до виникнення в людині етапу тривоги в ситуаціях оцінювання й компетентності (для школярів – оцінювання знань і поведінки). У цьому разі слід зменшити суб’єктивну значущість ситуації та завдань і перенести акцент на осмислення діяльності та формування почуття впевненості в успіху.

    Низький рівень тривожності, навпаки, вимагає підвищення уваги до мотивації діяльності та підвищення почуття відповідальності. Про те, іноді дуже низький рівень тривожності у показниках тесту є результатом активного витіснення піддослідним високої тривоги з метою показати себе в найкращому світі.

    Шкалу можна успішно використовувати з метою саморегулювання, у правління собою і своїми вчинками та у психокорекцій ні діяльності.  

 

Визначення типових способів реагування   

 на конфліктну ситуацію (методика К.Н. Томаса)

 За цією методикою можна виявити ступінь схильності піддослідного до суперництва та співробітництва в різних групах, до компромісів, уникнення конфліктів, чи, навпаки,  до загострення їх, а також оцінити міру його адаптації до спільної діяльності.

  Піддослідний повинен підкреслити або записати на аркуші літери «А» чи «Б», які відповідають тому рішенню, яке він вважає правильним.

1. А. Інколи я думаю можливість іншим взяти на себе відповідальність за рішення спірного питання.

            Б. Замість того, щоб обговорювати те, у чому ми не згодні, я намагаюся перевисти увагу на те, з чим ми обидва згодні.

2. А. Я намагаюсь знайти компромісне рішення .

     Б. Я прагну владнати справу, враховуючи інтереси співбесідника і свої власні.

3. А. Зазвичай я наполегливо добиваюся свого.

    Б Інколи я жертвую власними інтересами за для інтересів іншої людини.

4. А. Я прагну знайти компромісне рішення.

     Б. я намагаюся не зачіпати почуттів іншої людини.

5. А. Полагоджуючи спірну ситуацію, я завжди прагну знайти підтримку іншої людини.

     Б. Я намагаюсь робити все, аби уникнути непотрібної напруги.

6. А. Я прагну добитися свого.

    Б. Я прагну уникнути неприємностей для себе.

7. А. Я намагаюся відкласти рішення спірного питання з тим, щоб згодом розв’язати остаточно.

     Б. Я вважаю за можливе у чомусь поступитися, аби досягти чогось іншого.

8. А. Як правильно, я наполегливо прагну добитися свого.

     Б. Передусім я прагну визначити зміст спірних питань.

9. А. Я вважаю, що не завжди треба хвилюватися з приводу суперечностей, що виникли.

    Б. Я докладаю зусилля для досягнення своєї мети.

10. А. Я твердо прагну досягти своєї мети.

      Б. Я намагаюся знайти компромісне рішення.

11. А. Насамперед я намагаюся чітко визначати зміст спірних питанню.

      Б.  Я намагаюся знайти компромісне рішення.

12. А. Я визнаю за краще не обирати позиції , яка може спричинитися до суперечки.

      Б.  я даю можливість іншому в чомусь залишитися при своїй думці, якщо він також іде мені на зустріч.

13. А. Я пропоную середню позицію.

       Б. Я наполягаю щоб все було зроблено по – моєму.

14. А. Я повідомляю іншому свою точку зору і цікавлюсь його думкою.

      Б. я прагну продемонструвати іншому логіку і перевагу моїх поглядів.

15. А. я намагаюся заспокоїти іншого і зберегти наші взаємини.

       Б. Я прагну зробити все необхідне для того, щоб уникнути напруги у взаємостосунках.

16. А. Я намагаюся не зачіпати почуттів іншого.

       Б. Як правило, я прагну переконати іншого у перевагах моєї позиції.

17. А. Як правило, я наполегливо намагаюся досягти свого.

       Б. Я прагну зробити все, щоб уникнути непотрібної напруги.

18. А. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягти на своєму.

       Б. я дам іншому можливість залишитися при своїй думці, якщо він також іде мені на зустріч.

19. А. Передусім намагаюся визначити зміст спірних питань.

      Б. Я волію відкласти вирішення спірних питань для тог, щоб із часом розв’язати їх остаточно.

20. А. Я намагаюся негайно подолати наші суперечності.

      Б. Я прагну знайти оптимальне поєднання переваг і втрат для нас обох .

21. А. під час переговорів я прагну бути уважним до іншого.

       Б. Я завжди прагну до прямого обговорення проблеми.

22. А. Я намагаюся знайти середину між моєю позицією та позицією іншої людини.

       Б. Я відстоюю власну позицію.

23. А. Як правило, я дбаю про задоволення бажань кожного з нас.

       Б. Іноді даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за розв’язання спірного питання.

24. А. Якщо позиція іншого здається йому вагомою, я прагну піти йому  назустріч.

       Б. я намагаюся переконати іншого піти на компроміс.

25. А. Я прагну переконати іншого  тому, що  я маю рацію.

       Б. під час переговорів я намагаюся бути уважним до аргументів іншого.

26. А. Як, правило я пропоную середню позицію.

        Б. Я майже завжди прагну задовольнити інтереси кожного з нас.

27. А Дуже часто я прагну уникнути суперечок.

       Б. Якщо це зробить іншого щасливим, я дам йому можливість наполягати на своєму.

28. А Як правило, я маю наполегливо прагну досягти свого.

      Б. Полагоджуючи спірну ситуацію, я намагаюся знайти підтримку в іншого.

29. А Я пропоную середню ситуацію.

      Б. Вважаю, що не завжди потрібно хвилювати через виникнення розходжень.

30 А Я намагаюсь не зачіпати почуттів іншого.

      Б. я завжди обираю таку позицію у суперечці, яка дає змогу спільними зусиллями досягти успіху.

 

Ключ до тесту

№ пор.	Суперництво	Співробітництво	Компроміс	Уникнення	Поступливість
1				А	Б
2		Б	А
3	А				Б
4			А		Б
5		А		Б
6	Б			А
7			Б	А
8	А	Б
9	Б			А
10	А		Б
11		А			Б
12			Б	А
13	Б		А
14	Б	А
15				Б	А
16	Б				А
17	А			Б
18			Б		А
19	А			Б
20	А	Б
21	Б			А
22	Б		А
23		А		Б
24			Б		А
25	А				Б
26		Б	А
27
28	А	Б
29			А	Б
30		Б			А

  З кожним із п’яти розділів опитувальника підраховують кількість відповідей, які збігаються із «ключем». Отримані результати порівнюють між собою для виявлення тих форм соціальної поведінки в ситуації конфлікту, до яких найбільш схильний піддослідний, а також тенденцій організації взаємин у складних умовах.

 

Соціометричний метод

(вивчення між особистих стосунків у групі)

  Членами групи пропонується відповісти на запитання, які дають змогу виявити їхні симпатії та антипатії один до одного, до лідерів, членів групи, яких група не приймає. Дослідник зачитує два запитання і дає послідовним таку інструкцію: напишіть на папірцях під цифрою 1 прізвище члена групи, якого ви вибрали б у першу чергу, під цифрою 2 – кого б ви вибрали, якби не було першого, під цифрою – 3 кого б ви вибрали, якби не було б першого і другого. Потім дослідник запитує запитання про особисті стосунки і так само проводить інструктаж.

  З метою підтвердження вірогідності відповідей дослідження може проводитися в групі кілька разів. Для повторного дослідження беруться інші запитання.

Запитання до вивчення ділових стосунків

1. а. Кого зі своїх товаришів по групі ви попросили б у разі необхідності надати вам допомогу в підготовці до занять (в першу, другу, третю чергу)?

б. Кого зі своїх товаришів по групі ви не хотіли б просити про допомогу у підготовці до занять?

     2. а. З ким з товаришів по групі ви поїхали б у тривале службове відрядження?

         б. Кого з членів своєї групи ви не взяли б у службове відрядження?

    3.   а. Хто з членів групи краще виконує обов’язки старости (профорга)?

          б. Кому з членів групи найважче буде виконувати обов’язки старости (профорга)?

Запитання для вивчення особистих стосунків

1. а. До кого в своїй групі ви звернулися б за порадою у важкій життєвій ситуації?

б. З ким із групи вам не хотілося б ні про що радитися?

      2.   а. Якби всі члени вашої групи жили в гуртожитку, з ким із них вам хотілося б поселитися в одній кімнаті?

             б. Якби всю вашу групу переформували, кого з членів ви не хотіли б залишити в своїй групі?

     3.   а. Кого з групи ви запросили б на день свого народження?

            б. Кого з групи ви не хотіли б бачити на своєму дні народження?

Оброблення результатів:

  Одержані дані обробляють двома графічними способами, що доповнюють один одного: 1) таблиці результатів; 2) соціограми.

  Таблиці результатів. Їх заповнюють в першу чергу, окрема за діловими та особистісними стосунками.

  За вертикаллю записують згідно з їхніми номерами прізвища всіх членів групи, яка вивчається за горизонталлю – лише їхні номери. На відповідних перетинах цифрами+1, +2, +3 позначають тих, кого обрав кожен піддослідний у першу, другу, третю чергу цифрами -1, -2, -3 – тих, кого піддослідний не обрав у першу, другу і третю чергу.

  Взаємний позитивний або негативний вибір обводиться в таблиці кружечком (незалежно від черговості вибору). Після занесення позитивних й негативних виборів до таблиці треба підрахувати за вертикаллю алгебраїчну суму всіх одержаних кожним членом  групи виборів (сума виборів). Потім слід підрахувати першу чергу дорівнює +3 балам (-3), у другу +2 (-2), в третю +1 (-1). Після цього підраховують загальну алгебраїчну суму, яка і визначає статус кожного члена у групі.

 

Анкета

«Молодь і протиправна поведінка

І. Яка на твою думку, основна причина, що спонукає молодь до протиправних дій?

А)  Вплив алкоголю та наркотиків

Б) Низький рівень добробуту родини

В) Захист себе і близьких

Г) Упевненість у безкарності

Д) Солідарність із компанією

Є) Бажання розважатись

Ж) Необхідність роздобути гроші.

ІІ. Як часто, на твою думку, неповнолітні на сьогодні вживають:

1.Цигарки

А) Не вживають; Б) Інколи; В) 1-2 рази на тиждень; Г) Щоденно.

2. Спиртні напої (також і пиво)

А) Не вживають; Б) Інколи; В) 1-2 рази на тиждень; Г) Щоденно.

3. Наркотики

А) Не вживають; Б) Інколи; В) 1-2 рази на тиждень; Г) Щоденно.

ІІІ. Перший раз спиртне я пробував

А) З друзями

Б) З батьками

В) Зі старшими товаришами

Г)  Сам

Д) Не пробував

 ІV. Найчастіше  спиртне вживаю

А) З друзями

Б) Вдома, з батьками

В)  Зі старшими товаришами

Г)  Не вживаю

V. Назвіть джерела з яких отримуєте інформацію про шкідливість вживання алкоголю та наркотиків, небезпеку скоєння правопорушень

1.Школа

А) Алкоголь  Б)Наркотики  В) Правопорушення

2. Сім'я

А) Алкоголь  Б)Наркотики  В) Правопорушення

3. ЗМІ+інтернет

А) Алкоголь  Б)Наркотики  В) Правопорушення

VІ. Чи обговорюєте нижче зазначені проблеми з ровесниками?

1. Правопорушення

А) Так   Б) Інколи   В) Майже ніколи     Г) Ні

2.Вживання алкоголю

А) Так   Б) Інколи   В) Майже ніколи     Г) Ні

3.Вживання наркотиків

А) Так   Б) Інколи   В) Майже ніколи     Г) Ні

VІІ. Чи обговорюєте нижче зазначені проблеми з батьками?

1. Правопорушення

А) Так   Б) Інколи   В) Майже ніколи     Г) Ні

2. Вживання алкоголю

А) Так   Б) Інколи   В) Майже ніколи     Г) Ні

3. Вживання наркотиків

А) Так   Б) Інколи   В) Майже ніколи     Г) Ні

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Індивідуальна соціально-психологічна картка учня групи ризику

 

 Загальні відомості про дитину

 

1. ШБ дитини

_____________________________________________________________

2.        Дата народження дитини

________________________________________________________________

1.3. Клас, класний керівник

__________________________________________________________________

1.4. Домашня адреса, телефон

__________________________________________________________________

5.        Група ризику

_______________________________________________________________

 ІІ. Відомості про батьків

2.1. ШБ батька, матері (опікунів, осіб, що їх заміняють)

__________________________________________________________________

2.2. Місце роботи батька, матері (опікунів, осіб, що їх заміняють)

_________________________________________________________________

2.3. Мікроклімат сім'ї, сімейні традиції

2.3.1. Характер взаємин між батьками, батьками та дітьми {підкреслити)

- психологічна атмосфера родини сприятлива

• психологічна атмосфера родини несприятлива, конфліктна
• спостерігаються прояви сварок, бійок
• у сім'ї вживають алкогольні речовини
• у сім'ї періодичні запої, скандали, аморальна поведінка
• згуртованість у сім'ї / незгуртованість
• наявні сімейні правила та норми, їх дотримуються
• наявні сімейні правила та норми, але їх не дотримуються
• сімейні правила та норми відсутні
• інше

2.          Система та стиль сімейного виховання (підкреслити)

• демократичний стиль виховання
• ліберальний стиль виховання
• потуральник стиль виховання

•   спостерігається сімейний диктат, придушення ініціативи та почуття власної гідності дитини

• прояви гіперопіки
• прояви гіпоопіки
• у сім'ї припустимі будь-які засоби досягнення мети
• епізодично виникають конфлікти
• емоційно-холодні відношення в сім'ї
• у сім'ї спостерігається поєднання духовних, матеріальних потреб
• духовні потреби не цінуються в достатній мірі
• переважають корисливі настрої
• панує атмосфера дружби, взаємопідтримки
• взаємовідносини добрі, але без взаємної близькості
• інше

3.          Ставлення членів сім'ї до навчального закладу (підкреслити)

• успішності та поведінки учня байдуже, зацікавлено, негативно з критикою
• до школи, вчителів байдуже; негативно з критикою; спостерігається співпраця

• товаришів, друзів дитини члени сім'ї не знають; негативно з критикою; байдуже; знають друзів та знайомих

• інше

4.            Чи підтримують члени сім'ї контакти з класним керівником (підкреслити)

• так, постійно
• так, періодично
• ні

5.         Переважаючі методи виховного впливу на учня (підкреслити)

• заохочення
• покарання
• вимоги
• співпраця
• інше

2.3.6. Авторитетом для учня є (підкреслити)

• член сім'ї (батько, мати, брат, сестра, дідусь, бабуся)
• друзі
• вчителі
• інше.

III. Інформація про розвиток особистості дитини

1.           Ставлення до себе, рівень самооцінки (підкреслити)

• високий
• низький
• середній, адекватна самооцінка

2.           Індивідуально-психологічні особливості особистості (підкреслити)

• соціальна активність
• працелюбність
• дисциплінованість
• відповідальність
• чесність
• самостійність
• вихованість

3.           Ставлення до навчання, рівень навчальних досягнень (підкреслити)

• байдуже
• не бажає вчитися
• низька успішність
• складнощі в освоєнні навчальних програм
• систематична успішність з одного чи декількох предметів
• інтелектуальні можливості високі
• інтелектуальні можливості середні
• інтелектуальні можливості низькі
• прагне уникнути покарання
• низька мотивація до навчання
• висока мотивація до навчання

4.           Інтереси та схильності, участь у житті школи (підкреслити)

• громадські доручення відмовляється виконувати

• громадські доручення виконує за умови отримання винагороди чи примусу
• громадські доручення виконує байдуже
• громадські доручення виконує із задоволенням
• у шкільних гуртках і секціях не займається
• у шкільних гуртках і секціях займається
• займається за межами навчального закладу
• залишив заняття у гуртку
• бере участь у масових шкільних заходах

• не бере участі у масових шкільних заходах

5.       Ставлення до виховних впливів та заходів (підкреслити)

• тонко реагує на зауваження, прагне не повторювати поганих вчинків
• до зауважень прислухається, реагує адекватно
• вибіркове ставлення до зауважень
• не сприймає зауважень, ігнорує
• різка, груба форма несприймання зауважень
• байдуже ставлення
• скептичне
• негативне
• критичне, агресивне

6.       Статус у колективі (підкреслити)

• відторгнутий, ізольований
• протиставляє себе колективу
• дезорганізатор
• ватажок мікрогрупи
• лідер у групі
• статусом задоволений
• статусом задоволений, але хоче змінити
• статусом не задоволений
• статусом не задоволений, але прагне змінити

7.       Тип темпераменту (підкреслити)

• сангвінік
• флегматик
• холерик
• меланхолік

8.       Емоційно-вольова сфера (підкреслити)

• висока імпульсивність
• тривожність
• агресивність,
• запальність, дратівливість
• плаксивість, загострена вразливість
• схильність хвилюватися і переживати з незначного приводу,
• боязкість, нерішучість

9.       Особливості спілкування (підкреслити)

• комунікабельність
• легкість у налагодженні контактів
• взаєморозуміння
• відкритість
• конфліктність
• брутальність, хамство
• безтактовність
• інше

V. Особливості поведінки (підкреслити)

• правопорушення відсутні
• правопорушення зустрічаються рідко
• правопорушення зустрічаються епізодично
• правопорушення зустрічаються часто
• грубощі
• бійки
• пропуски занять без поважних причин
• недисциплінованість
• порушення громадського спокою
• свої вчинки виправдовує
• свої вчинки ніяк не пояснює
• свої вчинки схвалює
• схильний до бродяжництва
• тікає періодично
• не схильний до бродяжництва
• стоїть на обліку навчального закладу
• стоїть на обліку в кримінальній міліції
• стоїть на обліку в іншій організації

VI. Ознаки педагогічної запущеності (підкреслити)

•  невстигання з більшості предметів
•  відставання в інтелектуальному розвитку
•  орієнтація на інші види діяльності
•  відсутність пізнавальних інтересів
• відмова від суспільних доручень
• зневажливе ставлення до справ класу, школи
• демонстративна відмова від участі у трудових справах
• зневажливе ставлення до суспільної власності
• вживання алкогольних напоїв
• вживання психотропних речовин
• схильність до азартних ігор
• схильність до комп'ютерної залежності
• залучення до асоціальних груп
• паління
• інше.

 

                                                                                                                                               Додаток 3

 

Орієнтований план роботи

ради профілактики правопорушень

 

№	Назва заходу	Дата	Відповідальний	Примітка
1.	Скласти і затвердити план роботи ради профілактики.	І неділя вересня
2.	Скласти списки учнів схильних до правопорушень.	до 20.09.
3.	Скласти списки учнів, які безпричинно не відвідують школу	до 20.09.
4.	Провести психологічну діагностику учнів схильних до правопорушень (вивчити соціометричний статус важковиховуваних учнів).	жовтень
5.	Проводити штаби профілактики правопорушень	1 раз на місяць
5.	Прийняти міри по залученню учнів до навчання	протягом року
6.	Контролювати звітність класних керівників щодо невідвідування учнями школи без поважних причин	потягом року
7.	Розробити систему індивідуальної та групової роботи з учнями схильними до правопорушень	до10.10.
	Проводити індивідуальну та групову корекційну роботу з учнями даної категорії.	протягом року
8.	В методичному кабінеті , в бібліотеці оформити виставку літератури з питань профілактики правопорушень.	14.11.
10.	Організовувати консультації для батьків з запрошенням  психолога та соціального педагога навчального закладу, лікарів, психологів, юристів.	протягом року
11.	Організовувати зустріч підлітків з лікарями, працівниками міліції та громадськими організаціями.	протягом року
12.	Систематично проводити дні великого рейду з участю членів ради профілактики, батьківського комітету.	щомісяця
15.	Провести конференцію серед класних керівників по темі «Роль особистості вчителя в корекції важковиховуваних учнів»	грудень
15.	Провести цикл бесід по профілактиці негативних явищ, ВІЛ/СНІДу та насильства в учнівському середовищі.	І півріччя ІІ півріччя
16.	Організувати роботу батьківського всеобучу з питань правового виховання.	протягом року
18.	Систематично відвідувати неблагополучні сім’ї.	протягом року
19.	Залучення до участі в шкільних та позашкільних гуртках учнів схильних до правопорушень.	протягом року
20.	Співпрацювати з батьківським комітетом школи, учнівською радою, соціальними службами для молоді, та ін. організаціями.	протягом року
21.	Систематично заслуховувати на раді профілактики батьків, які негативно впливають на виховання дітей.	протягом року
23.	Провести аналіз стану виховної роботи серед правопорушників.	лютий
24.	Провести класні батьківські збори із залученням членів ради профілактики.	грудень квітень

 

 

 

ДИРЕКТОР ШКОЛИ          ___________________      П.І.Б.

                                                            (підпис)                                           

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

 

Забезпечення системного підходу

 до роботи з батьками

важковихованих учнів

 

В Законі Україні! про загальну середню освіту, Державній національній програмі "Освіта" визначено основні завдання організації родинного виховання і освіти як важливої ланки виховного процесу. Успішне виконання цих завдань залежить як від взаємодії школи і сім’ї у вихованні підростаючих поколінь, так і від забезпечення системного підходу до роботи з батьками.

Сім'я як соціальний інститут завжди була в центрі уваги дослідників. Творча спадщина вітчизняних і зарубіжних вчених (педагогів, психологів, соціологів) в галузі сім’ї велика і багатогранна.

Соціальні дослідження розглядають проблеми сім’ї у її структурі, як мікросередовище, типи сімей, рольові функції її членів, тощо. Під структурою сім’ї наука розглядає структуру комунікації, при вивченні якої найбільш важливим вважається встановлення міжособистісних каналів комунікації і характеру їх функціонування, є важливою передумовою успішного виконання сім'єю її виховних функцій. Виховання як процес історично зумовлений, у всіх поколінь зазнає змін щодо форм, а не суті ( виховуємо завжди гармонійно розвинену людину).

Процес виховання підростаючого покоління можна умовно поділити на три види:

- суспільне

- сімейне

- особисте (самовиховання)

Особливо проблематичним є сімейне виховання. На його орієнтації не можуть не впливати соціальні чинники, розвиток країни та інше.

Сімейне виховання - вид непрофесійної педагогічної діяльності, яку виконують батьки. Згідно з конституцією України громадяни зобов'язані турбуватись про виховання дітей, готувати їх до самостійного життя, продовження роду, створити умови для їх самореалізації.

Сім'я - це природній різновіковий колектив, членів якого об'єднують не лише кровні, близькі стосунки, але і традиції, моральні, правові норми, турбота про виховання дітей, спільне проживання і домашнє господарство.

Хороша сім'я - це такий колектив, де всі члени правильно будують свої взаємостосунки, поважають один одного, мають спільні мету та інтереси, чітко розподілені обов'язки, відповідальність між членами. Тому в такому колективі створюються благополучні передумови для формування особистості.

Організація життя сім’ї повинна бути таким чином, щоб самостійність дітей, яка базується на притаманних вікових потребах в діяльності, поєднувалась з керівництвом дорослих.

Примірна структура системи роботи з батьками:

- вивчення соціального складу сім'ї, матеріального становища, педагогічної культури, індивідуально-психологічних особливостей батьків, сімейного мікроклімату;

- психолого-педагогічний всеобуч батьків;

- батьківські збори (конференції);

- батьківські комітети школи, класу;

- рада батьків;

- консультпункти (індивідуальні, групові консультації);

- дні відкритих дверей для батьків;

Форми роботи з батьками:

- лекції, консультації з питань теорії та методики родинного виховання;

- бесіди (індивідуальні, групові, колективні);

- прес-конференції "Ми і наші діти";

- усні журнали;

- диспути;

- зустрічі "за круглим столом";

- конференції з обміном досвідом родинного виховання;

- перегляд фільмів на педагогічні теми;

- читацькі конференції по обговоренню педагогічної літератури, періодичної преси з питань родинного виховання;

- вечори запитань і відповідей;

- родинні мости, (зустрічі) з батьками та обговорення проблем виховання дітей.

Самою розповсюдженою формою роботи з батьками являються класні батьківські збори. Вони повинні стати школою освіти батьків, повинні розширювати їхній психолого-педагогічній кругозір, стимулювати бажання стати добрими батьками. На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, їхні можливості, ступені просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова повинна йти не про бали, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотиваціям. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхні досягнення не лише в навчальній діяльності. Є багато варіантів проведення батьківський зборів. Тематика і методика зборів повинна враховував вікові особливості учнів, рівень освіченості й зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед навчальним закладом.

Рекомендації з проведення батьківських зборів:

• батьківські збори мають просвіщати батьків, а не констатувати помилки і невдачі дітей у навчанні

• тема зборів повинна враховувати вікові особливості дітей;

• збори повинні мати як теоретичний так і практичний характер: аналіз ситуацій, тренінги, дискусії, ділові ігри, тощо;

• збори - не місце для обговорення та осуду дітей

• при підготовці та проведенню батьківських зборів психологу необхідно дотримуватись всіх етапів.

 

 

 

Література

1. Оржеховська В. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навч.-метод, посібник.- К.: ВіАН, 1996.- 351 с

2. Заросинський Ю., Заросииський О. Причини і умови злочинності неповнолітніх потребують теоретичного і практичного розроблення // Право України.- 2004.-№ 3.- С 64-68.

3. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України.- 2004.-№ 1.-С. 95-98.

4. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, пошуки, перспективи / За заг. ред. І. М. Пінчук, С. В. Толстоухової.- К.: УДЦССМ, 2000.- Вип. 1.- 276 с

5. Головченко В. Правове виховання учнівської молоді: питання методології та методики.- К.: Наук, думка, 1993.- 134 с

6. Запорожан І. Правове виховання молодших школярів: Навч.-метод, посібник.- Ужгород-Тсрнопіль: Мистецька лінія, 2002.- 158 с

7. Ковчина І. Зміст і організаційно-правові форми роботи з дітьми та молоддю шкільного віку // Соціальна робота: технологічний аспект- К.: ДЦССМ, 2004.-

С.347-355.

8. Права дитини - права людини: Інформ.-метод, посібник Ш / Упор. 3. Галковська, T. Жданюк, С. Яровий.-К., 1999.- 148 с

9. Карнейчик Α., Смагипа Л., Царик И. Содержание работы в 5-9-х классах // 100 уроков по правам ребенка: Учеб.-метод, пособие.- Минск, 1999.- С. 38-70.

10. Соціальна робота в Україні: теорія та практика: Посібник для підвищення кваліфікації працівників соціальних служб для молоді. 4-а частина / За ред. А.Я. Ходорчук.- К.: ДЦССМ, 2003.- 272 с

11. Запобігання незаконному обігу наркотичних засобів серед неповнолітніх м. Києва: Метод, рекомендації / Під заг. ред. С О. Повіка.- Київ, 2000.- 90 с

12. Капська А. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч.-метод, посібник.— К.: УДЦССМ, 2001.-220 с

13. Толстоухова С. Социальная защита молодежи и социальная работа с нею // Соціальна робота в Україні: теорія і практика.- 2003.- № 4.- С. 12-17.