«Ранкові зустрічі у колі друзів».
Методична розробка вчителя початкових класів КЗО «СЗШ № 1» м.Дніпро
Тетяни Станіславівни Алексєєвої.
Вступ
Дитина – це сонце, навколо якого мають обертатися всі засоби навчання. Учитель повинен створювати лиш атмосферу, в якій дитина має можливість висловлюватись.
Ш. О. Амонашвілі
Найважливішим завданням вчителя у початковій школі є створення умов для розвитку особистості дитини та творчого співробітництва усього дитячого колективу. Сьогоднішніх учнів потрібно навчити: думати, розуміти сутність речей, осмислювати, вміти шукати потрібну інформацію, обмінюватися думками, уважно слухати співрозмовника, брати участь у спільній діяльності.
Ранкова зустріч – це інтерактивна форма роботи, яка вимагає особистісно-орієнтованого та диференційованого підходу, допомагає зацікавити учнів, розвиваючи його здібності.
Посібник створено з метою надати практичну допомогу вчителям початкових класів у підготовці та проведенні ранкових зустрічей відповідно до Концепції Нової української школи, вимог нового Державного стандарту загальної початкової освіти.
Ранкові зустрічі – це сучасна форма роботи, що допомагає вчителеві у створенні дружного колективу. Ранкова зустріч — це зустріч на початку дня всієї групи дітей з вчителем, яка триває 15-20 хвилин. Метою зустрічі є створення позитивного настрою у класі на весь день. Учні вітають однин одного, обговорюють різні питання, діляться своїми думками. Ранкова зустріч формує цінності, які стають основою для створення відповідальної та дбайливої спільноти дітей. Вона дає педагогам можливість навчити школярів взаємної поваги та позитивного ставлення одне до одного, сприяє формуванню цілісного колективу.
Психологічне налаштування учнів перед навчальним процесом є досить важливим етапом освітнього процесу. Діти приходять з дому з різним настроєм. Завдання педагога організувати учнів до навчального процесу, зблизити їх, створити з них єдину спільноту, яка буде налаштована на процес отримання нових знань.
Значення ранкової зустрічі:
Ранкова зустріч містить чотири основні компоненти:
Основні якості, які формуються в учнів
завдяки ранковим зустрічам
Під час ранкової зустрічі учні вчаться:
Ранкове спілкування
Ранкове спілкування для дитини —
Це гарний настрій їй на цілий день.
Це усміх лише їй, одній-єдиній,
І віра в неї вчителя лишень…
А значить для дитини так багато —
Їй необхідна усмішка ясна.
Тоді весь день в душі дитячій свято,
І навіть, коли сніг — в душі весна!
Бо ж добре слово, усмішка крилата
Та дотик до дитячої руки,
В житті дитини важать так багато,
Від цього задзвенять в душі струмки
І музикою дивною озвуться,
Та впевненість, наснагу нададуть.
І радісно, та срібно засміються,
У світ науки щиро поведуть.
Й добром озвуться, щирістю ясною,
Любов у юнім серці забринить,
Озветься стоголосою луною
І буде довго, дуже довго жить…
То ж дітям усміхайтеся крилато,
Візьміть за руку, слово їм скажіть.
Щоб ожило в душі дитячій свято,
Щасливими їм бути поможіть…
На спілкування виділіть хвилини
Перед уроком, щоб там не було.
Зверніться з добротою до дитини
Та подаруйте усмішку й тепло…
Надія Красоткіна
Ранкова зустріч на тему:
«Допомога зимуючим птахам»
І. Вітання
А ранок надзвичайний! Просто синій…
Так гарно, хоч і холодно — зима!
На всіх деревах білий-білий іній,
Тут Фея йшла дорогами сама
І все отак чарівно посріблила,
І гілочку, й билинку, й деревце.
Пухнастим, білим цілий світ зробила,
Спасибі тобі, зимонько за це.
Надія Красоткіна
Вправа «Привітання-пісня» (5 хв)
Мета: створити позитивний емоційний настрій, провести привітання у нетрадиційній формі; згуртувати дітей.
Обладнання: відеозапис пісні
Хід проведення
Колом Зимонька іде,
Сипле сніг, мороз веде.
Станьмо разом , станьмо в колі –
Затанцюємо у школі!
Пісня: «Здрастуй, Зимонько!»
(А.Олейникова)
Зимонька мережки замітала
і усіх нас радо привітала.
хоч зима не хоче зігрівати -
збереже тепло нам рідна хата.
Приспів:
Здрастуй, зимонько весела!
хай міста сміються й села.
і засяють раз у раз
іскри-вогники прикрас.
хай радіють всі родини,
з ними ненька – Україна
багатіє в добрий час,
гарні дні чекають нас!
ІІ. Групове заняття
- Чи сподобалося вам наше сьогоднішнє привітання?
- А яка зараз пора року?
- За якими прикметами ми з вами впізнаємо зиму?
- Правильно, дні стали короткі, а ночі довгі; земля вкрилася білим снігом; пташки відлетіли і не чути їхнього співу.
- А як ви думаєте, чому вони не співають, не радіють?
- Так, пташкам взимку холодно і голодно і немає у них часу для співу, бо ж потрібно шукати їжу і затишну місцинку, щоб хоч трішечки зігрітись і сховатись від морозу.
Отже, сьогодні я хочу з вами поспілкуватись на тему: чи можемо ми допомогти нашим меншим друзям – птахам.
А тепер давайте пограємо в гру: «Упізнай пташку»
Діти називають пташок на слайдах.
Робота в групах: Розподілити пташок за групами: зимуючі, перелітні.
ІІІ. Обговорення інформації
Мета: визначити рівень знань учнів з теми «Допомога птахам взимку»; підвести учнів до вивчення нового матеріалу.
Хід проведення
Гра «Так чи ні»
Пташенят пригощай,
Так чи ні відповідай!
У новеньку годівничку
Для маленької синички
Покладу пшеницю – так,
Покладу цукерки – ні,
Покладу овес – так,
Соняха насіння – так,
Ягоди калини – так,
Смажені сухарики – ні,
Чіпси – ні,
Крихти хліба – так
Апельсини – ні,
Сухофрукти – так,
Гарбуза насіння – так,
Горішки – так,
Банани – ні,
Насіння кукурудзи – так.
ІV. Ознайомлення з новинами
Сьогодні ми будемо читати про пташок.
Складемо меню для пташиної їдальні.
Підготуємо малюнки птахів до шкільної виставки.
Навчимося робити годівнички для пташок.
V. Виставка робіт
Ранкова зустріч на тему:
«Дівчата та хлопці у дружнім колі»
І. Вітання
Доброго ранку, мої любі діти!
Я вас вітаю усіх!
Будемо з вами, співати й радіти,
Буде лунати наш сміх!
То ж усміхніться і будьте здорові!
Гарні й щасливі усі!
Я вас люблю, ви найкращі, чудові —
Квіти в ранковій красі!
Вправа «Привітання- комплімент» (5 хв)
Мета: створити позитивний емоційний настрій, вчити висловлювати свої емоції; згуртувати дітей.
Обладнання: предмет для гри (квітка або сердечко-іграшка)
Хід проведення
Комплімент мені сказали,
Наче щось подарували.
Зразу стало так приємно,
Вмію теж я бути чемним.
Другу комплімент сказав
Й сам від щастя засіяв!
Діти по колу вітають один одного, передають предмет (квітка, серце, тощо) говорять однокласникам побажання чи компліменти.
ІІ. Групове заняття
Що зробити, щоб удвічі
торт здавався вам смачнішим?
Що зробити, щоб удвічі
кожний день для вас побільшав?
Щоб і радості, і щастя
вам було – аж ніде діти?
Тут – ніякою секрету!
Треба з другом все ділити
(А. Костецький)
- Що ви вкладаєте в зміст слова “дружити”?
- Що означає “вміти дружити” і за що ми цінуємо друзів?
- Кого ми називаємо другом?
Гра “Встанови асоціацію”. (записати слова на силуетах хлопчика і дівчинки)
Проаналізувати асоціації, зупинитися на тих, які є спільними для дівчаток і хлопчиків.
Гра “Мікрофон”
- Чи завжди дівчаткам цікаво з хлопчиками?
- Назвіть в які ігри люблять грати хлопчики? А дівчатка?
- А які ігри подобаються і хлопцям і дівчатам?
ІІІ. Обговорення інформації
Мета: Включити хлопчиків і дівчаток у спільну роботу, вчити їх співпрацювати творчо і злагоджено.
Хід проведення
Давайте проведемо дослідження на тему професії. Чи можемо ми чітко розмежувати їх на суто чоловічі і суто жіночі.
Завдання для учнів – за 1 хв назвати якомога більше чоловічих професій, жіночих. (Аналіз відповідей учнів, в ході якого підводимо їх до розуміння того, як стираються відмінності між чоловічими і жіночими професіями).
ІV. Ознайомлення з новинами
Тема: Емоції. Настрій. Як покращити настрій.
Мета: Розвивати навички керування емоціями Вчити виражати, стримувати свої емоції Розвивати навички позитивного спілкування.
I Привітання в колі.
Гра «В нашім класі друзі всі ти, і я, вона і він.
Посміхнись тому хто зліва. Ми одна сім’я».
ІІ Робота з інформацією.
Казка “Крихітка Єнот”.
Малий Єнот був маленький, але хоробрий. Одного разу мама Єнотиха сказала:
— Сьогодні місяць буде дуже повний і дуже ясний. Чи можеш ти сам піти до швидкого струмка, моя крихітко? Чи не принесеш ти на вечерю раків?
— Авжеж, звичайно,— відповів Малий Єнот. — Я наловлю вам таких раків, яких ви ще зроду не їли. Малий Єнот був маленький, але хоробрий. Увечері зійшов місяць, великий, повний і ясний-яснісінький.
— Час іти, мій маленький,— сказала мама. — Йди, аж поки дійдеш до ставка. Там ти побачиш велику колоду, що лежить упоперек ставка. Перейди нею на той бік. На тому боці найкраще ловляться раки. При ясному місяці Малий Єнот вирушив у дорогу. Він був такий щасливий, такий гордий!
Скоро Малий Єнот дійшов туди, де росли високі дерева. Там спочивав Старий Дикобраз. Він дуже здивувався, коли побачив, що Малий Єнот гуляє в лісі без мами.
— Куди це ти йдеш сам-самісінький? — спитав Старий Дикобраз.
— До швидкого струмка! — відповів Малий Єнот гордо. — Я йду ловити раків на вечерю.
— Бережися, Малий Єноте! — сказав Старий Дикобраз. — Ти ж знаєш, у тебе нема того, що є у мене,— таких довгих і гострих колючок.
— Я нікого не боюся! — відповів Малий Єнот. Він був маленький, але хоробрий. Малий Єнот подався далі. Спочатку він ішов повагом, потім трохи швидше, а далі — вистрибом. Неподалік од швидкого струмка він побачив Гладкого Кролика. Гладкий Кролик спав. Він розплющив одне око.
— Ой, ти мене налякав! — сказав він. — Куди це ти йдеш, Малий Єноте?
— Я йду до швидкого струмка,— сказав Малий Єнот гордо. — Це по той бік ставка.
— О-о-о! — сказав Гладкий Кролик. — А ти не боїшся ЙОГО?
— Кого мені боятися? — спитав Малий Єнот.
— ТОГО, що сидить у ставку,— сказав Гладкий Кролик. — А я боюся!
— Ну, а я не боюся! — сказав Малий Єнот і пішов далі.
І ось нарешті Малий Єнот побачив велику колоду, що лежала впоперек ставка.
— Тут мені треба перейти,— сказав сам собі Малий Єнот. — А там, на тому боці, я ловитиму раків. Малий Єнот почав переходити колодою на той бік ставка. Він був хоробрий… та нащо зустрів він того Гладкого Кролика!
Йому не хотілося думати про ТОГО, що сидить у ставку, але він нічого не міг із собою вдіяти. Він зупинився і зазирнув. Хтось сидів у ставку! Це був ВІН! Сидів там і дивився на Малого Єнота при місяці. Малий Єнот і взнаки не дав, що злякався. Він перекривив ТОГО, що сидів у ставку. ТОЙ, у ставку, теж перекривив його. Та як перекривив! Малий Єнот повернув і дременув щодуху. Він так швидко промчав повз Гладкого Кролика, що той злякався. Він біг, біг, не спиняючись, аж поки побачив Старого Дикобраза.
— Що таке? Що таке? — спитав Дикобраз.
Малий Єнот розказав йому про ТОГО, що сидить у ставку.
— А ти візьми палицю. Вернися і покажи йому, що в тебе є велика палиця.
Малому Єнотові хотілося принести додому раків. І він узяв палицю й рушив назад до ставка.
— Може, ВІН тим часом пішов собі? — сказав Малий Єнот сам до себе.
Ні. ВІН не пішов. ВІН, як і раніше, сидів у ставку. Малий Єнот підняв велику палицю й посварився нею. Але у ТОГО, що в ставку, теж була палиця. Велика-превелика палиця! І ВІН посварився тією палицею на Малого Єнота! Малий Єнот упустив свою палицю й побіг. Удома Малий Єнот розповів мамі про ТОГО, що сидить у ставку.
— Ой мамо! — сказав він. — Мені так кортіло піти самому по раки! Мені так кортіло принести їх на вечерю!
— І ти принесеш! — сказала мама Єнотиха. — Вернися, моя крихітко, але цього разу не перекривляй його, не бери з собою палиці.
— Що ж я маю робити? — спитав Малий Єнот.
— Тільки усміхнутися!— сказала мама Єнотиха.— Піди й усміхнися ТОМУ, що сидить у ставку.
— І більше нічого?— спитав Малий Єнот. — Ти певна?
— Це все,— сказала мама. — Я певна.
І ось Малий Єнот знову підійшов до ставка.
— Може, ВІН нарешті пішов? — сказав він сам до себе. Ні, не пішов! ВІН, як і раніше, сидів у ставку. Малий Єнот примусив себе зупинитися. Тоді примусив себе зазирнути у воду. тТоді примусив себе усміхнутися ТОМУ, що сидів у ставку. І ТОЙ, що сидів у ставку, всміхнувся у відповідь! Малий Єнот так зрадів, що зареготався. І йому здалося, ніби ТОЙ, що сидів у ставку, теж регоче!
— Тепер ВІН буде зі мною дружити! — сказав сам собі Малий Єнот. — Тепер я можу перейти на той бік! І він побіг колодою на той бік ставка.
Там, на березі швидкого струмка, Малий Єнот заходився ловити раки. Скоро він наловив їх стільки, скільки міг донести. Він побіг колодою назад через ставок. Цього разу Малий Єнот помахав рукою ТОМУ, що сидів у ставку, а ТОЙ теж махав йому рукою. Малий Єнот біг додому щодуху. Ніколи ще ані він, ані його мама не їли таких смачних раків. Так сказала мама Єнотиха.
— Тепер я можу йти туди зовсім сам, якщо хочеш. Більше я не боюся ТОГО, що сидить у ставку.
— Я знаю,— сказала мама Єнотиха.
— Він зовсім не поганий, ТОЙ, що сидить у ставку! — сказав Малий Єнот.
— Я знаю,— сказала мама Єнотиха.
— Скажи мені,— попросив він,— а хто це сидить у ставку?
Мама Єнотиха засміялася і все йому пояснила.
Обговорення казки.
Хвилинка відпочинку.
“Найсумніший сум”.
ІІІ Робота в групах.
Вставити слово в кожний промінчик сонця.
Як зробити день веселим?
Треба слову радощів додати,
Щоб уміло душу звеселити.
Треба слову мудрості додати,
Щоб уміло друзів пригортати.
Треба ясним сонечком світити,
Щоби друзям всім життя зігріти.
Розкажи мені, люба дитино,
Чим ти можеш зігріти людину.
Малювання «Мій настрій». Презентація робіт.
ІV. Ознайомлення з новинами
Ранкова зустріч
Тема: Як з’явилася книжка.
Мета: Розвивати навички роботи з інформацією. Вчити знаходити потрібну інформацію в книгах, інших джерелах. Розвивати пізнавальність. Виховувати інтерес до книги.
Хід заняття
І Привітання в колі класу-родини.
Діти стають у коло
Встаньте, діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться ви до мене,
Посміхнися сам до себе.
Привітайтесь: “Добрий день!”
Гра «Компліменти і побажання»
Діти по колу вітають один одного, говорять однокласникам побажання чи компліменти.
Гра «Випадкове інтерв’ю чи знайомство за лотереєю»
Потрібен набір карток розрізаних навпіл. Кожен учасник дістає з коробки одну картку, потім знаходить пару за половинкою своєї картки. За допомогою запитань потрібно дізнатися про іншого щось нове. Потім кожен з пари розповідає, що нового він знає про свою пару.
ІІ Обмін інформацією.
Розповідь вчителя:
Давним-давно на землі не було книжок, тому що люди ще не вміли їх робити, “Сторінками” найдавніших книжок були камені, стіни печер, щити воїнів. Адже не було тоді ні паперу, ні олівців. Потім люди додумались писати на глині, яку висушували і обпалювали на вогні.
А хіба ж на глиняних сторінках-цеглинах багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі і незручні! Коли, наприклад, який-небудь вчений, збирався в дорогу і брав з собою дві-три такі «книги», йому потрібен був віз.
З часом люди навчилися робити зручні і легкі книжки - з тонкої козиної чи телячої шкіри. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкіри цілого стада телят.
Люди шукали з чого робити книги, щоб вони були подешевше.
В далекій Африці на берегах повноводних рік тягнуться нескінченні зарості болотної рослини папірусу. Його люди використовували на будівництві. Якось один чоловік ремонтував житло. Розрізав стеблину папірусу, витягнув волокнисту серцевину, поклав на сонці. Через деякий час він побачив, що волокна перетворилися на сухі вузенькі смужки. Ще більше здивувався чоловік, помітивши, що на смужках добре зберігаються сліди фарби. Виходить, що на папірусі можна писати.
Ось тоді-то і з'явилися книжки, точніше – звитки із папірусу.
Писати на сухих стеблинах папірусу було зручно, але через декілька років така “книга” ламалась і розсипалась. До речі українське слово “папір” дуже схоже на латинське “papyrus”.
Справжній папір, на якому пишуть зараз, люди навчилися робити з деревини 2 тисячі років тому в Китаї. Тоді і почали в багатьох країнах писати книги на папері. Саме писати, тому що книги були рукописними. А це була дуже довга і складна робота - одну книжку переписували іноді протягом декількох років. Пройшло ще багато часу, доки з’явилися друковані книги.
Обговорення: Діти задають запитання, чи висловлюють свої думки, враження.
ІV. Ознайомлення з новинами
Сьогодні ми підемо на екскурсію до шкільної бібліотеки.
Проведемо майстер-клас по виготовленню закладок для книжки.
Ранкова зустріч
Тема: Таємниця мого імені та прізвища.
Мета: Сприяти розвитку пізнавального інтересу та позитивного ставлення до себе. Розвивати мовлення, мислення. Виховувати взаємоповагу.
І Привітання
1. Компліменти по колу.
Проспівай своє ім’я,
А клас відгукнеться....
Бо кожному його ім’я
Найкращим над усе здається!
Слухаємо тебе, друже!
Скажу по секрету:
Мама називає мене..._____
Тато називає мене...______
Дідусь називає мене... ______
Бабуся називає мене... _____
Дядько називає мене... _____
Брат називає мене... ______
Сестра називає мене... ______
Друзі називають мене... _____
Я хочу, щоб вчителька називала мене...
_________________________
ІІ Робота з інформацією
Розповідь вчителя.
Історія людства не знала епохи, коли б у людей не було імен. У старовинних документах знаходимо імена Рудий, Кривий, Забіяка. Бажаючи мати сильну, розумну, гарну дитину батьки називали її Лев, Вовк, Веселка, іноді за
місцем, часом та днем народження - Ліс, Берег, День, Ніч, Субота; порою року - Зима, Літо. Довгоочікуваного сина називали Жданом, неслухняних - Брикунами, Безсонами, Шумилами, інколи називали за порядком народження - Первушка, Вторак, Третяк. Щоб обдурити злу силу і не дати їй забрати дитину, називали малят Павук, Кобиляча Голова, Поганка. Суспільна верхівка пишалася своїм багатством, тому до складу імен можновладців входили корені - слав - і - волод -: Ярослав, Мстислав, Всеволод, Володимир.
А тепер поговоримо про прізвища.
Колись їх зовсім не було. У людей, крім імен, були прізвиська, що давали за якимись ознаками людини: Губань, Чубань, Бровко. Значення деяких назв сьогодні вже забулися, і пояснити їх можна за допомогою спеціальних словників. Наприклад: Легейда (неповороткий), Гмиря (нерішуча людина).
Згодом прізвиська стали переходити від батька до сина. Це були найменування за професією, національністю, місцем проживання, іменем. Наприклад: Іваненко - від імені Іван.
Обговорення.
Хвилинка відпочинку.
Також у колі.
ІІІ Робота в групах
Юра - Юрасик, Юрчик.
Настя - Настуся, Настенька.
Марина – Мариночка, маринка.
Презентація робіт
Слухання творів мініатюр «Історія мого прізвища » .
ІV. Ознайомлення з новинами
Додаткові матеріали:
Вправи на розвиток навичок керування емоціями
Розфарбуй свої почуття
Учням роздаються аркуші з зображенням силуету людини.
Приготувати кольорові олівці: жовтий, оранжевий, зелений, блакитний, червоний, коричневий, чорний.
- Уявіть, що ця істота - казковий герой і його відчуття живуть в різних частинах тіла. Розфарбуйте ці почуття.
Радість – жовтим
Щастя – оранжевим
Задоволення – зеленим
Гнів, роздратованість – червоним
Почуття провини – коричневим
Страх – чорним
Далі учні розповідають, чому вони використали той чи інший колір.
Радість, горе, здивування,
Смуток, спокій, хвилювання —
Це емоції, мій друже.
І вони важливі дуже.
Як корисні позитивні:
Сміх і радість, спокій теж!
Злість і смуток — негативні.
За емоціями стеж!
Швидко негативний настрій
Зіпсує здоров’я, знай.
Не сумуй, жартуй, всміхайся,
Завжди добрий настрій май!
Аналіз малюнків
Рожеві, жовті, зелені та інші спокійні кольори - стабільність, гармонія.
Чорний, коричневий, червоний - тривожність.
Тривожні плями в області голови - тривожні думки, які лякають.
В області рук — труднощі у взаємовідносинах з іншими, замкненість.
В області ніг - відчуття незахищеності, невпевненість.
В області грудей - серйозні емоційні труднощі, неспокій.
Дітям пропонується піктограма. Потрібно відгадати яку емоцію вона зображує, пояснити за якими ознаками це було визначено. Далі проводиться конкурс на “Найрадіснішу радість”, Найсумніший сум”...
Розпізнай емоцію
Намалюй відповідні емоції на обличчях.
Внутрішня безкінечність
Учні імітують різні зовнішні реакції, чим викликають внутрішні зміни.
Зразки привітань
Дзвіночок дзвонить:
Дзень, дзень, дзень!
Вже білий день,
Вже білий день!
Дзвіночок дзвонить:
Бам, бам, бам!
Добрий день чемним
Школярам!
Дзвіночок дзвонить,
Кличе нас:
До школи час,
До школи час!
***
Встаньте, діти, всі рівненько,
Посміхніться всі гарненько.
Посміхніться ви до мене,
Посміхнися сам до себе.
Привітайтесь:
«Добрий день!»
***
«Доброго ранку!»-
Мовлю за звичаєм.
«Доброго ранку!»-
Кожному зичу я.
«Доброго дня вам!»-
Людям бажаю,
«Вечором добрим»
Стрічних вітаю.
І посміхаються
В відповідь люди -
Добрі слова
Для кожного любі.
***
«Доброго ранку ! Доброго дня!»
Хай плескають ручки,
Хай тупають ніжки,
Працюють голівки
І сяють усмішки….
«Доброго ранку ! Доброго дня!»
Бажаєте ви і бажаю вам я.
***
Я всміхаюсь сонечку:
— Здрастуй, золоте! —
Я всміхаюсь квітоньці —
Хай вона цвіте!
Я всміхаюсь дощику:
— Лийся, мов з відра!
Друзям усміхаюся —
Зичу їм добра!
***
Сонечко, сонечко,
Ти прийди до нас,
Наш веселий клас.
Щоби квіти розквітали,
Щоби діти підростали
Щоб на світі все жило –
Треба сонечка тепло.
Сонечко, сонечко,
Глянь із висоти -
Ти, хороше сонечко,
Ти, не будь хмурне:
Вітерець повіє,
Хмари розжене.
***
Доброго ранку вам, люди!
Доброго, світлого дня!
Сонечко хай вас розбудить
В посмішці і у піснях!
Хай заспіває вам пташка
Радісно за ворітьми.
В серці розквітне ромашка
Навіть посеред зими.
Днина хай радісна буде,
Гарна удача всіх жде.
Доброго ранку вам, люди!
Не загубіться ніде!
***
Доброго ранку, мої любі діти!
Я вас вітаю усіх!
Будемо з вами, співати й радіти,
Буде лунати наш сміх!
То ж усміхніться і будьте здорові!
Гарні й щасливі усі!
Я вас люблю, ви найкращі, чудові —
Квіти в ранковій красі.
1