Презентація проекту "Лихослів'я в нашому житті"

*

* Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди! Т. Г. Шевченко

* Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. О. Гончар

* Мета проекту: вдосконалювати власну культуру спілкування й поведінки; виробити позицію нетерпимості до лихослів’я, усвідомлюючи, що брутальна лайка – огидне явище, за яке має бути соромно всім, хто себе поважає; навчитися висловлювати свої думки і почуття без лайки, сприяти саморегуляції станів і контролю над собою; вчитися помічати власні грубощі, розуміти емоційний стан іншого і не провокувати нервових зривів; розвивати навички інформаційно-дослідницької роботи, усного мовлення, уміння висловлювати власну думку; виховувати ціннісне ставлення до свого здоров'я та здоров'я близьких людей.

* Завдання проекту: Організувати опитування учнів 5 – 11-х класів та їх батьків щодо проявів лихослів’я у школі та сім'ї та зробити аналіз. Дослідити походження і значення поняття «лихослів’я». Встановити роль лихослів'я у мовленні та його психологічний вплив на поведінку людини. Простежити передумови виникнення лихослів’я. Розглянути результати досліджень науковців щодо впливу лихослів’я на воду, на природу, на здоров'я людини. Ознайомитися з нормативно-правовими документами щодо відповідальності громадян за вживання ненормативної лексики. Виробити пам’ятку для роботи над собою.

* Група “Соціологи” Організація опитування учнів 5 – 11-х класів та їх батьків

* Завдання: Розробити анкети для учнів; Розробити анкети для батьків; Провести опитування; Підрахувати результати; Підготувати звіт.

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

*

* Група “Мовознавці” Дослідження походження і значення поняття “лихослів'я”

* Завдання: Дати визначення поняттю “лихослів'я”; Дослідити:  Що означає це поняття?  Чи можна назвати лихослів'я мовою?  Зв’язок існування лайки з етносом. Підготувати звіт.

* Лихослів'я – вживання лайливих, соромітних слів // грубі, недоброзичливі слова і вирази, вживані щодо кого-небудь. Інвектива – (лат. лайлива мова) – різкий викривальний виступ проти кого-небудь, чого-небудь; образлива промова, лайка, випад.

* ЗНИЖЕНА ЛЕКСИКА (НЕНОРМОВАНА, НЕКОДИФІКОВАНА) ЛИХОСЛІВ'Я (ІНВЕКТИВА) СЛЕНГ (НЕПРОФЕСІЙНИЙ) ПРОСТОРІЧЧЯ ЦЕНЗУРНЕ НЕЦЕНЗУРНЕ НЕЦЕНЗУРНИЙ ЦЕНЗУРНИЙ ГРУБА ЛАЙКА

* Кожен народ має свої уявлення про моральні, розумові і фізичні риси, характерні для представників різних етнічних спільностей Мова народу – це його дух, а дух народу – це його мова В. фон Гумбольт

* Лихослів’я – це слова, які набувають образливо-оцінного значення у свідомості певної етнічної групи.

* Класифікація лихослів'я (загальновживані слова) “Екзистенційне” лихослів'я – вислови, що заперечують, передусім, сам факт існування, буття людини як такої (“ти – ніхто”, “ти для мене не існуєш”, “нелюд”, “виродок”, “ти – покійник”, “щоб ти здох, провалився, щез” тощо). “Інтенційне” лихослів'я – заперечує здатність людини хотіти, зичити собі й іншим чогось власне людського, людяного (“Чому ти не хочеш стати людиною?”, “Чому тебе так і тягне до поганого?”, “Ти будеш хотіти того, що хочу я”). “Потенційне" лихослів'я – заперечує прихований у людині потенціал до людського існування, до успішного навчання (“нездара”, “задрипанка”, “телепень”, “безголовий”, “безрукий”, “дурень”, “дебіл”, “ідіот”, “псих” “урод”, “недоробок”, “дистрофік”) тощо.

* “Віртуальне” лихослів'я – підкреслює нерішучість, невпевненість, нездатність людини самостійно визначатися в житті (“ні те ні се”, “ні риба ні м’ясо”, “вайло”, “гальмо”, “Усе за тебе треба вирішувати!”, “Тобі сказано – що і як потрібно робити! Чому ти сидиш, як пень?!”, “Чого лізеш поперед батька в пекло!” “Актуальне” лихослів'я - перекреслює у людини мотивацію і здатність до виконання того, що поставлено за мету (“нероба”, “слабак”, “сачок”, “трутень”, “Скільки вб'єш – стільки в'їдеш”). “Рефлексивне” лихослів'я – дає спотворену образливу особистісну оцінку людині, яку не можна прийняти (“полова”, “засранець”, “шмаркач”, “вонючка”, “З тебе як з козла молока”, “Який ішов – таку і знайшов”, “Горбатого могила виправить”, “брехло”, “і вашим, і нашим”). “Експірієнтальне” лихослів'я – заперечує здатність людини бути носієм позитивного досвіду (“Об нього як об стінку горохом”, “У нього нічого не тримається в голові”, “жмот”, “жлоб”, “Так і дивиться, щоб щось поцупити”).

* Група “Психологи” Дослідження психологічних ознак лихослів'я

* Завдання: Розглянути різновиди лихослів'я. Особливості використання лихослів'я людиною у різні періоди життя. Психолого-педагогічні причини лихослів'я.

* Матюк — це неприкрашена, дрібна гидота, ознака дикої, первісної культури, цинічне, зухвале хуліганське заперечення нашого шляху до глибокої й справжньої людської краси. А. С. Макаренко

* Лихослів'я і хамство – це зброя невпевнених у собі людей з нездоровим духовним станом “Яка людина, така її і мова” Сократ

* Подивишся: і що воно таке? Не допоможе й двоопукла лінза. Здається ж люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла Ліна Костенко

* ЛИХОСЛІВ'Я (ОБРАЗА СЛОВОМ) АГРЕСИВНЕ НЕАГРЕСИВНЕ Агресивне лихослів'я – це будь-яка форма мовної поведінки, спрямована на образу або заподіяння шкоди іншій людині, яка не бажає цього (“випускання пари ”) Якщо людиною оволодіває гнів, то її рішення стають неправильними Арістотель

* ЛИХОСЛІВ'Я (ОБРАЗА СЛОВОМ) АГРЕСИВНЕ НЕАГРЕСИВНЕ Неагресивне лихослів'я – це форма мовної поведінки, що використовується без наміру когось образити (лайка для «зв’язку слів у реченні», слова-паразити) Лихослів’я – це ознака обмеженого словарного запасу або невміння виражати свої думки, а інколи це і те, і інше.

* Види лихослів'я Перший вид - звичне лихослів’я, яке властиве людям з невисоким рівнем культури. Другий вид – це афективне лихослів’я. Воно пов’язано з виразом будь-яких емоцій, як негативних так і позитивних. Третій вид – навмисний епатаж, виклик суспільству, намагання порушити правила поведінки.

* Особливості використання лихослів'я людиною у різні періоди життя 3 – 5 років – дражнилки, які висміюють реальні або уявні вади дитини, порівняння з негативними героями улюблених казок та мультфільмів. Молодші школярі – найболючіше сприймають ті слова, які знецінюють їх як виконавців вимог вчителя. Підлітки – найчутливіші до вульгаризмів і до тих слів, що зменшують їхню “дорослість”, знецінюють їх як товаришів. Старші школярі – реагують на слова, які підкреслюють їх інтелектуальну і соціальну неспроможність, їх ображають сарказм і зла іронія. Дорослі люди – найдошкульніші прокльони від важливих для них осіб, від осіб із високим соціальним статусом.

* Психолого-педагогічні причини лихослів'я

* Мова – найважливіший чинник створення і розвитку особистості Мова – це знак, спрямований усередину, у внутрішній світ особистості, і покликаний змінювати його. Якщо ж це слово, цей знак є негативним, тоді і зміни в поведінці особистості будуть також зі знаком мінус Л. Виготський

* дефіцит позитивного спілкування батьків із дітьми; відсутність у дорослих власних моральних установок; організація життя в сім'ї не сприяє формуванню в дитини моральних звичок; батьки не знають і не розуміють внутрішнього світу своєї дитини; недоброзичливе, грубе ставлення дорослого до дитини; розходження між словами і діями тих, хто виховує дитину; низький рівень культури батьків, їхня неосвіченість – позитивні і негативні емоції висловлюють однією і тією ж лайливою мовою; паузи в мовленні заповнюються тією ж лайливою мовою – діти копіюють. №1. Лоно сім'ї /помилки сімейного виховання/

* №2. Взаємодія з однолітками, особливо з важковиховуваними бажання закріпитися у значущому гурті, самоствердитись, відчути себе дорослим; бажання “переговорити”, “передражнити”, “відстояти свою точку зору”; навішування словесних ярликів: “брехун”, “двієчник”, “підлабузник”. У мовленні старшокласників нормативна лексика становить від 27% до 40% 60% - просторіччя, жаргонізми, вульгаризми

* лихословлять сусіди; лихословлять власні друзі і друзі батьків; лихословлять однолітки і літні люди; лихословлять перехожі на вулиці. в найпопулярніших телевізійних програмах на кожну інформаційну годину припадає в середньому 9 актів фізичного і 8 актів вербальної агресії. №3. Соціальна незахищеність №4. Засоби масової інформації

* Зачудовано зупиняється часом розумна дитина перед агресією в’їдливої сивоволосої дурості Януш Корчак

* Лихослів’я – слова і висловлювання, які заперечують цінність людини, її значущість.

* Група “Історики-релігієзнавці” Дослідження передумов виникнення лихослів'я

* Завдання: З'ясувати, коли виникли лайливі слова. Дослідити причини їх появи. Дізнатися, як пояснювали значення лихих слів у різні часи. Встановити думку церкви щодо лихослів'я. Підібрати міфи, легенди, повір'я, пов'язані з темою.

* Лихослів'я – елемент духовного насилля, механізм примусу.

* Той, хто вживає брудну лайку, перш за все, ганьбить честь матерів «Він уподібнюється до тієї потвори, яка слово «матір» пов'язує лише з блудом і брудом і знущається з неї, хоч і сама нею народжена». З богословських підручників

* “Не лихослов. Бо коли людина вимовляє погані слова, від неї відлітає янгол-охоронець. Захисту не матимеш, крила над тобою не буде” Мудрість наших предків

* В часи язичництва такі слова-закляття міг казати лише жрець на святах, коли звертався до темного боку світу. Потім ці слова стали закляттям проти нечистої сили.

* Сварити дітей нецензурними словами не можна, бо їх будуть мучити біси. Вживати такі слова в домі не можна, бо нечисті сили будуть жити в домі. Лаятися не можна в лісі – лісовик образиться, На березі річки чи озера лаятися – водяник образиться. “Поле брані” - місце, де можна лаятись.

*

* Лихослів’я стає “офіційною мовою” в’язниці

* Лихослів’я завдає шкоди всім, хто його чує. КОГО КЛИЧЕШ, ТОЙ І ПРИХОДИТЬ

* Група “Науковці” Аналіз досліджень науковців щодо впливу лихослів'я на воду, на природу, на здоров’я людини

*

*

* Досліди Масару Емото Вода з цілющого джерела

* Слово “диявол” “Я тебе вб'ю”

* Вода до молитви Вода після молитви

* Група “Правознавці” Покарання за вживання ненормативної лексики

* Кодекс України про адміністративні правопорушення

* Стаття 173. Дрібне хуліганство

* Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, тягне за собою: накладення штрафу від 3-х до 7-ми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадські роботи на строк від 40-а до 60-ти годин, або виправні роботи на строк від 1-го до 2-ох місяців з відрахуванням 20% заробітку, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.

* Підсумок

* Щоб у житті щасливим стати, чи потрібно лайки знати? Одне хороше слово краще від тисячі слів лайки Приказка

* Мова – дзеркало душі. Мова – найважливіший чинник створення і розвитку особистості. Лиха мова – шкідлива звичка.

* Працюємо над собою: вдосконалюємо рідну мову, розширюємо свій словниковий запас; вчимося думати й говорити про гарне, пам’ятаючи, що слова матеріалізуються, а думки – реалізуються; використовуємо у своїй мові якнайбільше позитивних слів; виховуємо в собі гуманні риси – доброту, милосердя, повагу до старших; прагнемо гідного життя, несумісного з негідними думками і словами; виховуємо себе сильною особистістю, яка вміє керувати своїми емоціями і поважає почуття інших; вчимося об’єктивно оцінювати ситуацію, нейтралізувати свій гнів; пам'ятаємо про те, що лайка – гріх.

* «Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує». Апостол Павло

*

*