Методичні рекомендації щодо розробки навчальних проектів з фізики за програмою основної школи

Міністерство освіти і науки України

КЗО «СЗШ № 83» ДМР

 

 

 

 

Методичні рекомендації

щодо розробки навчальних проектів з фізики

за програмою основної школи

 

 

 

 

 

 

 

Розробила: Гусак Лариса Анатоліївна,

учитель фізики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпро

2017

      

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………3

1.Метод навчальних проектів – освітня технологія ХХІ століття………….4

2.Практичні етапи розробки та реалізації навчальних проектів………...….6

3.Вимоги до організації проекту……………………………………………...8

4.Типологія учнівських проектів (дослідницких робіт)……………………10

5.Параметри сторінок дослідницької роботи………………………………..12

6. Рекомендації щодо оформлення мультимедійних презентацій…………20

Висновок……………………………………………………………………….30

Література……………………………………………………………………...31

Додаток1……………………………………………………………………….32

Додаток 2………………………………………………………………………33

Додаток 3………………………………………………………………………34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Особливістю нової програми з фізики, яка стартувала у 2015-2016 навчальному році, є наявність навчальних проектів.

    Що є таке навчальний проект?

    Навчальний проект – це один з сучасних методів навчання. 
«Усе, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно й  де і як я можу ці знання застосувати», - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів.

  Навчальний проект - це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета. Головна його цінність – здійснення самостійної роботи. 

    Метод проектів припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, із одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання, якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження. 

     Результатом роботи над проектом, його виходом, є продукт, що створюється учасниками проектної групи в ході рішення поставленої проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Метод навчальних проектів – освітня технологія ХХІ століття

 

     Ефективним засобом формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти.

     В основі методу проектів лежать розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, удосконалення критичного мислення.

     Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують упродовж певного відрізку часу, і передбачає розв’язання якоїсь проблеми. Це передбачає, з одного боку, використання сукупності різноманітних методів і засобів навчання, а з другого — необхідність інтеграції знань і вмінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих сфер. Результати виконаних проектів мають бути «відчутними»: якщо це теоретична проблема — те її конкретне розв’язання, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.    

     Мета проектного навчання полягає в тому, щоб створити умови, за яких учні:

• самостійно й охоче отримують необхідні знання з різних джерел;
• вчаться користуватися здобутими знаннями для вирішення пізнавальних і практичних завдань;
• набувають комунікативні вміння, працюючи в різних групах;
• розвивають у себе дослідницькі вміння (уміння виявлення проблем, збирання інформації, спостереження, проведення експерименту, аналізу, побудови гіпотез, узагальнення);
• розвивають системне мислення.

     Звіт про виконання роботи над проектом можна представити в одному або кількох найбільш зручних для вас електронних форматів:

• документа Word;
• презентації Power Point;
• невеличкого сайту;
• публікації Publisher;
• відеофільму.

          Теми й види навчальних проектів, форми їх представлення учні обирають самостійно або разом із учителем. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Учитель здійснює управління цією діяльністю, допомагає у визначенні теми, мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.

     Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.

     Оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки за такі види роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у запропонованій йому штучній ситуації. Окрім оцінювання продукту проектної діяльності, необхідно відстежити і його психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки.

     Упродовж року учень обов’язково виконує один навчальний проект (індивідуальний або груповий). Окрім цього, учні можуть брати участь і виконувати за бажанням кілька проектів.

     Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту – різна: від уроку (міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Результати досліджень учні представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією дослідів), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного масового заходу, дебатів тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. Робота кожного виконавця проекту оцінюється за його внеском, індивідуально за критеріями, з якими учнів ознайомлюють заздалегідь.

     У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки. Враховуючи, що виконання деяких навчальних проектів передбачає інтеграцію знань і носить міжпредметний характер, то за рішенням методичного об’єднання учителів природничих предметів, оцінки за виконання таких робіт можуть виставлятись одночасно з цих предметів, або залежно від змістового розподілу і розподілу виконавців проекту: до прикладу: одним учням за біологічну складову, іншим – за фізичну).

     У цілому щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, то учитель у своїй діяльності керується орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисципліну системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства  освіти і науки України № 1222 від 21 серпня 2013 року. При цьому слід враховувати, що упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання:  з оцінювання предметних знань, умінь і навичок до оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.

 

2. Практичні етапи розробки та реалізації навчальних проектів

     У процесі розробки навчальних проектів з фізики рекомендуємо керуватися класифікацією, запропонованою В. Шарко [3]:

– за видами діяльності, до яких можуть залучатися учні під час роботи над проектом (проекти І типу);

– за аспектами змісту навчального матеріалу (проекти ІІ типу);

– змішані за напрямами змісту й видами діяльності.

     Також враховувати досвід проектної діяльності з фізики та розробляти проекти І та ІІІ типів як дослідницькі, практико-зорієнтовані та творчі, а проекти ІІ типу – інформаційні.

     Вибудовуючи навчальну діяльність учнів над проектом, необхідно пам’ятати, що вона підпорядковується закономірностям проектної діяльності та повинна відповідати класичним етапам проектування: етап орієнтування (установчо-мотиваційний) – етап розробки – етап реалізації проекту – етап оцінювання проекту [1].

     На етапі орієнтування необхідно з’ясувати основну ідею проекту, обсяг та наявність обладнання, літератури для організації діяльності; окреслити знання, уміння та навички, якими володіють учні або мають здобути; визначитися з соціальним, культурним, економічним, екологічним значенням проекту; сформулювати навчальні цілі (навчальну, розвивальну, виховну); обміркувати способи створення мотивації учнів та методи організації їх діяльності.

     Починаючи реалізацію навчального проекту, учитель повинен:

– обґрунтувати актуальність та практичну його значущість;

– мотивувати учнів до виконання проекту;

– разом з учнями сформулювати мету проекту, вибрати проблемні питання (проблемне поле) для розкриття теми;

– ознайомити учнів з етапами роботи над проектом, обґрунтувати важливість усіх етапів роботи й унікальності даного виду діяльності;

– ознайомити учнів з графіком виконання проекту, видами робіт, у яких учні можуть брати участь та висвітлити особливості їх проведення;

– попередньо ознайомити учнів з об’єктами дослідження (установками і приладами для проведення фізичних експериментів, таблицями, навчальними посібниками, довідниками, інструкціями до приладів, зразками оформлення проектної документації тощо);

– переконати учнів у посильності тих досліджень, які необхідно виконати для досягнення мети проекту;

– ознайомити учнів з вимогами щодо підготовки, проведення та оцінювання діяльності під час виконання досліджень, оформлення результатів.

     Обмірковуючи способи створення мотивації учнів, рекомендуємо надати перевагу тим способам мотивації, які спираються більше на внутрішні мотиви, ніж на зовнішні:

– створення проблемної ситуації або демонстрація парадоксів, що запускають механізм пізнавальної мотивації;

– спонукання до пошуку і знаходження розв’язку проблеми;

– апелювання до життєвого досвіду учнів з виконання проектів у курсі природознавства та біології, що активізує накопичені позитивні емоції задоволення та проявляє потребу в такій діяльності;

– створення ситуації успіху, що сприяє формуванню мотивів досягнення, самореалізації та отриманню задоволення від діяльності та її результатів.

     Етап розробки проекту передбачає оформлення проектного завдання, планування роботи та містить такі кроки:

– визначення проблемного поля;

– визначення напрямів роботи;

– формулювання завдань;

– формулювання гіпотези про можливі результати і шляхи їх досягнення;

– визначення способів інформаційного пошуку, джерел інформації, способів виконання проекту;

– прийняття рішення про форму кінцевого продукту проектної діяльності.   

     Вчитель заздалегідь може обміркувати можливі варіанти тематичних питань, які важливо дослідити в рамках наміченої теми, продумати способи їх подання.

     З метою організації діяльності учнів з вибору проблемного поля проекту доцільно застосовувати методи «Мозкова атака», евристична бесіда, колективне обговорення.    Ефективним, також, буде обговорення з використанням прийому «Побудова дерева проблем», що створює візуальне сприйняття проблемного поля.

     Для ознайомлення з проектною діяльністю доцільно продемонструвати приклад проекту.

3. Вимоги до організації проекту

     Розробляючи проектні завдання, рекомендовано передбачати такі, виконання яких вимагає застосування навичок дослідницької діяльності, сформованих у 5-6 класах, та завдань, які сприяють формуванню дослідницьких умінь засобами навчального предмету «Фізика» (уміння складати задачі з урахуванням практичних ситуацій, реалізованих у процесі проектної діяльності; постановки та проведення якісних та кількісних експериментів).

     Під час прийняття рішення про форму кінцевого продукту проектної діяльності вчителю необхідно обґрунтувати практичну, теоретичну, пізнавальну значущість продукту. Також передбачити визначення кінцевої мети проектів (спільних, індивідуальних), врахувати, що найчастіше кінцевий продукт проектів з фізики має форму доповіді, саморобного приладу, рекомендацій щодо його використання, умов задач, відеозаписів експериментів, тощо.

     Наступний крок – складання планів груп, які працюють над виконанням окремих завдань. Рекомендуємо у плані:

– визначити засоби і методи досягнення мети проекту;

– визначити рівень дослідження теми проекту;

– передбачити перешкоди;

– розрахувати терміни виконання проекту;

– розділити роботу на етапи;

– вибрати процедури збирання та обробки результатів, сценарію презентації;

– розподілити обов’язки.

     Основна робота над проектом здійснюється за розробленим планом, який доцільно коригувати в ході роботи.

     Для забезпечення діяльності учнів на етапі реалізації проекту вчителю необхідно здійснювати консультування учнів щодо знаходження джерел інформації та їх аналізу, методики постановки експериментальних досліджень, уточнення формулювань умов задач, висновків.

     На етапі підбиття підсумків проекту рекомендуємо вчителям, разом з учнями, здійснювати аналіз проектної діяльності учнів та поступово навчати учнів самостійно виконувати індивідуальний, груповий, колективний підсумок роботи.

     Обов’язковим елементом виконання проекту є створення портфоліо. До портфоліо необхідно включити зміст проекту, план виконання проектного завдання з результатами його виконання, перелік підібраних та виконаних досліджень, проектний продукт (схеми приладів, результати експериментальних досліджень та ін.).

     Завершується етап реалізації проекту підготовкою загальної презентації. Важливо під час презентації розв’язання експериментальних завдань наводити схему установки, методику проведення вимірювань, результати експерименту, похибки.    При представленні теоретичних задач необхідно зазначити фізичну та математичні моделі задачі, обгрунтовувати їх вибір, показати методику проведення розрахунків та здійснити аналіз результатів.

     Оцінювання навчальних проектів рекомендуємо здійснювати індивідуально за самостійно виконане учнем завдання, особистий внесок у груповий проект або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту.

      Наразі зміщення акцентів зумовлює зміну технології оцінювання навчальних досягнень учнів.

       Під час оцінювання проектів рекомендовано змістити акценти в сторону застосування компетентнісного підходу та оцінити такі компетентності учнів: готовність і здатність до проектної діяльності, загальнонавчальні вміння та навички, уміння та навички роботи в співпраці, комунікативні та презентаційні вміння та навички [3,6].

Оцінка вчителем роботи учнів над навчальним проектом повинна враховувати взаємооцінку учнів, оцінку керівника групи.

 

4. Типологія учнівських проектів (дослідницких робіт)

1) за домінантою в проекті діяльності:

• дослідницькі;
• інформаційні;
• творчі;
• ігрові;
• практичні;
• ознайомчо-орієнтовані;

2) за предметно-змістовими напрямами:

• монопроекти (в рамках однієї предметної галузі);
• міжпредметні;

3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті:

• індивідуальні;
• групові;
• колективні;
• шкільні;
• українські;
• міжнародні.

4) за терміном виконання проекту:

• короткотермінові;
• довготермінові.

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи:

•                   Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.
•                   Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
•                   Практичний: виконання запланованих кроків.
•                   Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, "захист" проекту.
•                   Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт:

•                   групове обговорення, "мозкова атака", "круглий стіл";
• самостійна робота учнів;
• консультації з керівником проекту;
• консультації з експертами;
• екскурсії;
• лабораторна робота;
• творчий звіт, «захист» проекту.

     Уже існує успішний досвід проведення навчальних проектів найрізно­манітнішої тематичної спрямованості. Домінуючими в проекті можуть бути, наприклад, такі змістові аспекти:

• літературна творчість;
• природничо-наукові дослід­ження;
• екологічні;
• мовні (лінгвістичні);
• культурологічні (країнознавство);
• рольово-ігрові;
• спортивні;
• географічні;
• історичні;
• музичні.

 

5. Параметри сторінок дослідницької роботи

Дослідницька робота оформляється на листах формату А4 з одного боку.

Виставляються наступні розміри полів:

• ліве поле - 20 мм
• праве - 10 мм
• верхнє - 15 мм
• нижнє - 15 мм

Текст проекту набирають шрифтом Times New Roman.
Розмір шрифту туксту 14.
Міжрядковий інтервал - 1,5 (полуторний).
Вирівнювання тексту на сторінці - по ширині.

Обов'язкові абзацні відступи з величиною на розсуд автора. Текст дослідницької роботи має бути добре читаним і правильно оформленим.

Титульний аркуш проекту

Оформляється титульна сторінка дослідницької роботи на листі формату А4 і являється першою сторінкою.

Поля:
ліве поле листа - 20 мм
праве поле листа - 10 мм
верхнє і нижнє - по 15 мм
Міжрядковий інтервал - півтора.

Титульна сторінка дослідницької роботи не нумерується.

У верхньому полі титульної сторінки проекту пишеться повна назва навчального закладу розміром шрифту - 16 пт.

Посередині листа пишеться без лапок "Дослідницька робота" або "Проект", використовують шрифт - 24 пт.

На наступному рядку - заголовними буквами вказується назва дослідницької роботи (проекту) без слова "тема", без лапок і без крапки в кінці, використовується шрифт - 28 пт.

Назва не має бути довгою, стандартною або звичайною. За можливістю коротка, інтригуюча. Назва на титульному листі повинна відповідати загальному змісту проекту і зацікавити ознайомитися з роботою.

     Назва, у разі потреби, може містити підзаголовок для конкретнішого представлення теми проекту, але він має бути дуже коротким і не перетворитися на другий заголовок роботи.

     У правому нижньому кутку титульного листа проекту вказуються відомості про автора дослідницької роботи (прізвище, ім'я та клас), нижче - про керівника дослідницької роботи (зазвичай пишуть "Керівник" і вказують його прізвище, ініціали та посаду. Якщо керівників дослідницького проекту у вас декілька, тоді вказують усіх через кому.

     Якщо вашій роботі допомагав консультант, то його ініціали і прізвище поміщають нижче керівника з вказівкою "Консультант".

     У самому низу титульного листа дослідницької роботи по центру вказується місце виконання дослідницької роботи учня : Дніпро, на наступному рядку - рік виконання роботи - 2017 - без крапки, лапок, слова "рік" або "р." (використовують шрифт - 14 пт.).

     Отже оформлення титульної сторінки дослідницької роботи практично стандартно:

• повне найменування навчального закладу
• назва дослідницької роботи
• прізвище та ім'я учня, клас
• прізвище, ініціали, посада керівника
• місто або селище
• рік виконання дослідницької роботи

     Деякі відмінності в оформленні титульної сторінки проекту залежать від рекомендацій Управління освіти вашого регіону або відділення Малої Академії наук.   Оформлення титульної сторінки - це перший крок. Належне правильне оформлення дослідницької роботи допоможе надалі Вам грамотно оформляти курсові, дипломні і можливо наукові роботи.

     Зміст дослідницької роботи чи Зміст включає назву глав і параграфів, які відповідають заголовкам в тексті проекту.

     "Зміст проекту" розміщують на другому листі роботи.

     Усі глави в "Змісті" розпочинаються із заголовної букви.

     У Змісті дослідницької роботи вказують назви глав і параграфів з вказівкою номерів сторінок, з яких вони розпочинаються. Останнє слово глави або параграфа з'єднується з номером сторінки, що відповідає йому, крапочками.

     При оформленні заголовки ступенів однакового рівня необхідно розташовувати один під одним. Заголовки кожного подальшого ступеня зміщуються на п'ять знаків управо. Усі вони розпочинаються із заголовної букви без крапки у кінці.

Глави і параграфи нумеруються по багаторівневій системі, тобто позначаються цифровими номерами, що містять в усіх східцях номер своєї рубрики і рубрики якої вони підпорядковані (наприклад, 1.1, 1.2, 1.3 і так далі).

Розділи "Вступ", "Висновки", "Список літератури" і "Додатки" не нумеруються.

Приклад Змісту дослідницької роботи:

Зміст

Вступ.................................................................3
(У вступі зазвичай описують: обгрунтування вибору теми роботи, об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання дослідження, гіпотезу, методи дослідження, новизну дослідницької роботи (за наявності), теоретичну і практичну (за наявності) значущість роботи)
1. Основна частина                                         ...5
        1.1 Історичні відомості (наприклад)........5
        1.2 Збір інформації ...................................7
        1.3 Проведення анкетування..................8
        1.4 Техніка безпеки..................................9
(Правила техніки безпеки описуються при необхідності)
2. Проведення дослідження (наприклад) ....10
        2.1 Перший етап дослідження...............10
        2.2 Другий етап дослідження................11
        2.3 Завершальний етап дослідження....12
Висновки.........................................................13
(Підсумки дослідницької роботи)
Список літератури..........................................14
Додатки...........................................................15

Лист оцінювання проекту (роботи)

 

     Вступ - перший розділ проекту, розташовується на третьому листі після Змісту дослідницької роботи. В ньому розкривається актуальність теми, мета і завдання роботи, об'єкт дослідження та гіпотеза, яка формулюється за наявності практичної частини в дослідницькій роботі.

     Обгрунтування актуальності дослідницької роботи доводить значущість, сучасність, потрібність результатів дослідження.

     Формулюється Мета дослідницької роботи - модель бажаного кінцевого результату дослідження.

Також у Вступі у проєкт важливо вказати конкретні завдання дослідницької роботи, які належить вирішити.

Таким чином, у Вступі відображають:

• Актуальність теми дослідження
• Проблема, на вирішення якої спрямовано дослідження
• Об'єкт і предмет дослідження
• Мета дослідницької роботи
• Завдання дослідницької роботи
• Гіпотеза (припущення)
• Основні етапи роботи, організація
• Методи дослідження
• Наукова новизна дослідження
• Теоретична значущість роботи
• Практична значущість роботи
• Характеристика основних джерел отримання інформації

       Кожен з перелічених вище пунктів Вступу в дослідницьку роботу описується з нового абзацу без нумерації та без оформлення у вигляді заголовку.

Бажано виділити жирним, курсивним, підкресленим шрифтом наступне: актуальність роботи, предмет дослідження, об'єкт дослідження, мета дослідження, завдання дослідження і тому подібне.

Наприклад:

Вступ

     Я обрав тему тому,що….

     Мета та завдання були поставлені для того, щоб з’ясувати…

     Інформацію знаходив з джерел:

 

Розділ Вступ оформляється згідно правил оформлення дослідницької роботи.

Об'єм розділу Вступ - зазвичай 1-1,5 сторінок.

     Після розділу Вступ у дослідницькій роботі (проекті) розміщується Основна частина. Вона включає в себе пункти виконання учнівської роботи. (приклад оформлення  - додаток  )

Наприклад:

Основна частина:

Ми розпочали роботу з того, що вияснили, …

Приступили до …

Результати зафіксували …

Досягнули  (не досягнули, частково досягнули) мети, оскільки …

     У розділі Висновки узагальнюються усі проведені досліди та розрахунки. Вказується результат досягнення мети та цілі роботи (проекту)

     Після розділу Висновки у дослідницькій роботі розміщується розділ Список літератури або Список використаної літератури.
     Список використаної літератури проекту нумерується та розташовується в алфавітному порядку.

     Список літератури дослідницької роботи обов'язково оформлюється та розміщують на окремому листі.

     У список літератури проекту включають усі джерела, на які робилися посилання у тексті роботи.
     Джерела в списку літератури нумеруються в порядку їх згадки в тексті арабськими цифрами без крапки.

     Відомості про джерела можуть включати: прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок у виданні.
     Прізвище автора джерела вказують в називному відмінку. Найменування місця видання приводять повністю в називному відмінку.

     Для статей вказуються ініціали автора, назву статті, назву журналу, рік видання та номер сторінки.
     Зручним є метод розташування літератури за алфавітом.

     Офіційні документи зазвичай ставляться на початку списку літератури в певному порядку: Конституції; Кодекси; Закони; Укази Президента; Постанова Уряду; інші нормативні акти (листи, накази, положення і т. д.).

Література на іноземних мовах перераховується у кінці списку після літератури на мові самої дослідницької роботи.

Зразки оформлення Списку використаної літератури

Державні стандарти і збірки документів

1. ГОСТ 8.1.-94 - Введ. 04.02.96 - К, 1987 - 96с.

Підручники і навчальні посібники

3. Фізика 7 клас: навчальн. посібник / Е. А. Соломенника, В. А. Гукін, Е. П. Тищенко, І. А. Цюбенко, М. Н. Рулабова - Київ: НАУ, 2005. - 342 с.

Книги з одним автором

4. Таманюк А. В. Структура державної служби: Історія, теорія, практика / А. В. Таманюк. - Л.: АГС, 2006. - 276 с.

Книги одного, двох і більше авторів

5. М.С. Менюків, Уюпов А.П. Критерії сучасної науки: Становлення і розвиток досліджень - С.: Думка, 1994.-431с.

Стаття з газети або журналу

6. Горецька Б.Д., Сувітін І.М. Опис ділової людини // розаиток теорії і практики діловодства. - 1998 - №8. - С.7-19.

Стаття з енциклопедії або словника

7. Сенючко Ю.В. Креслення // БСК - видавництво - Н., 1989. - Т. 21. - С.423-498

8. Самосін С. К. Тлумачний словник української мови / С. К. Самосін, Н. К. Шведюкова. - С.: Азбуківка, 2009. - 820 с.

Електронні ресурси

9. Tvorcheskie proekty, Inc.(2013). Правила оформления творческого проекта. Дніпро, Сайт

     Завершують дослідницьку роботу учня Додатки дослідницької роботи.

У додатках виносяться ілюстративні, пояснюючі матеріали, питання анкетування, тести, таблиці, діаграми, графіки, малюнки, креслення, зображенняя моделі, фотографії виготовлення деталі або виробу, результатів роботи, тому подібне.

     Додатки дослідницького проекту розміщуються на окремих аркушах після розділу Список літератури.

     У верхньому правому кутку сторінки додатку пишеться - "Додаток 1" і його назва.

У самому тексті дослідницької роботи обов'язково треба вказувати посилання на додатки, наприклад: (див. Додаток 1). Номер додатка проекта повинен відповідати порядку посилання на нього в тексті роботи. Об'єм дослідницької роботи - 10-15 сторінок тексту без урахування додатків.

У додатках дослідницької роботи розміщуються:

• питання анкетування;
• варіанти відповідей тесту;
• рекомендації, пам'ятки;
• власні вірші;
• таблиці;
• графіки і діаграми;
• креслення;
• додаткові розрахунки;
• малюнки і фотографії;
• ілюстрації етапів досліду;
• розрахунки з ЕОМ.

     Додатки дослідницької роботи розташовують у порядку посилань на них з текста документа.
     Додатки виконують на листах формату А4. Допускається оформляти додатки і на листах формату А3; А2; А1.

 

 

 

Нумерація сторінок дослідницької роботи

     Сторінки навчального проекту слід пронумерувати.
На першу сторінку номер не ставиться, нумерація ставиться і триває з другої сторінки. Розташовується номер сторінки внизу по центру.

     Не допускається використання у оформленні проекту рамок, анімацій та інших елементів для прикраси.

 

Заголовки в дослідницькій роботі

     Заголовок розділу друкується напівжирним шрифтом, із заглавної букви, без крапки у кінці. Слова в заголовках не переносяться. Між заголовком і текстом робиться відступ в 2 інтервали.

     Кожна глава дослідницької роботи оформляється з нової сторінки.

     Глави нумеруються арабськими цифрами (1., 2., ...).
     У нумерації параграфа йде номер глави, точка, номер параграфа (наприклад, 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. і так далі). Якщо параграфи містять пункти, то пункти нумерують трьома цифрами через точку, наприклад, 1.1.1., 1.1.2., 1.1.3. і так далі, де перша цифра - номер глави, друга - номер параграфа, третя - номер пункту.

Скорочення і формули в оформленні роботи

У тексті не використовують часто скорочення окрім загальноприйнятих.

При згадці в тексті проекту прізвищ відомих людей (автори, учені, дослідники, винахідники, письменники і тому подібне), їх ініціали пишуться на початку прізвища.

Якщо використовуєте в тексті формули, необхідно дати пояснення використовуваним символам (наприклад: А+В=5, де А - кількість цукерок у Марічки, В - цукерок у Іванка).

Оформлення додатків проекту

Малюнки і фотографії, графіки і діаграми, будь-які креслення і таблиці мають бути розташовані і оформлені у кінці опису дослідницької творчої роботи після Списку літератури на окремих сторінках в додатках (наприклад: Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3...). На цих сторінках напис Додаток 1 розташовується в правому верхньому кутку.

Малюнки, фотографії, креслення, графіки, діаграми і таблиці

Малюнки в додатках нумеруються і підписуються.
Їх назву поміщають під малюнком (наприклад: Мал. 1. Годівниця для білочки, Фото 1. Ліс влітку, Графік 1. Зміна коефіцієнта продажу акцій, Діаграма 1. Динаміка зростання гривні.

     Таблиці в додатках також пронумеровані і озаглавлені. У таблицях для рядків тексту застосовується одинарний інтервал. Нумерацію і назву розташовують під таблицею (Таблиця 1. Рівень вихованості учнів класу).

     При оформленні дослідницької роботи в кінці речення в якому посилаються на певний додаток пишуть Додаток 1 або Додаток 2 і т.д. відповідно до тексту.

 

6. Рекомендації щодо оформлення мультимедійних презентацій

 

Мультимедійна презентація – це програма, яка може містити текстові матеріали, фотографії, малюнки, діаграми та графіки, слайд-шоу, звукове оформлення і дикторський супровід, відеофрагменти й анімацію, тривимірну графіку.

Основною відмінністю презентацій від решти способів представлення інформації є їх особлива насиченість змістом та інтерактивність, тобто здатність певним чином змінюватися й реагувати на дії користувача. 

Переваги мультимедійної презентації:

• унаочнює матеріали, що презентуються;
• підвищує оперативність і об’єктивність оцінювання результатів наукового дослідження; 
• гарантує безперервний зв’язок у відносинах “журі – учень”;
• сприяє розвитку продуктивних, творчих функцій мислення учнів, формуванню операційного стилю мислення.

Рекомендації щодо  презентування матеріалів в електронному вигляді

Загальна частина

Матеріали в електронному вигляді для супроводу доповідей учнів представляються на електронних носіях у форматі електронних презентацій.

Структура матеріалів в електронному вигляді

Матеріали складаються з:

• титульного слайда;
• інформаційних слайдів;
• завершального слайда.

У титульному слайді вказуються:

• тема науково-дослідницької роботи;
• прізвище, ім’я і по батькові доповідача, клас, навчальний заклад;;
• прізвище, ім’я і по батькові наукового керівника, посада, місце роботи.

Інформаційні слайди містять таку інформацію:

• актуальність проблеми;
• науковий апарат;
• завдання дослідження;
• хід, зміст дослідження;
• результати дослідження;
• основні висновки;

Крім того, інформаційні слайди можуть містити діаграми і графіки, необхідні текстові, табличні й інші матеріали.

Вибір типу інформації, схем структуризації даних та порядок їх викладу здійснюється доповідачем відповідно до мети створення презентації.

Завершальний слайд містить подяку за увагу.

Раціонально використовувати наскрізну нумерацію слайдів, тобто титульний слайд – це слайд № 1, перший інформаційний слайд – це слайд № 2 і далі по порядку. Номер слайда відображається в правому верхньому кутку. На титульному та завершальному слайдах номер може не проставлятися.

Формат слайдів

Параметри сторінки:

• розмір слайдів має відповідати розміру екрана;
• орієнтація слайда – альбомна;
• ширина слайда – 24 см;
• висота слайда – 18 см;
•  нумерувати слайди слід арабськими цифрами без знаків номера, рисочок тощо;
• формат показу слайдів – “Демонстрація”.
• графічний і текстовий матеріали розміщуються на слайдах так, щоб ліворуч і праворуч від краю слайда залишалося чисте поле шириною не менше 0,5 см.

Фон слайдів

Фон є елементом заднього (другого) плану. Він має виділяти, підкреслювати інформацію  слайда, але не затуляти її.

Використання різних фонів на слайдах в рамках однієї презентації не створює відчуття єдності, зв’язності, стильності інформації.

Щоб уникнути цієї помилки, складання кольорової схеми презентації має починатися з вибору двох головних функціональних кольорів, які використовуються для фону та звичайного тексту.

Поєднання двох кольорів – кольору тексту та кольору фону – істотно впливає на глядача: деякі пари кольорів не тільки стомлюють зір, але й можуть призвести до стресу.

Традиція нашого сприйняття пов’язана з тим, що фон має бути світлим, а текст – темним. Цей контрастний образ прийшов від “книжкового” тексту. У друкованих текстах ми зіштовхуємось із максимальним контрастом: чорний – білий. Ми до нього звикли, око він не стомлює. Проте сприйняття тексту з екрану має дещо іншу специфіку. Зокрема, екран генерує випромінювання, і тому різкий контраст кольору і фону втомлює око. Є прийоми, за допомогою яких можна цей різкий контраст пом’якшити. Наприклад, можна обрати фон і колір в одній гамі, тобто тільки зробити фон максимально світлим, а шрифт – темним.

Необхідно запам’ятати ще одне правило вибору фону.

Будь-який фоновий малюнок підвищує стомлюваність очей і знижує ефективність засвоєння презентованого матеріалу.

Використання фотографій як фону є не завжди вдалою ідеєю через труднощі з підбором шрифту. В цьому випадку треба або використовувати більш-менш однотонні, іноді ледь розмиті фотографії, або розташовувати текст не на самій фотографії, а на кольоровій підкладці. Але такий варіант оформлення фону має бути виправданим метою презентації.

Заважає сприйняттю текстової інформації й використаний у презентації фон у вигляді анімованого об’єкта.

Рекомендується використовувати світлий фон слайдів (за кольорами: червоний – не менше 255; зелений – не менше 225; синій – не менше 225; поєднання, що рекомендується, – 230, 240, 250).

Текст

Не експериментуйте зі шрифтами. Шрифт – складний елемент дизайну. Досить легко зіпсувати слайд невмілим використанням шрифтів.

Під час оформлення презентації краще використовувати такі шрифти:

-  Arial;

-  Comic Sans MS;

- Courier;

- Georgia;

- Tahoma;

- Times New Roman;

- Verdana.

 

Вибір розміру (кегля) шрифту тексту

Кегль шрифту залежить від типу, фону презентації, проекційного обладнання.

Не слід використовувати виділення підкресленням, тому що в сприйнятті активних користувачів Інтернету підкреслення пов’язане з гіперпосиланням.

Рекомендовані розміри шрифтів:

Вид об’єкта	Розмір шрифту
Заголовок слайда	22 – 30 pt
Підзаголовок	20 – 28 pt
Текст	18 – 22 pt
Підписи даних у діаграмах	20 – 24 pt
Підписи осей у діаграмах (якщо є)	18 – 22 pt
Заголовки осей у діаграмах (якщо є)	18 – 22 pt
Шрифт легенди	16 – 22 pt
Номер слайда	14 – 16 pt
Інформація в таблицях	18 – 22 pt

Рекомендовані кольори шрифтів:

Колір	R	G	B	Зразок
чорний	0	0	0
синій	0	0	255
темно-синій	0	0	125
червоний	255	0	0
темно-червоний	125	0	0
коричневий	125	125	0
зелений	0	255	0
темно-зелений	0	125	0
малиновий	125	0	125
бірюзовий	0	125	125

 

Текстова перевантаженість

Не розміщуйте на слайді дослівно все, що ви маєте намір сказати словами. Великий текст дуже важко читати та майже неможливо запам’ятати.

Прагніть максимально скоротити довжину речень, відмовитися від ввідних конструкцій і інших граматичних “надмірностей”. Текст у презентації має бути простим, лаконічним, таким, що нагадує тези (якщо, звичайно, ви не використовуєте цитати).

Оптимізуючи текст, подумки видаляйте по черзі кожне слово з речення і дивіться, чи зміниться його зміст. Якщо ні – безжально позбавляйтеся від цього слова.

Не пишіть весь текст прописними літерами.

СЛОВО, НАПИСАНЕ ЛИШЕ ПРОПИСНИМИ ЛІТЕРАМИ, ВТРАЧАЄ ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ І ЗЛИВАЄТЬСЯ З ІНШИМИ.

Розстановка пробілів

Під час набору тексту пробіли ставляться:

- після, а не до знаків: крапка; кома; двокрапка; крапка з комою; знак питання; знак оклику; закриваючі лапки; дужка, що закриває текст;

- до, а не після знаків: дужка, що відкриває текст; відкриваючі лапки;

- між окремими словами.

Числові значення

Під час оформлення числових значень необхідно врахувати такі правила оформлення:

- при посиланні на роки певного століття, слід значення року вказувати арабськими цифрами, а століття – римськими (наприклад, 70-і роки XX ст.);

- не варто використовувати на слайді числове значення, оформлене у вигляді буквеного скорочення (наприклад, “млн.”, “млрд.”); краще для сприйняття вживати арабські цифри (наприклад, “1 000 000”, “1 000 000 000”);

- можна виділяти числові значення іншим кольором, розміром шрифту.

Графічні об’єкти в презентації

Під час використання графічних об’єктів у презентації необхідно враховувати деякі моменти.

1. Не використовуйте малюнки, фотографії поганої якості чи із спотвореними пропорціями.

2. Коректно застосовуйте ілюстративний матеріал на слайді.

Бажано, щоб зображення було не стільки фоном, скільки ілюстрацією тексту, яка допомагає по-новому його зрозуміти та розкрити. Одночасно треба продумати й фон малюнка, який би підкреслював усі його деталі. Підпис малюнка має розташовуватися під малюнком.

3. Рівномірно та раціонально використовуйте площу слайда.

Потрібно враховувати особливості сприйняття, які склалися в європейській традиції: інформація, особливо при переглядовому читанні, сприймається зліва направо і зверху вниз – відповідно до руху ока. Тому найважливіша інформація має розміщуватися зверху ліворуч. Враховувати ці особливості сприйняття потрібно під час розміщення на слайді тексту і графічного об’єкта.

Якщо текст первинний, а графіка – це всього лише ілюстрація, то краще розмістити текстовий фрагмент у лівому верхньому куті слайда, а графічний об’єкт – внизу праворуч.

Якщо ж графічний об’єкт є смисловою домінантою слайда, а текст – це коментар до малюнка, то в цьому випадку взаємне розташування потрібно зробити інакше: малюнок – зверху ліворуч, а текст – внизу праворуч.

Діаграми

Діаграми готуються з використанням майстра діаграм табличного процесора MS Excel.

Дані й підписи не повинні накладатися одне на одного та зливатися з графічними елементами діаграми.

Структурні діаграми готуються за допомогою стандартних засобів малювання пакету MS Office. 

Якщо під час форматування слайда є необхідність пропорційно зменшити розмір діаграми, то розмір шрифтів реквізитів повинен бути збільшений з таким розрахунком, щоб реальне відображення об’єктів діаграми відповідало значенням, вказаним у таблиці.

Під час вибору типу діаграми необхідно визначати тип порівняння даних: покомпонентне, позиційне, часове, почасткове чи кореляційне.

Кожному з цих типів порівняння відповідає один з п’яти основних типів діаграм: круг, лінійчата, крапкова діаграми, гістограма або графік.

Під час покомпонентного порівняння, передусім, показується розмір кожного компонента у відсотках від якогось цілого.

При позиційному порівнянні ми виявляємо, як об’єкти співвідносяться один з одним – чи однакові вони, більші або менші за інших.

Часове порівняння показує, як змінюються дані в часі – що відбувається з тими чи іншими показниками впродовж певних проміжків часу.

Почасткове порівняння допомагає визначити, скільки об’єктів потрапляє в певні послідовні області числових значень. Наприклад, почасткове порівняння використовується для того, щоб показати, яка частка мешканців відноситься до вікової групи до 10 років, яка – від 10 до 20 і так далі.

Кореляційне порівняння показує наявність (або відсутність) залежності між двома змінними.

Також необхідно виділяти найбільш важливі частини діаграми, графіка.

Для побудови більшості кругових діаграм краще використовувати не більше шести компонентів. Якщо вам потрібно відобразити більше число компонентів, виберіть із них п’ять найбільш важливих, а останні згрупуйте в категорію “інші”.

Під час складання лінійчатих діаграм необхідно переконатися, що проміжок, що розділяє лінійки, менший, ніж ширина самих лінійок.

Використовуйте найконтрастніший колір або штрихування для того, щоб виділити найважливіший елемент, підкреслюючи тим самим основну ідею, виражену в заголовку.

Під час складання графіка майте на увазі, що лінія має бути жирніше, ніж вісь абсцис, яка, в свою чергу, має бути жирнішою за горизонтальні та вертикальні лінії, що створюють координатну сітку.

Вертикальні лінії координатної сітки можна використовувати для того, щоб розділити значення параметра за попередні періоди і дані прогнозу або розбити тимчасову вісь по четвертинах або роках. Горизонтальні лінії допомагають точніше порівнювати відносні величини. Тому в кожному окремому випадку треба вирішити, яку саме кількість вертикальних і горизонтальних ліній слід задавати.

Для наведення числових даних доцільно використовувати числовий формат з роздільником груп розрядів. Якщо дані (підписи даних) є дробовими числами, то число десяткових знаків, що відображається, повинне бути однакове для всієї групи цих даних (всього ряду підписів даних).

Числа слід округлювати та уникати дробів, якщо точна величина несуттєва. Наприклад, 12 % запам’ятовується набагато краще, ніж 12,3 % або 12,347 %.

Таблиці

Таблична інформація вставляється в матеріали як таблиця текстового процесора MS Word або табличного процесора MS Excel.

Під час розміщення таблиці як об’єкта та пропорційній зміні її розміру реальний розмір шрифту, що відображається, повинен бути не менше 18 pt. 

Таблиці і діаграми розміщуються на світлому або білому фоні.

Не варто вставляти в презентації великі таблиці: вони складні для сприйняття: краще замінювати їх графіками, побудованими на основі цих таблиць.

Якщо все ж таблицю показати необхідно, то краще залишити якомога менше рядків і стовпців, привести лише найнеобхідніші дані.

Це також дозволить зберегти необхідний розмір шрифту, щоб таблиця не перетворилася на медичну таблицю для перевірки зору.

Не слід розбивати таблицю та розміщувати її окремі частини на різних слайдах, якщо при цьому ви забули на одному із слайдів відзначити функціональні й змістовні поля таблиці.

Анімація об’єктів і зміна слайдів

Основна роль анімації в презентаціях – це вирішення питання дозування інформації. Анімуючи об’єкт у презентації, варто пам’ятати, що будь-який рухомий об’єкт знижує сприйняття, відволікає, порушує динаміку уваги.

У титульному слайді використання анімації об’єктів не допускається.

В інформаційних слайдах допускається використання анімації об’єктів тільки у випадку, якщо це необхідно для відображення змін, що відбуваються в тимчасовому інтервалі, і якщо черговість появи анімованих об’єктів відповідає структурі доповіді. У решті випадків використання анімації є недоцільним.

Анімація об’єктів повинна відбуватися автоматично після закінчення необхідного часу. Анімація об’єктів в межах одного слайда “по клацанню” не є раціональною.

Для зміни слайдів використовується режим “уручну”. Перехід слайдів у режимі “за часом” не допускається. Дозволяється використання стандартних ефектів переходу, окрім ефектів “жалюзі”, “шашки”, “розчинення”, “горизонтальні смуги”. Для всіх слайдів застосовується однотипний ефект їх переходу.

Звуковий супровід анімації об’єктів і переходу слайдів використовується за виключної необхідності.

Включення макросів у матеріали не допускається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

     Підбиваючи підсумки, необхідно зазначити, що проектна технологія є одним із найбільш ефективних засобів реалізації особистісно-орієнтованого підходу у навчанні. Під час співпраці з учителем та іншими учнями підвищується мотивація навчання, збільшується віра у свій успіх та досягаються такі результати, як добре засвоєння знань, високий рівень самостійної роботи учнів, уміння співпрацювати, бути відповідальним, приймати рішення, поважати точку зору інших.

     Метод проектів знаходить все більше поширення у системі освіти різних країн світу. Причини цього явища, як вважають дослідники, криються не тільки у сфері педагогіки, але й у сфері соціальній, оскільки:

• необхідність не стільки передавати учням суму тих чи інших знань, скільки навчити їх здобувати знання самостійно, використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних задач;
• актуальність розвитку в учнів комунікативних навичок, умінь працювати в різноманітних групах, виконувати соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника і т. ін.), долати конфліктні ситуації;
• необхідність широких людських контактів, точками зору на одну проблему, знайомства з різними культурами;
• значущість для діяльності людини умінь користуватися дослідницькими методами: збирати необхідну інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Кондратова Л.Г. Організація проектної діяльності учнів у позаурочній роботі школи / Л.Г. Кондратова. – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 112 с. – (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип.12 (84)).

2. Лист Міністерства освіти і науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році» – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji/

3. Шарко В. Навчання учнів проектувальної діяльності з фізики в контексті нової програми / В. Шарко // Фізика та астрономія в сучасній школі, 2013. – № 5. – С. 19-22.

4.Власюк О. Проектна діяльність – перспектива розвитку особистості // Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. – К.: Департамент, 2008. – 520с

5.Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром/ Упорядники: Андрєєва В.М., Григораш В.В. – Х.: Вид.група «Основа», 2006.

– 352 с.

6.Практична педагогіка. 99 схем і таблиць / автори-укладники Н.П. Наволокова, В.М. Андрєєва. - Х.: Вид.група «Основа», 2008. – 117 с. (Серія «Золота педагогічна скарбниця»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1 . Титульний лист

 

Міністерство освіти і науки України

КЗО «СЗШ № 83» ДМР

 

 

 

 

Дослідницька робота

з фізики

 

Визначення часу руху від дому до школи

 

Роботу виконала: Іванова Марія

                                                                              учениця  7 – Г класу

                                                   

                                             Керівник:  

                                     Петрова М. І., учитель фізики 

                                                                                                             

 

 

 

Дніпро

2017

 

Додаток2 . Шаблон виступу

 

Шаблон виступу під час захисту проектів

          

               Вступ

Тема мого проекту: ... 

Я вибрав(-ла) цю тему, тому що...

Мета мого проекту: ...

Запланований результат мого проекту: ...

Цей результат допоможе досягти мети проекту, оскільки...

План моєї роботи (вказати час виконання і перерахувати всі проміжні етапи):

- Вибір теми й уточнення назви: ...

- Збирання інформації (вказати, де і як шукав(-ла) інформацію): ...

- Досягнення результату (вказати, що і як робив (-ла)): ...

- Написання письмової частини проекту (вказати, як це робив(-ла)): ...

Основна частина

Я розпочав(-ла) роботу з того, що...

Потім я приступив(-ла) до...

Я завершив(-ла) роботу тим, що...

У ході роботи у мене виникли такі проблеми: .

Щоб упоратися з проблемами, що виникли, я...

Я відхилився(-лась) від плану (вказати, коли був порушений графік роботи): ...

План моєї роботи був порушений, тому що...

У ході роботи я прийняв(-ла) рішення змінити проектний продукт, оскільки...

 Але все-таки мені вдалося досягти мети проекту, тому що...

Висновок

Закінчивши свій проект, я можу сказати, що не усе з того, що було задумано, вийшло, наприклад...

Це сталося, тому що...

Якби я почав(-ла) роботу наново, я б...

Наступного року я, можливо, продовжу цю роботу для того, щоб...

Я думаю, що я розв’язав(-ла) проблему свого проекту, оскільки...

Робота над проектом показала мені, що (вказати, що дізнався(-лась) про свої здібності і про проблему, над якою працював(-ла)): ...

 

 

 

 

Додаток3 Орієнтовний план реалізації проекту

Орієнтовний план реалізації проекту

№					Дата	Що потрібно зробити перед початком проекту	Хто виконує	Термін виконання
1						Знайти та зібрати книги/DVD-диски , які можна використати у проекті	Вчитель	На підготовчому етапі
2						Встановити до папки Вибране закладки на сайти, які будуть використовуватися у проекті		На підготовчому етапі
3						Провести консультацію учнів класу на першому уроці вивчення теми щодо роботи над проектом		На підготовчому етапі
4						Надати інформаційні бюлетені учням, розмістити інформацію в кабінеті фізики,  на сайті вчителя фізики про заходи щодо організації та виконання проекту		На підготовчому етапі
5						Визначити порядок зберігання учнівських файлів на шкільному комп’ютері та можливості доступу до нього учнів		На підготовчому етапі
6						Переконатися, що учні попередньо мають навички роботи з комп’ютером (створення презентацій вивчали у 5 класі на уроках інформатики), організувати консультації та забезпечити можливість навчання по створенню бюлетенів, буклетів для тих, хто не має таких навичок		На підготовчому етапі
Організаційний етап
7						Перегляд презентації вчителя. Поділ класу на групи для виконання проекту. Вибір теми проекту, визначення мети проекту. Ознайомлення учнів з критеріями оцінювання їх роботи над проектом		На першому уроці розділу, за необхідності
Теоретичний етап
8						Збір учнями необхідних матеріалів, їх обробка та аналіз		На протязі вивчення розділу
9						Пошук та збір інформації в мережі Інтернет, літературні джерела (учні обов’язково вказують)		Періодично, за потреби
10						Організувати самостійну роботу учнів у проекті		На протязі вивчення розділу
11						Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту		Індивідуальні бесіди
Практичний етап
12						Організація та проведення експерименту		Індивідуальні консультації
13						Обробка результатів експерименту		Індивідуальні консультації
14						Узагальнення та систематизація теоретичного матеріалу		Індивідуальні консультації
15						Оформлення результатів проекту (створення слайдової презентації, публікації, буклету, блогу, плакату, карти знань, скрайбінгу, інше)		Індивідуальні консультації
Заключний етап
16						Організація уроку захисту проектів		За календарним планом

 

 

 

Лист оцінювання  проекту

Критерії оцінювання	Максимальна кількість балів	Отримані бали
		Само-оцінка	Від інших учнів	Від вчителя
Виконання проекту	65
Вчасність виконання проекту	5
Виконано повністю (частково)	5
Відповідність змісту темі	5
Виконано в рамках шкільної програми (поверхнево,схематично)	5
Виконано оригінально (понад програму, ефективно)	5
Постановка мети	5
Постановка проблеми	5
Розкриття теми проекту	5
Доступність та цікавість матеріалу	5
Логічність подання інформації	5
Творчий підхід, використання наочності, технічних засобів	5
Вміння робити висновки	5
Різноманітність та наявність джерел інформації	5
Оформлення:	15
Оригінальність	5
Зручність перегляду	5
Ілюстрації до тексту	5
Грамотність, ділові якості	15
Культура мови, манери, відчуття часу, утримання уваги аудиторії	5
Відповіді на запитання: повнота, аргументованість, товариськість	5
Відповідальне рішення, готовність до дискусії, доброзичливість, контактність	5
Захист, креативність	15
Якість доповіді: композиція та повнота представлення роботи, результатів	5
Переконаність та упевненість	5
Об’єм та глибина знань з теми, ерудиція, між предметні зв’язки	5
Загальний бал	110
ОЦІНКА	12

 

Щоб отримати оцінку необхідно загальний бал розділити на 9,1

 

 

 

Лист самооцінки роботи в групі

Критерії	Моя оцінка 0-5 балів	Оцінка групи 0-5 балів	Коментар вчителя 0-5 балів
Я намагався внести максимальний внесок в роботу групи
Я вмію вислуховувати чужі аргументи, приймати іншу точку зору
Я вмію пояснювати свою точку зору, наводити докази, переконувати
Я відстоюю свою точку зору коректно
Я готовий(а) приймати нові та несподівані ідеї, які відрізняються від моєї початкової точки зору