Методичні рекомендації "Врахування вікових особливостей учнів при викладанні шкільного курсу історії"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Врахування вікових особливостей учнів при викладанні шкільного курсу історії

(з досвіду роботи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ ……………………………………………………………………….....3
2. Розділ 1. Теоретичні основи вікових особливостей учнів...……………….4
   1.      Характеристика вікових особливостей учнів…………………………….4
   2.      Підходи до організації викладання історії в середніх та старших класах……………………………………………………………………….9
3. Розділ 2. Організація роботи з учнями на уроках історії з урахуванням вікових особливостей………………………………………….…………...12

2.1. Робота з історичними джерелами як засіб розвитку історичного мислення на різних вікових етапах…………………………………………. 12

2.2. Використання різних форм і методів на уроках історії враховуючи вікові особливості учнів………………………………………………………19

4. Висновки…………………………………………………………………….27
5. Список використаної літератури…………………………………………..29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Historia vitae magistra

Історія – вчителька життя

Крилатий латинський вислів

Історія – надзвичайно цікавий і багатогранний предмет. Це одна з небагатьох шкільних дисциплін , яка є захоплюючою для школярів із різним рівнем учнівських компетенцій. Завдання вчителя протягом усіх років викладання курсу «Історія» полягає у підтриманні в учнів зацікавленості до вивчення предмету. Якщо учень буде іти на урок історії, перебуваючи в стані радісного очікування нового, досі не знаного, то він зможе не тільки протягом 45 хвилин шкільного уроку, а й у вільний від навчання час досліджувати таємниці вітчизняної історії, поринути у вир історичних подій, здобути ґрунтовні знання з історичної науки.

  Учителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, сприяє формуванню громадянської компетентності, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Сучасні вимоги до вивчення історії в школі полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему історичних фактів і понять, готових істин і штампів поведінки, але  і здатність школярів творчо мислити, вміти  зіставляти чи аналізувати історичні факти, аргументувати та захищати власну точку зору, критично ставитися до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними. Саме тому, під час проведення уроків історії потрібно враховувати вікові особливості учнів.

Розділ 1. Теоретичні основи вікових особливостей учнів.

1.           Характеристика вікових особливостей учнів.

Оскільки, предмет «Історія» в школі починаємо викладати з 5 класу, то вважаю доцільним охарактеризувати особливості учнів середнього та старшого шкільного віку.

• Середній шкільний вік

Основним видом діяльності підлітка, як і молодшого школяра, є навчання, але зміст і характер навчальної діяльності в цьому віці істотно змінюється. Підліток приступає до систематичного оволодіння основами наук. Навчання стає багатопредметним, місце одного вчителя займає колектив педагогів. До підлітка пред'являються більш високі вимоги. Це призводить до зміни ставлення до навчання. Для школяра середнього віку навчальні заняття стали звичною справою. Учні інколи схильні не обтяжувати себе зайвими вправами, виконують уроки в межах заданого або навіть менше. Нерідко відбувається зниження успішності. Те, що спонукало молодшого школяра активно навчатися, не грає тепер такої ролі, а нові спонукання до навчання (установка на майбутнє, далекі перспективи) ще не з'явилися.

Підліток не завжди усвідомлює роль теоретичних знань, частіше за все він пов'язує їх з особистими, вузько практичними цілями. Наприклад, часто семикласник не знає і не хоче вчити історичні терміни, так як «переконаний», що і без цих знань можна добре знати предмет. У той же час підлітки схильні до виконання самостійних завдань і практичних робіт на уроках. Вони охоче беруться за виготовлення наочного приладдя, жваво відгукуються на пропозицію створити стіннівку. Навіть учні з низькою успішністю та дисципліною активно проявляють себе в подібній ситуації.

У шкільному навчанні навчальні предмети починають виступати для підлітків як особлива область теоретичних знань. Вони знайомляться з безліччю фактів, готові розповісти про них або навіть виступити з короткими повідомленнями на уроці. Однак підлітків починають цікавити не факти самі по собі, а їх сутність, причини їх виникнення, а проникнення в сутність не завжди відрізняється глибиною. Образи, уявлення продовжують займати велике місце в розумовій діяльності підлітка. Часто деталі, дрібні факти, подробиці заважають виділити головне, істотне і зробити необхідне узагальнення. Для підлітків, як і для молодших школярів, характерна установка скоріше на запам'ятовування матеріалу, ніж на обмірковування й глибоке осмислення.

При зустрічі з труднощами виникають сильні негативні почуття, які призводять до того, що школяр не доводить до кінця розпочату справу. У той же час підліток може бути наполегливим, витриманим, якщо діяльність викликає сильні позитивні почуття.

Для підліткового віку характерний активний пошук об'єкта для наслідування. Ідеал підлітка - це емоційно забарвлений, пережитий і внутрішньо прийнятий спосіб, який служить для нього взірцем, регулятором її поведінки та критерієм оцінки поведінки інших людей.

Для підліткового віку характерна потреба у спілкуванні з товаришами. Підлітки не можуть жити поза колективом, думка товаришів має великий вплив на формування особистості підлітка. Підліток не мислить себе поза колективом, пишається колективом, дорожить його честю, поважає і високо цінує тих однокласників, які є хорошими товаришами. Він болісно і гостріше переживає несхвалення колективу, ніж несхвалення вчителя. Формування особистості підлітка буде залежати від того, з ким він вступить в дружні взаємини.

Таким чином, можна сказати, що характерними віковими особливостями підліткового віку є:

•                   Посилена увага до власного внутрішнього світу.
•                   Розвиток мрійливості, свідомий відхід від реальності у фантастику.
•                   Моральний критицизм, негативізм.
•                   Самовпевненість.
•                   Любов до пригод, подорожей.
•                   Бурхливе виявлення нових почуттів.

Ціннісні пріоритети школярів визначаються в такій ієрархічній послідовності:

Підлітки (5-7 класи):

1. сім'я; 2) любов, дружба; 3) книги;  4) Бог; 5) матеріальні блага;

6) музика, кіно, мистецтво.

8 клас:

1) Бог; 2) сім'я; 3) дружба.

• Старший шкільний вік

У ранній юності навчання продовжує залишатися одним з головних видів діяльності старшокласників. У зв'язку з тим, що в старших класах розширюється коло знань, що ці знання учні застосовують при поясненні багатьох фактів дійсності, вони більш усвідомлено починають ставитися до навчання. У цьому віці зустрічаються два типи учнів: для одних характерна наявність рівномірно розподілених інтересів, інші відрізняються яскраво вираженим інтересом до однієї науки.

Різниця в ставленні до навчання визначається характером мотивів. На перше місце висуваються мотиви, пов'язані з життєвими планами учнів, їх намірами в майбутньому, світоглядом і самовизначенням. За своєю будовою мотиви старших школярів характеризуються наявністю ведучих, цінних для особистості спонукань. Старшокласники вказують на такі мотиви, як близькість закінчення школи і вибір життєвого шляху, подальше продовження освіти або робота за обраною професією, потреба проявити свої здібності у зв'язку з розвитком інтелектуальних сил. Все частіше старший школяр починає керуватися свідомо поставленою метою, з'являється прагнення поглибити знання у певній галузі, виникає прагнення до самоосвіти. Учні починають систематично працювати з додатковою літературою, відвідувати лекції, працювати в додаткових школах.

Старший школяр стоїть на порозі вступу в самостійне життя. Це створює нову соціальну ситуацію розвитку. Завдання самовизначення, вибору свого життєвого шляху стає перед старшим школярем як завдання першорядної важливості. Школярі старших класів звернені в майбутнє. Це нова соціальна позиція змінює для них і значимість навчання, його завдань і змісту. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. Вони починають інакше, ніж підлітки, дивитися на школу.

У старшому шкільному віці встановлюється досить міцний зв'язок між професійними і навчальними інтересами. У підлітка навчальні інтереси визначають вибір професії, у старших же школярів спостерігається зворотне: вибір професії сприяє формуванню навчальних інтересів, зміни ставлення до навчальної діяльності. У зв'язку з необхідністю самовизначення у школярів виникає потреба розібратися в навколишньому і в самому собі, знайти сенс того, що відбувається. У старших класах учні переходять до засвоєння теоретичних, методологічних основ, різних навчальних дисциплін.

Характерним для навчального процесу є систематизація знань з різних предметів, встановлення міжпредметних зв'язків. Все це створює ґрунт для оволодіння загальними законами природи і суспільного життя, що призводить до формування наукового світогляду. Старший школяр у своїй навчальній роботі упевнено користується різними розумовими операціями, міркує логічно, запам'ятовує осмислено. У той же час пізнавальна діяльність старшокласників має свої особливості. Якщо підліток хоче знати, що собою являє те чи інше явище, то старший школяр прагне розібратися в різних точках зору на це питання, скласти думку, встановити істину. Старшим школярам стає нудно, якщо немає завдань для розуму. Вони люблять досліджувати та експериментувати, творити і створювати нове, оригінальне.

Старших школярів цікавлять не тільки питання теорії, але самий хід аналізу, способи докази. Їм подобається, коли викладач змушує вибирати рішення між різними точками зору, потребує обґрунтування тих чи інших тверджень, вони з готовністю, навіть з радістю вступають в суперечку і наполегливо захищають свою позицію.

Величезний вплив на розвиток старшого школяра має колектив однолітків. Однак це не знижує у старших школярів потреби в спілкуванні з дорослими. Навпаки, пошуки спілкування з дорослими в них навіть вище, ніж в інші вікові періоди. Прагнення мати дорослого друга пояснюється тим, що вирішити проблеми самосвідомості і самовизначення самому буває дуже важко. Ці питання жваво обговорюються в колі однолітків, але користь такого обговорення відносна: життєвий досвід малий, і тоді на допомогу приходить досвід дорослих.

Таким чином, можна сказати, що характерними особливостями юнацького віку є:

•                   Етичний максималізм.
•                   Внутрішня свобода.
•                   Естетичний та етичний ідеалізм.
•                   Художній, творчий характер сприйняття дійсності.
•                   Безкорисливість в захопленнях.
•                   Прагнення пізнати і переробити реальність.
•                   Благородство і довірливість.

Ціннісні пріоритети школярів визначаються в такій ієрархічній послідовності:

Старшокласники (9 клас):

1) любов, 2) дружба; 3) Бог; 4) матеріальні блага; 5) сім'я; 6) музика;

7) книги (50% - журнали, 50% - програмна шкільна класика); 8) кіно;

9) мистецтво; 10) театр.

10-11 класи:

1) сім'я, любов, дружба; 2) Бог; 3) матеріальні блага; 4) книги;

 5) кіно, театр, мистецтво, спорт, комп'ютерні ігри, Інтернет.

 

2.           Підходи до організації викладання історії

в середніх та старших класах

Вивчення історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. За короткий час в Україні створено нову цілісну систему викладання історії України та Всесвітньої історії, повністю оновлено зміст та структуру історичної освіти. Вона повністю звільнена від ідеологічних, вузько класових підходів і поглядів на розвиток суспільства, оцінювання минулого та перспективи майбутнього.

Хочу звернути увагу на деякі підходи до організації викладання історії в школі.

Велике значення під час вивчення курсу історії мають вступні уроки. Учитель не лише ознайомлює школярів зі змістом і завданням курсів, підручниками, а знаходить можливість для національного і патріотичного виховання. Обов’язково слід розповісти про становище українських земель у той чи інший історичний період, споконвічне прагнення українського народу до свободи, незалежності, власної держави, визначити хронологію курсу та найбільш важливі проблеми. Учні 5-7 класів мають зрозуміти, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історичних дисциплін передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння; постійно розвивати вміння й навички учнів щодо роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучості руху суспільства по шляху історичного прогресу. Важливим інструментарієм історичного пізнання на цьому етапі вивчення історії стануть шкільні підручники, посібники, хрестоматії з історії, історичні атласи, контурні карти, збірники дидактичних вправ, зошити з історії тощо. Велика увага повинна бути приділена наскрізним історичним поняттям, таким як: історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура.

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами. Зустрічі з історією не можуть обійтись без звернення до історії рідного краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й уміти локалізувати їх.

Знання, які здобувають учні, переходячи з класу до класу, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історії у 8 та 9 класах. Необхідно розкрити перед учнями великий шлях, пройдений Українським народом, від гетьманської держави до національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст. Вивчення «Історії України збігатиметься із загальним контекстом «Всесвітньої історії». Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: індустріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Плануючи роботу з учнями 10-11 класів, учитель орієнтується на розвиток логічного мислення старшокласників, їхні вміння і навички самостійної роботи. Уроки різних типів – шкільні лекції, семінари, конференції, диспути, практикуми, міжпредметні уроки – повинні посісти в навчальному процесі пріоритетне місце.

На мій погляд, буде доцільним проводити конференції старшокласників за темами, які містять найбільші обсяги навчального матеріалу і є соціально-політично важливими для розуміння всього курсу. Наприклад, в 10 класі можна запропонувати тему : «Українська революція і боротьба за збереження державної незалежності України 1917-1920 рр.».

Під час вивчення курсів історії України та Всесвітньої історії важливо сформувати у старшокласників національні, міжнаціональні та загальнолюдські цінності. У зв’язку з цим потрібно звернутися до історичних понять та термінів: крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейської інтеграції, еволюційне просування демократичних країн до соціально-орієнтованого громадянського суспільства.

У поєднанні з історичним поняттям “Державність України” все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний погляд на історію і суспільство, яке може бути визначено такою оцінкою: “Я – громадянин України, Я – громадянин Європи, Я – громадянин Світу”.

Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України.

Безпосередньо вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Організація роботи з учнями на уроках історії

з урахуванням вікових особливостей

2.1. Робота з історичними джерелами як засіб розвитку історичного мислення на різних вікових етапах

Проблема впровадження на практиці різних видів історичних джерел є актуальною в наш час. Активізація мислення учнів не можлива без використання історичних джерел. Завдяки інформації, отриманій не тільки з підручника, а й засвоєній з прочитаного документу, побаченій на ілюстрації чи з екрану телевізора, учні мають можливість більш поглиблено зрозуміти історичні події чи явища. Історичні джерела сприяють оволодінню навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання.

Поетапно спланована робота з історичними джерелами з урахуванням вікових особливостей розвиває культуру історичного мислення, сприяє процесу пізнання та осмислення конкретних історичних подій, явищ. Історичні джерела необхідно використовувати для забезпечення ефективності уроків, підвищення якості знань, поглиблення, закріплення і узагальнення матеріалу.

Під час використання історичних джерел різного типу, необхідно пам'ятати про багатоперспективний підхід, коли якась історична ситуація висвітлюється з кількох перспектив, що презентують різні суспільні позиції та інтереси. Щоб працювати з історичними джерелами і отримувати позитивні результати необхідно враховувати такі елементи, як: різноманітність джерел, створення можливості для порівняння, ретельний відбір, яскравість.

В сучасному світі важко зорієнтуватися в потоці інформації, який має вплив на учнів. Учні чують різні інтерпретації, тлумачення, трактування історичних подій, процесів. Цю інформацію їм дає преса, телебачення, кіно. Щоб протистояти такому впливу, необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично ставитися до них, виробляти власну позицію, аргументувати свій вибір.

• «Як працювати з писемними джерелами» 5-6 класи:

1. Прочитайте документ.

2. Хто автор документу?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи вказано в документі кому він адресований?

5. Визначте:

• про що ви дізнались;
• що найголовніше в тексті;
• що потрібно запам'ятати;

6. Складіть запитання до тексту, починаючи словами "чому", "навіщо", "як".

7. Зробіть висновки.

• «Як аналізувати писемні джерела» 7-8 класи:

1. Прочитайте текст.

2. Визначте основну частину тексту. В якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

4. Визначте в тексті історичного джерела:

• що важливо?;
• що потрібно запам'ятати?
• про що довідались вперше?
• що було незвичним, несподіваним?

5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами "чому", "з якою, "як".

6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:

• Це вірно, тому що…
• Я впевнений (а) у тому, що….
• Я добре знаю, що…
• Я думаю інакше, тому що…
• Я сумніваюся у цьому, тому що…
• Я не згодний (а) з цим, тому що…

• «Як працювати з писемними джерелами» 9-11класи:

1. До якого виду належить документ (погляд очевидця; свідчення учасника подій; газетне повідомлення; погляд дослідника; офіційний документ).

2. Що це за документ? (запис у щоденнику; приватний чи офіційний лист; спогади; публічне звернення чи заклик; політичний документ: звіт, протокол, урядова постанова, декларація тощо; уривок з історичного дослідження)

3. Хто його автор? Яка політична, національна, етнічна, службова належність автора? Чи впливає це на ставлення до подій? Чи був автор очевидцем описаних подій, чи брав у них участь?

4. Коли з'явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи через певний час?

5. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи документ містить погляди висновки і рекомендації?

6. Чи є в документі які-небудь твердження чи фрази, які б свідчили про уподобання автора, про точки зору?

7. Чи є в тексті факти, що дозволяють вважати цей документ достовірним джерелом інформації?

Ми бачимо, що якщо в 5-6 класі достатньо простого аналізу і висновку, то в 7-9 класі учні вчаться вирішувати проблемні завдання, виділяти головне, порівнювати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. У старших класах навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються. Матеріал вимагає більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань. В 10-11 класах історичні джерела використовуються для складання портретів історичних осіб. Цей процес розвиває історичне мислення. Робота з джерелами повинна відбуватися на різних етапах уроку. Дослідницька робота з документами можлива для використання і в позакласній та позаурочній діяльності.

Візуальні історичні джерела є не менш важливими. До них належать: фото, плакати, карикатури, картини, таблиці, схеми, діаграми, малюнки, відео, презентації. Візуальні джерела можуть використовуватися як мотивація уроку, підсумок, як складова тематичного оцінювання. Під час роботи з візуальними джерелами також використовується пам'ятка "Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами".

• 5-8 класи

• Що зображено (сцена з повсякденного життя, політична подія, портрет тощо)?
• Де відбувається подія? Які характерні ознаки зображуваного місця?
• Яка історична подія зображена? Знайдіть в підручнику матеріал, що відповідає зображеному.
• Опишіть зображених осіб.
• Яка інформація закладена в зображення?

• 9-11класи

• Що зображено?
• Коли відбувалася подія? З чого це випливає? Наскільки співвідноситься з підписом до джерела? Коли надруковано зображення, з якою метою?
• Де відбуваються події? Які характерні ознаки зображуваного місця? Яке це має значення?
• Дати характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать? Чому саме такий склад учасників?
• Хто автор зображення, яка його соціальна та політична
• позиція, ставлення до зображеного? Де і коли надруковано це зображення (в той час, коли відбувались зображені події чи пізніше, в офіційному чи опозиційному джерелі)?
• Чи є зображення типовим для епохи? Чи відображає воно певну тенденцію, явище і наскільки повно та об'єктивно?

Розробляючи пам'ятку необхідно враховувати вікові особливості учнів, так як з кожним роком навчання вміння описувати зображені події, визначати соціальні групи та політичні позиції, ускладнюються.

Якщо робота з картинами, таблицями, діаграмами, фото і т. д. потребує критичного мислення, вміння аналізувати, описувати, висловлювати свою точку зору, то відео - матеріали доповнюють знання про історичний період, дають змогу краще запам'ятати матеріал у не зовсім звичній формі. Як показала практика, уроки з використанням відео запам'яталися учням краще.

Починаючи з 5 класу на уроках можна використовувати фрагменти мультфільмів. Вони сприймаються легко і заохочують дітей до вивчення теми. Так у 6 класі під час вивчення теми: "Поява сучасної людини на теренах Європи" можна використати фрагменти мультфільму "Льодовиковий період".

Переглянувши фрагменти мультфільму учні легко відповідають на питання: Які тварини населяли землю до похолодання? Як виглядали люди? Яка небезпека чекала на людину? В яких умовах жили люди? і т. п. Під час уроку узагальнення з теми: "Давній Єгипет" можна використати фільм "Давній Єгипет" (Колекційне видання "Історичне кіно", випуск№40). Для теми: "Греко - троянські війни", "Греція в 11-6 ст. до н. е." можна використати фрагменти фільмів: "Троя", "Одіссея". Для 6 класу є фільми: "Помпея", "Давня Греція", "Колізей".

Для 7 класу теж є немало цікавих фільмів. Можна використати фрагменти фільму: "Атіла", щоб показати життя варварського суспільства. Фрагменти фільму: "Хрестоносці" дають образну уяву про добу хрестових походів, про звички, побут, зброю, поведінку і т. д. тогочасного населення. При вивченні історії України з теми "Київська Русь" можна використати фільм: "Перші князі Київської Русі".

У 8 класі програма дає змогу використати фрагменти фільмів: "Мартін Лютер" (тема: "Реформація"). Яскраве уявлення про козаків і поляків, їх зброю, тактику ведення бою, уяву про історичних осіб та про події Національно - визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького дають фільми: "Вогнем і мечем", "Тарас Бульба" та "Богдан Хмельницький".

У 10 класі під час вивчення теми: "Перша світова війна" використовуються фрагменти фільму: "Загибель імперії". Він розвиває критичне мислення, адже ми можемо бачити різні позиції громадян того часу щодо війни, революції 1917 року і т. д. Учні можуть відчути дух епохи, сформувати власну позицію, зробити висновки. Для 10 класу є фільми: "Нестор Махно", "Ленін", "Гітлер".

Для 11 класу можна використати фільми: "Визволення". Фільм "Сапери" дає можливість замислитися, висвітлює зовсім інше бачення війни, ніж трактувала радянська ідеологія і навіть освітлює іншу позицію, ніж записана у підручниках. Це є приводом до дискусії, формування власної точки зору. Програма 11 класу дає змогу використати фрагменти фільмів: "Америка під ударом" (тема: "США в 21 ст."), "Брежнєв", "Йосип Сталін", "Микита Хрущов", "Хіросима".

Використання відеофільмів дає позитивні наслідки, але є і недоліки. Деякі учні, проникаючись побаченим, більше запам'ятовують відео-сюжет і втрачають загальний зміст теми. До підбору і використання фільмів вчителю теж треба ставитись серйозно. Перш ніж використовувати фрагменти, треба переглянути фільм, вибрати ті, що відповідають темі і віковим особливостям учнів.

Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів. Навчання повинно формувати у школярів здатність творчо мислити, вміння аналізувати і зіставляти факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитись до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співробітничати з ними. Робота з історичними джерелами може проходити з використанням інтерактивних методів, таких як:

• "Обговорення проблеми в загальному колі". Учні обговорюють опрацьований документ чи переглянутий фрагмент фільму. Обговорення триває до тих пір, поки є бажання висловитись. Даний метод дає можливість почути різні позиції учнів, обговорити їх, прийти до спільної думки.
• "Навчаючи - вчуся". Учень працює з історичним джерелом, а потім ділиться отриманою інформацією з іншими, переміщуючись по класу. У цьому методі використовується робота в парах.
• "Діалог" - спільний пошук усіма створеними групами узгодженого рішення однієї проблеми, що знаходить своє відображення в документі, таблиці, схемі.
• "Конкурс" - це той діалог, але кожен шукає кращу думку.
• "Атака на учнів", "Атака на вчителя". Тут вислуховується багато думок з питання, але обирається краща.
• "Пошук інформації". Учні вивчають першоджерела, отримуючи необхідну інформацію.
• "Коло ідей". Учні утворюють групи, працюють над одним джерелом. Потім вислуховується добута в процесі роботи інформація.

Вказані методи дозволяють вирішити комплекс проблем:

• Всі учні включаються в роботу;
• Опрацьовується і узагальнюється велика кількість матеріалу;
• Кожен має можливість висловити власну думку;
• Формуються доброзичливі стосунки в колективі.

Всі ці методи апробовані на уроках під час роботи з історичними джерелами. Теми уроків, на яких використовувалася робота з документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'яталися учнями краще, рівень знань з цих тем був вищий. Крім того, візуальні історичні джерела, а саме, ілюстрації, репродукції, фільми, сприяють розширенню кругозору учнів, формують естетичні смаки.

Робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.

2.2. Використання різних форм і методів на уроках

 історії враховуючи вікові особливості учнів

Для того, щоб уроки «Історії» були цікавими, проходили на одному диханні рекомендую використовувати різні форми та методи навчання. Наприклад:

• Метод – заочна подорож

 Результативним для проведення уроку  - уявної мандрівки є використання ілюстративного матеріалу притаманного для періоду, який учні вивчають. Така форма уроку та метод дає можливість вихованцям ближче ознайомитись з досягненнями культури, опинитись у ролі екскурсовода, екскурсантів, ближче наблизитись до періоду, більш емоційно та чуттєво відчути дух епохи, краще запам’ятати факти, адже в цьому випадку учні самі грають роль, безпосередньо беруть участь у проведенні  уроку.

Тема: Культура Київської Русі. 5 клас ( урок – заочна подорож)  

Учитель: Уявіть себе екскурсоводом. Вам необхідно провести екскурсію по історичних місцях Києва для товариша з Великої Британії. Щоб Ви йому показали?

Очікувана відповідь:

 

 

 

 

 

    Софійський собор                   Золоті ворота           Києво-Печерська Лавра

 

 

 

 

 

               Андріївський узвіз             Пам’ятник Володимиру Великому

Така ж тема, але більш поглиблено вивчається у сьомому класі. Для даної вікової категорії – це вже буде подорож з розповіддю про дані пам’ятки архітектури. 

Наприклад: Софійський собор. Храм вражає розкішшю внутрішнього оздоблення. Численні свічки освітлюють іконописні лика. Стіни та стеля прикрашені фресками. Шедеврами світового значення є мозаїки Софійського собору. Це, насамперед, постать Христа Вседержителя (висота 4,45м), зображення         Богоматері-заступниці з піднятими руками вгору («Оранта»).

 

• Метод порівняння

Даний метод використовується в усіх класах, лише з різними завданнями. У 5-7 класах порівнюючи історичних діячів, учні називають період в якому вони діяли чи творили, висловлюють власне ставлення до них. Наприклад: порівняйте діяльність князів Святослава Хороброго та Володимира Великого (7 клас).

В 11 класі учні складають таблицю порівнюючи «хрущовські» реформи та «косигінські» реформи.

• Метод «власне судження»

Даний метод використовується у 10-11 класі. Під час вивчення теми «Початок української революції. Утворення УЦР» в 10 класі  ставлю питання до портрету: Що ви знаєте про життя та діяльність цієї людини, в який історичний період він  жив? Висловіть власне ставлення до історичного діяча та його діяльності. Ці ж самі питання використовую під час тематичного опитування з теми «Українська революція».

 

 

 Метод «жива картина»

 У 7 класі на уроці «Роздробленість Київської Русі. Володимир Мономах» під час вивчення політики князя Володимира Мономаха щодо намагань об’єднати державу на з’їзді князів, пропоную учням попрацювати з підручником та картиною П.Андрусева. Між дітьми розподіляю ролі –учасників з’їзду князів та пропонується озвучити кожного героя ілюстрації.

                                                 

 

 

                                                 

 

• Метод  «логічний ланцюжок»

 Для формування хронологічної компетентності учнів можливим є розгляд суспільних явищ у розвитку та в конкретних  історичних умовах певного часу; зіставлення подій , явищ із епохами. Так, під час вивчення теми «Україна в період Другої світової війни »  в 11  класі,  пропоную учням розташувати в хронологічній послідовності світлини:

 

 

 

 

 

 Розтріл у Бабиному Ярі           Форсування Дніпра            Учасники визволення 

                                                                                                     України                                                                                                                            

        Вправа «склади логічний ланцюжок» з історії України у 8 класі, допоможе формувати логічну та хронологічну компетентність школярів. Назвати імена гетьманів та розташуйте портрети у хронологічно - логічній послідовності.

 

 

 

  К. Розумовський            І. Самойлович             М. Ханенко             І. Мазепа

• Метод -  гра

 Під час гри розвиваються можливості і здійснюються бажання. Як зазначає відомий психолог С.Рубінштейн: «У грі здійснюються лише ті дії, мета яких значима для індивіда за їх внутрішнім змістом. У цьому – основна особливість ігрової діяльності, у цьому її основна чарівність, і лише чарівністю найвищих форм творчості порівнюється її принада». Задля формування аксіологічної компетентності учням пропоную скласти пазли або лото та розповісти про історичну постать, подію оцінити їх роль в історичному процесі. Це й метод доцільно використовувати на етапі актуалізації та мотивації навчальної діяльності учнів.

1681 р.

Петро Дорошенко

1676 р.

Іван Сірко

30 січня 1667 р.

1686 р.

1659 р.

       Запитання:

1. В якому році був підписаний Бахчисарайський мирний договір?
2. Якого гетьмана називають «Сонцем Руїни»?
3. В якому році було підписано Андрусівське перемир’я?
4. В якому році П.Дорошенко зрікся гетьманства?
5. Кого вважають найвідомішим кошовим отаманом?
6. В якому році був укладений «Вічний мир» між Польщею та Московією.
7. В якому році відбулася Конотопська битва?

Метод полягає в наступному. Портрет або подію, яка зображена на малюнку, розрізаємо на смужки. Де одна сторона це портрет (подія), а друга сторона відповідь на поставленні запитання вчителем. Якщо правильно учні дадуть відповідь на питання отримають правильно складене зображення, яке стосується тематики уроку.

• Метод «політична карикатура»

 Політична карикатура також використовує символічні фігури, які відображають явища суспільного життя. Для розуміння карикатури учням необхідно знати конкретні факти, що лежать в її основі , та розуміти мову зображення. Під час демонстрації карикатури встановлюється, хто зображений або що зображено, які суспільні явища відображені,  яка головна ідея карикатури, яку роль у суспільному житті вона відігравала тоді і яку тепер. Висловіть своє ставлення до головній ідеї даної карикатури.

   

      Селянське малоземелля». Журнал «Новий сатирикон». 1917р.

 

 

На якій проблемі радянської дійсності 1970-1980-х рр. фокусує увагу зображена карикатура?

 

 

• Метод «виключення зайвого»

 Логічна компетентність є однією зі складових частин предметних компетентностей. Вона передбачає вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ процесів. Як прикладом для формування цієї компетентності, пропоную розглянути портрети історичних осіб, знайти логічно зайве зображення.

8 клас

 

 

 

 

Відповідь. Зайвим буде портрет кошового отамана Івана Сірка.(№1), всі інші – гетьмани.

11 клас

 

 

 

 

 

 

Відповідь. Зайвим буде портрет Левка Лук’яненка – дисидент, всі решта портрети керівників КПРС.

• Метод Сенкан

Після вивчення теми «Київська Русь» у 5, 7 класах пропоную за портретами князів та теоретичним матеріалом, скласти Сенкан.

Сенкан – вислів, що складається з п`яти рядків:
1. Слово – тема (іменник)
2. Два прикметники (означення теми)
3. Три слова – дієслова, що визначають дію, пов`язану з темою
4. Фраза з чотирьох слів (розуміння теми або ставлення до неї)
5. Слово-висновок (синонім до теми)

Ольга

Підступна, розумна

Реформує, розправляється, вихрещується

Дружина князя Ігоря Рюриковича

Княгиня.

Святослав

Войовничий, чесний

Попереджає, завойовує, приєднує

Син Ольги та Ігоря

Лицар.

Володимир

Рішучий, самовпевнений

Завойовує, хрестить, реформує

Князь, що хрестив Русь

Великий.

• Метод використання репродукцій картин художників

 Під час вивчення нового матеріалу   на уроці з історії у 8 класі «Нaціонaльно -визвольна  війна під проводом Б. Хмельницького» використовую репродукцію картини В.В. Полтавця «Битва під Берестечком», пропоную учням  прокоментувати зображення за питаннями : яким подіям  вона присвячена? Який результат цієї битви ? Яке її історичне значення ?

 

«Битва під Берестечком».

 Художник В.В. Полтавець.

• Вправа « Вгадай героя»

Перед учнями лежить експозиція « Українські гетьмани». Їм необхідно дібрати табличку з підписом до кожного портрета.

 

 

 

 

 

1. І. Мазепа. Борець за українську державність.
2. Б. Хмельницький.Очолив Національно – визвольну

війну українського народу.

3. Д. Вишневецький.Засновник першої Запорозької Січі

 на острові Мала Хортиця.

4. П. Конашевич – Сагайдачний. Здійснив морські

походи проти Османської імперії.

 

Усі описані методи та форми роботи є діючими, пройшли адаптаційний період. Хочу зауважити, що їх можна використовувати як і в середніх так і в старших класах, тільки різний рівень складності.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Сучасна Україна переживає найрадикальнішу трансформацію суспільства. Відбувається важкий і болісний процес переосмислення системи цінностей. Поступово наша країна вступає на шлях формування демократичної правової держави і становлення громадянського суспільства. Успіхи в цих процесах залежать не тільки від розвитку економіки, удосконалення законодавства і модернізації правових відносин, але й від готовності особистості жити в нових економічних та соціально-політичних умовах.

       Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов‘язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Тому одним з найважливіших завдань шкільного курсу історії є формування компетенцій, притаманних громадянину демократичного суспільства.  Саме гуманітарна освіта формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію  та приймати ефективні рішення.

         Історична освіта повинна допомогти  кожній дитині спрямувати навчання на набуття учнями умінь застосовувати знання, які становлять суспільно значущі компетенції. Зміст освіти повинен відповідати на виклик часу.

         Щодня, ми учителі, заходячи до класу, намагаємося донести неповторний світ історії в не менш дивовижний внутрішній світ дитини та поєднати їх. Кожен учень неординарний. І щодня кожен учень іде на урок з певними надіями й сподіваннями на те, що йому буде цікаво і він отримає нові знання, і я як учитель вірю, що «посію на уроці розумне, добре і вічне».

У зв’язку з цим доречно згадати думку видатного французького історика Марка Ферро: « Не треба себе обдурювати: образ інших народів  або власний образ, який живе в наший душі, залежить від того, як у дитинстві нас навчали історії. Це запам’ятовується на все життя… Те, що задовольняло нашу першу зацікавленість, пробуджувало наші перші емоції, залишається назавжди».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. – Запоріжжя: Просвіта, 2000.
2. Вєнцева Н.О Дискусійні методи на уроках історії України: 7-8 класи. – Х.: Основа, 2007.
3. 5. Гаврилюк Ж.М. Методичне забезпечення вивчення культурознавчих тем на уроках історії України.// Історія України. Уроки з історії культури по-новому. 7-11 класи. – Х.: Основа, 2006.
4. Десятов Д. Л.  ; Вступ. стаття Баханова К. О.  Методика розвитку історичного мислення засобами наочності// – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 141с.
5. Комаров Ю. З досвіду використання фотоматеріалів на уроках історії. // Історія в школі. №4, 2006.
6. Мокрогуз О. Використання зображень пам’яток архітектури та репродукції творів образотворчого мистецтва на уроках історії України. // Історія в сучасні школі. – 2012. -№3.- С. 43 – 47.
7.  Мороз П.В. Карикатура як історичне джерело : методика роботи в умовах дослідницького навчання // Історія та суспільствознавство в школах України – 2012. -№ 11.С. 26 – 32.
8. Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.: іл.
9. Пометун О.І. Методика навчання історії в школі. – К.: Генеза, 2006. - 328 с.