МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Про матеріал

Самостійна робота студента є однією із важливих складових навчального процесу, яка безпосередньо впливає на глибину, неформальність та стійкість набутих знань і умінь. Метою самостійної роботи студента є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом свідомого закріплення, поглиблення і систематизації набутих теоретичних знань, а також опанування навичок роботи з навчальною і науково-методичною літературою, вміння вільно орієнтуватися в інформаційному просторі. Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи і його творчого застосування в майбутній професійній діяльності.

Перегляд файлу

Лисичанський промислово-технологічний фаховий коледж

Циклова комісія соціально - гуманітарних дисциплін

ОК.1 ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Галузь знань g Інженерія, виробництво та будівництво

Спеціальність g11Машинобудування /G11.03 Технологічні машини та

обладнання

Освітньо-професійна програма «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної та нафтогазопереробної промисловості»

Відділення інженерної механіки та менеджменту

Лисичанськ – 2025

Лисичанський промислово-технологічний фаховий коледж

Циклова комісія соціально - гуманітарних дисциплін

ОК.1 ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Галузь знань g Інженерія, виробництво та будівництво

Спеціальність g11Машинобудування /G11.03 Технологічні машини та

обладнання

Відділення інженерної механіки та менеджменту

Лисичанськ – 2025

Методичні вказівки до самостійної роботи з історії України для здобувачів фахової передвищої освіти галузі знань g Інженерія, виробництво та будівництво спеціальності g11Машинобудування/ G11.03 Технологічні машини та обладнання за освітньо-професійною програмою «Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної та нафтогазопереробної промисловості»

Розробник: Кириченко С.В., викладач вищої категорії, старший викладач

Розглянуто на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних дисциплін

дисциплін

«____» __________ 2025 року, протокол №__2__

Голова циклової комісії __________ С.В.Кириченко

Обговорено та рекомендовано до затвердження методичною радою Лисичанського промислово-технологічного фахового коледжу

«____» __________ 2025 року, протокол №__2__

Голова методичної ради __________ Н.І.Лейбич

ЗМІСТ

ВСТУП 6

1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ 7

2 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 9

3 ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 25

4 ГРАФІК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА 26

5 ФОРМИ КОНТРОЛЮ, ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ЗВІТІВ З 27

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ОЦІНЮВАННЯ

6 ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ 28

6.1 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 1 28

6.2 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 2 33

6.3 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 3 39

6.4 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 4 45

6.5 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 5 49

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ 53

ВИСНОВКИ 54

ЛІТЕРАТУРА 55

ВСТУП

Самостійна робота є однією із важливих складових навчального процесу, яка безпосередньо впливає на глибину, неформальність та стійкість набутих знань і умінь.

Метою самостійної роботи є забезпечення засвоєння в повному обсязі навчальної програми шляхом свідомого закріплення, поглиблення і систематизації набутих теоретичних знань, а також опанування навичок роботи з навчальною і науково-методичною літературою, вміння вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом під час позааудиторної навчальної роботи і його творчого застосування в майбутній професійній діяльності.

Розрізняють види самостійної роботи (самостійна робота, яка забезпечує підготовку до аудиторних занять, поточного і семестрового контролю знань; пошуково-аналітична робота; науково-дослідна робота; практика на підприємствах та в організаціях, участь в тренінгах) та форми (самостійне опрацювання або вивчення теоретичного матеріалу; виконання домашніх завдань; підготовка до контрольних робіт, тестів та інших форм поточного контролю; підготовка до семестрового контролю; підготовка рефератів; підготовка глосарію та презентацій Power Point, тощо).

Самостійна робота спрямована на досягнення поставленої мети через виконання відповідних завдань, зміст, обсяги і структура яких наведені далі.

Індивідуальне завдання є однією з форм самостійної роботи яка передбачає створення умов для повної реалізації його творчих можливостей, застосування набутих знань на практиці.

Виконання індивідуальних завдань з дисципліни «Історія України» є однією з основних складових самостійної роботи, яка призначена для закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок їх використання. Індивідуальне завдання виконується самостійно з наданням при необхідності консультацій викладачем.

1 МЕТА І ЗАДАЧІ ДИСЦИПЛІНИ

Дисципліна «Історія України» є складовою частиною спеціальної підготовки молодшого бакалавра.

Сучасна освіта прагне, в першу чергу, побудови особистісного світу знань, бо саме він приведе молоду людину в майбутньому до творчої самореалізації в суспільстві. Слід зазначити, що знання в такому контексті не є простим засвоєнням інформації, а виступає засобом для набуття необхідної компетентності, містком для продовження навчання та поштовхом до самоосвіти. Тому мета історії України як навчальної дисципліни полягає передусім у формуванні історичних знань та розвитку історичного мислення здобувачів освіти; виробленні у них навичок самоосвіти, прагнення й уміння орієнтуватися в інтелектуальному полі суспільства; вихованні відомих та активних громадян. Здобувачі освіти мають розуміти природу і сутність наукових історичних знань, критично сприймати інтерпретації історичного процесу, бути здатними дати його власне бачення та аргументоване тлумачення.

Навчальна дисципліна – «Історія України» – переживає сьогодні один з найцікавіших етапів у своєму розвитку, бо формується концепція історичної освіти в Україні. Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна XXI століття») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. В умовах реформування освіти на історію покладаються важливі завдання, пов’язані з соціальною адаптацією особистості, підготовкою її до активного громадського життя та формування, з одного боку, загальнолюдських цінностей, а з іншого – глибокого патріотизму; з формуванням історичної свідомості, що дозволяє критично осмислювати минуле й сучасне та прогнозувати майбутнє.

Головними завданнями курсу є:

формування історичного мислення, наукового світогляду;
набуття навичок науково-історичного аналізу;
виявлення логіки та об’єктивних закономірностей історичного процесу;
виховання високого рівня культури, громадянської відповідальності, національної гідності, патріотизму.

Вивчення дисципліни «Історія України» забезпечує також і реалізацію загальноосвітніх компетентностей: загальнонаукової, загальнокультурної, громадянської, уміння вчитися.

«Загальнонаукова» компетентність спрямована на вивчення вітчизняної історії, розуміння причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства і уміння їх використовувати у професійній діяльності та всебічно аналізувати історичні процеси, події та факти з наукових позицій їх тлумачення.

«Загальнокультурна» компетентність передбачає оволодіння студентами вітчизняною та світовою культурною спадщиною, високою історико-політичною культурою. Курс дає можливість долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.

Вивчення розвитку історії України, проблем і перспектив історичного процесу, проблем міжнаціональних відносин дозволяє формувати «громадянську» компетентність.

Компетентність «уміння вчитися» дає можливість здобувачам освіти після вивчення курсу «Історія України» орієнтуватися в історичних процесах, подіях, фактах, застосовувати здобуті знання для прогнозування суспільних процесів, аналізувати й оцінювати явища політичного розвитку українського суспільства в контексті світової історії, зіставляти історичні процеси з епохами, вміти самостійно опрацьовувати матеріал, працювати з додатковою літературою, картою, першоджерелами і на основі цього висловлювати та обґрунтовувати власну думку. Враховуючи, що історія України є нормативною дисципліною, після вивчення курсу формою контролю є обов’язковий екзамен.

Результатом вивчення дисципліни є здобуття здобувачами освіти систематизованих знань. Для досягнення цього результату цикл аудиторних навчальних занять доповнюється вивченням навчальної літератури, підручників, довідників, методичних посібників, що містять конкретні практичні вправи, тести, завдання з вузлових питань курсу «Історія України».

2 ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ДАВНЬОРУСЬКИЙ ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

Тема 1 Вступ

Предмет і завдання курсу історії України. Проблематика й структура курсу. Проблеми періодизації історії України. Історіографія курсу історії України. Концепції історії України. Вплив природно-географічних факторів на розвиток історії України.

Студент повинен знати:

предмет, завдання, проблематику й структуру навчальної дисципліни «Історія України»;
проблеми періодизації історії України;
концепції історії України;
вплив природно-географічних факторів на розвиток історії України.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 2 Найдавніша історія України

Українські землі в епоху палеоліту, мезоліту. Родові общини і племена. Розселення первісних людей. Мідний вік та епоха бронзи. Неолітична революція. Пам’ятки трипільської культури. Гіпотези щодо виникнення найдавніших держав на території України. Залізний вік: формування цивілізованого суспільства. Народи Північного Причорномор’я (таври, кіммерійці, скіфи, сармати, готи). Етнокультурні зв’язки скіфів і сарматів із слов’янами. Антична цивілізація Північного Причорномор’я.

Східні слов’яни на території України. Розселення східних слов’ян. Війни з Візантією та їх наслідки. Економіка і соціальні відносини східних слов’ян. Передумови утворення держави у східних слов’ян. Археологічні та історико-лінгвістичні джерела про етнічну єдність південної групи східнослов’янських племен. Праукраїнський етнос.

Студент повинен знати:

становище українських земель в епоху палеоліту, мезоліту, розселення первісних людей, неолітичну революцію;
пам’ятки трипільської культури;
мідний вік та епоху бронзи на території України;
основні етапи формування цивілізованого суспільства;
гіпотези щодо виникнення найдавніших держав на території України, етнокультурні зв’язки скіфів і сарматів із слов’янами;
основні періоди існування античної цивілізації Північного Причорномор’я;
теорії походження східних слов’ян, їх розселення, економіку і соціальні відносини східних слов’ян;
передумови утворення держави у східних слов’ян.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 3 Утворення і розвиток держави Київська Русь

Концепції походження держави Київська Русь та її назви. Розширення і зміцнення Київської держави наприкінці IX – X ст. Розквіт Київської Русі наприкінці X – першої половині XI ст. Запровадження християнство. Історичне значення християнізації Русі. Політична система. Соціально-економічний розвиток. Зовнішня політика київських князів. Русь і кочівники.

Причини і етапи феодальної роздробленості. Занепад Києва. Тимчасова політична стабілізація суспільства: Володимир Мономах, Мстислав Великий. Занепад Київської Русі з другої половини XI століття. Посилення удільних князівств. Культура Київської Русі. Проблема формування народностей у Руській державі.

Студент повинен знати:

концепції походження держави Київська Русь та її назви;
розширення і зміцнення Київської держави наприкінці IX – X ст.;
основні етапи соціально-економічного розвитку Київської Русі;
історичне значення християнізації Русі;
причини і етапи феодальної роздробленості, процес посилення удільних князівств.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 4 Галицько-Волинська держава

Політичний, соціальний та економічний розвиток в XII – першій половині XIV століть. Правління династії галицьких Ростиславичів, Ярослав Осмомисл. Правління династії галицько-волинських Романовичів. Роман Мстиславич. Данило Галицький.

Боротьба галицько-волинських князів з монголо-татарами. Занепад Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинське князівство як одна із форм української державності.

Студент повинен знати:

хронологію і послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя Галицько-Волинської держави;
історичні портрети князів Галицько-Волинської держави;
причини занепаду Галицько-Волинської держави;
зовнішню і внутрішню політику галицько-волинських князів.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ. КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА

Тема 5 Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV – перша половина XVII ст.)

Включення українських земель до складу Литовської держави. Політика великих литовських князів на українських землях. Передумови польсько-литовської інтеграції. Кревська та Городельська унії. Боротьба руських князів проти польсько-литовського зближення. Ліквідація удільних князівств. Люблінська унія та її наслідки для України. Суспільна організація та соціально-економічні відносини. Магдебурзьке право. Литовські статути. Православні братства в Україні. Брестська церковна унія: передумови та наслідки. Посилення національно-релігійного гноблення. Культурно-релігійні рухи кінця XVI – першої половини XVII століть. П.Могила. Роль церкви у збереженні самобутності українського народу.

Причини та джерела появи козацтва. Створення Запорізької Січі. Д.Вишневецький. Устрій та військово-політична організація Запорізької Січі. Основні етапи розвитку козацької державності. Реєстрове козацьке військо. Піднесення козацтва в другій половині XVI століття. Повстання під проводом К.Косинського і С.Наливайка, Поразка повстань та тимчасовий занепад Запорізької Січі. Боротьба козацтва з турками і татарами. Гетьман П.Сагайдачний. Хотинська війна. Козацькі повстання 1620-1630-х рр. Причини поразки та наслідки повстань.

Студент повинен знати:

передумови польсько-литовської інтеграції;
причини включення українських земель до складу Литовської держави;
причинно-наслідкові умови що привели до утворення Речі Посполитої і включення українських земель у складі Польщі;
причини, що привели до утворення українського козацтва;
основні етапи розвитку козацької держави;
причини поразки козацьких повстань.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 6 Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави

Причини, характер і рушійні сили. Основні концепції періодизації Визвольної війни. Початковий етап війни (1648-1649). Перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Битва під Зборовом. Зборівський мир. Відновлення української державності. Формування державних інституцій і активізація зовнішньополітичної діяльності уряду Б.Хмельницького. Молдавські походи Хмельницького. Битва під Берестечком і Білоцерківський мир. Битви під Батогом і Жванцем. Зближення України з Московією. Переяславська Рада. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року. Входження України під протекторат Московії. Завершальний етап Визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр. Становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики І.Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом. Гетьманування Юрія Хмельницького. Поглиблення руйнівних процесів в Українській державі.

Історичне значення Визвольної війни українського народу. Оцінка особи Богдана Хмельницького в науковій літературі.

Студент повинен знати:

причини і хронологію подій Визвольної війни середини XVII ст.;
події відновлення української державності;
основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під аристократ Москви;
основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України у
1657-1663 рр.;
політичні портрети видатних діячів періоду Визвольної війни;
історичне значення Визвольної війни українського народу;
становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 7 Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII – XVIIІ ст.

Зовнішньоекономічні зв’язки України в другій половині XVII – на початку XVIII століття. Економічне піднесення в Україні після приєднання Північного Причорномор’я. Активізація зовнішньої торгівлі. Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України внаслідок закріпачення селянства 1783 року.

Політичне життя в Україні в другій половині XVII століття. Спроби об’єднання українських земель. П.Дорошенко, І.Самойлович. Стабілізація політичного життя в Україні в кінці XVIII століття. Гетьман І.Мазепа. Союз І.Мазепи з Карлом XII. Полтавська битва. Ліквідація Запорізької Січі. Гетьман у вигнанні – П.Орлик. Конституція П.Орлика 1711 року. Обмеження Української автономії в першій половині XVIII ст. Діяльність Малоросійської колегії. Правління гетьманського уряду (1735-1750). Гетьман К.Розумовський. Ліквідація гетьманату Катериною ІІ. Посилення антиукраїнської політики російського царизму. Ліквідація Запорізької Січі 1775 року і скасування козацької автономії.

Історичне значення існування Української Гетьманської держави другої половини ХVII – ХVIII століттях.

Становище українських земель під владою Речі Посполитої в кінці XVII – XVIІI століттях. Визвольні повстання 1702-1704 рр. С.Палій. Гайдамацькі рухи 1730-1760-х рр. Коліївщина, Рух опришків. О.Довбуш. Занепад та поділи Речі Посполитої. Нове політичне розчленування України Російською та Австрійською імперіями.

Студент повинен знати:

процес зародження буржуазних відносин в Україні в XVII ст. і зовнішньополітичні зв’язки України у другій половині XVII – на початок XVIIІ ст.;
причини, що привели до занепаду феодальної системи господарювання;
основні причини, що привели до поділу України на Лівобережну і Правобережну;
політичні портрети Мазепи, П.Орлика, О.Розумовського;
становище українських земель під владою Російської імперії і Речі Посполитої у кінці XVII – XVIIІ ст.;
політичне життя в Україні в другій половині XVII століття.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 УКРАЇНА У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ

Тема 8 Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у перший половині ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі іноземних держав. Криза кріпосництва і розвиток капіталістичних відносин. Початок промислового перевороту. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Загострення соціально-економічних протиріч в Україні. Селянські повстання. У.Кармелюк.

Початковий етап національного відродження. Становлення української інтелігенції. Діяльність декабристів в Україні. Вплив польського повстання 1830-1831 років на національне життя в Україні. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Шевченко.

Участь України в зовнішньополітичних акціях Російської імперії (російсько-турецька війна 1806-1812, приєднання Бессарабії до Росії, війна з наполеонівською Францією 1812 року).

Характер політики австрійського уряду щодо українців. Продовження реформ Марії-Терези Йосифом ІІ, їх роль у розвитку національно-культурного життя Галичини та Буковини. Суспільно-політичний рух. «Руська трійця». Буржуазна революція 1848 року. Скасування кріпосного права. Головна Руська Рада.

Студент повинен знати:

політичний, соціально-економічний розвиток українських земель у складі іноземних держав;
закономірність зв’язків між процесами політичного розвитку Україна та зародженням національного відродження;
вплив зовнішнього фактору на національне життя в Україні;
участь України в зовнішньополітичних акціях Російської імперії.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 9 Українські землі у другій половині ХІХ століття

Загострення соціально-класових протиріч. Селянські повстання. Скасування кріпосного права в Російській імперії. Буржуазні реформи
60-70 років та їх здійснення в Україні. Шляхи розвитку буржуазних відносин у сільському господарстві. Особливості завершальної фази промислового перевороту.

Культурно-просвітницький етап національного руху. Українофіли. В.Антонович. Громадівський рух і посилення репресій з боку царизму. Участь українців у польському повстанні 1863-1864 рр. в Україні, Валуєвський циркуляр. Емський указ. Криза громадівського руху. Діяльність російських народницьких груп в Україні. М.Драгоманов і зародження українського соціалізму. Революційно-демократичний рух. Поширення марксизму. Початок пролетарського руху.

Політико-адміністративний статус західноукраїнських земель. Народовська та москвофільська течії національно-визвольного руху. Криза культурницьких рухів. І.Франко, М.Грушевський. зародження національно-політичного руху в Україні. Поява українських політичних партій.

Студент повинен знати:

політичний і соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст.;
закономірність процесів економічного розвитку і зародження національно-політичного руху в Україні;
політично-адміністративний статус західноукраїнських земель;
основні факти щодо проведення буржуазних реформ 60-70 років;
програми політичних партій.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 10 Україна на початку ХХ ст.

Політичний і соціально-економічний розвиток Україна у складі Росії та Австро-Угорщини. Проблеми становлення та консолідації української нації. Процес політизації українського суспільства та визвольного руху. Політичні партії та їх практична діяльність у створенні національної державності.

Розвиток культури на початку XX ст. Освіта. Наука. Видатні вчені. Українська преса та видавництва. Здобутки майстрів літератури та мистецтва. Духовні цінності українців. Церковне життя.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів;
прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку XX ст.;
прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими;
основні події російської революції на українських землях;
основні факти щодо проведення столипінської аграрної реформи;
програми та діяльність політичних партій;
основні риси розвитку духовного життя.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 11 Україна в роки Першої світової війни

Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу. Ставлення населення і політиків до війни. Формування легіону Українських січових стрільців. Воєнні дії на території України у роки війни.

Вплив Першої світової війни на розвиток буржуазно-демократичної революції в Російській імперії.

Студент повинен знати:

геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України;
воєнні події Першої світової війни;
повсякденне життя та зміни, пов’язані з війною.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 12 Українська державність в 1917-1921 роках

Початок Української революції. Політичні партії в підросійській Україні. Утворення Центральної Ради. Початок українізації армії.

Український національний Конгрес. І і II Універсали Центральної Ради. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.

III Універсал. Проголошення УНР. Всеукраїнський з’їзд Рад. Боротьба більшовиків із УЦР. IV Універсал. Мирний договір у Брест-Литовську. Гетьманський переворот. П.Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави. Утворення Директорії. Відновлення УНР. Отаманщина. Проголошення ЗУНР. Злука УНР і ЗУНР.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність подій українського державності 1917-1921 рр.;
місця основних подій періоду української державності 1917-1921 рр. та військові дії того часу;
причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань;
державний устрій за часів Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР;
внутрішню та зовнішню політику українських урядів;
власні погляди та оцінки щодо діяльності Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, ЗУНР;
соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві цієї доби;
різні точки зору щодо причин поразки визвольного руху, втрати державності та їх наслідків;
політичні портрети видатних діячів Української революції 1917-1921 рр.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4 УКРАЇНСЬКА РСР У СКЛАДІ СРСР

Тема 13 Українська РСР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.)

Політика «воєнного комунізму». Утворення СРСР. Статус України. Голод 1921-1923 рр. Впровадження непу в Україні. Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу.

Політика влади у царині культури. Українізація (коренізація). Релігійне життя в Україні.

Студент повинен знати:

хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносити їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу;
хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
зміни у територіально-адміністративному устрої України у 1921-1928 рр.;
факти щодо входження України до складу СРСР;
прояви і процеси стабілізації економічного й соціального життя в Україні за часів непу з аналогічними загальноєвропейськими та світовими;
основні факти щодо непу в Україні;
сутність політики українізації;
зв’язки між основними тенденціями розвитку культури і духовного життя.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 14 Закріплення радянської влади в Україні (1929-1938 рр.)

Перехід до форсованої індустріалізації. Директивне господарювання. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. Перехід до суцільної колективізації. Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств. Зміни у житті, побуті й психології селян. Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. «Закон про п’ять колосків». Хлібозаготівлі та їх суть. Масштаби та наслідки Голодомору. Демографічні втрати. Закон України «Про Голодомор
1932-1933 рр. в Україні».

Становище у галузі освіти. Досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку. Література і мистецтво. «Розстріляне відродження». Політика держави щодо церкви та її наслідки. Ліквідація УАПЦ.

Студент повинен знати:

хронологічні межі періоду в Україні та їх співвідношення із подіями і процесами в країнах Європи та світу;
хронологічну послідовність головних подій цього періоду;
місця, пов’язані з подіями період у суцільної колективізації та голодомору, основні індустріальні об’єкти;
зрушення у повсякденному житті різних верств українського населення;
факти і щодо причин та наслідків процесу закріплення радянської влади;
сутність політики колективізації, розкуркулювання;
основні факти голодомору в Україні;
основні аргументи щодо визнання голодомору геноцидом українського народу;
культурні процеси та підсумки культурницької діяльності більшовиків;
зв’язки між закріпленням радянської влади і масовими репресіями в Україні та зрушеннями у повсякденному житті й масовій психології, «розстріляним відродженням» та основними тенденціями в культурному житті.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 15 Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.

Правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель у складі Польщі. Осадництво. Промисловість і сільське господарство. Українська кооперація. Економічне і соціальне становище населення.

Політична ситуація. «Пацифікація». Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації та Організації українських націоналістів. Українські політичні партії. Культурне життя.

Українські землі у складі Румунії. Економічне і соціальне становище українського населення. Діяльність українських політичних партій і рухів. Культурне життя.

Становище Закарпаття у складі Чехословаччини. Економічне, соціальне та культурне життя. Течії у громадсько-політичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство. Карпатська Україна. «Карпатська Січ». А.Волошин.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність головних подій на західноукраїнських землях цього періоду та їх співвідношення із подіями і процесами в радянській Україні, країнах Європи;
західноукраїнські землі, що увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені підпільним націоналістичним рухом;
явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя на західноукраїнських землях із проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за часів непу та закріплення радянської влади;
зрушення у повсякденному житті різних верств українського населення у складі різних держав.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 16 Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Україна в геополітичних планах СРСР і Німеччини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Радянізація західних областей України. Депортації. Становище в Україні в 1939 – у першій половині 1941 р.

Напад Німеччини на Радянський Союз. Початок Великої Вітчизняної війни. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи та евакуація. Військові події 1941-1942 рр. Окупація України. Колабораціонізм.

Нацистський «новий порядок». Життя населення України в умовах окупації. Концтабори та масове знищення людей. Голокост. Остарбайтери. Життя в евакуації.

Рух Опору та його течії. Розгортання радянського партизанського руху. Утворення УПА.

Початок визволення України. Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва. Звільнення Правобережної та Південної України. Примусове виселення з Криму в східні регіони СРСР татар, греків, вірмен.

Завершення вигнання окупантів з України. Внесок українського народу у перемогу у Другій світовій війні. Становище в західних областях. Завершення Другої світової війни. Героїзм українського народу. Ціна перемоги. Культура в роки війни.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність подій Другої світової війни, початкового її періоду та основні етапи;
геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України;
ставлення до війни різних верств населення та політичних сил в українських землях;
головні події Другої світової війни;
повсякденне життя та зміни, пов’язані з війною;
діяльність національного та радянського антифашистських рухів;
характеристики українських військових діячів періоду війни;
причини створення УПА;
внесок України у перемогу антигітлерівської коаліції;
наслідки війни для України.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 17 Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 50-х років)

Адміністративно-територіальні зміни. Україна в ООН та міжнародних організаціях. Відбудовчі процеси у господарстві. Голод 1946-1947 рр. Зміни в житті та побуті населення. Відновлення політики радянізації в західних областях України. Придушення визвольного руху 1944-1954 рр. Операція «Вісла».

Особливості суспільно-політичного життя. Освіта. Наука. Література і мистецтво.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність подій Другої світової війни, початкового її періоду та основні етапи;
геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України;
ставлення до війни різних верств населення та політичних сил в українських землях;
головні події Другої світової війни та Великої Вітчизняної війни;
повсякденне життя та зміни, пов’язані з війною;
діяльність національного та радянського антифашистських рухів;
характеристики українських військових діячів періоду війни;
причини створення УПА;
внесок України у перемогу антигітлерівської коаліції;
наслідки війни для України.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 18 Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953-1964 рр.)

Внутрішньополітичне становище України у середині 50-х рр. Стан промисловості та сільського господарства. Соціальне та економічне життя населення. Входження Кримської області до складу УРСР.

XX з’їзд КПРС і початок лібералізації. Реабілітація жертв сталінських репресій. Ставлення в суспільстві до діяльності М.Хрущова. Загострення боротьби серед вищого партійного керівництва України.

Зміни в управлінні господарством. Розвиток промисловості. Аграрна політика у другій половині 50-х – першій половині 60-х рр. XX ст. Нові явища у соціальній сфері. Зрушення у повсякденному житті населення.

Науково-технічна революція. Реформи освіти. Здобутки науки. Посилення русифікації. «Відлига» в українській літературі та у мистецтві. «Шістдесятництво» в українській культурі.

Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості. Релігійна політика.

Студент повинен знати:

внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України на початку 50-х років XX ст.;
повсякденне життя та зміни, пов’язані з процесами лібералізації суспільства;
прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства;
зв’язки між процесами лібералізації суспільства, особливостями політичного життя та явищами у розвитку культури та духовного життя;
сутність і значення дисидентського руху, особливості його зародження в Україні та його вимоги у порівнянні з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу;
явища суспільного життя, причини та наслідки лібералізації;
основні тенденції в розвитку культури та її вплив на українське суспільство.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 19 Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 – початок 80-х років ХХ ст.)

Політико-ідеологічна криза системи. Жовтневий пленум 1964 року та його рішення. Згортання демократичних процесів. Неосталінізм. Посилення централізованої командно-адміністративної системи управління і обмеження суверенітету республіки. Діяльність в Україні П.Шелеста і зміщення його з посади першого секретаря ЦК КП(б) України. Діяльність В.Щербицького. Русифікація.

Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років XX ст. Посилення бюрократичного централізму. Економічне становище УРСР у 70-х – на початку 80-х років XX ст.

Зміни в соціальній та національній структурі населення.

Освіта. Здобутки і проблеми науки. Розвиток літератури. Форми діяльності дисидентів, їх політичні вимоги та боротьба за національне визволення. Суперечливі тенденції в розвитку українського мистецтва.

Активізація опозиційного руху в другій половині 60 – на початку 70-х років XX ст. Форми діяльності дисидентів, їхні політичні вимоги, боротьба за національне визволення.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність та зв’язки між головними подіями періоду застою в Україні;
основні тенденції економічного і соціального розвитку України у 60-80-х роках XX ст.;
внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 60 – першій половині 80-х років XX ст.;
поняття «застій»;
повсякденне життя та зміни, пов’язані з кризовими процесами у суспільстві періоду застою;
різні точки зору щодо оцінки періоду застою і його проявів в Україні;
основні чинники, особливості й тенденції розвитку культури другої половини 60 – середини 80-х років XX ст.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5 ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Тема 20 Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985-1991 рр.)

Перебудова та її особливості в Україні. Чорнобильська катастрофа. Гласність лібералізація. Пожвавлення громадської активності.

Стан економіки. Рівень життя населення. Розгортання страйкового руху. Формування багатопартійної системи. Формування національних громадських організацій і об’єднань. Релігійне відродження. Вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад 1990 р. Декларація про державний суверенітет України. Загострення політичного протистояння. Спроба державного перевороту в СРСР.

Проголошення незалежності України, Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Розпад СРСР і створення СНД.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність головних подій періоду перебудови в Україні та відновлення незалежності;
внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 80 – на початку 90-х років XX ст.;
явища суспільного життя кінця 80 – початку 90-х років ХХ ст., причини активізації соціально-політичного життя населення;
причини відновлення незалежності України, розпаду СРСР;
становище в Україні після розпаду СРСР;
процеси і явища суспільного життя в Україні та інших регіонах СРСР у цей період, спільне та особливе;
основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства на початку 90-х років XX ст.;
повсякденне життя та зміни, пов’язані з процесами перебудови суспільного життя, відновлення незалежної України;
зв’язки між процесами перебудови радянського суспільства та особливостями політичного та соціально-економічного життя українського суспільства;
зв’язок між дисидентським та масовим національно-демократичним рухом.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами);
аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему.

Тема 21 Україна в умовах незалежності

Державотворчі процеси в умовах незалежності України. Повернення кримських татар на історичну батьківщину. Питання адміністративно-політичного статусу Криму. Суспільно-політичне життя. Особливості формування багатопартійності в незалежній Україні. Конституція України
1996 р. Економіка України в 1991-1998 рр. Запровадження гривні. Демографічні процеси. Трудова еміграція. Економіка України в 1998-2004 рр. Олігархічна система. Початок інтеграції української економіки в європейський і світовий економічний простір.

Політична розбудова суспільства. Леонід Кучма. Рухи протесту на початку 2000-х рр. Конфронтація навколо острова Тузла.

Помаранчева революція. Віктор Ющенко. Конституційна реформа 2004 р. Україна в системі міжнародних відносин. Соціально-економічний розвиток і суспільно-політичне життя України в 2005-2013 рр. Віктор Янукович. Загострення відносин із Російською Федерацією.

Революція Гідності. Небесна Сотня. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією. Агресія Росії проти України. Російсько-українська війна. Олександр Турчинов. Петро Порошенко.

Гібридна війна. Бойові дії на сході України. Антитерористична операція в Донецькій і Луганській областях. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Реакція світової спільноти на агресію Російської Федерації проти України. Спроби мирного врегулювання. Операція об’єднаних сил.

Зрив угоди про асоціацію України та Європейським Союзом (ЄС). Євромайдан. Революція Гідності. Крах режиму Віктора Януковича. Небесна Сотня. Президентські та парламентські вибори 2014 р. Обрання Петра Порошенка Президентом України. Підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Надання українцям права на безвізовий режим в’їзду в країни ЄС.

Початок війни РФ проти України: окупація, анексія Криму, збройна агресія на сході України. Квазіреферендуми і проголошення маріонеткових квазідержав Донецької Народної Республіки (ДНР), Луганської Народної Республіки (ЛНР).

Антитерористична операція/Операція об’єднаних сил (АТО/ООС). Перебіг бойових дій. Мінські домовленості.

Українське громадянське суспільство в обороні держави. Добровольчі батальйони. Волонтерський рух. Участь добровольців- іноземців у збройній боротьбі на боці України.

Міжнародна підтримка України в умовах війни. «Норманська четвірка»: внесок у стабілізацію збройного конфлікту. Позиція США та держав «великої сімки». Санкції, накладені на РФ за невиконання Мінських домовленостей.

Соціально-економічний розвиток України у 2014–2024 р. Економічні, політичні, судово- правові реформи. Створення незалежної правоохоронної структури для боротьби з корупцією. Незавершеність реформ.

Законодавче забезпечення статусу української мови як державної. Розвиток української культури. Утворення канонічної автокефальної Православної церкви України (ПЦУ).

Президентські вибори 2019 р. Обрання Володимира Зеленського Президентом України. Земельна та інфраструктурна реформи. Цифровізація України.

Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України: перебіг, результати. Збройні сили України (ЗСУ), Національна гвардія, територіальна оборона, громадянське суспільство та влада в обороні країни.

Злочини геноциду та воєнні злочини РФ проти України. Нищення економіки України. Використання Росією продовольства як зброї. Заява Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні». Консолідація української політичної нації в боротьбі проти російській агресії.

Колабораційна діяльність і кримінальна відповідальність за неї.

Російська пропаганда як інструмент підбурювання війни і геноциду. Ідеологема «денацифікація України». Протидія України російській пропаганді та дезінформації.

Розгортання дипломатичної боротьби України. Утворення міжнародної коаліції держав на підтримку незалежності і обороноздатності України. Лендліз. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Повсякдення в умовах війни: індивідуальний досвід, стратегії виживання та протистояння.

Рух Опору на тимчасово окупованих територіях. Біженці та вимушені переселенці. Примусове переселення громадян України до РФ. Релігія, церкви й релігійні організації та війна. Діячі української культури в допомозі фронту. Діячі світової культури в підтримці України.

Студент повинен знати:

хронологічну послідовність головних подій періоду розбудови незалежної держави;
співвідношення політичних сил в Україні;
внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України в 90-х роках XX – на початку XXI ст.;
основні напрямки зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції;
зміни в повсякденному житті та свідомості населення, їх взаємозв’язок з перетвореннями суспільного життя;
власну позицію щодо суперечливих процесів розбудови незалежної держави в Україні, зв’язки між ними та особливостями політичного й економічного життя;
основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства кінця XX – початку XXI ст.

Студент повинен вміти:

порівнювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;
оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
співставляти історичні події, процеси з періодами (епохами).

3 ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Самостійна робота з дисципліни «Історія України» передбачена навчальним планом підготовки здобувачів освіти галузі знань d Бізнес, адміністрування та право спеціальності D3 Менеджмент за освітньо-професійною програмою «Організація виробництва» в обсязі 50 годин.

До основних форм самостійної і роботи по курсу «Історія України» відносяться:

Опрацювання лекційного матеріалу і рекомендованої літератури.
Підготовка до семінарів.
Письмові відповіді на завдання до самостійної роботи.
Підготовка до екзамену.
Рішення тестів і проблемних ситуацій за курсом.
Пошук інформації в Інтернеті.

Опрацювання лекційного матеріалу починається з детального розбору конспекту лекцій. На даному етапі варто розібратися в сутності кожного поняття і положення, домагатися розуміння логічного змісту формулювань. При цьому варто використовувати основну і додаткову літературу. У разі потреби необхідно звернутися за консультацією до викладача.

При підготовці до семінарських занять необхідно ознайомитися з графіком вивчення змістового модулю, питаннями, тестами та завданнями до них і відповідними змістовими модулями курсу по конспекту лекцій і літературі.

До кожного змістового модуля для самостійної роботи передбачені різнорівневі завдання, на які здобувачі освіти дають письмові відповіді, оформлюючи звіт із самостійної роботи.

Підготовка до екзамену здійснюються протягом усього семестру шляхом вивчення лекційного матеріалу, здачі семінарів, написання звітів з самостійної роботи.

4 ГРАФІК САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота розподіляється на аудиторну і позааудиторну.

Аудиторна самостійна робота виконується на лекційних і семінарських заняттях.

Позааудиторна виконується в домашніх умовах.

В домашніх умовах матеріал лекції опрацьовується по конспекту та по підручникам. З метою розвинення навиків самостійної роботи і більш повного ознайомлення з навчальною та науковою літературою, пропонується по темам п’яти змістових модулів різнорівневі питання та завдання для самостійного опрацювання.

Метою письмових відповідей на питання достатнього рівня є систематизація та узагальнення отриманих теоретичних знань на лекціях. Відповіді на тести середнього рівня вимагають обґрунтування правильної відповіді та сприяють поглибленню теоретичних знань; відповідь на проблемне питання вимагає практичного застосування отриманих теоретичних знань. Проблемні питання та ситуації високого рівня вимагає розв’язування поставленої проблеми, а також розв’язок ситуативних індивідуальних задач з відповідним аналізом і висновками.

План самостійної роботи студента наведено в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – План самостійної роботи

Назва змістового модулю	Кіль-кість годин	Вид самостійної роботи	Форми контролю	Рекомендована література
Змістовий модуль 1 Стародавня історія України. Давньоруський період української історії	10	Різнорівневі питання та завдання	Звіт з самостійної роботи	Конспект, Л.1, Л.2, Л.3, Л.4
Змістовий модуль 2 Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава	10	Різнорівневі питання та завдання	Звіт з самостійної роботи	Конспект, Л.1, Л.2, Л.3, Л.4
Змістовий модуль 3 Україна у складі російської та австрійської імперій. Українська революція 1917-1920 рр.	10	Різнорівневі питання та завдання	Звіт з самостійної роботи	Конспект, Л.1, Л.2, Л.3, Л.4
Змістовий модуль 4 Українська РСР у складі СРСР	10	Різнорівневі питання та завдання	Звіт з самостійної роботи	Конспект, Л.1, Л.2, Л.3, Л.4
Змістовий модуль 5 Відродження незалежності України	10	Різнорівневі питання та завдання	Звіт з самостійної роботи	Конспект, Л.1, Л.2, Л.3, Л.4

5 ФОРМИ КОНТРОЛЮ, ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ЗВІТІВ З САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА ОЦІНЮВАННЯ

Формою контролю самостійної роботи є звіт з самостійної роботи, який здається викладачу на перевірку та оцінюється за 4-бальною шкалою.

Формування балів по самостійній роботі відбувається наступним чином.

1. Виконання завдання середнього рівня в залежності від правильності та повноти відповідей оцінюється у 3 бали.

2. Виконання завдання середнього та достатнього рівня в залежності від правильності та повноти відповідей оцінюється у 4 бали.

3. Повне виконання завдання самостійної роботи в залежності від правильності та повноти відповідей оцінюється від 3 до 5 балів.

Звіт з самостійної роботи друкується або пишеться здобувачем освіти на одній стороні аркуша паперу формату 210×297 мм.

Текст звіту з самостійної роботи друкується (пишеться) розбірливо без виправлень. Помилки, описки і графічні неточності необхідно акуратно виправити і написати правильний текст. Ушкодження аркушів, неохайні виправлення не припускаються. Відповіді на питання самостійної роботи повинні бути стислими, чіткими, що виключає можливість суб’єктивного тлумачення. Мова викладення повинна бути грамотною, не містити жаргонних виразів і маловживаних слів.

Варто користуватися єдиними і відповідними встановленими термінологією і визначеннями, а при їхній відсутності – загальновживаними в науково-технічних джерелах.

Скорочення слів у тексті і підписах під ілюстраціями не припускається.

Завдання на самостійну роботу видається здобувачам освіти на першому занятті. Звіт з самостійної роботи здається на перевірку на узагальнюючому занятті з кожного змістового модуля – семінарі.

Результати оцінювання самостійної роботи враховуються при поточному та підсумковому оцінюванні. Семестровий контроль з історії України проводиться у формі екзамену.

6 ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

6.1 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 1 Стародавня історія України. Давньоруський період української історії

1 Середній рівень

Знайти одну правильну відповідь та обґрунтувати її.

1. Початок землеробства на теренах України припадає на:

а) палеоліт; б) мезоліт; в) неоліт; г) енеоліт.

2. Перший суспільний поділ праці на території України відбувся в:

а) ІV тис. до н.е.; б) ІІІ тис. до н.е.; в) ІІ тис. до н.е.; г) І тис. до н.е.

3. Уперше дослідив поселення носіїв трипільської археологічної культури:

а) С.Бібіков; б) В.Хвойка; в) Я. Пастернак; г) Л. Славін.

4. Визначте, які племена проживали на території Північного Причорномор’я з
VIІ ст. по ІІІ ст. до н.е.:

а) скіфи; б) сармати; в) греки; г) авари.

5. Для скіфів було характерним:

а) перехід від осілого до кочового скотарства;

б) першими почали використовувати залізо;

в) політичний устрій – рабовласницька держава, яку очолював цар;

г) існування пережитків матріархату.

6. Розставте події у хронологічній послідовності:

а) виникнення Антського племінного союзу;

б) розселення сарматів;

в) вторгнення племен аварів у Причорномор’я;

г) Скіфська держава;

д) просування готів у Північне Причорномор’я.

7. Визначіть, якими за формою правління були держави:

а) Тіра 1) монархія

б) Херсонес 2) республіка

в) Ольвія 3) конституційна монархія

г) Боспорська республіка 4) парламентська республіка.

8. Предками українців вважають:

а) венедів та антів; б) антів та склавинів;

в) склавинів та венедів; г) антів та дулібів.

9. Поділ слов’янської групи на три гілки: західних, південних і східних відбувся:

а) на початку І ст.; б) у ІІ-ІІІ ст.; в) у IV-V ст.; г) у VII-VIII ст.

10. Спосіб обробітку землі племенами східних слов’ян, при якому її інтенсивно використовували, а потім покидали до відновлення родючості, називається:

а) перелоговою системою; б) двопіллям; в) трипіллям; г) підсічною системою.

11. Ознакою кризи первісного родоплемінного ладу і початку державної консолідації у східних слов’ян було:

а) існування сусідніх общин;

б) виникнення приватної власності на майно і худобу;

в) виникнення майнової нерівності;

г) поява знаті – групи людей, що претендують на управління общиною завдяки походженню.

12. Нащадки яких «літописних племен» населяли землі Галичини та Волині:

а) дуліби (бужани, волиняни), уличі, тиверці;

б) дуліби (бужани, волиняни), уличі, деревляни;

в) дуліби (бужани, волиняни), уличі, білі хорвати;

г) дуліби (бужани, волиняни), уличі, поляни.

13. Єдине Галицько-Волинське князівство було створене в:

а) 1199 р.; б) 1202 р.; в) 1205 р.; г) 1238 р.

14. Які фактори сприяли піднесенню Галицько-Волинської держави?

а) об’єднання місцевих племен в окремі князівства;

б) заснування на території значної кількості міст;

в) географічні та економічні передумови розвитку;

г) добросусідські стосунки з найближчими європейськими країнами.

15. Кого з князів Галицько-Волинського князівства називали «грозою половців»?

а) Ярослава Осмомисла; б) Романа Мстиславовича;

в) Данила Романовича; г) Лева Романовича.

16. Чи не найбільш суттєвою особливістю політичного життя в Галицькому князівстві в другій половині ХІ – ХІV ст. була:

а) обмежена влада місцевого князя; остаточні рішення з найважливіших питань приймало міське віче;

б) великий вплив на управління князівством багатих, військово та економічно самостійних бояр;

в) абсолютна залежність галицьких князів від місцевих єпископів; воля останніх беззастережно виконувалася;

г) орієнтації галицьких князів на Західну Європу; укладення політичних і династичних союзів з країнами Західної Європи.

17. Приведіть у відповідність події, пов’язані з діяльністю Романа Мстиславовича (А) та Данила Галицького (Б):

__________ номінально визнав залежність від Золотої Орди;

__________ придушив сепаратизм бояр;

__________ об’єднав Галицьку і Волинську землі в єдину державу;

__________ став першим українським королем;

__________ вів успішну боротьбу з половцями;

__________ розгромив хрестоносців;

__________ на деякий час був вигнаний мадярами;

__________ заснував м. Львів.

18. Столицею своєї держави Данило Галицький обрав місто:

а) Галич; б) Холм; в) Львів; г) Перемишль.

19. Серед наведених тверджень про результати внутрішньої політики Данила Галицького виберіть правильні:

а) досяг згоди з боярами і спільно з ними – через боярську раду – вирішував усі питання внутрішньої політики;

б) здолав боярську опозицію і зміцнив князівську владу;

в) захистив від боярської сваволі та надмірної експлуатації галицьких селян і міщан;

г) запровадив нові повинності та збільшив залежність селян від великих землевласників;

д) розбудував існуючі та заснував нові міста, заселивши їх іноземцями.

20. Серед наведених тверджень про результати зовнішньополітичної діяльності Данила Галицького виберіть правильні:

а) забезпечив свої права на «отчину» – Галицьку та Волинську землі – в поляків та угорців;

б) досяг порозуміння з монголо-татарами і не допустив плюндрування ними своєї землі, хоч і мусив руйнувати укріплення міст;

в) приєднав до своєї держави землі Австрії та Угорщини;

г) схилив до союзу Литву;

д) приєднав до князівства Краків і Мазовію;

е) розбив лицарів-хрестоносців у битві під Дорогочином;

є) брав участь у хрестовому поході на монголо-татар.

21. Період стабільності та піднесення Галицько-Волинської держави припадає на:

а) Х-ХІ ст.; б) ХІ-ХІІ ст.; в) ХІІ-ХІІІ ст.; г) ХІІІ-ХІV ст.

22. Які землі не входили до складу Галицько-Волинського князівства?

а) Чернігівщина; б) Київщина; в) Холмщина; г) Закарпаття.

23. Як вважають історики, Галицько-Волинська держава перестала існувати в:

а) 1340 р.; б) 1349 р.; в) 1389 р.; г) 1439 р.

2 Достатній рівень

Дати відповіді на питання.

Покажіть вплив природно-географічних факторів на розвиток історії України.
У вигляді схеми надайте періодизацію розвитку українських земель в стародавню добу.
Назвіть пам’ятки трипільської культури.
Схарактеризуйте роль народів Північного Причорномор’я (таврів, кіммерійців, скіфів, сарматів, готів) в історії України.
Розкрийте соціально-економічний та політичний розвиток античних міст – держав Північного Причорномор’я.
Назвіть передумови утворення держави у східних слов’ян.
У вигляді схеми покажіть теорії походження держави Київська Русь та охарактеризуйте їх.
У вигляді таблиці надайте характеристику основних етапів розвитку Київської Русі.
Назвіть причини і етапи феодальної роздробленості.
Охарактеризуйте політичний, соціальний та економічний розвиток Галицько-Волинського князівства в XII – першій половині XIV століть.

3 Високий рівень

Кого М.Грушевський вважав прабатьками українського народу? Обґрунтуйте своє твердження.
Київська Русь – колиска трьох братніх народів чи давньоукраїнська князівська держава? Відповідь обґрунтуйте.

6.2 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 2 Литовсько-польська доба української історії. Козацько-гетьманська держава

1 Середній рівень

Знайти одну правильну відповідь та обґрунтувати її.

1. В якому році землі Галичини остаточно ввійшли до складу Польщі?

а) 1340; б) 1349; в) 1362; г) 1382.

2. Велике князівство Литовське, до складу якого входили і руські князівства, наприкінці ХV ст. було:

а) конгломератом майже самостійних напівдержав, пов’язаних між собою наявністю єдиного сюзерена – великого князя і єдністю зовнішньополітичних інтересів;

б) групою майже самостійних земель, кожна з яких мала свого суверенного господаря;

в) централізованою становою державою, вся влада в якій належала великому князеві Литовському;

г) ранньофеодальною монархією, в якій влада князя обмежувалася наявністю сейму.

3. Характерною тенденцією політичного життя у Великому князівстві Литовському наприкінці ХІV – ХV ст. було:

а) наростання процесів розпаду єдиної держави на удільні князівства;

б) поступова втрата автономії удільними князівствами і централізація великокнязівської влади;

в) посилення політичного впливу православної церкви, її роль у державному житті;

г) зміцнення політичного авторитету Великого князівства Литовського серед країн Західної Європи.

4. Назва найвищого суспільного стану на Україні в ХIV-ХVI ст.:

а) магнати; б) шляхта; в) аристократія; г) дворянство.

5. Однією з умов Кревської унії 1385 р. було:

а) повернення незалежності Галицько-Волинської держави;

б) приєднання земель Литви й України до Польської держави;

в) збереження автономії Великого князівства Литовського в його тогочасних кордонах;

г) запровадження греко-католицької церкви на території Литви та України.

6. За умовами якої унії землі України мусили увійти до складу Польщі і на них запроваджувалася католицька віра?

а) Кревської; б) Городельської; в) Люблінської; г) Берестейської.

7. Які категорії залежного селянства були на Україні в ХV-ХVІ ст.?

а) тяглові; б) челядь; в) закупи; г) смерди.

8. Розставте події у хронологічній послідовності:

__________ Люблінська унія;

__________ битва під Варною;

__________ Кревська унія;

__________ битва при Грюнвальді;

__________ Городельська унія;

__________ битва під Оршею.

9. Відзначте факти, що стосуються біографії Вітовта:

а) відстоював незалежність Литви від Польщі;

б) приєднав до Великого Литовського князівства південноукраїнські степи до Чорного моря;

в) відстоював права православного населення Великого Литовського князівства;

г) під час Грюнвальдської битви очолив литовські війська.

10. Результатом Люблінської унії 1569 р. було створення:

а) конфедеративної держави – Речі Посполитої, в якій Польща і Литва зберігали свій суверенітет;

б) федеративної держави – Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо, судочинство;

в) унітарної держави – Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету;

г) української автономії у складі Речі Посполитої.

11. Багатогалузеве феодальне господарство, що ґрунтувалося на праці селян-кріпаків, в Україні називали:

а) фірман; б) фільварок; в) дворище; г) латифундія.

12. Першими отримали магдебурзьке право в Україні міста:

а) Галичини; б) Волині; в) Київщини; г) Поділля.

13. Період Руїни тривав:

а) з 1634 до 1638 р.; б) з 1648 до 1663 р.; в) з 1663 до 1687 р.; г) з 1687 до 1709 р.

14. Із перелічених нижче суджень про причини громадянської війни в Україні у 1658-1659 рр. виберіть правильні:

а) загострення соціальних протиріч в українському суспільстві;

б) загострення релігійного конфлікту між православними та уніатами;

в) наростання незгод щодо зовнішньополітичної орієнтації України серед еліти та простолюду;

г) втручання сусідів України в її внутрішньополітичні справи.

15. Коли вперше територія України була розділена на Лівобережжя і Правобережжя?

а) після другого гетьманування Ю.Хмельницького (1663 р.);

б) після укладення Андрусівського перемир’я (1667 р.);

в) після зречення влади гетьмана П. Дорошенка (1676 р.);

г) після укладення «Вічного миру» (1686 р.).

16. Визначте факти, які належать до біографії Івана Виговського:

а) був генеральним осавулом Б. Хмельницького;

б) поставлений на гетьманство Петром І;

в) підписав «Гадяцький трактат»;

г) творець «Конституції прав і вольностей Війська Запорозького».

17. Визначте факти, що стосуються біографії П.Дорошенка:

а) проголосив незалежність Української держави під протекторатом султана;

б) похований у Києво-Печерській лаврі;

в) деякий час був гетьманом Правобережної та Лівобережної України;

г) обіймав посаду генерального осавула.

18. Втрата І.Виговським, Ю.Хмельницьким, П.Тетерею соціальної опори своєї влади та підтримки народу пояснюється:

а) їх пропольською орієнтацією та ігноруванням інтересів української шляхти й козацької старшини;

б) їх проросійською орієнтацією та прагненням до одноосібної влади;

в) їх пропольською орієнтацією та ігноруванням інтересів простих козаків, селян, міщан;

г) їх протурецькою орієнтацією та ігноруванням інтересів українського духовенства.

19. Які з перерахованих нижче пунктів входили до Нового Переяславського договору?

а) гетьман зобов’язувався надавати військову допомогу Польщі у війнах з іншими державами;

б) православні віруючі урівнювалися в правах з католиками;

в) переобрання гетьмана мало здійснюватися лише з дозволу російського царя;

г) територія України поділялася на дві частини – Лівобережну і Правобережну.

20. Поразка під Чудновим російської армії В.Шереметьєва і згода Ю.Хмельницького на умови Слободищенського трактату в 1660 р. зумовили:

а) фактичне повернення всієї країни під владу поляків;

б) фактичний розпад України на промосковську Лівобережну і польську Правобережну;

в) вторгнення турецько-татарської армії, яка захопила Правобережну Україну;

г) закріплення за Україною статусу автономії у складі Росії.

21. За роки свого правління Дем’ян Многогрішний:

а) «твердою рукою» навів порядок і забезпечив спокій на Лівобережжі, ліквідував тут «Руїну»;

б) об’єднав, хоч і ненадовго, Ліво- і Правобережну Україну під своєю булавою та під владою московського царя і припинив «Руїну»;

в) ще дужче розпалив вогонь громадянської війни, загострив конфлікт між старшиною і простими козаками, спровокував військові дії турків, поляків та московітів в Україні, чим поглибив «Руїну»;

г) домігся від царя дозволу на дипломатичні стосунки з іншими країнами, чим значно посилив міжнародний авторитет України.

22. Із перелічених нижче суджень про політику гетьмана І.Самойловича виберіть правильні:

а) розв’язання соціальних проблем рядових козаків та міщан, розширення їх прав у Козацькій державі;

б) забезпечення суверенітету та об’єднання України під булавою одного гетьмана;

в) об’єднання України під протекторатом московського царя.

г) розвиток демократії в державі, зокрема, піднесення ролі генеральних козацьких рад.

23. Серед гетьманів України XVII ст. гетьманами «Обох берегів Дніпра» були:

а) Б.Хмельницький, І.Виговський, Ю.Хмельницький, П.Дорошенко, І.Самойлович, І.Мазепа;

б) Б.Хмельницький, І.Виговський, П.Дорошенко, П.Тетеря, І.Самойлович, І.Мазепа;

в) Б.Хмельницький, І.Виговський, П.Тетеря, І.Брюховецький, Ю.Хмельницький, П.Дорошенко;

г) І.Виговський, П.Дорошенко, І.Самойлович, І.Мазепа, Д.Многогрішний, П.Тетеря.

24. Після 1659 р. між Козацькою державою (Гетьманщиною) та Московським царством регламентувалися:

а) «Березневими статтями», укладеними за життя Б.Хмельницького. Козаки редагували їх, намагаючись зберегти суверенітет України;

б) «Статтями Б.Хмельницького», підписаними його сином. «Даровані» іншим гетьманам, вони містили все більше обмежень української автономії;

в) «Московськими статтями» І.Брюховецького, які забезпечували цареві адміністративну, фінансову та судову залежність України, не дозволяли відносин гетьмана з іноземними державами;

г) «Глухівськими статтями» Д.Многогрішного, які забезпечували участь козацької старшини у внутрішніх справах України.

2 Достатній рівень

Дати відповіді на питання.

Охарактеризуйте політику великих литовських князів на українських землях.
У вигляді таблиці порівняйте Кревську, Городельську, Люблінську та Брестську унії і зробіть висновки щодо їх наслідків для України.
Розкрийте причини та джерела появи козацтва.
Охарактеризуйте устрій та військово-політичну організацію Запорізької Січі.
У вигляді схеми наведіть основні етапи розвитку козацької державності.
У вигляді схеми наведіть періодизацію Визвольної війни.
Проаналізуйте історичне значення Визвольної війни українського народу. Оцінка особи Богдана Хмельницького в науковій літературі.
Наведіть причини союзу І.Мазепи з Карлом XII.
Надайте характеристику основним положенням Конституції П.Орлика
1711 року.
Проаналізуйте історичне значення існування Української Гетьманської держави другої половини ХVII-ХVIII століття.

3 Високий рівень

Чому Д.Яворницький вважав Запорозьку Січ козацькою християнською демократичною республікою? Відповідь обґрунтуйте.
Обґрунтуйте твердження сучасного українського історика П.Толочка про те, що «…національно-визвольна війна 1648-1654 рр. стала віколомною подією для України і українців… За своїм значенням вона не поступається найвідомішим соціальним рухам Європи – селянській війні німецького народу, французькій чи англійській революціям».

6.3 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 3 Україна у складі російської та австрійської імперій. Українська революція
1917-1920 рр.

1 Середній рівень

Знайти одну правильну відповідь та обґрунтувати її.

1. Співвіднесіть терміни, діячів і т.д., що пов’язані з декабристами (А) і кирило-мефодіївцями (Б):

__________ Київський університет; М.Савич;

__________ С.Каховський; федерація;

__________ Кам’янка; «Катехізис»;

__________ П.Куліш; «Закон Божий».

2. Виберіть правильне(-і) твердження, коротко обґрунтуйте свій вибір. Кирило-Мефодіївське товариство:

а) зіграло в історії України визначну роль;

б) не зіграло в історії України значної ролі;

в) результати його діяльності не можна оцінити однозначно;

г) прискорило процес українського національного відродження на західноукраїнських землях.

3. Відзначте факти, які належать до біографії М.Драгоманова (до 1901 р.):

а) очолював ліве крило київської «Громади»; б) народився в Гадячі;

в) працював у Львівському університеті; г) мав псевдонім М.Галицький.

4. З-поміж перелічених виберіть напрями діяльності українських громад у 60-ті роки ХІХ ст.:

а) вивчення української історії та народної культури;

б) піднесення агрокультури українського села;

в) організація освіти дітей та дорослих рідною мовою;

г) поширення прокламації та листівок з антиурядовими заявами.

5. Визначить, які з тверджень, що подані нижче, розкривають зміст народовства (А), а які – русофільства (Б):

а) підтримка ідеї про етнічну тотожність русинів Галичини, Буковини, Закарпаття та українців Наддніпрянщини, їхню приналежність до єдиної української нації;

б) використання підтримки (в тому числі фінансової) російських слов’янофілів та урядових кіл Російської імперії;

в) лояльність до династії Габсбургів та існуючої в країні влади;

г) тісна співпраця в культурній сфері з українцями Наддніпрянщини;

д) прагнення зберегти провід церкви у громадсько-просвітницькій діяльності серед українського суспільства західноукраїнських земель;

е) обґрунтування і поширення ідеї про етнічно-культурну спорідненість чи навіть тотожність русинів і росіян.

6. Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович, Федір Заревич, Данило Танячкевич, Степан Качала були творцями і лідерами:

а) русофільського руху в Галичині;

б) народовського руху в Галичині;

в) руху радикалів у Наддніпрянській Україні;

г) громадівського руху в Наддніпрянській Україні.

7. Який з політичних рухів, що розвинувся в Україні в другій половині ХІХ ст., вважав головним завданням перетворення Російської імперії на конституційну монархію?

а) народницький; б) москвофільство; в) ліберальний; г) соціал-демократичний.

8. Виберіть з-поміж перелічених основні заборонні положення Емського указу Олександра ІІ:

а) заборона видання оригінальної та перекладеної літератури українською мовою (окрім наукових та художніх творів, які могли друкуватись українським прописом);

б) заборона театральних вистав та публічних декламацій українською мовою;

в) заборона навчання будь-яких шкільних дисциплін українською мовою;

г) проголошував, що «малороссийского языка не было, нет и быть не может».

9. Дворові селяни і ті, хто працював на поміщицьких підприємствах у результаті реформи 1861 р.:

а) отримали особисту волю та земельний наділ від своїх поміщиків, але повинні були їм служити або виплачувати оброк протягом ще двох років;

б) отримали особисту волю, але, відслуживши протягом двох років своїм власникам чи виплачуючи їм весь цей час оброк, могли отримати земельний наділ з державних фондів;

в) отримали особисту волю, але протягом двох років повинні були відслужити своїм власникам або сплатити оброк. За ними закріплювалися лише землі, які вони мали до реформи;

г) отримали особисту волю та земельний наділ від своїх поміщиків, який повинні були викупити до 1881 р.

10. Реформа 1861 р. забезпечила селянам східноукраїнських земель:

а) особисту свободу;

б) отримання земельних наділів за справедливою ціною;

в) збільшення земельних наділів за рахунок «відрізків»;

г) негайну ліквідацію всіх повинностей.

11. Органи самоврядування на східноукраїнських землях, які створювалися відповідно до Міського положення 1870 р., називалися:

а) земства; б) гмини; в) думи; г) ради.

12. Виберіть серед наведених положень ті, що розкривають наслідки реформ
60-70-х рр. у Російській імперії для поліпшення соціально-економічного життя населення України:

а) забезпечили провідну роль поміщицьких господарств у виробництві сільськогосподарської продукції та торгівлю нею;

б) стимулювали розгортання ринкових відносин;

в) прискорили формування ринку робочої сили;

г) прискорили процес урбанізації в східноукраїнських землях;

д) активізували переведення селян на місячну та урочну системи;

е) забезпечили соціальну рівність селян.

13. Укажіть, які українські землі напередодні Першої світової війни не входили до складу Австро-Угорщини:

а) Галичина; б) Буковина; в) Волинь; г) Закарпаття.

14. Коли була утворена організація, засновником якої стала група наддніпрянських діячів (А.Жук, Д.Донцов, М.Меленевський та ін.)?

а) серпень 1914 р.; б) вересень 1914 р.; в) серпень 1915 р.; г) вересень 1915 р.

15. Яку назву мала організація, утворена 1 серпня 1914 р. у Львові?

а) «Просвіта»;

б) Товариство українських поступовців;

в) Союз визволення України;

г) Головна Українська Рада.

16. Яку назву має стаття Симона Петлюри, в якій є такі слова: «Толерантна постава до українців Австрії... відкрила б великі можливості: вона створила б потяг відірваними історичними умовами частини до національного українського цілого, зв’язаного з Росією: унаслідок того сталося би велике діло виправлення історичної помилки, а українському народові... відкрилась би можливість розвитку його багатих сил в єднанні з відродженою Росією і народами, що її заселяють».

а) «Маніфест до українського народу»;

б) «Війна та українці»;

в) «Наша платформа»;

г) «Наша програма».

17. Яке положення не передбачалось у програмі Союзу Визволення України?

а) утворення самостійної Української держави;

б) проголошення автономії України у складі Росії;

в) запровадження демократичного ладу;

г) надання рівних прав представникам всіх національностей.

18. Яку назву мав орган влади в Україні, утворений 1 березня 1917 року?

а) Тимчасовий уряд;

б) Центральна Рада;

в) Генеральний Секретаріат;

г) Військовий генеральний комітет.

19. Хто з наведених українських політичних діячів не був членом Центральної Ради?

а) М.Грушевський; б) В.Винниченко; в) Є.Петрушевич; г) С.Єфремов.

20. Укажіть назву населеного пункту, поблизу якого сталася подія, описана в даному документі: «Вона (молодь) йшла в бій з піснею «Ще не вмерла»... І не вина цієї молоді, що світ так злегковажив великим шляхетним поривом Української держави. ...Вина була хіба в тому, що та молодь, як і цілий народ, що її видав, не були підготовлені до взятого на себе завдання».

а) Броди; б) Базар; в) Крути; г) Київ.

21. Якого положення у Брестському мирному договорі не було?

а) Україна проголошувалася Українською Радянською Республікою.

б) Війна між Україною і державами Четвертного союзу припинялася.

в) Німеччина й Австро-Угорщина ставали союзниками УНР.

г) УНР зобов’язувалася поставляти Німеччині сільськогосподарську продукцію.

22. Визначте заходи, проведені більшовиками в Україні у 1919 р.

(5 правильних відповідей).

а) Проголошення нової назви України – Українська Соціалістична Радянська Республіка.

б) Формування більшовицького уряду – Ради Міністрів.

в) Проведення політики «воєнного комунізму».

г) Розширення суверенітету України.

д) Запровадження продовольчої диктатури.

е) Конфіскація поміщицьких землеволодінь.

є) «Червоний терор».

2 Достатній рівень

Дати відповіді на питання.

Наведіть причини кризи кріпосництва на початку ХІХ століття.
Порівняйте у вигляді таблиці соціально-економічний та політичний розвиток українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
Які наслідки для України мали Валуєвський циркуляр та Емський указ? Докажіть, що революція 1905-1907 рр. мала буржуазний характер.
Які політичні завдання стояли перед українцями на початку ХХ століття і чому?
Як ви вважаєте, чому Перша світова війна внесла розкол в український національний рух? Свою думку аргументуйте.
Чи можна стверджувати, що Перша світова війна активізувала українське національне питання і спричинила зростання української національної свідомості? Свою відповідь підтвердить фактами.
Чи можна стверджувати, що події 1917 року в Україні мали характер національно-демократичної революції?
У вигляді таблиці порівняйте Універсали Центральної Ради.
Порівняйте внутрішню та зовнішню політику Директорії та гетьманату П.Скоропадського.
Чим можна пояснити, що в роки Української революції в Україні переважали автономістські, а не самостійницькі настрої в національному русі?

3 Високий рівень

Чому українські партії на початку ХХ століття виявилися неспроможними очолити масовий народний рух і домогтися суверенітету України?
Чому українці не змогли вибороти незалежність в визвольних змаганнях 1917-1921 рр.?

6.4 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 4 Українська РСР у складі СРСР

1 Середній рівень

Знайти одну (або декілька) правильних відповідей та обґрунтувати їх.

1. Українська РСР увійшла до складу СРСР у:

а) 1922 р.; б) 1924 р.; в) 1925 р.

2. Перехід до непу ініціював:

а) Ленін; б) Троцький; в) Сталін.

3. Основними завданнями індустріалізації були:

а) перехід від ручної праці до машинної;

б) побудова соціалізму;

в) перетворення СРСР із «держави, що ввозить машини в державу, що їх виготовляє».

4. Друга світова війна почалася:

а) 1 вересня 1939 року; б) 17 вересня 1939 року; в) 22 червня 1945 року.

5. Територія України була визволена від німецько-фашистських загарбників:

а) 4 вересня 1943 року; б) 28 жовтня 1944 року; в) 9 травня 1945 року.

6. Формування території УРСР було завершено:

а) 1939-1940 рр.; б) 1944 р.; в) 1945-1947 рр.; г) 1954 р.

6. Операція «Вісла» була проведена з метою:

а) ліквідації компактного проживання українців на території Польщі;

б) позбавлення ОУН-УПА підтримки українського населення;

в) виселення українців на територію УРСР.

7. Останнім командиром УПА був:

а) Р.Шухевич; б) С.Бандера; в) В.Кук.

8. Чим був зумовлений вихід УРСР на міжнародну арену?

а) Керівництво СРСР у такий спосіб прагнуло розширити свій вплив у міжнародних організаціях;

б) союзне керівництво «віддячило» республіці за внесок у перемогу над фашизмом;

в) вимогою учасників антигітлерівської коаліції.

9. Які з вказаних подій відбулися в один рік?

а) Грошова реформа;

б) операція «Вісла»;

в) скасування карткової системи;

г) Львівський Собор;

д) загибель Р.Шухевича;

е) початок четвертої п’ятирічки.

10. Оперу К.Данькевича «Богдан Хмельницький» партійним керівництвом республіки було засуджено:

а) за ігнорування історичних фактів;

б) тому що недостатньо розкрито прогресивну роль московського царя і бояр;

в) за перебільшення ролі Московського царства.

11. Основні причини голодомору 1946-1947 рр.:

а) зруйнування села в роки війни;

б) посуха;

в) політика радянського керівництва, яке в умовах розрухи і неврожаю не зменшило плани державної заготівлі зерна.

12. Спеціальний відділ у справах західних областей при ЦК КП(б) було створено:

а) 1945 р.; б) 1946 р.; в) 1947 р.; г) 1948 р.; д) 1949 р.; е) 1950 р.

13. Доклад «Про культ особи Сталіна» М.Хрущов проголосив на:

а) ХХ з’їзді партії; б) ХІХ з’їзді партії; в) ХХІ з’їзді партії.

14. Роки застою називались так тому, що:

а) посилилася економічна криза,

б) поновилися репресії;

в) розвиток економіки був екстенсивним.

15. Компартійне керівництво України до перебудовчих процесів ставилось:

а) позитивно; б) негативно; в) зайняло вичікувальну позицію.

16. Всесоюзний референдум з питань майбутнього СРСР відбувся:

а) 16 липня 1991 р.; б) 17 березня 1991 р.;

в) 24 серпня 1991 р.; г) 1 грудня 1991 р.

17. Інфляція та ажіотажний попит були притаманні економічному розвитку СРСР:

а) у середині 1980-х рр.; б) наприкінці 1980-х рр.; в) на початку 1990-х рр.

18. Нова хвиля реабілітаційних процесів незаконно репресованих за роки радянської влади розпочалась:

а) 1985 р.; б) 1988 р.; в) 1991 р.

19. Який період перебудови увійшов в історію під назвою «мітингова демократія»?

а) 1985-1987 рр.; б) кінець 1988 – початок 1989 р.; в) 1990 – початок 1991 р.

20. Заколот ДКНС КПУ:

а) підтримала; б) не підтримала; в) зайняла очікувальну позицію.

21. Гласність – це:

а) форма свободи слова в СРСР;

б) можливість висловлювання альтернативної точки зору;

в) специфічна форма поширення правдивої інформації в умовах державного контролю над засобами масової інформації.

22. Національно-демократичний рух в Україні в роки перебудови очолювала:

а) інтелігенція; б) робітники; в) селянство; г) армія.

23. Якою була перша реакція українського компартійного керівництва на Чорнобильську катастрофу?

а) відразу почали здійснюватися заходи з подолання наслідків аварії;

б) прагнули приховати її від широкої громадськості;

в) залучили іноземних спеціалістів і фінансові ресурси для ліквідації наслідків аварії.

24. Під час голодування на Майдані Незалежності в Києві в жовтні 1990 р. студентські вимоги носили:

а) економічний характер;

б) політичний характер;

в) економічний і політичний характер.

2 Достатній рівень

Дати відповіді на питання.

Які наслідки для України мала нова економічна політика?
Проаналізуйте позитивні та негативні наслідки політики індустріалізації на Україні.
Який документ отримав назву «пакт Молотова – Ріббентропа»? Що передбачав таємний протокол до нього? Доля яких українських земель вирішувалася радянсько-німецькими домовленостями?
Охарактеризуйте внесок українців у перемогу над фашизмом.
Скільки разів довелося пережити українцям голод за роки радянської влади?
Складіть структурно-логічну схему «Ідеологічний наступ сталінізму. «Жданівщина».
Чому десталінізація носила обмежений характер?
Назвіть причини політико-ідеологічної кризи радянської системи.
Схарактеризуйте наслідки Чорнобильської катастрофи.
Як розуміло радянське керівництво перебудову на першому етапі? Чим були зумовлені останні зміни в концепції перебудови?

3 Високий рівень

Чому національно-визвольні тенденції за часів радянської влади були більш поширені на Західній Україні?
Як ви вважаєте, чому шлях України до незалежності був таким довгим?

6.5 Завдання до самостійної роботи із змістового модулю 5 Відродження незалежності України

1 Середній рівень

Знайти одну (або декілька) правильних відповідей та обґрунтувати їх.

1. Декларація прав національностей України була прийнята ВРУ:

а) 27 серпня 1991 р.;

б) 17 жовтня 1991 р.;

в) 1 листопада 1991 р.

2. Конституційний договір між Верховною Радою та Президентом було укладено:

а) 1993 р.; б) 1994 р.; в) 1995 р.

3. Українські воєнні підрозділи в складі військ ООН були присутні у:

а) Сьєрра-Леоне; б) Лівані; в) Боснії;

г) Македонії; д) Хорватії; е) Сомалі;

є) Афганістані; ж) Іраку; з) Камбоджі.

4. Основні постачальники енергоносіїв в Україну:

а) Росія; б) Казахстан; в) Туркменістан;

г) Азербайджан; д) Іран та Ірак.

5. Візит Папи Римського до України відбувся:

а) 1991 р.; б) 1994 р.; в) 2000 р.; г) 2001 р.; д) 2003 р.

6. Економічне зростання в Україні розпочалося у період прем’єрства:

а) В.Пустовойтенка; б) В.Ющенка; в) А.Кінаха.

7. За часів СРСР і в незалежній Україні український уряд двічі очолював:

а) В.Фокін; б) В.Мосол; в) П.Лазаренко.

8. Закон про надання українській мові статусу державної найбільший опір зустрічає:

а) у Донбасі; б) Криму; в) Закарпатті.

9. Відродженню релігійного життя в незалежній Україні сприяли такі фактори:

а) зняття заборони на релігійне життя, реальні гарантії свободи совісті;

б) перетворення церкви на державну структуру;

в) загострення соціально-економічних, політичних, національних, екологічних та інших проблем;

г) втрата суспільством старих ідеологічних орієнтирів;

д) пошук духовної опори в житті, відновлення традиційних духовних цінностей;

е) прагнення церкви відігравати провідну роль у політичному житті.

10. Кримська автономія в складі України була утворена:

а) 1990 р.; б) 1991 р.; в) 1992 р.

11. В економіці України переважає:

а) приватний сектор; б) державний сектор.

12. Конституція незалежної України була прийнята:

а) 24 серпня 1991 р.;

б) 1 грудня 1991 р.;

в) 28 червня 1996 р.

13. Найбільшу кількість голосів на виборах до Верховної Ради України в 2002 р. набрали передвиборчі блоки:

а) «Наша Україна»;

б) «За єдину Україну»;

в) блок Ю.Тимошенко.

14. Багатопартійності в Україні характерні такі риси:

а) незначна соціальна база;

б) декілька сотень політичних партій;

в) формування партій відбувається під певного лідера;

г) партії не мають ніякого виливу на політичне життя;

д) більшість партій дотримується правих політичних поглядів.

15. Останні вибори до ВРУ здійснювалися:

а) за мажоритарною;

б) пропорційною;

в) мішаною виборчою системою.

16. Категорія робітників, яка найчастіше вдавалася до страйків та інших масових акцій протесту за роки незалежності України:

а) учителі; б) лікарі; в) шахтарі; г) підприємці.

17. Перехід на 12-річну систему освіти було започатковано:

а) 1999-2000 навч. р.;

б) 2000-2001 навч. р.;

в) 2001-2002 навч. р.

18. Конституційний договір від 8 червня 1995 р. передбачав:

а) чітке розмежування повноважень між гілками влади;

б) створення конституційної комісії для розробки нової конституції;

в) утворення конституційного суду України.

19. Сучасній економіці України притаманні такі риси:

а) безробіття, інфляція, низька оплата праці;

б) спад виробництва в усіх галузях;

в) приватизація, стрімке зростання цін, значна фінансова заборгованість;

г) економічне зростання, покращення соціального становища населення.

20. Коли й у зв’язку з якими подіями Україна стала без’ядерною державою?

а) 1992 р. у зв’язку з підписанням Лісабонського протоколу до договору
СТАРТ-1;

б) 1994 р. у зв’язку з приєднанням до Договору про не розповсюдження ядерної зброї;

в) 1996 р. у зв’язку із завершенням виведення до Росії боєголовок тактичної та стратегічної ядерної зброї.

21. Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП) було створено:

а) 1988 р.; б) 1990 р.; в) 1991 р.; г) 1992 р.

22. Україна бере участь у програмі НАТО:

а) «Партнерство заради миру»; б) «Справедлива відплата»; в) «Боснія».

23. Зовнішня політика незалежної України базується на принципах:

а) багатовекторності;

б) рівноправності;

в) повної орієнтації на Росію і нейтралітету.

24. Яка з названих подій відбулась раніше?

а) скасування смертної кари;

б) запровадження мажоритарно-пропорційної системи виборів;

в) вступ України до Ради Європи.

2 Достатній рівень

Дати відповіді на питання.

До складу яких міжнародних організацій входить Україна (назвати не менше п’яти)?
Із якими країнами НАТО та ЄС Україна має спільний кордон?
Економіці України сьогодні притаманне зростання виробництва чи його падіння?
Скільки Всесвітніх конгресів українців відбулося за роки незалежності України?
Літературно-мистецьке життя в Україні базується на принципах плюралізму чи однотипності?
Коли і чому Україну було визнано «країною з ринковою економікою»?
У вимогах страйкуючих за роки незалежності переважали економічні чи політичні вимоги? Свою відповідь обґрунтуйте.
Схарактеризуйте політику України в галузі міжнаціональних відносин.
Дайте оцінку зовнішній політиці сучасної України.

3 Високий рівень

Чи можна події осені-зими 2004-2005 рр. назвати революцією?
Визначте аргументи за вступ України до НАТО.
Схарактеризуйте причини та наслідки російської агресії у 2014-2025 рр.

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Критерії оцінювання виконання самостійної роботи з дисципліни «Історія України» наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Критерії оцінювання виконання самостійної роботи

Рівні навчальних досягнень	Оцінка	Критерії оцінювання виконання самостійної роботи
І. Початковий	2	Здобувач освіти може відтворити окремі історичні явища; з допомогою викладача наводить приклади; помиляється у визначенні основних понять; мало усвідомлює мету навчально-пізнавальної діяльності; може дати відповідь з кількох простих речень; здатен усно відтворити окремі частини теми; має фрагментарні уявлення про роботу з історичними джерелами, виконує 20% від загальної кількості тестів
ІІ. Середній	3	Здобувач освіти має початковий рівень знань; відтворює історичні явища та події без пояснень причин, з допомогою викладача здатен відтворити логіку явищ, слабко орієнтується в поняттях; має фрагментарні навички в роботі з підручником, документами; самостійне опрацювання навчального матеріалу викликає значні труднощі; здатен давати відповіді на прості, стандартні запитання; частково володіє історичною термінологією; виявляє інтерес до навчального матеріалу, виконує 45% від загальної кількості тестів
ІІІ. Достатній	4	Здобувач освіти має досить повні знання, засвоїв основні уявлення, поняття, категорії; вільно використовує навчальний матеріал; логічно висвітлює події з точки зору причинно-наслідкових зв’язків; формулює та чітко аргументує власну думку; здатен рецензувати відповіді іншого студента; знає обов’язковий мінімум категорійно-понятійного апарату історичної науки; здатен опрацьовувати матеріал самостійно, вміє підготувати реферат та захищати його найважливіші положення; виконує 80% від загальної кількості тестів
ІV. Високий	5	Здобувач освіти здатен самостійно вивчати матеріал; користується науковою термінологією; вміє застосувати вивчений матеріал для власних аргументованих суджень в практичній діяльності (диспути, дискусії, круглі столи; конференції); спроможний підготувати за підтримки викладача виступ на студентську наукову конференцію; виконує завдання частково пошукового та науково-дослідницького характеру; систематично працює з додатковими джерелами інформації (наукова економічна література, мас-медіа, Інтернет, мультимедійні програми тощо); вільно оперує термінологією; вирішує проблемні завдання; самостійно виконує 100% від загальної кількості тестів

ВИСНОВКИ

Самостійна робота є важливим фактором засвоєння навчального матеріалу. Метою самостійної роботи є формування самостійності здобувача освіти, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст і методи всіх видів учбових занять.

Самостійна робота – це робота яка планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота необхідна не тільки для оволодіння дисципліною «Історія України», але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему.

Під ефективною самостійністю розуміється вміння без систематичного контролю, допомоги та стимуляції з боку викладача самостійно працювати на заняттях, дома, в бібліотеці, вміння організувати окремі форми роботи і всю учбову діяльність в цілому.

Крім того, самостійна робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка грає суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста. Основою для самостійної роботи служить науково-теоретичний курс, комплекс отриманих студентами знань. При розподілу завдань здобувачі освіти отримують інструкції з їх виконання, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури.

Самостійна робота систематично контролюється викладачем через виконання письмових самостійних робіт та під час проведення семінарських занять.

Виконана самостійна робота сприяє поглибленню і розширенню знань; формуванню інтересу до пізнавальної діяльності; оволодінню прийомами процесу пізнання; розвитку пізнавальних здібностей.

Тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки спеціалістів.

ЛІТЕРАТУРА

Історія України (підручник для ВНЗ). Колектив авторів, кер. Зайцев Ю.Д. Світ, 2013.
Історія України. Мицик Ю.А. – К.: 2018.
Історія України. Островський В.В. 2017.
Історія України. Бойко О.Д. – К.: 2014.
Історія України (навчальний посібник). Світлична В.В. 2014.
Історія України (навчальний посібник). Гончарук П.С. 2015.
Історія України (навчальний посібник). Гусєв В.І. 2016.
Історія України (навчальний посібник). Юрій М.Ф. 2015.
Історія України (навчальний комплект), 11 кл. Рубльов С. Дієз-продукт, 2014.
Методика навчання історії (посібник для вчителя). Пометун О.І., Фрейман Г.О. Генеза, 2016.
Збірник тренувальних тестів з історії України. Власов В.С., Пометун О.І., Фрейман Г.О. Генеза, 2022.
Історія України. Збірник тестових завдань. Куриленко О., Шеремет Ю. Грамота, 2017.

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Кириченко Світлана Володимирівна

Пов’язані теми

Історія України, Методичні рекомендації

Додано

7 лютого

Переглядів

403

Оцінка розробки

Відгуки відсутні