Методичний матеріал "Від теорії до практики: формування предметних і професійних компетенцій студентів коледжу"

Кордонська А.В., спеціаліст   вищої категорії, викладач-методист

Україна, м. Могилів-Подільський

Від теорії до практики: формування предметних і професійних компетенцій студентів коледжу

Постановка проблеми. В умовах сучасного етапу розвитку суспільства  значною мірою актуалізується проблема підготовка конкурентноспроможних фахівців, забезпечення їх високого професійного рівня та мобільності, створення умов для максимального розкриття талантів і творчого потенціалу молодих працівників.

   Формування  високого рівня професійної компетенції майбутнього фахівця є одним з головних завдань у вищому навчальному закладі й  розпочинається вже з першого курсу. Випускник повинен володіти не тільки необхідними знаннями, вміннями і навичками, але йому повинні бути притаманні риси професіонала: професійна компетентність, освіченість, широкий кругозір, загальна культура та інше. Молодші спеціалісти закладів ресторанного господарства повинні мати такі особистісні якості, як інтерес до професії, самостійність, активність, ініціативність, схильність до спілкування, старанність, відповідальність та інші.

             Саме тому  удосконалення навчально-виховного процесу, при підготовці фахівців кваліфікації технік-технолог за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст  з виробництва харчової продукції, вимагає використання компетентнісно орієнтованих, інтерактивних технологій, інтегрованого навчання.

Аналіз попередніх досліджень. В Україні сформувалася ціла низка наукових напрямків у вивченні теоретичних основ інтеграції. Провідними з них є: напрямок методологічного обґрунтування проблем інтеграції (С.У. Гончаренко, Ю.І. Мальований, О.В. Сергєєв); напрямок визначення структури інтегрованих знань (Т.М. Усатенко); дослідження системологічних аспектів інтеграції (О.І. Джулик, Є.Б. Яворський); проблеми інтегративних процесів в освіті (І.М. Богданова); розробка шляхів упровадження інтеграції в навчальний процес (Л.В. Вичорова, Т.О. Горзій, О.Т. Проказа, Є.М. Романенко); інтеграція елементів контролю в модульному навчанні (Л.І. Джулай);  інтеграція теоретичних і виробничих аспектів навчання (Т.Д. Якимович); імовірнісно-статистичні аспекти інтеграції (В.Й. Якиляшек); інтеграція у ступеневій освіті (Ю.Ц. Жидецький); взаємозв’язки інтеграції та диференціації (В.Ф. Моргун); психологічні аспекти інтеграції (Т.Г. Яценко); формування системи знань – дидактична інтегрологія (І.М. Козловська).

Мета статті. Дослідити особливості роботи викладачів із реалізації інтегрованого підходу в навчально-виховному процесі, що забезпечує підготовку конкурентоспроможного фахівця зі спеціальності 5.05170101 «Виробництво харчової продукції», розкрити теоретичні складові дослідження, навести приклади з реалізації міждисциплінарних  зв’язків та їх використання під час занять та в позааудиторній  роботі.

Виклад основного матеріалу. Використання інтегрованих занять вносить певний вклад в підвищенні професійної майстерності викладачів, самоосвітній діяльності, сприяє прагненню та свідомій зацікавленості студентів в оволодінні навчальним матеріалом. Це впливає на рівень освіченості майбутніх випускників, їх конкурентоспроможність.

Під час підготовки і проведення інтегрованого заняття можна використовувати різні інтерактивні технології. Це залежить від мети, завдань, змісту заняття, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі його проведення. Традиційно вона така: повідомлення теми, ознайомлення студентів з метою та завданнями заняття, мотивація навчальної діяльності, спілкування викладачів та студентів, коментарі, доповнення, опанування, рецензування, підведення підсумків заняття.

 Поєднання знань загальноосвітніх і спеціальних дисциплін дає можливість формувати  професійні знання на достатньо високому теоретичному рівні.

Було проведено інтегроване заняття з «Української літератури» і «Технології виробництва кулінарної продукції» на тему «Традиції народного побуту й моралі, цінності національної етики в повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», на якому було продемонстровано, використання різних інтерактивних методів і форм навчання, які дозволяють здійснити індивідуалізацію та диференціацію навчання, оскільки різноманітність підходів до вивчення матеріалу розкриває здібності студента, залучає до творчої співпраці кожного.

На інтегрованій лекції викладачі продемонстрували широке використання різних форм і методів роботи: метод навіювання, художнє читання, інструктування, інсценізація, художнє читання, наочно-ілюстративний (робота з книгою, з опорним конспектом, словникова робота), проблемно-пошукова бесіда, «аукціон думок», випереджаюче завдання, дослідження, метод емпатії, інформаційно-комунікативний (характеристика образів, літературна гра, займи позицію, цитування), метод проектів, корекції знань, вмінь, навичок, діалог, займи позицію, аналітична бесіда, «мозковий штурм», гронування, «мікрофон», вирішення проблемних питань, творче завдання, рольова гра, що дало можливість в повному обсязі розкрити народні традиції та побут та сформувати професійні компетенції студентів у відповідності з освітньо-кваліфікаційною характеристикою спеціаліста.

Студенти, активно працюючи на занятті,  мають можливість зробити висновок, що повість справедливо називають «підручником народознавства», тому що у творі письменник використав чимало елементів народознавства: згадує народні ремесла; показує процес виготовлення полотна; описує буденний та святковий одяг селян, інтер’єр селянського житла; відображає красу народних обрядів, розваги сільської молоді, устрій селянського побуту та приготування страв національної кухні.

Впровадження у практику інтегрованих занять – це один із шляхів підвищення якості підготовки фахівців-професіоналів, майбутніх спеціалістів. Проведення таких занять дозволяє студентам глибше ознайомитися з навчальним матеріалом, максимально наблизити аудиторне навчання до практичної професійної діяльності, забезпечити міждисциплінарну інтеграцію, а головне – розвиває у студентів інтелектуальні, творчі, комунікативні здібності та ініціативу.

Успіх інтегрованого заняття залежить від рівня його методичної підготовки.  Заняття такого типу демонструє втілення сучасних вимог до нових технологій навчального процесу, інтеграцію міждисциплінарних зв’язків, впровадження інтерактивних методів навчання у професійному становленні особистості. Інтегроване заняття не лише посилює інтерес студентів до змісту й процесу навчальної роботи, але й спонукає їх до активного пошуку способів самостійного поновлення знань, є цікавою формою модифікації змісту навчально-виховного процесу.

Ініціативу інтеграції ми продовжуємо і в позааудиторній роботі та вважаємо, що вона не тільки відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, але й спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню студентської молоді у дусі найкращих людських цінностей. Вона відкриває широкі перспективи для оновлення змісту освіти, спонукає формуванню духовно багатої особистості, вихованню студентської молоді у дусі найкращих людських цінностей.

Одна з найцікавіших інтеграційних форм – це проведення інтелектуальної дидактичної гри. Інтегрований підхід до проведення гри сприяє інформаційному збагаченню сприймання мислення і почуттів студентів за рахунок залучення цікавого матеріалу, що дає змогу розглянути поняття, пізнати явище з різних боків, досягти цільності знань.

Інтеграція дає можливість керівникам гуртків раціонально розподілити час на вивчення дисциплін інваріантної частини, зменшити кількість годин на їх вивчення і за рахунок вивільнених годин організувати роботу, спрямовану на розвиток творчих здібностей студентів.

Інтеграційні процеси тісно переплітаються зі впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості студета.
Тут керівники гуртків керують розумовою діяльністю студентів, а студенти стають активними учасниками педагогічного процесу. Таким чином, гуртківці привчаються до творчої праці. В них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Гуртківці вчаться самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.

 Уже стало традицією проводити спільні засідання гуртка за інтересами «Подільські криниці» з предметними гуртками «Юний філософ» та «Гурман», які працюють у нашому коледжі. Досить цікавими є для студентів спеціальності «Виробництво харчової продукції» спільні засідання з гуртком «Гурман», тому що керівники гуртків намагаються майстерно поєднати народознавчий матеріал про традиційні українські страви з професійною майстерністю майбутніх спеціалістів. «Традиційні українські страви» – тема одного із таких засідань. Варто зазначити, що традиційні українські страви мають свою давню історію та відомі різноманітністю, нараховують сотні рецептів: борщі й пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печені та напої з фруктів і меду, які відомі далеко за межами України. 

Під час проведення заходу було представлено результати роботи творчих груп: «Добрий борщ», «Хліб усьому голова», «Каша – мати наша», «Варенички непогані, варенички у сметані», «Голубці – святкова страва українців» та «Українські напої», які презентували традиційні страви та напої українського народу. В перервах виконувалися інсценівки з творів С.Руданського «Вареники-вареники» та Г.Квітки-Основ'яненка «Сватання на Гончарівці, декламувалися поезії, читалися гуморески та лунала українська народна пісня.

Висновки. Таким чином, важливою умовою ефективності навчального процесу в коледжі є використання інтегративного підходу до змісту навчання, синхронізація вивчення спорідненого навчального матеріалу в різних дисциплін, а також максимальне використання міждисциплінарних знань для вивчення комплексних об’єктів і понять. Синхронізація знань викликає певні зміни в навчальних планах. Форми та методи інтеграції знань студентів (лекції, інтегровані заняття та завдання) та їх впровадження в навчальний процес є перспективним засобом підвищення якості знань студентів, тому до подальших напрямів дослідження відносимо обґрунтування та реалізацію, враховуючи перспективи розвитку системи професійної освіти, інтегративних методів і форм навчання.

Використанні джерела

1. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійної школи (дидактичні основи) / І.М.Козловська. – Львів: Світ, 1999. – 302 с.

2. Олійник Т., Мартинчук С. Працюємо творчо. // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2007. – №2. – С.32 – 34.

3. Присяжнюк Н.І. Інтегровані уроки // Рідна школа. – 1997. – №8. – С.27 – 32.

4. Титар О. В. Інтеграція навчального процесу як чинник розвитку пізнавальної активності учнів / О. В. Титар, Г. Г. Пінчук. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/lessons_summary.

5. Тихомирова Н. Деякі аспекти професійного виховання студентів. // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2007. – №2. – С.59.