Методичний посібник "Розв'язування задач шкільного курсу географії"

Комунальний заклад

«Наталинський ліцей Наталинської сільської ради

Красноградського району Харківської області»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УЧИТЕЛЬ ГЕОГРАФІЇ НАТАЛИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ

КРАСНОГРАДСЬКОГО РАЙОНУ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧЕРНИШОВ В. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

 МАСШТАБ

КООРДИНАТИ

АЛЬБЕДО

ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК

КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ

РІЧКИ

СОНЦЕ

МІСЦЕВИЙ І ПОЯСНИЙ ЧАС

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ

НАСЕЛЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

 

Альбедо = відбите / поглинене випромінення ×100%

Коефіцієнт зволоження = кількість опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку – висота гирла.

Річний стік = витрати води × час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки × швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія × 100%
При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20 м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням  t°С  підвищується на 3°С на кожні 100 м.

Різниця між найвищою і найнижчою t°С  повітря називається амплітудою коливань t°С  .

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0 м над рівнем моря на широті 45° пн. ш. ) = 760 мм рт. ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км  ≈ 111 км.    1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км  ≈ 111 км

Довжина екватора  ≈ 40 тис. км

1 га  = 10 000 м² = 100 ар                                                1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ  =  90º –  φ  ±  δ, де:

φ (фі) - географічна широта об’єкта; 

δ (дельта) – схилення Сонця; 

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º; у день літнього сонцестояння  +23º27'; у день зимового сонцестояння –23º27'.

Всього 360º  =  24 пояси;   1 годинний пояс  = 1 година = 15º  довготи;  1º = 4 хв

Ресурсозабезпеченість  =  запаси / видобуток.  

Ресурсозабезпеченість = запаси / кількість населення.

Вантажообіг = обсяг перевезень × відстань.

Пасажирообіг = кількість перевезених пасажирів × відстань.

Густота населення = кількість  населення / площа.

Природний приріст = кількість  народжених – кількість  померлих.

Сальдо міграції = кількість  іммігрантів – кількість  емігрантів.

Рівень безробіття = кількість безробітних / трудові ресурси ×100%.
Трудові ресурси = зайняті + безробітні.

 

МАСШТАБ

 

Масштаб записують як частку, діленим якої є одиниця, а дільником — число, що вказує, у скільки разів реальні розміри більші, ніж розміри на карті чи плані.

Наприклад, якщо на плані задано масштаб 1:1000, то це означає, що 1 см на плані відповідає

1000 см на місцевості, що становить 10 м.

Швидке переведення з числового в іменований масштаб: відкидаємо 2 нулі – отримуємо метри

(1:600 означає в 1см 6 м), відкидаємо 5 нулів – отримуємо кілометри (1:2000000 –  в 1см 20 км).

Приклад 1.

Маємо карту з масштабом 1 : 10 000 000, відстань між містами Київ і Харків дорівнює 4,5 см на карті. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?

Розв’язання: Зрозуміло, що масштаб показує, що реальна відстань між містами більша від відповідної відстані на карті у 10 000 000 разів. Тому шукана відстань дорівнює:

4,5 ×10 000 000 = 45 000 000 см = 450 км. Отже, відстань між Києвом і Харковом 450 км.

Відповідь: 450 км.

Таким чином, щоб знайти відстань між двома містами, якщо відома відстань між їх зображеннями на карті масштабом 1:п, треба:

1) виміряти відстань між цими містами на карті (у см);

2) помножити отриману відповідь на число п.

Приклад 2.

Кременчуцьке водосховище на річці Дніпро має довжину близько 150 км.

Яка довжина водосховища на карті масштабом 1:3 000 000?

Розв’язання: Масштаб показує, що відстань на карті буде меншою за відстань на місцевості

у 3 000 000, отже, щоб знайти відстань на карті, треба:

150 км : 3 000 000 = 150 000 000 : 3 000 000 = 15 см.

Відповідь: 15 см.

Отже, щоб знайти відстань на карті з масштабом 1: п, якщо відома відстань на місцевості, треба відстань на місцевості виразити у сантиметрах і отриману відповідь поділити на п.

Приклад 3.

На плані місцевості відстань від села Дібровка до села Гришківка складає 10 см. Дійсна відстань між цими населеними пунктами - 500 м. Визначте масштаб плану місцевості.
Розв’язання:  Переводимо метри в сантиметри 500 м = 50000 см. Ділимо 50000 : 10 = 5000, тобто місцевість зменшена у 5000 разів. Значить, масштаб плану місцевості складає 1:5000.
Відповідь: 1:5000.

Приклад 4.

Який масштаб має карта, якщо відомо, що сад квадратної форми на ній займає площу в 4 рази меншу, ніж на карті масштабу 1:100 000.
Розв’язання:  Переводимо числовий масштаб 1:100000 в іменований: в 1 см 1 км. По суті, якщо площа менша в 4 рази, то лінія –  у 2 рази. Тоді в 1 см 2 км, отже 1:200 000.

Відповідь: 1:200 000.

Приклад 5.

Вулиця довжиною 2 км на плані  показана лінією у 8 см. Який масштаб плану?

Розв’язання:  2 км = 200 000 см. 200 000 см :8 см = 25 000. Отже, масштаб плану 1:25 000.

Відповідь: 1:25 000.

Приклад 6.

Площа лісу на плані с масштабом 1:100 000 має форму прямокутника зі сторонами 42 мм и 57 мм. Визначте площу лісу в га.

Розв’язання: Переведемо числовий масштаб в іменований: в 1 см 1 км. Значить дійсні розміри ділянки лісу складають 4,2 км і 5,7 км. Тоді пдоща ділянки лісу буде 4,2 × 5,7 = 23, 94 км²  або

23 940 000 м² . 1 га = 10 000 м². Значить,  23 940 000 кв. м : 10 000 кв. м = 2394 га.  

Відповідь: 2394 га.  

Приклад 7.

Відстань між берегами річки, яку треба вам перепливсти, на плані з масштабом 1:2500 дорівнює

 4 см. Яку відстань вам необхідно подолати на місцевості? 

Розв’язання: Переведемо числовий масштаб в іменований: в 1 см  25 м. 25 × 4 = 100 м

Відповідь: 100 м.  

Приклад 8.

Який масштаб має глобус якщо довжина екватора на ньому 133,3 см?

Розв’язання: Довжина екватора 40 075, 676 км. Складаємо пропорцію:

40075,696 км    –   133,3 см                        х = 40075,696:133,3 = 300,64 км. В 1см 300 км.

               х км    –  1см.                                 Відповідь: 1: 30000000.  
Приклад 9.

На плані місцевості відстань від моста до колодязя 8 см, дійсна відстань – 800 м. Визначте масштаб плану.
Розв’язання: 800 м = 80000 см;  80000:8 = 10000
Відповідь: 1:10000.  

Приклад 10.

Розрахуйте площу саду (у га), якщо на карті масштабу 1:50 000 він займає площу 2,4 см².
Розв’язання: Переведемо числовий масштаб в іменований: в 1 см  500 м. Значить, в 1 см²  буде

500 × 500  = 250000 м² = 25 га. 2,4 × 25 га = 60 га.

Відповідь: 60 га. 

 

Приклад 11.

Визначте масштаб плану, якщо ліс площею 20 га охоплює на ньому 20 см².

Розв’язання: 20 га : 20 см² = 1 га/см². Це означає, що в 1 см² міститься 10000 м² або в 1 см – 100 м. Тобто масштаб плану буде 1:10000.

Відповідь: 1:10000.  

Приклад 12.

На топографічній карті масштабу 1:200 000 відстань між двома селами дорівнює 9 см. Яка відстань між цими селами на місцевості (у кілометрах)?
Розв’язання: Переведемо числовий масштаб в іменований: в 1 см  2 км.

А у нас на карті 9 см. 2 км × 9 = 18 км.
Відповідь: 18 км.

Приклад 13.

Визначте кількість дерев у лісі, який на плані масштабу 1:100 000 зображено прямокутником із сторонами 3 і 6 см і має такі буквено-цифрові характеристики:
Розв’язання: Буквено-цифрові характеристики лісів на топографічних картах   означає: сосна – назва порід дерев, 12 – висота дерев у метрах, 0,20 – середня товщина дерев в метрах на відстані 1,3 метра від землі, 3 – відстань між деревами в метрах.
Одному сантиметру на карті масштабу 1: 100 000 відповідає відрізок 1 км на місцевості. Розміри прямокутника на місцевості будуть становити 3 км і 6 км. Визначимо кількість дерев у кожній стороні прямокутника, знаючи середню відстань між ними: 
3000 м : 3 = 1000 штук і 6000 м : 3 = 2000 штук.

Обчислимо кількість дерев 1000×2000 = 2 000 000 дерев.

Відповідь: 2 000 000 дерев.

Приклад 14.

Відстань між двома селами на плані, масштаб якого 1:300 000, складає 22см. Якою буде ця відстань на плані з масштабом 1: 1 000 000?
Розв’язання: Переведемо числовий масштаб в іменований: в 1 см  3 км. 3 км×22 =  66 км.
Переведемо числовий масштаб в іменований: в 1 см  10 км. 66 км : 10 км = 6,6 см.
Відповідь: 6,6 см.

Приклад 15.

Визначте, яку площу займає Україна на карті півкуль, яка не спотворює площу і має масштаб

1 : 22 000 000.
Розв’язання: У дійсних цифрах площа України дорівнює 603700 км². У нас же масштаб в 1 см 220 км. Значить, в 1 см² на карті – це 48400 км². На такій карті Україна буде займати площу
603700 : 48400 = 12,47 см².
Відповідь: 12,47 см².

Приклад 16.

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000?
Розв’язання: Масштаб 1:200 000 означає, що місцевість зменшена у 200 000 разів, а масштаб

1:50 000 – у 50 000 разів. Значить, друга карта крупніше у 200 000 : 50 000 = 4 рази. Тобто місцевість у 2 см буде більшою у 4 рази. 2 × 4 = 8 см.
Відповідь: 8 см.

КООРДИНАТИ

 

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Існують Північна та Південна півкулі, Західна та Східна півкулі.

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за таблицею.

 

Номер паралелі	Довжина дуги в 1°(км)	Номер паралелі	Довжина дуги в 1°(км)
10°	109,6	50°	71,7
20°	104,6	60°	55,8
30°	96,5	70°	38,2
40°	85,4	80°	19,4

 

Приклад 1.

Визначте протяжність Австралії із заходу на схід по Південному тропіку, якщо на цій широті довжина дуги 1° становить приблизно 102 км, а географічна довгота крайніх точок 114°сх. д. та 151° сх. д.
Розв’язання: 151° – 114 ° = 37° (протяжність Австралії вздовж південного тропіка у градусах)
                       102 км × 37° = 3774 км.

Відповідь: 3774 км.

Приклад 2.

Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн. ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°. 
Розв’язання:
Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км.

(111 км × 3º) × (55,5 × 4°) = 333 км × 222 км = 73 926 км².

Відповідь: 73 926 км².

Приклад 3.

Із східного узбережжя о. Ізабелла (0° ш., 91° 30' зх. д.), найбільшого з островів Галапагос, мандрівник пройшов на вітрильнику на схід 943,5 км, а потім на північ 888 км і опинився на мисі півострова Асуеро (Панама). Визначте географічні координати мису.

Розв’язання:
Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111 км. Пройшовши на схід уздовж екватора 943,5 км, мандрівник опинився на схід від острова Ізабелла на 8,5° або 8°30' (943,5 км : 111 км). Довжина 1° меридіана дорівнює 111 км. Пройшовши 888 км на північ, мандрівник подолав 8° дуги меридіана

(888 км : 111 км). Координати мису Асуеро: 8° пн. ш. 83° зх. д. (91°30' – 8°30' = 83°)

Відповідь: 8° пн. ш. 83° зх. д.

Приклад 4.

На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.
Розв’язання: Масштаб карти можна визначити, узявши відношення довжини відрізка заміряного на карті, до відповідної відстані на земній поверхні. Відстань за меридіаном у 2° (56° – 54° = 2° ) на земній поверхні складає: 111,2 × 2 = 222,4 км = 22 240 000 см. 
22 240 000 см : 8,9 см = 2 500 000. 
Відповідь: 1: 2 500 000.

Приклад 5.

Визначте масштаб карти, якщо відомі географічні координати двох міст (це Київ та Одеса) та виміряна на карті відстань між ними. М. Київ широта – 50° 27′ довгота – 30°30′, м. Одеса широта – 46°27′ довгота – 30°42′.Відстань між містами на карті 22 см. Вважати, що об’єкти знаходяться на одному меридіані.
Розв’язання:
Якщо об’єкти знаходяться приблизно на одній довготі, то фактичну відстань між ними можна визначити за довжиною дуги меридіана, тобто за різницею широт:
1) 50°27′ – 46°27′ = 4° ; 111 км × 4° = 444 км
2) 444 : 22 = 20 км , тобто, в 1 см – 20 км, або 2 000 000 см
Відповідь: 1: 2 000 000.

Приклад 6.

Визначте відстань між двома столицями: України (Київ – 51° пн. ш. 31° сх. д.) і  Єгипту (Каїр  – 31° пн. ш. 31° сх. д.)  в градусах и кілометрах.
Розв’язання:     51° – 31° = 20°;  111 км × 20° = 2220 км.
Відповідь: 2220 км.

Приклад 7.

Визначте відстань в кілометрах и градусах від м. Харків (50° пн.. ш., 36° сх.. д.) до Північного та Південного полюсів.
Розв’язання:    

м. Харків – 50° пн.. ш., 36° сх.. д.                                        м. Харків – 50° пн.. ш., 36° сх.. д.
Північний полюс – 90° пн. ш.                                              Південний полюс – 90° пд. ш.
90° – 50° = 40°                                                                       90° + 50° = 140° 
111 км × 40° = 4 440 км.                                                       111 км × 140° = 15 540 км.

Відповідь: до Північного полюса – 40°, 4 440 км; до Південного полюса – 140°, 15 540 км.

Приклад 8.

Визначте площу острова Рудольфа, який розташований між  81,7° и 81,9° пн. ш. і 58° и 59,2° сх. д. Форма острова майже прямокутна.
Розв’язання:    Визначимо протяжність острова по широті та довготі.
81,9° – 81,7° = 0,2°; 111 км × 0,2° = 22 км
59,2° – 58° = 1,2°; 1° дуги на широті 81,8° відповідає 16 км. 16 км × 1,2° = 19 км
S = 22 км × 19 км = 418 км².
Відповідь: 418 км².

Приклад 9.

Відстань по екватору від нульового до десятого меридіану за картою світу складає 5 см. Визначте  масштаб карти. Запишіть його в вигляді числового і іменованого.
Розв’язання:    1) 10° – 0° = 10°;
2) 1° дуги на екваторі відповідає 111,3 км;
3) 111,3 км × 10° = 1113 км
4) 1113 км : 5 = 222,6 км
Іменований масштаб буде: в 1см – 222,6 км, числовий  1:22 260 000.

Відповідь: в 1см – 222,6 км, 1: 22 260 000.

Приклад 10.

Літак вилетів з місця, координати якого 50° пн. ш. 30° сх. д., і приземлився в місці с координатами 60° пн. ш. и 30° сх. д. Визначте відстань між місцями вильоту і приземленням літака.
Розв’язання:    1) 60° – 50° = 10°; довжина 1° дуги на меридіані складає  111 км.
                         2) 111 км × 10° = 1110 км
Відповідь: 1110 км.
Приклад 11.

Визначте протяжність Африки з півночі на південь у кілометрах по 20 меридіану, якщо широта крайньої північної точки становить 32° пн. ш., а південної - 35° пд. ш.

Розв’язання:    Знаходимо протяжність з півночі на південь у градусах, враховуючи, що точки знаходяться у різних півкулях, Африка перетнута екватором. 32° + 35° = 67°.
1 градус меридіана = 111,1 км.
Тому протяжність Африки буде  111,1 × 67° = 7443,7 км.

Відповідь: 7443,7 км.

АЛЬБЕДО

 

Альбе́до — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло).

Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної радіації, що надходить).

Цей показник вимірюється у відсотках.

Альбедо = .

Приклад 1.

Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за місяць: пряма - 200,

розсіяна - 100, відбита -150
Розв’язання:  Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 200 + 100 = 300. А відбила вона 150, тобто половину. Отже, альбедо = 50%.

Відповідь: 50%.

Приклад 2.

Інтенсивність прямої радіації  – 250 , розсіяної  – 150 , а відбитої – 100. Визначте альбедо земної поверхні.

Розв’язання:      Прийняла земля 250 + 150 = 400, а відбила 100.

За формулою маємо Альбедо = .                                           Відповідь: 25%.

 

ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ

 

В атмосфері завжди є певна кількість водяної пари. Вона потрапляє в повітря завдяки випаровуванню.

Абсолютна вологість – це кількість водяної пари (в грамах), що фактично міститься в 1 м³ повітря в даний момент часу при певній температурі.

Таблиця. Залежність кількості водяної пари в насиченому повітрі від його температури.

Температура повітря, °С	– 20	– 10	0	+10	+20	+30
Абсолютна вологість, г/м3	1	2,6	6	9	17	30

 

Відносна вологість – це відношення фактичного вмісту водяної пари до можливого при даній температурі, виражене у відсотках.

Відносну вологість повітря визначають за формулою , де  r – відносна  вологість;

                                                   q – абсолютна вологість; Q – стан насичення.

Дефіцит вологи – це кількість водяної пари, якої не вистачає для повного насиченого повітря. Насиченим вважається повітря, яке не може вмістити більше водяної пари, ніж воно вже містить. Точка роси – це температура, при якій вологе ненасичене повітря, що охолоджується, стає насиченим.

Приклад 1.

Визначити  відносну вологість повітря, якщо відомо, що при температурі 20°С в 1 м³ повітря водяної пари міститься 15 г (при даній температурі в 1 м³ може міститися 17 г водяної пари).

Розв’язання:  q = 15 г, Q = 17 г.  = 88,2%.

Відповідь: 88,2%.

Приклад 2.

При температурі повітря  20°С дефіцит вологи становить 3,2 г/м³ . Визначте відносну вологість повітря, якщо точка роси при даній температурі становить 17 г/м³ водяної пари.

Розв’язання:  1) Визначимо фактичний вміст водяної пари 17 – 3,3 = 13,8 г;

2) Визначимо відносну вологість за формулою q = 13,8 г, Q = 17 г.  = 81%.

Відповідь: 81%.

 Приклад 3.

Класна кімната має розміри 6 м × 4 м × 3 м. Визначте, при якій кількості водяної пари в повітрі буде відбуватися конденсація, якщо температура у класній кімнаті +20°С.

Розв’язання: 

1) Визначимо об’єм класної кімнати 6 м × 4 м × 3 м = 72 м³.

2) Визначимо вміст водяної пари, яка може втриматись в повітрі, (точка роси при температурі +20°С становить 17 г/м³):  72 м³ × 17 г = 1224 г = 1 кг 224 г.
Відповідь: 1 кг 224 г.

Приклад 4.

У екваторіальних широтах відносна вологість повітря становить 85%. Обчисліть абсолютну вологість (в г/м³) за умови, що температура повітря + 30°С.

 Розв’язання: 

При температурі  +30°С насичене повітря містить 30 г в 1 м³ повітря. Це складає 100%.

Знайдемо 85% від 30 г.         85% = 0,85;              30 г × 0,85 = 25,5 г.

Відповідь: 25,5 г.

Приклад 5.

Скільки літрів води може вміститися в повітрі класної кімнати, що має об’єм 200 м³, якщо його температура дорівнює +20°С?

Розв’язання:  Точка роси при температурі  +20°С становить 17 г/м³.

17 г × 200 = 3400 г = 3,4 л.

Відповідь: 3,4 л.

 

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ

 

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°.

До 20 м в товщах порід температура однакова і залежить від пори року.

Із зниженням температура підвищується на 3°С на кожні 100 м.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.

Т_АМПЛ = Т_МАХ – Т_МІН

Т_СЕР =, де Т_СЕР – середня температура;  N =

Приклад 1.

Визначте температуру повітря на Говерлі (2061 м), якщо біля підніжжя вона становить 16°.

Розв’язання: 

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°.

1)Складемо пропорцію:
1 км –  6 °,                                                                        
2,061 км –  х° гр.                     х = ( на стільки градусів температура знизиться)
2) 16 – 12,366 = 3,634° температура повітря біля підніжжя Говерли.
Відповідь: 3,634°.

Приклад 2.

У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найбільш високогірна метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція

Розв’язання:  Абсолютну  висоту,  на  якій  розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h₁, висоту  Говерли  —  h₂ (2061  м).  Температурний  градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м .

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за формулою:

h₁ = h₂ – (t₁– t₂) : t : h, де t₁ – t₂ — різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо: h₁  =  2061  –  3,8  :  6  :  1000  =  2061  –  3,8  •  100  :  6  = 1430 (м).

Відповідь: 1430 м.

 

 

Приклад 3.

На якій приблизно висоті в горах з’явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16° С?
Розв’язання:   1 км   – 6°С, зона снігів з’явиться при 0°С, отже, 16 : 6 = 2,6 км.
Відповідь: 2,6 км.

Приклад 4.

Січнева температура повітря на вершині гори у середньому дорівнює –4°С, а біля її підніжжя на висоті 400 м над рівнем моря +2°С. Визначити абсолютну висоту гори.
Розв’язання:   Було 2°С. Стало – 4°С. Різниця становить 6°С. Тобто різниця між вершиною і підніжжям у кілометр. 400 м + 1 км = 1400 м = 1,4 (км) – висота гори.

Відповідь: 1,4 км.

Приклад 5.

Визначте,чому дорівнює температура повітря на вершині гори Аконкагуа (6959), якщо температура повітря біля її підніжжя становить +24°

Розв’язання:   Висота Аконкагуа 6959 м 7000 м = 7 км.

При підняття на 1 км температура повітря зменшується на 6°. Значить при підйомі на 7 км температура знизиться на 6° · 7 = 42°. Тоді 24° – 42°  = – 18°.

Відповідь: – 18°.

Приклад 6.

За даними таблиці визначте:

1) найбільшу середньомісячну температуру;

2) найменшу середньомісячну температуру;

3) річну амплітуду коливань середньомісячних температур;

4) середньорічну температуру повітря.

 

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
– 6°	–3°	+2°	+9°	+15°	+18°
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
+20°	+19°	+14°	+8°	+2°	–2°

 

Розв’язання: 1) Т_МАХ =  20°; 2)  Т_МІН =  – 6°;  3)  Т_АМПЛ = 20° –(– 6°) = 26°;

4) Т_СЕР =

Відповідь: 1) 20°; 2)  – 6°;  3)  26°;  4) 8°.

Приклад 7.

Через кожні 33 метра вглибину Землі температура підвищується на 1°С. Визначте температуру гірських порід в шахті на глибині 900 м, якщо температура шару земної кори, яка не залежить від пори року, дорівнює +10°С.

Розв’язання:  (900 : 33)° + 10° = 27,2° + 10° = 37,2°С.

Відповідь: 37,2°С.

АТМОСФЕРНИЙ ТИСК

 

Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на одиницю площі земної поверхні, на всі розташовані на ній об’єкти і тіла. 

Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний атмосферний тиск становить 760 мм рт. ст. на паралелі 45° на рівні моря за температури  +4°С.

Атмосферний тиск вимірюється  у мм рт. ст., Па (паскалях), гПа (гектопаскалях) і мбар (мілібарах). Співвідношення між цими одиницями наведено у таблиці.

 

1 гПа = 1 мбар = 0,75 мм рт. ст.                                         1 мм рт. ст. = 1,33 гПа = 1,33 мбар 1 гПа = 100 Па;                  1 мбар = 0,001 бара;                       1 Па = 1Н/м2

 

Приклад 1.

Визначте атмосферний тиск на вершині г. Роман-Кош (1545 м), якщо біля підніжжя (абсолютна величина 75 м) тиск становить 740 мм рт. ст.

Розв’язання:  Знайдемо різницю висот  1545 – 75 = 1470 м.

При підйомі на 10 м тиск падає на 1 мм рт. ст., тому різниця тиску буде 1470 : 10 = 147 мм рт. ст.

Тиск знижується, тому 740 – 147 = 593 мм рт. ст.

Відповідь: 593 мм рт. ст.

Приклад 2.

Визначте  абсолютну  висоту  гори,  якщо атмосферний тиск на її вершині становить

650 мм рт. ст.

Розв’язання:  Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 1 мм рт. ст. на кожні 10 м підйому. Різниця тиску на рівні моря і на вершині гори становитиме 760 – 650 = 110 мм рт. ст.  Знаючи падіння тиску, визначаємо висоту гори: 110 мм рт. ст. · 10 м = 1100 м.

Відповідь: 1100 м.

Приклад 3.

Зафіксувавши показники атмосферного тиску біля підніжжя гори (540 мм рт. ст.), група альпіністів  піднялася  на  її  вершину,  де  барометр  показав 225 мм рт. ст. Визначте абсолютну висоту гори.

Розв’язання:   (760 – 225) ·  10 = 535 · 10  = 5350 (м).

Відповідь: 5350 м.

Приклад 4.

Визначте,  на  скільки  нормальний  атмосферний  тиск  найвищої  точки  рівнинної  частини України  більший  від  відповідного  показника  на  вершині г. Говерла.

Розв’язання:  Нормальний  атмосферний  тиск  на рівні  моря  становить  760  мм  рт.  ст.  Визначимо  нормальний  атмосферний  тиск  для  найвищої  точки  рівнинної частини України

(г. Берда, 515 м):       760 – 515 : 10 = 760 – 51,5 = 708,5 (мм рт. ст.).

На г. Говерла (2061 м) тиск буде відповідно:      760 – 2061 : 10 = 553,9 (мм рт. ст.).

Різниця в тиску між вершинами дорівнює:        708,5 – 553,9 = 154,6 (мм рт. ст.).

Відповідь: 154,6 мм рт. ст.

Приклад 5.
Визначте, яким буде тиск на висоті 3000 м, якщо на рівні моря він становить 760 мм рт. ст.
Розв’язання:  На кожні 100 м тиск зменшується приблизно на 10 мм рт. ст.
Отже, на кожний 1 км – на 100 мм рт. ст. Ми маємо 3 км, тому тиск знижується на 300 мм рт. ст.
760 мм рт. ст. - 300 мм рт. ст. = 460 мм рт. ст.

Відповідь: 460 мм рт. ст.

Приклад 6.

Яка висота хмарочоса, якщо біля входу в нього атмосферний тиск складає 770 мм рт. ст., а на даху – 730 мм рт. ст.

Розв’язання:  На кожні 10 м тиск зменшується приблизно на 1 мм рт. ст.
770 мм рт. ст. – 730 мм рт. = 40 мм рт. ст.
10 м · 40 = 400 м.
Відповідь: 400 м.

Приклад 7.

Тиск повітря біля підніжжя гори на висоті 100 м над рівнем моря становить 750 мм. рт. ст, а на вершині гори в цей самий час – 550 мм. рт. ст. Обчисліть абсолютну висоту гори (у м).

Розв’язання:  На кожні 10 м тиск зменшується приблизно на 1 мм рт. ст.
А ми маємо різницю в тиску в 200 мм рт. ст.

Значить, висота гори 200 · 10м = 2000 м

Підніжжя гори розташовано на висоті 100 м над рівнем моря, тому загальна абсолютна висота гори 2000м + 100 м = 2100 м.

Відповідь: 2100 м.

 

 

КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ

 

Коефіцієнт зволоження  – це величина, яка показує відношення кількості опадів за певний період до величини випаровуваності.             ,

де К_ЗВ – коефіцієнт зволоження; О – кількість опадів за певний період; В – випаровуваність.

Випаровуваність – це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).

Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К_ЗВ > 1), тобто опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним.

Достатнім вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню (К_ЗВ = 1).

Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт зволоження менший за одиницю (К_ЗВ<1).

Зволоження вважається бідним, якщо, коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

Приклад 1.

Визначте величину випаровування за рік для м. Кривий Ріг, якщо річна кількість опадів становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.

Розв’язання:  .  В нашому випадку К_ЗВ = 0,53; О = 425 мм.

                                          Тоді В = О : К_ЗВ = 425мм : 0,53 = 802 мм.

Відповідь: 802 мм.

Приклад 2.

Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

Розв’язання:   . В нашому випадку В  = 800 мм; О = 504 мм.

Відповідь: 0,63.

Приклад 3.

Визначте кількість опадів для м. Рівного, якщо тут випаровуваність 648 мм, а коефіцієнт зволоження   –  1,08.    

Розв’язання:  .  В нашому випадку К_ЗВ = 1,08; В = 648 мм. Тоді О = К_ЗВ · В.

О = 1,08 · 648 700 мм.

Відповідь: 700 мм.

Приклад 4.

У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а випаровуваність – 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.

.  В нашому випадку К_ЗВ = 0,54; В = 1400 мм. Тоді О = К_ЗВ · В.

О = 1400 мм · 0,54 = 756 мм.

Відповідь: 756 мм.

Приклад 5.

Визначте коефіцієнт зволоження, якщо опадів випадає  в середньому за рік 400 мм, , а випаровуваність 800 мм. Поясніть, для якого регіону України характерні дані показники. Яким чином цей показник впливає на горизонт вимивання?

Розв’язання:   . В нашому випадку В  = 800 мм; О = 400 мм.

Відповідь: К_ЗВ = 0,5. Такий показник характерний для південної території України (зона степу). Оскільки К_ЗВ <1, то із горизонту вимивання у ґрунті гумус майже не вимивається у нижні горизонти, тому формуються родючі ґрунти – чорноземи.

РІЧКИ

 

Падіння річки (П) – це різниця між висотою витоку (Н_В) і висотою гирла (Н_Г).      П = Н_В – Н_Г .

Вимірюється падіння річки у метрах.

Похил річки (ПХ) – це відношення падіння річки(П) до довжини річки (L).

. Вимірюється похил річки у сантиметрах на кілометр.

Річний стік (Q) – це кількість води (м³), яка проходить через деякий переріз річки(S) за певний час.

          Q = S · V, де:  V – швидкість течії (м/с). Або

          Q = q · t, де:  q – витрати води (м³); t – час (сек).

Вимірюється річний стік у м³ за певний час.

Приклад 1.

Визначити річний стік річки, якщо втрати води становлять 10 м³/с.
Розв’язання: Q = q · t. q = 10 м³/с; t = 1 рік = 31536000 с.
Q = 10 м³/с · 31536000 с = 315360000 м³/рік. 
Відповідь: 315360000 м³/рік. 

Приклад 2.

Похил р. Дніпро складає 11 см/км, довжина - 2285 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере свій початок.

Розв’язання: ·  Н_В = ПХ · L + Н_Г.  В нашому випадку ПХ  = 11 см/км; L = 2285 км. Н_В = 11 см/км · 2285 км – 0 см  = 25135 см = 251,35 м.

Відповідь: 251,35 м.

Приклад 3.

Визначте витрати води, якщо ширина річки 20 м, середня глибина 1м, швидкість течії 1 м/с.

Розв’язання: Q = S · V.

                       S = а · b, де а = 20 м (ширина річки), b = 1м (середня глибина річки).

                      V = 1 м/с – швидкість течії.

Q = 20 м · 1 м · 1 м/с = 20 м³/с.

Відповідь: 20 м³/с.

Приклад 4.

Визначте похил річки Сула, якщо її витік розташований на висоті 155 м над рівнем моря, а гирло - на висоті 80 м. Її довжина складає 363км.

Розв’язання:        

Відповідь: 21 см/км.

Приклад 5.

Визначте похил р. Дунай.  Витік = 678 м. Гирло = 0 м. Довжина = 2860 км.

Розв’язання:        

Відповідь: 24 см/км.

 

СОНЦЕ

 

22 грудня, як і 22 червня – дні сонцестояння.
22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком (23°27' пн. ш.).

22 грудня Сонце знаходиться в зеніті над Південним тропіком (23°27'пд. ш.).

23 вересня та 21 березня – дні рівнодення, тобто Сонце знаходиться в зеніті над екватором, там кут падіння сонячних променів дорівнює 90°

Значення схилення Сонця – це широта, на якій Сонце знаходиться в зеніті. Тобто вже на широті 24° пн. ш. Сонце в зеніті знаходитися не може, а на нашій широті тим паче це неможливо. Сонце «гуляє» в межах від північного до південного тропіка, що виявляється в зміні тривалості дня і ночі та змін пір року.
Широта північного тропіка – 23°27' пн. ш. Широта південного тропіка – 23°27' пд. ш. Широта екватора – 0°, тобто і схилення в дні рівнодення буде 0°.
Висоту Сонця над горизонтом в полудень визначають за формулою: λ = 90° – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта;

δ (дельта) – схилення Сонця; δ (схилення) в дні рівнодення становить 0 º;

                                                   у день літнього сонцестояння +23º27';

                                                   у день зимового сонцестояння –23º27'

Приклад 1.

На яких широтах кут падіння  сонячних  променів  у  полудень  22  червня буде  однаковим?

1) 0° і 47° пд. ш.; 2) 0° і 47° пн. ш.; 3) 10° пн. ш. і 10°пд. ш.;  4) 23,5°пн. ш. і 23,5° пд. ш.

Розв’язання:  22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄ пн. ш. Точки з однаковою висотою Сонця повинні знаходитися по «обидва боки» від тропіка, на північ і на південь від 23°27΄ пн. ш. Цим умовам відповідає варіант 2.

Відповідь: 0° і 47° пн. ш.

Приклад 2.

Визначте полудневу висоту Сонця у пункті А (45º пн. ш.), якщо в пункті Б (32º22' пн. ш.) вона становить 40º. У яку пору року можлива така висота Сонця?

Розв’язання:   Різниця полудневої висоти Сонця між двома пунктами дорівнює різниці їхньої географічної широти: 45º – 32º22' = 12º38'

Якщо пункт, у якому невідома висота Сонця лежить північніше, то різницю в широті потрібно віднімати (бо висота Сонця менша): 40º – 12º38' = 27º22'

Така висота Сонця можлива взимку.

Відповідь: λ = 27º22'. Узимку.

Приклад 3.

Визначте полуденну висоту сонця над горизонтом у Полтаві (49°35' пн. ш.) 23 вересня.
Розв’язання:   λ = 90° – φ ± δ, де: φ = 49°35' пн. ш., δ = 0° (для 23 вересня – дня рівнодення).
λ = 90° – 49°35'  ± 0° = 40°25'.

Відповідь: λ = 40º25'.

Приклад 4.

Визначте висоту полуденного сонця у місті Одеса (46°28' пн. ш.) 22 грудня.
Розв'язання
Розв’язання:   λ = 90° – φ ± δ, де: φ = 46°28' пн. ш., δ = = – 23°27' (для 22 грудня – дня зимового сонцестояння).                 λ = 90° – 46°28' – 23°27' = 89°60' – 46°28' – 23°27' = 20°05'
Відповідь: λ = 20º05'.

Приклад 5.

Визначте географічні координати міста якщо Сонце в ньому сходить на 10 год. 24 хв. пізніше ніж 180° довготи , а висота Полярної зірки над горизонтом складає близько 50°.

Розв’язання: Висота Полярної зірки дорівнює широті шуканого міста – 50° пн. ш.
Тепер визначимо довготу через дані про час:  10 год. 24 хв. = 624 хв.
Довгота шуканого міста буде меншою (за умовою – пізніше) від 180° на 624 хв. : 4 хв. = 156°.
Тобто довгота шуканого міста 180° – 156° = 24° (сх.. д.).

 Відповідь: 50° пн. ш., 24° сх. д.

 

МІСЦЕВИЙ І ПОЯСНИЙ ЧАС

 

Для зручності відліку поточного часу вся територія  земної кулі поділена на 24 годинні пояси шириною в середньому 15°. В межах кожного такого поясу встановлюється свій єдиний поясний час. Відлік годинних поясів починається з 0 і до 23 (всього 24) у напрямку із заходу  на  схід,  починаючи  від  нульового  меридіана. Нумерація годинних поясів є наскрізною для Східної і Західної півкуль (на відміну від географічної довготи).

 Гринвіцький меридіан є серединою нульового годинного поясу. Париж розташований у 1 годинному поясі, Київ у – 2 і так далі. Відлік нової доби починається із меридіану 180° (його називають «Лінією зміни дат»).

Щоб визначити  поясний час, потрібно:

а) визначити номери годинних поясів двох пунктів, користуючись картою годинних поясів;

б) знайти різницю між цими номерами у вказаних містах;

в) додати знайдену різницю, якщо пункт, час якого потрібно визначити, знаходиться на схід від 

    заданого пункту, чи відняти знайдену різницю, якщо цей пункт знаходиться на захід від пункту

    з відомим часом.

Якщо пункти знаходяться в різних півкулях (східній та західній), слід врахувати лінію зміни дат.

Місцевий час – це час певного меридіану. Різницю у місцевому часі між меридіанами, проведеними через 1° можна вирахувати так: 1 год. : 15° = 60 хв. : 15° = 4 хв.

Щоб визначити  місцевий час, потрібно:

а) знайти різницю географічної довготи двох пунктів;

б) перевести цю різницю в часову міру за допомогою наведеного вище співвідношення;

в) додати знайдену різницю до відомого часу, якщо пункт,  час  якого  визначається,  розташований  на  схід від заданого пункту, відняти знайдену різницю, якщо цей пункт розташований на захід від пункту з відомим часом.

Приклад 1.

Визначити, у яких годинних поясах знаходяться такі міста: 1) Каїр; 2) Ігарка; 3) Канберра; 4) Лос-Анджелес; 5) Нью-Йорк. Який  поясний  час  у  цих  містах,  якщо  в  Полтаві 22 год.?

Розв’язання: Полтава розташована у 2 годинному поясі. За картою годинних поясів визначаємо номери годинних поясів вказаних міст:

1) Каїр – 2 пояс; якщо у Полтаві 22 год, то у Каїрі теж буде 22 год, бо ці міста розташовані в одному годинному поясі;

2) Ігарка; –  6 пояс; 6 – 2 = 4 год, в Ігарці буде 22 + 4 = 26 або 26 – 24 = 2 год нової доби;

3) Канберра – 10 пояс; 10 – 2 = 8 год, у Канберрі буде 22 + 8 = 30 або 30 – 24 = 6 год нової доби;

4) Лос-Анджелес – 16 пояс;  2 + 24 – 16 = 10 год;  у Лос-Анджелесі буде  22 – 10 = 12 год ;

5) Нью-Йорк – 19 пояс; 2 + 24 – 19 = 7 год;  у Нью-Йорку буде 22 – 7 = 15 год.

Відповідь: 1) Каїр – 2 пояс, 22 год.; 2) Ігарка; –  6 пояс, 2 год; 3) Канберра – 10 пояс, 6 год;

4) Лос-Анджелес – 16 пояс, 12 год;  5) Нью-Йорк – 19 пояс, 15 год.

Приклад 2.

На  меридіані 180° щойно розпочався новий  день – 5  жовтня. Визначте  місцевий  час  міст  Полтава (34°33΄ сх. д.) і Ріо-де-Жанейро (43°20΄ зх. д.).

Розв’язання: 1) Для Полтави: 180° – 34,5° = 145,5°;

                                                   4 хв. · 145,5° = 582 хв = 9 год 42 хв – різниця у часі,

                                                  24 год – 9 год 42 хв = 23 год 60 хв – 9 год 42 хв = 14 год 18 хв;

2) Для Ріо-де-Жанейро: 180° + 43°20΄ = 223°20΄;

                                         4 хв. · 223°20΄ = 893 хв = 14 год 53 хв – різниця у часі,

24 год – 14 год 53 хв = 23 год 60 хв – 14 год 53 хв = 9 год 07 хв.

Відповідь: у Полтаві – 14 год 18 хв; у Ріо-де-Жанейро – 9  год 07 хв.

Приклад 3.

Визначте місцевий час у Львові (24°) , якщо в Дніпропетровську (35°) за місцевим часом у цей момент 16 год 24 хв.
Розв’язання: 1) знаходимо різницю меридіанів: 35° – 24° = 11°;
2) знаходимо різницю у часі: 4 хв · 11° = 44 хв;

3) оскільки Дніпропетровськ розташований східніше Львова, то треба від часу Дніпропетровська відняти різницю:  16 год 24 хв – 44 хв = 15 год 84 хв – 44 хв = 15 год 40 хв.

Відповідь: 15 год 40 хв.

Приклад 4.

На скільки і куди треба перевести стрілки годинника, щоб вилетівши з Києва о 7-й годині ранку і приземлившись у Владивостоці (ІХ пояс) через 10 годин, годинник показував місцевий час? Який він буде?
Розв’язання: Різниця у часі між двома географічними пунктами дорівнює різниці їх довгот, а отже і номерів часових поясів. Вона становитиме 7 годин (ІХ – ІІ). Визначимо час у Владивостоці в момент вильоту літака з Києва: 7 год + 7 год = 14 год. Отже, в момент вильоту літака з Києва стрілку годинника потрібно перевести на 7 годин вперед. Через 10 годин польоту літака у Владивостоці буде 24 година (14 год + 10 год), а в Києві – відповідно 17 година (7 год +10 год).

Відповідь: на 7 годин вперед, 24 год.

 Приклад 5.

Світанок (поява сонячного диску над горизонтом) в Одесі (46°30' ° пн. ш.; 30°36' сх. д) настає о

6 год 40 хв. Вирахуйте початок світанку в місті Ужгород (48° 34' пн. ш.; 22° 18' сх. д.).
Розв’язання: За 24 години Земля робить повний оберт навколо своєї осі. За 1 год кут повороту становитиме 15º (360°: 24 год ). Звідси встановлюємо, що на 1° планета обертається за 4 хв

(60 хв:15°). На 1' Земля обертається за 4 с: ( 4 ·  60с : 60'' = 240 с : 60 хв = 4 с)
Різниця довгот між Одесою та Ужгородом: 30°36' - 22°18' = 8° 18'
Різниця в часі: 8° · 4 хв +18' · 4 с = 32 хв + 72 с = 33 хв 12 с
Час світанку в Ужгороді : 6 год 40 хв + 33хв 12 с = 7 год 13 хв 12 с

Відповідь: 7 год 13 хв 12 с

Приклад 6.

Визначте час сходу, заходу сонця та тривалість дня, якщо горизонтальний кут сходу сонця становив 120°. 
Розв’язання: Кутова швидкість осьового обертання Землі дорівнює 15° за годину, така ж швидкість видимого руху сонця на небосхилі.
Горизонтальний кут (тобто, азимут) сходу сонця дорівнює 120°. Азимут – це кут між напрямом на північ (там сонце перебуває під горизонтом у полуніч) та напрямом на світило.
Відтак, сонце від полуночі пройшло під горизонтом 120°; тобто, цей шлях воно подолало за 8 годин (120°:15°).
Точка заходу лежить симетрично щодо точки сходу, тобто, горизонтальний кут заходу сонця становить 240° (360° – 120°). У часі це буде: 240° : 15° = 16 годин.
Залишається вирахувати тривалість дня: 16 год. – 8 год. = 8 год.
Або ж можна розмірковувати так: якщо від полуночі до сходу сонця пройшло 8 годин, то й від заходу до полуночі також буде 8 годин. Тобто, сонце зайшло за горизонт о 16 годині (24 год. – 8 год.).
Відповідь: сонце зійшло о 8 годині ранку, зайшло о 16 годині, день тривав 8 годин.

Приклад 7.

Визначте різницю у часі між крайніми західною і східною точками України.

Розв’язання: Західна точка – ст. Чоп має довготу 22°08' сх. д.  Східна точка – Червона Зірка –  40°13' сх. д.
Знаходимо різницю між довготами  40°13' – 22°08' = 18°05'.  Знаходимо різницю у часі між містами 4 хв · 18° = 72 хв = 1 год 12 хв.
Відповідь: 1 год 12 хв

Приклад 8.

Визначте місцевий час у Львові (50° пн. ш. 24° сх. .д.), якщо в цей час  в Донецьку (48° пн. ш. 38° сх. д.) місцевий час 0 год 40 хв.
Розв’язання: 1) 38° – 24° = 14°; 2) 1° = 4 хв;  4 хв ·  14 = 56 хв.

                      3) 0 год 40 хв – 56 хв = 23 год 44 хв попереднього дня.

Відповідь: 23 год 44 хв попереднього дня.

 

Приклад 9.

Визначте географічну довготу населеного пункту А, якщо місцевий час в ньому 16 год 30 хв, а в Києві в цей час полудень.

Розв’язання: 1) 16 год 30 хв – 12 год = 4 год 30 хв = 270 хв – різниця між пунктами у часі.

2) 270 хв : 4 хв = 67°30' різниця між пунктами у довготі.

3) 30°30' + 67°30' = 98°
Відповідь: 98° сх.. д.
Приклад 10.

На меридіані 180° місцевий час 24 год. Який місцевий час на нульовому меридіані; на 45° сх. д.; на 90° з. д.? 
Розв’язання: 1. Знаходимо різницю довгот, враховуючи рух Землі з заходу на схід: 
а) 180° – 0 ° = 180°; 
б) 180° – 45° сх. д. = 135° сх. д.; 
в) 180° + 90° з. д. = 270° з. д.. 
2. Через кутову швидкість Землі (15° за год) знаходимо різницю у часі: 
а) на 0° довготи 180° : 15° = 12 год; 
б) на 45° сх. д. 135° : 15° = 9 год; 
в) на 90° зх. д. 270° : 15° = 18 год. 
3. Відомо, що на 180° місцевий час – 24 год і, враховуючи напрям руху Землі (з заходу на схід), знаходимо місцевий час на: 
а) 0° довготи => 24 год – 12 год = 12 год (полудень); 
б) 45° сх. д. => 24 год – 9 год = 15 год дня; 
в) 90° зх. д. => 24 год – 18 год = 6 год ранку. 
Відповідь: Місцевий  час на 0° довготи – 12 год (полудень); на 45° сх. д. – 15 год дня;

                   на 90° зх. д. – 6 год ранку.

Приклад 11.

Розташуйте назви столиць країн у порядку збільшення місцевого часу.
А) Банжул (13° пн. ш.,16° зх. д.);          Б) Джакарта (6° пд. ш., 107° сх. д.); 

В) Сува (18° пд. ш., 179° сх. д);            Г) Хартум (15° пн. ш., 33° сх. д.)

Розв’язання: Місцевий час – це час на меридіані. Відкидаємо дані про широту, беремо тільки довготи. Найбільший час буде у найсхіднішій точці.
Тому порядок такий: Банжул, Хартум, Джакарта, Сува.

Відповідь: Банжул, Хартум, Джакарта, Сува.

Приклад 12.

Обчисліть, на скільки годин раніше жителі Хабаровська (135° сх. д) зустрінуть Новий рік, ніж кияни.

Розв’язання: Вирішуємо без урахування літнього часу.

Київ – приблизно 30° сх. д. Хабаровськ – за умовою 135° сх. д.

Різниця  =135° – 30° = 105°. Годинний пояс = 15°. Різниця в годинах = 105° : 15° = 7 год.

Отже, жителі Хабаровська зустрінуть Новий рік на 7 годин раніше, ніж кияни.

Відповідь: жителі Хабаровська, на 7 годин раніше.

 

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ

 

Ресурсозабезпеченість – це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання. Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами з розрахунку на душу населення.

Будьте уважні: зводьте числа до однакового виду, не діліть тисячі на мільйони.

Ресурсозабезпеченість = .           Ресурсозабезпеченість = .

 

 

Приклад 1.

Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам’яним вугіллям (у роках) за такими даними: загальні запаси кам’яного вугілля 1,5 млрд. тонн, щорічний видобуток склав 50 млн. тонн.

Розв’язання:     Ресурсозабезпеченість = .          

1,5 млрд. = 1500 млн.

1500 млн. : 50 млн. = 30 років.      Відповідь: 30 років.     

Приклад 2.

Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн. т, а видобуток 4 млн. т

Розв’язання: Потрібно 50 млн. т, що становить 100%, а самі видобуваємо 4 млн. т. Знайдемо, скільки це відсотків.        50 млн. т – 100%

                                            4 млн. т – х%            х = %

Відповідь: 8 %.

Приклад 3.

Визначте ресурсозабезпеченість держави нафтою, якщо запаси складають близько 30 млрд. т., при річному використанні 402 млн. т. Населення країни 54 млн. осіб.

Розв’язання:         Ресурсозабезпеченість = .   

                               Ресурсозабезпеченість = .                

Відповідь:  74,63 років; 555,56 млн. т/особу.

Приклад 4.

Визначте забезпеченість залізною рудою на одного мешканця землі при загальногеологічних запасах у 400 млрд. тонн та щорічному видобутку – 1000 млн. тонн.

Розв’язання:       Кількість населення нашої планети 7 млрд. осіб

                              Ресурсозабезпеченість = Запаси / Кількість населення

                              Ресурсозабезпеченість = 400 млрд. т / 7 млрд. осіб = 57,14 т/особу

Відповідь: 57,14 т/особу

НАСЕЛЕННЯ

 

Для характеристики населення використовують такі показники: чисельність населення, щільність (густота) населення, коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту, показник механічного руху (сальдо міграції) та інші.

            Для обчислення  густоти населення використовують формулу: 

Г = Ч / П, де Г – густота населення (чол./км²); Ч – чисельність населення (чол.);

                  П – площа (км² або га).

 Різниця між кількістю народжених (Н) у даному регіоні (пункті) і кількістю померлих (П) становить природний приріст населення (Пн):                Пн = Н – П

            Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту визначаються кількістю народжених, померлих людей. Коефіцієнти розраховуються на кожну тисячу жителів (на 1000 мешканців,  або проміле – ‰).

            Сальдо міграції - це різниця між кількістю населення, що прибула в даний регіон (пункт), та тією кількістю, що вибула з нього. Буває додатнім, коли кількість вибулих  більша за кількість прибулих, і від’ємним, коли навпаки.

             Щоб знайти загальний приріст населення, потрібно врахувати як природний, так і механічний прирости.

Рівень безробіття = кількість безробітних / трудові ресурси  · 100%.
Трудові ресурси = зайняті + безробітні.

Рівень урбанізації — показник частки міського населення певної території.

Рівень урбанізації прийнято оцінювати за часткою міських жителів у загальній кількості населення.

Рівень урбанізації = кількість міського населення/кількість всього · 100%.

Приклад 1.

Обчисліть, якою стала кількість населення 100-мільйонної країни через рік, якщо

показники руху населення в цьому році були такими: народжуваність – 35 ‰, смертність –

18 ‰, еміграція – 3 ‰, імміграція – 1 ‰.

Розв’язання:    1)   + 35 + 1 = + 36 ‰ – коефіцієнт приросту населення

                          2) –18 – 3 = –21‰ – коефіцієнт зменшення населення

                          3)  + 36 – 21=15 ‰ – загальний приріст населення

4) Складемо пропорцію:  100 млн. –   1000‰                    х =

                                                 х млн. – 15‰

5) 100 млн. +1,5 млн. = 101,5 млн.

 Відповідь: 101,5 млн.

Приклад 2.

Визначте коефіцієнт смертності в місті А, якщо протягом року в ньому народилося 760 осіб, природний приріст складає 4,2 ‰, а середньорічна кількість населення становить 53 730 осіб.

Розв’язання:   Cкладемо пропорцію:    53 730 осіб – 1 000‰

                                                                           х осіб – 4,2 ‰

х = 226 осіб – на стільки осіб щорічно збільшується кількість населення в місті А. Народжується  760, але  збільшується на 226. Тобто помирає 760 – 226 = 534 мешканця. Для визначення коефіцієнта смертності знову складемо пропорцію : 53 730 осіб – 1 000‰                 

                                                                                                                           534 осіб – х ‰               

                 х =‰.             Відповідь: 9,94 ‰.

Приклад 3.

Чисельність населення країни на 1 січня 2010 року становила 100 млн. осіб. Визначте, якою стала чисельність населення (у млн. осіб) на 1 січня 2011 року, якщо в цій країні показники руху населення у 2010 році були такими:

коефіцієнт народжуваності 14 осіб на 1000 мешканців,

коефіцієнт смертності 7 осіб на 1000 мешканців,

сальдо міграції 300 тис. осіб.

Розв’язання:   Складаємо пропорцію: 100 млн. осіб – 1000 ‰

                                                                     х млн. осіб – 14 ‰        

        х =млн. осіб. – народилося

Аналогічно:  100 млн. осіб – 1000 ‰   

                       х млн. осіб – 7 ‰                                      х =млн. осіб. – померло.

Отже, природний приріст склав 1,4 млн. – 0,7 млн. = 0,7 млн. = 700 тис. осіб.

Тепер з сальдо міграції. Воно додатне, отже іммігранти переважали, значить, додаємо ці 300 тис.

За рік населення збільшилося на 700 тис. + 300 тис. = 1 млн. осіб.

100 млн. +.1млн. = 101 млн.

Відповідь: 101 млн.

Приклад 4.

Розрахуйте, як зміниться населення країни за рік, якщо маємо такі показники по населенню:

народжуваність – 472,7 тис. осіб; смертність – 762,9 тис. осіб; еміграція – 9,9 тис. осіб; імміграція – 17,6 тис. осіб; населення – 46,1 млн. осіб.

Розв’язання:   Дано 46 100 тис. осіб. Додаємо показники народжуваності та імміграції. Віднімаємо смертність та еміграцію. 46 100 + 472,7 + 17,6 - 762,7 - 9,9 = 45 817, 5 тис. = 45, 8175 млн. осіб.

Відповідь: 45, 8175 млн. осіб.

Приклад 5.

Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість трудових ресурсів становить 18 млн. осіб, а кількість офіційно зареєстрованих безробітних – 5.5 млн. осіб.

Розв’язання:   Складаємо пропорцію: 18 млн. осіб – 100 %

                                                                5,5 млн. осіб – х %               

                                    х =%.                                                               Відповідь: 31%.

Приклад 6.

Розрахуйте кількість населення країни,якщо відомо, що минулого року в ній проживало 50 млн. осіб, народжуваність  – 11 осіб на 1000 жителів, смертність – 9 осіб на 1000 жителів, річна кількість емігрантів – 320 тис. осіб, іммігрантів – 220 тис. осіб.

Розв’язання:   Населення збільшується за рахунок народжених та іммігрантів, а зменшується через смертність та еміграцію.

І спосіб. 50 000 000 було. У перерахунку на 1000 це – 50 000.

Народилося 11 ·  50 000 = 550 000. Померло 9 ·  50 000 = 450 000.

Отже, населення поточного року буде

50 000 000 + 550 000 + 220 000 – 450 000 – 320 000 = 50 000 000. Теж саме.

ІІ спосіб. Вираховуємо природний приріст 11 – 9 = 2 людини на 1000 жителів. 2 ·  50 000= 100 000

Механічний приріст = іммігранти – емігранти = 220 000 – 320 000 = –100 000.

Отже, загальний приріст = 0, кількість населення не змінилася.

Відповідь: кількість населення не змінилася.

Приклад 7.

Розрахуйте кількість населення країни (млн. осіб), якщо відомо, що минулого року в ній проживало 25 млн. осіб, коефіцієнт народжуваності склав 12 ‰, коефіцієнт смертності – 6 ‰, річна кількість емігрантів – 200 тис осіб, іммігрантів  – 120 тис. осіб.
Розв’язання:   Проміле – це на тисячу. На кожну тисячу додалося 6 людей (12 ‰ – 6 ‰ = 6 ‰).
У нас 25 млн. = 25 000 тисяч, значить приріст 25 000 · 6 = 150 000 = 0,15 млн. осіб.
Механічний приріст = 120 – 200= –80 тисяч = –0,8 млн. осіб.
Загальне: 25 + 0,15 – 0,8 = 24,35 млн. осіб.

Відповідь: 24,35 млн. осіб.

Приклад 8.

У країні з населенням 10 млн. осіб і територією 60 тис. км² міське населення становить 70%. Визначте густоту сільського населення (осіб /км²) у цій країні.

Розв’язання:   1) 100% – 70% = 30% сільського населення.

2) Для визначення кількості складемо пропорцію:      100% – 10 млн. осіб

                                                                                             30% – х  млн. осіб

х =30 · 10/100 = 3 млн. осіб. – сільського населення.

3) Густота сільського населення  дорівнює

3 млн. осіб /60 тис. км² = 3000 тис. осіб /60 тис. км² = 50 осіб /км².

Відповідь: 50 осіб /км².

Приклад 9.

Обчисліть густоту населення Франції, обравши з таблиці необхідні дані(округліть до цілого числа).Площа тис. км² – 544,0; населення млн. осіб – 65,4; народжуваність ‰ – 12,3;

смертність ‰ – 9,2;урбанізація ‰ – 78.

Розв’язання:   Густота населення = кількість населення/площа = 65,4млн осіб/544 тис. км² =

= 65400 тис. осіб/544 тис.км² = 120,22 осіб/км² ≈ 120 осіб/км².

Відповідь: 120 осіб /км².

Приклад 10.

Обчисліть рівень урбанізації в країні,  якщо населення її населення складає  900 тис осіб, міське – 378 тис. осіб, сільське – 522 тис. осіб.

Розв’язання:   378/900 · 100% = 42%

Відповідь: 42%.

Приклад 11.

Кількість населення адміністративного району за рік збільшилася з 30500 осіб до 30850 осіб. Чому дорівнює сальдо міграції в цьому районі, якщо природний приріст населення становив 120 осіб за рік?
Розв’язання:    30 850 – 30 500 = 120 + х;   350 = 120 + х;  х = 230 осіб.      Відповідь: 230