Позакласний західз географії " Хліб-всім народам , хліб"

Позаурочний захід з географії :  «Хліб- всім народам , хліб»

Мета:

 познайомити: з історією виникнення хліба, з видами хліба в різних країнах та особливостями приготування й вживання. Формувати в учнів інтерес до нових знань, бажання пізнавати нове.

Виховувати в учнів особливе ставлення до хліба.

Розвивати в учнів комунікативні навички, уміння аналізувати й синтезувати матеріал, створювати в класі доброзичливу атмосферу.

Обладнання: Політична карта світу, написи  назв хліба. Презентація «Хлібна карта світу», відеоматеріали.

Хід заняття

1.   Хліб священний лежить на столі -

      Запашний і рум'яний, високий.

      Знають добре старі і малі,

      Що то рук хліборобських неспокій.

2.   Хліб священний лежить на столі,

      В нього запах жнив'яного літа,

      Хай завжди буде хліб на столі

       І, як сонце сіяє над світом.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми зібралися, щоб поговорити про те, що завжди було турботою і радістю людини. Про те, без чого не уявити жодного дня. Мова піде про хліб. Хліб на рушнику. Чи це не найбільша повага до хліба?

Історія появи хліба.

3.   Вперше хліб з'явився на землі 15 тис. років тому. Перші люди звернули увагу на злакові рослини – предків сучасних пшениці, жита, вівса. Тривалий час люди вживали свіжі зерна, пізніше почали розмелювати їх між камінням, отримуючи крупу. Перший хліб варили у вигляді крутої каші. Археологи вважають,що одного разу каша випадково витекла і запеклась на гарячому, перетворившись на запашну паляницю. З тих пір хліб почали пекти.

4.   Вважають, що в Давньому Єгипті через недогляд раба тісто підкисло. Раб ризикнув і випік паляницю, а вона виявилася більш рум'яною, пишною, смачнішою аніж з прісного тіста. З того часу почали пекти хліб з тіста, що перебродило. Мистецтво готувати хліб від давніх єгиптян перейшло до Греції та Риму. Печений хліб вважався делікатесом, був доступний тільки багатим. Хліб прирівнювали до Сонця і до золота. На його честь складали гімни, оди.

5.   Під час розкопок в Україні біля глиняних помешкань було знайдено зерносховища, печі, зернотерки, посуд для зерна. Виготовлення хліба – це важка і виснажлива праця. Вже в середині ХІХ ст. з'явились перші машини і механізми, що полегшили цей труд. Проте ця праця лишається почесною та найважливішою для всіх людей.

Вчитель: Який хліб випікають сьогодні в різних країнах світу? Які культури використовують для створення борошна – головної складової хліба? Відповіді на ці запитання дадуть пекарі з різних країн світу

 

 

Розповіді пекарів

УКРАЇНА. Хлібним символом є паляниця – хліб круглої форми з запеченим гребінцем (хліб надрізають перед випічкою). Пампушки з часником, вареники – традиційні українські страви з пшеничного борошна.

РОСІЯ. Житній хліб , а найпопулярніший – Бородинський, до складу тіста якого входять житнє та пшеничне борошно, закваска, житній солод, цукор, патока та коріандр.

ФРАНЦІЯ. Багет – один з гастрономічних символів цієї країни. Це тонка булка, м'яка всередині та з хрусткою шкіркою. Довжина – 65 см, ширина – 5-6 см. Французи не уявляють свій сніданок без круасанів, рогаликів із слойоного тіста, змащених вершковим маслом, від чого вони стають пухнастими та глянцевими.

НІМЕЧЧИНА. Традиційний хліб печуть чорний або сірий з борошна грубого помолу. Наприклад, бауерброт – випікається з суміші житнього й пшеничного борошна. Брецель – крендель, кінці якого перехрещені між собою.

ПОРТУГАЛІЯ. Типовий представник хліба цієї країни – броа. Готується з житнього та кукурудзяного борошна з великим вмістом оливковаго масла.

НІДЕРЛАНДИ. Тигровий хліб отримав свою назву від характерної верхньої частини батона. Перед випіканням хліб змащують пастою з рисового борошна, що не розтягується. Тому, коли хліб піднімається і збільшується, рисова шкірка розтріскується. Особливого смаку хлібові надає кунжутна олія.

ІРЛАНДІЯ. Бармбрек – солодкий дріжджовий хліб з родзинками. Його подають до чаю з маслом. Саме  він є традиційною стравою на Хеллоуін.

ГРУЗІЯ.  Дуже популярні – шоти, Це хлібобулочні вироби у виляді човника з дірочкою посередині. Така дірочка необхідна для видалення гарячого повітря з хліба, що випікається, тому  він не роздувається як шар.

ІНДІЯ. Чапати – щоденна їжа з цільнозернового борошна. Схожі на лаваш. Випікається на сухій сковорідці потім на відкритому вогнищі. Їдять, відриваючи шматочки й вмочуючи в різні соуси. Шматочками також можна набирати інші страви.

ЯПОНІЯ. Шокупан – японський тостовий хліб, який їдять 50% населення.

КИТАЙ. Маньтоу – парові пампушки на заквасці. Подають іх як доповнення до інших страв. Для північних китайців  - це щоденна їжа.

ПАР. Традиційний хліб бурів, народ що тут проживає,випікається великому чавунному котлі в ямі засипаній гарячим вугіллям. Називають його – потброот.

США. Американці полюбляють бургерні булочки, пончики – донатси. Бейгл – випічка в формі торту з обвареного тіста. В США бейгл привезли євреї зі Східної Європи. Їх їдять з м'яким сиром та копченим лососем, проте в різних містах країни є свої рецепти.

МЕКСИКА. Тортілья – тонка лепьошка з кукурудзяного борошна вже відома всьому світу.

Вчитель:   Повернемось на Україну. В гостях - добре, а вдома – краще. Хліб на Україні завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Про нього наш народ створив багато повір'їв, які мали ритуально - магічний зміст.

 

 

 

6.  Пильнували, щоб хліб не падав додолу, бо можуть бути великі збитки.

      За гріх вважали надкусити й недоїсти шматок хліба.

      Коли вперше йшли сіяти, не позичали хліба.

      Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали й віддавали домашній птиці.

 

7.  Коли господиня збиралась пекти хліб, вона одягала чистий одяг.

     Хліб не пекли в п'тницю та неділлю.

     Місити та качати тісто можна лише до себе, щоб сім'я була при хлібі.

     Весільний коровай, шишки треба швидко з'їсти, щоб не засохло молоде життя.

     Цілушку давали дівчатам, щоб цілували хлопці.

     Дорогих гостей зустрічають хлібом – сіллю.

     Приймаючи хліб на рушнику, його потрібно поцілувати.

 

Вчитель: Діти я пропоную вам погратися в гру «Народ скаже, як зав'яже».

У вас в руках листочки з прислів'ями та приказками, але в кожному із них написано лише частина, а інша у вашого товариша.

Хліб – усьому голова.

Без хліба нема обіду.

Щоб хліб мати, треба добре працювати.

Хочеш їсти калачі, то не лежи на печі.

Де хліб та вода,там нема голода.

Яка пшениця, така й паляниця.

Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.

Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.

Паляниця – хлібові сестриця.

Без солі не смачно, а без хліба не ситно.

Вчитель:

Вся Україна готується до Новорічних свят. Це час, коли всі очікують нового, хорошого, доброго. У добрий час посівальники сіють зерно, бажаючи господарям миру, добра та злагоди.   (Діти посівають зерном).

 

Сієм щедро, сієм рясно,

Сієм радість, сієм щастя.

          Засіваємо світлицю

          Хай росте овес, пшениця.

Хай здіймаються росточки,

Хай ростуть сини і дочки.

           Хай на зміну виростають

           Творці нового врожаю.

Хай шумить колосся в полі

Хай цвіте щаслива доля

             Сієм, сіємо зернята,

              Щоб земля була багата.        

 

 

  «Пісня на добро»   Н. Май

Посміхніться, люди, нам єднатись час!

Знаю я, що буде все у нас гаразд!

На усіх і доля й воля в нас одна!

Тож нехай єдина думка нас єдна!

 

Приспів:

Буде сонце в синім небі й світло у вікні!

А іще чого вам треба? - Розкажіть мені.

Буде сонце й небо синє й, щоб там не було,

Заспіваєм вам уклінно пісню на добро!

 

Біла скатертина й жито на столі,

Доки пісня лине – то живі і ми,

На усіх молитва Божа в нас одна,

Тож нехай єдина думка нас єдна!

 

Приспів. (2)